Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бадюкова Юрія Вячеславовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Юрія БАДЮКОВА,

представника Громадської ради доброчесності Людмили ЯНКІНОЇ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бадюкова Юрія Вячеславовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Бадюков Юрій Вячеславович як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.

Указом Президента України від 24 лютого 2011 року № 246/2011 Бадюкова Ю.В. призначено на посаду судді Сумського окружного адміністративного суду строком на п’ять років; Указом Президента України від 27 жовтня 2011 року № 1007/2011 Бадюкова Ю.В. в межах п’ятирічного строку переведено на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду; Указом Президента України від 03 квітня 2017 року № 95/2017 – призначено на посаду судді цього суду.

3. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Бадюкова Ю.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі як такого, що в порядку та строки, визначені Комісією, подав всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
4. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду в межах Конкурсу. Визначено, що Бадюков Ю.В. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 147 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Бадюков Ю.В. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 48,8 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
6. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту  та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Бадюков Ю.В. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду отримав 124 бали; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 319,8 бала; допущено Бадюкова Ю.В. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до цього рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу.

7. Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
8. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 05 травня 2025 року № 17/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Бадюкова Ю.В.

9. На адресу Комісії 11 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Бадюкова Ю.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
10. Комісією у складі Першої палати 16 липня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом Бадюковим Ю.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

11. В основу висновку ГРД, затвердженого 10 липня 2025 року, покладено такі аргументи.
12. Кандидат свавільно встановлював обмеження в реалізації права на мирні зібрання, що нівелювало реалізацію свободи мирних зібрань, зокрема, шляхом встановлення заборони необмеженому колу осіб, на тривалий час і щодо необмеженого місця.

Бадюков Ю.В. як суддя Харківського окружного адміністративного суду ухвалював рішення, які забороняли проведення мирних зібрань, зокрема:

12. 1. Постановою від 14 листопада 2013 року у справі № 820/11210/13-а задоволено позов Харківської міської ради до Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» про обмеження права на проведення з 15 листопада 2013 року до 30 листопада 2013 року з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв масового заходу по збору підписів громадян України під вимогою проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою зі встановленням палаток з символікою Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» за адресами: вул. Сумська, 64; вул. Сумська, 39; вул. Полтавський шлях, 148/2; пр-т Гагаріна, 20 у місті Харкові. Рішення, зокрема, обґрунтовано тим, що запланована відповідачем акція може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей, у тому числі й тих, які мають намір брати участь у цих заходах.
    2. Постановою від 28 березня 2014 року у справі № 820/5774/14 задоволено позов Харківської міської ради до Харківського міського комітету Комуністичної партії України в особі відповідального ОСОБА_1 про обмеження права на мирне зібрання шляхом заборони проведення 30 березня 2014 року з 11 год 00 хв до 14 год 00 хв на майдані Свободи в місті Харкові інформаційно-агітаційного заходу на тему «Вимагаємо зміни політики, яка призводить до тотального погіршення життя трудящих». Аргументуючи прийняте рішення, Бадюков Ю.В. зазначив, що проведення масового заходу у вказаному відповідачем місці та розміщення наметів викликало б значні труднощі з транспортним рухом у зв’язку з можливим виходом учасників акції на проїжджу частину та відволікання уваги водіїв, що збільшило б вірогідність дорожньо-транспортних пригод. Крім того, під час проведення масових заходів могли бути здійснені провокаційні дії стосовно учасників заходів, представників правоохоронних органів та органів місцевої влади, неконтрольований розвиток яких міг призвести до масових заворушень, зокрема, пов’язаних з насильством та захопленням будівель органів державної влади.
    3. Постановою від 14 серпня 2014 року у справі № 820/14921/14 задоволено позов Харківської міської ради до ініціативної групи Харків’ян в особі відповідальної ОСОБА_2 про обмеження права на проведення 17 серпня 2014 року з 16 год 00 хв до 20 год 00 хв масового заходу на площі Свободи в місті Харкові з використанням звукової апаратури, прапорів, плакатів. Обґрунтовуючи рішення, Бадюков Ю.В. послався, зокрема, на лист департаменту транспорту Харківської міської ради від 13 серпня 2014 року № 1280/0/78-14, згідно з яким проведення вказаного заходу у зазначеному відповідачем місці викликало б значні труднощі з транспортним рухом у зв’язку з відволіканням уваги водіїв, що збільшило б вірогідність дорожньо-транспортних пригод. Як наслідок суддя прийшов до висновку, що запланована відповідачем акція може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей, у тому числі тих, які мають намір брати участь у цих заходах.
    4. Постановою від 05 жовтня 2013 року у справі № 820/9409/13-а задоволено позов Харківської міської ради до народного депутата України ОСОБА_3 про обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони відповідачу та іншим учасникам проведення 06 жовтня 2013 року з 09 год 00 хв до 12 год 00 хв зустрічі з виборцями на майданчику, розташованому на вул. Рязанській в місті Харкові. Основною причиною такої заборони була можливість створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров’ю населення або правам і свободам інших людей, зокрема тих, які мають намір брати участь у заходах.
    5. Постановою від 22 лютого 2012 року у справі № 2а-2371/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради до Профспілки підприємців міста Харкова в особі голови ОСОБА_4 про обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони проведення 23 лютого 2012 року з 10 год 30 хв до 15 год 00 хв акції протесту на площі Свободи навпроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації та ходи від площі Свободи до пам’ятника Т.Г. Шевченку на вул. Сумській в місті Харкові. Рішення обґрунтовано тим, що запланована відповідачем акція протесту та хода колоною, що має складатися з військовослужбовців та підприємців, по вул. Сумській у місті Харкові може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей, зокрема тих, які мають намір брати участь у заходах.
    6. Постановою від 11 жовтня 2012 року у справі № 2а-11271/12/2070 задоволено позов Харківської міської ради про заборону масового заходу-мітингу з використанням звуко підсилюючої апаратури, проведення якого мало відбуватись 14 жовтня 2012 року з 08 год 00 хв до 12 год 00 хв за адресою: місто Харків, Молодіжний парк, поруч з пам’ятним знаком на честь героїв-вояків Української Повстанської Армії. Аргументуючи прийняте рішення, Бадюков Ю.В. послався на загальні безпекові ремарки.
13. ГРД підкреслює, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) в таких випадках, коли посилання на конвенційні легітимні цілі є лише формальним, а натомість існують переконливі свідчення, що наведене обґрунтування необхідності обмеження свободи мирних зібрань не було істинним, є усі підстави стверджувати, що обмеження свободи мирних зібрань не мало легітимної мети.
14. Вислів «необхідно у демократичному суспільстві» в прецедентній практиці ЄСПЛ означає, що втручання у право на свободу мирних зібрань відповідає «невідкладним соціальним потребам» і, зокрема, є пропорційним поставленій законній меті (Stankov and the United Macedonian Organization Ilinden v. Bulgaria, § 87).
15. При цьому ЄСПЛ завжди розглядає втручання в контексті справи в цілому і визначає, чи було воно «пропорційним легітимній меті» і чи були причини, які озвучує влада для виправдання втручання, «відповідними і достатніми» (Christian Democratic People’s Party v. Moldova, § 70).
16. Навіть існування об’єктивного ризику застосування насильства під час мирного зібрання, зокрема у вигляді контрдемонстрації, не є підставою для його заборони. Це позитивний обов’язок держави створити умови для вільного вираження своїх позицій громадянами. Адже можливість насильницьких контрдемонстрацій не може, як таке, відняти це право (Christian Democratic People’s Party v. Moldova, § 23). Якщо ж існує теоретичний ризик насильницьких зіткнень, завдання поліції – стояти між двома групами, щоб забезпечити громадський порядок.
17. Отже, на думку ГРД, потенційні посилання Бадюков Ю.В. у власних рішеннях на можливі сутички між представниками різних організацій не можуть слугувати причиною для обмеження прав організацій на мирні зібрання.
18. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійному та особистому житті, оскільки, не перебуваючи на робочому місці, ухвалював судові рішення.
    1. Згідно з даними суддівського досьє кандидат з 17 квітня 2012 року до 04 травня 2012 року перебував у щорічній відпустці, проте у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) міститься постановлена Бадюковим Ю.В. ухвала від 21 квітня 2012 року у справі № 2а-3650/12/2070.
    2. Кандидат з 20 по 23 листопада 2015 року перебував у щорічній відпустці, однак у ЄДРСР наявна постановлена ним в цей період ухвала у справі № 820/11143/15.
19. ГРД зауважила, що практика Вищої ради правосуддя свідчить, що ухвалення рішень у період перебування судді поза межами суду є порушенням чинного законодавства, правил професійної етики та є такими, що підривають авторитет правосуддя.
20. Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак потребує пояснення з боку кандидата.
21. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік Бадюковим Ю.В. задекларовано квартиру площею 65,7 м², розташовану в місті Харкові. Водночас у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2015 рік кандидатом зазначено дві квартири однаковою площею 65,7 м². Датою набуття права щодо однієї квартири вказано 26 серпня 2008 року (власник – дружина кандидата, а він має право користування), а другої – 18 січня 1999 року (власник – дружина Бадюкова Ю.В., вартість – 13 082 грн).
22. У майновій декларації за 2024 рік кандидатом не зазначено вартість автомобіля марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER EVOGUE» 2014 року випуску та автомобіля марки «KIA» моделі «SPORTAGE» 2017 року випуску, хоча у попередніх деклараціях така інформація ним вказувалась. Крім того, у майновій декларації за 2017 рік Бадюков Ю.В. не зазначив вартості автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «POLO» 2012 року випуску та автомобіля марки «KIA» моделі «SPORTAGE» 2017 року випуску. У відповідних деклараціях за 2015 та 2016 роки не вказано вартість автомобіля марки «SKODA» моделі «OCTAVIA А5» 2010 року випуску.
23. Бадюков Ю.В. 9–10 вересня 2013 року проходив періодичне навчання суддів на тему «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини» тривалістю 16 академічних годин, яке проводилося в місті Харкові. Водночас у ЄДРСР наявні 13 судових рішень, постановлених у згаданий період.
24. Кандидат 27 вересня 2013 року перебував на навчанні суддів на тему «Застосування окремих норм матеріального та процесуального права при розгляді адміністративних справ» тривалістю 6 академічних годин. В ЄДРСР містяться шість судових рішень, постановлених ним того дня.
25. У ЄДРСР наявні 12 судових рішень, постановлених Бадюковим Ю.В. 16 січня 2015 року, коли він проходив періодичне навчання суддів тривалістю 4,5 академічних години на тему «Зміна вирішення судових спорів по платі за землю. Застосування статті 6 Конвенції з прав людини при вирішенні адміністративних спорів. Платежі за газ для населення. Методика обчислення розмірів».
26. Кандидат 08 жовтня 2015 року перебував на періодичному навчанні суддів тривалістю 8 академічних годин на тему «Застосування виборчого законодавства на місцевих виборах». В ЄДРСР містяться два судових рішення, постановлених Бадюковим Ю.В. того дня.

3. Джерела права та їх застосування.

27. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
28. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
29.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
30. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
31. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
32. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
33. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
34. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1. На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2. Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3. Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4. За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
35. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
36. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
37. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

38. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
39. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
40. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність кандидата критерію професійної компетентності  оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4. Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
41. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
42. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
43. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
44. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
45. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
46. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року
    № 94/зп-23.
47. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
48. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
49. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
50. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
51. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
52. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
53. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

54. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
55. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
56. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
57. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
58. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
59. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
60. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
61. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

4. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

62. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
63. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
64. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
65. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
66. Комісією 11 квітня 2025 року надіслано запит Бадюкову Ю.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 24 квітня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

67. Так, щодо відповідності критеріям рішучості та відповідальності Бадюков Ю.В. зазначив таке.
68. Частинами першою та другою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вказані конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що гарантовано статтею 64 Конституції України.
69. Бадюков Ю.В. вказав, що ним вчасно та у розумний строк приймаються та не відкладаються рішення, в тому числі у складних та значущих для людини ситуаціях, незважаючи на повномасштабне вторгнення та перебування міста Харкова та Харківської області у статусі регіонів, де ведуться бойові дії.
70. Під час засідання кандидат повідомив, що рішучість та відповідальність передбачають швидке реагування та вчинення дій суддею, без затягування судового розгляду, що вимагає здатності організуватися попри деколи складні обставини. Про відповідність Бадюкова Ю.В. зазначеним показникам може свідчити, зокрема, публікація у мережі «Інтернет» від 22 грудня 2023 року під заголовком «Який суддя Харківського окружного адміністративного суду найбільше «відпочивав» у 2022 році», розміщена на порталі громадської платформи «Мережа антикорупційних центрів». У вказаній статті зазначено, що суддя Бадюков Ю.В. посідає останнє місце в цьому рейтингу з 32 суддів, оскільки використав лише п’ять днів відпустки у 2022 році.
71. Судові рішення з метою захисту прав і свобод людини в умовах війни, у тому числі протягом 2022–2024 років, здебільшого приймались кандидатом у строки, встановлені процесуальним законодавством, та без зайвих зволікань.
72. Значущими для людей ситуаціями в ці воєнні роки, на думку кандидата, є, зокрема, правильність нарахування та своєчасність одержання пенсійних і соціальних виплат непрацездатними громадянами, внутрішньо переміщеними особами та іншими малозабезпеченими верствами населення.
73. Наприклад, протягом 2022–2023 років Бадюковим Ю.В. постановлено близько 15 ухвал на підставі вимог статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, практики ЄСПЛ (зокрема, справ «Shishkov v. Russia» та «Меріт проти України») за клопотаннями осіб, вимушених переселитися до міста Харкова та які перебували в скрутних життєвих умовах, про звільнення від сплати судового збору за подання позовів у соціальних питаннях та щодо пенсійного забезпечення. Такі рішення без вагань приймалися кандидатом на підставі клопотань осіб, підтверджених документами про переміщення з територій, на яких ведуться бойові дії, або документів, що свідчили, що ставка судового збору перевищувала 5 % сукупного річного доходу такої особи.
74. На підтвердження своєчасності розгляду справ Бадюков Ю.В. надав інформацію про дотримання строків розгляду справ і матеріалів за 2024 рік, відповідно до якої у його провадженні перебувало 1 666 справ та матеріалів, з яких розглянуто 1 330, з порушенням строків розгляду – 14 справ. Крім того, Бадюков Ю.В. зауважив на відсутність відповідних дисциплінарних проваджень щодо нього.
75. Як приклад розгляду в розумний строк складних справ у значущій для людини ситуації, а також здатності брати на себе відповідальність, кандидат навів справи про поновлення на посадах в органах Національної поліції України працівників, звільнених через неможливість своєчасного прибуття до Головного управління Національної поліції України в Харківській області для продовження несення служби через окупацію або інші обставини, спричинені повномасштабним вторгненням росії (№ 520/8569/22, № 520/9170/22, № 520/1679/23, № 520/2230/23). Рішення у зазначених справах набрали законної сили.
76. На думку кандидата, про його відповідність показнику відповідальності свідчить висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 22 квітня 2015 року № 23/02-15, яким припинено перевірку щодо Бадюкова Ю.В. через відсутність фактів, що свідчать про порушення ним присяги, та відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.
77. Досліджуючи питання відповідності кандидата, зокрема, показнику відповідальності, Комісія встановила, що заочним рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2011 року у справі № 2-4906/2011 задоволено позов ОСОБА_5 до Бадюкова Ю.В. про позбавлення його батьківських прав щодо доньки, ОСОБА_6, _________ року народження. Присутні у засіданні представник органу опіки та піклування і представник прокуратури підтримали позов.
78. У мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідач не бачиться та не спілкується з донькою, матеріально не допомагає, ухиляється від виконання рішення Залізничного районного суду міста Києва від 20 вересня 2001 року про стягнення з нього аліментів. Крім того вказано, що у зв’язу з несплатою Бадюковим Ю.В. аліментів його оголошено у розшук ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 листопада 2007 року.
79. Комісією 10 липня 2025 року направлено запит кандидату щодо надання пояснень з приводу викладених обставин. Бадюковим Ю.В. 14 липня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення, у яких зазначено таке.
80. Про рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2011 року у справі № 2-4906/2011 кандидат дізнався з запиту Комісії. Згідно з даними ЄДРСР зазначене рішення надіслано судом до Реєстру 25 вересня 2015 року, зареєстроване 26 вересня 2015 року та оприлюднено 02 жовтня 2015 року. Великою несподіванкою для нього стали як саме рішення, так і встановлені в ньому факти, зокрема щодо перебування у розшуку та несплати аліментів.
81. Оскільки Бадюков Ю.В. не підтримує особистих контактів з колишньою дружиною ОСОБА_5, йому невідомі її мотиви для подання позову про позбавлення його батьківських прав. Припускає, що гостру негативну реакцію могли спровокувати його переїзд з міста Києва до Харкова, одруження у 2006 році та народження в другому шлюбі спільної дитини.
82. На переконання Бадюкова Ю.В., колишня дружина навмисно ввела в оману Солом’янський районний суд міста Києва щодо несплати ним аліментів, оскільки не надала виписки з рахунку, спеціально відкритому нею для отримання аліментів.
83. На підтвердження сплати аліментів кандидат надав копії платіжних документів за 2002–2012 роки, зокрема квитанцію за період, зазначений у рішенні Солом’янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2011 року, а також копії трьох власних заяв (датованих 2002–2004 роками) до відповідних відділів державної виконавчої служби про направлення виконавчого документа для подальшого виконання за місцем його роботи. Оскільки минуло багато часу, далеко не всі підтвердні документи збереглися.
84. Кандидат вказав, що крім банківських переказів неодноразово передавав готівкові кошти через спільних знайомих, які могли б бути свідками під час судового розгляду справи, якби Бадюков Ю.В. був обізнаний про цей судовий процес.
85. Крім того кандидат повідомив, що з 26 серпня 2008 року місце його проживання зареєстроване Дзержинським районним відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, співпадало з фактичним місцем проживання у місті Харкові та не було прихованим. Також Бадюков Ю.В. до 23 жовтня 2006 року мав постійне місце роботи в місті Києві, а з 01 лютого 2006 року – у місті Харкові.
86. На думку кандидата, рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2011 року могло бути потрібне ОСОБА_5 не для встановлення негативних фактів відносно нього, які водночас однозначно були необхідними для задоволення позову в такій категорії справ, а у зв’язку зі створенням нею нової родини з іншим чоловіком. Ймовірно, колишня дружина прагнула уникнути необхідності у подальшому неодноразово отримувати від нього дозволи для виїзду їхньої спільної дочки за кордон та на вчинення інших юридично значущих дій до її повноліття, особливо враховуючи його переїзд до іншого міста, створення нової сім’ї та народження дитини в новому шлюбі.
87. На запитання Комісії, чи вживав Бадюков Ю.В. заходів до налагодження стосунків з дитиною, кандидат повідомив, що колишня дружина не сприяла, а навпаки протидіяла спілкуванню з дочкою, а зі слів спільних знайомих він знав, що після його візитів ОСОБА_5 виміщувала невдоволення на доньці, тому він не хотів погіршувати і без того складну ситуацію.
88. Бадюков Ю.В. вказав, що рішення Солом’янського районного суду міста Києва у справі № 2-4906/2011 було ухвалено без його належного повідомлення та за його відсутності попри те, що місце його проживання було зареєстровано у встановленому законом порядку, а місце роботи на посаді судді – загальновідоме, оскільки у вільному доступі в мережі «Інтернет» наявні Укази Президента України про його призначення та переведення від 24 лютого 2011 року та від 27 жовтня 2011 року відповідно. Викладене, на переконання кандидата, свідчить про наявність у ОСОБА_5 інтересу та прихованої справжньої мети щодо оголошення його у розшук, штучного створення його необізнаності стосовно судового процесу та встановлення судом обставин щодо несплати аліментів, які не відповідають дійсності.
89. На запитання Комісії, чи здійснювалась сплата аліментів після призначення Бадюкова Ю.В. на посаду судді за постановою державного виконавця про звернення стягнення на його доходи, кандидат надав негативну відповідь та повідомив, що сплачував самостійно, оскільки після призначення на посаду цікавився в бухгалтерії, чи могли б вони здійснювати відповідні вирахування з його заробітної плати, але отримав відповідь, що буде зручніше, якщо він пераховуватиме аліменти особисто.
90. Комісія, оцінивши надані кандидатом письмові та усні пояснення, звертає увагу на таке. Статтею 90 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі – Закон № 606-XIV), що діяв у відповідній редакції у період існування у Бадюкова Ю.В. обов’язку зі сплати аліментів, встановлено відповідальність боржника за неповідомлення про зміну місця проживання чи місця роботи (отримання доходів). Вочевидь, кандидат був обізнаний щодо наявності обов’язку повідомляти про зміну місця роботи, оскільки він щонайменше тричі звертався до державної виконавчої служби із заявами про направлення виконавчого документа за місцем роботи. Водночас, зазначаючи у заявах назви та адреси підприємств, розташованих у місті Києві, власною адресою Бадюков Ю.В. вказував будинок АДРЕСА_1 у селі Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області. За таких обставин він не міг бути вчасно повідомлений про дії, що вчинялися у зв’язу з примусовим виконанням рішення суду про стягнення з нього аліментів. Зокрема, відсутність відомостей про місце проживання Бадюкова Ю.В. дала підстави для звернення державного виконавця до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області із поданням про винесення ухвали про його розшук у відповідності до вимог статті 40 Закону № 606-XIV.
91. Надані Бадюковим Ю.В. підтвердні документи щодо сплати аліментів на рахунок ОСОБА_5, відкритий у банківській установі, свідчать на користь виконання ним рішення Залізничного районного суду міста Києва від 20 вересня 2001 року. Водночас, оскільки вказане рішення було звернуто до примусового виконання, кандидат відповідно до вимог частини п’ятої статті 12 Закону № 606-XIV був зобов’язаний протягом трьох робочих днів повідомляти державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення. У рішенні Солом’янського районного суду міста Києва у справі № 2-4906/2011 зазначено, що відділом державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції в Миколаївській області складено довідку від 26 квітня 2011 року № 406/9 про несплату Бадюковим Ю.В. аліментів, з чого слідує висновок про ігнорування кандидатом обов’язку щодо повідомлення органу державної виконавчої служби про самостійну сплату аліментів. Бадюков Ю.В. також не повідомив державного виконавця про місце своєї роботи в суді, хоча сплата аліментів шляхом звернення стягнення на доходи звільняє боржника від необхідності щомісячного повідомлення державного виконавця про здійснені періодичні платежі, поклавши на роботодавця обов’язок кожні шість місяців надсилати звіти про відрахування.
92. Тому хоча кандидат перераховував аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини, невиконання ним обов’язків, покладених Законом № 606-XIV, сприяло створенню умов для нарахування заборгованості зі сплати аліментів, оголошення його у розшук та подальшого позбавлення батьківських прав.
93. У зв’язку з викладеним Комісія вважає, що Бадюков Ю.В., крім іншого, не в повній мірі прийняв особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки в особистому житті, що враховано шляхом зменшення кількості балів, визначених за результатами оцінювання кандидата за критерієм особистої компетентності.
94. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Бадюков Ю.В. у письмових поясненнях зазначив, що професія судді вимагає постійного розвитку та самовдосконалення через безперервний розвиток суспільних відносин, їх трансформацію, що призводить до необхідності їх правового регулювання, спричиняє розвиток права, а також виникнення, зміну та припинення правовідносин, у зв’язку з чим перед суддею завжди пріоритетним є питання такого моніторингу.
95. На практиці судді першої та другої інстанцій одними з перших зіткаються з питанням правильного тлумачення та застосування прийнятих нормативно-правових актів ще за відсутності висновків Верховного Суду, котрі мають враховуватись суддями під час прийняття рішень в силу приписів частини п’ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
96. У поясненнях кандидат зазначив, що завдання судді під час такого тлумачення та застосування норм права – не припускатися грубих помилок, які в подальшому можуть також «перенестися» до наступних рішень у аналогічних справах. Інструментом їх уникнення є аналіз правових позицій Верховного Суду у максимально схожих ситуаціях, врахування думок колег та наукових робіт правників, власний багаторічний досвід, у тому числі негативний.
97. На переконання Бадюкова Ю.В., саморозвиток полягає, зокрема, в обізнаності щодо змін в законодавстві та прийняття нових законів, насамперед тих, що застосовуються в роботі.
98. З метою дотримання та відповідності показникам, встановленим пунктом 6.3 Бангалорських принципів поведінки суддів, вимогам статті 56 Закону, для систематичного розвитку професійних навичок, підтримання кваліфікації кандидат проходив підготовку в Національній школі суддів України протягом усієї суддівської кар’єри, взявши участь у більше ніж 20 заходах.
99. Бадюков Ю.В. вказав, що рішенням Комісії від 17 жовтня 2018 року № 1827/ко-18 встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді він набрав 719,625 бала та був визнаний таким, що відповідає займаній посаді.
100. Кандидат у співавторстві з доктором юридичних наук, професором Житним О.О. готував та опублікував друковані роботи на правову тематику: «Неодноразовість та криміноутворююча ознака (на прикладі статті 434 Кримінального кодексу України)», «Криміналізація поганого поводження з військовополоненими (порівняльний вимір)», «Використання джерел міжнародного права при кваліфікації поганого поводження з військовополоненими».
101. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

102. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 32,33 бала, що є нижчим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія доходить висновку, що Бадюков Ю.В. не відповідає критерію особистої компетентності.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

103. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
104. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

105. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

106. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

107. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

108. У письмових поясненнях, надісланих кандидатом до Комісії 24 квітня 2025 року, щодо відповідності показнику «ефективної комунікації» Бадюков Ю.В. вказав, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді.
109. Принципи адміністративного судочинства – рівність всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі – реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав і обов’язків, до яких також віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
110. Кандидат зазначив, що під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні можна виявити різноманітні точки зору та обговорити їх на публіці, що може допомогти публічно обґрунтувати своє рішення та забезпечити легітимність його прийняття.
111. Комунікація під час  судових засідань підсилює увагу до позиції її учасників, надає можливість більш уважно поставитись до обставин, документів та норм права, котрі можуть бути визначальними для правильного вирішення спору.
112. Така взаємодія також підвищує довіру громадськості до судової системи через відкритість, прозорість та об’єктивність розгляду справ. Зазначене вище, на думку Бадюкова Ю.В., можна умовно віднести до зовнішньої комунікації.
113. Кандидат вказав, що внутрішня комунікація полягає у взаємодії між суддями під час розгляду справ у складі колегії суддів, де консенсус під час ухвалення рішення має вагомий характер. Уважне ставлення до думок, аргументів, висновків та досвіду колег під час професійної комунікації з того чи іншого правового питання, їх обговорення та аналіз можуть бути запорукою уникнення судових помилок та прийняття обґрунтованого, законного судового акта.
114. Водночас, зауважив Бадюков Ю.В., відстоювання власної точки зору має здійснюватися не лише з урахуванням або відхиленням позиції інших колег, але й на підставі встановлених фактів, відповідати поняттю права і його принципам, у відповідності до вимог діючих нормативно-правових актів, рішень Верховного Суду та ЄСПЛ. У разі незгоди судді з точкою зору інших суддів та як результат – із прийнятим судовим рішенням, процесуальним законом передбачено інститут окремої думки (частина третя статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України).
115. Кандидат зазначив, що про здатність впевнено та переконливо виступати перед аудиторією можуть свідчити його виступи: на засіданні Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції 22 квітня 2015 року; на співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді 17 вересня 2018 року; під час захисту дисертації на засіданні спеціалізованої вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ 25 жовтня 2019 року та на засіданні експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки України 22 січня 2020 року.
116. Стосовно відповідності показнику «ефективної взаємодії» Бадюков Ю.В. надав такі письмові пояснення.
117. Конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища виникають завдяки готовності колег по роботі до ефективної взаємодії у спільній професійній діяльності.
118. Перш за все вони знаходять втілення у взаємодії на професійному ґрунті – розгляд справ у колегіальному складі, спілкування з колегами поза межами судових засідань з питань наявності у їх практиці певних категорій справ або процесуальних ситуацій, шляхів їх вирішення. Зі свого боку кандидат також намагається конструктивно допомагати порадою, наданням копій наявних правових позицій або науково-практичних коментарів.
119. Бадюков Ю.В. вказав, що підтримує збудовані роками професійні стосунки з колегами по роботі, а також колишніми колегами із Сумського окружного адміністративного суду, де працював у 2011 році, колегами з Другого апеляційного адміністративного суду, про що свідчить рекомендації, надані кандидату головою Сумського окружного адміністративного суду і суддею Другого апеляційного адміністративного суду для участі в Конкурсі.
120. До ефективної взаємодії в контексті поваги та розуміння інших точок зору можна віднести й вирішення питань внутрішньої діяльності суду, захисту професійних інтересів суддів. Перелік завдань, що відносяться до суддівського самоврядування, вирішується колективними рішеннями, які є результатом ефективної взаємодії.
121. Позитивним наслідком взаємодії з колегами є допомога Збройним силам України та Комунальному некомерційному підприємству Харківської обласної ради «Обласний центр служби крові» у вигляді придбання автомобілів та іншого обладнання.
122. Як приклад ефективної взаємодії з іншими представниками професійного середовища та основі професійних цілей та цінностей є підготовка та публікація наукових тез – доповідей на правову тематику у співавторстві з доктором юридичних наук, професором Житним О.О.
123. Стосовно стійкості власної мотивації до виконання професійних обов’язків судді кандидат у письмових поясненнях зазначив, що на більш зрілому етапі діяльності працівника мотив закріплюється в характері людини, перетворюється на властивість особистості. В контексті обговорюваного питання такими рисами є мотив досягнення успіхів і уникнення невдач, а також самооцінка та оцінка роботи керівництвом, колегами.
124. Як вказує кандидат, мотив досягнення успіхів – намагання добитися успіхів у діяльності і спілкуванні. Мотив уникнення невдач – відносно стійке намагання уникнути невдач у життєвих ситуаціях, пов’язаних з оцінкою результатів діяльності особи іншими людьми. Самооцінка – це оцінка особистістю власних можливостей, якостей, місця серед інших людей.
125. Мотивовані люди прагнуть досягати цілей або виконувати певні дії через самий процес або результат, який приносить їм задоволення або відчуття самореалізації, а не заради зовнішніх винагород, як-от гроші, слава чи визнання, тобто людина отримує задоволення від самого процесу діяльності, незалежно від зовнішніх стимулів.
126. Бадюков Ю.В. відзначив, що незалежність є складовою мотивації судді, першим показником Бангалорських принципів поведінки суддів. Другий – це задоволення від результату (наприклад, залишення рішення без змін судами вищих інстанцій), але й від процесу – слухання справи або її вирішення без виклику сторін, написання тексту рішення тощо. Далі – саморозвиток, коли діяльність сприяє особистому професійному зростанню, вдосконаленню навичок і розширенню кругозору. І наостанок – коли позитивні відчуття перемог від досягнень більші, ніж від отримання зовнішніх нагород чи визнання. Мотивовані люди, на переконання кандидата, завжди демонструють кращі результати.
127. Важливого значення для ефективного функціонування правової держави набуває незалежний і ефективний суд. Забезпечення провідної ролі в суспільному житті справедливого, демократичного суду як найбільш дієвої г гарантії прав людини і громадянина є переконливим доказом того, що держава набула правового характеру. Провідну роль суд може відігравати тільки за умови здійснення правосуддя виключно судом і відповідно до закону, забезпечення незалежності і кваліфікованості суддів, доступності судового захисту для громадян тощо. В результаті здійснюваної в державі реформи судової системи ці умови створюються і поступово реалізовуються.
128. Стосовно емоційної стійкості Бадюков Ю.В. вказав, що вона розглядається як властивість особистості, однак це – інтегративна якість, показниками якої є контроль над емоціями, стабільний емоційний стан та оптимальне використання резервів нервово-психічної енергії. Емоційна стійкість забезпечує здатність людини успішно досягати поставленої мети в складних емоціогенних обставинах, контролюючі власні емоції. Під час війни, коли загроза є постійною і реальною, а невизначеність виснажує, емоційна стійкість допомагає зберегти внутрішній баланс.
129. Прикладом здатність успішно досягати поставленої мети в стресових обставинах можуть бути гарні показники роботи за час воєнного стану в місті, віднесеному до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та яке перебуває поруч із лінією зіткнення і майже повністю від ворожими ударами.
130. Бадюков Ю.В. зазначив, що спілкування з рідними, друзями колегами є джерелом сил та натхнення. Люди, які підтримують один одного, зміцнюють психологічну стійкість. Зайняття улюбленими справами, як-то пішими та велосипедними прогулянками з дітьми, грою в шахи, переглядом футбольних матчів разом з сім’єю, доглядом за садовими та городніми рослинами, автомобільні подорожі, риболовля, домашні улюбленці – все це є тим, що нівелює негативний вплив стресу та напруги і дозволяє поповнити резерви нервово-психічної енергії.
131. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

132. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Бадюков Ю.В. набрав 39,33 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

6. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

133. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
134. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
135. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
136. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення судді Бадюкова Ю.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Бадюков Ю.В. не притягувався.
137. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
138. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Бадюкова Ю.В. було досліджено висновок ГРД від 10 липня 2025 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
139. Бадюков Ю.В., ознайомившись із висновком ГРД, надав такі письмові пояснення стосовно постановлення рішень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
140. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб’єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання врегульовувались статтею 182 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення вказаних постанов). Зазначеною статтею було встановлено обов’язок суду щодо негайного повідомлення позивача та організатора (організаторів) мирних зібрань, вирішення справи протягом трьох днів після відкриття провадження або невідкладно, невідкладної видачі або надсилання судового рішення учасникам справи, у зв’язку з тим такі спори відносяться до складних категорій справ.
141. Кандидат пояснив, що зазначені у висновку ГРД судові справи вирішувались ним у встановлені законом строки з обов’язковим виконанням процесуальних приписів щодо повідомлення організаторів мирних акцій про дату, час і місце розгляду справи, а також про необхідність надання письмових заперечень проти позову та доказів в їх обґрунтування (всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення, вчинені дії з приводу яких подано позов). Копії позовних заяв та доданих документів направлялись відповідачам з метою надання організаторам акцій можливості належно підготуватись до розгляду судової справи.
142. Під час розгляду судом надавалась оцінка поданих учасниками доказів, які відповідали вимогам щодо їх належності та допустимості, достатності та достовірності. Так, у матеріалах вказаних справ містилися висновки компетентних, уповноважених чинним законодавством України органів, які свідчили про наявність небезпеки для здоров’я та життя громадян, можливість спричинення травмувань або загибелі учасників акцій, зокрема:
     1. Через проведення у запланованому місці у визначений час мирних акцій декількома політичними партіями або організаціями з полярними поглядами, наприклад дев’ятьма різними політичними партіями (справа № 2а-11271/12/2070) або двома політичними партіями та одночасно футбольними ультрас (тип футбольних фанатів, відомих фанатичною підтримкою відповідного футбольного клубу) двох команд і проведення низки громадсько-масових заходів радикально налаштованими активістами проросійських громадських організацій (справа № 820/5772/14), додатково двома політичними та громадськими організаціями, окрім відповідача (справа № 2а-2371/12/2070);
     2. Через необхідність підготовки та виконання робіт з монтажу складних конструкцій і споруд із залученням важкої техніки та спеціальних засобів, що вимагає обов’язкового проведення підготовчих робіт на будівельних майданчиках, на майдані свободи у місті Харкові до святкових заходів згідно з розпорядженнями міського голови «Про святкування Масляної» (справа № 2а-2371/12/2070), святкування Дня міста та Дня Незалежності (справа № 820/14921/14);
     3. Через створення небезпеки життю та здоров’ю людей на об’єктах транспортної інфраструктури (справа № 820/11210/13-а), перебування учасників акцій поблизу інтенсивної транспортної артерії міста (справа №820/9404/13-а) та можливим виходом учасників акції на проїжджу частину дороги, що збільшить вірогідність дорожньо-транспортних пригод, у тому числі з важкими наслідками (справа № 820/5772/14).
143. Частина друга статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), частина друга статті 39 Конституції України, частина п’ята статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачали обмеження мирного заходу судом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
144. Бадюков Ю.В. пояснив, що досліджені у справах письмові докази, зокрема листи правоохоронних органів та інших організацій, вказують на те, що обмеження проведення мирних зібрань здійснювалось судом в інтересах забезпечення громадського порядку, вірогідність порушення якого за умов, установлених суддею, була цілком ймовірною.
145. У зазначених справах судом надано перевагу захисту прав громадян на життя і здоров’я над правом на мирні зібрання за вказаних конкретних обставинах, що, на переконання кандидата, є виправданими та правильними діями судді.
146. Перше речення статті 2 Конвенції, яке є одним з найфундаментальніших положень цього документу, закріплює одну з основних цінностей демократичних суспільств, що входять до Ради Європи, вимагає від держави не тільки утримуватись від умисного позбавлення життя, але й вживати належних заходів для захисту життя осіб, які перебувають під її юрисдикцією. Така позиція викладена, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Ніколае Вірджіліу Тенасе проти Румунії» та «Kurt v. Austria».
147. Згідно з Сиракузькими принципами тлумачення обмежень та відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські та політичні права прагнення захистити здоров’я населення може слугувати підставою для обмеження певних прав, якщо державі необхідно вжити заходів до усунення серйозної загрози здоров’ю населення або окремих осіб.
148. Бадюков Ю.В. повідомив, що при ухваленні рішень ним були правильно витлумачені та застосовані положення статей 2 та 11 Конвенції, статей 3 і 39 Конституції України з наданням беззаперечної переваги приписам статті 2 Конвенції та статті 3 Конституції України, адже реалізація права на мирні зібрання не може бути поставлена в жодне порівняння з життям і здоров’ям людини як найвищої соціальної цінності в Україні.
149. Кандидат зауважив, що в разі, якщо постановлені ним рішення про обмеження мирних зібрань зберегли хоча б одне людське життя, то мету правосуддя було досягнуто.
150. У контексті обстави, що склалися в процесі кваліфікаційного оцінювання Бадюкова Ю.В. в межах Конкурсу, необхідно згадати, що однією із гарантій незалежності судді при здійсненні правосуддя є обмеження оцінки мотивів та підстав ухвалення судових рішень поза процедурою їх процесуального перегляду.
151. У Висновку № 3 (2002) та Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зауважено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до ЄСПЛ.
152. Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути підставою для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
153. У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
154. Беручи до уваги наведені засади та стандарти, Комісія дотримується принципів незалежності правосуддя та не вдається до оцінки судових рішень.
155. Водночас Комісія виходить із того, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне дотримання прав та їх поновлення. Відтак у кожному випадку необхідно звернути увагу, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання в межах Конкурсу є поведінка кандидата під час розгляду справи та ухвалення рішення на предмет дотримання завдань адміністративного судочинства. З цією метою Комісія повинна переконатися в тому, що правосуддя в тій чи іншій ситуації відбулося і в діях судді при ухваленні рішення немає ознак свавілля чи грубої недбалості, які б завдавали шкоди справедливому та незалежному судовому розгляду.
156. Комісія констатує, що досліджені рішення, ухвалені Бадюковим Ю.В. в справах про обмеження права на мирні зібрання, в очах стороннього спостерігача створили враження обумовлених політичними мотивами та прийнятих під незаконним впливом відповідних політичних сил, про що зокрема свідчить і висновок ГРД. У зв’язку з викладеним Комісія вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «незалежність» та на 15 балів за показником «неупередженість».
157. Стосовно ухвалення судових рішень, не перебуваючи на робочому місці, зокрема, під час відпусток, Бадюков Ю.В. надав такі пояснення.
158. Дійсно, у період з 17 квітня 2012 року до 04 травня 2012 року згідно з наказом голови Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року № 05-05/17 кандидат перебував у щорічній основній відпустці. До суду 21 березня 2012 року надійшло подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом (справа № 2а-3650/12/2070).
159. Відповідно до інформації з комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі – КП «ДСС») та ЄДРСР суд ухвалою від 21 березня 2012 року (дата надсилання до ЄДРСР – 22 березня 2012 року, дата набрання законної сили – 02 квітня 2012 року) повернув подання позивачу у зв’язку з порушенням правил територіальної підсудності, вказавши належність подання до Полтавського окружного адміністративного суду. Того ж дня копію ухвали про повернення подання разом з доданими до нього матеріалами направлено податковому органу, який отримав документи 27 березня 2012 року.
160. Ухвала у справі № 2а-3650/12/2070 від 21 квітня 2012 року, про яку зазначено у висновку ГРД, повністю ідентична ухвалі, постановленій у цій справі 21 березня 2012 року, окрім дати, і продублювалась у КП «ДСС» помилково, учасникам справи не направлялась, дані про набрання нею законної сили відсутні.
161. На підтвердження викладеного кандидат надав скріншот з КП «ДСС», згідно з яким датою створення постанови від 21 квітня 2012 року є 21 березня 2012 року. Таким чином Бадюков Ю.В. не приймав рішень під час перебування у щорічній відпустці з 17 квітня 2012 року до 04 травня 2012 року.
162. Стосовно постановлення 26 листопада 2015 року ухвали у справі № 820/11143/15, коли кандидат перебував у щорічній відпустці з 20 до 23 листопада 2015 року, Бадюков Ю.В. пояснив таке.
163. Ухвалою від 06 листопада 2015 року відкрито провадження у справі № 820/11143/15. Ухвалою про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду (пункт 2 резолютивної частини) розгляд указаної справи призначено на 26 листопада 2015 року.
164. Позивачем у справі 26 листопада 2015 року було подано низку заяв та клопотань, зокрема, про зупинення провадження у справі, що підтверджується скріншотом із КП «ДСС» та копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції.
165. За результатами розгляду заяви позивача від 26 листопада 2015 року судом того ж дня постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі. Водночас, в ухвалі допущено описку, а саме датою її постановлення зазначено 23 листопада 2015 року замість правильної дати – 26 листопада 2015 року. Відповідно до інформації КП «ДСС» зазначену ухвалу створено 26 листопада 2015 року, тобто вже після виходу Бадюкова Ю.В. з відпустки.
166. Комісія, ознайомившись з наданими кандидатом поясненнями та підтвердними документами, вважає їх обґрунтованими та достатніми.
167. Стосовно декларування квартири площею 65,7 м², розташованої в місті Харкові, Бадюков Ю.В. пояснив, що указана квартира належала його дружині на підставі договору дарування від 18 січня 1999 року. Система електронного декларування почала працювати з 01 вересня 2016 року, тому кандидатом 17 жовтня 2016 року подано майнову декларацію за 2015 рік. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Бадюков Ю.В. задекларував належну дружині квартиру та зазначив датою набуття права власності 18 січня 1999 року.
168. Оскільки місце проживання кандидата у належній дружині квартирі було офіційно зареєстровано відповідним органом Міністерства внутрішніх справ 26 серпня 2008 року, у розділі 3 майнової декларації він задекларував своє право користування цією ж квартирою, вказавши тип права – «інше право користування», інший тип – «проживання», дата набуття права – 26 серпня 2008 року.
169. Стосовно не зазначення у майновій декларації за 2024 рік вартості автомобіля марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER EVOGUE» 2014 року випуску та автомобіля марки «KIA» моделі «SPORTAGE» 2017 року випуску Бадюков Ю.В. пояснив таке.
170. Автомобіль марки «LAND ROVER» належить на праві власності дружині кандидата на підставі договору дарування, укладеного 15 квітня 2024 року між нею та її сестрою.
171. Підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що членом сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб вважаються, зокрема, її рідні брати та сестри. Відповідно до підпункту «а» підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об’єкти дарування, що отримуються у дарунок членами сім’ї дарувальника другого ступеню споріднення оподатковуються за нульовою ставкою. Тож, ані податок на доходи фізичних осіб, ані військовий збір у такому разі не сплачуються. До того ж, на підставі пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України таких осіб звільнено й від обов’язку подання декларації про доходи саме у разі отримання дарунку.
172. Оскільки автомобіль марки «LAND ROVER» передано у власність дружини кандидата безоплатно, його оцінка не проводилась, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не сплачувались, графа 11 майнової декларації «Доходи, у тому числі подарунки» не заповнювалась.
173. Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – роз’яснення НАЗК) від 07 березня 2022 року № 4 (у редакції, чинній на момент декларування) подарунок у формі іншій, ніж готівкові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість такого подарунка перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
174. Бадюков Ю.В. зазначив у поясненнях, що дохід підлягає відображенню в 11 розділі майнової декларації лише за наявності відомостей про його розмір. У разі відсутності таких відомостей відповідний дохід не зазначається у цьому розділі декларації, однак може підлягати відображенню в інших розділах (така ситуація можлива, зокрема, у випадку отримання у спадщину нерухомості, якщо її грошова оцінка не проводилась).
175. У пункті 63 роз’яснень НАЗК зазначено, що у разі, якщо майно, подароване особі, оподатковується за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається. Отже, оскільки подарунок оподатковувався за нульовою ставкою та оцінка подарованого майна не проводилась, відомості про неї відсутні у договорі дарування, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість автомобіля Бадюковим Ю.В. було обрано позначку «не застосовується». У майнових деклараціях за 2020–2023 роки кандидатом зазначалась вартість цього автомобіля станом на дату набуття права власності ОСОБА_7 (сестрою дружини кандидата) у розмірі 800 000 грн.
176. Стосовно недекларування вартості автомобіля марки «KIA» моделі «SPORTAGE» 2017 року випуску, що перебував у користуванні кандидата та його родини, у майновій декларації за 2024 рік Бадюков Ю.В. пояснив таке. Сестра дружини кандидата подарувала указаний транспортний засіб своїй матері 15 квітня 2024 року. У зв’язку з тим, що подарунок оподатковувався за нульовою ставкою, оцінка подарованого майна не проводилась та відомості про неї відсутні у договорі дарування, кандидат у полі декларації про вартість обрав позначку «не застосовується». У майнових деклараціях за 2019–2023 роки Бадюковим Ю.В. зазначалась вартість цього автомобіля станом на дату набуття права власності ОСОБА_7 (сестрою дружини кандидата) у розмірі 708 900 грн.
177. Стосовно недекларування вартості автомобіля марки «KIA» моделі «SPORTAGE» 2017 року випуску та автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «POLO» 2012 року випуску, що перебували у користуванні кандидата та його родини, у майновій декларації за 2017 рік Бадюков Ю.В. повідомив таке. Указані автомобілі належать на праві власності сестрі дружини кандидата ОСОБА_7, яка не є членом його сім’ї в розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Про придбання ОСОБА_7 цього майна кандидату стало відомо вже після вчинення правочинів.
178. Відповідно до пункту 13 роз’яснень НАЗК щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» від 11 серпня 2018 року стосовно заходів фінансового контролю вартість транспортного засобу відображається станом на дату його набуття у власність, володіння або користування. Заповнюючи майнову декларацію за 2017 рік, Бадюков Ю.В. звернувся до сестри дружини щодо надання інформації про вартість автомобілів з метою декларування, але вона відповіла, що точну суму повідомити не може у зв’язку з втратою документів про їх придбання.
179. Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3 затверджено, зокрема, Форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у пункті 9 якої зазначено, що вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначається у разі, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину. Ураховуючи, що вартість вказаних вище автомобілів Бадюкову Ю.В. відома не була, такі відомості у майновій декларації за 2017 рік ним не зазначались.
180. Стосовно незазначення вартості автомобіля марки «SKODA» моделі «OCTAVIA А5» 2010 року випуску, що перебував у користуванні родини кандидата, у майнових деклараціях за 2015 та 2016 роки, Бадюков Ю.В. пояснив, що указаний автомобіль на праві власності належав його тещі. Втім оскільки його вартість станом на дату набуття права власності тещою у 2011 році не була відома кандидату, така інформація ним не декларувалась.
181. Стосовно ухвалення судових рішень під час проходження навчання в Національній школі суддів України 9–10 вересня 2013 року, 27 вересня 2013 року, 16 січня 2015 року та 08 жовтня 2015 року Бадюков Ю.В. повідомив, що Харківське відділення Національної школи суддів України розташоване у приміщенні Апеляційного суду Харківської області на площі Руднєва у міста Харкові. На той час Харківський окружний адміністративний суд знаходився на відстані 10 хвилин пішого ходу від Апеляційного суду Харківської області. Враховуючи, що навчання зазвичай розпочиналось близько 10 год 00 хв, тривало від чотирьох до шести академічних годин, кандидат, з метою дотримання процесуальних строків ухвалював рішення в порядку письмового провадження у справах незначної складності та у термінових справах.
182. Комісія вважає надані кандидатом пояснення переконливими та достатніми.
183. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Бадюковим Ю.В., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 270 балів.

7. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

184. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Бадюков Ю.В. у сукупності набрав 701,47 бала.

185. Таким чином, Бадюков Ю.В. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.
186. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бадюков Юрій Вячеславович набрав 701,47 бала.

Визнати Бадюкова Юрія Вячеславовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

Головуючий                                                                       Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                   Ярослав ДУХ

                                                                                             Роман КИДИСЮК

                                                                                             Олег КОЛІУШ

                                                                                             Роман САБОДАШ