Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олени ПЕРШКО,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального Першко Олени Олександрівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня
2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Першко Олена Олександрівна, дата народження – __ ______ ____ року, громадянка України.
У 2006 році Першко (Корольова) О.О. закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста ХА № 30369440 від 30 червня 2006 року).
Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.
Свою професійну діяльність розпочала у 2006 році на посаді спеціаліста першої категорії Дубенського міськрайонного управління юстиції. Цього ж року призначена на посаду помічника судді Апеляційного суду Рівненської області
Указом Президента України від 24 червня 2013 року № 352/2013 Першко О.О. призначено на посаду судді Овруцького міського суду Житомирської області строком на п’ять років.
Присягу судді складено 04 липня 2013 року.
Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 Першко О.О. переведено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області в межах п’ятирічного строку.
Указом Президента України від 23 грудня 2019 року № 936/2019 Першко О.О. призначено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області безстроково.
12 березня 2026 року на ХХ черговому з’їзді суддів України Першко О.О. обрано членом Ради суддів України.
Адміністративні посади суддя не обіймала.
Рішенням комісії від 24 вересня 2019 року № 819/ко-19 Першко О.О визнано такою, що відповідає займаній посаді.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Першко О.О. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Першко О.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Першко О.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Першко О.О. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Першко О.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 24 квітня 2026 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Першко О.О. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 01 липня 2026 року № 21.2-488/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Першко О.О. зайняти посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посаду з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 31 серпня 2026 року проведено співбесіди із кандидатом Першко О.О., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду
Першко О.О. набрала 149 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей Першко О.О. набрала 51,3 бала.
За результатами виконання практичного завдання із загальної спеціалізації суду Першко О.О. набрала 118,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Першко О.О. не складала іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає
40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Першко О.О. кваліфікаційного іспиту становить 358,8 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 01 травня 2026 року надіслано запит Першко О.О. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 12 травня 2026 року надійшли пояснення кандидата.
Письмові пояснення кандидата та його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (22, 22, 21) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 21,67; безперервний розвиток (22, 23, 22) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 22,33; загальний бал за критерій – 44,00.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Першко О.О. продемонструвала належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (12, 11, 12) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,67; ефективна взаємодія (11, 12, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,33; стійкість мотивації (10, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,67; емоційна стійкість (11, 12, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,33; загальний бал за критерій – 45.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 45 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року
№ 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Першко О.О. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Першко О.О. не притягувалася.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
31 липня 2026 року на адресу Комісії надійшло рішення ГРД про надання Комісії інформації стосовно кандидата на посаду судді Першко О.О.
03 серпня 2026 вказану інформацію надіслано на електронну адресу кандидата.
В інформації ГРД зазначає, що відповідно до відомостей декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – паперова декларація, декларація) за 2013 та 2014 роки кандидат не зазначила жодного об’єкта нерухомого майна, який належав би їй на праві власності, користування чи іншому речовому праві та міг би бути місцем її проживання. У 2014 році кандидат уклала шлюб із ОСОБА_1. У паперовій декларації за 2014 рік також не було зазначено жодного об’єкта нерухомого майна, який належав би її чоловікові на праві власності, користування чи іншому речовому праві та в якому подружжя могло б фактично проживати. Також у декларації не було відображено жодного об’єкта нерухомості за зареєстрованим місцем проживання чоловіка.
Крім того, ГРД зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) за позовом кандидата суд ухвалив рішення у справі № 569/10280/23, яким Першко О.О. звільнено від адміністративної відповідальності у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
З-поміж іншого, ГРД в інформації зазначає, що кандидат ухвалювала рішення в період відсутності на робочому місці, а саме під час перебування на навчанні. Зокрема, 22 березня 2022 року кандидат проходила періодичне навчання «Навички психологічної та домедичної допомоги у вимірах війни». Навчання проходила у м. Львів і тривало 4 години, однак кандидат у цей день постановила ухвалу в справі № 570/158/22. У період з 06 грудня до 13 грудня 2024 року кандидат проходила періодичне навчання суддів на семінарі–практикумі «Українська мова за професійним спрямуванням». Навчання проходило у м. Київ, однак у цей період кандидат ухвалила та внесла до ЄДРСР 70 судових рішень.
Також в інформації ГРД зазначає, що відповідно до даних суддівського досьє, кандидат ухвалила постанову у справі № 286/7404/14-п, якою особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. Надалі зазначену постанову було скасовано, а провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП. Підставою для скасування постанови стало, зокрема, встановлене апеляційним судом порушення права особи на захист. В апеляційній скарзі особа зазначала, що її право на захист було порушено через розгляд справи без участі захисника, складання протоколу про адміністративне правопорушення за її відсутності, а також через однобічність і неповноту судового розгляду, зокрема відхилення судом клопотання про виклик додаткових свідків.
ГРД акцентує увагу на тому, що всі наведені в інформації обставини не свідчать про невідповідність кандидата Першко О.О. критеріям доброчесності та професійної етики, однак з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо її доброчесності, вважає за необхідне висвітлити таку інформацію та з’ясувати під час співбесіди.
14 серпня 2026 року до Комісії надійшли пояснення кандидата щодо інформації ГРД. Аналогічні за змістом пояснення кандидат надала Комісії під час співбесіди.
Стосовно недоліків декларування у 2013 – 2014 роках Першко О.О. зазначила, що нею в паперових деклараціях за 2013 та 2014 роки не було відображено відомостей про нерухоме майно, за адресою розташування якого вона була зареєстрована, де проживала і яким користувалася. Майна, яке б належало їй на праві власності, у неї не було. Пояснює, що на момент подання декларацій порядок їх заповнення регулювався Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI від 07 квітня 2011 року. Положення зазначеного закону не містили чіткого і однозначного регулювання щодо обов’язку декларування права користування нерухомим майном, у законі поняття «права користування» взагалі не використовувалося. Під час заповнення паперових декларацій за 2013 та 2014 роки вона керувалася, зокрема, пунктом 11 Приміток до декларації, відповідно до якого поле «сума витрат (грн) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування» у відповідних позиціях декларації заповнювалося лише у разі, якщо разова витрата (вклад/внесок) за кожною із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує встановлений законом поріг – 80 000 грн для декларації за 2013 рік та 150 000 грн для декларації за 2014 рік. Оскільки у 2013 – 2014 роках вона не несла будь-яких витрат на набуття права користування зазначеним житлом, які б досягали встановленого порогу, тому вважала, що обов’язок щодо відображення цього права в декларації у неї відсутній.
Кандидат стверджує, що відомості про адресу свого місця проживання вона зазначила у пункті 2 декларацій за 2013 та 2014 роки і надалі вже відобразила право користування цим житлом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2015 рік. Будь-якого наміру приховати відповідну інформацію чи подати недостовірні відомості вона не мала.
Стосовно недекларування об’єкта нерухомості, який належав на праві власності її чоловіку зазначає, що на момент заповнення паперової декларації за 2014 рік, а також майнової декларації за 2015 рік (поданої 20 жовтня 2016 року) їй така інформація відома не була. Дійсно, відповідно до свідоцтва про право власності
№ 6149 від 26 лютого 2009 року у результаті приватизації її свекор, свекруха та чоловік набули у спільну часткову власність квартиру у смт Першотравневе Овруцького району Житомирської області, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05 серпня 2009 року. Більше того, її чоловік сам дізнався про це, лише отримавши запит ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області про надання пояснень щодо незазначення в поданій ним майновій декларації за 2014 рік нерухомого майна.
14 лютого 2017 року вона звернулася до НАЗК з проханням надати можливість подати виправлену декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, із зазначенням цього об’єкта нерухомості, однак така можливість їй надана не була. Надалі вказане майно нею було задекларовано в майнових деклараціях
за 2016 – 2025 роки.
Стосовно рішення у справі 569/10280/23 Першко О.О. пояснила, що 13 червня 2022 року стосовно неї як власника транспортного засобу марки Peugeot 2008 винесено постанову серії 2АВ № 00234346 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів. Про існування зазначеної постанови їй стало відомо 23 січня 2023 року із застосунку «Дія». Вказаним транспортним засобом вона ніколи не керувала. Користувачем зазначеного транспортного засобу є її чоловік ОСОБА_1. Саме він 13 червня 2022 року керував автомобілем і перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів.
23 січня 2023 року її чоловік через застосунок «Дія» оплатив штраф, в подвійному розмірі, і в межах 20 днів з моменту отримання інформації про винесену постанову, а саме 13 лютого 2023 року, особисто звернувся до Управління патрульної поліції в Рівненській області з заявою про визнання факту вчинення правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності, до якої долучив документ (квитанцію) від 23 січня 2023 року про сплату ним штрафу.
Натомість Управління патрульної поліції в Рівненській області з посиланням на те, що заяву про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності подано після 20 календарних днів з дня набрання постановою законної сили, вказало на відсутність підстав для зміни суб’єкта відповідальності.
Кандидат зазначає, що ні вона, ні її чоловік до 23 січня 2023 року об’єктивно не могли звернутися до Управління патрульної поліції в Рівненській області з відповідною заявою, оскільки не знали про винесення вказаної постанови. Копію постанови вона отримала лише 05 червня 2023 року, а 07 червня 2023 року звернулася до суду з адміністративним позовом про її скасування, оскільки вказаного адміністративного правопорушення не вчиняла, транспортним засобом не керувала.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 29 серпня 2023 року в справі № 569/10280/23, яке набрало законної сили 08 вересня 2023 року, визнано протиправною та скасовано постанову серії 2АВ № 00234346 від 13 червня 2022 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі; закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП стосовно Першко О.О. за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стосовно ухвалення судових рішень у період відсутності на робочому місці, а саме під час перебування на навчанні, Першко О.О. пояснила, що 22 березня
2022 року вона проходила навчання на семінарі для суддів та працівників апаратів місцевих та апеляційних судів «Навички психологічної та домедичної допомоги у вимірах війни». Захід проводився в дистанційному форматі за допомогою платформи «ZOOM», навчання тривало з 13:30 до 16:30, що підтверджується листом Національної школи суддів України від 13 серпня 2026 року № 08-05/2002. Згідно з відомостями табеля обліку робочого часу у цей день вона перебувала на робочому місці та здійснювала професійну діяльність, що підтверджується листом Рівненського міського суду Рівненської області від 13 серпня 2026 року № 5/113/2026-вих. Крім того, у цей день їй розподілялися судові справи, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями. У місті Львові цього дня вона не перебувала.
У період з 06 грудня 2024 року до 13 грудня 2024 року кандидат також перебувала на робочому місці та здійснювала професійну діяльність, що підтверджується листом Рівненського міського суду Рівненської області від 13 серпня 2026 року № 5/113/2026-вих. У цей період їй розподілялися судові справи, що підтверджується протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями. У місті Києві в цей період вона не перебувала.
Першко О.О. зазначає, що 06 грудня 2024 року вона брала участь у семінарі-практикумі «Українська мова за професійним спрямуванням» у дистанційному форматі на платформі «ZOOM». Навчання тривало з 09:30 до 13:00, що підтверджується листом Національної школи суддів України від 13 серпня 2026 року № 08-05/2002 та програмою семінару-практикуму «Українська мова за професійним спрямуванням» для кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у судах апеляційної інстанції. Відповідно вона не ухвалювала судових рішень у період своєї відсутності на робочому місці, а саме під час перебування на навчанні в містах Львові чи Києві. Всі судові рішення (ухвала у справі № 570/158/22 від 22 березня 2022 року та ухвали у справах № № 569/23316/24, 569/23362/24, 569/23429/24, 569/23424/24, 569/23445/24, 569/22579/24, 569/23678/24 від 06 грудня 2024 року) нею постановлені під час перебування на робочому місці.
Стосовно постанови у справі № 286/7404/14-п Першко О.О. зазначила, що під час розгляду цієї справи особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, була особисто присутня в судовому засіданні та усно відмовилася від юридичної допомоги адвоката, іншого фахівця в галузі права, який відповідно до закону має право на надання правової допомоги, про що було вказано в постанові від 24 грудня 2014 року. Водночас в апеляційній скарзі ця особа вказала про порушення її права на захист, зокрема, у зв’язку з розглядом справи без участі її захисника. Апеляційний суд Житомирської області, врахувавши відсутність у матеріалах справи письмової заяви про відмову від послуг адвоката та згоду на розгляд справи за його відсутності, протоколу судового засідання, з якого суд апеляційної інстанції міг би перевірити перебіг судового розгляду та дотримання права особи на захист, а також відомостей про повідомлення адвоката про наступне судове засідання, дійшов висновку про істотне порушення права особи на захист.
Стверджує, що під час розгляду справи їй було відомо про укладення особою угоди з адвокатом. Натомість, будучи особисто присутньою у судовому засіданні, усно відмовилася від участі адвоката та не заперечувала проти подальшого розгляду справи без його участі. Відсутність адвоката під час розгляду справи не була наслідком позбавлення особи права на правничу допомогу або ігнорування її волевиявлення, а була обумовлена саме її відмовою від участі захисника.
Першко О.О. стверджує, що діяла добросовісно, виходила з фактичної поведінки особи та її безпосередньо висловленої позиції щодо участі адвоката, без наміру обмежити процесуальні права або перешкодити їй у реалізації права на захист.
Також під час співбесіди Комісією з’ясовано у кандидата питання, яке не було висвітлено в інформації ГРД та стосувалося систематичного декларування кредитних зобов’язань у розділі «Грошові активи» майнових декларацій за 2021–2023 роки.
Під час співбесіди Першко О.О. пояснила, що керувалася роз’ясненнями НАЗК від 03 лютого 2021 року щодо «інших грошових активів». Вона помилково вважала, що оскільки банк надав їй кредитні кошти для купівлі транспортного засобу і вони не були повернуті на кінець звітного періоду, їх слід відображати як її актив. Запевнила, що не мала наміру приховати чи спотворити дані, оскільки сам кредит був належним чином задекларований у розділі фінансових зобов’язань, але погодилася, що в майбутньому варто уважніше ставитися до роз’яснень НАЗК.
Таким чином, ретельно дослідивши встановлену ГРД інформацію щодо кандидата Першко О.О., оцінивши її пояснення, які надавалися на запит ГРД та Комісії, а також детально обговоривши висвітлені обставини під час співбесіди, Комісія встановила окремі випадки неповного відображення відомостей у деклараціях, а саме щодо недекларування у 2013 – 2014 роках відомостей про нерухоме майно, за адресою розташування якого вона була зареєстрована, де проживала і яким користувалася, а також щодо некоректного відображення в майнових деклараціях за 2021 – 2023 роки відомостей про кредитні зобов’язання.
Комісією не встановлено обставин, які б свідчили про умисне приховування інформації чи інше недобросовісне декларування. Водночас з огляду на покладений на суддю обов’язок сумлінно, ретельно та відповідально виконувати свої обов’язки, у тому числі щодо повного та правильного заповнення декларацій, допущені порушення свідчать про окремі недоліки у виконанні вимог законодавства про декларування.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Ураховуючи характер та кількість встановлених порушень, їх усунення, надані кандидатом пояснення та відсутності доказів умисного приховування відомостей, Комісія дійшла висновку, що зазначені обставини самі по собі не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Однак вони характеризують окремі менш суттєві недоліки за показником «сумлінність».
Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за вказаним показником критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
Стосовно іншої інформації, висвітленої ГРД, та обговорених під час співбесіди обставин Комісія вважає, що кандидат Першко О.О. надала достатні та вичерпні пояснення. Фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше
75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Першко О.О. набрала 732,80 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Першко Олени Олександрівни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Першко Олена Олександрівна набрала 732,80 бала.
Визнати Першко Олену Олександрівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
