Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Гацелюка В.О.,
членів Комісії: Коліуша О.Л., Мельника Р.І.,
розглянувши повідомлення Смалюка Романа Володимировича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Головко Оленою Володимирівною (нині суддя Третього апеляційного адміністративного суду) у декларації доброчесності судді за 2017 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло повідомлення Смалюка Р.В. про недостовірність тверджень, указаних суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (нині – Третій апеляційний адміністративний суд) Головко О.В. у декларації доброчесності судді за 2017 рік.
Заявник зазначає, що в пункті 15 декларації суддею підтверджено відсутність випадків втручання у її діяльність. Проте 10 квітня 2017 року суддя Головко О.В. разом з іншими суддями Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду зверталася до Голови Вищої ради правосуддя, Генерального прокурора України, Голови Ради суддів України зі зверненням в порядку пункту 6 частини першої
статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон), яким передбачено дисциплінарну відповідальність судді за неповідомлення суддею про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
З огляду на викладені обставини Смалюк Р.В. вважає, що в діяльність судді Головко О.В. по здійсненню правосуддя відбувалось втручання, про яке вона не повідомила в декларації доброчесності судді за 2017 рік.
01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 21 липня 2023 року справу № 31кп-4383/18 щодо повідомлення про недостовірність тверджень судді Головко О.В. у декларації доброчесності за 2017 рік розподілено члену Комісії Мельнику Р.І.
Відповідно до частин першої, другої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Частинами шостою, сьомою статті 62 Закону передбачено, що у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену Законом.
Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами) (далі – Регламент), визначено порядок проведення перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді.
Згідно з пунктом 6.1 розділу VI Регламенту Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Об’єктом проведення перевірки згідно з підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 розділу VI Регламенту є, зокрема, декларація доброчесності судді, подана суддею на виконання вимог статті 62 Закону.
Відповідно до підпункту 6.1.2 пункту 6.1 розділу VI Регламенту предметом перевірки є, зокрема, з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень судді у декларації доброчесності судді.
Згідно з пунктом 6.2 розділу VI Регламенту перевірка декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді проводиться у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддями у цих деклараціях, наданої будь-якою особою.
Форму декларації доброчесності судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16.
Згідно з пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (в редакції рішення Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18), у декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.
У декларації доброчесності судді суддя зобов’язаний підтвердити або не підтвердити твердження 15 «Випадків втручання у мою діяльність по здійсненню правосуддя не було». При цьому у разі підтвердження цього твердження суддя не надає відповіді на твердження 16 «Мною вживалися заходи щодо повідомлення відповідних органів про випадки втручання у мою діяльність щодо здійснення правосуддя» (пункт 6 Правил заповнення декларації доброчесності судді).
Відповідно до частини шостої статті 62 Закону проведено перевірку викладених у повідомленні відомостей та з’ясовано таке.
09 січня 2018 року суддею Головко О.В. заповнено декларацію доброчесності судді за 2017 рік, у пункті 15 розділу II якої підтверджено, що випадків втручання у діяльність судді по здійсненню правосуддя не було.
Водночас суддями Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Суховаровим А.В., Головко О.В., Ясеновою Т.І. з посиланням на пункт 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 10 квітня
2017 року направлено листа № 01/990/17 на адресу Вищої ради правосуддя, Генерального прокурора України та Ради суддів України.
Цим листом повідомлено, що колегією Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Суховарова А.В., суддів
Головко О.В. та Ясенової Т.І. 04 квітня 2017 року о 15 годині 16 хвилин розпочався розгляд справи № 200/16195/16-а за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 10 жовтня 2016 року про повернення адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про зобов’язання вчинити дії. Під час судового розгляду о 16 годині 17 хвилин ОСОБА_1 заявив клопотання про надання суддями службових посвідчень, у задоволенні якого було відмовлено. Після цього ОСОБА_1 відмовився від подальшої участі у розгляді справи та виконання розпоряджень головуючого, у зв’язку з чим суд вимушений був оголосити перерву. У подальшому ОСОБА_1 разом з іншими громадянами в кількості близько 30 осіб відмовився виконувати вимогу головуючого про залишення залу судового засідання та оголосив, що не допустить залишення суддями приміщення, заявивши, що «відбувається громадське затримання». Лише після приїзду наряду поліції о 17 годині судді змогли вийти із зали судового засідання. У цей момент до службового кабінету судді Головко О.В. увірвався громадянин ОСОБА_2 та на вимогу залишити кабінет заявив, що не вийде поки суддя не пред’явить службове посвідчення. Тільки на вимогу поліцейського ОСОБА_2 залишив службовий кабінет судді. Повністю зал судового засідання був звільнений о 18 годині 30 хвилин. За наслідком вказаних подій суддями було подано заяву про злочин прокурору Дніпропетровської області.
У поданих до Комісії поясненнях суддя Головко О.В. зазначила, що відповідно до пункту 15 декларації доброчесності суддя зобов’язаний відобразити інформацію щодо наявності випадків втручання саме у діяльність по здійсненню правосуддя, яка пов’язана з розглядом, вирішенням судової справи та прийняттям рішення в процесі чи за наслідком її розгляду. Враховуючи, що дії позивача в адміністративній справі № 200/1695/16-а, а також окремих осіб, присутніх у залі судового засідання, не були пов’язані з впливом на суддів з метою схилити їх до вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення, а також мали місце після оголошення перерви в судовому засіданні, такі дії не є такими, що свідчать про наявність випадків втручання у діяльність судді по здійсненню правосуддя. Тому зазначення суддею у пункті 15 декларації доброчесності за 2017 рік твердження про відсутність таких випадків не свідчить про подання недостовірних чи неповних відомостей. При цьому посилання в листі від 10 квітня 2017 року № 01/991/17 на пункт 6
частини першої статті 106 Закону не змінює правову природу викладених обставин, які було відображено у надісланому суддями повідомленні.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 березня 2019 року № 726/0/15-19 встановлено, що учасник справи ОСОБА_1 та інші особи зірвали судове засідання під час розгляду справи № 200/16195/16-а, порушуючи громадський порядок у суді, та вчиняли дії, спрямовані на перешкоджання виконанню суддями Суховаровим А.В., Головко О.В., Ясеновою Т.І. службових обов’язків. Неправомірні дії учасників судової справи та вільних слухачів у приміщенні суду створюють у пересічних осіб уявлення щодо можливого впливу на суд та судове рішення в позапроцесуальний спосіб та безкарності подібних дій. Така ситуація загалом негативно позначається на авторитеті правосуддя та підриває незалежність судової влади. Оскільки встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № НОМЕР_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за фактом втручання в діяльність суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, Вища рада правосуддя вважала за необхідне на підставі пункту 6 частини першої
статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» звернутися до Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про розкриття та розслідування цього злочину.
З відповіді Офісу Генерального Прокурора України на запит Комісії встановлено, що 14 квітня 2017 року в Офісі Генерального Прокурора (Генеральній прокуратурі) зареєстровано звернення судді Суховарова А.В. За результатами попереднього розгляду зазначене звернення направлено до прокуратури Дніпропетровської області (Дніпропетровської обласної прокуратури), про що заявника повідомлено листом № 19-58278-17-вих.
З відповіді Вищої ради правосуддя на запит Комісії встановлено, що Прокуратура Дніпропетровської області листом від 24 квітня 2019 року
№ 04/2/2-425-17 повідомила, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № НОМЕР_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, триває.
Для встановлення недостовірності (в тому числі неповноти) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, передусім необхідно визначити момент у часі, з якого вважатиметься, що факт втручання в діяльність судді мав місце.
Статтею 6 Закону встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Незалежність судді, серед іншого, забезпечується забороною втручання у здійснення правосуддя (частина п’ята статті 48 Закону).
Згідно з пунктом 9 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня
2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
За приписами частин першої та другої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя веде і оприлюднює на своєму офіційному вебсайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення, а також вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя. Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя.
За змістом абзаців першого, другого та четвертого пункту 23.1 глави 23 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі – Регламент ВРП), питання про забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Рада розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя (далі – звернення), а також із власної ініціативи. Якщо член Ради під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювання питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
В абзаці четвертому пункту 23.3 глави 23 Регламенту ВРП визначено, що, отримавши звернення, член Ради здійснює підготовку його до розгляду. Під час підготовки до розгляду звернення член Ради проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Відповідно до пункту 23.4 глави 23 Регламенту ВРП за результатами перевірки член Ради складає висновок, який має містити: стислий виклад обставин, зазначених у зверненні; обставини, встановлені під час перевірки; висновок про те, чи можуть відомості, викладені у зверненні та встановлені під час перевірки, свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя або вони несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя; пропозицію про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.
У пункті 23.5 глави 23 Регламенту ВРП передбачено, якщо під час підготовки питання до розгляду загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя усунуто, а наслідки дій (бездіяльності), зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 73 Закону, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член Ради складає висновок про відсутність підстав для вжиття таких заходів. Висновок члена Ради про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя затверджується рішенням Ради.
Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що Вища рада правосуддя у разі необхідності вживає відповідних заходів для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. При цьому член Вищої ради правосуддя попередньо проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, за результатами якої складає відповідний висновок.
Якщо під час підготовки питання до розгляду відомості, зазначені в повідомленні судді, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член Вищої ради правосуддя складає висновок про відсутність підстав для вжиття заходів, який затверджується рішенням Вищої ради правосуддя.
Тобто законодавець розрізняє повідомлення про втручання в діяльність судді та момент у часі, в якому встановлюється (підтверджується) факт втручання в діяльність судді. На переконання Комісії, повідомлення про втручання в діяльність судді є суб’єктивною оцінкою суддею (суддями) певних обставин, які, за умови їх підтвердження, можуть свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя. Натомість моментом встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді є момент прийняття Вищою радою правосуддя рішення про вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.
На момент заповнення суддею Головко О.В. декларації доброчесності за
2017 рік (09 січня 2018 року) факт втручання в діяльність судді по здійсненню правосуддя не встановлено та не підтверджено, оскільки відповідне рішення Вищою радою правосуддя не ухвалювалося, а тому відсутні підстави стверджувати, що суддею Головко О.В. у пункті 15 декларації доброчесності за 2017 рік внесено недостовірні твердження.
Підпунктом 6.5.2 пункту 6.5 розділу VI Регламенту передбачено, що за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації родинних зв’язків судді чи декларації доброчесності судді відповідно, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії може ухвалити рішення про непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею у декларації доброчесності судді.
Ураховуючи викладене вище, зазначена у повідомленні Смалюка Р.В. інформація є непідтвердженою.
Керуючись статтями 62, 92, 93, 98, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні Смалюка Романа Володимировича про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (нині – Третій апеляційний адміністративний суд) Головко Оленою Володимирівною в декларації доброчесності судді за 2017 рік.
Головуючий В.О. Гацелюк
Члени Комісії: Р.І. Мельник
О.Л. Коліуш
