X

Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шевчука Віктора Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
27.08.2026
№
469/ас-26
Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шевчука Віктора Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),

членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Віктора ШЕВЧУКА,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Дмитра ТУЗОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шевчука Віктора Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.

Шевчук Віктор Сергійович, дата народження – __________, громадянин України.

У 2011 році Шевчук В.С. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста ХА № 39937076 від 08.02.2011).

Шевчук В.С. захистив дисертацію за спеціальністю «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук (диплом кандидата наук, виданий Державним вищим навчальним закладом «Ужгородський національний університет» ДК № 064384 від 21.02.2024).

Вченого звання кандидат не має.

З березня 2026 року кандидат здійснює викладацьку діяльність у Рівненському інституті Київського університету права Національної академії наук України.

Свою професійну діяльність Шевчук В.С. розпочав у 2007 році на посаді головного державного податкового інспектора відділу представництва інтересів в судах та організації позовної роботи юридичного управління Державної податкової адміністрації в Рівненській області. Надалі працював на посаді старшого державного податкового інспектора цієї ж установи, юрисконсультом юридичного відділу РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», юрисконсультом юридичного сектору відділення № 1 м. Рівне ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ), провідним юрисконсультом юридичного сектору Рівненської філії ПАТ «Український інноваційний Банк», юристом ТОВ «Агро ХХІ», юрисконсультом ТОВ «Гранд Хол».

Шевчук В.С. 19.01.2012 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, склав присягу адвоката та здійснює адвокатську діяльність.

З 03.08.2018 є головою адвокатського бюро «Шевчука Віктора».

До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Шевчук В.С. не обирався.

Інформація про участь кандидата в конкурсі.

Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Шевчук В.С. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.

Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 147/ас-24 Шевчука В.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального (кримінальна спеціалізація) суду в межах Конкурсу. Шевчука В.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Шевчука В.С. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Шевчука В.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до рішення Комісії від 22.04.2026 № 46/зп-26 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Рівненського апеляційного суду в межах Конкурсу.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 24.04.2026 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.

Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

За результатами спеціальної перевірки Шевчука В.С. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 07.07.2026 № 21.2-516/26.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Шевчуку В.С. претендувати на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Водночас Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило Комісію, що в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2025 рік кандидат зазначив інформацію про дохід у вигляді прощеного боргу в сумі 1 687 392 грн, відомості щодо якого в агентстві відсутні.

Шевчуком В.С. надано пояснення стосовно цих обставин та відповідні підтверджувальні документи, які будуть досліджені Комісією під час встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісією у складі колегії № 4 проведено 27.08.2026 співбесіду із кандидатом Шевчуком В.С., досліджено матеріали досьє кандидата, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 21.08.2026, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Джерела права та їх застосування.

Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.

Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).

Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.

Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів). Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів), та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.

Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).

Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду, Шевчук В.С. набрав 141 бал.

За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Шевчук В.С. набрав 45,9 бала.

За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Шевчук В.С. набрав 130,5 бала.

Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Ураховуючи, що кандидат Шевчук В.С. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальний результат складеного Шевчуком В.С. кваліфікаційного іспиту становить 357,4 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Комісією 01.05.2026 надіслано лист Шевчуку В.С. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

На адресу Комісії 12.05.2026 надійшли пояснення кандидата щодо його відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності.

Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість та відповідальність» (21, 20, 21) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,67; «безперервний розвиток» (20, 21, 21) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,67; загальний бал за критерій – 41,34.

З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,34 бала із
50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Шевчук В.С. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Шевчук В.С. продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.

Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками «ефективна комунікація» (10, 11, 11) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; «ефективна взаємодія» (11, 10, 11) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; «стійкість мотивації» (11, 10, 11) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; «емоційна стійкість» (11, 10, 11) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; загальний бал за
критерій – 42,68.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,68 бала із
50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Шевчук В.С. відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на
15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225
(пункт 5.12 Положення).

У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Шевчука В.С. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Шевчук В.С. не притягувався.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, що може свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено відомості, наведені у висновку ГРД.

ГРД зазначає, що кандидат Шевчук В.С. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», законність джерел походження на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» (підпункт 2 пункту 18, підпункт 5 пункту 21, підпункт 1 пункту 22 Показників. На думку ГРД, кандидат не надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях, про яку має бути обізнаним, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте кандидатом та членами його сім’ї за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості. (підпункти. 4.6, 4.10 пункту 4, підпункт 3.17 пункту 3 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16.12.2020).

Підставою для висновку стали обставини набуття кандидатом у 2017 році за договором дарування від батьків житлового будинку площею 121 кв.м та земельної ділянки площею 920 кв.м, вартість яких у декларації зазначено 88 023 грн та 9 800 грн відповідно. На думку ГРД, така вартість істотно відрізнялася від орієнтовної ринкової вартості аналогічної нерухомості в місті Рівному, визначеної за архівними оголошеннями про продаж, та могла свідчити про заниження вартості майна.

ГРД також зауважила, що у 2024 році кандидат відчужив вказане нерухоме майно, задекларувавши дохід у розмірі 11 547 200 грн. У зв’язку з цим ГРД висловила сумніви щодо достовірності задекларованої у 2017 році вартості майна.

Крім того, ГРД поставила під сумнів можливість фінансування батьками кандидата будівництва зазначеного будинку, посилаючись на співвідношення їхніх доходів у період будівництва та введення будинку в експлуатацію. На цій підставі ГРД припустила, що будівництво будинку могло фінансуватися кандидатом із власних коштів із подальшим оформленням права власності на нього за договором дарування.

Окремо ГРД звернула увагу на набуття кандидатом у 2024 році нерухомого майна, а саме житлового будинку площею 241 кв.м вартістю 10 820 000 грн, земельної ділянки площею 935 кв.м вартістю 4 000 000 грн та квартири в місті Рівному площею 45,8 кв.м вартістю 734 993 грн. Водночас ГРД вважає такою, що потребує пояснення, різницю між вартістю відчуженого кандидатом будинку площею 121 кв.м та набутого у 2024 році будинку площею 241 кв.м, оскільки останній, незважаючи на майже удвічі більшу площу, мав нижчу задекларовану вартість.

У сукупності зазначені обставини, на переконання ГРД, створюють обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованої кандидатом вартості нерухомого майна, джерел його набуття та відповідності його майнового стану задекларованим доходам.

У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат Шевчук В.С. пояснив, що посилання ГРД на індикатори «оплатності правочинів» та «ринкових комерційних цін» є юридично неспроможними, оскільки право власності на житловий будинок 121 кв.м та земельну ділянку 920 кв.м набуто на підставі безоплатних цивільно-правових угод – договорів дарування від батька, тобто родича першого ступеня споріднення, які не передбачали понесення будь-яких витрат у зв’язку з набуттям цього майна у власність.

Вказана в нотаріальних договорах дарування від 17.02.2017 вартість зазначених об’єктів нерухомості є суто експертною грошовою оцінкою, виконаною сертифікованими суб’єктами оціночної діяльності: щодо житлового будинку – ТОВ «Супра Лексіс», щодо земельної ділянки – у формі висновку про вартість, складеного ФОП Гринчуком А.П. Така вартість не є ціною купівлі-продажу, яка визначається за відплатними договорами, зазначеними ГРД для порівняльного аналізу.

Також кандидат посилається на роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції (пункти 61, 63, 64 розділу ІV «Загальні положення щодо відображення відомостей про об’єкти декларування»), у яких зазначено, якщо в правовстановлюючому документі – нотаріальному договорі дарування або витягу з реєстру прав – зазначена вартість об’єкта за експертною оцінкою, то саме ця сума зазначається при заповненні декларації, що і ним відображено.

Крім того, кандидат зауважує, що документи, на які посилається ГРД (довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.09.2016 № 68713589, декларація про готовність об’єкта до експлуатації від 20.09.2016 РВ № 142162640508, рішення Рівненської міської ради від 22.09.2016 № 1561 «Про затвердження проекту землеустрою та безоплатну передачу земельної ділянки у власність Шевчуку С.М.»), не містять відомостей щодо вартісної оцінки житлового будинку 121 кв.м та земельної ділянки 920 кв.м.

Стосовно достатності коштів у батьків кандидата для здійснення будівництва житлового будинку 121 кв.м кандидат пояснив таке.

З 16.05.1987 до 12.05.2017 батьки перебували у зареєстрованому шлюбі, тому відповідно до положень Сімейного кодексу України все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, набутті під час шлюбу, є об’єктами спільної сумісної власності.

Мати кандидата 07.07.2016 здійснила продаж житлового будинку та земельної ділянки, розташовані в селі Обарів Рівненської області, за загальною сумою 3 238 009 грн (надано копію договору купівлі-продажу від 07.07.2016). Будівництво подарованого йому житлового будинку здійснено за ці кошти, а земельна ділянка безоплатно приватизована батьком.

Також кандидат зауважує, що відомості надані податковим органом, на які посилається ГРД, не містять даних про доходи батька від відчуження об’єктів нерухомості та здійснення підприємницької діяльності, а саме:

  • у 2009 році відчужено житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, розташовану в селі Вересневе Рівненської області, за загальною ціною 654 400 грн (надано копію договору купівлі-продажу від 21.04.2009);
  • у 1999 році продано квартиру, яка розташована в місті Рівне, набуту у власність внаслідок приватизації, за 26 900 грн (надано копію біржової угоди купівлі-продажу нерухомості від 10.03.1999);
  • у 2007 році відчужено квартиру, що розташована в місті Рівне за 312 685 грн (надано копію договору купівлі-продажу від 27.12.2007).
  • за період з ІІІ кварталу 2003 року до ІV кварталу 2008 року отриманий дохід від підприємницької діяльності склав 342 335 грн, орієнтовно 68 000 дол. США (надано копії щоквартальних звітів з відмітками податкового органу про їх прийняття та свідоцтва про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності).

Тобто, сукупно доходи батька, які не зазначені відомостями реєстру податкових органів становить близько 194 500 дол. США.

На підтвердження зазначених обставин кандидатом надано також нотаріально засвідчені пояснення батька з детальним описом усіх доходів.

Крім того, кандидат наголосив на тому, що рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.03.2019 № 818 проведено повну перевірку відомостей, зазначених його матір’ю в декларації за 2016, у якій відображено подарований житловий будинок та земельну ділянку. За результатами цієї перевірки встановлено, що точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел; наявність конфлікту інтересів не встановлено; правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні; ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 366-1 Кримінального кодексу України, не виявлено.

Отже, подарований житловий будинок та відомості про нього вже були предметом повної перевірки уповноваженого органу. Жодних зауважень щодо цього об’єкта, точності оцінки задекларованих активів або ознак незаконного збагачення не встановлено.

Стосовно вартості будинку площею 241,8 кв.м і будинку площею 121 кв.м кандидат пояснив таке.

Будинок 241,8 кв.м є новозбудованим об’єктом, декларацію про готовність якого до експлуатації зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 23.04.2024 за реєстраційним номером НОМЕР_1, тобто за три тижні до укладення договору купівлі-продажу від 13.05.2024, спосіб будівництва – господарський метод, замовник виконував роботи самостійно без залучення підрядника, кошторисна вартість основних фондів, що приймалися в експлуатацію, зазначено в розмірі 1 400 000 грн.

На момент придбання житловий будинок перебував у стані неповного завершення внутрішнього оздоблення, тобто «після будівельників», без виконаних оздоблювальних робіт, що суттєво знижує стартову ринкову вартість.

Водночас житловий будинок площею 121 кв.м, відчужений 21.10.2024, був повністю завершеним, оздобленим, мебльованим і придатним до проживання, об’єктом з облаштованою прибудинковою територією.

Стосовно квартири, розташованої в місті Рівне загальною площею 48,2 кв.м придбаної за 734 993 грн, кандидат пояснив таке.

У 2019 році ним відчужено належну йому на праві власності квартиру, що розташована в місті Рівне загальною площею 69,6 кв.м, за 1 183 700 грн (надано копію договору купівлі-продажу від 10.06.2019). Надалі отримані кошти було використано для придбання зазначеної квартири.

Комісія, дослідивши висновок ГРД, надані кандидатом письмові пояснення, документи та пояснення, надані під час співбесіди, не погоджується з висновком ГРД про невідповідність кандидата Шевчука В.С. критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесності, законності джерел походження об’єктів цивільних прав та відповідності рівня життя задекларованим доходам з таких підстав.

Стосовно набуття у 2017 році житлового будинку площею 121 кв.м та земельної ділянки площею 920 кв.м Комісія враховує, що зазначене майно було набуте кандидатом за договорами дарування, тобто за безоплатними правочинами, які не передбачали сплати кандидатом коштів за набуття права власності.

Зазначена в декларації вартість житлового будинку в розмірі 88 023 грн та земельної ділянки у розмірі 9 800 грн відповідали вартості, вказаній у правовстановлювальних документах, складених на підставі проведеної оцінки. Кандидатом надано відповідні документи, які підтверджують походження зазначених у декларації сум.

Комісія також бере до уваги, що згадані обставини вже були предметом повної перевірки декларації матері кандидата за 2016 рік, за результатами якої Національним агентством з питань запобігання корупції не встановлено невідповідності точності оцінки задекларованих активів отриманим з наявних джерел даним, ознак незаконного збагачення чи інших зазначених у рішенні порушень. Наведене є додатковим підтвердженням того, що підстав для висновку про недостатність коштів батьків для здійснення будівництва відсутні.

Щодо джерел фінансування будівництва житлового будинку площею 121 кв.м Комісія враховує, що ГРД обґрунтовувала свої сумніви переважно співвідношенням задекларованих доходів батьків кандидата та витрат, необхідних для будівництва будинку.

Водночас кандидат надав документи, які підтверджують наявність у його батьків додаткових джерел доходу та майнових активів, не врахованих при формуванні висновку ГРД, зокрема документально підтверджений продаж матір’ю кандидата у 2016 році житлового будинку та земельної ділянки за 3 238 009 грн. Крім того, кандидатом надано документи щодо попереднього відчуження батьком нерухомого майна та отримання ним доходів від підприємницької діяльності.

Таким чином, наведені кандидатом документи свідчать про наявність у його батьків фінансових ресурсів, які могли бути використані для фінансування будівництва будинку, та спростовують висновок про очевидну відсутність у них відповідної фінансової спроможності.

Комісія не встановила достатніх даних, які б підтверджували припущення ГРД про те, що будівництво будинку фактично здійснювалося за рахунок коштів кандидата, а його право власності було згодом оформлено шляхом дарування з метою приховування реального джерела набуття майна. Саме собою співвідношення доходів, відображених у доступних ГРД інформаційних джерелах, без урахування інших документально підтверджених доходів та активів батьків не є достатнім для такого висновку.

Стосовно різниці між вартістю житлового будинку площею 121 кв.м, відчуженого кандидатом у 2024 році за 11 547 200 грн, та вартістю нового житлового будинку площею 241,8 кв.м, набутого в тому самому році за 10 820 000 грн, Комісія зазначає, що сама собою різниця у площі об’єктів не є достатньою підставою для висновку про недостовірність їх вартості.

Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу від 21.10.2024 ціна продажу житлового будинку загальною площею 121 кв.м становить 5 773 600 грн та земельної ділянки 920 кв.м – 5 773 600 грн.

Комісія враховує пояснення кандидата, стосовно того, що будинок площею 241,8 кв.м був новозбудованим об’єктом та на момент придбання будинок перебував у стані неповного внутрішнього оздоблення, тоді як відчужений у жовтні 2024 року будинок площею 121 кв.м був повністю завершеним, оздобленим, мебльованим та мав облаштовану прибудинкову територію.

Зазначені обставини об’єктивно можуть впливати на вартість нерухомого майна та пояснюють неможливість механічного порівняння вартості двох об’єктів виключно за їхньою площею. ГРД не наведено належних доказів того, що задекларована кандидатом вартість нового будинку не відповідала фактичній вартості правочину або що кандидат був обізнаний про іншу вартість цього майна.

Стосовно набуття квартири в місті Рівному площею 48,2 кв.м за 734 993 грн Комісія бере до уваги надане кандидатом документальне підтвердження попереднього відчуження належної йому квартири площею 69,6 кв.м за 1 183 700 грн. Таким чином, кандидатом наведено конкретне та документально підтверджене джерело коштів, достатніх для придбання зазначеної квартири.

За результатами оцінки сукупності наданих кандидатом пояснень та документів Комісія не встановила обставин, які б свідчили про повідомлення ним недостовірних відомостей у деклараціях, незаконність джерел походження набутого майна або очевидну невідповідність його майнового стану задекларованим доходам.

Ураховуючи наведене, Комісія вважає, що надані кандидатом пояснення є послідовними, узгоджуються з наданими документами та спростовують обставини, покладені ГРД в основу висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісія не встановила обставин, які б свідчили про недоброчесність кандидата, незаконність джерел походження набутого ним або членами його сім’ї майна, навмисне декларування недостовірних відомостей чи невідповідність рівня його життя задекларованим доходам.

Додатково ГРД надано інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.

Комісією проаналізовано інформацію, викладену у висновку ГРД, та встановлено, зокрема, таке.

ГРД поставила під сумнів повноту та достовірність декларування кандидатом фінансових зобов’язань за договорами поворотної фінансової допомоги, укладеними у 2022 та 2024 роках. ГРД звернула увагу, зокрема, на розбіжність між сумами фактично отриманих коштів (982 000 грн та 999 900 грн) і сумами зобов’язань, зазначеними кандидатом у деклараціях на кінець відповідних років (505 000 грн та 656 300 грн), а також на невідображення відомостей про рух коштів за такими зобов’язаннями. На думку ГРД, вказане може свідчити про неповноту декларування та приховування реального майнового стану кандидата.

Стосовно згаданих обставин кандидат пояснив, що договори про надання поворотної фінансової допомоги, укладені між ним і адвокатським бюро «Шевчука Віктора» у 2018–2024 роках (надано копії відповідних договорів) не передбачали разової виплати визначеної суми. Згідно з пунктом 2.1 кожного з цих договорів допомога надається частинами в межах суми, зазначеної в договорі; пунктом 2.3 передбачено надання допомоги протягом п’яти років з дати підписання; відповідно до пункту 6.2 він має право дострокового повернення. Тобто сума, зазначена в договорі, є граничним розміром допомоги, а не сумою заборгованості.

У декларації за 2022 рік зазначено зобов’язання в розмірі 505 000 грн, дата виникнення – 31.01.2022. Саме таку суму коштів отримано протягом 2022 року за договором № 4/01-22, така ж заборгованість була станом на 31.12.2022, оскільки жодного повернення за цим договором у 2022 році не здійснювалося – перше погашення відбулося 29.12.2023. Сума 982 000 грн, на яку посилається ГРД, є сукупним обсягом коштів, отриманих за цим договором за два роки: 505 000 грн у 2022 році та 477 000 грн у 2023 році (надано копію довідки АБ «Шевчука Віктора» від 27.07.2026 № 534/07-26).

У декларації за 2024 рік зазначено зобов’язання в розмірі 656 300 грн, дата виникнення 29.04.2024. Це точна сума коштів, отриманих протягом 2024 року за договором № 5/04-24 і залишок станом на 31.12.2024, оскільки повернення за цим договором розпочалося 24.10.2025. Сума 999 900 грн є сукупним обсягом коштів за три роки: 656 300 грн у 2024 році, 336 600 грн у 2025 році та 7 000 грн у 2026 році.

З огляду на викладене кандидат зауважив, що під час заповнення декларацій керувався роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції щодо кредитних ліній: сам кредитний ліміт не є ані грошовим активом, ані доходом суб’єкта декларування; декларуванню підлягають фактично отримані кошти та стан зобов’язання, а не встановлений договором ліміт; загальний розмір використаних коштів протягом звітного періоду не підсумовується наростаючим підсумком за весь строк дії договору. Отже, зазначення в деклараціях суми 1 000 000 грн (ліміту за договорами) було б помилковим.

Комісія вважає пояснення кандидата обґрунтованими. Встановлено, що зазначені в деклараціях суми відповідали фактично отриманим у відповідні звітні роки коштам та залишку заборгованості на кінець року, тоді як суми 982 000 грн та 999 900 грн охоплювали кошти, отримані протягом декількох років. Отже, розбіжності, на які посилалася ГРД, зумовлені особливостями поетапного отримання фінансової допомоги та не свідчать про приховування фінансових зобов’язань чи недостовірне декларування кандидатом.

ГРД також, поставила під сумнів походження коштів у розмірі 80 000 дол. США, які у 2024 році кандидат отримав від матері за договорами позики. ГРД звернула увагу на значне зростання задекларованих матір’ю готівкових заощаджень у 2020–2023 роках – з 8 000 до 90 000 дол. США, а також на співвідношення цього приросту із задекларованими доходами та витратами. На думку ГРД, зазначені обставини потребують пояснення щодо джерел формування заощаджень та фінансової спроможності матері надати кандидату позику.

Крім того, ГРД звернула увагу на задекларований кандидатом у 2025 році дохід у вигляді прощеного боргу в розмірі 1 687 392 грн та вважає необхідним з’ясувати обставини виникнення і прощення цього боргу та походження відповідних коштів. ГРД також зазначила про неодноразове отримання кандидатом та його дружиною майна і коштів від батьків.

Стосовно цих обставин кандидат пояснив таке.

Кошти в сумі 80 000 дол. США отримано від матері двома траншами: 40 000 дол. США 12.03.2024 (1 535 000 грн за курсом Національного банку України) та 40 000 дол. США 31.10.2024 (1 651 160 грн за курсом Національного банку України). Обидва правочини оформлені письмовими договорами позики (надано копії договорів позики), відображені в його декларації та декларації позикодавця, а також підтверджені повідомленнями про суттєві зміни в майновому стані позикодавця від 12.03.2024 та 04.11.2024.

Позичені кошти були спрямовані на придбання житлового будинку загальною площею 241,8 кв.м (надано копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Будова Оптима» від 13.05.2024 із зазначенням сум та дат розрахунків).

Частину боргу в сумі 40 000 дол. США (1 687 392 грн за курсом Національного банку України) прощено за договором про припинення зобов’язання від 17.12.2025 (надано копію договору). Правочин мав суто безвідплатний характер і був добровільним рішенням матері, спрямованим на зниження фінансового навантаження, ІНФОРМАЦІЯ_1. Цей дохід було відображено у податковій декларації за 2025 рік.

На підтвердження фінансової спроможності позикодавця матір кандидата надала заяву-пояснення та порічний розрахунок доходів, витрат і динаміки заощаджень за 2020–2025 роки.

Комісія вважає пояснення кандидата достатніми та такими, що узгоджуються з наданими документами. Факт отримання позики, її цільове використання та подальше часткове прощення боргу підтверджено відповідними правочинами і відображено в деклараціях. Надані матір’ю кандидата відомості щодо доходів, витрат та динаміки заощаджень не дають підстав для висновку про незаконне походження коштів. Отже, встановлені обставини не свідчать про недоброчесність кандидата або приховування ним майнового стану.

ГРД звернула увагу, що кандидат декларації за 2018 рік не зазначив інформацію про членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ). Оскільки кандидат із 19.01.2012 мав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» він набув статусу члена НААУ автоматично. На думку ГРД, зазначена інформація підлягала декларуванню, а її невідображення свідчить про неповноту декларування та потребує пояснення кандидата.

Кандидат пояснив, що невідображення членства в НААУ в декларації за 2018 рік є технічною неточністю, зумовленою, зокрема, відсутністю на той час усталеної методології Національного агентства з питань запобігання корупції та сприйняттям членства в НААУ як професійного статусу, що виникає в силу закону. Зазначив, що відповідні роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції були надані лише у 2023 році, а в наступних деклараціях інформацію про членство ним зазначено.

Комісія вважає пояснення кандидата обґрунтованими та прийнятними. Невідображення членства в НААУ в декларації за 2018 рік має характер технічної неточності та не свідчить про намір приховати відповідну інформацію. Враховуючи зазначення цього членства в наступних деклараціях, Комісія не вбачає підстав вважати таке порушення істотним або таким, що негативно характеризує доброчесність кандидата.

ГРД звернула увагу, що у 2025 році кандидат не задекларував квартиру площею 45,8 кв. м у м. Рівне та дохід від її відчуження. Кандидат пояснив, що право власності на квартиру припинилося у зв’язку з внесенням її до статутного капіталу ТОВ «Будова Оптима», власником якого була його теща, а керівником – дружина.

ГРД вважає, що обставини та правові й економічні підстави такого передання квартири потребують додаткового з’ясування. Крім того, ГРД звернула увагу на задекларований кандидатом у 2025 році дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у сумі 1 809 000 грн та відсутність у попередніх деклараціях відомостей про корпоративні права у ТОВ «Будова Оптима». На думку ГРД, це потребує пояснення щодо виникнення та декларування корпоративних прав і зв’язку кандидата з товариством. Про можливий зв’язок кандидата з ТОВ «Будова Оптима» до 25.03.2024, на думку ГРД, також може свідчити збіг адреси реєстрації ТОВ та поштової адреси адвокатського бюро кандидата.

Кандидат заперечив збіг адрес ТОВ «Будова Оптима» та адвокатського бюро «Шевчука Віктора», зазначивши, що бюро зареєстровано за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 9А, оф. 101, а його поштова адреса – м. Рівне, вул. Словацька, 4/6, оф. 214, тоді як ТОВ «Будова Оптима» зареєстровано за адресою: м. Рівне, вул. В. Липинського, 39. На підтвердження надано хронологію участі кандидата в товаристві та відповідні документи.

Стосовно недекларування корпоративних прав кандидат пояснив, що відповідно до роз’яснень НАЗК вони декларуються станом на останній день звітного року. Оскільки станом на 31.12.2024 та 31.12.2025 він учасником товариства не був, підстав для їх декларування не мав. Дохід від відчуження корпоративних прав у сумі 1 809 000 грн відображено в декларації за 2025 рік. Квартира, зазначена ГРД, була внесена до статутного капіталу товариства та надалі відчужена як частка корпоративних прав, що також було відображено в декларації.

Комісія вважає пояснення кандидата достатніми та такими, що узгоджуються з наданими документами. Обставини декларування квартири та корпоративних прав отримали належне пояснення, а відсутність корпоративних прав у деклараціях за 2024–2025 роки відповідає їхньому статусу на кінець відповідних звітних періодів. Дохід від відчуження корпоративних прав у сумі 1 809 000 грн кандидатом задекларовано. Наведені ГРД обставини не свідчать про умисне приховування майна чи недостовірне декларування та не дають достатніх підстав для негативної оцінки доброчесності кандидата.

ГРД звернула увагу, що у 2024 році опубліковано спільну монографію кандидата та його наукового керівника А. Боровика «Функціональні основи діяльності адвоката в адміністративному судочинстві», текст якої, за твердженням ГРД, повністю відповідає тексту дисертації кандидата, захищеної у 2023 році.

На думку ГРД, така обставина потребує пояснення щодо авторства та внеску кожного зі співавторів у підготовку дисертації та монографії, а також може свідчити про порушення принципів академічної доброчесності. ГРД також вважає необхідним з’ясувати обставини спільного видання монографії та правові підстави зазначення наукового керівника її співавтором.

Кандидат у письмових поясненнях зазначив, що Боровиком А.В. здійснювалося лише наукове редагування, узагальнення висновків, підготовка тексту до видання, і саме з його ініціативи було підготовлено монографію і видано, оскільки існує усталена практика такого співавторства в Науково-дослідному інституті публічного права.

Монографію видано за матеріалами вже захищеної дисертації, нових результатів не заявлено: є формою оприлюднення для наукової спільноти результатів дослідження, яке вже пройшло публічний захист та апробацію.

Проте під час співбесіди кандидат зазначив, що авторство наукового керівника було зазначено через вдячність, а не безпосередній внесок у створення монографії, оскільки дисертація написана ним особисто, керівником здійснювалося лише редагування та узагальнення висновків.

Комісія встановила, що у 2024 році кандидат у співавторстві з А. Боровиком опублікував монографію «Функціональні основи діяльності адвоката в адміністративному судочинстві», підготовлену на основі дисертаційного дослідження кандидата, захищеного у 2023 році.

Кандидат пояснив, що А. Боровиком здійснювалося наукове редагування, узагальнення висновків та підготовка тексту до видання, монографію було підготовлено за його ініціативою. Водночас кандидат зазначив, що дисертація написана ним особисто, а включення наукового керівника до числа співавторів було зумовлене, зокрема, вдячністю за його участь у підготовці роботи.

Комісія враховує, що відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» співавторство передбачає створення твору спільною творчою працею двох або більше авторів. Отже, саме наявність творчого внеску у створення твору є підставою для зазначення особи його співавтором, тоді як наукове керівництво, редагування чи інша допомога у підготовці наукової праці самі собою не зумовлюють набуття статусу співавтора.

За наведених обставин Комісія вважає, що зазначені кандидатом відомості не свідчать про наявність такого творчого внеску А. Боровика у створення монографії, який би належним чином обґрунтовував зазначення його саме як співавтора твору. Такий підхід до визначення авторства не відповідає належним стандартам академічної доброчесності та свідчить про недостатню увагу кандидата до дотримання вимог щодо належного визначення авторства наукового твору.

Водночас Комісія бере до уваги, що монографія була підготовлена на основі вже захищеної дисертації, кандидат не заперечує власного авторства основного змісту роботи та надав пояснення щодо участі наукового керівника в її підготовці. Комісія також не вбачає підстав для висновку про привласнення кандидатом результатів чужої інтелектуальної діяльності.

Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесність, якщо, зокрема, завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності.

Враховуючи сукупність встановлених обставин, Комісія вважає наявним порушенням за показником «чесність», який полягає у неналежному визначенні співавторства при оприлюдненні монографії.

Таким чином, ураховуючи наявність порушення за показником «чесність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за вказаним показником критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини, інформацію та враховано пояснення Шевчука В.С. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.

Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Шевчук В.С. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шевчук В.С. набрав 726,42 бала.

З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Шевчука В.С. критеріям доброчесності та професійної етики питання про підтвердження здатності Шевчука В.С. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

            1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Шевчука Віктора Сергійовича вимогам до кандидата на посаду судді.

            2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шевчук Віктор Сергійович набрав 726,42 бала.

            3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Шевчука Віктора Сергійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                     Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                                 Олег КОЛІУШ

                                                                                                                          Руслан МЕЛЬНИК