Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Сергія ЧУМАКА,
членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач), Романа САБОДАША,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія Ігоря Володимировича на відповідність займаній посаді,
встановила:
І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 13.05.2009 № 318/2009 Смолія І.В. призначено на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років.
Указом Президента України від 03.04.2017 № 95/2017 призначено на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та призначення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема окружного адміністративного суду міста Києва Смолія І.В.
Рішенням Комісії від 13.05.2019 № 77/зп-19 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Суддя Смолій І.В. за результатами анонімного письмового тестування набрав 73,125 бала, виконаного практичного завдання – 83,5 бала. Суддю Смолія І.В. допущено до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Суддя Смолій І.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 № 193-ІХ (набрав чинності 07.11.2019) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
01.06.2023 сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 17.01.2024 доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Пасічника А.В.
Співбесіду з суддею Смолієм І.В. завершено 30.06.2026.
ІІ. Норми права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18; далі – Положення).
Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16, передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
ІІI. Зміст рішення Громадської ради доброчесності про надання Комісії інформації та пояснень судді.
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 12.03.2026 затвердила висновок щодо судді Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія І.В. про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
ГРД у висновку зазначила про таке.
03.02.2006 дружина судді придбала квартиру у місті Києві, загальною площею 70,10 кв.м вартістю 561 000 грн (111 089 дол. США за курсом НБУ на дату придбання квартири). На придбання квартири дружина кандидата, яка не мала жодного доходу за період з 1998 року до лютого 2006 року, взяла кредит у розмірі 70 000 дол. США, що вказано в договорі іпотеки. Також в договорі іпотеки вказано, що за домовленістю сторін вартість предмету іпотеки становить 707 000 грн, а не 561 000 грн, як у договорі купівлі-продажу.
Виходячи з того, що сукупний дохід судді за 1998 – січень 2006 року становив 65 697 грн, що включає витрати на сплату податків та на звичайну життєдіяльність, а дружини – 0 грн, на думку ГРД, існує обґрунтований сумнів щодо наявності законних джерел походження коштів на придбання такого житла.
Кандидат пояснив, що його дружина з 2006 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець та мала сталий дохід, а всі заощадження сім’ї, акумульовані з 2000 року до 2006 року переводилися у валюту, що своєю чергою дало можливість погасити фінансові зобов’язання.
ГРД також зазначає, що відповідно до майнових декларацій судді 28.11.2006 суддя набув право власності на автомобіль «Lexus GX470» за 110 000 грн (21 780 дол. США за курсом НБУ на час придбання), що, на думку ГРД, малоймовірно, оскільки станом на дату затвердження висновку такі автомобілі коштують в середньому близько 16 000 дол. США. Вартість аналогічного автомобіля з базовою комплектацією в 2006 році становила приблизно 47 000 дол. США.
Таким чином, ГРД має обґрунтовані сумніви щодо наявності законних джерел походження коштів на придбання автомобіля та погашення кредиту на придбання житла.
Кандидат пояснив, що для придбання вказаного автомобіля використовувалися кошти від продажу попередніх автомобілів, наявних у його сім’ї на праві власності.
ГРД також звертає увагу на те, що 05.06.2008 дружина кандидата набула право власності на автомобіль «Lexux RX 350» 2008 року випуску, вартість якого суддя не вказує.
Згідно з інформацією з офіційного сайту «Lexus» станом на вересень 2008 року автомобіль в звичайній та преміальній комплектації можна було придбати за 40 800 євро та 43 950 євро відповідно, що в еквіваленті становило від 314 160 грн до 338 415 грн.
Сукупний дохід судді та його дружини з лютого 2007 року (після сплати кредиту) до червня 2008 року не перевищував 405 400 грн, що включає витрати на сплату податків та на звичайну життєдіяльність сім’ї у місті Києві протягом 14 місяців, що, на думку ГРД, є не достатнім для придбання автомобіля такого класу навіть у базовій комплектації.
Кандидат повідомив, що даний автомобіль був придбаний в несправному стані, а для його придбання також використовувалися кошти від продажу попередніх автомобілів, належних його дружині. Крім того, ГРД у своєму висновку не врахувала вступ України до Світової організації торгівлі у 2008 році, що також вплинуло на формування вартості автомобілів на ринку.
Також ГРД у висновку зазначає, що 18.10.2000 матір кандидата придбала квартиру в місті Києві загальною площею 33,78 кв.м вартістю 8 061 грн (1 490 дол. США за курсом НБУ на дату набуття). На думку ГРД, така ціна є суттєво заниженою зважаючи на те, що середня вартість квадратного метра квартири в районі Києва, де ця квартира придбана, становила 400 дол. США за квадратний метр. Отже, вартість придбаної матір’ю кандидата квартири не могла бути нижчою за 13 500 дол. США.
Кандидат пояснив, що для придбання вказаної квартири в місті Київі його матір’ю були використані кошти від продажу батьківського будинку в місті Прилуки Чернігівської області за 20 000 дол. США, що мало місце в середині 90-х років.
ГРД звертає також увагу на те, що мати кандидата в лютому 2018 року набула право власності на квартиру площею 63,8 кв.м та на паркомісце площею 17,6 кв.м.
Обидва об’єкти нерухомості розташовані в місті Києві у житловому комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1». Відповідно до відомостей з профільного інтернет-ресурсу орієнтовна ринкова вартість квартири такої ж площі в зазначеному житловому комплексі становила 2 555 190 грн.
Договори про участь матері кандидата в будівництві зазначених об’єктів нерухомості були укладені у вересні-жовтні 2015 року.
Водночас мати кандидата була пенсіонеркою на дату придбання вказаної квартири, а її останнім місцем роботи (до 2002 року) було підприємство «Теплокомуненерго» (місто Прилуки, Чернігівська область), посада — апаратчиця, що з точки зору стороннього спостерігача може викликати обґрунтований сумнів у законності джерел походження коштів, використаних для придбання зазначеної нерухомості.
Кандидат у своїх поясненнях зазначив, що вартість вказаної квартири становила 536 749,4 грн, а машиномісця – 114 400 грн. Для купівлі зазначеної нерухомості його матір’ю було використано грошові кошти, отримані 20.03.2016 від продажу квартири в місті Києві та інші наявні заощадження.
03.03.2021 син кандидата придбав автомобіль Mercedes-Benz GLK 200 2013 року випуску, вартість якого становила від 21 500 дол. США до 23 900 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату набуття становить від 586 735 грн до 652 231 грн.
Кандидат пояснив, що надана ГРД оцінка вартості аналогічних автомобілів не відображає вартості саме автомобіля, придбаного його сином. Також ГРД не враховано відомості з декларації судді про наявність особистих коштів у його сина.
Відповідно до відомостей, наявних у суддівському досьє, 30.03.2016 дружині кандидата була видана довіреність на розпорядження квартирою, строк дії довіреності – до 30.03.2021.
Крім цього, за інформацією, наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, довірителька є власницею двох квартир: квартири в місті Києві площею 33,78 кв.м (яка до 2016 року належала матері судді та в якій з моменту її придбання та до 2006 року жив сам суддя з дружиною), та квартири в місті Прилуки Чернігівської області площею 30,5 кв.м.
Жодних відомостей щодо права розпорядження вказаною нерухомістю кандидатом не відображено в майнових деклараціях за відповідні роки.
ГРД у своєму висновку також зазначає, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26.03.2019 № 39/зп-19 призначено проведення 17.04.2019 іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. В іспиті взяли участь 7 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, інші судді цього суду не з’явились, зокрема суддя Смолій І.В.
Кандидат категорично заперечив проти цього пункту висновку, зазначивши, що ним було забезпечено явку на всі етапи кваліфікаційного оцінювання, в тому числі іспит.
ГРД зазначає також, що кандидат оскаржив висновок ГРД щодо себе в Київському окружному адміністративному суді (рішення у справі № 640/24299/19 від 20.05.2020).
Крім цього, кандидат і сам скасовував висновки ГРД про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики суддів (справи № 826/11717/17 та № 640/22819/19).
Кандидат пояснив, що на той момент існувала судова практика подібних звернень до суду щодо оскарження висновків ГРД, чим він і керувався.
З декларації доброчесності кандидата за 2016 рік відомо, що у п. 22 він вказав, що не здійснював вчинків, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності. Водночас ГРД встановила, що суддя притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Кандидат пояснив, що постановою Оболонського районного суду міста Києва 03.03.2016 закрито провадження у справі №756/16068/15-п про адміністративне правопорушення стосовно Смолія І.В. за частиною першою статті 130 КУпАП України у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ГРД зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень суддя у складі колегії суддів Окружного адміністративного суду міста Києва здійснював судовий розгляд у справі 826/7320/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби. Позивач висунув такі позовні вимоги: встановити наявність у Голови Державної фіскальної служби України повноважень на прийняття рішень про розстрочення та/або відстрочення грошового зобов’язання та/або податкового боргу без обмежень у сумі та в межах одного бюджетного року; встановити відсутність повноважень у Голови Державної фіскальної служби України на здійснення аналізу фінансового стану платника податку, який звернувся із заявою про розстрочення та/або відстрочення грошового зобов’язання та/або податкового боргу при прийнятті рішення про таке розстрочення та/або відстрочення; встановити відсутність повноважень Голови Державної фіскальної служби України приймати рішення про відмову в розстроченні та/або відстроченні грошового зобов’язання та/або податкового боргу за наявності висновку територіального органу Державної фіскальної служби про можливість розстрочення та/або відстрочення грошового зобов’язання платника податку та/або податкового боргу та заяви платника податку про їх розстрочення та/або відстрочення з додатками, визначеними пунктом 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10.10.2013.
Постановою у справі 826/7320/17 від 23.11.2017 колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва повністю задовольнила адміністративний позов.
У звіті автоматизованого розподілу в цій справі зазначено спеціалізацію 12.3 «Звільнення з публічної служби».
ГРД зауважує, що суддя, демонструючи сумлінне ставлення до виконання своїх обов’язків, мав звернути увагу на очевидну невідповідність спеціалізації, визначеної при авторозподілі цієї справи, фактичному змісту позовних вимог та змісту правовідносин, які мають бути досліджені під час судового розгляду.
Кандидат пояснив, що не був доповідачем у цій справі, а розподіл судових справ здійснюється на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень кандидат здійснював судовий розгляд у справі № 826/12608/17 за позовом ОСОБА_2 до Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання дій протиправними в межах кримінального провадження № НОМЕР_1. Позивними вимогами ОСОБА_2 було визнання протиправними дій детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджених з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України, щодо проведення оперативно-розшукових дій.
Відповідно до звіту про автоматизований розподіл (виключено 25 суддів) у справі № 826/12608/17 від 03.10.2017 було визначено спеціалізацію «11.5 виконавча служба та виконавче провадження». Зі змісту позовних вимог очевидним є те, що ця справа не охоплюється наведеною спеціалізацією.
ГРД звертає увагу на те, що визначення за справою неправильної спеціалізації є способом обходу вимоги про автоматизований розподіл справ з метою впливу на вибір судді. Судді відома його спеціалізація і він не міг не звернути увагу на те, що справа була розподілена всупереч цій спеціалізації. Проте він не вчинив жодних дій щодо уникнення розгляду справ, розподілених на нього, з втручанням в автоматизований розподіл справи.
Стосовно цієї справи кандидат пояснив, що після отримання матеріалів справи ним 04.10.2017 винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, ухвалу від 04.10.2017 скасовано, а справу скеровано до суду першої інстанції для продовження судового розгляду. Таким чином, кандидат був зобов’язаний відкрити провадження у цій справі. Щодо визначеної спеціалізації справи кандидат також пояснив, що розподіл судових справ здійснюється на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Додатково ГРД надала інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснення судді.
1. У ряді випадків кандидат, не перебуваючи на робочому місці, ухвалював судові рішення.
2. Згідно з матеріалами суддівського досьє за 2012 рік суддею було порушено строки розгляду у 18 справах, за 2013 рік – у 56 справах, за 2014 рік – у 90 справах, за 2017 рік – у 394 справах, за 2018 рік – у 441 справах, за 2019 рік – у 370 справах та 1 матеріалі, за 2020 рік – у 604 справах та 1 матеріалі, за 2021 рік – у 595 справах, за 2022 рік – у 333 справах.
3. Згідно з матеріалами суддівського досьє у 2013 році скасовано 85 судових рішень, які ухвалив суддя, у 2014 – 32, у 2017 – 129, у 2018 – 105, у 2019 – 73, у 2020 – 95, у 2021 – 56. Також у 2017 змінено 10 судових рішень, у 2019 – 12, а у 2020 – 13. Зважаючи на таку кількість змінених та скасованих судових рішень, потрібні пояснення з боку судді.
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2019 у справі № 826/13813/17 суддя задовольнив позов кіпрської компанії Triantal Investments Ltd. та скасував рішення Національного банку від 13.12.2016 № 105 про визначення пов’язаних з ПриватБанком осіб. Справа розглядалась у закритому режимі. За даними НБУ, компанія Triantal Investments Ltd, підконтрольна колишньому акціонеру ПриватБанку ОСОБА_3, до націоналізації була власником 16,7362% акцій банку. Шостий апеляційний адміністративний суд 13.12.2021 скасував рішення ОАСК як незаконне та закрив провадження в цій справі. Зважаючи на значний суспільний резонанс цієї справи, ГРД вважає, що необхідно з’ясувати дотримання показника незалежності, неупередженості, непідкупності та сумлінності при розгляді цієї справи.
5. Суддя допустив академічну недоброчесність.
Суддя є автором дисертації на тему «Організаційно-правові засади міжнародного співробітництва у сфері адміністративного судочинства», яку він захистив у 2021 році.
У своїй дисертації суддя допустив самоплагіат із своїх наукових статей та плагіат.
6. Суддя з дружиною та ІНФОРМАЦІЯ_2 сином відвідували рф з 05.01.2014 до 08.01.2014 під час Революції Гідності та підготовки рф до війни в Україні. Оскільки ГРД не встановила наявність родинних зв’язків судді з особами, які живуть в рф, причини відвідування рф потребують додаткових пояснень.
ІV. Критерій професійної компетентності.
Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування.
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконання практичного завдання.
Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – Реєстр); судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Комісія оцінила цей показник за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
Комісія оцінила цей показник за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
V. Критерій особистої компетентності.
Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.
Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.
Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.
Комісія оцінила критерій особистої компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
VI. Критерій соціальної компетентності.
Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.
Комісія оцінила критерій соціальної компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
VII. Критерій професійної етики та доброчесності.
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Під час дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією встановлено таке.
У пункті 1.4 висновку ГРД зазначено, що мати судді 18.10.2000 придбала квартиру в місті Києві загальною площею 33,78 кв.м вартістю 8 061 грн (1 490 дол. США за курсом НБУ).
ГРД зазначає про наявність у неї сумніву щодо вартості набуття зазначеної квартири. Так, ГРД звертає увагу, що середня вартість квадратного метра квартири в районі Києва, де ця квартира придбана, становила 400 дол. США за квадратний метр. Отже, вартість придбаної матір’ю судді квартири не могла бути нижчою за 13 500 дол. США (тобто більше, ніж у 9 разів вищою).
Суддя надав письмові пояснення, що його мати придбала цю квартиру за ціною 8 061,81 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу. У цій квартирі проживав сам суддя із сім’єю до лютого 2006 року. Також суддя пояснив, що з 2006 до 2016 року його мати здавала зазначену квартиру в оренду третім особам.
Мати судді 30.03.2016 продала цю квартиру відповідно до договору купівлі-продажу за 2 400 000 грн, що становило еквівалент 88 560 дол. США.
У пункті 1.7 висновку ГРД зазначено, що відповідно до відомостей, наявних у суддівському досьє, 30.03.2016 дружині судді була видана довіреність на розпорядження зазначеною квартирою, строк дії довіреності до 30.03.2021.
Зазначені відомості про право користування дружини судді відсутні в усіх деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддею за 2016, 2017, 2018 роки.
Суддя надав письмові пояснення, що покупцем квартири в місті Києві є особа, яка понад 15 років проживає за кордоном, а саме у Швеції, зі своїм чоловіком – громадянином Швеції. Водночас суддя не зазначив про характер його взаємовідносин з цими особами.
Суддя зазначив, що надав копію дозволу на придбання житла, виданий у посольстві України в Швеції чоловіком покупця. Суддя також вказав, що однією з умов придбання житла було те, що його мати взяла на себе усі зобов’язання з переоформлення квартири в комунальних службах. Проте мати судді за сімейними обставинами не мала змогу вчинити вказані дії. Через це його дружина запропонувала допомогу при переоформленні квартири. У зв’язку з тим, що покупець приїхала в Україну на декілька днів для оформлення договору купівлі-продажу, нею було видано довіреність на ім’я дружини кандидата для вчинення дій з переоформлення житла.
Суддя також надав копію договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 15.04.2016, підписаний дружиною судді від імені нової власниці квартири. Також суддя пояснив, що під час наступного візиту нової власниці до України 15.06.2018 було вчинено дії щодо припинення довіреності від 30.06.2016.
У пункті 1.4 висновку ГРД зазначено, що мати судді набула право власності на квартиру площею 63,8 кв. та на паркомісце площею 17,6 кв.м.
Договори про участь матері судді в будівництві зазначених об’єктів нерухомості були
укладені у вересні-жовтні 2015 року. Однак, матір судді протягом 2013–2018 років не отримувала жодних доходів.
У публічному доступі відсутні будь-які відомості про здійснення матір’ю судді підприємницької діяльності. Вона була пенсіонеркою на дату придбання цієї квартири і її останнім місцем роботи (до 2002 року) було підприємство «Теплокомуненерго» (місто Прилуки, Чернігівська область), посада – апаратчиця.
ГРД зазначила, що орієнтовна ринкова вартість квартири такої площі в зазначеному житловому будинку становила 2 555 190 грн.
Також ГРД ставить під сумнів пояснення судді про те, що його мати з 2006 року здавала в оренду за 500 доларів на місяць наявну у неї квартиру загальною площею 33,78 кв.м, розташовану за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1.
Комісією встановлено таке.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мати судді ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2) 18.10.2000 придбала квартиру, розташовану за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1 (далі – Квартира 1), за 8 061 грн.
В подальшому мати судді продала Квартиру 1 30.03.2016 за 2 400 000 грн. Покупець – громадянка України ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3), договір купівлі-продажу підписаний нею особисто. Розрахунок здійснено шляхом зарахування на банківський рахунок продавця.
Станом на дату ухвалення цього рішення ОСОБА_5 залишається власником Квартири 1.
У матеріалах суддівського досьє містяться письмові пояснення судді від 03.06.2019 разом з додатками, зокрема заява громадянина України ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4) від 25.03.2016 про надання згоди дружині, ОСОБА_5, на продаж Квартири 1.
Відповідно до відомостей Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_5 (покупець) 30.03.2016 видала дві довіреності строком на п’ять років:
1. дружині судді, ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5) та ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_6) на розпорядження Квартирою 1. Реєстраційний номер довіреності ________, дата та час реєстрації: 30.03.2016 18:47:33. Довіреність припинена на підставі заяви від 15.06.2018.
2. дружині судді, ОСОБА_7, на представлення інтересів. Реєстраційний номер довіреності ______, дата та час реєстрації: 30.03.2016 18:49:57. Довіреність припинена у зв’язку із завершенням строку, на який її було видано, 30.03.2021.
Відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану ОСОБА_8 з 08.02.1986 перебуває у шлюбі з ОСОБА_9, яка є рідною сестрою судді.
Також згідно з відомостями Державного реєстру актів цивільного стану попередні прізвища ОСОБА_5 (покупець Квартири 1) були ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4. Дівоче прізвище матері судді – ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мати судді 28.09.2015 уклала договір з приватним підприємством «Метал-Сервіс» про участь у будівництві об’єкту нерухомості (далі – Квартира 2).
Відповідно до цього договору підприємство зобов’язується збудувати, ввести в експлуатацію та передати у власність об’єкт нерухомості, а мати судді зобов’язується придбати у власність облігації, емітовані підприємством. Об’єктом нерухомості є квартира загальною площею 64,8 кв.м.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України 24.11.2017 видала сертифікат про готовність до експлуатації зазначеного в договорі об’єкта будівництва.
Мати судді 05.02.2026 підписала акт приймання-передачі житлового приміщення (квартири), відповідно до якого підприємство передало їй Квартиру 2 загальною площею 63,8 кв.м, розташовану за адресою: місто Київ, АДРЕСА_2 (будівельна адреса: місто Київ, АДРЕСА_3). Вартість квартири – 536 749,40 грн.
Також мати судді придбала машиномісце за цією ж адресою вартістю 114 400,00 грн.
Мати судді 22.02.2021 подарувала Квартиру 2 сину судді.
Комісія під час співбесіди детально обговорила з суддею обставини продажу його матір’ю Квартири 1 30.03.2016. Трансляція засідання від 02.04.2026 фіксувалась, зокрема за допомогою сервісу «Youtube».
За результатами співбесіди Комісія вважає сумнівними окремі пояснення судді.
Так, на переконання членів колегії суддя ухилявся від повідомлення Комісії інформації про характер відносин між ним та покупцем Квартири 1, яку його мати продала 30.03.2016 за 2 400 000,00 грн.
Суддя в письмових поясненнях від 03.06.2016 вказав, що покупцем є певна особа зі Швеції. На ці ж пояснення він послався у своїх письмових поясненнях від 30.03.2026. Навіть під час співбесіди суддя повідомив, що покупцем була його двоюрідна сестра лише після низки уточнювальних запитань членів Комісії.
Комісії на момент проведення співбесіди з суддею було відомо, що відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану покупець та продавець є родичами судді.
Так, на запитання члена Комісії Пасічника А.В.: «А хто був покупцем?», суддя відповів: «Там з квартирою була цікава історія. Там люди, вони за кордоном з 90-х років. Приїхали купити квартиру, оформили» (запис засідання 2:35:06 – 2:35:18)
Суддя продовжив відповідь: «Людина приїхала, вони в Швеції живуть – ІНФОРМАЦІЯ_6. Вони хочуть, ну, якось так пояснювали, що Швеція – країна, (прим. – де) пенсіонери всі продають, що у них є і їдуть або в Іспанію. Не живуть вони, дуже дорога країна (прим. – Швеція) для пенсії. І вони думали … або сина сюди (прим. – в Україну) хотіли відправляти на навчання… Я зараз не знаю, що там… Вони придбали квартиру. Це, мене там і не було» (запис засідання 2:36:18 – 2:36:45).
На уточнювальне запитання члена Комісії Пасічника А.В., чому громадяни Швеції вирішили придбати Квартиру 1, суддя відповів: «Та це наші шведи, з 90-го року уїхали в Швецію. Ну вони громадяни Швеції, але вони так пояснювали, що будуть десь на пенсію приїжджати сюди (прим. – в Україну)»
Члени Комісії поставили низку уточнювальних запитань (запис засідання 2:39:30 – 2:45:34):
Пасічник А.В.: «Так ці чоловік і дружина – українці, які живуть у Швеції?»
суддя: «Так, вони громадяни Швеції, які живуть там з 90-х».
Пасічник А.В.: «Але самі – українці?»
суддя: «Вони українці по національності»
Пасічник А.В.: «Ну і народились тут?»
суддя: «Ну, народились, навєрно. Ну, я не знаю, ну скоріше всього, що в Україні»
Пасічник А.В.: «А Ви з ними раніше були знайомі, з цими покупцями?»
суддя: «Це мама, мама знала. Це мами знайомий. Це з Прилук. У них там теж є квартира. Вони спілкувались і оце придбали ту квартиру»
Пасічник А.В.: «Ну, ви сказали, що вони з Прилук, я так розумію, що якісь…»
суддя: «Ну вони, я один раз бачив це (прим. – їх) тоді ще і всьо. Це було в 2016 році»
Пасічник А.В.: «Ну це якісь знайомі Вашої матері?»
суддя: «Ну, да. Але їх, ну вони не приїжджать щас сюда»
Пасічник А.В.: «А якщо вони не приїжджають, а хто комунальні платежі сплачує?»
суддя: «Я не знаю»
Пасічник А.В.: «А Ви, коли це все укладали, ці договори, угоди відбувались, у нотаріуса, Ви там були присутні чи ні?»
суддя: «Ні»
Пасічник А.В.: «Це лише Ваша мати?»
суддя: «Мати оформляла»
Пасічник А.В.: «Тобто, коли укладалась ця угода, Ви не були присутні. А дружина Ваша була присутня?»
суддя: «Ну вона возила маму туда»
Пасічник А.В.: «А чому довіреність саме на Вашу дружину оформили цю?»
суддя: «Тому що мама не могла цього зробити»
Пасічник А.В.: «Ці люди, які зі Швеції, можливо, у них же тут якісь були родичі, не знаю, ще хто-небудь? Чому на продавця, умовно (прим. – оформили довіреність)?
суддя: «Ні, не було в них. А, родичі були. Там тоже у нього вроді би мама, вона хворіє».
Пасічник А.В.: «Які відносини між Вашою мамою і цими покупцями?»
суддя: «Вони з Прилук всі. Вони там мамині родичі по родичам»
Пасічник А.В.: «А можете уточнити? Родичі…»
суддя: «По маминій лінії родичі»...»У них родственні відносини з мамою»
Пасічник А.В.: «Які саме?»
Чумак С.Ю.: «Тобто. це – Ваша сестра?»
суддя: «Племінниця мамина»
Чумак С.Ю.: «Тобто. Ваша сестра?»
суддя: «Це двоюрідна. Моя сестра – в Прилуках»
Чумак С.Ю.: «Двоюрідна сестра – Ваша?»
суддя: «Двоюрідна сестра»
Пасічник А.В.: «Тобто, Ваша мати продала квартиру за 2,4 мільйони гривень Вашій двоюрідній сестрі?»
суддя: «Да»
Пасічник А.В.: «Вона (прим. – двоюрідна сестра) з 2016 року скільки разів приїжджала в Київ?»
суддя: «Я не знаю. Ну я не спілкуюсь з нею»
Пасічник А.В.: «Хто доглядає квартиру? хто сплачує зараз?»
суддя: «Я не знаю. Я не знаю. Я не знаю, там живе хтось в цій квартирі, не живе хтось в цій квартирі. Я не знаю цього».
Така поведінка судді вказує на небажання розкривати інформацію про наявність родинних зв’язків між продавцем (мати судді) та покупцем (двоюрідна сестра судді) Квартири 1.
Водночас Комісією встановлено, що до здійснення процедур, пов’язаних з оформленням купівлі-продажу Квартири 1 були залучені члени сім’ї та близькі особи судді.
Так, зі слів судді, його дружина була присутня під час укладання договору-купівлі продажу у нотаріуса. Окрім того, дружині судді в цей же день після укладення договору купівлі-продажу покупець надала нотаріально оформлену довіреність на розпорядження Квартирою 1.
Також покупець в цей же день надала довіреність на представлення інтересів дружині судді та чоловікові рідної сестри судді.
Таким чином, до реалізації зазначеної угоди були залучені виключно родичі судді.
Суддя під час співбесіди стверджував, що взагалі не був обізнаний про деталі угоди та видані довіреності.
Стосовно довіреності, виданої покупцем дружині судді члени Комісії окремо ставили уточнювальні запитання. Відповіді судді були непослідовними та суперечливими.
Так, суддя пояснює, що довіреність, видана на ім’я його дружини на розпорядження Квартирою 1, була необхідна через те, що довіреність на представлення інтересів не відповідала вимогам надавачів комунальних послуг для оформлення відповідних договорів. Проте згідно з Державним реєстром довіреностей зазначені довіреності були видані майже одночасно. При цьому довіреність на представлення інтересів покупця, яка вже стала новим власником Квартири 1, була видана після довіреності на розпорядження Квартирою 1, а саме 30.03.2016 о 18:47:33 та 18:49:57 відповідно.
У письмових поясненнях судді від 03.06.2016 зазначено, що довіреність на розпорядження Квартирою 1 було припинено 15.06.2018 під час візиту покупця до України. Проте під час співбесіди суддя зазначив, що довіреність була припинена за заявою його дружини.
Також під час співбесіди 30.06.2026 суддя зазначив, що дізнався про те, що його дружині була надана довіреність на розпорядження Квартирою 1 лише з висновку ГРД. Попередній висновок ГРД затверджено 30.05.2019 майже через рік після припинення 15.06.2018 довіреності на розпорядження Квартирою 1.
Також під час співбесіди суддя наполягав, що зазначена довіреність на розпорядження Квартирою 1 не давала його дружині право продати цю квартиру, адже для цього потрібна згода чоловіка власниці, який проживав у Швеції.
Як вже зазначалось, у матеріалах суддівського досьє містяться письмові пояснення судді від 03.06.2019 з додатками, зокрема заява чоловіка нової власниці Квартири 1 від 25.03.2016 про надання згоди на продаж цієї квартири. Така згода надана за п’ять днів до видачі довіреності дружині судді на розпорядження Квартирою 1. Тобто довіреність на розпорядження Квартирою 1 від 30.03.2016 надана новою власницею (покупцем) дружині судді при наявності згоди її чоловіка на продаж цієї квартири.
Суддя наполягав, що зазначена згода була потрібна саме для придбання Квартири 1, а не її продажу. Проте відповідно до договору купівлі-продажу цієї квартири нотаріусу було надано згоду чоловіка покупця на укладення та підписання цього договору. Вона отримана та посвідчена 25.03.2016 першим секретарем з консульських питань Посольства України в Королівстві Швеція за реєстровим № 570/4-127.
Водночас згода на продаж Квартири 1 надана та посвідчена того ж дня, але має реєстровий № 570/4-128. Саме цю згоду у 2019 році суддя надав Комісії. Тобто така згода на продаж Квартири 1 була надана послідовно після згоди на купівлю цієї квартири.
Під час співбесіди зазначене питання досліджувалось окремо. Так член Комісії Пасічник А.В. поставив судді низку уточнювальних запитань.
На запитання членів Комісії щодо мети надання такої згоди суддя повідомив, що згода потрібна була нотаріусу для набуття покупцем Квартири 1.
Таке твердження не відповідає встановленим обставинам, адже згода була надана саме на продаж Квартири 1, а не на придбання. Також реєстраційний номер згоди чоловіка покупця на продаж Квартири 1 передує номеру згоди на покупку цієї квартири, зазначеного в договорі купівлі-продажу.
Комісія наголошує, що згода на продаж Квартири 1 була наявна у судді, оскільки він надав її копію до Комісії у 2019 році.
Таким чином, суддя на момент надання письмових пояснень Комісії від 03.06.2019 та під час проведення співбесіди 02.04.2026 та 30.06.2026 був обізнаний про наявність у його дружини необхідного комплекту документів (довіреність та згода чоловіка власниці) для реалізації права розпорядження Квартирою 1, зокрема її продажу, здачі в оренду тощо. Проте суддя відмовився визнати факт наявності таких прав у його дружини.
Також досліджувалось питання здійснення оплати на виконання вказаного договору купівлі-продажу Квартири 1 від 30.03.2016. Під час співбесіди суддя не надав відповіді щодо джерел походження коштів у сумі 2 400 000 грн, які були сплачені за Квартиру 1 двоюрідною сестрою судді його матері.
Відповідно до листа Державної митної служби України від 07.04.2026 інформація щодо декларування валютних цінностей в обсягах, що підлягають письмовому декларуванню, при переміщенні через кордон України, ОСОБА_5 (покупець) у період з 01.01.2013 до 07.04.2026 в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» не знайдено. Відомості про наявні доходи покупця на території України у Комісії відсутні, що пов’язано з постійним проживанням цієї особи за кордоном.
Окремо досліджувалось питання використання коштів, отриманих матір’ю судді від продажу Квартири 1. У письмових поясненнях від 03.06.2026 суддя зазначив, що кошти, отримані матір’ю судді від продажу квартири 30.03.2016, були частково використані нею в подальшому для інвестування в будівництво Квартири 2.
Договір інвестування в будівництво Квартири 2, як зазначалось вище, укладено в кінці 2015 року, будинок введено в експлуатацію у 2017 році, право власності матері оформлене у 2018 році. У 2021 році мати судді подарувала Квартиру 2 своєму онуку, тобто сину судді.
Вартість Квартири 2 відповідно до правовстановлювальних документів – 536 749,40 грн. Також мати судді набула за цією адресою машиномісце вартістю 114 400,00 грн.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дружина судді 27.05.2014 придбала в цьому ж житловому комплексі квартиру загальною площею 116,4 кв.м за адресою: місто Київ, АДРЕСА_4, вартістю 2 153 400 грн. Тобто 18 500 грн за кв.м.
Водночас відповідно до відомостей з відкритих джерел (веб сайт з продажу квартир), наданих ГРД, ринкову вартість, визначену забудовником для аналогічних квартир, встановлено на рівні орієнтовно 2,5 млн грн.
При цьому суддя стверджує, що вартість однокімнатної Квартири 1 загальною площею 33,78 кв.м, розташованої в будинку 1979 року забудови у тому ж районі (місто Київ, АДРЕСА_1), яку продала його мати 30.03.2016 є ринковою. Зважаючи, що Квартиру 1 продано за 2 400 000 грн, вартість одного квадратного метра мала становила 71 047,95 грн.
Таким чином, вартість Квартири 2, право власності на яку набула мати судді 09.02.2018, є значно нижчою за ринкову вартість аналогічних квартир.
Таким чином, у Комісії наявний обґрунтований сумнів щодо наміру сторін створити правові наслідки, які мають обумовлюватись договором купівлі-продажу Квартири 1. Такий договір, на думку Комісії, має ознаки фіктивного правочину. На користь зазначеного свідчать такі обставини:
- Правочин купівлі-продажу Квартири 1 вчинено між родичами судді.
- Суддя намагався приховати від Комісії, що покупцем Квартири 1 є його двоюрідна сестра.
- Ціна Квартири 1 у розмірі 2 400 000 грн значно перевищувала середню ринкову вартість аналогічних квартир у цьому районі.
- Квартира 1 «де-юре» залишилась у розпорядженні дружини судді, оскільки вона мала відповідну довіреність та згоду чоловіка двоюрідної сестри на продаж Квартири 1.
- Покупець (двоюрідна сестра судді) втратила інтерес до набутої Квартири 1 відразу після її придбання.
- Покупець (двоюрідна сестра судді) не мала офіційних доходів в Україні та не здійснювала ввезення готівкових коштів в Україну в розмірі, достатньому для набуття Квартири 1.
- Чоловік покупця (двоюрідної сестри судді) надав згоду на придбання Квартири 1 і одразу на продаж цієї ж квартири за п’ять днів до вчинення правочину, що спростовує твердження судді про придбання Квартири 1 покупцем як довгострокової інвестиції.
- Мати судді за півроку до вчинення правочину щодо продажу Квартири 1 уклала договір про інвестування в будівництво Квартири 2, яка була введена в експлуатацію у 2017 році. Право власності на Квартиру 2 зареєстровано за матір’ю судді у 2018 році на підставі акта приймання-передачі та довідки про здійснення нею оплати від 09.02.2018.
- Вартість Квартири 2 згідно з відомостями з відкритих джерел, наданими ГРД, становила орієнтовно 2,5 млн грн.
- Мати судді не мала офіційних доходів для накопичення достатньої суми коштів для набуття Квартири 2, крім коштів, отриманих від двоюрідної сестри від продажу Квартири 1.
- Квартира 2 була подарована матір’ю судді сину судді.
Комісія також дійшла висновку, що суддя був обізнаний про зазначені обставини.
Відповідно до пунктів 8.4, 8.5 Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється), зокрема за такими показниками: дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону.
Згідно пунктів 8.6, 9.7 на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності можуть вказувати інші дані.
Відповідно до підпункту 3 частини першої статті 106 Закону передбачено, що суддя не повинен допускати поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях чесності.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
У Бангалорських принципах поведінки судді зазначено, що чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов’язків, при цьому суддя має демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.
Таким чином, у Комісії виникає обґрунтований сумнів щодо повноти та правдивості наданих суддею Комісії пояснень з приводу наведених вище обставин. Такий висновок Комісії обумовлює зниження балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
VIII. Результати кваліфікаційного оцінювання.
Суддя Смолій І.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді отримала такі бали:
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Рівень знань у сфері права |
73,125 |
202,625 |
|
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні |
83,5 |
||
|
Ефективність здійснення правосуддя |
40 |
||
|
Діяльність щодо підвищення фахового рівня |
6 |
||
|
Особиста компетентність |
Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості |
73 |
73 |
|
Соціальна компетентність |
Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості |
67 |
67 |
|
Професійна етика |
Показники професійної етики |
75 |
150 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
75 |
||
|
Доброчесність |
Показники доброчесності |
75 |
145 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
70 |
||
|
|
637,625 |
||
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В. набрав 637,625 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В. не відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій Ігор Володимирович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 637,625 бала.
2. Визнати суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія Ігоря Володимировича таким, що не відповідає займаній посаді.
3. Внести Вищій раді правосуддя подання про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія Ігоря Володимировича із займаної посади.
Головуючий Сергій ЧУМАК
Члени Комісії: Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ
