Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сенаторова Микити Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Микити Сенаторова,

представника Громадської ради доброчесності Лілії Секелик,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сенаторова Микити Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.

Сенаторов Микита Валерійович, дата народження – ______________ року, громадянин України.

У 1999 році Сенаторов М.В. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серія ХА № 11783156 від 30 червня 1999 року).

У 2005 році Сенаторов М.В. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і здобув науковий ступінь кандидат юридичних наук за спеціальністю «Кримінальне право та кримінологія. Кримінально-виконавче право» на тему «Потерпілий від злочину в кримінальному праві» (диплом Кандидата наук серія ДК № 031317 від 15 грудня 2005 року).

Вченого звання кандидат не має.

Професійну діяльність розпочав у 1997 році на посаді юриста АГК «Поршень» (з 01 серпня 1997 року до 01 жовтня 1999 року). У подальшому працював на посадах аспіранта Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності (з 01 жовтня 1999 року до 30 вересня 2002 року), молодшого наукового співробітника Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України (з 01 жовтня 2002 року до 01 березня 2005 року), наукового співробітника Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України (з 01 березня 2005 року до 31 березня 2007 року).

Сенаторов М.В. 11 липня 2007 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1460, склав присягу адвоката та з того часу займається адвокатською діяльністю.

До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції не обирався.

До дисциплінарної відповідальності за період адвокатської діяльності не притягувався.

Інформація про участь кандидата в конкурсі.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Сенаторов М.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 4 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше сім років.

Згідно з протоколом розподілу між членами Комісії від 01 січня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Богоноса М.В.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Сенаторолвва М.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Сенаторова М.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року №9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Сенаторова М.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Сенаторова М.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до цього рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії  від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Рішенням Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії  від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кушніра І.В.

Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.

За результатами спеціальної перевірки Сенаторова М.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 02 жовтня 2025 року № 21.2-561/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Сенаторову М.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Комісією у складі колегії № 5 проведено 29 травня 2026 року співбесіду із кандидатом Сенаторовим М.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Джерела права та їх застосування.

Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.

Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).

Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.

Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.

Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).

Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Сенаторов М.В. набрав 146 балів.

За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Сенаторов М.В. набрав 44,7 бала.

За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Сенаторов М.В. набрав 122,5 бала.

Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Ураховуючи, що кандидат Сенаторов М.В. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальний результат складеного Сенаторовим М.В. кваліфікаційного іспиту становить 353,2 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Сенаторову М.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

На адресу Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.

Надана інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди не продемонструвала належного рівеня рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата з огляду на таке.

У листі кандидата щодо надання Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснень та доказів, що підтверджують його відповідність критерію особистої компетентності, зазначено, що з 2007 року він працював адвокатом. Його робота полягала в наданні правової допомоги людям, які опинилися в складних життєвих умовах, конфліктних та інших несприятливих обставинах. Йому необхідно бути поряд з ними, незалежно від існуючих перешкод чи складності справи, пройти з ними шлях, починаючи з першої бесіди і до найвищої інстанції, непохитно відстоюючи їх права та свободи, іноді під значним тиском з боку опонентів.

Як приклад рішучості та відповідальності кандидат зазначив, що, надаючи правову допомогу він має приймати рішення та вчиняти дії швидко, іноді, негайно. Навіть, якщо взяти найрозповсюдженіший вид правової допомоги – консультацію, то нерідко обставини, в якій опинився клієнт, змушують його звертатися до адвоката в неробочій час. Якщо такі обставини створюють загрозу порушення прав клієнта, то кандидат надає консультацію невідкладно.

Під час співбесіди кандидат не назвав конкретних прикладів рішучості та відповідальності, які йому притаманні та були б необхідними в разі зайняття посади судді суду апеляційної інстанції, обмежився загальними фразами щодо розуміння і сприйняття вказаних понять.

Крім того, пояснючи обставини, вказував на обов’язки, які на нього покладені як на адвоката, та фактично позиціонував себе досвідченим фахівцем на посаду, на яку претендує.

Доповідачем акцентовано увагу на доводи, викладені кандидатом у мотиваційному листі, долученому до анкети кандидата на посаду судді, де Сенаторов М.В. зазначив, що принципами судочинства стали корупція, пристосовництво, свавілля, зневага до людей. Не тільки кандидат, але й суспільство відчуло ці негативні зміни. Рівень довіри до суду стрімко падав. На сьогодні він настільки низький, що навряд чи можна назвати цю гілку влади повністю легітимною. Кандидату дуже хочеться, щоб на його малу Батьківщину – Слобожанщину повернувся чесний суд.

У зв’язку з викладеним кандидату були поставлені питання щодо підстав для таких висновків, зокрема ситуацій з особистого професійного життя, та прикладів його рішучого та відповідального реагування на такі випадки, а також особистого бачення, як він як суддя апеляційного суду міг би вплинути на ситуацію.      

Сенаторов М.В. зазначив, що неодноразово звертався до Вищої ради правосуддя зі скаргами на дії суддів, однак результати розгляду йому невідомі, оскільки такі звернення розглядаються в цій установі роками.  

Поміж тим, член Комісії пропонував кандидату пояснити в контексті рішучості та відповідальності обставини щодо незацікавленості кандидата в результаті розгляду скарг, поданих ним до Вищої ради правосуддя.

Кандидат пояснив, що початкові етапи звернення зі скаргами до Вищої ради правосуддя намагався контролювати шляхом звернення з листами про надання інформації, однак не пам’ятає результати їх розгляду.  

 Комісія звертає увагу, що під час співбесіди кандидат не зміг належним чином обґрунтувати, що підтверджує вказаний ним стан судової влади в Україні та в Харківській області, а також не навів конкретних прикладів рішучого та відповідального реагування, яке ним здійснювались протягом професійної кар’єри для поліпшення стану правосуддя або могло б здійснюватися ним як суддею апеляційної інстанції для підняття рівня довіри суспільства до суду в регіоні його проживання та в Україні загалом.

Стосовно безперервного розвитку кандидата.

Під час співбесіди та в письмових поясненнях до вказаного критерію кандидат послався на те, що брав участь у заходах з підвищення кваліфікації у Вищій школі адвокатів та підтримував активну позицію у фаховому середовищі, продовжує займатися науковою діяльністю, зокрема у 2003 році виступив членом редакційної колегії та співавтором колективної монографії «Сучасний вимір кримінального права. Liber Amicorum на честь академіка Вячеслава Борисова».

Комісія встановила, що кандидат не зміг конструктивно відповісти на запитання щодо його безперервного розвитку, наведені відомості щодо підтримання та підвищення професійних знань не свідчать про системний підхід до вдосконалення його професійних навичок.

Крім того, у письмових поясненнях до вказаного критерію кандидат зазначив, що йому необхідно адаптуватися до змін у судовій практиці, проте під час співбесіди кандидат не зміг відповісти на запитання доповідача про актуальну практику Касаційного цивільного суду щодо розгляду цивільних справ апеляційним судом, хоча в анкеті обрав саме цивільну спеціалізацію.

Також під час співбесіди кандидат на запитання члена Комісії не показав володіння достатнім рівнем знань і щодо застосування норм кримінального процесуального законодавства. 

Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість» та «відповідальність» (5, 5, 5, 4), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 4,75; безперервний розвиток (10, 9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,25; загальний бал за критерій – 14.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла висновку, що кандидатом не продемонстровано належного рівня рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 14 балів із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Сенаторов М.В. не продемонстрував належного рівня соціальної компетентності.

Комісія зазначає, що пояснення кандидата під час співбесіди стосовно ефективної комунікації та ефективної взаємодії носили більш загальний характер опису без наведення конкретних прикладів їх застосування в певних професійних та життєвих ситуаціях.

Стосовно стійкості мотивації, зокрема обрання кандидатом одразу суду апеляційної інстанції, який може здійснювати переоцінку доказів,  без досвіду їх первинної оцінки в першій інстанції, Сенаторов М.В. здебільшого зосереджувався на наявності відповідного дозволу законодавця та загальних посиланнях щодо наявності досвіду в занятті науковою та адвокатською діяльністю.

Ураховуючи письмові пояснення Сенаторова М.В. та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат не продемонстрував належного рівеня соціальної компетентності.

Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (6, 3, 6, 4), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 4,75; ефективна взаємодія (5, 7, 6, 4), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 5,5; стійкість мотивації (6, 6, 6, 4), середній бал, розрахований згідно з пунктом    5.7 Положення – 5,5; емоційна стійкість (9, 6, 6, 4), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 6,25; загальний бал за критерій – 22.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 22 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».

Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом  2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Вивченням матеріалів досьє кандидата щодо відношення ним до виконання військового обов’язку в частині дотримання військового законодавства, зокрема і щодо військового обліку, Комісією встановлено таке. 

Відповідно до анкети кандидата на посаду судді, поданої 28 грудня 2023 року та доданої до неї копії військового квитка, кандидат ІНФОРМАЦІЯ_1.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-ІХ (далі – Закон) було встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом були зобов’язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. 

Такі громадяни були зобов’язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язані та резервісти Служби безпеки України – до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов’язані та резервісти розвідувальних органів України – до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Комісією встановлено, що відповідно до інформації про результати спеціальної перевірки відомостей щодо відношення особи до виконання військового обов’язку Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14 серпня 2025 року № 1024/ВООЗ, наданої на запит Комісії, Сенаторов М.В. перебував на загальному військовому обліку у Київському районному у місті Харкові територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки як ІНФОРМАЦІЯ_2 та згідно з наявними обліковими даними ним порушено правила військового обліку (неоновлення персональних даних у визначений законодавством України термін, непроходження військово-лікарської комісії).

Крім того, згідно з листом «Про надання інформації» Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України від 08 квітня 2026 року НПУ № 51000-2026, наданого на запит Комісії від 08 травня 2026 року, Сенаторов М.В. відповідно до звернення Київського районного в місті Харкові територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27 серпня 2025 року є таким, що порушив законодавство про мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. 

Своєю чергою на запит Комісії від 08 травня 2026 року кандидат пояснив, що він неодноразово проходив військово-лікарську комісію до повномасштабного вторгнення.

Дійсно, після повномасштабного вторгнення Законом № 3621-ІХ був встановлений обов’язок до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд.

Він звертався до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з цим питанням, однак йому повідомили, що для виконання цього обов’язку необхідно очікувати у тривалих чергах в територіальному центрі та у військово-лікарській комісії. Деякі з черг тривають місяцями.

Ураховуючи особливості роботи територіальних центрів та військово-лікарських комісій (в тому числі тих, про які згадувалося в засобах масової інформації та при обговореннях у парламенті) та ІНФОРМАЦІЯ_3, він не міг своєчасно виконати відповідний обов’язок.

Також кандидат додатково усно пояснив, що вперше звернувся до військомату у травні 2025 року за місяць до визначеного Законом строку, але через навантаження на Київський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Харкова його нібито записали в реєстратурі на жовтень. Також неодноразово наголошував на наявності ІНФОРМАЦІЯ_4, яке, за його словами, ускладнювало процес і вимагало тривалих обстежень (наприклад, деякі аналізи нібито потрібно було чекати по три місяці).

Також зазначив, що особи з ІНФОРМАЦІЯ_5 нібито не були пріоритетом для територіального центру комплектування та соціальної підтримки і на них звертали увагу лише після запитів державних органів, як це сталося у його випадку після звернення Комісії.

08 січня 2026 року за направленням Богодухівського районного центру комплектування та соціальної підтримки пройшов військово-лікарську комісію в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка № 25 Харківської міської ради», чим виконав вимоги Закону № 3621-ІХ. Цього ж дня був знятий з розшуку за даними мобільного застосунку «Резерв +».

З витягу військово-облікового документа з мобільного застосунку «Резерв +», наданого кандидатом Комісії, вбачається що він є військовозобов’язаним, ІНФОРМАЦІЯ_6, ВОС 999097, перебуває на обліку в Богодухівському районному центрі комплектування та соціальної підтримки, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, відомості щодо постанови та дати військово-лікарської комісії, а також її результатів відсутні. Дата уточнення даних 08 січня 2026 року.

На запит Комісії від 13 травня 2026 року № 32дпс-60/24/8 надійшла відповідь Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 травня 2026 року № 2869/ВОБ, відповідно до якої за даними в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів Сенаторов М.В. перебуває на військовому обліку в Богодухівському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки з 08 січня 2026 року як ІНФОРМАЦІЯ_7, підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

08 січня 2026 року при проходженні військо-лікарської комісії був направлений на дообстеження та після закінчення чотирнадцятиденного терміну, який визначений на проходження обстеження, результати до військово-лікарської комісії не надав.

На запит Комісії від 13 травня 2026 року щодо результатів проходження військово-лікарської комісії та порушень правил військового обліку Сенаторов М,В. надав письмові пояснення, згідно з якими 08 січня 2026 року за направленням Богодухівського районного центру комплектування та соціальної підтримки він пройшов військово-лікарську комісію в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка № 25 Харківської міської ради». Етапи проходження цієї комісії відображені в записах Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) Національної служби здоров’я України (НСЗУ). З витягів із мобільного застосунку «Helsi» (додаються) слідує, що 08 січня 2026 року він пройшов обстеження, про що зроблені записи: «Z02.3 Обстеження призовників під час набору на військову службу».

Результати проходження військово-лікарської комісії були також занесені в паперову картку обстеження та медичного огляду. Фото цієї картки додаються, оригінал був вилучений Богодухівським районним центром комплектування та соціальної підтримки.

У графі 11 картки обстеження та медичного огляду зазначено ІНФОРМАЦІЯ_8, Таблиці додаткових вимог – ІНФОРМАЦІЯ_9.

Зазначена постанова військово-лікарської комісії міститься в розпорядженні Богодухівського районного центру комплектування та соціальної підтримки. Йому невідомі причини відсутності в мобільному застосунку «Резерв +» відомостей про прийняття цієї постанови, дати військово-лікарської комісії та її результатів.

08 січня 2026 року був знятий з розшуку згідно з даними мобільного застосунку «Резерв+».

З урахуванням викладеного Комісія зазначає таке.

За представленої кандидатом фотокартки обстеження та медичного огляду від 08 січня 2026 року, у графі 11 якої указано ІНФОРМАЦІЯ_10 та постанова військово-лікарської комісії. У Комісії на момент проведення співбесіди відсутні достатні та переконливі докази, що в цей день кандидат не пройшов повністю військово-лікарську комісію.

Відповідно до наведених вимог Закону № 3621-ІХ Сенаторов М.В. мав пройти переогляд військово-лікарської комісії до 05 червня 2025 року, проте фактично зробив це лише 08 січня 2026 року, тобто із затримкою у 7 місяців.

Як зазначено вище, цей Закон чітко передбачав, що визначені ним громадяни були зобов’язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Кандидатом не представлено жодних достатніх та переконливих доказів неможливості ним пройти військово-лікарську комісію вчасно, до закінчення законодавчо встановленого терміну та необхідності саме такого тривалого періоду в 7 місяців після його закінчення для виконання вимог Закону № 3621-ІХ.

Також кандидат під час засідання фактично визнав, що порушив правила військового обліку, встановлені Законом, та не пройшов вчасно військово – лікарську комісію.

На підставі викладеного Комісія доходить висновку, що Сенаторов М.В. порушив вимоги Закону № 3621-ІХ, оскільки мав пройти переогляд військово-лікарської комісії до 05 червня 2025 року, проте фактично зробив це лише 08 січня    2026 року, тобто із затримкою у 7 місяців (після того, як був оголошений у розшук).

Також Комісія бере до уваги таке.

Згідно з вказаною відповідю Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 травня 2026 року № 2869/ВОБ на запит Комісії від 13 травня 2026 року № 32дпс-60/24/8, 08 січня 2026 року при проходженні військо-лікарської комісії кандидат був направлений на дообстеження та після закінчення чотирнадцятиденного терміну, визначеного на проходження обстеження, результатів до військово-лікарської комісії не надав.

З  07 травня 2026 року є порушником військового обліку у зв’язку з неприбуттям до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Правовими підставами подання 07 травня 2026 року звернення до органів Національної поліції щодо доставлення Сенаторова М.В. до територіального центру комплектування та соціальної підтримки стало неприбуття його до Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою уточнення облікових даних.

На запит Комісії від 13 травня 2026 року Сенаторов М,В. надав письмові пояснення, що 08 січня 2026 року за направленням Богодухівського районного центру комплектування та соціальної підтримки він пройшов військово-лікарську комісію в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка № 25 Харківської міської ради».

Незважаючи на існування постанови військово-лікарської комісії, Богодухівський районний центр комплектування та соціальної підтримки видав Сенаторову М.В. направлення Слобідського об’єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова від 08 січня 2026 року на обстеження ІНФОРМАЦІЯ_11.

Також 08 січня 2026 року Богодухівський районний центр комплектування та соціальної підтримки видав кандидату повістку № 6354828 про прибуття для уточнення даних до Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 19 січня 2026 року о 10:00 годині.

Сенаторов М.В. одразу повідомив працівника Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що не зможе прибути за цією повісткою для уточнення даних, оскільки неодноразово проходив медичні дослідження з приводу ІНФОРМАЦІЯ_12, щодо якої направлений на дообстеження, які тривали достатньо довго.

Однак працівник Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки йому відповів, що необхідно з’явитися за цією повісткою та отримати нову повістку на пізнішу дату.

19 січня 2026 року кандидат направив до Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву про неможливість прибуття за повісткою № 6354828 для уточнення даних у зв’язку з ІНФОРМАЦІЯ_13 до Державної установи «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України», що підтверджується даними державної електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) з формуванням медичного висновку про непрацездатність:1111- B7EM-MAM8-AMPA.

Державною установою  «Національний  інститут   терапії   імені   Л.Т.    Малої Національної академії медичних наук України» був  ІНФОРМАЦІЯ_14, відповідну інформацію внесено до Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

Згідно з даними мобільного застосунку «Резерв+» 07 травня 2026 року кандидат був оголошений у розшук. В електронному військово-обліковому документі зроблений запис: «не прибув за повісткою до ТЦК та СП».

20 травня 2026 року Сенаторов М.В. з’явився до Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та подав заяву через мобільний застосунок «Резерв +», в якій визнав, що не з’явився 19 січня 2026 року за повісткою для уточнення даних. Цього ж дня був знятий з розшуку. Штраф чи інші стягнення до нього не застосовувалися.

Наведене свідчить, що кандидат мав з’явитися за повісткою до Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 19 січня 2026 року, проте з’явився лише 20 травня 2026 року, тобто фактично через 4 місяці і знову після того як був оголошений у розшук.  

Кандидат не представив жодних достатніх та переконливих доказів неможливості з’явитися за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки після 19 січня 2026 року раніше ніж 20 травня 2026 року, обґрунтованих пояснень причин такої тривалої неявки під час співбесіди не навів.

Згідно з частиною першою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі – Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Складовою військового обов’язку є дотримання правил військового обліку.

В умовах повномасштабного вторгнення російської федерації і, відповідно, битви держави Україна за своє виживання та існування, чітке і неухильне виконання кожним громадянином своїх військових обов’язків, передбачених Конституцією та військовими законами України, є критично важливим.      

При тому, що, незважаючи на посилання кандидата на ІНФОРМАЦІЯ_15, згідно з відповідю Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 травня 2026 року Сенаторов М.В. перебуває на військовому обліку як ІНФОРМАЦІЯ_16.

Отже, Комісія доходить висновку, що кандидат двічі поспіль по суті свідомо проігнорував вимоги військового законодавства та військових органів щодо своєчасних повторного проходження військово-лікарської комісії та явки за повісткою для уточнення облікових даних, чим продемонстрував зневажливе ставлення до виконання вимог Конституції та військових законів України в такий важкий для держави період.

Комісія розцінює вказану поведінку кандидата як таку, що підриває довіру до нього як до кандидата на посаду судді держави Україна, до того ж ще й апеляційної інстанції.

Згідно з підпунктами 1,3,6 пункту 18 Показників:

«Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно:

1) завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності;

3) надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації;

6) в особистому та професійному житті поводився так, щоб його поведінка на думку звичайної розсудливої людини була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки.»

Відповідно до підпункту 5.10. Положення, суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Зміст даного пункту свідчить, що в разі встановлення внаслідок певного порушення чи порушень невідповідності судді (кандидата на посаду судді) або наявності обґрунтованого сумніву в його невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення, такий суддя (кандидат на посаду судді) визнається Комісією таким, що повністю не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, що має наслідком його оцінку за цим критерієм у 0 балів з одночасним визнанням судді (кандидата на посаду судді) таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, на відміну від передбаченої пунктом 5.12 Положення можливості зниження на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм, коли в кінцевому випадку суддя (кандидат на посаду судді) є таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, лише якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

На підставі викладеного, Комісія доходить висновку, що надані кандидатом пояснення щодо вищевказаних встановлених Комісією фактів та порушень кандидатом військового законодавства не є переконливими, достатніми та прийнятними для спростування обґрунтованого сумніву у його невідповідності показнику «чесність», а отже кандидат повністю не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, що має наслідком оцінку його за цим критерієм у 0 балів з одночасним визнанням кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у апеляційному суді.

На адресу Комісії 19 лютого 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики стосовно кандидата на посаду судді Сенаторова М.В.

Указаний висновок ГРД з усіма додатками до нього надіслано кандидату 24 лютого 2026 року.

Кандидат Сенаторов М.В. 06 березня 2026 року надіслав до Комісії письмові пояснення на висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Крім того, 08 травня 2026 року та 13 травня 2026 року кандидату надіслано запити Комісії  про надання пояснень щодо переліку питань, які виникли під час дослідження досьє.  

Кандидат Сенаторов М.В. 10 травня 2026 року та 25 травня 2026 року надіслав до Комісії письмові пояснення на запитання Комісії.

Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені у висновку ГРД.

У наданому Комісії висновку ГРД, зокрема, у пункті 1 зазначено, що кандидат не надав достовірної та відомої йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаним, та здійснював витрати, розмір яких не відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.

Аналіз поданих кандидатом декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у їх сукупності дає підстави для формування висновку про істотну невідповідність між задекларованими доходами та об’єктивно необхідними витратами на забезпечення повсякденної життєдіяльності, що ставить під сумнів повноту та достовірність декларування.

Так, у 2018 році кандидатом задекларовано дохід у розмірі 48 200 грн, у 2022 році – 13 700 грн, у 2023 році – 15 900 грн, у 2024 році – 3 200 грн. Інші джерела доходів у відповідних майнових деклараціях відсутні.

Зазначені суми є вкрай незначними та об’єктивно не кореспондуються з мінімально необхідними витратами на проживання протягом відповідних календарних років, з урахуванням рівня споживчих цін, вартості житлово-комунальних послуг, витрат на харчування та інших базових потреб.

Так, у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в річному вимірі становив 35 040 грн; у 2023 та 2022 роках 31 068 грн. За таких обставин виникають обґрунтовані сумніви щодо повноти та достовірності відображення доходів кандидата.

Кандидат декларує оренду квартири площею 62,3 кв.м у місті Харкові та оренду офісного приміщення площею 15,6 кв.м. Навіть за мінімальних ринкових ставок оренди витрати на користування двома об’єктами нерухомості в сукупності об’єктивно не можуть покриватися задекларованими доходами. До цього додаються витрати на комунальні послуги, зв’язок, транспорт, харчування, медичне забезпечення та інші базові потреби.

Окремо слід врахувати, що кандидат здійснює професійну діяльність як адвокат. Така діяльність передбачає наявність постійних і обов’язкових витрат, зокрема: щорічні внески на забезпечення діяльності органів адвокатського самоврядування, витрати на оренду та утримання офісу, канцелярські та адміністративні витрати, оплату електронних сервісів (професійні бази даних, реєстри, тощо), банківське обслуговування. Окрім обов’язкових витрат, професійна діяльність адвоката, як правило, передбачає також похідні витрати – підвищення кваліфікації, навчання, участь у семінарах, конференціях, придбання спеціалізованої літератури, технічне забезпечення, а в окремих випадках – залучення помічників або іншого персоналу.

Задекларовані кандидатом доходи у 2022–2024 роках є очевидно неспівмірними не лише з витратами на проживання, а й із мінімально необхідними витратами для підтримання статусу практикуючого адвоката. Такий фінансовий дисбаланс не має логічного економічного пояснення в межах задекларованих даних.

Додатково слід акцентувати, що протягом усіх звітних періодів кандидат не зазначав у розділі 12 «Грошові активи» жодних відомостей про наявність готівкових коштів, банківських рахунків, депозитів чи інших фінансових ресурсів.

За відсутності задекларованих накопичень версія про покриття витрат за рахунок раніше сформованих заощаджень не знаходить жодного документального підтвердження та не узгоджується з офіційно поданими даними.

Так само не підтверджується і можливість забезпечення витрат за рахунок інших осіб. У поданих майнових деклараціях відсутні відомості про отримання кандидатом матеріальної допомоги, подарунків, позик чи іншого фінансування від членів сім’ї або третіх осіб.

Крім того, відсутні дані, які б свідчили про наявність у членів сім’ї ресурсів, за рахунок яких могла б системно забезпечуватися його життєдіяльність. Відповідні розділи майнових декларацій не містять інформації, яка б підтверджувала фінансову залежність кандидата від родичів або інших осіб.

Отже, за висновком ГРД, жодна із логічно можливих версій — ані використання власних заощаджень, ані проживання за рахунок третіх осіб — не знаходить підтвердження у задекларованих відомостях. Це посилює сумнів щодо повноти відображення доходів та джерел фінансування витрат і свідчить про істотну непрозорість майнового стану кандидата.

Комісія відмічає, що ГРД звернуло увагу на доходи кандидата за 2018–2024 роки.

Своєю чергою Комісія звернула увагу на інший період. Згідно з відповіддю  Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, наданої на запит Комісії, у Сенаторова М.В.,  (НОМЕР_1) відсутній дохід десять років поспіль з 2008 до 2017 року включно за мінусом 3,57 грн у 2016 році.

На підставі викладеного Комісією ставилося питання кандидату, за рахунок яких коштів він забезпечував свою життєдіяльність протягом цих десяти років з урахуванням даних державної статистики про річні витрати на особу в Харківському регіоні та прожиткового мінімуму працездатної особи в цей період, з врахуванням придбання у 2008 році автомобіля Мітсубіші «Лансер» 2008 року випуску вартістю 127 770 грн.

Кандидат пояснив, що веде дуже економне життя.

Крім того заявив, що відомості, що містяться у відповіді з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів (відповідь № 198256 від 07 листопада 2025 року) є неповними. Так, наприклад, у відповіді відсутні відомості щодо його доходів за 2007–2009 роки. Однак у нього зберіглися копії звітів як суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – платника єдиного податку за 4 квартал 2007 року та за 2008 рік – 1 квартал 2009 року. На одній з копій міститься штамп про отримання цього документа податковим органом із зазначенням дати отримання та вхідного номера. З цих документів чітко слідує, що у 4 кварталі 2007 року він отримав доходи в розмірі 240 900 грн, а у 2008 році – 1 кварталі 2009 року – 312 500 грн, сплатив з них податки та повідомив про ці доходи відповідний податковий орган. Отже, відповідь з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів повністю не відображає його доходи

За його словами, він подавав усі необхідні звіти, але з невідомих йому причин вони не були відображені в електронних базах Державної податкової служби.

Також зазначив, що податки в той період сьановили 5–6%, і для нього не було жодного сенсу їх не сплачувати.

Крім того, неможливість надати повну інформацію про всі свої доходи за період з 2008 до 2017 року на письмові та усні запити Комісії кандидат пояснив двома доводами.

По-перше, його адвокатський офіс був пошкоджений під час активних бойових дій (залитий гарячим теплоносієм з опалювальної системи). Адвокатські досьє та всі інші документи були знищені. У той час він займався відновлюванням адвокатських досьє, а не старих звітів та інших фінансових документів.

По-друге, законодавство не зобов’язує його зберігати документи про доходи з 2008 до 2017 року.

З приводу першого доводу Комісія відмічає таке.

Інформація щодо ситуації в місті Харкові є загальновідомою і офіс кандидата міг дійсно постраждати внаслідок російських обстрілів.    

Проте на запитання членів Комісії, чому кандидат як юрист не зафіксував факту знищення документів, Сенаторов М.В. відповів, що діяв передусім «як людина». Він не хотів створювати додаткових юридичних проблем власниці приміщення, яка перебувала в шоковому стані через руйнування будинку під час обстрілів.

Комісія критично ставиться щодо пояснень кандидата про небажання створювати проблем власниці приміщення, діючи «як людина», та відсутності акта про знищення документів, оскільки є повністю сумнівною можливість питання про будь-яку юридичну відповідальність саме власниці приміщення в цій ситуації, йдеться лише про фіксування обставин та наслідків, що надало б можливість підтвердити знищення звітної податкової документації та встановити факт форс-мажорних обставин.   

Аналогічно кандидатом не надано переконливих пояснень та доказів неможливості такого фіксування за участі відповідних правоохоронних, державних чи комунальних органів.

З приводу другого доводу Комісія відмічає таке.

Дійсно, законодавство не зобов’язує його зберігати документи про доходи з 2008 до 2017 року.

Водночас Показники передбачають поняття «обґрунтованого сумніву», а саме: наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини.

Кандидат повністю добровільно бере участь у процедурі підвищення в кар’єрі, тому, хоча він і не був зобов’язаний зберігати відповідні документи понад встановлений законодавством період, саме на ньому лежить обов’язок підтвердити свою відповідність критеріям доброчесності та професійної етики, зокрема шляхом спростування наявних обґрунтованих сумнівів.

На співбесіді Комісія відмітила, що за даними реєстру судових рішень у провадженні кандидата була одна справа за 2007 рік, дві справи за 2008 рік, одна справа в 2009 році та одна справа в 2010 році. Коли реєстр судових рішень почав працювати краще, у провадженні кандидата фіксується чотири справи у 2014 році, дві справи у 2015 році та вісім справ у 2018 році.

Сенаторов М.В. пояснив, що вказані дані є «смішними», оскільки у 2007 році він працював «молодим адвокатом» у центральній юридичній консультації Харкова. Він стверджував, що мав по три судові засідання на день, оскільки отримував велику кількість запитів на захист за призначенням (безоплатна правова допомога), які на той час могли не повною мірою відображатися в реєстрах.

Також на письмовий запит Комісії вказав, що не стверджував і не стверджує, що всі судові справи у цих роках він вів безкоштовно.

Отже, кандидат стверджує про високу завантаженість (до трьох засідань на день), проте, за даними податкової служби, у цей же період він не мав доходів.

Водночас представник ГРД зауважила, що у 2022–2024 роках дохід кандидата складався в тому числі з подарунків, які не були задекларовані, у зв’язку з чим потребує уточнення, хто був дарувальником, які це були суми та чому вони не відображені в декларації кандидата.

Сенаторов М.В. пояснив, що на його дні народження друзі та близькі зазвичай дарують йому гроші, оскільки у нього все є. Він наполягав, що згідно з антикорупційним законодавством ці суми не досягали порогу декларування, тому він не декларував їх.

Також стосовно коштів на життя кандидат вказав, що мав значні заощадження за 2007–2009 роки (близько 29 000 євро), яких йому вистачало на 15 років «нормального мінімального проживання».

Крім того, кандидат стверджував, що, якби кожен суддя вів такий скромний спосіб життя, як він (їздив на такій же машині та не мав би величезних доходів), то ніяких антикорупційних питань до них не виникало б.

Комісія зауважує, що розрахунок проживання на 2 000 євро на рік є сумнівним для адвоката з активним способом життя, як і доводи щодо проживання протягом 15 років практично лише на збереження.

Комісія та представник ГРД звернули увагу на активні закордонні подорожі кандидата у 2018–2019 роках, а саме: у 2018 році Сенаторов М.В. відвідував Туреччину, Єгипет та країни ЄС, хоча його офіційний дохід за цей рік становив лише 48 000 грн.

Крім того, члени Комісії встановили, що в кандидата наявні чотири закордонних поїздки за 2019 рік: до Анталії (Туреччина), Відня (Австрія), Берліна (Німеччина) та подорож через Європу (виліт із Харкова до Катовіце, а повернення з Лісабона).

Кандидат пояснив, що мав значні заощадження, сформовані у 2007–2009 роках, про які кандидат зазначав раніше. За його словами, цих коштів йому було цілком достатньо для фінансування подорожей та життя протягом багатьох років.

Також вказує на те, що подорожі до Європи були короткими (2–3 дні) та він користувався послугами лоукостерів (Wizz Air), що робило поїздки економними.

Стосовно поїздки до Анталії кандидат зазначив, що вона була сімейною і він навіть не пам’ятає, хто саме за неї платив.

Комісія поставилася до цих пояснень критично, відмічаючи логічні суперечності, а саме, що в майновій декларації за 2018 рік у розділі «Грошові активи» кандидат вказав «нуль», а  це прямо суперечить його поясненням про наявність значних старих заощаджень, якими він нібито оплачував подорожі у 2019 році.

Також Комісія відмічає, що в копіях звітів суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку за IV квартал 2007 року та за період 2008 року – I кварталу 2009 року зазначені розміри обсягу виручки від реалізації товарів, робіт, послуг у розмірі 240 900 грн та 312 500 грн, а не чистий дохід, тобто відсутні дані про витрати.

Чіткої відповіді щодо розміру витрат кандидатом на запит Комісії не надано з доводів, наведених вище.

Згідно з підпунктами 1-3,6 пункту 18 Показників:

«Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно:

1) завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності;

2) надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний;

3) надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації;

6) в особистому та професійному житті поводився так, щоб його поведінка на думку звичайної розсудливої людини була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки.»

Відповідно до підпункту 3 пункту 22 Показників:

«Рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно:

3) суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.»

Згідно з підпунктом 5.10. Положення, суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

На підставі викладеного, Комісія доходить висновку, що надані кандидатом пояснення щодо вищевказаних встановлених Комісією фактів не є переконливими, достатніми та прийнятними для спростування обґрунтованого сумніву у його невідповідності показникам «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» за ввесь спірний період 2008-2024 років як щодо дотримання вимог законодавства щодо повного та об’єктивного декларування, в тому числі податкового, доходів, так і об’єктивної можливості прожити за фактично задекларовані кандидатом доходи, а отже кандидат повністю не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, що також само по собі має наслідком оцінку його за цим критерієм у 0 балів з одночасним визнанням кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у апеляційному суді.

У пункті 2 висновку ГРД вказує, що кандидат є автором наукової роботи, а саме кандидатської дисертації на тему: «Потерпілий від злочину в кримінальному праві».

Захист вказаної наукової роботи відбувся 06 травня 2005 року на засіданні спеціалізованої вченої ради (Д.64.086.01) в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.

Під час аналізу та перевірки вказаної роботи були виявлені факти, які потребують належної уваги та оцінки під час кваліфікаційного оцінювання.

У згаданій дисертації кандидата виявлено порушення академічної доброчесності, які пов’язані з наданням достовірної інформації про джерела використаної інформації, що мають форму часткової фабрикації переліку літератури

Перевіркою встановлено, що 75 із 286 джерел, або 26,22% від їх загальної кількості, а саме джерела за номерами 3, 4, 6, 9, 15, 25, 27, 30, 31, 33, 38, 43, 50, 52, 53, 62, 67, 75, 77, 82, 83, 88, 93, 112, 115, 117, 120, 121, 123, 128, 132, 133, 134, 144, 146, 147, 148, 152, 154, 156, 157, 160, 161, 164, 166, 167, 168, 169, 178, 192, 194, 197, 198, 199, 202, 212, 214, 216, 217, 220, 222, 224, 231, 233, 235, 246, 253, 258, 263, 268, 273, 280, 281, 285, 286, зазначені в переліку літератури дисертації, не згадані в тексті (на них у тексті не дано посилання), що свідчить про недотримання третьої настанови пункту 2 статті 42 Закону України «Про освіту» щодо дотримання академічної доброчесності у частині «…надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації», а також про часткову фабрикацію переліку літератури.

Зважаючи на викладене, ГРД підкреслює неприпустимість толерування проявів академічної недоброчесності і наголошує на тому, що допущення кандидатом таких порушень є показником недоброчесності.

Під час засідання колегії Сенаторов М.В. пояснив, що ГРД не зверталася до нього за поясненнями перед оприлюдненням висновку. Кандидат стверджував, якщо відкрити дисертацію, то всі посилання за вказаними номерами на відповідних сторінках наявні.

Кандидат припустив, що ГРД використовувала для перевірки штучний інтелект, який просто не побачив певні сторінки або посилання.

Крім того, повідомив, що надав Комісії спеціально складені таблиці для звірки посилань, а також надіслав два примірники дисертації — оригінал та електронну копію з бібліотеки.

Стосовно 14 джерел без прямих посилань кандидат пояснив, що це теоретична основа роботи. За його словами, на той час (2005 рік) було дозволено включати такі праці до списку літератури без обов’язкового посторінкового цитування.

Сенаторов М.В. зазначає, що наявні неточності є лише друкарськими помилками, а не спробою штучно роздути список літератури. Кандидат назвав звинувачення в академічній недоброчесності «смішними».

За викладених обставин Комісією прийняті доводи кандидата в цій частині.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.

У пункті 1 інформації ГРД зазначено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна інформація про розгляд справ, пов’язаних із заборгованістю кандидата за житлово-комунальні послуги.

Зокрема, 07 жовтня 2015 року рішенням Київського районного суду міста Харкова у справі № 640/14364/15-ц солідарно стягнуто з кандидата та іншого користувача комунальних послуг заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 1 718,56 грн.

Крім того, у справі № 640/10138/16-ц Київським районним судом міста Харкова було видано судовий наказ про солідарне стягнення з кандидата заборгованості за послуги центрального водопостачання та водовідведення в розмірі 5 822,44 грн.

Зазначений судовий наказ скасовано ухвалою від 03 серпня 2016 року. Сам факт виникнення спору щодо сплати житлово-комунальних послуг та звернення відповідного підприємства до суду свідчить про наявність конфлікту щодо виконання грошових зобов’язань.

Під час засідання колегії Сенаторов М.В. пояснив, що є співвласником квартири площею 89 кв.м у місті Харкові, щодо якої виник борг, проте наголосив, що фактично там не проживає. У квартирі мешкають його батьки та сестра. Квитанції щодо сплати житлово-комунальних послуг у кандидата не збереглися, та про борги дізнався з реєстру судових рішень.

Також зазначив, що поспілкувався з батьками, які запевняли його, що все платять, але припустив, що вони могли перераховувати щось не те або допустити помилку в розрахунках.

Стосовно питання члена Комісії про скасування судового наказу Київського районного суду міста Харкова у справі № 640/10138/16-ц про солідарне стягнення з кандидата заборгованості за послуги центрального водопостачання та водовідведення в розмірі 5 822,44 грн, останній не міг пояснити, оскільки не пам’ятає всіх обставин заборгованості у 2016 році.

У письмових поясненнях вказав, що спори можуть виникати щодо якості теплоносія в системі опалення, правильності нарахування оплати послуг та щодо інших цивільно-правових обов’язків сторін відповідних правовідносин. Також звернув увагу, що він проживає у квартирі 62,3 кв.м у місті Харкові. Заборгованість за комунальні послуги в ній відсутня, спорів щодо неї не виникало.

За викладених обставин Комісією прийняті доводи кандидата в цій частині.

У пункті 2 інформації ГРД зазначено, що в майнових деклараціях починаючи з 2018 року, кандидат декларує право користування (оренду) квартирою площею 62,3 кв. м у місті Харкові. Дата набуття права користування на об’єкт — 29 квітня 2014 року, задекларована вартість на дату набуття становить 62 300 грн (еквівалент близько 5 465 дол. США за курсом на відповідний період).

Власниками квартири зазначені ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_2 (мати). Сам собою факт користування житлом, що перебуває у власності батьків, не є порушенням, однак задекларований формат правовідносин «оренда» потребує уточнення з огляду на характер родинних зв’язків та реальність відповідних договірних відносин.

Крім того, ГРД вказано, що задекларована вартість квартири в розмірі 62 300 грн (що становить орієнтовно 1 000 грн або близько 87–88 дол. США за 1 кв. м) істотно відрізняється від середніх ринкових показників відповідного періоду.

За даними відкритих джерел середня вартість 1 кв.м житла на вторинному ринку міста Харкова у 2014 році становила близько 879 дол. США. Для порівняння навіть станом на 2026 рік середня вартість 1 кв. м житла в місті Харкові (з урахуванням воєнних ризиків та прифронтового статусу міста) становить близько 724 дол. США.

З огляду на таку суттєву розбіжність між задекларованою вартістю та середньоринковими показниками виникають обґрунтовані сумніви щодо відповідності задекларованої суми фактичній ціні правочину, а також щодо можливого заниження вартості об’єкта.

Стосовно цих обставин Сенаторов М.В. пояснив, що цю квартиру купила його мати спеціально для нього, щоб він мав окреме житло після розлучення. Він наголосив, що покупка відбулася у 2014 році на початку антитерористичної операції (АТО), коли в Харкові спостерігалася певна нестабільність, а власник будинку прагнув якнайшвидше розпродати об'єкти.

Крім того, зазначає, що будинок на момент придбання не був повністю добудований. Сама квартира розташована на першому поверсі і в ній була земляна підлога (відсутня стяжка), що суттєво знизило ціну. Також у цей період інші покупці в тому ж житловому комплексі купували квартири за аналогічними цінами, що можна перевірити за реєстрами.

Кандидат підкреслив, що не брав участі у фінансуванні покупки квартири площею 62,3 кв.м у місті Харкові, оскільки купівлю здійснювала виключно його мати, однак кандидат в ній проживає донині.

З урахуванням викладеного Комісія вважає, що пояснення Сенаторова М.В. з цього приводу є достатніми та вичерпними, а надана ГРД інформація щодо цих обставин не свідчить про порушення критерію доброчесності та професійної етики.

У пункті 3 інформації ГРД зазначено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться відомості про розгляд справи № 640/23804/18 за заявою кандидата про видачу обмежувального припису стосовно колишньої дружини.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 28 грудня 2018 року в задоволенні заяви відмовлено. Зазначене рішення залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду, а згодом і постановою Верховного Суду, якою касаційну скаргу кандидата залишено без задоволення.

З огляду на публічний статус особи, яка претендує на зайняття посади судді апеляційного суду, а також підвищених вимог до бездоганної репутації, стриманості поведінки та дотримання стандартів етичності як у професійній, так і в приватній сфері, зазначені обставини підлягають додатковому з’ясуванню. Важливим є встановлення фактичних обставин конфлікту, його причин, характеру взаємовідносин сторін після розірвання шлюбу, а також оцінка того, чи не впливали відповідні події на дотримання кандидатом принципів поваги до прав інших осіб, недопущення агресивної або конфліктної поведінки та загальних стандартів доброчесності.

Під час засідання колегії Сенаторов М.В. пояснив, що його колишня дружина без його згоди завітала до нього додому з його речами, які вона забрала з його офісу. Він розцінив дії дружини як такі, що потребують правового припинення, і вирішив закінчувати такі заходи через механізм подання до суду обмежувального припису.

Кандидат визнав, що програв справу в усіх інстанціях — суди першої, апеляційної та касаційної інстанції відмовили йому в задоволенні вимог.

У письмових поясненнях кандидат зазначив, що після його звернення до суду будь-яке спілкування між ним та колишньою дружиною було припинено на декілька років. Отже, добровільні взаємообмежувальні заходи виявилися дієвим способом вирішення цього конфлікту. На цей час приміщення, в якому був розташований його адвокатський офіс, належить на праві власності їх спільній дочці.

Також вказує, що його звернення з заявою про видачу обмежувального припису було не тільки способом захисту його прав, але й науково-практичним експериментом щодо оцінки, як громадянином України, ефективності реформ у судовій системі та нового законодавства щодо захисту потерпілих від домашнього насильства.

З урахуванням викладеного Комісія вважає, що пояснення Сенаторова М.В. з цього приводу є достатніми та вичерпними, а надана ГРД інформація щодо цих обставин не свідчить про порушення критерію доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи наведене вище, Комісія дійшла висновку, що Сенаторов М.В. підлягає оцінці у 0 балів за критеріями доброчесності та професійної етики, тобто  не відповідає цим критеріям, що є підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з пунктом 5.10 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Сенаторов М.В. набрав 389,2 бала, що є підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Сенаторова Микити Валерійовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Сенаторов Микита Валерійович набрав 389,2 бала.

3. Визнати Сенаторова Микиту Валерійовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                     Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                  Ярослав ДУХ

                                                                                                            Ігор КУШНІР

                                                                                                            Володимир ЛУГАНСЬКИЙ