Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Галини ШЕВЧУК,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрія ПАСІЧНИКА, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вікторії ГАЛІНСЬКОЇ,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Галінської Вікторії Валеріївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Статтею 79 Закону встановлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.11.2016 № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.02.2024 № 72/зп-24).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно із частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частиною другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. Пунктами 1.3, 1.4 цього положення передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Інформація про кар’єру кандидата та його участь у конкурсі.
Галінська Вікторія Валеріївна, дата народження – _________, громадянка України.
У 2005 році Галінська В.В. закінчила Національний університет «Острозька академія», отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права (диплом магістра серії РВ № 28346314 від 28.12.2005).
У 2008 році Галінська В.В. закінчила Одеську національну юридичну академію, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права (диплом магістра серії СК № 35226264 від 28.06.2008).
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Указом Президента України від 23.01.2012 № 29/2012 Галінську В.В. призначено на посаду судді Сарненського районного суду Рівненської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 02.09.2014 № 699/2014 Галінську В.В. переведено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області в межах п’ятирічного строку.
Указом Президента України від 07.09.2018 № 271/2018 Галінську В.В. призначено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області безстроково.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Галінська В.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону, тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 84/ас-24 Галінську В.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Галінську В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Галінську В.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Галінську В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 22.04.2026 № 46/зп-26 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Рівненського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 24.04.2026 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами спеціальної перевірки Галінської В.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 01.07.2026 № 21.2-492/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Галінській В.В. зайняти посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень Комісією перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
На адресу Комісії 16.07.2026 надійшов висновок ГРД про невідоповідність кандидата на посаду судді Галінської В.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 16.07.2026.
На спростування висновку ГРД кандидатом Галінською В.В. надано пояснення.
Комісією у складі колегії 20.08.2026 проведено співбесіду із Галінською В.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо неї, а також інші обставини, документи та матеріали.
Відповідно до рішення Комісії від 09.03.2026 № 70/ас-26 за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Галінська В.В. набрала 695,03 бала.
У вказаному рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді за визначеними законом критеріями. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Галінська В.В. набрала 358,70 бала; за критерієм особистої компетентності – 40,33 бала; за критерієм соціальної компетентності – 41 бал; за критеріями доброчесності та професійної етики – 255 балів.
Таким чином, за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Галінська В.В. набрала 695,03 бала, що становить більше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності.
Висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Галінської В.В. критеріям доброчесності та професійної етики ГРД затвердила 16.07.2026.
Підставою для висновку стали виявлені ГРД обставини.
1. ГРД зазначає, що Галінська В.В. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам». Кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в майнових деклараціях, про яку має бути обізнана, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуто кандидатом та членами її сім’ї за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості. Член сім’ї кандидата відчужив об’єкт цивільних прав за оплатним договором за ціною, що істотно відрізняється від ринкової.
1.1. З аналізу майнових декларацій, поданих кандидатом, встановлено, що до 2020 року включно її колишньому чоловікові ОСОБА_1 на праві власності належав автомобіль «Jeep Grand Cherokee» 2006 року випуску, набутий у 2013 році. Водночас у жодній із поданих майнових декларацій кандидат не зазначила відомостей про дату набуття права власності на цей транспортний засіб та його вартість.
У 2021 році вказаний транспортний засіб продано. У майновій декларації за 2021 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидат декларує дохід від відчуження рухомого майна, отриманий ОСОБА_1 від ОСОБА_2 у розмірі 10 000 гривень, що за середньорічним курсом Національного банку України (далі – НБУ) у 2021 році (27,29 гривні за долар США) становить близько 366,43 долара США.
Водночас зазначена в майновій декларації вартість відчуження автомобіля викликає обґрунтовані сумніви щодо її достовірності. Зокрема, відповідно до наявних на сайті AUTO.RIA оголошень, станом на 2021 рік автомобілі «Jeep Grand Cherokee» 2006 року випуску пропонувалися до продажу переважно в ціновому діапазоні від 6 500 до 12 000 доларів США залежно від технічного стану та комплектації. Навіть автомобілі, що мали суттєві пошкодження внаслідок ДТП та потребували ремонту, пропонувалися за ціною близько 4 000 доларів США.
У зв’язку з викладеним задекларований дохід від відчуження транспортного засобу в розмірі 10 000 гривень видається непропорційно низьким порівняно з ринковою вартістю аналогічних автомобілів у цей період.
1.2. Відповідно до відомостей, відображених у майновій декларації за 2021 рік та у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, 26.02.2021 кандидат набула у власність автомобіль «Subaru Legacy» 2016 року випуску вартістю на дату набуття 119 500 гривень. Зазначений транспортний засіб задекларовано як такий, що перебуває у спільній сумісній власності кандидата та її чоловіка.
У майновій декларації за 2022 рік кандидат задекларувала ще один автомобіль «Subaru Legacy» 2016 року випуску, набутий 16.02.2022, який також зазначено як об’єкт спільної сумісної власності подружжя. Водночас із відомостей декларації слідує, що власником цього транспортного засобу був її колишній чоловік ОСОБА_1.
У ГРД виникли сумніви щодо задекларованої вартості зазначених транспортних засобів.
У своїх поясненнях кандидат пояснила, що на момент подання майнової декларації не мала документів, які підтверджували б вартість другого автомобіля «SUBARU LEGACY», а після їх отримання встановила, що ціна становила 129 033,55 гривні (близько 4 000 доларів США за середнім курсом долара США у 2022 році).
Водночас у жодній із поданих майнових декларацій кандидат не зазначила вартості цього транспортного засобу.
Крім того, у ГРД виникли додаткові сумніви у зв’язку з відомостями, відображеними кандидатом у майновій декларації за 2023 рік. Зокрема, кандидат продовжила декларувати згадані два автомобілі, однак датою набуття права вказує 25.11.2023. Водночас вартість транспортних засобів за останньою грошовою оцінкою відображена в розмірі 31 500 гривень та 22 500 гривень відповідно.
Такі відомості викликають сумніви щодо правильності їх відображення в майновій декларації, оскільки вказана вартість є істотно нижчою за раніше задекларовану, а також потребує з’ясування підстав зміни дати набуття права на транспортні засоби.
Крім того, у ГРД виникли сумніви щодо правильності відображення кандидатом права власності на зазначені транспортні засоби. Зокрема, автомобілі задекларовано як об’єкти спільної сумісної власності подружжя.
2. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам». Кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в майнових деклараціях, про яку має бути обізнаною, та здійснювала витрати, розмір яких не відповідає її рівню життя, задекларованим доходам.
2.1. У 2014 році дохід Галінської В.В. становив 165 194 гривні заробітної плати. Після утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15 % (24 779,10 гривень) сума чистого доходу від заробітної плати становила 140 414,90 гривні.
Окрім заробітної плати, у 2014 році кандидат отримала інші доходи, зокрема дивіденди та проценти в розмірі 562 гривні, матеріальна допомога – 9 720 гривень, а також дохід від передачі майна в оренду – 8 460 гривень. Загальна сума додаткових доходів становила 18 742 гривні. Таким чином, сукупний дохід за 2014 рік після вирахування податку із заробітної плати становив 159 156,90 гривень.
У цьому ж році Галінською В.В. придбано автомобіль «Nissan Qashqai» вартістю 130 000 гривень. Після здійснення зазначеного видатку залишок коштів становив би 29 156,90 гривні.
Водночас відповідно до статистичного збірника «Доходи та витрати населення» Державної служби статистики України середньорічні витрати населення в розрахунку на одну особу в Рівненській області у 2014 році становили 28 220 гривень. Отже, навіть за консервативного підходу, виходячи зі складу сім’ї кандидата (двоє дорослих та дитина), орієнтовний обсяг необхідних витрат мав становити щонайменше 84 660 гривень на рік.
За таких обставин сукупні витрати сім’ї, які включають придбання автомобіля, утримання майна та мінімально необхідні витрати на проживання, істотно перевищували задекларовані доходи. Це свідчить про наявність ознак невідповідності між доходами та витратами сім’ї кандидата у 2014 році.
2.2. У майновій декларації за 2015 рік кандидат задекларувала такі види доходів: заробітна плата в розмірі 163 848 гривень, страхові виплати – 15 893 гривні, дохід від надання майна в оренду – 3 927 гривень, дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів) – 87 500 гривень, проценти – 21 гривня.
Після вирахування із заробітної плати 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору її розмір становив приблизно 136 813 гривень. З урахуванням інших задекларованих доходів сукупний дохід кандидата за рік становив приблизно 244 154 гривні. У цьому ж році кандидат здійснила видаток на будівництво будинку в розмірі 48 000 гривень. Станом на кінець звітного періоду кандидат також задекларувала заощадження в розмірі 208 000 гривень.
Встановити, яка саме частина задекларованих заощаджень була сформована у 2015 році неможливо. Водночас після вирахування задекларованих видатків із сукупного доходу в сім’ї кандидата залишалося приблизно 196 154 гривні, що в середньому становить близько 16 346 гривень на місяць для забезпечення поточних потреб.
У майновій декларації за 2016 рік кандидат задекларувала такі види доходів: заробітна плата в розмірі 215 836 гривень, державна соціальна допомога – 13 453 гривні та дохід від надання майна в оренду – 5 300 гривень.
Після вирахування із заробітної плати 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору її розмір становив приблизно 180 223 гривні. З урахуванням інших задекларованих доходів, а також зменшення задекларованих заощаджень на 108 000 гривень сукупний обсяг коштів кандидата за рік становив приблизно 306 976 гривень.
У цьому ж році кандидат здійснила видаток на будівництво будинку в розмірі 172 800 гривень. Після вирахування зазначеного видатку в розпорядженні сім’ї кандидата залишалося приблизно 134 176 гривень, що в середньому становить близько 11 181 гривня на місяць для забезпечення поточних потреб.
У майновій декларації за 2017 рік кандидат задекларувала такі види доходів: заробітна плата в розмірі 206 900 гривень, державна соціальна допомога – 15 904 гривні, дохід від надання майна в оренду – 7 070 гривень.
Після вирахування із заробітної плати 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору її розмір становив приблизно 172 959 гривень. З урахуванням інших задекларованих доходів, а також зменшення задекларованих заощаджень на 20 000 гривень сукупний обсяг коштів кандидата за рік становив приблизно 215 933 гривні. У цьому ж році кандидат здійснила видаток на будівництво будинку в розмірі 86 400 гривень.
Після вирахування зазначеного видатку в сім’ї кандидата залишалося приблизно 129 533 гривні, що в середньому становило близько 10 794 гривні на місяць для забезпечення поточних потреб.
У майновій декларації за 2018 рік кандидат задекларувала такі види доходів: заробітна плата в розмірі 405 520 гривень, державна соціальна допомога – 17 469 гривень, дохід від надання майна в оренду – 17 268 гривень та інший дохід, отриманий за цивільно-правовим договором – 5 850 гривень.
Після вирахування із заробітної плати 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору її розмір становив приблизно 339 617 гривень. З урахуванням інших задекларованих доходів сукупний дохід кандидата за рік становив приблизно 380 204 гривні.
У цьому ж році кандидат здійснила видаток на будівництво будинку в розмірі 172 800 гривень. Оскільки протягом року розмір задекларованих заощаджень збільшився зі 70 000 гривень до 170 000 гривень, тобто на 100 000 гривень, орієнтовний обсяг коштів, який залишився після здійснення видатків та формування заощаджень, становить приблизно 107 404 гривні, що в середньому близько 8 950 гривень на місяць для забезпечення поточних потреб. Крім того, згідно з відомостями про перетин державного кордону у 2018 році кандидат разом із донькою тричі виїжджала за межі України. Такі поїздки, як правило, пов’язані з додатковими витратами на транспорт, проживання, харчування та інші супутні потреби.
Відповідно до майнової декларації за 2019 рік сукупний дохід кандидата та її сім’ї становив 903 365 гривень, з яких заробітна плата кандидата – 816 298 гривень, заробітна плата чоловіка – 48 465 гривень, державна соціальна допомога – 21 266 гривень, дохід від надання майна в оренду – 17 336 гривень. Після вирахування із заробітної плати кандидата та її чоловіка 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб і 1,5 відсотка військового збору дохід сім’ї становив 760 682 гривні.
Водночас у 2018 році заощадження сім’ї становили 170 000 гривень, а у 2019 році – 271 897 гривень, тобто за рік вони збільшилися на 101 897 гривень. Отже, ця сума також має враховуватися як кошти, які були заощаджені, а не використані на поточні витрати. Крім того, у 2019 році кандидат здійснила витрати на суму 545 000 гривень.
Таким чином, після відрахування із річного доходу заощаджень та витрат на поточне проживання сім’ї залишалося 113 785 гривень на рік, тобто близько 9 482 гривні на місяць. Слід врахувати, що у 2019 році кандидат разом із донькою тричі виїжджала за кордон на відпочинок.
Відповідно до майнової декларації за 2020 рік сукупний дохід кандидата та її сім’ї становив 1 132 631 гривня, з яких заробітна плата кандидата – 994 645 гривень, заробітна плата її чоловіка – 79 321 гривня, державна соціальна допомога – 41 403 гривні, дохід від надання майна в оренду – 17 261 гривня, бонуси – 1 гривня. Після вирахування із заробітної плати кандидата та її чоловіка 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб і 1,5 відсотка військового збору чистий дохід сім’ї за 2020 рік становив 955 548 гривень.
У 2019 році готівкові заощадження сім’ї становили 271 897 гривень, а у 2020 році – 617 922 гривні, тобто за рік вони збільшилися на 346 025 гривень. Отже, ця сума має враховуватися як кошти, які були заощаджені, а не використані на поточні витрати.
Крім того, у 2020 році сім’єю кандидата був здійснений видаток у розмірі 402 450 гривень.
Таким чином, після відрахування із чистого річного доходу приросту заощаджень та зазначених витрат на поточне проживання сім’ї залишалося 207 073 гривні на рік, тобто близько 17 256 гривень на місяць.
Водночас слід врахувати, що у 2020 році кандидат п’ять разів перебувала за кордоном, а її донька – чотири рази.
Відповідно до майнової декларації за 2021 рік сукупний дохід кандидата та її сім’ї становив 1 463 462 гривні, з яких заробітна плата кандидата – 1 140 197 гривень, інші доходи – 59 580 гривень, 22 260 гривень та 129 597 гривень, заробітна плата чоловіка – 111 858 гривень. Після вирахування із заробітної плати кандидата та її чоловіка 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб і 1,5 відсотка військового збору, а також з урахуванням інших задекларованих доходів чистий дохід сім’ї за 2021 рік становив 1 256 253 гривні.
У 2020 році грошові заощадження сім’ї становили 617 922 гривні, а у 2021 році – 960 837 гривень, тобто за рік вони збільшилися на 342 915 гривень. Отже, ця сума має враховуватися як кошти, які були заощаджені, а не використані на поточні витрати. Крім того, у 2021 році сім’я здійснила видаток у розмірі 802 000 гривень.
Таким чином, після відрахування від чистого річного доходу сім’ї приросту заощаджень у розмірі 342 915 гривень та видатку в розмірі 802 000 гривень на поточне проживання сім’ї залишалося 111 338 гривень на рік, тобто близько 9 278 гривень на місяць, слід врахувати, що у 2021 році кандидат чотири рази перебувала за кордоном разом із донькою.
З огляду на викладене ГРД звертає увагу, що розрахований обсяг коштів, який залишався в сім’ї після здійснення задекларованих видатків та формування заощаджень, викликає обґрунтовані сумніви щодо його достатності для забезпечення проживання сім’ї у складі двох дорослих та однієї дитини, покриття повсякденних витрат, зокрема, на користування автомобілем, оплату житлово-комунальних послуг, інші побутові потреби, а також здійснення неодноразових поїздок за кордон.
3. Кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в майнових деклараціях, про яку має бути обізнаною.
3.1. Згідно з відомостями, що містяться в ЄДРСР, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувався до кримінальної відповідальності у двох кримінальних провадженнях (справи № 569/5778/24 та № 569/5055/24).
Згідно з матеріалами справи № 569/5778/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, завдавши удару кухонним ножем у ділянку обличчя. Потерпілим у зазначеній справі є ІНФОРМАЦІЯ_3.
У матеріалах справи № 569/5055/24 вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_4 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_3, який на момент події перебував у будинку кандидата.
Відповідно до відомостей, викладених у зазначених судових рішеннях, а також пояснень, наданих ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3 перебуває з кандидатом у фактичних сімейних відносинах та спільно з нею проживає. Попри це в жодній із поданих Галінською В.В. декларацій його не зазначено як члена сім’ї.
У зв’язку з викладеним ГРД висловлює сумнів щодо повноти відображення Галінською В.В. відомостей у деклараціях, а саме недекларування ОСОБА_3 як члена сім’ї.
3.2. У висновку ГРД вказано, що аналіз майнових декларацій кандидата за 2012–2014 роки свідчить, що в період здійснення правосуддя в Сарненському районному суді Рівненської області кандидат не декларувала жодних об’єктів нерухомого майна (ані у власності, ані в користуванні) за місцем здійснення правосуддя.
У вказаних майнових деклараціях зазначено лише земельні ділянки без декларування квартир чи житлових будинків. Лише в майновій декларації за 2013 рік відображено квартиру в місті Рівне. Відстань між містами Рівне та Сарни становить близько 90 км автомобільними шляхами й долається орієнтовно 1 годину 22 хвилини. До того ж згідно зі сторінкою 217 суддівського досьє в період з 19.04.2012 до 15.10.2013 кандидат проживала в місті Сарни Рівненської області. Відповідно до паспортних даних кандидат була зареєстрована за адресою: місто Сарни, АДРЕСА_1 у період з 19.04.2012 до 15.10.2013.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинної на момент подання майнових декларацій за 2012–2014 роки) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього закону. Згідно з розділом ІІІ «Відомості про нерухоме майно» цієї форми декларації декларантом мали зазначатися відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним. До такого майна входили земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні) будинки, гаражі та інше нерухоме майно.
Отже, недекларування кандидатом права власності/користування об’єктами нерухомості (за очевидної необхідності десь проживати) для стороннього спостерігача означатиме наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності судді та її відповідності критерію чесності.
У висновку ГРД також міститься інформація, яка само собою не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді.
Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Комісією у пленарному складі 21.10.2026 та 27.10.2026 проведено співбесіду з кандидатом.
Під час співбесіди Галінська В.В. надала пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, які за своїм змістом були аналогічними поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії.
Дослідивши рішення Комісії у складі колегії, висновок ГРД, письмові пояснення та пояснення, надані під час співбесіди з кандидатом, Комісія у пленарному складі зазначає, що нею було всебічно, повно та об’єктивно проаналізовано виявлені факти, зазначені у висновку ГРД. За результатами такого аналізу Комісія зазначає, що наведені кандидатом пояснення та надані матеріали не спростовують висновки та інформацію, зазначені у висновку ГРД, та не усувають сумніви, які виникли під час оцінювання відповідних показників доброчесності.
Оцінивши всі обставини в їх сукупності, Комісія вважає, що пояснення Галінської В.В. та надані нею матеріали не є достатніми для усунення обґрунтованих сумнівів щодо відповідності її поведінки вимогам доброчесності та професійної етики.
Під час закритого обговорення «за» підтвердження здатності кандидата на посаду судді Галінської В.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді проголосувало два члени Комісії (Віталій ГАЦЕЛЮК, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ), «проти» – тринадцять членів Комісії (Михайло БОГОНІС, Людмила ВОЛКОВА, Ярослав ДУХ, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Олег КОЛІУШ, Ігор КУШНІР, Руслан МЕЛЬНИК, Олексій ОМЕЛЬЯН, Андрій ПАСІЧНИК, Руслан СИДОРОВИЧ, Сергій ЧУМАК, Галина ШЕВЧУК).
Таким чином, Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що кандидат Галінська В.В. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Галінську Вікторію Валеріївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Галина ШЕВЧУК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Андрій ПАСІЧНИК
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК