Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гришина Геннадія Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Геннадія ГРИШИНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гришина Геннадія Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Гришин Геннадій Анатолійович як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.

Рішенням Ради народних депутатів Донецької області від 29 жовтня 1992 року Гришин Г.А. обраний суддею Куйбишевського районного суду міста Донецька. Постановою Верховної Ради України від 04 березня 1998 року № 161/98-ВР обраний на посаду судді Донецького обласного суду безстроково. У зв’язку з прийняттям Закону України «Про судоустрій України» від 07 лютого 2002 року № 3018-ІІІ Донецький обласний суд реорганізовано в Апеляційний суд Донецької області. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 Гришин Г.А. переведений на посаду судді Донецького апеляційного суду.

3. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Гришина Г.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі як такого, що в порядку та строки, визначені Комісією, подав всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
4. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Визначено, що Гришин Г.А. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 136 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
5. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Гришин Г.А. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 41,4 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
6. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Гришин Г.А. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 128 балів; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 305,4 бала; допущено Гришина Г.А. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
7. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час Конкурсу.
8. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
9. З огляду на зазначене вище Гришин Г.А. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу набрав 345,4 бала.
10. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів, зокрема Київського апеляційного суду, у межах Конкурсу.
11. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
12. Комісією у складі колегії 30 квітня 2026 року проведено співбесіду з кандидатом Гришиним Г.А., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

13. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
14. Частиною п’ятою статті 75 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
15. Запити про надання відомостей стосовно Гришина Г.А. було надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
16. Для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, до Національного агентства з питань запобігання корупції подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», або в порядку, визначеному Національним агентством відповідно до статті 52¹ Закону України «Про запобігання корупції».
17. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
18. Інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду вимогам, встановленим Законом, не виявлено.
19. За результатами проведеної перевірки відділом з питань проведення перевірок департаменту суддівської кар’єри секретаріату Комісії складено довідку від 19 січня 2026 року № 21.2-8/26 про спеціальну перевірку щодо Гришина Г.А.

3. Стислий виклад рішення Громадської ради доброчесності.

20. На адресу Комісії 22 квітня 2026 року надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.
21. В основу рішення ГРД, затвердженого 21 квітня 2026 року, покладено такі аргументи.
22. Кандидат повідомив неправдиву інформацію в декларації доброчесності судді.
    1. Про цей факт ГРД зазначала у своїх висновках від 12 квітня 2017 року та від 28 січня 2019 року, затверджених під час участі кандидата у конкурсах на посаду судді Верховного Суду.
    2. Так, у пункті 17 декларації доброчесності судді за 2015 рік кандидат указав, що ним не приймалися одноособово або у складі колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (далі – Закон № 1188-VII).
    3. Водночас кандидат як суддя Апеляційного суд Донецької області брав участь у розгляді справи за обвинуваченням особи у вчиненні вбивства з корисливих мотивів та незаконному зберіганні вогнепальної зброї, у якій постановлено обвинувальний вирок.
    4. Указана справа була предметом розгляду Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), який у рішенні від 18 грудня 2008 року визнав порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі – Конвенція).
    5. Статтею 3 Закону № 1188-VII встановлено, що суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у складі колегії суддів рішення з допущенням порушень Конвенції, констатованих у рішенні ЄСПЛ.
    6. Правилами заповнення та подання декларації доброчесності судді передбачено, що при заповненні такої декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, що мали місце впродовж всього життя особи, яка її заповнює. Отже, Гришин Г.А. мав вказати в декларації доброчесності судді за 2015 рік, що ним приймалися рішення, передбачені статтею 3 Закону № 1188-VII.
23. Судове навантаження кандидата впродовж 2022–2024 років є суттєво нижчим, ніж навантаження у суді.
    1. Показники навантаження кандидата становили:

• у 2022 році 56,4 при середньому навантаженні в суді 135,6;
• у 2023 році 24 при середньому навантаженні в суді 107,2;
• у 2024 році 14 при середньому навантаженні в суді 79,8.
  2.  Зросла також і кількість справ та матеріалів, розглянутих з порушенням законодавством строків: у 2023 році – 57 справ, у 2024 році – 103 справи. Крім того, у цей період було скасовано сім постановлених кандидатом рішень у зв’язку з порушенням норм матеріального права.
  3. На думку ГРД, сукупність наведених обставин може свідчити про зниження ефективності здійснення правосуддя та якості ухвалених рішень.

24. Кандидат проживає в місті Києві, тоді як працює у Дніпровському апеляційному суді в місті Кривому Розі, проте протягом 2022–2024 років не декларував жодного помешкання, розташованого за місцем роботи.
    1. Гришин Г.А. пояснив, що у складі палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення в місті Кривому Розі працюють три постійні колегії, які можуть використовувати тільки два зали судових засідань. З огляду на це, кожна з колегій за найкращих обставин може проводити засідання лише двічі на тиждень.
    2. В інші робочі дні здійснюється підготовка справ до розгляду та виготовлення повних текстів судових рішень. За словами кандидата, підготовка проваджень забезпечується, зокрема, через доступ до електронних систем судочинства.
    3. Кандидат зазначив, що добирається до місця роботи нічним потягом, здійснює правосуддя у приміщенні Дніпровського апеляційного суду в дні проведення судових засідань та повертається до Києва нічним потягом, не використовуючи житло у Кривому Розі.
    4. Кандидат також зауважив, що в приміщенні суду відсутнє укриття, а будівлі органів державної влади у місті Кривому Розі зазнають обстрілів. Зокрема, у грудні 2024 року внаслідок ракетного удару було зруйновано будівлю апеляційного суду, що спричинило загибель та поранення працівників.
    5. На переконання кандидата, за таких обставин скорочення часу перебування у місті роботи є обґрунтованим з точки зору безпеки. Він також зазначив, що обраний ним спосіб організації роботи не впливає на ефективність здійснення правосуддя, що підтверджується, зокрема, незначним залишком нерозглянутих справ.
    6. ГРД, врахувавши пояснення кандидата, звернула увагу на необхідність підтвердження організації роботи в такому форматі відповідним наказом.
25. Згідно з майновими деклараціями за 2022–2024 роки кандидат та його родина з червня 2022 року безоплатно користувалися квартирою площею 108,4 м², розташованою у місті Києві. Відповідно до відомостей суддівського досьє власники цієї квартири не є близькими особами кандидата, отже таке користування може розцінюватись як подарунок в розумінні антикорупційного законодавства.
    1.  Кандидат пояснив, що власники квартири є його друзями з часів навчання у Харківському юридичному інституті, вони дозволили родині кандидата проживати у вказаній квартирі, сплачуючи лише комунальні послуги. У січні 2025 року кандидат придбав у друзів цю квартиру, про що подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
    2. На думку ГРД викладені обставини мають бути досліджені під час співбесіди для усунення будь-яких сумнівів щодо дотримання кандидатом вимог антикорупційного законодавства.

4. Джерела права та їх застосування.

26. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
27. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
28.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
29. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
30. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
31. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
32. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
33. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1. На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2. Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3. Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4. За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
34. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
35. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
36. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

37. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
38. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
39. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4. Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
40. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
41. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
42. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
43. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
44. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
45. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
46. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
47. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
48. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
49. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
50. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
51. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
52. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

53. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
54. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
55. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
56. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
57. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
58. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
59. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
60. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

61. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
62. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
63. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
64. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
65. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Гришину Г.А. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 21 серпня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

66. Стосовно відповідності показникам рішучості та відповідальності Гришин Г.А. зазначив, що протягом 33 років роботи на посаді судді належним чином планував власну діяльність, а також роботу помічника судді та секретаря судового засідання, і вживав передбачених законодавством заходів для своєчасної та якісної підготовки і розгляду справ. Він вказав, що за цей період стосовно нього не надходило скарг на безпідставну тяганину або несвоєчасне направлення сторонам копій судових рішень.
67. Кандидат пояснив, що у разі затримки направлення судами першої інстанції матеріалів кримінальних проваджень для розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів він вживав відповідних заходів, зокрема надсилав повідомлення головам місцевих судів та до Державної судової адміністрації України.
68. Кандидат зазначив, що у 1998–2012 роках, до зміни кримінального процесуального законодавства, з метою оперативного розгляду кримінальних справ, віднесених до юрисдикції апеляційного суду як суду першої інстанції, регулярно проводив виїзні судові засідання на території Донецької області.
69. Згідно з поясненнями кандидата, він своєчасно направляє електронні копії судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень. Поодинокі випадки заявлення самовідводів, за його словами, були зумовлені наявністю підстав, передбачених статтями 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України.
70. Кандидат також вказав, що протягом 2015–2022 років виконував обов’язки слідчого судді Донецького апеляційного суду. Наближеність  міста Маріуполя, в якому було розташовано суд, до лінії фронту, значна кількість клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та встановлені законом стислі строки їх розгляду (6 годин) зумовлювали постійну необхідність працювати понаднормово.
71. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку кандидат зазначив, що упродовж кар’єри регулярно проходив підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України, брав участь у заходах, організованих Верховним Судом, а також у міжнародних правничих заходах.
72. Кандидат повідомив, що на початку 2000-х років проводив заняття для суддів першої інстанції у Донецькому відділенні Національної школи суддів України. Також зазначив, що участь у конкурсах на посаду судді Верховного Суду вимагала від нього поглиблення професійних знань та навичок.
73. Кандидат вказав, що постійно вивчає нове законодавство, практику Верховного Суду та ЄСПЛ. За його словами, особливу увагу він приділяє випадкам скасування рішень, постановлених ним або його колегами, з метою недопущення подальших помилок.
74. Виконуючи у 2015–2022 роках обов’язки секретаря палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду постійно здійснював аналіз судової практики суддів першої та апеляційної інстанцій, виявляючи типові проблеми та помилки. За його словами, він регулярно проводив оперативні наради, на яких обговорювалися нове законодавство та причини зміни та скасування рішень. Також кандидат вказав, що постійно надає методичну допомогу суддям першої інстанції з питань застосування законодавства.
75. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
76. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 37,5 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що Гришин Г.А. відповідає критерію особистої компетентності.

6. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

77. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
78. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

79. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

80. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

81. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

82. Щодо відповідності показнику ефективної комунікації Гришин Г.А. зазначив, що під час здійснення правосуддя вживає заходів для забезпечення реалізації учасниками їх прав і виконання обов’язків. Повідомив, що приділяє особливу увагу неповнолітнім, особам з особливими потребами та громадянам, які мають недостатнє розуміння правовідносин, що розглядаються, з метою повного з’ясування їх позиції та пояснень у справі. Також вказав, що судові рішення викладає доступною мовою.
83. Кандидат зазначив, що виконував обов’язки судді-спікера Донецького апеляційного суду, розташованого у місті Маріуполі. У межах цих повноважень він здійснював комунікацію із засобами масової інформації щодо результатів розгляду резонансних кримінальних проваджень. Також повідомив, що розглянуті ним справи висвітлювалися у репортажах загальноукраїнських телеканалів.
84. Крім того кандидат вказав, що скарг про порушення ним під час судових засідань принципу гласності та відкритості не надходило.
85. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії кандидат повідомив, що працюючи в суді апеляційної інстанції з 1998 року має навички колегіальної роботи. За його словами, він вміє ефективно доносити до колег суттєву інформацію по справі, окреслювати проблемні питання та шляхи їх вирішення. Також зазначив, що уважно вислуховує думку колег, надає аргументовані відповіді на запитання та обґрунтовані пропозиції. Під час обговорення правових питань здатен як відстоювати свою позиції, так і досягати компромісу.
86. Кандидат повідомив, що регулярно брав участь у заходах, організованих прокуратурою Донецької області, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та відповідним підрозділом Державної кримінально-виконавчої служби України, де доповідав про результати аналізу та узагальнення судової практики, а також виявлені під час судового розгляду порушення закону.
87. Гришин Г.А. зазначив, що, виконуючи обов’язки секретаря палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду, проводив наради, на яких обговорювалися проблемні питання і типові помилки, що сприяло підвищенню якості роботи.
88. Стосовно відповідності показнику стійкості мотивації кандидат повідомив, що його майже 33-річний стаж роботи на посаді судді свідчить про послідовність у професійному виборі. Повідомив, що після отримання вищої юридичної освіти протягом трьох років працював помічником прокурора району у місті Донецьку, де підтримував державне обвинувачення у судах, а подальший перехід на посаду судді був усвідомленим і цілеспрямованим.
89. Він також зазначив, що прагнення до професійного розвитку зумовило його участь у конкурсах на посаду судді Верховного Суду, за результатами яких його було визнано зданим здійснювати повноваження судді цього суду.
90. Стосовно емоційної стійкості кандидат вказав, що під час здійснення правосуддя дотримується тактовності, ввічливості та витримки, виявляє повагу до учасників судового процесу та інших осіб. Повідомив, що підтримує коректні та доброзичливі професійні відносини з колегами-суддями та працівниками апарату суду, конфлікті ситуації з ними відсутні.
91. Кандидат вказав, що для відновлення емоційної рівноваги та підтримання психологічної стійкості слухає аудіокниги, створює відео, займається снорклінгом, працює на землі, спілкується з родиною та друзями.
92. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

93. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Гришин Г.А. набрав 37,5 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

7. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

94. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
95. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
96. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
97. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Гришина Г.А. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувався.
98. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
99. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Гришина Г.А. було досліджено рішення ГРД від 21 квітня 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як суддею декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
100. Гришин Г.А., ознайомившись із рішенням ГРД, надав такі пояснення щодо зазначення у пункті 17 декларації доброчесності судді за 2015 рік відомостей про те, що ним не приймалися одноособово або у складі колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону № 1188-VII.
101. Під час участі кандидата у конкурсах на посаду судді Верховного Суду ГРД двічі формувала висновки про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики у зв’язку з незазначенням у декларації доброчесності судді за 2015 рік інформації про ухвалення ним судових рішень, щодо яких ЄСПЛ констатував порушення приписів Конвенції.
102. Водночас рішеннями Комісії від 06 червня 2017 року № 89/вс-17 та від 12 лютого 2019 року № 220/вс-19 кандидата було визнано таким, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
103. Крім того, рішенням Комісії від 16 серпня 2023 року № 16/дп-23 повідомлення про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, зазначених суддею Донецького апеляційного суду Гришиним Г.А. у декларації доброчесності судді за 2015 рік, залишено без розгляду.
104. Стосовно фактичних обставин справ, які були предметом розгляду ЄСПЛ, кандидат пояснив таке.
105. Рішенням ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Луценко проти України» встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Водночас це порушення стосувалося не вироку від 03 жовтня 2003 року, постановленого за участі кандидата, а ухвали Верховного Суду України від 18 грудня 2008 року, про що вказано у пунктах 22 та 52 зазначеного рішення.
106. З огляду на це кандидат не вказував у декларації доброчесності судді інформацію про цю справу, оскільки рішення, у якому ЄСПЛ констатував порушення Конвенції, ухвалював не він.
107. Рішенням ЄСПЛ від 24 листопада 2011 року у справі «Загородній проти України» було встановлено порушення права обвинуваченого на вільний вибір захисника, оскільки судом першої інстанції не було допущено до участі в судовому розгляді як захисника фахівця в галузі права та залучено адвоката.
108. Кандидат зазначив, що на час розгляду указаної справи стала судова практика орієнтувалась на приписи статті 44 Кримінального процесуального кодексу України та роз’яснення Верховного Суду України.
109. Відповідно до пункту 4 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» при провадженні у кримінальній справі як захисники підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого допускаються крім адвокатів та близьких родичів фахівці в галузі права, які на підставі спеціального закону мають право на надання правової допомоги. Водночас, на момент ухвалення судами рішень у справі спеціального закону, який би надавав фахівцям в галузі права повноваження здійснювати захист у кримінальному судочинстві, прийнято не було.
110. Надалі у статті 45 Кримінального процесуального кодексу України у 2012 році було закріплено, що захист особи у кримінальному провадженні може здійснювати тільки адвокат.
111. За поясненнями кандидата, він не зазначив у декларації доброчесності судді відомості про справу «Загородній проти України» через помилкове тлумачення положень статті 3 Закону № 1188-VII.
112. Частина перша статті 3 Закону № 1188-VII містить перелік судових рішень, пов’язаних із подіями Революції Гідності, постановлених у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності указаним законом.
113. Частиною другою цієї статті передбачено проведення перевірки стосовно суддів, які одноособово або у колегії суддів розглядали справу або ухвалили рішення з допущенням порушень Конвенції, констатованих у рішенні ЄСПЛ.
114. Кандидат повідомив, що помилково вважав, ніби часові межі, визначені частиною першої статті 3 Закону № 1188-VII, поширюються також на рішення, передбачені частиною другою цієї статті.
115. З огляду на викладене кандидат пояснив, що незазначення ним у декларації доброчесності судді за 2015 рік інформації про справу «Загородній проти України» є наслідком прикрої помилки. Зауважив, що не мав наміру приховати факт констатації ЄСПЛ порушення щодо рішення, у постановленні якого брав участь. Також кандидат зазначив, що рішення ЄСПЛ є офіційно оприлюдненими та загальнодоступними, тому приховання такої інформації не мало б практичного сенсу.
116. Комісія враховує, що ЄСПЛ у справі «Загородній проти України» звернув увагу на наявність тривалої правової невизначеності та непослідовності у застосуванні національного законодавства після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року. Водночас, з огляду на обов’язковість рішень Конституційного Суду України, кандидат під час розгляду відповідної кримінальної справи мав враховувати правову позицію щодо недопустимості обмеження права особи на вільний вибір захисника.
117. Комісія не залишає поза увагою, що зазначені обставини мали місце значний час тому. Однак факт констатації ЄСПЛ порушення вимог Конвенції є істотним при оцінюванні професійної діяльності судді.
118. За таких обставин Комісія дійшла висновку, що ухвалення рішення, щодо якого ЄСПЛ констатовано порушення пунктів 1 та 3 статті 6 Конвенції, свідчить про допущення кандидатом недоліків у застосуванні гарантій права на вільний вибір захисника під час здійснення правосуддя. У зв’язку з викладеним Комісія знижує бали кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.
119. Оцінюючи пояснення кандидата щодо незазначення у декларації доброчесності судді за 2015 рік відомостей про справу «Загородній проти України», Комісія враховує, що кандидат не заперечував факт ухвалення відповідного судового рішення та навів послідовні пояснення причин допущеної помилки. Комісія також зважає на те, що у подальшому кандидат не приховував інформацію про зазначені обставини під час проходження процедур оцінювання та конкурсів.
120. Водночас Комісія зазначає, що кандидат, будучи обізнаним про факт ухвалення рішення, щодо якого ЄСПЛ констатовано порушення Конвенції, мав проявити необхідній рівень уважності та сумлінності під час заповнення декларації доброчесності судді. Помилкове тлумачення положень Закону № 1188-VII не звільняло кандидата від обов’язку належним чином перевірити повноту та правильність задекларованих відомостей.
121. З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що незазначення кандидатом відповідної інформації у декларації доброчесності судді за 2015 рік свідчить про недостатню сумлінність при її заповненні. Тому Комісія знижує бали кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.
122. Стосовно показників судового навантаження впродовж 2022–2024 років кандидат пояснив таке.
123. Дніпровський апеляційний суд розташовано у містах Дніпрі та Кривому Розі. Зборами суддів було визначено територіальну підсудність справ, які розглядаються у кожному з міст. Зокрема у місті Кривому Розі здійснювався розгляд справ, що надходили з судів, розташованих у Донецькій області та місті Кривому Розі.
124. Водночас у зв’язку з більшим судовим навантаженням суддів, які працювали в місті Дніпрі, розподіл справ неодноразово переглядався. Відповідно до статистичних даних за І квартал 2026 року навантаження суддів у місті Кривому Розі є вищим.
125. Кандидат зауважив, що в інформації, наданій ГРД, здійснено аналіз статистичних показників його роботи порівняно із середнім навантаженням по Дніпровському апеляційному суду загалом. Однак, на його думку, таке порівняння не враховує особливостей організації роботи суду, оскільки розподіл справ між двома частинами суду, розташованими в різних містах, визначався зборами суддів, а розподіл між суддями відповідної палати здійснюється згідно з вимогами статті 35 Кримінального процесуального кодексу України.
126. Також слід врахувати, що суддями, які працюють у місті Кривому Розі, не розглядаються клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що впливає на статистичні показники навантаження.
127. Кандидат надав відомості, сформовані відділом статистики Дніпровського апеляційного суду, згідно з якими показники його роботи у 2023–2026 роках відповідали середнім показникам інших суддів палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення у місті Кривому Розі. Крім того кандидат мав другий найменший показник залишку нерозглянутих кримінальних проваджень на кінець звітного періоду.
128. Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення та підтвердні документи, вважає їх обґрунтованими та достатніми.
129. Стосовно проживання за місцем роботи кандидат підтримав пояснення, надані ним на запит ГРД, та викладені у пунктах 24.1–24.5 цього рішення. Крім того він пояснив, що у місті Кривому Розі було складно знайти орендодавців, які погоджувалися офіційно укладати договір оренди житла. У зв’язку з цим протягом 2023 року та частини 2024 року він зупинявся у готелях.
130. У 2024 році російські війська почали завдавати цілеспрямованих ракетних ударів по готелях, розташованих у місті Кривому Розі. Зокрема, були зруйновані готелі «Дружба», «Україночка» та «Парк-Хауз», у яких він раніше зупинявся. Після цього кандидат за потреби користувався подобовою орендою квартир.
131. Наразі кандидат орендує квартиру за місцем роботи. За його поясненнями, така можливість з’явилась після відрядження до міста Києва одного із суддів, який раніше винаймав це житло на підставі офіційного договору оренди.
132. Стосовно безоплатного користування житлом у місті Києві кандидат повідомив, що після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора в Україну він разом з родиною виїхав із міста Маріуполя. До червня 2022 року вони проживали в різних місцях Івано-Франківської області. У цей час кандидат займався пошуком постійного місця проживання, зокрема звертався по допомогу до друзів.
133. Один з друзів запропонував для тимчасового проживання квартиру, що належала його родині та була розташована в місті Києві, за умови оплати комунальних послуг. За домовленістю кандидат із сім’єю могли мешкати в цій квартирі до вирішення питання щодо місця його роботи.
134. Після переїзду до міста Києва кандидат звертався до Голови Верховного Суду із заявами про відрядження до Київського апеляційного суду, однак відповіді не отримав.
135. Згодом було оголошено Конкурс, у якому кандидат взяв участь із наміром обійняти посаду у Київському апеляційному суді.
136. У грудні 2024 року власники квартири порушили питання щодо подальшого проживання у ній родини кандидата у зв’язку з наміром її продажу. У січні 2025 року кандидат придбав зазначену квартиру.
137. Оцінюючи надані кандидатом пояснення Комісія виходить із такого. Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають / одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової, вважаються подарунком. Водночас для застосування обмежень, передбачених статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції», необхідно встановити, що особа саме прийняла подарунок у розумінні антикорупційного законодавства та що такі дії пов’язані з виконанням нею функцій держави або місцевого самоврядування.
138. У розпорядженні Комісії відсутні докази, що безоплатне проживання Гришина Г.А. було обумовлене виконанням ним повноважень судді або мало місце у зв’язку з розглядом кандидатом будь-яких справ чи прийняттям процесуальних рішень. Також відсутні дані про наявність між кандидатом і власниками житла службових відносин або відносин підпорядкування, а також про отримання останніми будь-яких переваг у зв’язку з діяльністю кандидата.
139. Сам факт користування житлом на умовах оплати комунальних послуг за домовленістю сторін за відсутності зв’язку з виконанням функцій держави не може автоматично ототожнюватися з прийняттям подарунка у значенні статті 23 Закону України «Про запобігання корупції». Зазначене не свідчить про одержання неправомірної вигоди чи порушення антикорупційних обмежень, оскільки вказаний закон спрямований на запобігання впливу на службову діяльність, а не на регулювання приватних побутових відносин. За таких обставин Комісія дійшла висновку, що користування кандидатом квартирою, яка належала родині його друга, не свідчить про порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
140. Досліджені матеріали досьє, співбесіда з кандидатом Гришиним Г.А., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 270 балів.

8. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

141. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Гришин Г.А. у сукупності набрав 690,4 бала.

142. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Гришина Геннадія Анатолійовича вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гришин Геннадій Анатолійович набрав 690,4 бала.

Визнати Гришина Геннадія Анатолійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                           Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                        Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                  Роман КИДИСЮК