Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Артема СУХОВАРОВА,
представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Суховарова Артема Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.
Суховаров Артем Володимирович звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Суховарова А.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Суховаров А.В., _____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобув у 2004 році в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого і отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».
Стаж професійної діяльності у сфері права більше 19 років.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Суховаров А.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
професійна компетентність |
когнітивні здібності |
44,7 |
351,7 |
знання історії української державності |
40 |
||
знання у сфері права та спеціалізації суду |
145 |
||
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
122 |
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 351,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Суховаровим А.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Суховарова А.В.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 20/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Суховарова А.В. та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).
Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Суховарова А.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Суховарова А.В. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропоновала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь на лист кандидатом Суховаровим А.В. 28 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 17 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 16 червня 2025 року, про невідповідність кандидата на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду Суховарова А.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Членом Комісії – доповідачем листом від 17 червня 2025 року № 32 дпс-41/24 запропоновано Суховарову А.В. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує, або уточнює інформацію викладену ГРД у висновку. З метою сприяння своєчасному ознайомленню з рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного висновку ГРД.
Суховаровим А.В. надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД.
Кандидату була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду із Суховаровим А.В. проведено 24 червня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання грунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал |
Бал за критерій |
|
||||||
Особиста компетентність |
Рішучість |
20 |
20 |
19 |
20 |
23 |
20 |
40 |
|
||
Відповідальність |
|||||||||||
Безперервний розвиток |
20 |
20 |
20 |
20 |
21 |
20 |
|||||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Суховаров А.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Суховаровим А.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований відповідно до пункту 5.7 Порядку бал |
Бал за критерій |
|
||||||
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9 |
10 |
9 |
9 |
12 |
9,33 |
38,33 |
|
||
Ефективна взаємодія |
9 |
10 |
9 |
9 |
12 |
9,33 |
|||||
Стійкість мотивації |
10 |
10 |
9 |
9 |
11 |
9,67 |
|||||
Емоційна стійкість |
10 |
10 |
10 |
10 |
11 |
10 |
|||||
|
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
До Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду Суховарова А.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
У висновку ГРД зазначає, що в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік Суховаров А.В. вказав, що з 06 серпня 2019 року йому на праві спільної сумісної власності належить автомобіль марки «AUDI Q7» 2017 року випуску. Задекларована вартість на дату набуття права – 640 000 гривень.
Водночас за даними профільного сайту з архівними оголошеннями про продаж транспортних засобів, нерозмитнений автомобіль марки «AUDI Q7» 2017 року випуску в липні 2020 року пропонувався до продажу за 896 610 гривень. Наразі середня вартість автомобіля марки «AUDI Q7» 2017 року випуску становить 1 623 594 гривні.
При цьому дохід Суховарова А.В. станом на 06 серпня 2019 року становив близько 558 000 гривень без вирахування податків та витрат на звичайну життєдіяльність кандидата, його дружини та двох малолітніх дітей, а також на утримання майна. Дохід дружини кандидата за 2019 рік становив 360 000 гривень.
Таким чином, на думку стороннього спостерігача, очевидно, що в судді та членів його сім’ї не вистачало коштів на придбання автомобіля марки «AUDI Q7» 2017 року випуску.
У наданих письмових поясненнях, а також під час співбесіди Суховаров А.В. пояснив, що автомобіль марки «AUDI Q7» був придбаний дружиною на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7089/19/011291 від 06 серпня 2019 року вартістю 640 000 гривень відповідно до п.3.1 договору за рахунок спільно набутих коштів у стані, що потребував часткового ремонту після ДТП, у власника, який, в свою чергу, придбав його на страховому аукціоні в США за ціною 19 400 доларів США. Стан автомобіля на час придбання на аукціоні та його вартість підтверджуються інформацією з сайту https://bidfax.info.
Суховаров А.В. вважає посилання ГРД на дані «профільного сайту» щодо вартості аналогічного автомобіля порівняно з автомобілем, придбаним його дружиною, некоректними з огляду на те, що вони не враховують технічний стан автомобіля на час його придбання порівняно з автомобілями, оголошення на продаж яких міститься на «профільному сайті».
Водночас, відповідно до інформації про продаж автомобілів, що містилися на інших майданчиках у соцмережах, окрім тих, на які посилається ГРД, як на єдине джерело отримання інформації щодо вартості автомобілів, цінові пропозиції щодо продажу аналогічних автомобілів у період з 28 серпня 2019 року до 06 вересня 2019 року коливались від 18 500 доларів США до 29 900 доларів США, що підтверджується скрінкопіями із соціальних мереж, де публікувались відповідні оголошення.
Крім того, Суховаров А.В. вважає, що висновок ГРД щодо недостатності коштів на придбання вказаного автомобіля спростовується даними розділу 12. Грошові активи щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, в якому зазначено, що станом на 31 грудня 2018 року він з дружиною спільно володіли грошовими активами в готівковій формі в розмірі 36 400 доларів США. Зазначена декларація міститься в матеріалах суддівського досьє.
Ураховуючи пояснення Суховарова А.В. та копії підтверджувальних документів, Комісія вважає їх прийнятними і достатніми для підтвердження вартості автомобіля марки «AUDI Q7» та законності джерел походження коштів, витрачених на його придбання.
Стосовно доводів ГРД про те, що 07 червня 2013 року дружина кандидата разом з його братом придбала офіс площею 176,3 кв.м вартістю – 49 320 гривень, що, на їх думку, є заниженою Суховаров А.В. зазначив, що набуття права на зазначене офісне приміщення відбулося на підставі договору дарування нежитлового приміщення від 07 червня 2013 року, укладеного між його матір’ю ОСОБА_1 як дарувальником, з однієї сторони, та його дружиною і братом, як обдарованими, з іншої сторони, кожен з яких прийняв у дар по ½ частині нежитлового приміщення.
З наданої Суховаровим А.В. копії договору дарування нежитлового приміщення від 07 червня 2013 року слідує, що нежитлове приміщення площею 176,3 кв.м належало ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 12 січня 2009 року. Ринкова вартість об’єкта оцінки станом на 15 квітня 2013 року становила 98 640 гривень (пункт 5 договору).
Комісія вважає переконливими надані пояснення Суховарова А.В. та докази на їх підтвердження. Доказів зворотного Комісією не отримано.
Також у висновку ГРД висловлює сумніви щодо вартості квартири загальною площею 117,90 кв.м, розташованої в місті Дніпро, набутої Суховаровим А.В. на праві власності на підставі договору дарування від 18 травня 2012 року, а також щодо доходів Суховарова А.В. та членів його сім’ї за 2015 рік.
У своїх поясненнях Суховаров А.В. зазначив, що право власності на зазначену квартиру ним було набуто на підставі договору дарування від 18 травня 2012 року, укладеного між його батьком – ОСОБА_2 як дарувальником та ним як обдарованим. Відповідно до пункту 2 договору дарунок оцінено сторонами у 691 879 гривень, що відповідає загальній вартості квартири, яка зазначена у витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської обласної ради 23 квітня 2012 року за № 33919550, реєстраційний номер майна НОМЕР_1.
Кандидат наголосив, що договір дарування був укладений між родичами першого ступеня споріднення і тому він не ніс жодних витрат, пов’язаних з його укладанням.
Окремо Суховаров А.В. звернув увагу на те, що батько набув право власності на вказану квартиру 16 жовтня 2007 року, тобто до призначення його на посаду судді, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22 жовтня 2007 року.
На спростування доводів ГРД про неможливість накопичення зазначених в декларації за 2015 рік заощаджень дружини в розмірі 18 000 доларів США та його заощаджень у розмірі 17 000 доларів США Суховаров А.В. зазначив таке.
Відповідно до умов Договору дарування грошей від 03 вересня 2010 року, укладеного між ним та його матір’ю – ОСОБА_1, остання подарувала йому грошові кошти у розмірі 390 000 гривень, що в доларовому еквіваленті становило 49 380 доларів США, частину з яких було витрачено на придбання автомобіля, частина залишилась як заощадження.
Крім того, відповідно до рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 червня 2014 року на його користь стягнено з відповідачів ОСОБА_3 та ПАТ «Страхова компанія «Країна» грошові кошти в розмірі 196 501, 26 гривень.
Окрім того, Суховаров А.В. зазначив, що отримав грошові кошти в розмірі 38 863 гривень, що еквівалентно 4 875 доларів США за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26 серпня 2011 року, які належали йому на праві власності на підставі договору дарування від 07 березня 2006 року, тобто ще до призначення на посаду судді.
Таким чином, упродовж 2010–2014 років він накопичив грошові кошти в розмірі 35 000 доларів США, з яких 18 000 доларів США подарував своїй дружині, про що зазначив у декларації за 2015 рік.
Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми для спростування доводів ГРД у цій частині.
Також у висновку ГРД зазначає, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником сумлінність, оскільки ухвалював рішення під час перебування у відпустках та під час тимчасової непрацездатності.
Зокрема, перебуваючи у відпустці 29 грудня 2009 року постановив ухвалу у справі № 17/27-10. Ухвала про виправлення описки відсутня.
Перебуваючи у відпустці 08 вересня 2021 року, постановив 8 ухвал.
Перебуваючи у відпустці 26 жовтня 2021 року, ухвалив 34 рішення.
Перебуваючи на лікарняному 29 квітня 2013 року, ухвалив 9 судових рішень.
У період часу з 18 лютого 2014 року до 21 лютого 2014 року під час тимчасової непрацездатності ухвалив рішення у справі № 904/9999/13 та 13 ухвал.
Під час тимчасової непрацездатності 20 жовтня 2021 року постановив ухвалу у справі № 904/5749/19.
Стосовно постановлення ухвали від 29 грудня 2009 року у справі № 17/27-10 Суховаров А.В. пояснив, що в указаній ухвалі міститься описка в прізвищі судді, який вирішував питання про порушення провадження у справі та підписував її, а саме: замість «суддя Суховаров А.В.» повинно бути зазначено «суддя Подобєд І.М.», який на час його відпустки був суддею по заміні.
На підтвердження зазначеного Суховаровим А.В. надано Комісії копії ухвал від 30 грудня 2009 року про порушення проваджень у справах № 17/23-10,
№ 17/24-10, постановлених суддею Подобєд І.М., в резолютивній частині яких зазначено про те, що справи будуть розглядатися суддею Суховаровим А.В.
Стосовно постановлення ухвал 08 вересня 2021 року Суховаров А.В. зазначив, що у вересні 2021 року перебував у відпустці з 13 вересня до 15 вересня, що підтверджується довідкою Господарського суду Дніпропетровської області № 06-33/12 від 12 червня 2025 року та копією наказу від 03 вересня 2021 року № 607-В про надання відпустки Суховарову А.В.
Стосовно періоду з 26 жовтня 2021 року до 29 жовтня 2021 року Суховаров А.В. зазначив, що 26 жовтня 2021 року з 9 години 00 хвилин перебував на робочому місці та підписував відповідні процесуальні документи. Близько 12 години дня йому зателефонував рідний брат та повідомив про смерть матері, у зв’язку із чим він написав заяву на відпустку з 26 жовтня 2021 року до 29 жовтня 2021 року.
Винесення рішень під час тимчасової непрацездатності 29 квітня 2013 року Суховаров А.В. пояснив тим, що в першій половині дня провів судові засідання по справам, однак ближче до обіду почав себе погано почувати та пішов на прийом до лікаря, який відкрив йому лист тимчасової непрацездатності цим же днем. Указана ситуація виникла 18 лютого 2014 року.
Стосовно винесення ухвали 20 жовтня 2021 року Суховаров А.В. зазначив, що, перебуваючи на робочому місці, помилково здійснив підписання ухвали по справі № 904/5749/19 шляхом застосування опції «проект.оригінал.підпис».
Комісія вважає надані кандидатом пояснення щодо постановлення ним ухвал в період перебування у відпустках та тимчасово непрацездатним достатніми і обгрунтованими.
Додаткового ГРД надало Комісії інформацію, яка не стала сама по собі підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата.
У пункті 22 декларацій доброчесності судді за 2015 рік та 2016 рік Суховаров А.В. вказав, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.
Однак в анкеті кандидата на посаду судді Суховаров А.В. повідомив Комісію, що 13 вересня 2013 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі–КУпАП), а 19 травня 2016 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до частин першої та другої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Суховаров А.В. у пункті 22 декларацій доброчесності судді за 2015–2016 роки, яка міститься в суддівському досьє, вказав, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.
Як зазначалось вище та підтверджено Суховаровим А.В., 13 вересня 2013 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, а 19 травня 2016 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Під час співбесіди Суховаров А.В. зазначив, що на час заповнення декларацій доброчесності він сплатив відповідні штрафи, тому ним було зроблено висновок щодо відсутності необхідності не підтверджувати зазначену в пункті 22 декларації інформацію.
Також кандидат наголосив, що про відсутність в його діях ознак недоброчесної поведінки свідчить той факт, що він не приховував обставин притягнення його до адміністративної відповідальності, а зазначив про це в анкеті кандидата на посаду судді
Ураховуючи пояснення кандидата та відомості, вказані ним в анкеті кандидата на посаду судді, Комісія доходить висновку, що Суховаров А.В., заповнюючи декларації доброчесності за 2015, 2016 роки не мав умислу приховати відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності, що могло б бути підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо нього.
Однак Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила знизити на 15 балів оцінку відповідності кандидата критерію доброчесності за показником чесність.
Стосовно відкриття виконавчого провадження стосовно Суховарова А.В. останній пояснив, що при сплаті штрафу за вчинення порушення правил дорожнього руху ним було допущено помилку щодо номера постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим оплата штрафу не була зарахована, що мало наслідком передачу матеріалів до виконавчої служби. У подальшому штраф ним було сплачено, а виконавче провадження закрито. Указана інформація ним відображена в пункті 28 декларації доброчесності судді за 2024 рік.
Стосовно доводів ГРД про зазначення Суховаровим А.В. у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за
2015–2024 роки про те, що він є членом Національної Асоціації адвокатів України, за відсутності інформації в Єдиному Реєстрі Адвокатів України відсутня інформація про Суховарова А.В. як адвоката, кандидат пояснив, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ним отримано 09 березня 2004 року.
Після проходження 17 липня 2008 року співбесіди в адміністрації Президента України в межах процедури призначення на посаду судді ним на вимогу працівників адміністрації була написана заява на ім’я Президента України про взяття на себе зобов’язання щодо анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у зв’язку із призначенням на посаду судді. У подальшому про це ним було повідомлено голову Дніпропетровської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Комісією було взято до уваги зазначену інформацію, оскільки анулювання свідоцтва з цих підстав чинним на той час законодавством не передбачалось.
Крім того, Суховаров А.В. пояснив, що після прийняття Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» у 2012 році він не вчинив дій щодо повідомлення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем отримання свідоцтва про існування обставин несумісності з огляду на те, що у них наявна ця інформація з 2009 року.
Суховаров А.В. наголосив, що з моменту призначення на посаду судді він припинив здійснення будь-якої адвокатської діяльності.
Стосовно доводів ГРД про відсутність у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2018 роки інформації про право користування дружиною кандидата та дітьми квартирою загальною площею 117,90 кв.м та квартирою загальною площею 87,10 кв.м Суховаров А.В. пояснив тим, що станом на час подання декларацій його діти були неповнолітні і було логічним, що діти, а також його дружина мають право користування належним йому майном та незазначення цієї інформації не мало на меті приховування даних. Окрім того, починаючи з 2019 року, він зазначає інформацію про осіб, які мають право користування належним йому майном.
Стосовно відсутності інформації в декларації за 2014 рік про автомобіль марки «BMW 5» 2007 року випуску та інформації про доходи від відчуження рухомого майна Суховаров А.В. пояснив, що 13 вересня 2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, у якій автомобіль «BMW 5» був пошкоджений, що підтверджується рішенням суду у справі № 201/11348/13-ц. Оскільки вартість відновлювального ремонту становила 192 567, 59 гривень, ним було прийнято рішення продати автомобіль і такі повноваження він делегував своїй матері, яка отримала кошти впродовж значного проміжку часу.
Суховаров О.В. зазначив, що ним у 2014 році було задекларовано відомості про доходи, отримані від відповідачів, на виконання рішення суду по справі № 201/11348/13-ц, грошові кошти від продажу автомобіля він не отримував, тому зазначена інформація не могла бути відображена в декларації.
Стосовно автомобіля марки «Audi A4» 2009 року випуску Суховаров А.В. пояснив, що зазначений автомобіль було придбано його батьками за рахунок спільних коштів 08 жовтня 2009 року, що підтверджується техпаспортом.
На час придбання батьками вказаного автомобіля він володів автомобілем «BMW» 2007 року випуску, що спростовує висновок ГРД про придбання автомобіля «Audi A4» 2009 року випуску саме для нього.
Окрім того, як зазначає Суховаров А.В., у техпаспорті автомобіля марки «Audi A4» 2009 року випуску в графі «Особливі відмітки» зазначено: «Суховаров А.В., ОСОБА_3 мають пр кер», тобто батько надав право користування автомобілем йому та його брату.
Зазначений автомобіль було надано йому у користування восени 2013 року з огляду на фактичну втрату автомобіля «BMW 5» 2007 року випуску, а 08 квітня 2022 року батьком було прийнято рішення щодо переоформлення автомобіля на нього шляхом укладання договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Доказами наявності в батьків коштів для придбання автомобіля марки «Audi A4» 2009 року випуску є розрахунок доходів його матері – ОСОБА_1 за період з 1998 року до 2010 року, без врахування доходів за 2004, 2006–2008 роки, відповідно до якого мати від здійснення адвокатської діяльності отримала дохід за період з 1998 року по 2005 рік (без врахування 2004 року) у розмірі 91 009 доларів США, а за період з 1998 до 2010 року (без врахування 2004, 2006–2008 років) – 103 943 доларів США. Отримати будь-яку іншу інформацію щодо доходів своєї матері він не може, оскільки минуло багато часу, відсутні будь-які інші документи та неможливо отримати додаткову інформацію у зв’язку з її смертю.
Водночас доказом фінансової спроможності його батьків на придбання, зокрема, автомобіля марки «Audi A4» є інформація про трудову діяльність його батька, який працював на посаді директора Державної спеціалізованої фірми «Тепломонтаж», директора за сумісництвом ТОВ «Промспецмонтаж», директора за сумісництвом ТОВ «Спецтепломонтаж», директора за сумісництвом дочірнього підприємства «Спецтепломонтаж», директора за сумісництвом ТОВ «Коксохімтепломонтаж».
Комісія вважає надані кандидатом пояснення стосовно викладених у висновку ГРД про надання інформації обставин достатніми та такими, що спростовують обґрунтовані сумніви у його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності з таких підстав.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
Професійна компетентність |
когнітивних здібностей |
44,7 |
351,7 |
знання історії української державності |
40 |
||
знання у сфері права та спеціалізації суду |
145 |
||
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
122 |
||
Особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
20 |
40 |
безперервний розвиток |
20 |
||
Соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
9,33 |
38,33
|
ефективна взаємодія |
9,33 |
||
стійкість мотивації |
9,67 |
||
емоційна стійкість |
10
|
||
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
285
|
Чесність |
|||
Неупередженість |
|||
Сумлінність |
|||
Непідкупність |
|||
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
Загальний бал |
715,03 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Суховаров А.В. у сукупності набрав 715,03 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Суховаров Артем Володимирович набрав 715,03 бала.
Питання про підтвердження здатності Суховарова Артема Володимировича здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Другої палати Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК