Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Миколи СКИБИ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Скиби Миколи Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Скиба М.М. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону, тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Скибу М.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Скиба М.М. _____ року народження, громадянин України.
У 2009 році кандидат закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Скибу М.М. призначено на посаду судді Дзержинського міського суду Донецької області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 445/2017 Скибу М.М. переведено шляхом відрядження строком до шести місяців на роботу на посаді судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Дзержинського (Торецького) міського суду Донецької області Скиби М.М.
Рішенням Комісії від 15 серпня 2024 № 126/ко-24 Скибу М.М. визнано таким, що відповідає займаній посаді.
Указом Президента України від 23 травня 2025 року № 318/2025 Скибу М.М. призначено на посаду судді Торецького міського суду Донецької області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 серпня 2025 року № 1681/0/15-25 Скибу М.М. відряджено до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення правосуддя строком на один рік із 25 серпня 2025 року.
Стаж роботи на посаді судді складає понад 9 років.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Скибу М.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Скибу М.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Скиба М.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
|
Критерій |
Показник
|
Бал
|
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
52,1 |
367,1 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
150 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
125 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 367,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Скиби М.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Скиби М.М.
Запити про надання відомостей стосовно Скиби М.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Скиби М.М. вимогам до кандидата на посаду судді.
За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.
Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією під час ухвалення цього рішення Комісії при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Скибу М.М.
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Скиби М.М. визначено члена Комісії Омельяна О.С.
Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
Кандидатом Скибою М.М., 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Скибі М.М. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з кандидатом Комісією призначено на 23 червня 2026 року.
До Комісії 20 березня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Cкиби М.М.
Членом Комісії – доповідачем запропоновано (лист від 31 березня 2026 року № 32дпс-87/24) Скибі М.М. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано електронну копію цього рішення.
Кандидатом 09 квітня 2026 року надіслано на адресу Комісії пояснення.
Комісією 23 червня 2026 року проведено співбесіду з Скибою М.М. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
|||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
20 |
20 |
20 |
20 |
20 |
40 |
|
Відповідальність |
|||||||
|
Безперервний розвиток |
20 |
20 |
20 |
20 |
20 |
||
Надана Скибою М.М. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані Скибою М.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
|||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
10 |
10 |
9 |
9,75 |
38 |
|
Ефективна взаємодія |
10 |
10 |
9 |
9 |
9,5 |
||
|
Стійкість мотивації |
10 |
8 |
9 |
9 |
9 |
||
|
Емоційна стійкість |
10 |
10 |
10 |
9 |
9,75 |
||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Скиби М.М. критеріям професійної етики та доброчесності.
Однак Комісія звертає увагу на таке.
Як було зазначено вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Скибу М.М., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час його кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).
Скиба М.М. надіслав до Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених в інформації ГРД.
Комісією під час співбесіди з кандидатом обговорено обставини, викладені в інформації ГРД, зокрема ті, що викликали запитання у членів Комісії, та встановлено таке.
В основу інформації ГРД покладено такі аргументи.
1. Колишнього помічника судді Скиби М.М., який працював з ним під час здійснення правосуддя в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області, вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 січня 2022 року у справі № 274/3368/18, зміненим ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21 квітня 2022 року, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 354 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі зі звільненням від його відбування у зв’язку із закінченням строків давності.
За встановленими у кримінальній справі обставинами 03 квітня 2018 року до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП). За результатами автоматизованого розподілу головуючим суддею у справі № 274/1658/18 визначено Скибу М.М.
Помічник судді запропонував особі, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, за неправомірну вигоду сприяти уникненню відповідальності шляхом затягування розгляду справи до закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
Зокрема, помічник судді консультував зазначену особу щодо неявки в судові засідання, самостійно надіслав від її імені на електронну адресу суду заяву про відкладення розгляду справи та повідомляв про можливість її закриття після закінчення встановленого законом строку.
За досягнутою домовленістю 21 квітня та 03 травня 2018 року помічник судді одержав частинами неправомірну вигоду, після чого його було затримано.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 травня 2018 року провадження у справі № 274/1658/18 закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
На думку ГРД, наведені обставини могли свідчити про те, що помічник судді мав можливість впливати на перебіг розгляду справи, а Скиба М.М. міг дослухатися до його пропозицій про перенесення судових засідань.
Стосовно вказаних обставин Скиба М.М. у письмових поясненнях та під час засідання підтвердив, що справа про адміністративне правопорушення № 274/1658/18 перебувала в його провадженні.
Кандидат пояснив, що в період із 03 до 27 квітня 2018 року справу було призначено до розгляду двічі. Судове засідання, призначене на 11 квітня 2018 року, було відкладено з поважних причин, конкретних обставин через значний проміжок часу він не пам’ятає. Судове засідання, призначене на 24 квітня 2018 року, не відбулося у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді в період із 20 до 26 квітня 2018 року, після чого розгляд справи було перенесено на початок травня. На підтвердження зазначеної обставини кандидат надав копію відповідної довідки.
Для уточнення обставин розгляду справи кандидат звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області із запитом про ознайомлення з її матеріалами. Листом від 21 червня 2024 року суд повідомив Скибу М.М., що справу № 274/1658/18 знищено у зв’язку із закінченням строку зберігання.
Стосовно призначення помічником судді особи, яку притягнуто до кримінальної відповідальності, кандидат пояснив, що після прибуття до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області йому було запропоновано кандидатуру фахівця, із значним досвідом роботи на відповідній посаді.
Кандидат наголосив, що після затримання помічника судді він засобами телефонного зв’язку надав секретарю розпорядження заборонити йому доступ до будь-яких судових справ, що перебували у його провадженні. Скиба М.М. також пояснив, що особа, стосовно якої розглядалася справа № 274/1658/18, у судові засідання не з’являлася, а справу було розглянуто за її відсутності.
За твердженням Скиби М.М., він не спілкувався з особою, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, не був обізнаний про її домовленості з помічником судді та не вчиняв дій, спрямованих на затягування розгляду справи. Судові засідання призначалися з розумною періодичністю. Водночас справа надійшла до суду лише за 24 дні до закінчення строку накладення адміністративного стягнення, а одне із судових засідань не відбулося з незалежної від судді причини — у зв’язку з його тимчасовою непрацездатністю.
Кандидат додатково зазначив, що наведені обставини детально досліджувалися Вищою радою правосуддя у 2025 році під час розгляду рекомендації Комісії щодо обрання його на посаду судді безстроково. За твердженням Скиби М.М., витребувані матеріали кримінального провадження не містили відомостей про його обізнаність щодо протиправних дій або намірів помічника судді, а також про його причетність до відповідного кримінального правопорушення.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія виходить із того, що сам собою факт вчинення помічником судді кримінального правопорушення під час розгляду Скибою М.М. справи № 274/1658/18 не свідчить про обізнаність кандидата щодо протиправних дій помічника або про його причетність до них.
Комісія враховує, що Скиба М.М. не набував процесуального статусу у відповідному кримінальному провадженні. Встановлені вироком суду обставини стосуються виключно протиправних дій його колишнього помічника та не містять відомостей про обізнаність кандидата щодо таких дій або його причетність до них.
Матеріали суддівського досьє також не містять відомостей про вчинення Скибою М.М. дій, спрямованих на умисне затягування розгляду справи. Сам факт закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення за відсутності інших підтверджувальних відомостей не є достатньою підставою для негативної оцінки поведінки кандидата.
З урахуванням викладеного Комісія вважає пояснення кандидата достатніми для спростування сумніву у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики щодо обставин, наведених у пункті 1 інформації ГРД.
2. ГРД зазначає, шо Скиба М.М. неодноразово закривав провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За результатами аналізу 71 судового рішення ГРД виявила 13 справ, у яких провадження було закрито з цієї підстави. Водночас у п’яти справах — № 225/776/19, № 225/2397/19, № 225/2401/19, № 225/5299/19 та № 225/7006/19 — обставини й мотиви закриття проваджень викликали в ГРД сумніви.
Водночас ГРД зазначила, що з огляду на незначну кількість таких справ та неоднозначність судової практики наведена інформація не стала підставою для висновку про невідповідність Скиби М.М. критеріям професійної етики та доброчесності.
Стосовно зазначених обставин Скиба М.М. пояснив, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, ним дійсно приймалися рішення про закриття справ, але будь-яких умисних дій щодо затягування строків розгляду ним особисто не здійснювалося.
Мотивами прийняття рішень були невідповідність протоколів про адміністративні правопорушення вимогам статті 256 КУпАП, відсутність достовірних доказів на підтвердження вини водіїв у скоєнні адміністративних правопорушень, зокрема перебування їх в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, а саме у таких справах:
– № 225/776/19 – протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог 256 КУпАП, внаслідок чого його визнано недопустимим доказом у справі;
– №№ 225/2397/19, 225/2401/19 – за відсутності доказів проведення лабораторного дослідження. Експрес-тест визнано неналежним доказом на підтвердження факту перебування особи в стані наркотичного сп’яніння;
– № 225/5299/19 –свідками не підтверджено обставин щодо засвідчення відмови від проходження медичного огляду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відсутність будь-яких інших доказів, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, свідчить про недоведеність вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення;
– № 225/7006/19 – у зв’язку з тим, що результати огляду на стан алкогольного сп’яніння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, містили розбіжності між показами приладу «Драгер» та лабораторними дослідженнями, останні визнано більш точними, тому їх узято до уваги.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 11 (2008) судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Підстави ухвалення рішення мають бути узгодженими, чіткими, недвозначними та несуперечливими й давати можливість простежити логіку міркувань, які привели суддю до відповідного висновку. Водночас виклад мотивів рішення не повинен неодмінно бути розлогим, оскільки необхідно забезпечити належний баланс між стислістю та зрозумілістю ухваленого рішення.
Комісія наголошує, що під час кваліфікаційного оцінювання вона не здійснює перевірки законності та обґрунтованості судових рішень, що належить до повноважень судів вищих інстанцій. Предметом оцінки Комісії в цьому випадку є поведінка кандидата під час розгляду справ та ухвалення відповідних рішень, зокрема наявність або відсутність ознак свавільного зволікання з розглядом справ, наслідком якого могло стати закриття провадження та уникнення особами адміністративної відповідальності.
Не здійснюючи перегляду судових рішень кандидата, Комісія враховує, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням та керуючись верховенством права. Суддя також повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та вдосконалення практичних навичок.
Комісія бере до уваги пояснення кандидата щодо мотивів ухвалення постанов про закриття проваджень у зазначених справах, які ґрунтувалися на оцінці належності, допустимості, достовірності та достатності наявних доказів. Зі змісту досліджених рішень убачається, що кандидат навів конкретні мотиви відхилення або неврахування відповідних доказів. Відмінність підходів до оцінки доказів за умов неоднозначної судової практики сама собою не свідчить про неналежне виконання суддею професійних обов’язків.
З огляду на викладене Комісія не встановила обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у належному виконанні Скибою М.М. професійних обов’язків або в його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
3. Кандидат не відобразив відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності згідно з постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 березня 2016 року за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Водночас в анкеті судді від 06 травня 2018 року суддя відобразив цю інформацію, а також інформацію про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з постановою Солом’янського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 24 квітня 2012 року за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 197 КУпАП.
Стосовно вказаних обставин Скиба М.М. у письмових поясненнях та під час співбесіди зазначив, що на момент вчинення адміністративних правопорушень не перебував у статусі судді, а чинна на той час форма декларації доброчесності не передбачала конкретизації відповідальності. Кандидат наголосив, що відобразив відповідну інформацію в анкеті судді від 06 травня 2018 року, що, на його думку, свідчить про відсутність наміру її приховати.
Оцінивши інформацію ГРД, пояснення кандидата та матеріали кандидатського досьє, Комісія дійшла таких висновків.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62 Закону.
Частиною першою статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент заповнення та подання суддею декларації) передбачено, що суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону).
Частиною п’ятою статті 62 Закону встановлено презумпцію достовірності тверджень, зазначених у декларації доброчесності, тобто за відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними.
Однак указана презумпція належить до категорії спростовних, адже відповідно до частини шостої статті 62 Закону в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
Рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 затверджено форму декларації доброчесності судді.
Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, що були чинними станом на дату подання суддею Скибою М.М. декларації доброчесності судді за 2016 рік, встановлено, що в декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.
Формою декларації доброчесності судді передбачалось твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності».
Однак у пункті 22 декларації доброчесності за 2016 рік Скиба М.М. навпроти твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» проставив відмітку в колонці «Підтверджую».
Таким чином, задеклароване суддею твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» не відповідає критеріям достовірності та об’єктивності, оскільки, попри наявність у 2016 році адміністративного стягнення, суддя в декларації доброчесності зазначив це твердження як «Підтверджую».
Аналізуючи поведінку кандидата та виявлені недоліки, Комісія оцінює відповідні факти на предмет істотності допущених порушень вказаних вимог (правил) та доходить висновку, що вони не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність у виконанні юридично значущих обов’язків судді. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни і старанності, що є важливими рисами у діяльності судді.
Комісія бере до уваги пояснення кандидата та вважає, що наведені обставини не свідчать про умисне приховування ним інформації про себе або намір ввести в оману. Водночас посилання Скиби М.М. на відсутність у нього статусу судді на момент вчинення адміністративних правопорушень, а також неконкретизоване формулювання в декларації не спростовують факту підтвердження ним твердження, яке не відповідало фактичним обставинам. Це свідчить про недостатньо уважне ставлення кандидата до виконання обов’язку заповнення декларації доброчесності судді, що має бути враховано під час оцінювання показника «сумлінність»
Також Комісія дослідила декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), подані Скибою М.М.
У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2016 рік кандидат зазначив відомості про користування з 13 жовтня 2016 року квартирою загальною площею 40,8 кв.м, розташованою у місті Торецьку Донецької області, вказавши тип права – «інше право користування», інший тип — «проживання».
Водночас із договору оренди від 13 жовтня 2016 року, наявного в кандидатському досьє, вбачається, що зазначена квартира перебувала в користуванні кандидата на праві оренди.
У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2017 рік кандидат зазначив квартиру площею 52,9 кв.м у місті Торецьку Донецької області, право користування якою виникло 15 липня 2017 року, вказавши тип права – «інше право користування», інший тип – «проживання».
Водночас із договору оренди цієї квартири вбачається, що право користування нею виникло в кандидата на підставі оренди, що також було відображено ним у декларації за 2018 рік.
Під час співбесіди Скиба М.М. визнав, що при заповненні декларацій допустив помилки, некоректно зазначивши вид права користування об’єктами нерухомості. Також кандидат зазначив, що самостійно виправив помилку, допущену у деклараціях за 2016–2019 роки щодо вартості квартири в місті Києві, яка перебуває у його спільній частковій власності, та направив до НАЗК відповідне повідомлення.
Комісія бере до уваги пояснення Скиби М.М., проте звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування (частина сьома статті 54, пункт 6 частини сьомої статті 56 Закону). Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх кількість вказує на недостатню уважність та старанність при заповненні офіційних документів.
Показник сумлінності за критерієм доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, які суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.
Комісія бере до уваги пояснення кандидата, відображення ним відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності в анкеті судді, а також ужиті заходи щодо виправлення окремих помилок. Однак ці обставини не усувають установлених недоліків та не нівелюють їх значення для оцінювання здатності кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування.
Ураховуючи викладені обставини, Комісія вважає, що жодне з установлених порушень окремо не є достатнім для висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Однак саме за сукупністю помилок Скиба М.М. демонструє системність у неповному або неточному декларуванні інформації, тому Комісія має розглянути питання про зменшення балів кандидата за показником сумлінності з огляду на сукупність несуттєвих порушень.
На підставі установлених обставин Комісія дійшла висновку, що вони негативно впливають на оцінку кандидата за показником «сумлінність».
У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за показником «сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
4. Кандидат ухвалював рішення, тоді як перебував на навчанні в Національній школі суддів України, зокрема:
– з 27.02.2017 до 03.03.2017 24 – 24 судові рішення;
– з 25.11.2016 до 25.12.2016 – 51 судове рішення;
– з 16.01.2017 до 12.02.2017 – 162 судові рішення;
– з 01.03.2017 до 22.03.2017 – 133 судові рішення;
– з 10.04.2017 до 26.04.2017 – 171 судове рішення;
– з 01.12.2017 до 26.12.2017 – 319 судових рішень;
– 01.06.2020 – 6 судових рішень;
– з 22.06.2020 до 16.08.2020 – 184 судові рішення.
Стосовно цих обставин кандидат пояснив, що в текстах 24 ухвал містилися описки в датах їх постановлення — 02 та 03 березня 2017 року. У цей період він перебував на навчанні в Національній школі суддів України, а отже, правосуддя не здійснював. Зазначені ухвали було надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 06 березня 2017 року та пізніше. Надалі допущені описки виправлено.
Решта судових рішень, на які посилається ГРД, були ухвалені під час дистанційного навчання в Національній школі суддів України, що не передбачає звільнення судді від здійснення правосуддя. На підтвердження своїх пояснень кандидат надав лист Національної школи суддів України від 24 червня 2024 року, отриманий у відповідь на його запит.
Відповідаючи на уточнювальне запитання щодо власної оцінки випадків ухвалення і внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — ЄДРСР) відповідних судовових рішень під час проходження навчання онлайн, Скиба М.М. зазначив, що він не був звільнений від виконання суддівських обов’язків. Саме тому він вважав, що має право ухвалювати судові рішення до початку занять з метою дотримання процесуальних строків та забезпечення своєчасного розгляду справ. Тому не вбачав в цьому порушень.
Комісія, проаналізувавши викладені вище обставини, вважає пояснення кандидата достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо обставин, наведених у пункті 4 інформації ГРД.
Водночас у контексті дослідження відповідності Скиби М.М. критеріям доброчесності та професійної етики Комісія надає оцінку також обставинам виправлення кандидатом описок у власних рішеннях.
Комісія проаналізувала судові рішення кандидата, в яких постановлялися ухвали про виправлення описок, зокрема щодо неправильного зазначення сум судового збору (справи № 225/5711/19, № 225/5607/17, № 225/5571/17), а також численні судові рішення, у яких виправлялися описки в датах ухвалення судових рішень.
Під час співбесіди та у письмових поясненнях кандидат визнав факт допущення технічних помилок, пояснив, що вони були наслідком недоліків в організації власної роботи, та зазначив, що змінив підходи до підготовки і перевірки процесуальних документів.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія враховує, що виправлення описок є передбаченим законом механізмом усунення технічних неточностей у судових рішеннях і саме по собі не може розглядатися як негативна обставина.
Водночас Комісія звертає увагу, що кількість ухвал про виправлення описок, постановлених кандидатом, є значною. Крім того, у низці випадків виправлення стосувалися не лише технічних неточностей, а й резолютивних частин судових рішень. Самі по собі ці обставини не свідчать про несумлінність судді Скиби М.М., однак підлягають врахуванню Комісією під час оцінювання показника «сумлінність».
Комісія бере до уваги, що після призначення Скиби М.М. на посаду судді безстроково відомостей про допущення ним аналогічних описок не встановлено. Це свідчить про те, що кандидат урахував недоліки в роботі, критично їх оцінив, скоригував підходи до підготовки процесуальних документів та вжив заходів для недопущення їх повторення, що свідчить про позитивну динаміку в його професійній діяльності.
Також під час дослідження досьє Комісією встановлено, що, за інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про випадки перевищення строків надсилання (оприлюднення) до ЄДРСР електронних копій судових рішень, суддею Скибою М.М. у 2016-2025 роках порушувалися встановлені процесуальним законодавством строки внесення електронних копій 803 судових рішень до ЄДРСР.
Стосовно порушення строків надсилання рішень до ЄДРСР кандидат зазначив, що Торецький міський суд Донецької області (на той час Дзержинський міський суд Донецької області) перебував на лінії розмежування, в суді був значний рівень навантаження, що негативно впливало на своєчасність направлення копій рішень. Під час відрядження до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області після травня 2018 року кандидат працював деякий час без помічника в умовах надмірного навантаження, що негативно позначається на термінах надсилання судових рішень до ЄДРСР.
Кандидат також зазначив, що в певній кількості рішень, надісланих ним до ЄДРСР судових рішень значні терміни прострочення їх надсилання зумовлені допущеними описками та наголосив, що ці недоліки в роботі були ним проаналізовано та вжито відповідних заходів.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (в редакції, чинній на момент розгляду справи (далі – Порядок), визначено, що внесенню до Реєстру підлягають усі судові рішення судів загальної юрисдикції, а також окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Відповідно до пункту 13 Порядку електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.
Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, зокрема допущені в окремі періоди порушення строків внесення судових рішень до ЄДРСР, а також помилки та описки у текстах судових рішень. Комісія дійшла висновку, що такі обставини свідчать про окремі недоліки в організації роботи кандидата. Водночас Комісія не констатує в діяльності судді глобальних ризиків, які б могли з поставити під сумнів доброчесність кандидата в цьому аспекті оцінювання на здатность здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Таким чином, ураховуючи викладені обставини в сукупності, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «сумлінність».
Комісія вважає, що вказані вище обставини як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Скибу М.М. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення у зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.
Стосовно інших обставин, обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Скибою М.М. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ (за показником) |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
52,1 |
367,1 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
150 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації
|
125 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
20 |
40 |
|
Безперервний розвиток |
20 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9,75 |
38 |
|
Ефективна взаємодія |
9,5 |
||
|
Стійкість мотивації |
9 |
||
|
Емоційна стійкість |
9,75 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
270
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
715,1
|
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Скиба М.М. у сукупності набрав 715,1 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Скиби Миколи Миколайовича вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Скиба Микола Миколайович набрав 715,1 бала.
Визнати Скибу Миколу Миколайовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
