Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Свиридової Марини Михайлівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Марини СВИРИДОВОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Свиридової Марини Михайлівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Свиридова Марина Михайлівна як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.

Свиридова М.М. ______________ року народження, діяльність адвоката здійснює відповідно Свідоцтва № 3381, виданого 06 жовтня 2009 року Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Свиридову М.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація); визначено, що Свиридова М.М. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 144 бали; її допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу; встановлено, що Свиридова М.М. за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання набрала 41,40 бала; її допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання; визначено, що Свиридова М.М. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 127 балів.

З огляду на зазначене Свиридова М.М. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу отримала:

Загальний результат кваліфікаційного іспиту – 352,40 бала, Свиридову М.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до рішення Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.

Комісією у складі колегії 09 червня 2026 року проведено співбесіду із кандидатом Свиридовою М.М. встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Свиридової М.М. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Встановлення результатів спеціальної перевірки

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. За результатами спеціальної перевірки Свиридової М.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 19 грудня 2025 року № 21.2-704/25, відповідно до якої не отримано інформації, що перешкоджає зайняттю Свиридовою М.М. посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Джерела права та їх застосування

Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Комісією відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.

Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Комісія ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.

Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).

Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.

Комісія проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.

Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

- на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;

- проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду;

- проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;

- за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

професійна етика;

доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).

Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:

відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: «рівень когнітивних здібностей», «рівень знань історії української державності», «рівень загальних знань у сфері права», «рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації»;

відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: «рішучість та відповідальність», «безперервний розвиток»;

відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: «ефективна комунікація», «ефективна взаємодія», «стійкість мотивації», «емоційна стійкість»;

відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: «незалежність», «чесність», «неупередженість», «сумлінність», «непідкупність», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу». Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.

Відповідно до вимог частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.

Оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.  

Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності в разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) –
400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності  та професійної етики.

Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).

Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.

Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.

Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо ГРД у своєму Висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проектах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Свиридовій М.О. щодо надання для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність зазначеним критеріям особистої компетентності. Кандидатом 19 серпня
2025 року надіслано до Комісії пояснення у яких зазначено, що багаторічний досвід роботи адвокатом сформував у неї здатність швидко і виважено приймати рішення у ситуаціях, що мають значення для захисту прав людини.
Свиридова М.М. навела практичні приклади прояву рішучості під час її представництва як адвоката на всіх стадіях кримінального провадження.

До них кандидат віднесла забезпечення дотримання законності під час проведення обшуків, реагування на порушення процедури, фіксацію порушень, внесення їх до протоколів. Також кандидат зазначила, що невідкладно зверталася до слідчого судді з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, що дозволило запобігти порушенню прав та інтересів фізичних осіб, запобігти зупиненню роботи підприємства, домагалася обрання запобіжного заходу не пов’язаного з позбавленням волі, доводила в суді безпідставність накладення арешту на майно підзахисного.

Разом з тим, під час співбесіди кандидат надала аналогічні за змістом пояснення, додатково пояснила, що під час здійснення адвокатської діяльності своєчасно та принципово реагувала на порушення закону. Співпрацювала з центром безоплатної правової допомоги. Зокрема така допомога надавалася у місті Харкові ще до запровадження її по всій Україні для найбільш незахищених верст населення, здійснювала захист осіб, які перебували під вартою чи були затриманими. У рамках надання вказаної допомоги кандидату (як адвокату) надавався обмежений час під час якого потрібно було здійснювати ефективний захист клієнта, що на думку Свиридової М.М. характеризує її як рішучого адвоката.

Щодо безперервного розвитку кандидат зазначила, що докладає свідомі та послідовні зусилля щодо свого професійного саморозвитку для чого стежить за змінами в судовій практиці, розвиває практичні навички комунікації, ведення переговорів, медіації, тренінгів та семінарів.

Кандидат пройшла навчальний курс «Підвищення майстерності з захисту прав людини в кримінальному процесі», навчалася у XI Всеукраїнській школі судочинства «Ораторська майстерність юриста». Брала участь у VI Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини та інших заходах.

Однак під час співбесіди кандидат не виявила належного розуміння змісту та спрямованості практики ЄСПЛ у частині, що охоплюється статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо втручання у приватне життя. Також, відповідаючи на питання членів Комісії, кандидат продемонструвала певні прогалини в розумінні базових знань процесуального права щодо розгляду справ судом.  

Компетентність при виконанні суддею своїх обов’язків вимагає знань в галузі права, відповідних навичок, скрупульозності та підготовки. Професійна компетентність судді має бути очевидною під час виконання ним чи нею своїх обов’язків. Підтримання суддею кваліфікації на рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду, є обов’язком судді.

Беручи до уваги, що кваліфікаційне оцінювання кандидата проводиться не у процедурі відповідності займаній посаді (де достатньо підтвердити належний рівень кваліфікації, зокрема, щодо безперервного розвитку), а в процедурі конкурсу, що за своєю природою передбачає відображення конкурентних переваг перед іншими кандидатами, чого не було продемонстровано Свиридовою М.М.

Надані Свиридовою М.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35,50 бала із 50 можливих, що менше 75% суми максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

Надана інформація та відповіді кандидата під час співбесіди продемонстрували належний рівень її  соціальної компетентності.

Письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала), суми максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».

Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації стосовно кандидата.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Свиридової М.О. було досліджено Висновок, який надійшов до Комісії 02 квітня 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані нею як кандидатом на посаду судді, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

Як зазначено в пункті 1 Висновку кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».

ГРД вважає, що кандидат не вказала достовірної інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації), про яку має бути обізнаною та здійснювала витрати, розмір яких не відповідає задекларованим доходам.

Так, відповідно до майнової декларації за 2022 рік дохід кандидата та членів її сім’ї становив 109 620,00 грн без урахування сум сплачених податків (з них 69 420,00 грн – ІНФОРМАЦІЯ_1 та 40 200,00 грн – дохід від заняття незалежною професійною діяльністю). Загальний прожитковий мінімум для сім’ї кандидата з одного дорослого і двох дітей у 2022 році становив 95 092,00 гривні. Кандидат та її сини здійснювали низку закордонних поїздок, що передбачає здійснення додаткових витрат.

Відповідно до майнової декларації за 2024 рік дохід кандидата за 2024 рік становив 142 148,00 грн без урахування сум сплачених податків (з них 24 148,00 грн – ІНФОРМАЦІЯ_2, 90 000,00 грн – дохід від незалежної професійної діяльності, 28 000,00 грн – допомога на проживання ВПО). У вказаний період старший син кандидата з 29 листопада 2023 року до 02 лютого 2024 року перебував за кордоном.

З огляду на викладене ГРД резюмує, що задекларовані доходи кандидата, зокрема, у майнових деклараціях за 2022 та 2024 роки були фактично на межі прожиткового мінімуму, що з точки зору стороннього спостерігача створює обґрунтований сумнів щодо того чи був задекларований кандидатом дохід достатнім для забезпечення проживання та закриття базових потреб її та дітей.

Кандидат у письмових поясненнях зазначила, що вона не отримувала інших доходів, ніж ті, що були задекларовано, яких було обмаль, а допомогу для утримання сім’ї надавали її батьки, які епізодично надавали продукти харчування та оплачували витрати з утримання автомобіля. Також кандидат вказала, що, зважаючи на безпекову ситуацію, вона з синами в період з 11 до 30 червня 2022 року та з 11 до 23 жовтня 2022 року перебувала в Австрійській Республіці, витрати на їх утримання взяли на себе родичі.

Стосовно доводів кандидата Комісією встановлено таке. Кандидат з жовтня 2010 року здійснює адвокатську діяльність. 

За відомостями Державного реєстру фізичних осіб–платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, кандидат декларувала в податкових деклараціях такі суми доходів: 2012 – 2015 роки – 0 грн, 2016 рік – 11 384,00 грн, 2017 рік – 10 392,36 грн, 2018 рік – 40 483,16 грн, 2019 рік – 50 076,00 грн, 2020 рік – 43 615,00 грн, 2021 рік - 26 519,79 грн, 2022 рік – 109 619,00 грн, 2023 рік – 357 472,39 грн, 2024 рік – 116 738,61 грн, 2025 рік – 120 000,00 грн (за даними майнової декларації).

За відомостями вебресурсу «Судова влада», адвокат Свиридова М.О. здійснювала представництво в судових справах, які охоплювали не тільки місцеві та апеляційні суди міста Харкова та Харківської області, а й у судах  інших регіонів України, зокрема Донецькій, Дніпропетровській, Полтавській, Одеській, Херсонській областях, а також у Касаційному адміністративному суді Верховного Суду, що дає підстави припустити, що задекларовані доходи від підприємницької (адвокатської) діяльності не відповідають рівню занятості адвоката.

Крім того, кандидат не надала Комісії чітких і зрозумілих пояснень, яким чином їй вдавалося прожити разом із синами на доходи, які вона задекларувала, зокрема, у 2022 та 2024 роках. З точки зору стороннього спостерігача очевидним є те, що дохід у розмірі близько 100 000,00 грн є недостатнім для задоволення щонайменше базових потреб для проживання трьох осіб. Пояснення кандидата, що батьки надавали матеріальну допомогу у виді продуктів харчування, оплати витрат на автомобіль не було підкріплено жодними  доказами та не озвучено рівня вказаної допомоги. За поясненнями кандидата, у 2024 році в родині батьків трапилися важкі обставини, що в своєю чергою очевидно знизило їх спроможність у наданні матеріальної допомоги кандидату.

Кандидат допускала суттєві недоліки при відображенні об’єктів декларування в майнових деклараціях, про які ГРД зазначила в інформації, яка додана до Висновку.

Так, у майнових деклараціях за 2022 та 2023 роки кандидат не задекларувала об’єктів нерухомості, де вона із членами сім’ї проживала у вказані періоди.

Кандидат пояснила, що через вимушене переміщення вона з родиною проживала на території Харківської області в житловому будинку, який належав її матері. Однак вона не декларувала вказаний об’єкт, оскільки помилково вважала, що декларуванню підлягають об’єкти, які перебувають у власності, або на підставі оформлених правочинів.

Пояснення кандидата не узгоджуються з вимогами статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки в декларації відображаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Також кандидат не відобразила відомості про дату фактичного користування квартирою загальною площею 90,3 кв. м, а обрав позначку «Член сім’ї не надав інформацію».

А також не відобразила відомостей про її членство у Національній асоціації адвокатів України, оскільки є діючим адвокатом і є членом НААУ відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В інформації, доданій до Висновку ГРД, також зазначено, що кандидата тричі притягнуто до адмінвідповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф. З цього приводу кандидат пояснила, що не пам’ятає цих подій та очікує на офіційні відповіді.

Стосовно інших питань, відображених в інформації, Комісією враховано пояснення кандидата.

Резюмуючи, Комісія відзначає, що вказані обставини свідчать про певний рівень «сірої зони» у поведінці кандидата, і така поведінка небажана для високого статусу судді, який повинен відповідати високим вимогам, які висуваються до нього, незалежно від сфери життєдіяльності.

З огляду на викладене, Комісія виснує, що кандидат не продемонструвала чесності та відкритості у висвітленні питань щодо декларування доходів, відповідності рівня життя задекларованим доходам, а також допускала суттєві недоліки у відображенні об’єктів декларування.

Якщо кандидат на посаду судді не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, надалі мають бути оцінені Комісією, оскільки вони впливають на авторитет судової влади, і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.

Доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо майна, що є проявом «найвищого ступеня довіри» до суддів, особливо тих, хто претендує на посаду судді в апеляційному суді.

Кодекс судівської етики визначає, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.

Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Також суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

З огляду на викладене Комісія розцінює ці обставини як суттєве порушення і одноголосно вирішує зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «чесність» та на 30 балів за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».

Досліджені матеріали досьє, співбесіда з кандидатом Свиридовою М.М., а також надані нею пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям доброчесності  та професійної етики у 255 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи

Колегією за результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидата Свиридову М.М. оцінено позитивно та визнано кваліфікованою за такими критеріями: професійна та соціальна компетентності.

Водночас, кандидат не продемонструвала належного рівня особистої компетентності.  

Варто наголосити, що Комісія не лише перевіряє відповідність кандидата формальним критеріям, а повинна з’ясовувати, чи наявні в кандидата необхідні якості для здійснення правосуддя у відповідному суді.

При формуванні кінцевого висновку стосовно кандидата Свиридової М.М. Комісія виходить з того, що особиста компетентність є основоположним критерієм оцінки професійного рівня кандидата, які свідчать про можливість здійснювати правосуддя та підтримання високого авторитету посади судді. Отже, Комісія у складі колегії за результатами обговорення дійшла висновку про неналежний рівень прояву критерію особистої компетенції, а також системні порушення кандидатом вимог антикорупційного законодавства, відсутність прозорості у декларуванні доходів, що мало своїм наслідком зниження балів за вказаним критерієм, а також за критерієм доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Свиридова М.М. набрала 680,40 бала.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія  ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Свиридової Марини Михайлівни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Свиридова Марина Михайлівна набрала 680,4 бала.

3. Визнати Свиридову Марину Михайлівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                               Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                           Ярослав ДУХ

                                                                                     Ігор КУШНІР

                                                                                     Володимир ЛУГАНСЬКИЙ