Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шаренко Світлани Леонідівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Світлани ШАРЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шаренко Світлани Леонідівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

4. Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах (далі – Конкурс).

8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

9. У визначений строк Шаренко С.Л. звернулася до Комісії із заявою про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

10. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Шаренко С.Л. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

IІ. Основні відомості про кандидата.

11. Шаренко Світлана Леонідівна, дата народження – _______________ року, громадянка України. Володіння державною мовою підтверджено витягом з Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою від 11 листопада 2023 року про рівень вільного володіння другого ступеня. Станом на дату проведення співбесіди кандидатка є несудимою (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»).

12. Диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста кандидатка отримала, закінчивши у 1987 році Харківський юридичний інститут імені Ф.Е. Дзержинського.

13. У 2005 році кандидатці присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального процесу.

14. У 2021 році Шаренко С.Л. присуджено науковий ступінь доктора юридичних наук із спеціальності кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність та здобула науковий ступінь доктора юридичних наук.

15. Починаючи з 1981 року до 1984 року, Шаренко С.Л. працювала на посадах кур’єра, секретаря судового засідання в Київському районному народному суді міста Харкова.

16. З 1984 року до 1990 року перебувала на посадах секретаря судового засідання, секретаря судової колегії в Харківському обласному суді.

17. Рішенням Першої сесії Харківської обласної ради народних депутатів від 13 червня 1990 року Шаренко С.Л. обрано народним суддею Київського районного народного суду міста Харкова.

18. Присягу судді складено 16 жовтня 1990 року.

19. Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 01 червня 2000 року № 1779-ІІІ Шаренко С.Л. обрано суддею Київського районного суду міста Харкова безстроково.

20. За період з 2018 року до 31 жовтня 2025 року у Вищій раді правосуддя зареєстровано 46 дисциплінарних скарг на дії судді Шаренко С.Л., з яких: 31 скаргу залишено без розгляду; у 10 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи та 5 скарг перебувають на розгляді (лист Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2025 року № 21218/0/9-25).

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

21. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

22. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

23. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Шаренко С.Л. (у межах кримінальної спеціалізації). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.

24. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

25. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

26. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

27. Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

28. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

29. Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

30. З огляду на викладене Шаренко С.Л. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

31. Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

32. Загальна кількість балів Шаренко С.Л. за кваліфікаційний іспит – 359,20 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидаткою здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,70	359,20
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	139,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	130,50

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

33. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

34. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

35. За результатами спеціальної перевірки Шаренко С.Л. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 19 вересня 2025 року № 21.2-441/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

36. Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидатки на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

37. Комісія як орган, що встановлює результати спеціальної перевірки, не отримала інформації, яка може свідчити про невідповідність Шаренко С.Л. вимогам до кандидата на посаду судді.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

38. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів, зокрема Шаренко С.Л.

39. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.

40. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) Шаренко С.Л. визначено члена Комісії Духа Я.М.

41. Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

42. До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази кандидатки Шаренко С.Л. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. У своїх поясненнях кандидатка навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність зазначеним критеріям.

43. Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 26 квітня 2026 року затверджено висновок про невідповідність кандидатки на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

44. На початку співбесіди кандидатку ознайомлено з її правами, а також встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидатці також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

45. Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

46. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

47. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності.

48. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

49. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

50. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

51. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

52. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

53. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

54. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

55. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

56. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

57. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

58. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

59. Надані кандидаткою документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	20	22	20	22	21,00	42,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	22	20	22	21,00

60. Отже, надана кандидаткою інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

60.1 Більше того, кандидатом наведені приклади рішучих та відповідальних дій, коли вона, як слідча суддя/суддя здійснювала розгляд запобіжних заходів та кримінальних  проваджень, щодо осіб, підозрюваних у злочинах проти національної безпеки у найскладніші періоди формування Української держави; незважаючи, на те, що в період повномасштабного вторгнення окупація досягла адміністративної межі міста Харкова, у період лютого-червня 2022 року вона продовжувала здійснювати правосуддя в Київському районному суді міста Харкова.

Обставина тривалого обіймання нею адміністративних посад в місцевому суді кандидатка інтерпретує як визнання колективом суддів Київського районного суду її авторитету, відповідального та ефективного виконання таких обов’язків.

60.2. При оцінці кандидата за критерієм безперервного розвитку Комісією ураховано, що Шаренко С.Л., будучи тривалий час Головою суду, поєднує функції судочинства та адміністративні функції в суді із захистом докторської дисертації, продовженням видання наукових праць та здійсненням викладацької діяльності в Національному юридичному університеті Ярослава Мудрого - за предметом дослідження, безпосередньо пов’язаним з питаннями практичної діяльності суді кримінальної спеціалізації слідчого судді.

61. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидаткою, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,00 бала із 50 можливих, що є більшим за 75 % (37,50 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

62. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

63. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності.

64. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

65. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

66. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

67. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

68. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

69. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

70. При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

71. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

72. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

73. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

74. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

75. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

76. Надані кандидаткою документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення  середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	10	10	10	10,00	39,25
	Ефективна взаємодія	9	10	9	10	9,50
	Стійкість мотивації	10	10	10	10	10,00
	Емоційна стійкість	10	10	9	10	9,75

77. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидатки. Відповіді кандидата за кожним критерієм мали конкретний характер, підтверджувались прикладами з її практичного життя, не виглядали, як формулювання штучних, бажаних відповідей. Оцінюючи соціальну компетенцію кандидата Комісією ураховуються її активність, впевненість та глибокий рівень знань за усіма сферами діяльності, як суду першої так і апеляційної інстанції, наявність власного бачення концептуальних питань кримінального процесу, її бажання ділитись практичним досвідом з менш досвідченими колегами.

78. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидаткою, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,25 бала із 50 можливих, що є більшим за 75% (37,50 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидатка відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

79. Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

80. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність та професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

81. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

82. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

83. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».

84. Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

85. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

86. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

87. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

88. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

89. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

90. Дослідивши досьє, висновок ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, Комісія під час співбесіди обговорила з кандидаткою обставини, які викликають обґрунтований сумнів у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

91. ГРД 26 квітня 2026 року затверджено висновок про невідповідність кандидатки на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

92. У висновку зазначено, що ГРД виявлено дані, які дають підстави вважати, що кандидатка на посаду судді Шаренко С.Л. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

93. Зокрема, вказано, що кандидатка на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «Чесність» Єдиних показників.

94. Зокрема, Шаренко С.Л. безперервно обіймала адміністративні посади в Київському районному суді міста Харкова з 2002 року, а саме: посаду виконувача обов’язків заступника голови цього ж суду з 14 січня 2002 року до 13 грудня 2002 року та посаду заступника голови суду з 13 грудня 2002 року до 01 червня 2004 року.

95. Крім того, кандидатка безперервно обіймала посаду голови суду з 01 червня 2004 року і дотепер.

96. ГРД звертає увагу, що фактичне безперервне перебування однієї особи на адміністративній посаді в суді протягом тривалого часу створює ризики адміністративної залежності суддів, а також можливості впливу на кадрові та організаційні процеси у відповідному суді. На думку ГРД, такі обставини є несумісними з принципами колегіальності та рівності суддів у межах одного суду.

97. Крім того, ГРД зазначає, що подібна ситуація може негативно впливати на суспільне сприйняття незалежності суду, формуючи у громадськості уявлення про замкнений характер управління судом та відсутність належного й ефективного контролю з боку органів суддівського самоврядування.

98. У зв’язку з наведеним ГРД дійшла висновку, що, перебуваючи на посаді голови суду та достеменно знаючи про законодавчі обмеження щодо обіймання адміністративних посад, суддя діяла всупереч вимогам профільного законодавства та нормам професійної етики, що, на думку ГРД, є підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

99. На спростування викладених у висновку обставин Шаренко С.Л. надала письмові пояснення та документи на їх підтвердження, які підтримала під час співбесіди, зазначивши таке.

100. Стосовно обіймання адміністративних посад у Київському районному суді міста Харкова кандидатка вказала таке.

101. 14 січня 2002 року наказом начальника Харківського управління юстиції призначена в.о. заступника голови Київського районного суду міста Харкова; Указом Президента України від 13 грудня 2002 року № 1155/2002 призначена заступником голови цього ж суду; Указом Президента України від 01 червня 2004 № 597/2004 призначена головою цього ж суду.

102. Рішенням Ради суддів України від 17 липня 2009 року № 68 на підставі подання голови Верховного Суду України призначена головою Київського районного суду міста Харкова строком на 5 років.

103. 11 квітня 2014 року Шаренко С.Л. достроково припинила здійснення повноважень голови суду відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади України».

104. Рішенням зборів суддів Харківського районного суду Харківської області від 17 квітня 2014 року Шаренко С.Л. обрано головою суду з 17 квітня 2014 року строком на один рік, що відповідало положенням статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на той час.

105. Рішенням зборів суддів Харківського районного суду Харківської області від 07 квітня 2015 року Шаренко С.Л. обрано головою суду з 07 квітня 2015 року строком на два роки.

106. Рішенням зборів суддів Харківського районного суду Харківської області від 18 квітня 2017 року Шаренко С.Л. обрано головою суду строком на три роки.

107. Рішенням зборів суддів Харківського районного суду Харківської області від 21 квітня 2020 року Шаренко С.Л. обрано головою суду строком на три роки.

108. За заявою Шаренко С.Л. від 20 березня 2023 року достроково припинила виконання адміністративних повноважень на посаді голови суду.

109. Рішенням зборів суддів Харківського районного суду Харківської області від 07 квітня 2023 року призначено Шаренко С.Л. на посаду голови суду строком на три роки.

110. 07 квітня 2026 року Шаренко С.Л. припинила виконання адміністративних повноважень голови суду у зв’язку із закінченням строку перебування на адміністративній посаді.

111. Шаренко С.Л. зазначає, що з огляду на принцип правової визначеності, неодноразові зміни законодавства щодо порядку та строків обрання суддів на адміністративні посади її перебування на посаді голови суду в зазначені періоди не суперечило законодавчим обмеженням та відповідало вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідних редакціях, вона не порушувала правил суддівської етики.

112. Частиною другою статті 20 Закону № 2453-VІ (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) визначено, що голова місцевого суду, його заступник, обираються на посади зборами суддів відповідного суду із числа суддів цього суду строком на два роки, але не більш як на строки повноважень судді, шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.

113. Частиною четвертою вказаної статті Закону № 2453-VІ було передбачено, що суддя, обраний на адміністративну посаду у порядку, визначеному цією статтею, не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки поспіль.

114. Верховною Радою України 02 червня 2016 року прийнято Закон № 1402-VІІІ, який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

115. Статтею 20 Закону № 1402-VІІІ оновлено порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, зокрема, голова місцевого суду, його заступник обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.

116. Відповідно до частини дев’ятої статті 20 Закону № 1402-VІІІ суддя, обраний на адміністративну посаду, не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки поспіль, якщо інше не передбачено законом.

117. Насамперед Комісія вважає за необхідне наголосити, що законодавець у вказаних вище редакціях законів, які були чинними кожен у свій час, висловлював однозначну позицію щодо неприпустимості перебування судді на посаді голови суду більше двох строків. Комісія вочевидь не толерує намагання певних голів судів обійти вимоги законодавства щодо неможливості перебування судді на посаді голови суду більше ніж два строки поспіль і вважає, що законодавець доволі чітко висловив свою позицію стосовно цього питання, а тому судді повинні неухильно дотримуватися цієї вимоги та очікувань суспільства.

118. Крім того, відповідно до статті 13 розділу ІІ Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року суддя, який виконує адміністративні повноваження, повинен поважати незалежність і неупередженість суду в цілому та кожного судді; не має вдаватися до дій чи вчинків, які можуть бути загрозою суддівської незалежності, безсторонності та рівності.

119. Ураховуючи принцип правової визначеності, який передбачає, зокрема, що закони мають бути застосовані в передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю, Комісія виснує, що зайняття Шаренко С.Л. адміністративних посад в суді понад 20 років при законодавчому обмеженні двома строками може викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини щодо виконання суддею своїх обов’язків із дотриманням вимог законодавства та професійної етики (чесно, неупереджено, незалежно й компетентно).

120. Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Єдиних показників «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

121. З огляду на викладене, за результатами закритого голосування Комісією одноголосно встановлено наявність підстав для зменшення балів за критеріями доброчесності та професійної етики за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.

122. Стосовно судових рішень в адміністративних справах № 520/1004/21, № 520/13955/2020, які стосуються здійснення кандидаткою повноважень голови Київського районного суду міста Харкова, ГРД зазначає таке.

123. У справі № 520/13955/2020 група суддів Київського районного суду міста Харкова оскаржила наказ голови суду Шаренко С.Л. № 01-06/24 від 11 вересня 2020 року «Про забезпечення розумних строків розгляду справ та матеріалів».

124. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено повністю, наказ голови суду визнано протиправним та скасовано. Постановою суду апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

125. На думку ГРД, спірний наказ був прийнятий поза межами належного обґрунтування та із вибірковим застосуванням до окремих суддів, що поставило під сумнів дотримання принципів рівності та незалежності суддів.

126. Під час проведення співбесіди Шаренко С.Л. пояснила, що у 2020 році нею виявлено надмірний рівень судового навантаження на окремих суддів, «які працювали з середньомісячним навантаженням 433 справи та матеріали, а інші судді лише 24 справи та матеріали». Нею як головою суду 10 вересня 2020 року були скликані збори суддів щодо питання вирівнювання судового навантаження на всіх суддів суду шляхом внесення змін до рішення зборів про визначення спеціалізації щодо розгляду цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення.

127. Кандидатка зазначає, що збори суддів були поінформовані про те, що судді, які мають незначне судове навантаження, мають у своїх провадженнях значну кількість нерозглянутих судових справ понад 1 рік (від 27 до 40 у кожного з них), в тому числі кримінальні провадження, де особи тримаються під вартою більше 6 місяців без судового вирішення (від 3 до 11 справ за кожним з них). На думку кандидатки, ці судді у своїй професійній діяльності допускали факти зволікання при здійсненні правосуддя, демонстрували вибіркове ставлення до виконання своєї конституційної функції, підриваючи тим самим довіру людей до судової влади.

128. Однак при голосуванні збори суддів не вирішили питання про вирівнювання судового навантаження. Попри це, 11 вересня 2020 року кандидатка як голова суду видала наказ «Про забезпечення розумних строків розгляду справ та матеріалів».

129. Шаренко С.Л. зазначає, що у виданому наказі було рекомендовано вказаним суддям вжити необхідних організаційних та процесуальних заходів для розгляду наявних у їх провадженнях цивільних та кримінальних справ, які не знаходять свого процесуального вирішення більше 6 місяців; звернути увагу на необхідність дотримання прав осіб, які утримуються під вартою та розгляд кримінальних проваджень триває більше 6 місяців. Звернути увагу усіх суддів суду на необхідність розгляду всіх справ та матеріалів у строки, визначені для кожної категорії справ процесуальним законодавством. При зверненні із заявою про надання чергової відпустки зобов’язати всіх суддів додавати довідку про рух у цивільних, кримінальних провадженнях, які перебувають у провадженні понад 6 місяців.

130. Позивачі у вказаній справі не погодилися з наказом та оскаржили його до Харківського окружного адміністративного суду, посилаючись на відсутність нормативних положень повноважень голови суду щодо здійснення контролю за розумними строками розгляду справ, які перебувають у провадженні будь-якого судді цього суду.

131. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року адміністративний позов було задоволено повністю. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року вище зазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

132. У справі № 520/1004/21 суддя Київського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського районного суду міста Харкова, третя особа – голова суду, з вимогою визнати протиправною відмову в наданні відпустки.

133. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправною відмову в наданні відпустки судді. Судами апеляційної та касаційної інстанцій це рішення залишено без змін.

134. Під час проведення співбесіді Шаренко С.Л. зазначила, що суддя ОСОБА_1 09 грудня 2020 року звернулася із заявою про надання їй відпустки з 02 січня 2021 року до 10 січня 2021 року, однак їй було відмовлено у видачі наказу, оскільки жодної поважної причини для надання відпустки вона не зазначала, а графіка відпусток на 2021 рік ще не був складений.

134.1 Кандидат наголосила, що упродовж 2020 року суддя ОСОБА_1 використала 41 день основної відпустки та 15 днів додаткової відпустки. При складанні графіка відпусток на 2021 рік була потерба урахувати наявні у 20 суддів соціальних пільг, а також суттєвих обставин особистого характеру. Графік відпусток на 2021 рік був затверджений наказом Голови суду 04 січня 2021 року та погоджений зборами суддів 25 січня 2021 року. У своїх пропозиціях до графіка відпусток на 2021 рік суддя ОСОБА_1 висловила пропозицію про надання їй частини щорічної відпустки за 2021 рік з 02 лютого 2021 року до 02 березня 2021 року. Відповідно до наказу Голови суду від 15 січня 2021 року судді було надано частину відпустки з 02 лютого 2021 року.

135. 28 січня 2021 року суддя ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського районного суду міста Харкова та до голови суду як третьої особи про визнання відмови в наданні відпустки протиправною та зобов’язанні вчинити певні дії, вказуючи, що 09 грудня 2020 року вона звернулася із заявою про надання їй відпустки з 02 січня 2021 року до 10 січня 2021 року, однак їй було відмовлено у видачі наказу.

136. Шаренко С.Л. наголошує на тому, що при складанні графіка відпусток на 2021 рік були враховані особисті побажання судді ОСОБА_1.

137. ГРД наголошує, що зазначена поведінка кандидатки суперечить вимогам суддівської етики.

138. Оцінивши доводи, викладені у висновку ГРД, пояснення кандидатки, надані під час співбесіди та в письмовій формі, Комісія доходить висновку, що наведені ГРД обставини не дають підстав для висновку про істотну невідповідність кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики.

139. Кандидатка на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Неупередженість».

140. Так, ГРД зазначає, що Шаренко С.Л. не вжила визначених законодавством, Кодексом суддівської етики заходів щодо врегулювання чи недопущення конфлікту інтересів та обставин, що можуть поставити під сумнів її неупередженість.

141. ГРД звертає увагу, що в період перебування кандидатки на посаді голови суду суддями цього ж суду неодноразово розглядалися справи за позовами її синів та невістки.

142. Зокрема, справи щодо сина ОСОБА_2: № 640/20297/17, № 640/1297/18, № 640/6546/19, № 640/14822/18, щодо сина ОСОБА_3: № 640/4658/15-ц, № 640/13323/14-а, № 640/12588/14-а, № 2018/2-а9435/11 та невістки ОСОБА_4 № 640/884/16-п. У всіх випадках судові рішення були ухвалені на користь родичів голови суду.

143. На думку ГРД, хоча формально кандидатка і не здійснювала розгляд цих справ особисто, її статус голови суду та адміністративного керівника установи об’єктивно створював у сторін та суспільства сумніви щодо відсутності потенційного впливу на колег.

144. Під час проведення співбесіди Шаренко С.Л. пояснила, що її сини — ОСОБА_3 та ОСОБА_2 — не мали процесуальної можливості для звернення до іншого, а не Київського районного суду міста Харкова, оскільки вони проживали та були зареєстровані в Київському районі міста Харкова. Відповідач, до якого були спрямовані їх позови, також зареєстрований в Київському районі міста Харкова.

145. Стосовно адміністративного матеріалу про вчинення адміністративного правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно невістки кандидатка зазначила, що останній надійшов від УДП в Харківській області. За клопотанням сторін у справі було призначено судову автотехнічну експертизу, за результатами якої ОСОБА_4 визнана винуватою у вчиненні ДТП. Оскільки час для притягнення до адміністративної відповідальності сплинув, провадження у справі було закрито.

146. Комісія враховує позицію ГРД про те, що перебування кандидатки на посаді голови суду в період розгляду справ за участю її близьких родичів може створювати у суспільства сумніви щодо відсутності потенційного впливу на колег. Лише наявність статусу голови суду та родинних зв’язків з учасниками процесу не є підставою для висновку про наявність потенційного впливу на суддів, які розглядали вказані вище справи.

147. Оцінивши обставини, Комісія виснує, що висновки про наявність конфлікту інтересів повинні ґрунтуватися на конкретних обставинах. ГРД не надано Комісії відомостей, які б свідчили про використання кандидаткою свого службового становища.

148.  Оцінивши доводи, викладені у висновку ГРД, пояснення кандидатки, надані під час співбесіди та в письмовій формі, Комісія доходить висновку, що наведені ГРД обставини не дають підстав для висновку про істотну невідповідність кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики.

149. Окрім того, ГРД зазначила, що кандидатка на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Чесність», «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «Відповідність рівня життя задекларованим доходам».

150. Кандидатка не надала достовірної інформації в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнана, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте членами сім’ї кандидатки за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості.

151. Згідно з відомостями, відображеними в майнових деклараціях кандидатки, її батькам належало на праві власності нерухоме майно, розташоване в центральній частині міста Харкова (Київський район), а саме квартира загальною площею 203,2 кв.м, а також два паркомісця площею по 15 кв.м кожне. Вказана квартира і паркомісця розташовані ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові. Будинок був введений в експлуатацію у 2010 році – того ж року вказаний ЖК був визнаний житловим комплексом року згідно з Національною Премією в галузі нерухомості «CP AWARDS 2010», яка відзначала найбільш знакові проєкти на ринку нерухомості. Йдеться про клубний будинок з закритою територією всього на 24 квартири, дві з яких належали на той час дружині тодішнього мера Харкова Геннадія Кернеса – ОСОБА_5.

152. ГРД зазначає, що з точки зору розсудливого спостерігача, фінансова спроможність батьків кандидатки у 2015 році придбати нерухомість преміум-класу є вкрай сумнівною, а вартість нерухомості, вказана в договорі купівлі-продажу, не є ринковою.

153. ГРД звертає увагу на те, що батьки кандидатки уклали спадковий договір, відповідно до якого остання мала після смерті батьків, стати власницею квартир і паркомісць у вказаному житловому комплексі.

154. Кандидатка була зареєстрована в сусідній квартирі цього ж будинку, яку придбала у 2011 році та згодом подарувала сину та має приміщення площею 2,3 кв.м, яке набуте нею на підставі договору про пайову участь в будівництві від 07 грудня 2009 року.

155. Під час проведення співбесіди Шаренко С.Л. пояснила, що її батьки протягом життя накопичували заощадження, за рахунок яких придбали квартиру площею 203,2 кв.м. Кандидатка зазначає, що вона разом із сестрою ОСОБА_6 найшли для батьків квартиру без ремонту, яку забудовник продавав з 2011 року. Батьки особисто підписали попередній договір на укладення договору купівлі-продажу квартири та паркомісць, внесли кошти та видали довіреність своїй донці ОСОБА_6 на укладення договору купівлі-продажу. Вартість одного квадратного метра нерухомості становила 4 724 грн (209 дол. США). Кандидатка стверджує, що ні вона, ні члени її сім’ї участі у фінансуванні придбання нерухомого майна не брали.

156. У висновку ГРД вказує, що під час співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатка повідомила про набуття права власності на житловий будинок за рішенням суду у зв’язку із самочинним будівництвом. Відповідно до рішення суду загальна площа будинку становила 508,9 кв.м, житлова площа – 101,30 кв.м, допоміжна площа – 227,4 кв.м.

157. ГРД повідомляє, що в майновій декларації кандидатки за 2012 рік площа будинку –508,9 кв.м. У 2013 і 2014 роках – 200,5 кв.м (з них житлова –101,3 кв.м). У 2015 році – 308,4 кв.м, 55 кв.м, 23,1 кв.м. У 2016 році – 200,50 кв.м (житловий будинок), 308,40 кв.м (нежитлові приміщення) і 101,90 кв.м (сараї, вигрібна яма, гараж, огорожа).

158. ГРД звертає увагу на те, що відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будинок загальною площею 478,2 кв.м  житловою площею 101,3 кв.м та перебував на будівництво значних фінансових вкладень. Окрім того, наразі будинок належить сину кандидатки ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14 липня 2020 року, де у період з 2020 до 2024 року було зведено додаткову будівлю. Кандидаткою допущено значні неточності, недостовірні відомості в майнових деклараціях.

159. На спростування викладених у висновку обставин Шаренко С.Л. зазначила таке.

160. Її чоловік ОСОБА_7 15 грудня 1995 року придбав за 20 000 000 карбованців земельну ділянку площею 0,16 га в передмісті на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

161. З початку 1996 року до кінця 2000 року її чоловік господарським шляхом самочинно, без розробки належної технічної документації на будівництво, здійснив будівництво житлового будинку та надвірних будівель на належній йому земельній ділянці.

162. Згодом чоловік звернувся з позовною заявою до Дергачівського районного суду Харківської області, який рішенням від 14 червня 2011 року визнав за ним право власності на самочинно збудований житловий будинок та надвірні будівлі загальною площею 508,9 кв.м та житловою площею 101,3 кв.м, допоміжна площа 227,4 кв.м.

163. Після смерті чоловіка на підставі свідоцтва про право власності за заповітом від 14 липня 2020 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами перейшов сину ОСОБА_2.

164. Оцінивши доводи, викладені у висновку ГРД, пояснення кандидатки, надані під час співбесіди та в письмовій формі, а також надані документи, Комісія дійшла висновку, що наведені обставини самі собою не свідчать про невідповідність Шаренко С.Л. критеріям доброчесності та професійної етики.

165. Набуття членом сім’ї судді права власності на самочинне будівництво, виявлені розбіжності в майнових деклараціях щодо площі житлового будинку не є підставами для негативної оцінки доброчесності кандидатки.

166. ГРД також надано Комісії інформацію стосовно кандидата, яка сама собою не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.

167. Аналіз майнових декларацій кандидатки за 2018–2025 роки свідчить про систематичне та щорічне декларування значних кредитних зобов’язань.

168. Із майнових декларацій Шаренко С.Л. встановлено, що у 2018 році кандидаткою отримано позику в сумі – 889 470 грн, 2019 році – 1 206 099 грн, 2020 році – 1 113 744 грн, 2021 році – 2 931 727 грн, 2023 році – 1 542 798 грн, 2024 році – 968 537 грн, 2025 році – 708 247 грн. Одночасно з цим у майнових деклараціях відображено нею значні грошові активи, зокрема, у валюті.

169. Стосовно вказаних обставин Шаренко С.Л. пояснила, що в період 2018–2021 років вона витрачала кошти на лікування батька та мами, лікування та поховання свого чоловіка – ОСОБА_7, який помер 05 вересня 2019 року. Починаючи з березня 2022 року, основними і найбільшими є видатки, спрямовані на допомогу воїнам Збройних Сил України; людям, які постраждали від військової агресії (у яких знищене майно); працівникам суду та судової охорони.

170. Таким чином, Комісія дійшла висновку, що пояснення кандидатки щодо викладених обставин обґрунтовані. Об’єктивних даних, які б свідчили про недобросовісну поведінку кандидатки або її невідповідність критеріям доброчесності у зв’язку із укладенням цих правочинів, не встановлено.

171. Сестра кандидатки ОСОБА_6 20 липня 2023 року набула автомобіль MAZDA CX-5 2023 року випуску. Ринкова вартість такого автомобіля від 27 708 до 30 625 дол. США, тобто може сягати 1 353 869 грн.

172. Племінниця кандидатки, ОСОБА_8 приблизно 22 серпня 2023 року набула автомобіль LEXUS NX 200 2023 року випуску. Ринкова вартість такого автомобіля – від 42 380 до 46 841 дол., тобто може перевищувати 2 млн грн. Племінниця кандидатки є фізичною особою–підприємцем з 30 січня 2024 року, тобто стала нею уже після купівлі автомобіля.

173. Стосовно вказаних обставин Шаренко С.Л. пояснила, що її сестра ОСОБА_6 має безперервний стаж роботи на посаді лікаря більше 30 років, отримала спадщину після смерті батьків, продала наявний у неї автомобіль, гараж та земельну ділянку, у зв’язку з чим мала дохід для придбання автомобіля MAZDA CX-5.

174. Стосовно обставин набуття племінницею автомобіля повідомила, що остання прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_9 та успадкувала значні накопичені ним кошти, що дозволило їй придбати автомобіль LEXUS NX 200.

175. Стосовно кандидатки було складено протокол уповноваженим з прав людини за частиною другою статті 112-3 КУпАП. Постановою Московського районного суду міста Харкова від 26 червня 2017 року провадження закрите за закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Постановою судді апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2017 року постанова Московського районного суду міста Харкова скасована, провадження закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

176. Стосовно кандидатки було складено протокол уповноваженим з прав людини за частиною другою статті 212-3 КУпАП. Постановою Московського районного суду міста Харкова від 26 червня 2017 року провадження закрите за закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Постановою судді апеляційного суду Харківської області від 01 серпня 2017 року постанова Московського районного суду міста Харкова скасована, провадження закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

177. Стосовно вказаних обставин Шаренко С.Л. пояснила, що нею було подано письмові заперечення, в яких обґрунтовано відсутність у її діях ознак адміністративного правопорушення. Проте суд першої інстанції зазначеним доводам оцінки не надав та закрив провадження у справі за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Не погодившись із зазначеною постановою суду, кандидаткою подано апеляційну скаргу. За результатами розгляду апеляційної скарги постанову суду першої інстанції скасовано та закрито провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП (за відсутності складу адміністративного правопорушення). У постанові апеляційної інстанції зазначено, що запитана інформація ОСОБА_10 віднесена до службової з обмеженим доступом не головою суду Шаренко С.Л., а наказом ДСА України. Крім того, до службових обов’язків Шаренко С.Л. як голови суду не віднесено створення та обробка інформації, запитаної ОСОБА_10.

178. Стосовно ІНФОРМАЦІЯ_2 18 липня 2018 року заступником Генерального прокурора підписано повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого за частиною другою статті 176 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року). 17 вересня 2018 року кримінальне провадження закрито за пунктом 2 статті 6 Кримінально процесуального кодексу України за відсутністю складу кримінального правопорушення.

179. Стосовно вказаних обставин Шаренко С.Л. зазначила, що постановами прокурора Генеральної прокуратури від 17 вересня 2018 року та прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального  керівництва у кримінальному провадженні слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України від 03 червня 2019 року закрито кримінальне провадження в частині підозри судді ОСОБА_11 за частиною другою статті 176 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року) у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.

180. Кандидат зазначила, що після повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення питання про притягнення ІНФОРМАЦІЯ_4 до дисциплінарної відповідальності не було ініційовано та не виносилося на вирішення Вищою радою правосуддя.

181. У провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебувала справа 638/11128/21, де потерпілим, зокрема, значився син кандидатки ОСОБА_2, а обвинуваченою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 139 КК України – лікарка-гастроентеролог у гастроентерологічному відділенні КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» ОСОБА_12. Відповідно до інформації з відкритих джерел справа стосується обставин смерті чоловіка кандидатки ОСОБА_7. ГРД звертає увагу, що згідно з повідомленнями в мережі «Інтернет» суддя здійснювала вплив на органи досудового розслідування при розслідуванні цієї справи.

182. Стосовно вказаних обставин Шаренко С.Л. пояснила, що ніякого відношення до кримінального провадження не мала, оскільки не була потерпілою, не допитувалася свідком, судово-медичні експертизи проводилися Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи. З результатами розгляду кримінального провадження обвинувачену звільнено від кримінальної відповідальності та залишено цивільні позови потерпілих без розгляду.

183. Кандидатка зазначила, що представник її сина – адвокат ОСОБА_13 зверталася зі скаргою до генерального директора хостінгу Hetzner Online GmbH ОСОБА_14 (Німеччина) щодо незаконного використання персональних даних фізичних осіб, розголошення лікарської таємниці, досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та просила застосувати «право бути забутим», «право на видалення даних» Artikle 17 GDPR.Right to erasure, блокувати та припинити діяльність сайту інформаційного порталу «СТОПКОР», зокрема розміщення на ньому статті «Харківський суддя звинувачує лікарів у смерті чоловіка – медики заявили про тиск на слідство».

184. Шаренко С.Л. звернула увагу на те, що вона не зверталася з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, оскільки зазначені публікації носили характер оціночних суджень осіб, які їх розповсюджували.

185. Особою з рекомендацій кандидатки є ОСОБА_15 – голова Національної асоціації адвокатів України. У відкритих джерелах наявна інформація про тривалі професійні зв’язки з ОСОБА_16 та продовження виконання повноважень після спливу встановленого строку у 2022 році.

186. Стосовно вказаних обставин Шаренко С.Л. зазначила, що ОСОБА_15 не є близькою для неї особою, їй невідома детальна інформація про її професійну діяльність, клієнтів та зв’язки, а рекомендація головою НААУ  надавалась їй до повномасштабного вторгнення рф і на той час ОСОБА_15 не сприймалась нею як контраверсійна особа. 

187. Стосовно наданої ГРД інформації, яка сама собою не стала підставою для висновку, Комісія вважає надані кандидаткою пояснення такими, що спростовують сумніви у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики з підстав, зазначених в інформації ГРД, є недостатніми для зменшення оцінки доброчесності та професійної етики кандидата.

188. Окрім наведеного, аналізуючи суддівське досьє, Комісія додатково встановила такі обставини.

189. Під час дослідження досьє Комісією встановлено, що, за інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про випадки перевищення строків надсилання (оприлюднення) до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) електронних копій судових рішень, суддею Шаренко С.Л. у період з 2017 року до березня 2026 року порушувалися встановлені процесуальним законодавством строки внесення 3 026 судових рішень до ЄДРСР.

190. Під час співбесіди Шаренко С.Л. визнала факт порушення встановлених строків внесення судових рішень до ЄДРСР та пояснила, що такі порушення були зумовлені сукупністю обставин в окремі роки. Зокрема, у 2022 році була складна ситуація із забезпеченням електроенергії, відсутністю з’єднання з мережою «Інтернет», працівників у суді.

191. Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

192. Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (в редакції, чинній на час розгляду справи (далі – Порядок), визначено, що внесенню до Реєстру підлягають усі судові рішення судів загальної юрисдикції, а також окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

193. Відповідно до пункту 13 Порядку електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.

194. Таким чином, Комісія вважає, що допущення Шаренко С.Л. порушень строків внесення процесуальних документів до ЄДРСР свідчить про невжиття  достатніх заходів для дотримання цих строків.

195. Члени Комісії дослідили практику Шаренко С.Л. стосовно виправлення описок у судових рішеннях та встановили, що в деяких випадках питання внесення виправлень описок виникало після перегляду судових рішень судом апеляційної інстанції, а саме повернено матеріали справи судді для усунення допущеної описки в судовому рішенні.

196. Також встановлено, що суддею Шаренко С.Л. було постановлено ухвалу про виправлення описки, якою фактично було змінено зазначений період іспитового строку у судовому рішенні.

197. Стосовно зазначених обставин кандидатка обґрунтованих пояснень не надала.

198. Комісія звертає увагу, що інститут виправлення описок призначений для усунення технічних помилок у судовому рішенні та не може використовуватися для зміни його змісту або перегляду висновків суду щодо виду чи обсягу відповідальності особи.

199. Водночас Комісія в контексті критерію професійної етики та доброчесності надає оцінку також й обставинам ухвалення кандидаткою рішень про виправлення описок при виготовленні повного тексту судового рішення в частині правової кваліфікації діяння особи.

200. Комісія дотримується позиції, згідно з якою резолютивна частина рішення є його ключовим елементом. Внесення будь-яких змін до резолютивної частини рішення під виглядом виправлення описки, особливо, якщо це стосується кваліфікації діяння особи, може означати фактично перегляд власного рішення по суті, що є повноваженням суду апеляційної інстанції, тому Комісія вважає вказані обставини суттєвими.

201. Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників «Сумлінність» – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно, під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

202. У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».

203. Під час проведення співбесіди з кандидатом було обговорено такі питання.

204. У ЄДРСР встановлено відсутність повних текстів судових рішень, які суддею Шаренко С.Л. надіслано до реєстру, зокрема у справах: № 639/7801/20, № 953/4297/21, № 953/21137/20, № 953/16918/20, № 642/2382/18, № 953/198/20, № 953/14369/20, № 953/14918/20, у зв’язку з чим до Київського районного суду міста Харкова надіслано відповідний запит. Після отримання запиту судом до ЄДРСР було внесено повні тексти судових рішень, за винятком одного судового рішення в справі № 639/7801/20.

205. Шаренко С.Л. зазначила, що рішення наявні в матеріалах справи, однак не були внесені до ЄДРСР у зв’язку із технічними проблемами в роботі системи.

206. Комісією виявлено, що в період з 2017 року до 2021 року суддею Шаренко С.Л. було звільнено осіб від відповідальності за статтею 130 КУпАП шляхом передачі матеріалів на розгляд трудового колективу. Зокрема, у справі № 953/19830/19 особу було звільнено від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадській організації «Харківська обласна організація ветеранів України», для застосування заходів громадського впливу.

207. На запитання члена колегії щодо впливу зазначеної громадської організації на осіб кандидатка повідомила, що громадська організація є дуже активною, до неї звертаються учасники справи, тому складно вважати, що остання не має впливу на осіб, матеріали яких передані на розгляд до громадської організації. 

208. Під час проведення співбесіди із Шаренко С.Л. обговорено звернення громадян, зокрема: ОСОБА_17, його захисника ОСОБА_18; ОСОБА_19.

209. Кандидатом надано пояснення щодо обставин, наведених у зверненнях громадян, та наголошено, що останні стосувалися незгоди із судовими рішеннями.

210. Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Шаренко С.Л. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення у зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

211. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидаткою, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить  270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) суми максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидатка відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації суду відповідного рівня	139,00	359,20
	Когнітивні здібності	49,70
	Знання історії української державності	40,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	130,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	21,00	42,00
	Безперервний розвиток	21,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,00	39,25
	Ефективна взаємодія	9,50
	Стійкість мотивації	10,00
	Емоційна стійкість	9,75
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сімʼї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу
Всього			710,45

212. Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено, що якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

213. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України трьома голосами «ЗА» (члени Комісії: Дух Я.М., Кушнір І.В., Луганський В.І.) та одним голосом «ПРОТИ» (Омельян О.С.)

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Шаренко Світлани Леонідівни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шаренко Світлана Леонідівна набрала 710,45 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Шаренко Світлани Леонідівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                         Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                      Ярослав ДУХ

                                                                                                                Ігор КУШНІР

                                                                                                                Володимир ЛУГАНСЬКИЙ