Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гейця Максима Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 1:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Максима ГЕЙЦЯ,

представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гейця Максима Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою для зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Геєць М.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Гейця М.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття  550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Геєць М.В. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2011 році закінчив «Класичний приватний університет» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістр права.

Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.

Геєць М.В. у 2012 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 974, видане на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 05 липня 2012 року № 56.

Протягом 2012–2019 років здійснював адвокатську діяльність як самозайнята особа, з 2019 до 2022 року – у складі Адвокатського бюро «Максима Семенова».

З 01 березня 2023 року право на заняття адвокатською діяльністю зупинено на підставі заяви адвоката. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягався.

На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі досвід професійної діяльності Гейця М.В. як адвоката становив понад 16 років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

 Геєць М.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,60	348,10
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	141,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	119,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 348,10 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Гейцем М.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Гейця М.В.

Запити про надання відомостей стосовно Гейця М.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За результатами спеціальної перевірки НАЗК надано інформацію про те, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2024 рік) встановлено ознаки відображення кандидатом недостовірних відомостей на загальну суму 1 177 393, 74 грн:

У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації за 2024 рік кандидат на посаду судді зазначив на праві власності автомобіль «Mercedes E200D» 2017 року випуску, вартість якого на дату набуття права становила 620 000 грн, проте відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів вартість цього автомобіля становила 306 200 грн.

Сума залишку грошових коштів, видатків на придбання рухомого та нерухомого майна кандидатом на посаду судді, перевищують доходи, одержані ним із законних джерел, на суму 863 593,74 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників (далі –  ДРФО) про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 1998 – 2024 роки доходи кандидата на посаду судді (без урахування сплачених податків у розмірі 292 920,10 грн) становлять 4 350 458,36 грн.

Також кандидат у 2020 році отримав дохід у вигляді позики в розмірі 450 000 грн.

Кандидатом на посаду судді здійснено видатки:

- у 2014 році – 560 160 грн на придбання квартири (реєстраційний номер: НОМЕР_1);

- у 2018 році – 783 400 грн на придбання квартири (реєстраційний номер: НОМЕР_2);

- у 2019 році – 1 110 894 грн на придбання нежитлового приміщення.

- у 2020 році – 1 583 400 грн на придбання квартири (реєстраційний номер: НОМЕР_3);

- у 2021 році – 306 200 грн на придбання автомобіля «Mercedes E 200 D» 2017 року випуску;

- у 2022 році – 150 000 грн на сплату основної суми боргу за позикою;

- у 2023 році – 50 000 грн на сплату основної суми боргу за позикою;

- у 2024 році – 50 000 грн на сплату основної суми боргу за позикою.

У розділі 12 «Грошові активи» майнової декларації за 2024 рік кандидат відобразив залишкові активи у сумі 779 078 грн, з яких: 750 000 грн – готівкові кошти та 29 078 грн – кошти, розміщені на банківському рахунку.

Таким чином, сума залишку грошових коштів, видатків на придбання рухомого та нерухомого майна, перевищує отримані кандидатом на посаду судді із законних джерел доходи на 863 593,74 грн: (4 350 458,36 + 450 000) - (292 920,10 + 560 160 + 783 400 + 1 583 400 + 1 110 894+306 200 + 150 000 + 50 000 + 50 000 + 779 078).

Кандидат надав пояснення, у яких зазначив, що вперше вступає на публічну службу і раніше декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не заповнював. З метою правильного відображення відомостей в декларації він самостійно проаналізував антикорупційне законодавство, зокрема норми Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з пунктом третім частини першої та частини п’ятої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» декларуванню підлягає цінне рухоме майно,  вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Вартість об’єктів зазначається в гривнях на момент їх набуття у власність або за останньою грошовою оцінкою.

​У 2021 році кандидат придбав автомобіль «Mercedes E200D» 2017 року випуску за 306 200 грн. Після технічного обслуговування цього автомобіля з метою продажу було проведено незалежну оцінку авто. Відповідно до звіту з незалежної оцінки колісного транспортного засобу, складеного 15 грудня 2022 року його вартість становила 620 752 грн.

​Керуючись частиною п’ятою статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації за 2024 рік кандидат вказав вартість автомобіля за останньою грошовою оцінкою, заокругливши її до 620 000 грн. Умислу на внесення недостовірних відомостей він не мав.

На підтвердження вказаного кандидат надав копію звіту з незалежної оцінки колісного транспортного засобу від 15 грудня 2022 року.

Стосовно висновку НАЗК про перевищення суми витрат та грошових активів суми доходів, отриманих кандидатом із законних джерел, на 863 593,74 грн кандидат зауважив, що його офіційні та законні доходи за період 1998–2024 років не лише повністю покривають усі здійснені ним видатки, сплачені податки та задекларовані грошові активи, а й формують позитивний баланс, а невідповідність у розрахунках НАЗК виникла виключно внаслідок технічної помилки у базі даних ДРФО.

Так, у 2021 році кандидатом було продано автомобіль «Lexus ES 250» 2018 року випуску за 1 300 000,00 грн, проте у ДРФО вказано відомості, що дохід від продажу автомобіля становив 130 000,00 грн. Таким чином, при аналізі доходів НАЗК залишилися неврахованими 1 170 000 грн законного доходу від продажу автомобіля.

Кандидатом було надіслано запит до Територіального сервісного центру Міністерства внутрішній справ України № 2341 щодо ціни продажу автомобіля «Lexus ES 250» 2018 року випуску та отримано відповідь, яка підтверджує, що вказаний транспортний засіб було реалізовано 02 березня 2021 року саме за 1 300 000,00 грн.

На підтвердження вказаного кандидат надав копію листа Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України № 2341 від 09 серпня 2025 року № 31/29/2341/26/Г-4248-4228-2025.

Кандидат наголосив, що з урахуванням підтвердженого доходу від продажу автомобіля, реальний обсяг його законних доходів за період 1998–2024 років становить 5 970 458,36 грн, а не 4 800 458,36 грн, як зазначено в розрахунку НАЗК, тобто був більшим на 304 406, 26 грн.

Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Гейця М.В. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.

Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема  Гейця М.В.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року  № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.

Геєць М.В. надіслав до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 в межах вказаного конкурсу здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гейця М.В. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 08 серпня 2025 року надійшли пояснення Гейця М.В. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток»,  та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 18 травня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду  Гейця М.В. критеріям професійної етики та доброчесності.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 18 травня 2026 року № 32 дпс-10617/23/4) кандидату надіслано висновок ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 19 травня 2026 року надійшли пояснення Гейця М.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Гейцю М.В. було надано можливість ознайомитись із матеріалами досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Гейцем М.В. розпочато 21 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

За результатами співбесіди в засіданні Колегії 21 травня 2026 року оголошено перерву для надання можливості кандидату надати додаткові докази та пояснення стосовно обставин, зазначених у висновку ГРД.

До Комісії 12 червня 2026 року надійшли додаткові пояснення Гейця М.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД та копії відповідних документів.

Співбесіду з кандидатом продовжено 25 червня 2026 року.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	19	19	18,67	37,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	19	19	19,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінювання критерію соціальної компетентності як і для оцінювання критерію особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Гейця М.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	10	9,33	37,67
	Ефективна взаємодія	9	10	10	9,67
	Стійкість мотивації	9	9	9	9,00
	Емоційна стійкість	9	10	10	9,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що професійна етика та доброчесність – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, професійна етика та доброчесність є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності цим критеріям підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки професійної етики та доброчесності судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям професійної етики та доброчесності. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 18 травня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Гейця М.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Гейцем М.В. надано письмові пояснення щодо доводів, зазначених у висновку ГРД, які підтримано ним під час співбесіди.

У висновку ГРД зазначено про таке.

1. Кандидат не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», «відповідність рівня життя задекларованим доходам та чесність».

Кандидат у майнових деклараціях за 2022–2025 роки вказав квартиру загальною площею 72,7 кв. м, розташовану в Шевченківському районі міста Києва, право власності на яку набув 04 травня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу. Вартість цієї квартири на дату набуття права власності становила 783 400,00 грн, що еквівалентно 29 900,00 дол. США.

За даними інформаційно-аналітичного порталу «Столична нерухомість», середня вартість 1 кв. м квартири на вторинному ринку житла міста Києва у травні 2018 року  коливалася від 31 926,00 грн до 18 333,00 грн. Отже, ринкова вартість аналогічного житла могла становити від 1 332 809, 10 грн до 2 321 020, 20 грн, що значно перевищує суму, задекларовану кандидатом.

У письмових поясненнях в межах права на відповідь кандидат зазначив, що придбав квартиру і оформив її на себе на прохання брата, який з 2015 року постійно проживає та працює в Польщі, а низьку вартість квартири обґрунтував незадовільним технічним станом цієї нерухомості.  

На переконання ГРД, пояснення кандидата є сумнівними, обставини щодо набуття права власності на квартиру та заниження вартості квартири посилюють обґрунтований сумнів у чесності кандидата та потребують додаткового з’ясування.

Стосовно придбання у 2018 році квартири загальною площею 72,7 кв. м у місті Києві за 783 400,00 грн під час співбесіди кандидат пояснив, що це майно придбано ним за кошти рідного брата, який з 2015 року постійно проживає й працює в Республіці Польща. Факт його проживання та легального працевлаштування підтверджено копіями паспортів із відмітками про перетини кордону, картою побуту, а також довідками про доходи та сплачені податки у Польщі за 2024–2025 роки.

Відповідно до цих довідок середньорічний дохід брата становить близько 14 000 дол. США. Кандидат зауважив, що зберегти аналогічні податкові довідки за попередні періоди не вбачалося можливим через відсутність такої потреби на той час та особливості їх обігу за місцем роботи.

Проте, на переконання кандидата, з огляду на стабільність економіки Польщі та незмінний характер працевлаштування брата з 2015 року надані документи за останні роки репрезентують стабільність його попередніх доходів, достатніх для придбання квартири.

Кандидат також зазначив, що кошти ввозилися братом в Україну особисто, готівкою, частинами під час його відпусток та святкових візитів, що не спростовує легальності їх походження. Водночас обставини оформлення права власності на  себе кандидат пояснив тим, що на момент укладення угоди брат перебував за кордоном і через робочі обставини не зміг прибути в Україну. Довіреність заздалегідь ним не оформлювалася через відсутність такої потреби. Керуючись виключно близькими й довірчими сімейними стосунками, брат в усному порядку погодив оформлення права власності на ім’я кандидата.

Стосовно вартості квартири 783 400,00 грн (еквівалентно 29 900,00 дол. США), кандидат пояснив, що вона обумовлена технічним станом об’єкта: квартира розміщена у будинку так званої «сталінської забудови», після затоплення, з непридатними для використання сантехнічними та електричними комунікаціями, з великим боргом за комунальні послуги. Вартість квартири підтверджується звітом про оцінку майна від 03 травня 2018 року, зробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Компанія «Центр Оцінки» та договором купівлі-продажу квартири від 04 травня 2018 року.

Окремо кандидат наголосив, що згідно з висновком судового експерта від 05 червня 2026 року № 410, складеним за результатами економічного дослідження, яке він замовив з метою спростування результатів спеціальної перевірки НАЗК щодо достовірності відомостей, указаних у його декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, у нього було достатньо власних офіційних доходів для здійснення витрат у період з 1998 до 2024 року, зокрема для придбання зазначеної квартири.

Кандидат також зазначив, що він вжив усіх можливих і залежних від нього заходів для підтвердження доброчесності та законності походження коштів на час придбання нерухомості, а також зауважив, що ані він, ані його брат не були державними службовцями чи особами, прирівняними до них, отже їхні дії жодним чином не могли вплинути на авторитет правосуддя чи рівень суспільної довіри до судової влади.

Комісія зазначає, що відповідно до пункту 21 «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно:

1) дії судді (кандидата на посаду судді), спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними;

2) вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав;

3) набуте суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї право власності / користування на об'єкт цивільних прав безоплатно або від пов’язаної із суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї особи було набуте попереднім власником / власником із законних джерел за ринковою вартістю;

4) право на об’єкт цивільних прав оформлено без ознак приховування особи судді (кандидата на посаду судді) як власника або користувача;

5) право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте суддею (кандидатом на посаду судді) або членами його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості;

6) підстави та порядок набуття суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї права на об’єкт цивільних прав не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства, про які суддя (кандидат на посаду судді) та члени його сім’ї не могли не знати;

7) під час набуття або відчуження прав на об’єкт цивільних прав суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї дотримано вимоги антикорупційного законодавства, законодавства про оцінку та оціночну діяльність, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, податкового законодавства, нормативних актів Національного банку України, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 21 «відповідність рівня життя задекларованим доходам» Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно:

1) у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зазначено все майно судді (кандидата на посаду судді), що має бути внесено до декларації згідно із Законом України «Про запобігання корупції», а задекларована вартість такого майна відповідає вартості набуття чи останній грошовій оцінці;

2) суддя (кандидат на посаду судді) та / чи члени його сім’ї відчужили об’єкти цивільних прав за оплатним договором за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової;

3) суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.

Комісією встановлено, що в майнових деклараціях кандидата за 2022–2025 роки відображено квартиру загальною площею 72,7 кв.м, розташовану в Шевченківському районі міста Києва, задекларованою вартістю 783 400 грн. Право власності на вказану нерухомість набуто на підставі договору купівлі-продажу від 04 травня 2018 року, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У письмових поясненнях, а також під час співбесіди кандидат особисто підтвердив, що придбав цю квартиру на власне ім’я за проханням і на кошти рідного брата, який з 2015 року постійно проживає та працює на території Республіки Польща. За твердженням кандидата, кошти на придбання майна передавалися братом у готівковій формі під час його візитів в Україну без жодного юридичного оформлення цих правочинів. Водночас братом не видавалися будь-які доручення на придбання нерухомості, розпорядження коштами чи майном на ім’я кандидата. Офіційні доходи брата, що могли б свідчити про його фінансову спроможність, документально підтверджені лише за період 2024–2025 років, що об’єктивно унеможливлює перевірку джерел походження коштів станом на момент придбання квартири у 2018 році.

Комісія наголошує, що кандидат у 2012 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Станом на 2018 рік він мав значний стаж та професійний досвід у сфері права, а отже, мав повною мірою усвідомлювати правову природу, ризики та наслідки застосування подібного механізму номінального оформлення права власності на нерухоме майно в інтересах третіх осіб. Такі підстави і порядок набуття кандидатом на посаду судді права на об’єкт цивільних прав, на думку Комісії, посилюють обґрунтований сумнів щодо прозорості набуття цієї квартири.

Стосовно співрозмірності задекларованої вартості квартири в Шевченківському районі міста Києва 783 400 грн (еквівалентно 29 900 дол. США) її реальній ринковій вартості кандидат пояснив, що об’єкт перебував у занедбаному технічному стані, з непридатними для експлуатації інженерними мережами (сантехнічними та електричними комунікаціями), а також мав значну заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Проте, на переконання Комісії, ці доводи спростовуються матеріалами укладеного кандидатом правочину. Зокрема, відповідно до пункту 10 договору купівлі-продажу від 04 травня 2018 року, відчужувана квартира була детально оглянута покупцем (кандидатом) до підписання договору. Жодних недоліків або дефектів, які б перешкоджали її використанню за призначенням, на момент огляду виявлено не було. Продавець підтвердив, що повідомив покупця про всі відомі йому явні та приховані дефекти, а покупець своєю чергою не висловив жодних претензій щодо якісних та технічних характеристик об’єкта.

Копія розписки, наданої кандидатом, про нібито отримання третьою особою 300 дол. США як компенсації за затоплення квартири за своєю правовою природою є не документом, що може засвідчувати занедбаний технічний стан квартири.

Доводи кандидата про те, що наявність заборгованості за комунальні послуги у продавця впливала на зменшення вартості майна, ґрунтуються на припущеннях.

З огляду на зазначене вище Комісія критично оцінює аргументи кандидата щодо  обґрунтування заниження вартості квартири порівнянно з середніми ринковими показниками на аналогічне майно наявністю технічних особливостей цього майна.  

Також Комісія критично оцінює твердження кандидата щодо наявності в нього власних офіційних доходів для здійснення витрат у період з 1998 до 2024 року, зокрема, для придбання зазначеної квартири навіть без залучення коштів брата.

Як встановлено Комісією під час співбесіди, з метою спростування сумнівів НАЗК, які виникли в межах проведення спеціальної перевірки кандидата на посаду судді Геєць М.В., щодо достовірності відомостей, указаних у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, кандидат за власною ініціативою замовив економічне дослідження.

На вирішення експерту було поставлено таке запитання: «Чи є документально обґрунтованим розрахунок, за підсумками якого визначено перевищення суми видатків на придбання рухомого та нерухомого майна, а також залишку грошових коштів кандидата на посаду судді Гейця М.В. над доходами, одержаними із законних джерел, на суму 863 593,74 грн, що викладений у «Результатах спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік» від 24 липня 2025 року відповідно до наданих на дослідження документів?».

Згідно з висновком судового експерта за результатами проведення економічного дослідження № 410 від 05 червня 2026 року на підставі наданих документів сума отриманих доходів Гейця М.В. за 1993–2024 роки становила 5 518 592, 06 грн, з яких було сплачено податків на суму 324 006, 47 грн та військового збору на суму 18 135,81 грн.

Загальна сума видатків становила 5 715 274, 28 грн, з яких:

• у 2014 році – на придбання квартири на суму 560 160, 00 грн;
• у 2018 році – на придбання квартири на суму 783 400,00 грн;
• у 2019 році – на придбання нежитлового приміщення на суму 1 110 894,00 грн;
• у 2020 році – на придбання квартири на суму 1 583 400,00 грн;
• у 2021 році – на придбання автомобіля на суму 306 200,00 грн;
• у 2022 році – на повернення позики на суму 150 000, 00 грн;
• у 2023 році – на повернення позики на суму 50 000, 00 грн;
• у 2024 році – на повернення позики на суму 50 000, 00 грн;
• у 2024 році – задекларовані готівкові кошти на суму 750 000, 00 грн;
• у 2024 році – кошти, розміщені на банківських рахунках 29 078, 00 грн.

Таким чином, розрахунок, за підсумками якого, визначено перевищення суми залишку грошових коштів, видатків на придбання рухомого та нерухомого майна кандидата на посаду судді Гейця М.В., доходів, одержаних із законних джерел на суму 863593,74 грн, що викладені у «Результатах спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік» від 24 липня 2025 року – згідно з даними, наданими на дослідження документів, не підтверджується.

Відповідно до наданих на дослідження документів результат співставлення видів доходів та видатків, наведених у розрахунку в «Результатах спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік» від 24 липня 2025 року, у Гейця М.В. є перевищення доходів над видатками на суму 253317, 78 грн.   

Комісія бере до уваги наданий висновок щодо перевищення доходів над видатками кандидата на посаду судді Гейця М.В. на суму 253 317,78 грн.

Комісія також констатує, що в результатах спеціальної перевірки НАЗК від 24 липня 2025 року щодо кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гейця М.В. виявлено невідповідність у розрахунках суми доходів кандидата дійсним обставинам.

Так, згідно з відомостями з ДРФО в березні 2021 року Гейцем М.В. отримано дохід з ознакою коду 105 «продаж рухомого майна» у сумі 130 000 грн, податковий    агент – Регіональний сервісний центр  ГЦС МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу № 2348/2021/2458352 від 02 березня 2021 року Гейцем М.В. було продано транспортний засіб марки «Lexus», модель ES 250 2018 року випуску. В пункті 3.1 цього договору вказано, що за домовленістю сторін вартість відчужуваного автомобіля становить 1 300 000, 00 грн.

Листами Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України № 2341 від 09 серпня 2025 року № 31/29/2341/26/Г-4248-4228-2025 та від 02 червня 2026 року № 31/29/14-10788-2026, надісланими у відповідь на запит кандидата та додатково на запит Комісії, підтверджено, що автомобіль «Lexus ES 250» 2018 року випуску було реалізовано 02 березня 2021 року за 1 300 000,00 грн.

Таким чином, у відомостях ДРФО за 2021 рік помилково значиться сума продажу 130 000 грн, у той час як фактично продаж відбувся за 1 300 000 грн.

Отже, у зв’язку зі наявністю помилки у відомостях ДРФО при проведенні спеціальної перевірки кандидата на посаду судді Гейця М.В. НАЗК не було враховано його дохід у сумі 1 170 000 грн.

Водночас Комісія наголошує, що вказані факти жодним чином не спростовують, а навпаки підтверджують наявність обґрунтованого сумніву в доброчесності кандидата та легальності походження його статків.

Наявність арифметичного залишку коштів у розмірі 253 317,78 грн у поєднанні з фактом набуття кандидатом численних об’єктів рухомого та нерухомого майна протягом 1998–2024 років, що вимагало не лише витрат на їх придбання, а й систематичних  видатків на утримання та обслуговування, викликає у Комісії обґрунтований сумнів у можливості кандидата забезпечити бодай мінімальний рівень забезпечення власних життєвих потреб протягом 26 років.

Комісія зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в пунктах 146, 159, 160 постанови від 20 листопада 2025 року у справі № 990/148/24 вказала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Від професійних та моральних якостей суддів залежить рівень здійснення правосуддя в державі, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками під час вирішення питання про призначення його на посаду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимось певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Отже, Комісія наголошує, що доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду.

Вона передбачає не лише чесність при прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо походження майна та статків, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.

Комісія оцінила всі обставини в сукупності, дослідила пояснення та докази кандидата щодо джерел походження фінансових ресурсів, констатувала відсутність документально підтвердженого доходу брата кандидата в період придбання квартири, врахувала непрозорий характер оформлення права власності, а також обґрунтований сумнів щодо неможливості забезпечити своє проживання протягом 26 років  на залишок коштів у розмірі 253 317, 78 грн, та дійшла висновку, що наведені ГРД обставини є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребувала пояснення з боку кандидата, зокрема таке.

1. Кандидат у майнових деклараціях за 2022–2025 роки зазначив квартиру загальною площею 75,4 кв. м, розташовану в Голосіївському районі міста Києві, право власності на яку набуто ним 15 серпня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу. Вартість цієї квартири на дату набуття права власності становила 1 583 400,00 грн, що еквівалентно 57 578,18 доларів США. За даними інформаційно-аналітичного порталу «Столична нерухомість», середня вартість 1 кв. м квартири на вторинному ринку житла Києва у серпні 2018 року становила 38 875,00 грн, а мінімальна – 22 822,00 грн.

Отже, ринкова вартість аналогічного житла могла становити від 1 720 778,80 грн до 2 931 175,00 грн, що суттєво перевищує задекларовану кандидатом вартість у розмірі 1 583 400,00 грн.

На переконання ГРД, ці обставини потребують додаткових пояснень від кандидата, зокрема щодо вказаної вартості квартири та джерел походження коштів на її придбання.

2. Кандидат отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 974 від 05 липня 2012 року, видане Запорізькою обласною кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури.

Відповідно до частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

У майнових деклараціях за 2022–2025 роки кандидат не задекларував своє членство в Національній асоціації адвокатів України, чим порушив вимоги антикорупційного законодавства. 

3. Кандидат неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого на нього було накладено адміністративні стягнення.

Стосовно наявності у ГРД обґрунтованого сумніву з боку стороннього спостерігача щодо задекларованої кандидатом вартості нерухомого майна, придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 15 серпня 2020 року, а саме квартири в Голосіївському районі міста Києва загальною площею 75,4 кв.м вартістю 1 583 400,00 грн (що еквівалентно 57 578,18 дол. США), яка, на думку ГРД, не відповідає ринковим цінам на аналогічну нерухомість на момент її придбання та джерел походження коштів на її придбання, кандидат пояснив, що відповідно до статистики цін та аналітики ринку (архівних даних та інтерактивних графіків ресурсу «DIM.RIA Статистика цін») у 2020 році вартість двокімнатних квартир на околицях Голосіївського району становила від 43 000 до 68 000 дол. США залежно від віддаленості від метро та стану об’єкта нерухомості. Весняний локдаун 2020 року стимулював торг у розмірі 5–7 % від ціни в оголошенні. З огляду на це ціна, зазначена в договорі купівлі-продажу, відповідала ринковій вартості квартири на час її придбання. На підтвердження вказаного кандидат надав звіт про оцінку майна, складений ТОВ «Вірний вибір-5617» від 20 липня 2020 року, та копію договору купівлі-продажу від 05 серпня 2020 року. Для придбання цієї квартири частково були використані кошти, отримані від продажу нерухомого майна в місті Запоріжжя та частково запозичені у двоюрідного брата. На підтвердження вказаного кандидатом надано копії розписки від 01 серпня 2020 року про отримання Гейцем В.М. від третьої особи суми грошових коштів у розмірі 700 000 грн та договору купівлі-продажу приміщення від 12 березня 2020 року, згідно з яким Гейцем М.В. було продано нежитлове приміщення загальною площею 137,3 кв.м. у місті Запоріжжя за 1 152 108, 00 грн.

Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини у цій частині, Комісія вважає пояснення та докази кандидата обґрунтованими та достатніми, щоб спростувати сумніви ГРД.

Стосовно недекларування кандидатом у своїх майнових деклараціях за 2022–2025 роки членства в Національній асоціації адвокатів України кандидат пояснив, що в березні 2022 року він ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим припинив адвокатську діяльність на підставі поданої заяви. Через це він помилково вважав, що із зупиненням права на заняття адвокатською діяльністю припиняється й членство в Національній асоціації адвокатів України. Кандидат зазначив, що не мав умислу приховувати інформацію про своє членство, наразі усвідомлює цю помилку і зобов’язується не допускати її в майбутньому.

Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини у цій частині, Комісія вважає пояснення та докази кандидата обґрунтованими та достатніми, щоб спростувати сумніви ГРД. Проте Комісія зауважує, що кандидат продемонстрував недостатню сумлінність у питанні декларування свого членства в Національній асоціації адвокатів України, оскільки повинен був проаналізувати роз’яснення НАЗК та пересвідчитися в достовірності внесених ним відомостей. Зазначений недолік декларування не свідчить про умисне намагання ввести в оману, однак суперечить установленому порядку декларування та демонструє певну неуважність кандидата під час виконання вимог антикорупційного законодавства.

Стосовно фактів порушення правил дорожнього руху кандидат пояснив, що всі адміністративні правопорушення вчинені ним з необережності та не були умисними. Жодне з правопорушень не призвело до будь-яких негативних наслідків. За кожне із правопорушень кандидат поніс відповідальність у вигляді сплати штрафу, крім випадку від 24 травня 2016 року, з яким кандидат був не згоден і довів свою невинуватість у судовому порядку. Кандидат запевнив, що докладає свідомих зусиль для чіткого дотримання правил дорожнього руху та особливу увагу приділяє заходам безпеки громадян. Інформацію про притягнення до відповідальності він самостійно відобразив у деклараціях доброчесності кандидата.

Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини у цій частині, Комісія вважає пояснення та докази кандидата обґрунтованими та достатніми, щоб спростувати сумніви ГРД з огляду на відсутність системного характеру вчинених правопорушень, ухилення від юридичної відповідальності, настання негативних наслідків, а також фактів приховування відомостей про притягнення до відповідальності у відповідних деклараціях доброчесності.

З огляду на викладене Комісія виснує.

Кандидат у письмових поясненнях та під час співбесіди не спростував обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики  в частині пункту 1 висновку ГРД за такими показниками як «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

З огляду на вказане критерії доброчесності та професійної етики Комісією оцінено у 0 балів.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,60	348,10
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	141,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	119,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,67	37,67
	Безперервний розвиток	19,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,33	37,67
	Ефективна взаємодія	9,67
	Стійкість мотивації	9,00
	Емоційна стійкість	9,67
Професійна етика та доброчесність	Незалежність		0
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	423,44

Таким чином, Геєць М.В. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Геєць Максим Вікторович набрав 423,44 бала.

2. Визнати Гейця Максима Вікторовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                            Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                      Галина ШЕВЧУК