Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Чумака С.Ю.,
членів Комісії: Пасічника А.В. (доповідач), Сабодаша Р.Б.,
дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Черкаського окружного адміністративного суду Орленко Валентини Іванівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
І. Стислий виклад проведеної процедури кваліфікаційного оцінювання судді.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 233/зп-18 затверджено та оприлюднено результати першого етапу «Іспит». Суддю Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Суддя Орленко В.І. 08 червня 2018 року пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, 17 червня 2018 року – інтерв’ю з психологом, за результатами якого складено висновок і визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Пасічника А.В.
Співбесіду з Орленко В.І. призначено на 08 грудня 2023 року.
Під час дослідження матеріалів суддівського досьє Орленко В.І. та проведення співбесіди Комісією встановлено таке.
ІІ. Критерій професійної компетентності.
1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування.
2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконання практичного завдання.
Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
3. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Комісія оцінила цей показник за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
Комісія оцінила цей показник за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
ІІІ. Критерій особистої компетентності.
1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.
2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.
3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.
Комісія оцінила критерій особистої компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
ІV. Критерій соціальної компетентності.
1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.
Комісія оцінила критерій соціальної компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
V. Критерій професійної етики та доброчесності.
1. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
3. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
4. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
VI. Висновок Громадської ради доброчесності.
Відповідно до статті 87 Закону, з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) (далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
14 травня 2019 року Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність судді Черкаського окружного адміністративного суду Орленко Валентини Іванівни критеріям доброчесності та професійної етики. Згодом, 04 грудня 2023 року ГРД надала Комісії висновок у новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
1. Зокрема, у висновку зазначено, що починаючи з 05 серпня 2016 року суддя безоплатно користувалась автомобілем LEXUS RX 350 (2007 року випуску). Станом на вказану дату автомобіль належав ОСОБА_1. Однак 15 грудня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу право власності перейшло ОСОБА_2 – матері судді.
У висновку ГРД вказується, що у ОСОБА_2 не було достатньо доходів для придбання автомобіля.
Суддя відображає у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік право безоплатного користування вказаним автомобілем. Однак ГРД вважає, що право безоплатного користування автомобілем, який належить на праві власності третій особі, може бути розцінене як подарунок у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
04 грудня 2023 року Орленко В.І. надіслала Комісії пояснення щодо фактів, наведених у висновку ГРД від 14 травня 2019 року, а 06 грудня 2023 року – пояснення щодо висновку у новій редакції.
Також суддя надала Комісії додаткові пояснення під час співбесіди.
Зокрема, Орленко В.І. пояснила, що мала можливість придбати аналогічний автомобіль, оскільки і вона, і її чоловік мали готівкові кошти у сумі 15000 доларів США кожен, про що зазначено в їх деклараціях за 2015–2018 роки. І це, на її думку, виключає підозру в умислі приховати реального власника автомобіля шляхом його реєстрації на третю особу.
Суддя зазначила, що її знайома ОСОБА_1 сказала їй, що має намір продати свій автомобіль. Орленко В.І. розповіла про це своїй матері, яка завжди хотіла придбати автомобіль, мала навички водіння та збирала для цього кошти. Тому ОСОБА_1 оформила на ім’я судді довіреність з метою подальшого переоформлення права власності на автомобіль на матір судді.
15 грудня 2017 року автомобіль LEXUS RX 350 було придбано матір’ю судді за 150 000 грн. Орленко В.І. зазначає, що ці кошти були власними заощадженнями матері, які зібрані в доларах США за всі роки трудової діяльності на роботах зі шкідливими умовами праці та за рахунок пенсійних накопичень.
На думку судді, ГРД не перевірила дійсних доходів матері, які становлять значно більшу суму грошових коштів, ніж зазначено у висновку.
Відповідно до довідки з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) про розмір заробітку для призначення пенсії станом на 10 листопада 2023 року мати судді отримувала заробітну плату з 1999 року до 2007 року. Також мати судді отримувала пенсію за період з 2008 до 2017 року включно, про що свідчать довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за відповідний період (довідки долучені до досьє).
Орленко В.І. наводить такі розрахунки: доходи матері з 1999 до 2017 року згідно з курсом валют до гривні, відображеним на офіційному сайті Міністерства фінансів України «Архів валютних курсів», еквівалентні 17517 доларам США. Вартість транспортного засобу (150 000 грн) згідно з укладеним договором купівлі-продажу від 15 грудня 2017 року в доларовому еквіваленті становить 5639 доларів США.
Окремо суддя зазначила, що упродовж 2016–2017 років користувалась вказаним автомобілем для догляду за матір’ю та дітьми. Це і стало підставою для відображення відповідного права у щорічних деклараціях.
Оцінивши вказані вище обставини, Комісія вважає надані пояснення та наведені під час співбесіди аргументи щодо здатності матері судді самостійно придбати автомобіль переконливими. Також Комісія не виявила ознак корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень у діях судді.
Разом з цим Комісія зауважує, що відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль, для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/219/17).
Наведені факти, на переконання Комісії, не можуть вважатись достатніми для визнання судді недоброчесною, проте все ж негативно впливають на оцінку вказаного критерію, оскільки свідчать про недостатні зусилля судді щодо дотримання високого стандарту професійної етики і доброчесності.
2. Також ГРД вказує, що суддя у 2015 році з різницею у 2 місяці розглядала дві аналогічні справи за позовами суддів Р. Брегея та С. Бондаренка про визнання незаконним обрання однієї особи головою суду більше ніж двічі поспіль.
При розгляді справи № 823/1050/15 за позовом Р. Брегея суд ухвалою від 29 травня 2015 року задовольнив заявлений відвід колегії суддів.
При розгляді справи № 823/1339/15 за позовом С. Бондаренка суд ухвалою від 29 липня 2015 року відмовив у задоволенні відводу.
ГРД вважає, що за таких обставин суддя створила ситуацію, за якої у стороннього спостерігача виникає сумнів в об’єктивності та неупередженості розгляду цього позову.
З огляду на зазначене ГРД дійшла висновку про наявність підстав щодо невідповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Стосовно прийняття протилежних ухвал за результатами розгляду заяв про відвід у двох справах з подібним предметом спору суддя пояснила, що для розгляду адміністративної справи № 823/1050/15 було визначено колегію суддів. Відповідно, заява про відвід вирішувалась колегією суддів у нарадчій кімнаті більшістю голосів. Своєю чергою розгляд адміністративної справи № 823/1339/15 здійснювався одноособово суддею Орленко В.І. Під час вирішення заяви про відвід Орленко В.І. керувалась внутрішнім переконанням і мала впевненість у правильності своїх висновків щодо можливості розгляду і вирішення адміністративної справи неупередженим та безстороннім судом.
Також суддя зазначила, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень згідно з процесуальним законодавством має відповідний суд. Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі № 823/1339/15 за результатами апеляційного та касаційного переглядів залишена без змін. Таким чином, судами вищих інстанцій встановлено законність та обґрунтованість вказаної постанови, не задоволено заперечення проти ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року, і не встановлено порушень під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Надані суддею під час співбесіди пояснення Комісія вважає достатніми та переконливими.
Комісія зауважує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (частина друга статті 5 Закону).
Статтею 13 Закону визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Таким чином, оцінка законності судового рішення, перевірка тотожності обставин справи та правових висновків, зроблених за результатами розгляду відповідних справ, не належить до компетенції як ГРД, так і Комісії.
ГРД надала Комісії додаткову інформацію, яка не стала підставою для висновку. Зокрема, інформація стосується колишнього чоловіка судді, який має право безоплатного користування автомобілем, що належить третій особі.
Також ГРД зазначає, що суддя має безоплатне право користування квартирою, яка на праві власності належить третій особі.
Крім цього, посилаючись на рішення суду про розірвання шлюбу з колишнім чоловіком та відомості щорічної декларації за 2020 рік, ГРД робить висновок про ймовірне фіктивне розлучення.
Стосовно додаткової інформації, яка, на думку ГРД, може вплинути на оцінку судді за показниками доброчесності та професійної етики, суддею Орленко В.І. під час співбесіди надано пояснення, які Комісія вважає переконливими.
Критерій професійної етики та критерій доброчесності оцінено Комісією на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
VII. Результати кваліфікаційного оцінювання.
Таким чином, Орленко В.І. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді отримала такі бали:
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Рівень знань у сфері права |
74,25 |
215,75 |
|
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні |
99,5 |
||
|
Ефективність здійснення правосуддя |
40 |
||
|
Діяльність щодо підвищення фахового рівня |
2 |
||
|
Особиста компетентність |
Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості |
50 |
50 |
|
Соціальна компетентність |
Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості |
71 |
71 |
|
Професійна етика |
Показники професійної етики |
120 |
170 |
|
особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
50 |
||
|
Доброчесність |
Показники доброчесності |
120 |
180 |
|
особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
60 |
||
|
Всього |
686,75 |
||
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І. набрала 686,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І. відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами – за, одним – проти
вирішила:
Визначити, що суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко Валентина Іванівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 686,75 бала.
Визнати суддю Черкаського окружного адміністративного суду Орленко Валентину Іванівну такою, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Питання щодо підтримки цього рішення винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий С.Ю. Чумак
Члени Комісії: А.В. Пасічник
Р.Б. Сабодаш
