X

Про розгляд питання щодо відповідності судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики Олени Василівни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
17.09.2025
89/ко-25
Про розгляд питання щодо відповідності судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики Олени Василівни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання щодо відповідності судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики Олени Василівни займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 24 лютого 2011 року № 246/2011 Старенченко (Музику) Олену Василівну призначено на посаду судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області строком на п’ять років.

Відповідно до наказу голови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2011 року № 19/к суддю Старенченко (Музику) О.В. призначено на посаду судді та зараховано до штату цього суду.

Присягу судді Старенченко (Музика) О.В. склала 06 квітня 2011 року.

Після складання присяги Музика (Старенченко) О.В. працювала суддею місцевого загального суду та розглядала справи всіх категорій. Згідно з рішенням зборів суддів (протокол № 39 від 13 серпня 2014 року, протокол № 51 від 07 жовтня 2014 року) вона увійшла до складу цивільної колегії та здійснювала розгляд цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення.

У Музики (Старенченко) О.В. 23 лютого 2016 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики (Старенченко) Олени Василівни.

Рішенням Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 призначено проведення іспиту для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді на 07 березня 2018 року, зокрема судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики (Старенченко) О.В.

Рішенням Комісії від 12 квітня 2018 року № 81/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Відповідно до цього рішення суддю Музику (Старенченко) О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Музики (Старенченко) О.В.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

На підставі викладеного вище кваліфікаційне оцінювання судді Музики О.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

ГРД 13 вересня 2024 року надіслала до Комісії висновок про невідповідність судді Музики О.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 10 вересня 2024 року.

Питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики О.В. на відповідність займаній посаді призначено до розгляду Комісії у складі колегії 19 вересня 2024 року. Музика О.В. у засідання Комісії не з’явилась, повідомила, що перебуває ІНФОРМАЦІЯ_1, та просила відкласти проведення співбесіди з нею до 20 лютого 2027 року.

Протокольним рішенням Комісії у складі колегії 19 вересня 2024 року розгляд зазначеного питання відкладено на 15 жовтня 2024 року. Суддя Музика О.В. 14 жовтня 2024 року надіслала до Комісії лист, у якому повідомила, що перебуває на стаціонарному лікуванні з малолітніми дітьми, просила визнати причини неявки в засідання поважними та відкласти кваліфікаційне оцінювання на розумний термін для надання можливості належним чином підготуватися до співбесіди та надати обґрунтовані відповіді на питання, поставлені у висновку ГРД.

Протокольним рішенням Комісії у складі колегії 15 жовтня 2024 року відкладено розгляд цього питання.

Чергове засідання Комісії у складі колегії призначено на 18 лютого 2025 року.

Від судді Музики О.В. 17 лютого 2025 року надійшло звернення з проханням відкласти розгляд питання у зв’язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні з малолітнім сином.

Комісія у складі колегії 18 лютого 2025 року задовольнила заяву судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики О.В. та визначила наступну дату засідання – 08 квітня 2025 року.

Співбесіду з Музикою О.В. розпочато 08 квітня 2025 року та оголошено перерву до 29 квітня 2025 року для надання суддею додаткових пояснень та підтверджувальних документів.

Комісією 29 квітня 2025 року продовжено співбесіду із суддею Музикою О.В. та оголошено перерву до 13 травня 2025 року.

Співбесіду із суддею завершено13 травня 2025 року.

За результатами співбесіди рішенням Комісії у складі колегії від 13 травня 2025 року № 68/ко-25 визначено, що суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музика Олена Василівна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 670,75 бала. Питання щодо відповідності судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики Олени Василівни займаній посаді внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Засідання Комісії в пленарному складі з цього питання призначено на 30 червня 2025 року, однак відкладено за клопотанням судді Музики О.В. Після цього співбесіда призначалась на 14 липня 2025 року та на 10 вересня 2025 року.

Остаточне засідання відбулося 17 вересня 2025 року.

Джерела права та їх застосування.

  Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

  Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-АD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).

Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.

І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації задля спростування такого сумніву.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (частина 2 пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).

Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент), визначено, що рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку ГРД, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.

Відповідно до пункту 126 Регламенту в засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом, висновок ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.

Пунктом 128 Регламенту передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:

- про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).

- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади).

Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, за поданням Вищої ради правосуддя та за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може бути призначений на посаду судді до суду, до якого він був призначений або переведений (крім тимчасового переведення шляхом відрядження) на день припинення повноважень.

Положеннями частини другої статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді.

ГРД 13 вересня 2024 року надіслано до Комісії висновок про невідповідність судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики Олени Василівни критеріям доброчесності та професійної етики.

На спростування висновку ГРД суддею надані письмові та усні пояснення.

У висновку ГРД про невідповідність судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики Олени Василівни критеріям доброчесності та професійної етики зазначено таке.

1. Суддя повідомила в декларації родинних зав’язків недостовірні (у тому числі неповні) відомості. Так в анкеті кандидата на посаду судді безстроково від 21 липня 2015 року  зазначила, що її брат є начальником кримінально-виконавчої інспекції Кіровоградської обласної державної пенітенціарної служби. В анкеті судді від 26 лютого 2018 року Музика О.В. вказала, що її брат є начальником Кропивницького міського відділу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та апробації Міністерства юстиції. Брат судді наразі займає посаду начальника філії Державної установи Центру пробації в Кіровоградській області, тобто є працівником правоохоронного органу. Водночас у деклараціях родинних зав’язків судді за 2012 – 2016 та 2013 – 2017 роки, а також у всіх інших деклараціях відомостей про брата не вказано.

2. Суддя безпідставно не задекларувала майно і/або повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, або занизила обсяг і/або вартість майна, або безпідставно не подала інформації для декларування про члена сім’ї, або здійснила ці дії з порушенням строків, зокрема:

-  відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2015 рік у власності судді перебуває 2 автомобілі – «Skoda Octavia» 2007 року випуску та «Daewoo Lanos» 2006 року випуску. Однак у Декларації за 2016 рік відомості про вказані транспортні засоби, а також про дохід від їх продажу відсутні. Відсутні відповідні відомості й у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО);

- згідно з Декларацією за 2016 рік ОСОБА_1 (на той час особа, з якою суддя спільно проживала, але не перебувала у шлюбі) придбав автомобіль «Volkswagen Polo» 2012 року випуску за 115 000 гривень. Відповідно до калькулятора розрахунку середня вартість такого автомобіля станом на день його купівлі становить 7 256 доларів США, що еквівалентно 187 865 гривень. У Декларації за 2018 рік суддя вказала, що ОСОБА_1 отримав 120 000 гривень доходу від відчуження цього автомобіля, продавши його після п’яти років експлуатації за вищою ціною, ніж купив;

- у Декларації за 2019 рік вказано, що ОСОБА_1 отримав 37 492 гривні доходу від заняття підприємницькою діяльністю, а також 252 гривні іншого доходу, що суперечить інформації ДРФО, згідно з якою ОСОБА_1 у 2019 році отримав 32 470 гривень доходу;

- відповідно до інформації Єдиного вебпорталу використання публічних коштів Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області 11 квітня 2019 року виплатила ОСОБА_1 заробітну плату на загальну суму 38 640 гривень. Указаний дохід суддею в Декларації за 2019 рік не задекларовано;

- згідно з Декларацією за 2019 рік ОСОБА_1 придбав 22 січня 2019 року автомобіль «КАМАЗ 5320» 1984 року випуску за 28 000 гривень. У Декларації за 2023 рік будь-які відомості про цей транспортний засіб, у тому числі про його продаж, відсутні. Водночас у Декларації за 2022 рік суддею вказано дохід, отриманий ОСОБА_1 від відчуження рухомого майна в сумі 280 000 гривень, та автомобіль «КАМАЗ 5320» 1984 року випуску. За інформацією ДРФО у 2022 році в ОСОБА_1 (чоловік судді з 2022 року) відсутній дохід на вказану суму;

- у Декларації за 2023 рік суддя зазначила свій дохід у розмірі 1 066 914 гривень заробітної плати та 362 637 гривень за період тимчасової непрацездатності від Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області. Проте, за інформацією ДПС України, суддею також отримано дохід від Приватного акціонерного товариства «СК «Уніка» у сумі 38 160 гривень, який у Декларації за 2023 рік не вказано. Також у Декларації за 2023 рік суддею вказано дохід чоловіка, який не відповідає даним ДПС України.  

3. У досьє та/або в поясненнях судді відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (судді, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ. Суддя або пов’язана з нею особа, отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви. Зокрема, згідно з Декларацією судді сукупний дохід сім’ї у 2016 році становив 70 921 гривню 38 копійок, водночас чоловік судді придбав у цьому році автомобіль «Volkswagen Polo» 2012 року випуску за 115 000 гривень. Вартість вказаного автомобіля на сьогодні становить 7 256 доларів США, що на день його придбання еквівалентно 187 865 гривням. Крім того, суддею задекларовано дохід свого чоловіка в сумі 28 665 гривень, який не підтверджується відомостями ДПС України.

4. Суддя без поважних причин допустила судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого певні учасники справи отримали вигоду чи перевагу або зазнали невиправданих втрат, справу було закрито у зв’язку із закінченням строків, порушники уникнули покарання. Суддя допускала дії (бездіяльність) або ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством, або мала економічну, корупційну чи іншу особисту зацікавленість в ухваленні (неухваленні) певного рішення, зокрема:

- суддя розглянула 17 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), у яких закрила провадження на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП, а саме: №№ 396/2255/14-п, 396/2598/14-п, 396/3181/13-п, 396/3116/13-п, 396/2863/13-п, 396/2867/13-п, 396/2520/13-п, 396/2555/13-п, 396/2340/13-п, 396/2551/13-п, 396/3051/13-п, 396/2448/13-п, 396/2444/13-п, 396/1707/13-п, 396/1567/13-п, 396/1467/13-п, 396/277/13-п. Водночас у 7 справах строк, передбачений статтею 38 КУпАП, на день прийняття суддею рішення ще не закінчився. Крім того, ГРД зазначила, що вірогідно справа № 396/2255/14-п стосувалася брата дільничного офіцера Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, а справа № 396/1567/13-п – начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Новоукраїнського РТЦК та СП;

- у 2013 році суддею розглянуто 2 справи про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП стосовно її майбутнього чоловіка ОСОБА_1, в одній із яких суддя не наклала на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, а в іншій справі суддя фактично без поважних причин порушила розумний строк розгляду справи та закрила провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП (справа № 396/2867/13-п);

- суддею розглянуто справу про адміністративне правопорушення № 396/2863/13-п стосовно ОСОБА_2, керівника філії «Новоукраїнський райавтодор» Державного підприємства «Кіровоградський облавтодор» Акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України», щодо однакових обставин, вказаних у справі № 396/2867/13-п стосовно ОСОБА_1. Різниця полягала в тому, що ОСОБА_2 передав керування автомобілем ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. Провадження в обох справах було закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП ще до закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Крім того, мати ОСОБА_2 з 2008 року дотепер є керівником апарату Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Додатково повідомлено інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але, на думку ГРД, потребує пояснень.

1. Посадовою особою Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України стосовно ОСОБА_3 складено протокол № 327/19 про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Кіровоградський районний суд закрив провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

2. Відповідно до анкети судді від 26 лютого 2018 року Музика О.В. проходила навчання в місті Дніпро, зокрема з 05 грудня 2012 року до 06 грудня 2012 року та з 15 квітня 2013 року до 26 квітня 2013 року. Водночас згідно з інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень суддею у цей час було прийнято 4 судові рішення.

3. Суддя Музика О.В. 24 вересня 2017 року разом із матір’ю перетнула кордон у пункті пропуску «Сеньківка», який межує з російською федерацією (далі – рф) та Республікою Білорусь. До України повернулися 30 вересня 2017 року через цей же пункт пропуску. Крім того, в анкеті кандидата на посаду судді безстроково від 21 липня 2015 року Музика О.В. зазначила, що її мати народилася у ІНФОРМАЦІЯ_2 Брянської області рф.

Суддя Музика О.В. надала письмові пояснення на висновок ГРД, які доповнила відповідями на запитання членів Комісії під час засідання.

1. Стосовно першого питання висновку ГРД суддя Музика О.В. зазначила, що законодавством чітко не визначено, що працівники пробації є посадовими особами. Згідно із Законом України «Про запобігання корупції» посадовою особою є особа, яка виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції в державних органах. Діяльність органів пробації регулюється Законом України «Про пробацію» та іншими нормативними актами. Однак у жодному з них не вказано, що всі працівники пробації мають статус посадових осіб. Вона не зазначала брата в деклараціях родинних зав’язків, водночас не приховувала місце його роботи і жодного разу не отримувала за це зауважень чи уточнень від відповідних органів, що ще більше переконало її у правильності такої позиції. Її брат неодноразово наголошував на тому, що не є посадовою особою. Причин недовіряти братові в неї не було, тому вона не перевіряла ці обставини самостійно.

2. Стосовно другого і третього питання висновку ГРД, суддя у своїх поясненнях (як письмових, так і наданих під час співбесіди) заперечує наявність у неї прямого умислу порушення порядку декларування майна з метою приховання або надання недостовірної інформації. Зокрема, стосовно декларування доходів, видатків та майна судді і членів її сім’ї пояснила, що:

- автомобілі «Skoda Octavia» та «Daewoo Lanos» придбано у кредит під час попереднього шлюбу. Після розлучення вона не заявляла майнових прав, колишній чоловік перереєстрував їх на інші номери. Оскільки після перереєстрації ці автомобілі їй вже не належали, вона їх не декларувала. Жодних намірів приховувати чи маніпулювати інформацією в неї не було;

- стосовно придбання автомобіля її нинішнім чоловіком ОСОБА_1 «Volkswagen Polo» суддя пояснила, що він дійсно придбав у 2016 році автомобіль «Volkswagen Polo» за 115 000 гривень. Його вартість визначено на основі експертної оцінки, проведеної уповноваженою на те особою. У 2018 році автомобіль продано за 120 000 гривень з урахуванням рівня інфляції. Усі угоди було здійснено відповідно до чинного законодавства і на підставі експертно-грошової оцінки;

- стосовно розбіжностей між доходами, задекларованими суддею у 2016 році, та відомостями ДРФО суддя пояснила, що не заперечує наявності цих розбіжностей, однак на сьогодні пояснити причину її виникнення не може, оскільки документи, на підставі яких заповнювалася декларація, не збереглися. Водночас вона не може пояснити чому в Декларації за 2019 рік зазначено отриманий ОСОБА_1 дохід 37 240 гривень та 252 гривні, хоча за даними ДРФО, сума його доходу за 2019 рік становить 32 470 гривень. Допускає, що це могло бути пов’язано з певними технічними або бухгалтерськими нюансами при розрахунку доходу;

- стосовно доходу, який на думку ГРД, ОСОБА_1 отримав у 2019 році від Захарівської сільської ради, судді нічого не відомо та, зі слів чоловіка, такого доходу він не отримував. Цей дохід також не відображено в даних Державної фіскальної служби України;

- стосовно автомобіля «КАМАЗ» суддя пояснила, що він був придбаний ОСОБА_1 у 2019 році, а проданий 30 грудня 2022 року, що підтверджується договором купівлі-продажу № 3541/2022/3579994. У Декларації за 2022 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено дохід у сумі 280 000 гривень, який отримав її чоловік ОСОБА_1 від відчуження автомобіля «КАМАЗ». Указана сума відповідає зазначеній у договорі купівлі-продажу. Цей транспортний засіб у розділі 6 Декларації за 2022 рік «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» зазначила помилково. На час подання Декларації за 2022 рік перебувала ІНФОРМАЦІЯ_3, тому через неуважність припустилася такої помилки. Вартість автомобіля «КАМАЗ» була визначена на основі експертної оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності, який має відповідні повноваження. Зі слів чоловіка, автомобіль був у неробочому стані та потребував капітального ремонту. Чому сума коштів, отримана чоловіком від продажу автомобіля «КАМАЗ», не значиться як дохід в органах ДРФО, судді не відомо, однак вона має оригінал договору купівлі-продажу № 3541/2022/3579994, оформлений сторонами в сервісному центрі № 3541 РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області в присутності адміністратора;

- стосовно Декларації за 2023 рік суддя пояснила, що нею було допущено помилку в частині декларування її доходів, а саме вона не задекларувала дохід від ПрАТ «СК» Уніка» в розмірі 38 160 грн, оскільки не вважала це своїм доходом, а компенсацією понесених збитків. Усі кошти ПрАТ «СК» Уніка» перераховано на рахунок сервісної станції «RENO». Під час заповнення Декларації за 2023 рік керувалася тільки довідкою з місця роботи. Довідку з ДРФО платників податків не замовляла, оскільки погано себе почувала ІНФОРМАЦІЯ_4. Стосовно доходів чоловіка, отриманих за 2023 рік, суддя пояснила, що не розібралась у довідці ДРФО і зазначила стовпці нарахованого і виплаченого разом. Подачу Декларації за 2023 рік 31 березня 2024 року о 10 годині 22 хвилини не вважає порушенням закону. Додатково просить врахувати, що допущені в Деклараціях за 2022 і 2023 роки помилки зумовлені її неуважністю, ІНФОРМАЦІЯ_5;

- стосовно автомобіля «Volkswagen Polo» суддя пояснила, що цей автомобіль придбано ОСОБА_1 у 2016 році за заощадження, зроблені протягом попередніх років. До 2016 року він працював за кордоном, тому мав змогу заощадити певну суму коштів. Крім того, до 2016 року ОСОБА_1 не був членом сім’ї судді. 

3. Стосовно четвертого питання висновку ГРД суддя пояснила, що за період 2012 – 2015 років нею розглянуто 241 справу про адміністративне правопорушення, з яких у 27 справах провадження закрито у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, що становить 11,20% від загальної кількості справ цієї категорії. 6 справ із 27 надійшли до суду після закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, або коли ці строки майже закінчилися, що знижує відсоток до 8,71%.

Стосовно 17 справ, про які зазначено у висновку ГРД, надати детальну інформацію не може, оскільки ці справи знищено у зв’язку із закінченням терміну зберігання. Однак суддя наголошує, що нею вживалися необхідні заходи щодо призначення цих справ до розгляду в розумні строки, ураховуючи навантаження, наявність відомостей про вручення учасникам судових повісток, клопотань про відкладення тощо. Суддя не заперечує, що у 3 справах із 17 дійсно завчасно (1–2 дні) прийнято постанови про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, що зумовлено надмірним навантаженням та технічними помилками.

Справи № 396/2255/14-п стосовно ОСОБА_4 та № 396/1567/13-п стосовно ОСОБА_5 розглянуті відповідно до вимог закону. Спорідненість осіб, стосовно яких склали протоколи про адміністративне правопорушення, з будь-якими особами, які займали та/або займають відповідні посади, не свідчить про навмисне та безпідставне відкладення розгляду нею цих справ, а також прийняття постанов, обумовлених корпоративною солідарністю чи наявністю іншої особистої зацікавленості в прийнятті певного рішення.

Стосовно справ про адміністративні правопорушення, що стосуються її чоловіка ОСОБА_1, суддя також наголосила, що вони розглядалися відповідно до вимог закону. ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема, у справах № 396/1641/13-п та № 396/2865/13-п. Крім того, у справі № 396/2867/13-п постановою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики О.В. від 02 грудня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Суддя зауважує, що в цій справі ОСОБА_1 вину не визнавав, тому судом вживалися заходи щодо виклику свідків та працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України. Крім того, у цій справі адміністративне правопорушення вчинено 01 вересня 2013 року, згідно зі статтею 38 КУпАП останнім днем строку накладення адміністративного стягнення є 01 грудня 2013 року, постанову прийнято 02 грудня 2013 року, а тому висновки ГРД щодо передчасного закриття провадження у справі з підстав закінчення строку накладення адміністративного стягнення є хибними. Доказів притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, не було, а отже, були відсутні підстави для перекваліфікації дій ОСОБА_1 на частину другу статті 130 КУпАП. З ОСОБА_1 суддя в той час знайома не була. Справи № 396/2867/13-п стосовно ОСОБА_1 та №  96/2863/13-п стосовно ОСОБА_2 надійшли до суду в один день – 09 жовтня 2013 року. Обидві справи розподілено їй автоматизованою системою. Адміністративну справу № 396/2863/13-п стосовно ОСОБА_2 розглянуто відповідно до вимог чинного законодавства. Підстав для з’явлення в цій справі самовідводу не було. ОСОБА_2 не визнавав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тому в судове засідання неодноразово викликалися свідки для надання пояснень, однак у судове засідання вони так і не з’явилися.  

Стосовно інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але, на думку ГРД, потребує з’ясування суддя МузикаО.В. пояснила:

 - стосовно ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно було складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією за № 327/19. 16 листопада 2019 року Кіровським районним судом Кіровоградської області було винесено постанову, якою закрито провадження у справі у зв’язку з відсутністю в ІНФОРМАЦІЯ_7 діях складу адміністративного правопорушення;

- суддя підтвердила факт відправлення рішень до Реєстру в період перебування на навчанні в місті Дніпро в період з 05 грудня 2012 року до 06 грудня 2012 року. Стосовно рішення від 19 квітня 2013 року суддя не може нічого пояснити, оскільки відсутній номер справи, у зв’язку з чим не змогла знайти його в Єдиному державному реєстрі судових рішень та прокоментувати;

- суддя не заперечувала, що в 2017 році разом із матір’ю виїздила до рф, а саме в село Щегловка Навлінського району Брянської області, з метою встановлення пам’ятників (надгробків) померлим родичам. Про свою поїздку повідомляла керівництво Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії.

Дослідивши матеріали суддівського досьє Музики О.В., висновок ГРД, проаналізувавши відомості про суддю, Комісія у пленарному складі встановила таке.

Відповідно до інформації в анкеті кандидата на посаду судді Музики О.В. безстроково від 21 липня 2015 року її брат обіймав посаду начальника кримінально-виконавчої інспекції Кіровоградської обласної державної пенетенціарної служби (пізніше – Кропивницький міський відділ Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та апробації Міністерства юстиції). На сьогодні брат судді займає посаду начальника філії Державної установи Центру пробації в Кіровоградській області.

Виходячи з положень статті 11 Кримінально-виконавчого кодексу України та частини першої статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (у редакції, чинній станом на 2015 рік) Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Службу пробації створено у 2017 році шляхом реформування кримінально-виконавчої інспекції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 655-р «Про утворення державної установи «Центр пробації»).

З огляду на викладене суддя Музика О.В. мала зазначити відомості стосовно свого брата в декларації родинних зав’язків. Водночас з пояснень судді слідує, що вона не вжила належних заходів для відображення достовірних відомостей у декларації родинних зав’язків судді. Однак заслуговують на увагу ті обставини, що суддя не приховувала сам факт зайняття братом відповідної посади, відображаючи її в анкетах, що подавалися до Комісії в межах процедур суддівської кар’єри.

Надаючи оцінку інформації, викладеній у висновку ГРД щодо порушення суддею правил декларування, Комісія у пленарному складі зважає на таке.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів. Саме тому одним із критеріїв оцінки судді на відповідність займаній посаді є доброчесність як в професійній діяльності, так і в особистому житті.

Під час кваліфікаційного оцінювання судді Комісія перевіряє не лише його відповідність формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його як особу, зокрема наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, своєю поведінкою не викликає обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (пункт 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року, справа № 990/92/24). В іншій справі Верховним Судом висновується, що придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів (зокрема, транспортних засобів), саме по собі не вказує на недоброчесність судді, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, справа № 990/139/24).

Музика О.В. не заперечує, що припустилася помилок під час декларування доходів, видатків та правочинів, що стосуються її особисто та членів її сім’ї за вказані вище періоди, однак наголошує, що це є наслідком збігу певних обставин. Суддя в письмових та усних поясненнях просила врахувати відсутність наміру приховати інформацію чи надати недостовірні відомості.

Підсумовуючи викладене вище, Комісія у пленарному складі констатує, що Музика О.В. допустила порушення правил декларування доходів, видатків та майна, а також подала в декларації родинних зав’язків судді неповні відомості. Однак, зважаючи на відсутність доказів, які б беззаперечно вказували, що ці порушення були допущені умисно, Комісія у пленарному складі підтримує висновок Комісії в складі колегії про зниження балів за цими підставами, однак вважає їх недостатніми для визнання судді недоброчесною.

Стосовно розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, які наведені у висновку ГРД, Комісія погоджується, що незабезпечення ефективного відправлення судочинства у справах про адміністративні правопорушення може за певних обставин свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, та відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Водночас Комісія наголошує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання з розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності. Для встановлення в діях судді судової тяганини недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, значення мають конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків.

У своїх поясненнях суддя підкреслила необхідність виконання вимог статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. Суддя також посилалася на значне судове навантаження, що впливало на час призначення чергових засідань у справі.

Комісія у пленарному складі звертає увагу, що більшість справ, про які зазначає ГРД, надійшли до суду після спливу половини строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, що також впливає на строки їх розгляду. Перебіг строку накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 38 КУпАП обчислюється не з моменту надходження справи до суду, а з дня вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, дві справи надійшли після закінчення цього строку, одна справа – в останній день строку.

Проаналізувавши пояснення судді та надані матеріали, Комісія констатує, що ухвалення судових рішень про закриття проваджень зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ дослідженої категорії та необхідністю вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності.

Зіставивши встановлені фактичні обставини з вимогами процесуального закону, що регулює процес здійснення судочинства у справах про адміністративні правопорушення, проаналізувавши поведінку судді при підготовці справ цієї категорії до розгляду, системність, кількість та питому вагу випадків, коли справи були закриті у зв’язку із закінченням строків, навантаження судді, урахувавши ставлення судді до суті та характеру своїх дій, Комісія констатує відсутність підстав для обґрунтованого сумніву в тому, що суддя Музика О.В. при розгляді таких справ допустила судову тяганину та свавільне зволікання з їх розглядом.

Стосовно адміністративних справ №№ 396/2865/13-п, 396/2867/13-п, № 396/2255/14-п, № 396/1567/13-п, у яких, на думку ГРД, суддя Музика О.В. прийняла упереджені рішення, слід зазначити таке.

Комісія не вдається до перевірки та оцінювання обставин справи, що було здійснено в порядку розгляду зазначених справ, та зауважує, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення (нових) якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею, у тому числі за критеріями доброчесності та професійної етики (рішення Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).

Наведені у висновку ГРД обставини суддя Музика О.В. заперечувала, вказавши, що рішення були нею прийняті на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, повному та неупередженому дослідженні наданих їй матеріалів відповідно до вимог чинного законодавства.

Комісія зауважує, що підставами для визнання невідповідності судді займаній посаді можуть бути не просто сумніви в доброчесності та професійній етиці судді, а обґрунтовані сумніви, тобто такі, які ґрунтуються не на припущеннях, а на оцінці фактичних даних (доказах), які б спростовували пояснення судді або вказували на їх суперечність або алогічність (беззмістовність). Водночас такі фактичні дані у Комісії відсутні.

Таким чином, з огляду на зазначені обставини та пояснення судді Музики О.В. Комісія не має підстав стверджувати, що суддею було порушено принцип неупередженості при прийнятті рішень у справах №№ 396/2865/13-п, 396/2867/13-п, № 396/2255/14-п, № 396/1567/13-п.

Стосовно інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але, на думку ГРД, потребує з’ясування, Комісія у пленарному складі приймає до уваги пояснення судді Музики О.В. з цього приводу.

Отже, указана у висновку ГРД інформація на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності оцінена Комісією в сукупності з іншими відомостями. Зокрема, Комісією у складі колегії наведені у висновку ГРД обставини враховані як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, у зв’язку з чим Комісія оцінила їх під час визначення показників зазначених критеріїв.

Підсумовуючи результати кваліфікаційного оцінювання судді Музики О.В. на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди, Комісія у пленарному складі вважає надані пояснення та наведені аргументи судді, інші фактичні дані, встановлені під час дослідження досьє, загалом переконливими та такими, що можуть вважатись достатніми для спростування сумнівів у відповідності судді критерію доброчесності.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

З огляду на вказане Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали суддівського досьє, рішення Комісії у складі колегії від 13 травня 2025 року № 68/ко-25, висновок ГРД, взявши до уваги надані суддею Музикою О.В. пояснення, інші зазначені в рішенні обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді Музики О.В. критеріям доброчесності та професійної етики. Це своєю чергою є підставою для ухвалення рішення про визнання судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики О.В. такою, що відповідає займаній посаді.

Беручи до уваги результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія дійшла висновку про надання рекомендації для призначення Музики О.В. на посаду судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Ураховуючи викладене та керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 36, абзацом шостим пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України 11 голосами «ЗА» і 5 «ПРОТИ»

вирішила:

1. Визнати суддю Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музику Олену Василівну такою, що відповідає займаній посаді.  

2. Внести Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення на посаду судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музику Олену Василівну.

Головуючий                                            Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»

Члени Комісії:                                        Михайло БОГОНІС «ЗА»

                                                                  Людмила ВОЛКОВА «ЗА»

                                                                  Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»

                                                                  Ярослав ДУХ «ПРОТИ»

                                                                  Роман КИДИСЮК «ЗА»

                                                                  Надія КОБЕЦЬКА «ПРОТИ»

                                                                  Олег КОЛІУШ «ЗА»

                                                                  Ігор КУШНІР «ЗА»

                                                                  Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»

                                                                  Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»

                                                                  Олексій ОМЕЛЬЯН «ПРОТИ»

                                                                 Роман САБОДАШ «ПРОТИ»

                                                                  Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»

                                                                  Сергій ЧУМАК «ПРОТИ»

                                                                  Галина ШЕВЧУК «ЗА»