Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Романа ТАШ’ЯНА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Таш’яна Романа Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Таш’ян Роман Іванович, дата народження – ___________ року, громадянин України.
У 2006 році Таш’ян Р.І. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії ХА № 30369233 від 30 червня 2006 року).
У 2010 році Таш’ян Р.І. захистив дисертацію «Односторонні правочини у цивільному праві» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.
У 2024 році Таш’ян Р.І. захистив дисертацію «Недійсність правочинів у цивільному праві України» та здобув науковий ступінь доктора юридичних наук.
Професійну діяльність розпочав у 2009 році на посаді асистента Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Із квітня 2015 дотепер працює на посаді доцента цього університету.
Крім того, з квітня 2011 року Таш’ян Р.І. обіймає посаду заступника декана Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Таш’ян Р.І. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Таш’яна Р.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Таш’яна Р.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Таш’яна Р.І. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Таш’яна Р.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Луганського В.І.
Рішенням Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кушніра І.В.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Таш’яна Р.І. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 09 лютого 2026 року № 21.2-44/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України та Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Таш’яну Р.І. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 5 проведено 23 червня 2026 року співбесіду із кандидатом Таш’яном Р.І., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Таш’ян Р.І. набрав 145 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Таш’ян Р.І. набрав 48 балів.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Таш’ян Р.І. набрав 115,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Таш’ян Р.І. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Таш’яном Р.І. кваліфікаційного іспиту становить 348,5 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Таш’яну Р.І. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість» та «відповідальність» (19, 19, 20, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 19,5; безперервний розвиток (22, 23, 23, 23), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 22,75; загальний бал за критерій – 42,25.
З огляду на викладене Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,25 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення Таш’яна Р.І. та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 9, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,5; ефективна взаємодія (9, 9, 10, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,75; стійкість мотивації (10, 9, 10, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 10; емоційна стійкість (10, 10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 10; загальний бал за критерій – 39,25.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,25 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
До Комісії 20 березня 2026 року надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно Таш’яна Р.І.
Зазначене рішення ГРД разом із додатками до нього 23 березня 2026 року були надіслані кандидату.
Таш’ян Р.І. 25 березня 2026 року надіслав до Комісії письмові пояснення щодо рішення ГРД.
Під час співбесіди Комісією з метою встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання було досліджено обставини, викладені у рішенні ГРД, зокрема:
1. Стосовно декларування кандидатом грошових коштів адвокатського бюро як об’єкта спільної сумісної власності з юридичною особою.
Відповідно до відомостей, зазначених кандидатом у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), у розділі 12 «Грошові активи» задекларовано кошти, розміщені на банківських рахунках, у розмірі 6 000 дол. США. Згідно з поданими відомостями зазначені кошти відображено як такі, що належать кандидату та юридичній особі – Адвокатському бюро «ТАШ’ЯН ТА ПАРТНЕРИ», із зазначенням типу права «спільна сумісна власність».
ГРД звертає увагу, що такий спосіб відображення грошових активів потребує додаткового з’ясування. На думку ГРД, відповідно до загальних засад цивільного та корпоративного права кошти, що перебувають на банківських рахунках юридичної особи, належать саме юридичній особі як самостійному суб’єкту права. Такі кошти не є власністю її засновників, керівників чи інших пов’язаних осіб, у тому числі у випадку, якщо вони є єдиними учасниками або кінцевими бенефіціарними власниками відповідної юридичної особи.
Під час співбесіди кандидат визнав наявність помилок при заповненні декларацій та пояснив їх недостатнім досвідом на момент подання відповідних декларацій. Він зазначив, що усвідомлює власну відповідальність за належне та коректне декларування відомостей.
Кандидат також пояснив, що розмежовує правовий режим майна юридичної особи та майна фізичної особи. За його словами, зазначені кошти перебували на рахунку адвокатського бюро, кінцевим бенефіціарним власником якого він є, а їх відображення в декларації було зумовлене прагненням максимально повно розкрити інформацію про активи та можливі майбутні доходи, які могли бути отримані ним у вигляді дивідендів.
Комісія зазначає, що відповідно до законодавства юридична особа є самостійним суб’єктом права власності, а грошові кошти, що перебувають на її банківських рахунках, належать саме юридичній особі. Сам собою статус засновника або кінцевого бенефіціарного власника не свідчить про виникнення у фізичної особи права спільної сумісної власності на майно юридичної особи.
Водночас Комісія враховує, що кандидат не заперечував наявності помилки в декларуванні, визнав некоректність способу відображення відповідних відомостей та надав пояснення щодо причин такого декларування. Наявні у Комісії матеріали не містять даних, які б свідчили про намір кандидата приховати майно, доходи чи інші активи або отримати неправомірні переваги шляхом зазначення відповідних відомостей у деклараціях.
Комісія також бере до уваги, що декларування відповідних відомостей фактично призвело до розкриття інформації про наявність коштів на рахунках юридичної особи, а не до приховування активів чи заниження обсягу майнового стану кандидата.
З огляду на викладене Комісія доходить висновку, що зазначені обставини не є самостійною підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики, однак вони підлягають оцінці Комісією в сукупності з іншими встановленими під час кваліфікаційного оцінювання фактами.
2. Стосовно невідображення кандидатом відомостей про членство в Національній асоціації адвокатів України.
ГРД зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України кандидат має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2590, видане 24 січня 2019 року Радою адвокатів Полтавської області. Відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа набуває членства в Національній асоціації адвокатів України одночасно з набуттям статусу адвоката.
ГРД звертає увагу, що аналіз декларацій кандидата за 2022–2024 роки свідчить про відсутність у розділі 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)» відомостей про його членство в Національній асоціації адвокатів України.
На думку ГРД, з огляду на правовий статус Національної асоціації адвокатів України як недержавної некомерційної професійної організації, членство в якій є обов’язковим для адвокатів, відповідні відомості підлягали відображенню в деклараціях незалежно від фактичного здійснення адвокатської діяльності або зупинення права на її здійснення.
Під час співбесіди кандидат визнав, що не зазначив відомості про своє членство в Національній асоціації адвокатів України. Він пояснив, що усвідомлював факт автоматичного набуття членства з моменту отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та не заперечував допущення помилки.
Кандидат зазначив, що, на його думку, причиною невідображення відповідних відомостей стала недостатня увага під час заповнення декларацій та недостатній досвід декларування. Він також пояснив, що вважав зазначення у декларації відомостей про наявність у нього статусу адвоката достатнім для розуміння факту його членства в Національній асоціації адвокатів України.
Комісія враховує, що кандидат не заперечував факту невідображення в деклараціях відомостей про членство в Національній асоціації адвокатів України та визнав допущену неточність.
Комісія зазначає, що належне та повне заповнення декларацій є обов’язком декларанта та вимагає уважного ставлення до відображення всіх відомостей, передбачених законодавством. Допущені кандидатом неточності свідчать про недостатню ретельність під час виконання обов’язків декларанта.
Водночас встановлені обставини не свідчать про намір кандидата приховати інформацію чи ввести в оману органи, уповноважені на здійснення перевірки.
З огляду на викладене Комісія доходить висновку, що зазначені обставини не є самостійною підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики, однак вони підлягають оцінці Комісією в сукупності з іншими встановленими під час кваліфікаційного оцінювання фактами.
3. Стосовно невідображення кандидатом у деклараціях за 2022–2023 роки об’єктів авторського права.
ГРД звернула увагу, що відповідно до відомостей декларації кандидата за 2024 рік у розділі 10 «Нематеріальні активи» задекларовано наявність об’єктів авторського права.
Зокрема, у декларації зазначено два об’єкти авторського права, що належать кандидату: авторське свідоцтво на твір № 50544, право на який набуто 02 серпня 2013 року та відомості про який опубліковано в бюлетені № 31 від 02 вересня 2013 року, а також авторське свідоцтво на твір № 61570, право на який набуто 08 вересня 2015 року та відомості про який опубліковано в бюлетені № 38 від 30 жовтня 2015 року. Вартість зазначених нематеріальних активів у декларації не визначена, у відповідній графі зазначено «не застосовується».
ГРД зазначає, що аналіз декларацій кандидата за 2022 та 2023 роки свідчить про відсутність у них відомостей про зазначені об’єкти авторського права. З огляду на те, що відповідні права виникли у 2013 та 2015 роках, тобто до подання декларацій за 2022 та 2023 роки, ГРД вважає, що за умови збереження у кандидата відповідних прав такі відомості підлягали відображенню в деклараціях.
Під час співбесіди кандидат пояснив, що зазначені авторські свідоцтва стосуються навчальних матеріалів, створених для забезпечення освітнього процесу в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. За його словами, відповідні матеріали використовувалися для організації навчального процесу, зокрема під час пандемії COVID-19 та після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України.
Кандидат зазначив, що вважає ці твори службовими, оскільки вони були створені ним у складі колективу кафедри цивільного права, на якій він працює тривалий час.
Крім того, кандидат пояснив, що не отримував винагороди за використання зазначених творів та не використовував їх поза межами своєї викладацької діяльності. Причиною невідображення відповідних відомостей у деклараціях він назвав те, що фактично не надавав значення зазначеним об’єктам авторського права та не врахував їх під час заповнення декларацій.
Також кандидат повідомив, що рішення щодо реєстрації відповідних творів на членів кафедри приймалося відповідними структурними підрозділами навчального закладу, а не ним особисто.
Комісія враховує, що кандидат не заперечував факту невідображення в деклараціях за 2022 та 2023 роки відомостей про належні йому об’єкти авторського права та надав пояснення щодо причин такого невідображення.
Комісія також бере до уваги, що зазначені об’єкти авторського права були створені у зв’язку зі здійсненням кандидатом викладацької діяльності, не використовувалися ним з комерційною метою та, за твердженням кандидата, не приносили йому доходу чи іншої матеріальної вигоди.
Наявні в Комісії матеріали не містять відомостей, які б свідчили про намір кандидата приховати належні йому активи або отримати неправомірні переваги шляхом невідображення відповідних відомостей у деклараціях. Водночас Комісія зазначає, що повне та достовірне декларування відомостей про належні декларанту нематеріальні активи є його обов’язком, а допущені неточності свідчать про недостатньо уважне ставлення кандидата до виконання обов’язків декларанта.
З огляду на викладене Комісія доходить висновку, що зазначені обставини не є самостійною підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики, однак вони підлягають оцінці Комісією в сукупності з іншими встановленими під час кваліфікаційного оцінювання фактами.
4. Стосовно невідображення відомостей про доходи у деклараціях кандидата за 2022 рік.
ГРД звернула увагу, що кандидат подавав декларацію за 2022 рік чотири рази. У жодній із поданих декларацій ним не було заповнено розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки».
Під час співбесіди кандидат пояснив, що декларацію він подавав уперше. За його словами, він не мав попереднього досвіду декларування, а також не мав можливості отримати практичні поради щодо порядку заповнення декларації.
Кандидат визнав, що незазначення відомостей про доходи є його особистою помилкою, та зазначив, що не намагається виправдати допущені недоліки.
Крім того, кандидат повідомив, що до надходження зауважень з боку ГРД самостійно звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції та надав інформацію щодо отриманих ним доходів, намагаючись усунути допущені недоліки.
Відповідаючи на запитання доповідача щодо причин невиправлення відповідних відомостей після повторного подання декларацій, кандидат зазначив, що за час, який минув після подання декларацій, набув необхідного досвіду у сфері декларування та наразі таких помилок не припускається.
Кандидат також наголосив, що усвідомлює підвищені вимоги до осіб, які претендують на зайняття посади судді, а також можливі правові наслідки порушення вимог законодавства у сфері фінансового контролю.
Комісія зазначає, що відомості про отримані доходи належать до основних відомостей, які підлягають обов’язковому відображенню в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Комісія звертає увагу, що кандидат чотири рази подавав декларацію за 2022 рік, однак у жодній із поданих декларацій не відобразив відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки». Така обставина свідчить не про поодиноку технічну неточність, а про недостатньо уважне ставлення кандидата до виконання обов’язків декларанта.
Комісія враховує, що кандидат визнав допущені порушення, не заперечував обґрунтованості відповідних зауважень та надав пояснення щодо причин їх виникнення. Комісія також бере до уваги, що наявні матеріали не містять відомостей про подання кандидатом недостовірних відомостей щодо розміру отриманих доходів або про наявність наміру приховати відповідні відомості.
Додатково Комісія враховує, що кандидат самостійно звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з метою повідомлення відомостей про свої доходи та визнав допущені помилки під час співбесіди.
Водночас Комісія наголошує, що неодноразове подання декларацій без зазначення відомостей про доходи свідчить про недостатній рівень уважності та відповідальності кандидата під час виконання вимог законодавства у сфері фінансового контролю.
З огляду на викладене Комісія доходить висновку, що зазначені обставини не є самостійною підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності, однак вони підлягають оцінці Комісією в сукупності з іншими встановленими під час кваліфікаційного оцінювання фактами.
5. Стосовно подання кандидатом чотирьох декларацій за 2022 рік із різними відомостями про об’єкти нерухомого майна.
ГРД звернула увагу, що кандидатом у різний час було подано чотири декларації за один і той самий звітний період – 2022 рік. Зазначені декларації відрізняються між собою за змістом у частині відображення об’єктів нерухомого майна.
Так, ГРД встановила, що декларація, подана 15 жовтня 2023 року, не містила відомостей про квартиру в місті Харкові загальною площею 31,48 кв. м. Аналогічні відомості були відсутні і в декларації, поданій 16 грудня 2023 року о 15:49.
Натомість у декларації, поданій 16 грудня 2023 року о 16:33, зазначений об’єкт нерухомого майна вже відображено як об’єкт, що перебуває у власності, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості».
У декларації, поданій 16 грудня 2023 року о 16:42, той самий об’єкт відображено в розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва».
Отже, у межах одного звітного періоду та в межах короткого проміжку часу кандидатом подано декларації, які містять різні за правовою природою відомості щодо одного й того самого об’єкта нерухомого майна, що свідчить про непослідовність у визначенні правового статусу відповідного активу при декларуванні.
Під час співбесіди кандидат пояснив зазначені розбіжності своїм підходом до кваліфікації об’єкта як юрист-цивіліст, зауваживши, що розуміння об’єкта незавершеного будівництва у цивільному праві відрізняється від підходу, застосованого у формах та інструкціях до декларування. При цьому він наголосив, що не мав на меті приховати відповідний актив та на запит Комісії надав підтверджувальні документи.
Комісією також встановлено, що за вказаним об’єктом нерухомого майна у 2021 році було здійснено дві оплати на загальну суму близько 600 000 грн (двома платежами орієнтовно 294 000 грн та 296 000 грн).
Кандидат пояснив походження вказаних коштів тим, що це особисті заощадження подружжя, накопичені протягом попередніх років, а також кошти, отримані дружиною від відчуження частки квартири в місті Кременчуці у 2017 році за 150 000 грн.
Окрім цього, кандидат зазначив, що подружжя мало заощадження в розмірі близько 5 000 дол. США кожен. Гроші накопичувалися протягом тривалого часу, звернув увагу на відсутність значних витрат у відповідний період, що, на його думку, уможливило акумулювання коштів для інвестування в будівництво.
Комісія звертає увагу, що подання кількох декларацій за один і той самий звітний період із різними відомостями щодо одного об’єкта нерухомого майна свідчить про непослідовність підходу кандидата до відображення істотних майнових даних та недостатню уважність при заповненні декларацій.
Комісія критично оцінює пояснення кандидата щодо різного способу відображення одного й того самого об’єкта (як об’єкта нерухомості та як об’єкта незавершеного будівництва), оскільки обов’язок правильного визначення правового статусу майна при декларуванні покладається безпосередньо на декларанта, незалежно від його професійної спеціалізації.
Стосовно походження коштів Комісія відмічає таке.
Показники передбачають поняття «обґрунтованого сумніву» як наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини.
Кандидат добровільно бере участь у процедурі зайняття посади судді апеляційного суду і саме на нього покладається обов’язок підтвердити свою відповідність критеріям доброчесності та професійної етики, зокрема, шляхом надання переконливих пояснень і документів, які усувають наявні обґрунтовані сумніви.
Із наданих кандидатом документів Комісією встановлено, що 22 жовтня 2021 року дружина кандидата ОСОБА_1 здійснила дві оплати за вказаний об’єкт нерухомого майна на загальну суму близько 590 000 грн, а саме двома платежами в розмірі орієнтовно 294 000 грн та 296 000 грн.
Згідно з відомостями Державної податкової служби України дружина кандидата отримала:
- у I–III кварталах 2020 року – доходи в розмірі орієнтовно 21 500 грн;
- у 2018–2019 роках – сукупно близько 20 000 грн доходу від надання майна в оренду;
- у 2017 році – 144 880 грн від продажу нерухомого майна та близько 60 000 грн інших доходів;
- у 2016 році – близько 74 000 грн доходів.
Таким чином, загальний дохід дружини кандидата за п’ятирічний період, що передував зазначеним платежам, становив орієнтовно 320 000 грн без урахування сплачених податків і зборів.
Згідно з відомостями Державної податкової служби України кандидат отримав:
- у I–III кварталах 2020 року – доходи в розмірі орієнтовно 268 000 грн;
- у 2019 році – орієнтовно 277 000 грн (задекларовано в податковій декларації);
- у 2018 році – орієнтовно 238 000 грн;
- у 2017 році – орієнтовно 230 000 грн;
- у 2016 році – близько 180 000 грн.
Отже, загальний дохід кандидата за цей самий період становив орієнтовно 1 193 000 грн без урахування сплачених податків і зборів.
Сукупний дохід кандидата та його дружини за вказаний період становив орієнтовно 1 513 000 грн, а після умовного вирахування податків і зборів (23%) – близько 1 165 000 грн.
З урахуванням того, що аналізований період охоплює 57 місяців, середньомісячний чистий дохід сім’ї становив близько 20 500 грн.
За таких обставин акумулювання близько 600 000 грн для здійснення сплати за квартиру потребувало б накопичення значної частини сукупних доходів сім’ї протягом тривалого часу. Комісія не може залишити поза увагою, що 05 березня 2014 року, тобто незадовго до початку аналізованого періоду, кандидат придбав квартиру вартістю 700 000 грн, що на той час було еквівалентно приблизно 72 000 дол. США.
Відповідно до підпункту 2 пункту 21 Показників: суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно:
- вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
Оцінивши надані кандидатом пояснення та документи в їх сукупності, Комісія дійшла висновку, що вони не є достатньо переконливими для усунення обґрунтованого сумніву щодо джерел коштів, використаних для сплати майже 600 000 грн за майбутню квартиру. Надані кандидатом відомості не дають можливості підтвердити, що зазначені кошти були сформовані за рахунок законних доходів сім’ї, а тому не усувають обґрунтованого сумніву щодо повноти та достовірності наданих пояснень.
За таких обставин Комісія вважає наявними підстави для зниження кандидату 15 балів за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
6. Стосовно невідображення в деклараціях відомостей про об’єкти нерухомості, якими користується донька кандидата.
ГРД зазначає, що аналіз відомостей, наведених кандидатом у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларацій, свідчить про послідовне зазначення ним інформації про свою доньку як члена сім’ї упродовж відповідних звітних періодів.
Водночас ГРД звертає увагу на відсутність у деклараціях відомостей про об’єкти нерухомості, якими користується донька кандидата. Зокрема, у декларації за 2024 рік містяться відомості про об’єкти нерухомого майна, що належать кандидату та його дружині, однак відсутня окрема інформація про право користування відповідними об’єктами донькою кандидата.
Під час співбесіди кандидат пояснив, що наразі усвідомлює необхідність окремого відображення в декларації відомостей про користування членами сім’ї об’єктами нерухомості, навіть у випадку, коли такі об’єкти належать самому декларанту.
Кандидат зазначив, що не мав наміру приховувати інформацію про місце проживання доньки та надав Комісії відповідні відомості, зокрема документи щодо її місця реєстрації.
Також кандидат пояснив, що раніше вважав відображення таких відомостей надмірним дублюванням інформації, оскільки відповідний об’єкт нерухомості вже був зазначений у декларації як такий, що належить йому на праві власності.
Комісія враховує, що кандидат послідовно зазначав відомості про свою доньку як члена сім’ї у поданих деклараціях та не приховував інформацію про її існування чи місце проживання.
Комісія також бере до уваги, що відповідний об’єкт нерухомого майна був задекларований кандидатом як об’єкт його власності, а матеріали, наявні у Комісії, не містять відомостей про приховування майна чи інших обставин, які могли б свідчити про недостовірне декларування.
Водночас Комісія зазначає, що належне заповнення декларації передбачає повне та коректне відображення відомостей щодо користування членами сім’ї об’єктами нерухомого майна відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового контролю.
З огляду на викладене Комісія доходить висновку, що зазначені обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики та не впливають на результати оцінювання кандидата за відповідними критеріями.
7. Стосовно зазначення кандидатом недостовірних відомостей у розділі 2.1 декларацій за 2022–2024 роки.
ГРД зазначає, що обов’язок подання кандидатом декларацій за 2022–2024 роки виник у зв’язку з його участю в конкурсі на зайняття посади судді апеляційного суду.
Під час заповнення розділу 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларацій за відповідні роки кандидат на питання щодо належності до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також щодо належності до національних публічних діячів зазначив відповідь «Ні».
На думку ГРД, у такий спосіб кандидат відобразив недостовірні відомості щодо посади, на яку він претендує, та не дотримався вимог пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Під час співбесіди кандидат пояснив, що причиною зазначення відповідних відомостей стало буквальне сприйняття змісту запитання в електронній формі декларації. За його словами, він виходив із того, що питання стосується його статусу на момент подання декларації, а оскільки він не обіймав посади судді чи іншої посади, віднесеної до відповідної категорії, то обрав відповідь «Ні».
Кандидат наголосив, що не заперечує того, що посада судді апеляційного суду належить до посад, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також пов’язана зі статусом національного публічного діяча.
Він також зазначив, що в деклараціях прямо вказував посаду, на яку претендує, а тому не мав наміру приховувати відповідні відомості чи вводити в оману органи, уповноважені на здійснення перевірки.
Крім того, кандидат повідомив, що лише після подання декларацій отримав відповідні роз’яснення щодо необхідності відображення статусу посади, на яку особа претендує, а не лише свого поточного статусу на момент подання декларації.
Комісія зазначає, що особи, які претендують на зайняття посад суддів апеляційних судів, зобов’язані належним чином заповнювати декларації та відображати в них всі відомості відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового контролю.
Водночас Комісія враховує, що кандидат не заперечував помилковість зазначених відомостей, визнав допущену неточність та надав пояснення щодо причин її виникнення.
Комісія також бере до уваги, що в деклараціях кандидат прямо зазначав посаду судді апеляційного суду, на яку претендував, а матеріали, наявні у Комісії, не містять відомостей, які б свідчили про намір приховати відповідний статус або надати завідомо неправдиву інформацію.
Проте Комісія зазначає, що кандидат повинен був проявити належну уважність під час заповнення декларацій та з’ясувати порядок відображення відповідних відомостей у разі виникнення сумнівів щодо їх заповнення.
З огляду на викладене Комісія доходить висновку, що зазначені обставини самі собою не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак підлягають урахуванню Комісією під час оцінювання сумлінності кандидата в сукупності з іншими встановленими обставинами.
З урахуванням всіх викладених фактів щодо декларування Комісія зважає на таке.
Як зазначено вище, кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
Комісія враховує, що під час кваліфікаційного оцінювання встановлено низку обставин, пов’язаних із заповненням кандидатом декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зокрема, встановлено випадки некоректного відображення грошових активів адвокатського бюро, невідображення відомостей про членство в Національній асоціації адвокатів України, окремих нематеріальних активів, відомостей щодо користування майном членами сім’ї, а також неточності при заповненні окремих розділів декларацій.
Окремо і особливо Комісія звертає увагу на те, що кандидат чотири рази подавав декларацію за 2022 рік, однак у жодній із поданих декларацій не було відображено відомостей про доходи, а також по-різному зазначено один і той самий об’єкт нерухомого майна.
Комісія враховує, що кандидат визнав більшість допущених помилок, надав пояснення щодо причин їх виникнення, не заперечував встановлених обставин та зазначав про відсутність наміру приховати інформацію чи надати недостовірні відомості.
Хоча кожна із встановлених обставин окремо не свідчить про невідповідність кандидата цим критеріям, їх сукупність вказує на недостатньо уважне та відповідальне ставлення кандидата до виконання вимог законодавства у сфері фінансового контролю.
Відповідно до пункту 19 Показників, сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Згідно з пунктом 7 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Комісія зазначає, що належне та уважне виконання обов’язків декларанта є важливою складовою відповідності кандидата показнику сумлінності, який оцінюється в межах критеріїв доброчесності та професійної етики.
Комісія виходить із того, що систематичне допущення помилок при заповненні декларацій, повторюваність таких помилок протягом кількох звітних періодів, а також необхідність неодноразового виправлення та уточнення поданих відомостей негативно характеризують рівень сумлінності кандидата під час виконання обов’язків декларанта, а тому Комісія одноголосно вирішила за сукупністю цих обставин зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».
8. Стосовно перевірки дисертаційного дослідження кандидата на предмет дотримання принципів академічної доброчесності.
ГРД зазначила, що в межах дослідження інформації щодо кандидата окрему увагу було приділено перевірці його дисертаційного дослідження.
З цією метою здійснено аналіз тексту дисертації кандидата на предмет дотримання принципів академічної доброчесності та відповідності академічним стандартам. Під час проведення такого аналізу використовувалися відповідні методи та інструменти виявлення текстових запозичень.
За результатами проведеної перевірки ГРД не виявила в дисертаційному дослідженні кандидата ознак академічного плагіату чи інших порушень принципів академічної доброчесності.
На думку ГРД, відсутність ознак порушення академічної доброчесності свідчить про належне ставлення кандидата до здійснення наукової діяльності та дотримання ним академічних стандартів.
Комісія бере до уваги результати проведеного ГРД аналізу дисертаційного дослідження кандидата, відповідно до яких ознак академічного плагіату чи інших порушень принципів академічної доброчесності не встановлено.
Комісія також враховує, що матеріали, наявні у Комісії, не містять відомостей про наявність щодо кандидата рішень уповноважених органів або інших підтверджених обставин, які б свідчили про порушення ним принципів академічної доброчесності.
Наведені обставини свідчать про відсутність у діяльності кандидата негативної інформації, пов’язаної з порушенням принципів академічної доброчесності, та враховуються Комісією під час комплексної оцінки відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Крім того, під час співбесіди Комісією з’ясовано такі обставини.
Стосовно здійснення кандидатом адвокатської діяльності.
Комісія уточнила обставини здійснення кандидатом адвокатської діяльності після отримання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Кандидат пояснив, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю він отримав 24 січня 2019 року, тоді як Адвокатське бюро «Таш’ян та партнери» було створено у 2020 році. До створення адвокатського бюро кандидат здійснював індивідуальну адвокатську діяльність, яка, за його словами, не мала системного характеру.
Також Комісією досліджувалися обставини, пов’язані зі створенням товариства з обмеженою відповідальністю «Юрконсультант».
Кандидат пояснив, що у 2010 році разом з іншими особами планував здійснювати юридичну діяльність, однак відчужив належну йому частку у відповідному товаристві.
Стосовно представництва інтересів осіб та виданих довіреностей.
Комісія звернула увагу на наявність у відповідних реєстрах значної кількості довіреностей, виданих на ім’я кандидата, переважно у період 2007–2019 років.
Кандидат пояснив, що йдеться переважно про поодинокі випадки надання правової допомоги знайомим та друзям у питаннях оформлення документів, які не були пов’язані зі здійсненням представництва в судах. За його словами, середня кількість таких довіреностей становила дві–три на рік.
Окремо Комісією обговорювалася довіреність, видана дочірнім підприємством «Нафтогазвидобування» у 2008–2009 роках. Кандидат пояснив, що фактично жодних юридично значущих дій за цією довіреністю не вчиняв, а його прізвище було включено до документа на прохання знайомого працівника підприємства.
Крім того, Комісія дослідила обставини видачі у 2008 році довіреності від особи похилого віку щодо розпорядження частиною житлового будинку. Кандидат повідомив, що не здійснював жодних дій на виконання цієї довіреності та не брав участі у вчиненні відповідних правочинів.
Водночас кандидат зазначив, що у разі звернення до нього для реалізації такої довіреності він вважав би за необхідне особисто пересвідчитися у волевиявленні довірителя та його намірах щодо відчуження майна.
Також Комісією з’ясовано обставини участі кандидата в господарських справах у 2008–2010 роках як представника суб’єктів господарювання. Кандидат пояснив, що така діяльність мала епізодичний характер, а в окремих випадках правова допомога надавалася безоплатно з метою набуття практичного досвіду.
Стосовно доходів від професійної діяльності.
Комісія звернула увагу на те, що відповідно до відомостей органів Державної податкової служби податкова звітність кандидата як особи, яка здійснювала адвокатську діяльність у 2020–2021 роках, містила нульові показники доходу.
Водночас встановлено, що в зазначений період кандидат брав участь у судових засіданнях, у тому числі в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Кандидат пояснив, що отримувані ним у той період гонорари були незначними, а основним джерелом його доходів залишалася викладацька діяльність. Крім того, він припустив можливість некоректного відображення окремих відомостей у відповідних інформаційних базах.
Комісія враховує надані кандидатом пояснення щодо здійснення ним професійної діяльності, участі у представництві інтересів фізичних та юридичних осіб, а також обставин отримання доходів від такої діяльності.
Наявні в Комісії матеріали не містять достатніх відомостей, які б свідчили про здійснення кандидатом незаконної діяльності, приховування доходів чи вчинення дій, що можуть поставити під сумнів його відповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Водночас Комісія враховує окремі неузгодженості та недостатню повноту пояснень кандидата при здійсненні комплексної оцінки його відповідності відповідним критеріям.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Таш’ян Р.І. набрав 700 балів, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України трьома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Таш’яна Романа Івановича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Таш’ян Роман Іванович набрав 700 балів.
3. Визнати Таш’яна Романа Івановича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН / ЗА
Члени Комісії: Ярослав ДУХ / ПРОТИ
Ігор КУШНІР / ЗА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ / ЗА
