Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Костянтина МАШКОВА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Машкова Костянтина Євгеновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі — Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі — Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі — Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3-1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі — Конкурс).
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла заява Машкова К.Є. про допуск його до участі в Конкурсі, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Машкова К.Є. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Основні відомості про кандидата.
Машков К.Є. _____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2004 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
У 2011 році в Інституті держави і права імені В.М. Корецького захистив кандидатську дисертацію «Правове регулювання заохочень за трудові досягнення» за спеціальністю «Трудове право та право соціального забезпечення» та отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Стаж професійної діяльності у сфері права становить 21 рік. З 2004 року працював юрисконсультом у товаристві з обмеженою відповідальністю «Інтеравтотурист»; з 2007 року — головним юрисконсультом, у 2008-2012 роках — начальником юридичного відділу в товаристві з обмеженою відповідальності «Грімальді»; у 2012-2023 роках доцентом кафедри Київського національного лінгвістичного університету; з 2016 року до 09 травня 2025 року —начальником юридичного відділу за сумісництвом (0,75 ставки) у товаристві з обмеженою відповідальністю «Інноваційні технологічні продукти».
У 2020 році Машков К.Є. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8737/10, видане Радою адвокатів Київської області. З 2020 року та дотепер здійснює адвокатську діяльність.
З 04 вересня 2023 року і дотепер займає посаду доцента кафедри права та публічного управління Київського національного університету будівництва та архітектури.
Рішенням вченої ради Київського національного університету будівництва та архітектури від 27 вересня 2025 року Машкову К.Є. присвоєно вчене звання доцента кафедри політичних наук та права.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), у межах Конкурсу. Машкова К.Є. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту — тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація), у межах Конкурсу. Машкова К.Є. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів. Машкова К.Є. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди
Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Машков К.Є. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
|
Критерій |
Показник
|
Бал
|
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
43 |
322 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
121 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
118 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 322 бали із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Машковим К.Є. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
Запити про надання відомостей стосовно Машкова К.Є. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Машкова К.Є. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Машкова К.Є.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Машкова К.Є. визначено члена Комісії Омельяна О.С.
Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.
У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.
Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидатів, підтверджують їх відповідність визначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
Кандидатом Машковим К.Є. 09 червня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази на їх підтвердження. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
До Комісії 08 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 07 жовтня 2025 року про надання інформації стосовно кандидата на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду Машкова К.Є., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 08 жовтня 2025 року № 32 дпс-1472/24) надіслано зазначене рішення ГРД кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.
Кандидатом 09 жовтня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у рішенні ГРД, та копії відповідних документів.
Комісією 09 жовтня 2025 року проведено співбесіду з Машковим К.Є. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Перед початком співбесіди Машков К.Є. заявив клопотання про проведення її частини в режимі без відеотрансляції, з огляду на питання безпеки близьких осіб. Обґрунтування причин подання такого клопотання кандидат надав у закритій частині засідання.
Протокольним рішенням Комісії клопотання Машкова К.Є. було задоволено.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх своєчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
23 |
20 |
22 |
22 |
21,75
22,75 |
44,5 |
|
Відповідальність |
|||||||
|
Безперервний розвиток |
25 |
21 |
22 |
23 |
|||
Надана Машковим К.Є. інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,5 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Так само як і при оцінюванні особистої компетентності, в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Під час оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані Машковим К.Є. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
|||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
12 |
11 |
12 |
11 |
11,5 |
46,5 |
|
|
Ефективна взаємодія |
12 |
12 |
12 |
11 |
11,75 |
|||
|
Стійкість мотивації |
12 |
11 |
12 |
11 |
11,5 |
|||
|
Емоційна стійкість |
12 |
11 |
12 |
12 |
11,75 |
|||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 46,5 бала із 50 можливих, що більше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).
Згідно з підпунктом 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Машкова К.Є. було досліджено інформацію ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як кандидатом декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Машкова К.Є. критеріям професійної етики та доброчесності.
Однак Комісія звертає увагу на таке.
Як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата на посаду судді Машкова К.Є., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час його кваліфікаційного оцінювання (далі — інформація ГРД).
В інформації ГРД зазначено, що кандидат, ймовірно, допустив зловживання процесуальними правами.
Встановлено, що 13 травня 2022 року кандидат вчинив адміністративне правопорушення, у зв’язку з чим було винесено постанову серії ____ № _______ про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого частиною п’ятою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки та без увімкнення аварійної світлової сигналізації). Після цих подій, Машков К.Є. подав кілька аналогічних позовів до різних судів із вимогою скасувати зазначену постанову.
Так, згідно з даних вебсайту «Судова влада» 23 травня 2022 року Машков К. Є. звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом у справі № 302/545/22.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2022 року (справа № 302/545/22) позов Машкова К.Є. задоволено, постанову серії ___ № _______ від 13 травня 2022 року скасовано.
Водночас 23 травня 2022 року кандидат звернувся до Воловецького районного суду Закарпатської області з позовом у справі № 936/488/22.
Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 23 травня 2022 року справу № 936/488/22 передано за підсудністю до Міжгірського районного суду Закарпатської області. Надалі, 27 червня 2022 року від позивача на адресу суду надійшла заява про відмову від позову, в якій він просив закрити провадження у справі у зв’язку з відмовою від позовних вимог, тобто через три дні після ухвалення рішення Міжгірським районним судом Закарпатської області за первинним позовом.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 липня 2022 року (справа № 936/488/22) прийнято відмову Машкова К.Є. від позову.
Окрім того, за даними вебсайту «Судова влада» слідує також, що 21 травня 2022 року Машков К. Є. звернувся з аналогічним позовом до Печерського районного суду міста Києва (справа № 757/12958/22-а). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року (справа № 757/12958/22-а) позовну заяву Машкова К. Є. повернуто. З ухвали вбачається, що 01 вересня 2022 року позивач подав заяву про відмову від позову.
ГРД вважає за необхідне отримати додаткові пояснення кандидата, зокрема, щодо рівня його обізнаності з нормами процесуального законодавства, а також щодо мотивів подання ним позовів до судів Закарпатської області за наявності на той момент поданого позову до Печерського районного суду міста Києва.
На спростування інформації ГРД Машков К.Є. надав письмові пояснення та документи на їх підтвердження, які підтримав під час співбесіди, зазначивши таке.
Поданий 21 травня 2022 року до Печерського районного суду міста Києва засобами поштового зв’язку (справа № 757/12958/22-а) первинний позов стосувався скасування постанови серії ___ № _______ від 13 травня 2022 року. Водночас, кандидата пояснив, шо намагався подати до суду копію позовної заяви та докази її направлення разом із клопотанням про неприйняття постанови про адміністративне правопорушення до примусового виконання до ухвалення рішення судом. У поданні такого клопотання йому було відмовлено.
З урахуванням можливих строків ухвалення рішення щодо відкриття провадження у справі Печорським районним судом міста Києва та з метою запобігання блокуванню банківських рахунків органами виконавчої служби до моменту відкриття провадження, Машковим К.Є. було прийнято рішення звернутися з позовною заявою до Воловецького районного суду Закарпатської області, оскільки відповідна постанова була винесена у смт Воловець. Однак після реєстрації позовної заяви працівник суду повідомив кандидата про те, що відповідно до правил територіальної підсудності справа буде передана до Міжгірського районного суду Закарпатської області, про що буде постановлено ухвалу протягом декількох днів.
Таким чином, кандидат зауважив, що враховуючи можливі строки здійснення такої процесуальної передачі, ним було подано окремий позов безпосередньо до Міжгірського районного суду Закарпатської області. Після відкриття провадження в цьому суді 24 червня 2022 року він подав заяву про відмову від позову, поданого до Воловецького районного суду Закарпатської області — 27 червня 2022 року.
Під час засідання Машков К.Є. наголосив, що подання кількох позовів було виключно вимушеним кроком, обумовленим необхідністю оперативного захисту своїх прав та недопущенням примусового виконання постанови, що могло призвести, зокрема, до блокування банківського рахунка. Кандидат пояснив, що на той момент банківська картка фактично була його єдиним джерелом доступу до грошових коштів, тому була реальна загроза суттєвих негативних наслідків у разі її блокування. За таких обставин відповідні дії були спрямовані на реалізацію гарантованого законом права на судовий захист та не містили ознак зловживання процесуальними правами.
Дослідивши матеріали, Комісія дійшла висновку, що надані кандидатом пояснення є переконливими та достатніми. Фактичні обставини, викладені в інформації ГРД, не знайшли підтвердження та не свідчать про недобросовісність або зловживання процесуальними правами.
ГРД також звернула увагу, що кандидат працював на підприємстві, у якому за час його роботи відбувались можливі незаконні дії його підлеглими.
Так, за даними публічних джерел, кандидат працював начальником юридичного відділу товариства з обмеженою відповідальність «Грімальді» (далі — ТОВ «Грімальді) та товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні технологічні продукти». Відповідно до даних «Youcontrol» керівником ТОВ «Грімальді» є ОСОБА_1.
Зокрема, ГРД посилається на матеріали засобів масової інформації та дані системи «YouControl», відповідно до яких керівника ТОВ «Грімальді» пов’язують із кримінальним провадженням щодо можливого незаконного заволодіння коштами під час державних закупівель для Південноукраїнської атомної електростанції. Як зазначено у згаданих матеріалах, згідно з опублікованими протоколами допитів у відповідній кримінальній справі фігурують представники юридичного відділу ТОВ «Грімальді», які могли готувати документи для участі в тендерах із порушенням вимог законодавства.
За даними вебсайту «Clarity Project», у 2012 році Машков К.Є. обіймав посаду члена Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Софія-Граніт», ОСОБА_2 — голови Наглядової ради цього товариства, а ОСОБА_1 — ревізора. Водночас Машков К.Є. та ОСОБА_2 були уповноваженими представниками ТОВ «Грімальді».
Таким чином, зважаючи на зв’язки кандидата з особами, пов’язаними із зазначеною схемою, ймовірною, кандидат також був залучений до цієї діяльності.
ГРД вважає, що наведені обставини потребують перевірки в частині можливої обізнаності кандидата про характер діяльності ТОВ «Грімальді» у зазначений період, а також можливу причетність його підлеглих до вчинення протиправних дій за час його роботи керівником юридичного відділу.
У межах забезпечення права на відповідь кандидат пояснив, що працював у ТОВ «Грімальді» у період з 01 листопада 2007 року до 04 вересня 2012 року, зокрема з 01 липня 2008 року обіймав посаду головного юрисконсульта, а з 08 жовтня 2008 року — начальника юридичного відділу. Надалі, з 05 вересня 2012 року до листопада 2016 року він працював у товаристві за сумісництвом на 0,75 ставки. Крім того, кандидат зазначив, що в товаристві з обмеженою відповідальністю «Інноваційні технологічні продукти» він працював начальником юридичного відділу за сумісництвом (0,75 ставки) у період з 01 грудня 2016 року до 09 травня 2025 року.
Кандидат наголосив, що не підтримував жодних позаслужбових стосунків із ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а взаємодіяв із ними виключно в робочих відносин. Інформацію про можливу участь вказаних осіб у публічних закупівлях він не мав і не міг мати, оскільки цей напрям діяльності підприємства забезпечував окремий юрист, який організаційно не підпорядковувався юридичному відділу та не входив до сфери його службового контролю.
У засіданні Комісії кандидат підтримав свої письмові пояснення, наголосивши, що будь-якої причетності до дій, які стали предметом висвітлення в засобах масової інформації, він не мав та про такі факти йому не було відомо. Машков К.Є. також зазначив, що у відповідному кримінальному провадженні він не має жодного процесуального статусу — не є навіть свідком, і будь-яких процесуальних дій із його участю не проводилося.
Комісія сприймає такі пояснення кандидата щодо зазначених обставин і вважає, що вони повністю спростовують припущення ГРД. Об’єктивних даних, які б свідчили про недобросовісну поведінку кандидата або його невідповідність критеріям доброчесності, не встановлено.
ГРД також надано інформацію, що в майнових деклараціях кандидата та його дружини наявні розбіжності щодо вартості квартири.
Так, відповідно до декларації кандидата за 2022 рік 15 липня 2019 року він набув у власність квартиру площею 86,4 кв. м, розташовану за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, із зазначенням останньої грошової оцінки 3 299 000 грн. Водночас у деклараціях його колишньої дружини ОСОБА_4 за 2019 — 2020 роки вартість цієї квартири на дату набуття визначена в розмірі 100 000 грн, що суттєво відрізняється від вартості, відображеної кандидатом. У деклараціях також містяться відомості про дарування цієї квартири кандидату ОСОБА_5 та відображено відповідний дохід у вигляді подарунка. Водночас, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 набув вказану квартиру 07 вересня 2017 року на підставі договору дарування. ГРД звертає увагу на необхідність з’ясування причин розбіжностей у відображенні вартості майна в декларації колишньої дружини кандидата та подальшого зазначення вартості в деклараціях самого кандидата.
Стосовно розбіжностей у вартості квартири, зазначеній у деклараціях, кандидат пояснив, що під час подання декларацій за 2019 — 2020 роки його дружиною ринкової оцінки вартості квартири не проводила, у зв’язку з чим у деклараціях було відображено вартість, зазначену в договорі дарування, на підставі якого попередній власник набув цю нерухомість.
Кандидат зазначив, що у 2022 році, з метою укладення договору купівлі-продажу, він отримав звіт про ринкову вартість квартири, у якому вартість об’єкта була визначена відповідно до стану ринку на момент оцінки. Саме цю ринкову вартість він і зазначив у декларації за відповідний рік. До письмових пояснень кандидат додав копію договору купівлі-продажу та документи, які підтверджують визначення ринкової вартості вказаної квартири.
Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення стосовно розбіжності між задекларованою вартістю квартири, визнаючи їх об’єктивними, достатньо обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.
Крім того, в інформації ГРД зазначено, що потребує уточнення походження коштів, використаних для придбання нерухомості братом кандидата.
Так, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_6, брат кандидата, набув право власності на квартиру площею 41,6 кв. м у місті Києві. ГРД висловила сумніви щодо законності джерел походження коштів для придбання цього майна.
Стосовно цієї інформації Машков К.Є. надав ГРД та Комісії письмові пояснення, у яких зазначив, що джерелом були власні заощадження батьків, що підтверджується довідками про доходи, долученими до матеріалів досьє. Крім того, частина коштів була отримана матір’ю від продажу квартири в місті Києві, за яку було виручено 22 500 доларів США, а інша частина — у вигляді поворотної позики від рідного брата батька. На підтвердження кандидат подав відповідні документи, зокрема довідки за формою ОК-5.
Комісія дослідила подані кандидатом документи щодо доходів батьків та операцій із нерухомим майном і встановила, що наявні матеріали підтверджують наявність достатніх законних джерел походження коштів, які могли бути використані для придбання квартири братом кандидата. Крім того, Комісія бере до уваги надані пояснення кандидата у закритій частині засідання, що стосуються зокрема доходів його батьків.
Надана інформація є логічною, узгодженою та підтверджується документами з офіційних джерел. Комісія не встановила обставин, що свідчили б про незаконність походження коштів або про намагання кандидата приховати джерела фінансування набуття майна близькими особами кандидата.
Таким чином, твердження ГРД щодо можливих сумнівів у походженні коштів не знайшли підтвердження та вважаються спростованими.
ГРД також звертає увагу на необхідність з’ясування мети укладення договорів дарування між кандидатом та його братом, у результаті яких відбувалася зміна права власності на квартири.
Стосовно укладення договорів дарування кандидат зазначив, що квартиру площею 86,4 кв. м у місті Києві отримав від батька з метою забезпечення його власним житлом. Крім того, у 2017 році між кандидатом та його братом було здійснено обмін квартирами, який оформили договорами дарування. Метою зазначених правочинів було розміщення двох квартир батька поряд, оскільки вони розташовані в одному під’їзді та на одному поверсі.
Комісія встановила, що укладення договорів дарування між членами сім’ї кандидата зумовлене побутовими та сімейними обставинами, пов’язаними із забезпеченням житлових потреб та зручністю розміщення родини. Характер зазначених договорів не свідчить про ухилення від декларування або намагання приховати реальних власників нерухомості.
Комісія вважає пояснення кандидата щодо наданої ГРД інформації обґрунтованими та достатніми, твердження ГРД щодо можливих сумнівів у меті укладення договорів дарування не знайшли підтвердження та вважаються спростованими.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання досліджено також інші обставини та інформацію стосовно Машкова К.Є., враховано письмові пояснення кандидата та пояснення, надані під час співбесіди, зокрема у закритому режимі, без проведення відеотрансляції.
Стосовно інших обставин, обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Машковим К.Є. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Таким чином, за результатами перевірки інформації, викладеної в рішенні ГРД, з урахуванням пояснень кандидата та аналізу наявних у Комісії матеріалів, зокрема досьє кандидата, Комісією не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність кандидата Машкова К.Є. критеріям доброчесності та професійної етики.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 300 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ (за показником) |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
43 |
322 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
121 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
118 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
21,75 |
44,5 |
|
Безперервний розвиток |
22,75 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
11,5 |
46,5 |
|
Ефективна взаємодія |
11,75 |
||
|
Стійкість мотивації |
11,5 |
||
|
Емоційна стійкість |
11,75 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
300
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
713 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Машков Костянтин Євгенович у сукупності набрав 713 балів, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Машкова Костянтина Євгеновича вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Машков Костянтин Євгенович набрав 713 балів.
Визнати Машкова Костянтина Євгеновича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
