X

13/ко-24

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
16.01.2024
Дата надходження документа: 
16.01.2024
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
16.01.2024
13/ко-24
Про розгляд питання щодо відповідності судді Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк Аксенії Володимирівни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Сидоровича Р.М.,

членів Комісії: Богоноса М.Б., Волкової Л.М., Гацелюка В.О., Духа Я.М., Кидисюка Р.А., Кобецької Н.Р. (доповідач), Коліуша О.Л., Мельника Р.І., Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б., Чумака С.Ю., Шевчук Г.М.,

розглянувши питання щодо відповідності судді Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк Аксенії Володимирівни займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України «Про призначення та звільнення суддів» від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Литвинюк А.В. призначено строком на 5 років на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області.

Наказом голови суду від 03 листопада 2016 року № 9-ОС Литвинюк А.В. зараховано до штату Комінтернівського районного суду Одеської області.

Присягу судді Литвинюк А.В. склала 15 грудня 2016 року.

У Литвинюк А.В. 29 вересня 2021 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

Наразі Литвинюк А.В. обіймає посаду судді в зазначеному суді, але не здійснює правосуддя у зв’язку із закінченням строку повноважень, а отже, ця посада не є вакантною.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк А.В.

Рішенням Комісії від 13 травня 2019 року № 76/зп-19 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами іспиту. Відповідно до вказаного рішення Литвинюк А.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема стосовно судді Литвинюк А.В.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема, стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

На підставі викладеного вище кваліфікаційне оцінювання судді Литвинюк А.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 19 листопада 2023 року направила до Комісії висновок про невідповідність судді Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк А.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

На спростування висновку ГРД суддею Литвинюк А.В. надані пояснення.

Комісією 27 листопада 2023 року проведено співбесіду з Литвинюк А.В.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 27 листопада 2023 року № 23/ко-23 визначено, що суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк А.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 690,875 бала, її визнано такою, що відповідає займаній посаді.

У рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності судді за визначеним законом критеріям. Так, Литвинюк А.В. за результатами складення анонімного письмового тестування набрала 79,875 бала; за результатами виконання практичного завдання – 76 балів; ефективність здійснення правосуддя суддею Литвинюк А.В. оцінено в 40 балів; підвищення фахового рівня – у 2 бали; за критерієм особистої компетентності суддя Литвинюк А.В. набрала 62 бали; за критерієм соціальної компетентності – 76 балів; показники критерію професійної етики судді Литвинюк А.В. оцінено у 155 балів; показники критерію доброчесності судді – у 200 балів.

Таким чином, суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк А.В. набрала сумарно 690,875 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» № 3511-IX від 09 грудня 2023 року (далі – Закон № 3511-IX)) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, в редакції Закону № 3511-IX, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, за поданням Вищої ради правосуддя та за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може бути призначений на посаду судді до суду, до якого він був призначений або переведений (крім тимчасового переведення шляхом відрядження) на день припинення повноважень.

Положеннями частини другої статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов’язково додається особова справа (досьє) кандидата на посаду судді.

Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді.

Підставою для висновку ГРД від 19 листопада 2023 року про невідповідність судді Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк А.В. критеріям доброчесності та професійної етики є факти, які, на думку ГРД, свідчать, що суддя без поважних причин допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ, внаслідок чого провадження у справах було закрито у зв’язку із закінченням строків, а порушники уникнули покарання.

В обґрунтування висновку вказано, що суддя без поважних причин порушила встановлені законом строки розгляду окремих справ щодо керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, що призвело до уникнення порушниками відповідальності за тяжкі порушення у зв’язку із закінченням строків. Таким чином, було закрито дев’ять справ про адміністративні правопорушення щодо керування транспортними засобами у стані сп’яніння.

У висновку ГРД докладно проаналізовано кожну з виявлених справ. Узагальнюючи доводи, викладені у висновку, можна виділити такі факти, які, на думку ГРД, вказують на порушення суддею розумних строків розгляду справ:

- зі змісту постанов, ухвалених у справах № 504/1554/17, № 504/1043/17, № 504/1386/17, № 504/1362/17, № 504/1397/17, № 523/5957/17, № 504/1396/17, № 523/2229/17 слідує, що суддею не мотивовано необхідності призначення першого судового засідання через значний проміжок часу (від 21 до 75 днів), а також тривалих перерв у судовому засіданні;

- справи знімалися з розгляду, у них оголошувалися перерви на значний проміжок часу без зазначення підстав та поважності причин, оскільки не можна вважати поважною причиною зняття з розгляду справи, призначеної до розгляду, у період відпустки (справи № 504/1396/17, № 504/1386/17, № 504/1362/17, № 504/1397/17, № 504/1554/17), хоча для розгляду інших справ суддя повернулась із відпустки 09 серпня 2017 року та розглянула їх;

- у справах № 504/1043/17 та № 504/131/17 суддею не обґрунтовано, чому неявка особи, яка притягується до відповідальності, стала підставою для відкладення слухання справи;

- здійснюючи підготовку справ до розгляду (№ 504/1396/17 та № 504/1386/17), суддя більше місяця з дня надходження справи готувала та направляла запити до Державної фіскальної служби України.

Суддя Литвинюк А.В. надала Комісії письмові пояснення щодо висновку ГРД та деталізувала їх під час засідання.

На переконання судді, розгляд справ після закінчення строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), відбувся з різних підстав, а саме: у зв’язку з перебуванням у відпустці в період з 10 липня 2017 року до 20 серпня 2017 року, що підтверджується відповідним наказом про відпустку, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчанням (участі в семінарі) в апеляційному суді Одеської області (підтверджується наказом), а також необхідністю отримання повторних поштових повідомлень про належне сповіщення особи, яка здійснила адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи; у зв’язку із заявами правопорушників та їх захисників про відкладення розгляду матеріалів проваджень для ознайомлення з матеріалами справи, відсутністю своєчасного фінансування для відправлення поштової кореспонденції суду, значним навантаженням, яке існувало у 2017 році в Комінтернівському суді Одеської області.

Велика перерва в засіданні пов’язана з необхідністю належного сповіщення особи, яка здійснила адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи за три дні до розгляду справи по суті, оскільки зазначена категорія справ вимагає явки правопорушника в судове засідання, а в разі його відсутності – належного сповіщення, тобто своєчасного повернення поштового повідомлення на адресу суду із зазначенням відомостей про особисте отримання судової повістки або зазначенням причин неможливості її вручення адресату.

В окремих справах, коли виникав сумнів щодо належної адреси, на яку слід надсилати сповіщення про дату та час проведення судового засідання, необхідно було також зробити додатковий запит щодо визначення місця реєстрації правопорушника.

Звернення із запитом до органів державної фіскальної служби щодо з’ясування реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП) є підтвердженням того, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення були перешкоди в забезпеченні явки правопорушника в судове засідання та його належного сповіщення.

Оскільки після закінчення терміну зберігання матеріали вказаних вище адміністративних справ було знищено, суддя наголосила, що за наявності цих адміністративних справ можливо було б пересвідчитися про вчинення нею як суддею першочергових дії задля належного сповіщення правопорушника.

Посилання ГРД на те, що справи знімалися з розгляду і в них оголошувалися перерви на значний проміжок часу без зазначення підстав та поважності причин, хоча для розгляду інших справ суддя повернулась з відпустки 09 серпня 2017 року та розглянула їх, не свідчать про умисне затягування розгляду справ з огляду на те, що суддя Литвинюк А.В. була відкликана з відпустки на один день на підставі наказу голови суду для участі в колегіальному розгляді кримінальної справи, що становила значний суспільний інтерес, а слухання її зайняло майже весь день. Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у цей день суддею винесено дві постанови про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності, інші ж справи не могли слухатися, оскільки були призначені на інші дати.

Мотиви та висновки Комісії.

Аналізуючи представлені доводи ГРД і пояснення судді, Комісія відзначає, що одним з обов’язків судді відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону є: справедливий, безсторонній та своєчасний розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Комісія наголошує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання із розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності.

Відповідно до статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок. У коментарі до статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України 04 лютого 2016 року № 1, роз’яснюється, що обов’язок судді старанно виконувати покладені на нього обов’язки регламентований відповідними процесуальними законами, та полягає, зокрема, у дотриманні ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовленні судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпеченні можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав тощо.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. З метою реалізації вказаних вище завдань КУпАП визначено порядок вчинення відповідним органом (посадовою особою) процесуальних дій, в тому числі щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Водночас при розгляді справ зазначеної категорії судді орієнтуються на роз’яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14. Зокрема, у пункті 24 цієї постанови зазначається: «Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз».

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності, за наявності для цього відповідних підстав, чи порушити право особи на ефективну участь у процесі щодо неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, які повинні бути висунуті на її захист. Постаючи перед таким вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішені подібних справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства. Неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак у всіх випадках, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, такі випадки мають бути оцінені Комісією на відповідність судді критерію професійної етики.

Співставивши встановлені фактичні обставини з вимогами процесуального закону, що регулюють процедуру здійснення судочинства у справах про адміністративні правопорушення, проаналізувавши поведінку судді при підготовці справ цієї категорії до розгляду, системність, кількість та питому вагу випадків, коли справи були закриті у зв’язку із закінченням строків, навантаження судді, наявність фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи; урахувавши ставлення судді до суті та характеру своїх дій, Комісія констатує відсутність підстав для обґрунтованого сумніву в тому, що суддя Литвинюк А.В. при розгляді таких справ допустила судову тяганину та свавільне зволікання з їх розглядом.

Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 27 листопада 2023 року № 23/ко-23, висновок ГРД, пояснення судді Литвинюк А.В., інші обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про відповідність судді займаній посаді за критеріями доброчесності та професійної етики.

Урахувавши результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія дійшла висновку про надання рекомендації для призначення Литвинюк А.В. на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області.

Керуючись пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення», статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацом шостим пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визнати суддю Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк Аксенію Володимирівну такою, що відповідає займаній посаді.

Внести рекомендацію Вищій раді правосуддя про призначення Литвинюк Аксенії Володимирівни на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області.

Головуючий                                                                                                                       Р.М. Сидорович

Члени Комісії:                                                                                                                   М.Б. Богоніс

                                                                                                                                           Л.М. Волкова

   В.О. Гацелюк

   Я.М. Дух

   Р.А. Кидисюк

   Н.Р. Кобецька

                                                                                                                                           О.Л. Коліуш

   Р.І. Мельник

   О.С. Омельян

   А.В. Пасічник

   Р.Б. Сабодаш

   С.Ю. Чумак

   Г.М. Шевчук