X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Скадовського районного суду Херсонської області Кустова Олександра Юрійовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
02.11.2026
№
58/ко-26
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Скадовського районного суду Херсонської області Кустова Олександра Юрійовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач), Романа САБОДАША,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Скадовського районного суду Херсонської області Кустова Олександра Юрійовича на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Кустова О.Ю. призначено на посаду судді Скадовського районного суду Херсонської області строком на п’ять років.

На виконання рішення Голови Верховного Суду від 05 липня 2022 року № 243/0/149-22 суддю Кустова О.Ю. відряджено до Голованівського районного суду Кіровоградської області з 01 серпня 2022 року.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Скадовського районного суду Херсонської області Кустова О.Ю.

Рішенням Комісії від 16 березня 2018 року № 54/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Суддя Кустов О.Ю. за результатами анонімного письмового тестування набрав 83,25 бала, виконаного практичного завдання – 87,5 бала. Суддю Кустова О.Ю. допущено до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

Суддя Кустов О.Ю. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Рішенням Комісії від 11 квітня 2018 року № 268/ко-18 суддю Кустова О.Ю. визнано таким, що не відповідає займаній посаді.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 14 липня 2020 року № 2117/0/15-20 відмовлено у задоволенні подання Комісії про звільнення Кустова О.Ю. з посади судді Скадовського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Комісії припинено.

01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Комісії.

Згідно з рішенням Комісії від 11 січня 2024 року № 6/зп-24 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 18 січня 2024 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Пасічника А.В.

Рішенням Комісії від 12 червня 2024 року № 166/зп-24 оцінювання судді Скадовського районного суду Херсонської області Кустова О.Ю. на відповідність займаній посаді продовжено зі стадії (етапу) «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії.

Співбесіду з суддею Кустовим О.Ю. завершено 02 листопада 2026 року.

ІІ. Норми права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18; далі – Положення).

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

ІІI. Зміст висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 28 червня 2026 року затвердила висновок щодо судді Скадовського районного суду Херсонської області (відряджений до Голованівського районного суду Кіровоградської області) Кустова Олександра Юрійовича про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).

ГРД у висновку зазначила таке.

У пункті 1 Висновку зазначено, що під час співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання суддя Кустов О.Ю. зазначив, що у 2013 році отримав дохід у розмірі 67 874 грн від відчуження частки квартири, що розташована у місті Херсоні. Зазначений дохід відображений у його декларації про майно, доходи, витрати і фінансові зобов’язання фінансового характеру за 2013 року. При цьому суддя уточнив, що цей дохід отриманий від продажу частки квартири, що була подарована йому знайомим у 2010 році.

ГРД висловила сумнів, що отримання такого подарунку від особи, яка не є близькою особою суб’єкта декларування, може містити ознаки подарунка у розумінні антикорупційного законодавства.

Суддя надав письмові пояснення, що набуття у власність частки вказаної квартири жодним чином не пов’язане з його професійною діяльністю. Крім того, набуття вказаної частки квартири у власність не суперечило чинному на той час законодавству України та не порушувало жодних обмежень щодо державних службовців. Також суддя зазначив, що вказані обставини були предметом перевірок здійснених відповідними компетеними органами, за результатом яких жодних порушень встановлено не було.

Окремо суддя звернув увагу Комісії на те, що вказані події відбувалися за рік до того як ним були подані документи для участі у конкурсі на посаду судді та за два роки то того, як він обійняв посаду судді, тому не можуть стосуватися його діяльності на посаді судді.

Додатково суддя повідомив деталі набуття та відчуження зазначеної частки квартири.

У пункті 2 Висновку зазначено, що відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік суддя задекларував власний дохід у розмірі 94 305 гривень, а також дохід дружини у розмірі 4 621 гривні. Таким чином, сукупний дохід сім’ї за 2012 рік становив 98 926 гривень, а після сплати податків — 84 087 гривень.

Водночас у цьому ж році суддя задекларував придбання автомобіля «Hyundai Accent» вартістю 137 400 гривень, а також витрати на утримання майна у розмірі 5 844 гривні. Загальна сума лише цих витрат становила 143 244 гривні, що на 44 318 гривень перевищує сукупний задекларований дохід сім’ї за відповідний рік та на 59 157 гривень — дохід після оподаткування.

Суддя надав письмові пояснення, що вказаний транспортний засіб було придбано за рахунок отриманої ним суддівської винагороди та заощаджень його сім’ї. Суддя  зазначив, що його дружина за період із 2006 року до 2011 року отримала дохід у розмірі 34 062 гривні та надав підтвердні документи щодо доходів його дружини за вказаний період.

Суддя також зазначив, що з висновку Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», громадянина Кустова Олександра Юрійовича, який працює на посаді судді Скадовського районного суду Херсонської області №6109/9/21-03-17-04 від 28 квітня 2015 року, вбачається, що за наявною податковою інформацією про доходи з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України, фізичною особою Кустовим О.Ю. за час перебування на посадах, визначених у п. 1–10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» за період з 2003–2013 рік отримано дохід із законних джерел в Україні у загальній сумі 599 010 грн.

ГРД додатково надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку судді (далі – Інформація).

У пункті 1 Інформації зазначено, що рішенням Комісії від 11 квітня 2018 року № 268/ко-18 суддю Кустова О.Ю. визнано таким, що не відповідає займаній посаді, та рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про його звільнення. У подальшому рішенням від 27 квітня 2018 року № 580/ко-18 Комісія внесла до Вищої ради правосуддя відповідне подання про звільнення судді.

Комісія враховує, що Вища рада правосуддя рішенням від 14 липня 2020 року № 2117/0/15-20 відмовила у задоволенні подання ВККС про звільнення судді Кустова О.Ю.

У пункті 2.1 Інформації зазначено, що у провадженні судді перебувало 264 справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Із них у 44 справах провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Суддя надав письмові пояснення, що найчастішою причиною закриття справ указаної категорії у зв’язку із закінченням строків була неможливість повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату та час судового розгляду.

Сплив строків унаслідок тривалості судового розгляду також був пов’язаний з необхідністю з’ясовувати істотні обставини, що мають значення для справи, допитувати свідків та/або витребовувати документи тощо.

У пункті 2.2 Інформації зазначено, що за час здійснення правосуддя суддя закрив 36 справ за статтею 173-2 КУпАП у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення.

Суддя надав письмові пояснення, що найчастішою причиною закриття справ указаної категорії у зв’язку із закінченням строків було надходження матеріалів справ до суду вже після закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності або незадовго до їх закінчення, а також неможливість повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату та час судового розгляду.

Сплив строків унаслідок тривалості судового розгляду також був пов’язаний з необхідністю з’ясовувати істотні обставини, що мають значення для справи, зокрема, допитувати потерпілих.

У пункті 3 Інформації зазначено, що у Реєстрі судових рішень виявлено три судові справи, у яких Кустов Олександр Юрійович оскаржував постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною другою статті 122 КУпАП: № 766/4951/17, № 766/4203/19 та № 766/9324/19. При цьому в усіх трьох випадках такі постанови були скасовані.

Суддя надав письмові пояснення, що у всіх вищевикладених випадках оскаржувані постанови співробітників патрульної поліції були скасовані судом. Зазначені судові рішення не були оскаржені в апеляційному порядку. Кустов О.Ю. також повідомив, що ніколи не використовував свій статус і не повідомляв працівникам патрульної поліції про те, що обіймає посаду судді.

У пункті 4 Інформації зазначено, що у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Електронна декларація), за 2017 рік суддя зазначив у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості про правочин щодо придбання нерухомого майна – складських приміщень. Водночас власником зазначеного майна відповідно до декларації є дружина судді. Розділ 14 Електронної декларації передбачає відображення видатків та правочинів саме суб’єкта декларування, а не членів його сім’ї.

Суддя надав письмові пояснення, що ймовірно, це було зроблено помилково, або сама програма не давала змоги зазначити вказані відомості іншим чином. У будь-якому разі суб’єкт декларування набув право власності (у тому числі спільної власності) на вказане нерухоме майно як спільне майно подружжя.

Суддя також пояснив, що стороною зазначеного правочину була його дружина, проте витрачені грошові кошти були отримані ним як суддівська винагорода та його дружиною від здійснення підприємницької діяльності.

У пункті 5 Інформації зазначено, що в Електронній декларації за 2022 рік суддя відобразив квартиру площею 40,9 кв.м, розташовану у смт Голованівськ, Кіровоградської області, зазначивши дату набуття права 20 серпня 2021 року. Тип права судді та членів його сім’ї на цей об’єкт визначений як безоплатне користування житлом. Однак у декларації за 2021 рік відомості про цю квартиру відсутні.

Суддя надав письмові пояснення, що у декларації за 2022 рік у частині відомостей щодо дати виникнення права користування квартирою ним було допущено технічну помилку. Право користування зазначеним об’єктом нерухомості виникло 20 серпня 2022 року, а не 20 серпня 2021 року, як було вказано у декларації.

Суддя також повідомив, що був відряджений до Голованівського районного суду Кіровоградської області 05 липня 2022 року. Після виїзду з тимчасово окупованої території орієнтовно 20 липня 2022 року він прибув до селища Голованівськ 21 липня 2022 року, де в подальшому набув право користування зазначеною квартирою.

У пункті 6 Інформації зазначено, що у деклараціях доброчесності за 2016, 2017 роки, суддя не заповнив пункт 18, який стосується проходження перевірки відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», а саме: «Мною пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення мною присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності».

Суддя надав пояснення, що у деклараціях доброчесності за 2016 та 2017 рік зазначений пункт не мав бути ним заповнений, оскільки перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» він взагалі не проходив, оскільки рішень перелічених у відповідному законі він не приймав.

У пункті 7 Інформації зазначено, що гараж суддя не відображав у деклараціях відомостей про фактичне володіння/користування/наявність щодо гаража, набутого у 2013 році разом із квартирою, розташованою у місті Скадовську.

Суддя зазначив, що чинним законодавством не передбачено окреме декларування відомостей про володіння/користування/наявність приналежності (супутніх об’єктів) до основного об’єкту нерухомого майна.

Суддя пояснив, що у 2013 році його дружина придбала зазначену квартиру, яка фактично вже була разом із гаражем, однак на момент придбання ні технічні, ні правовстановлювальні документи на ці об’єкти оформлені не були. У 2016 році дружина судді оформила гараж належним чином, після чого державний реєстратор зареєстрував його як окремий об’єкт нерухомого майна. Саме через це суддя почав відображати гараж у Електронних деклараціях у 2016 році.

У пункті 8 Інформації зазначено, що серед осіб, які можуть надати рекомендацію судді, зазначено особу, яка на думку ГРД, має сумнівну репутацію.

Суддя надав письмові пояснення, що довіряє зазначеній особі, знає її виключно з позитивного боку, як порядну людину та винахідника.

ІV. Критерій професійної компетентності.

Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування.

Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконання практичного завдання.

Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – Реєстр); судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

Комісія оцінила цей показник за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроектній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

Комісія оцінила цей показник за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

V. Критерій особистої компетентності.

Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.

Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.

Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.

Комісія оцінила критерій особистої компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

VI. Критерій соціальної компетентності.

Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.

Комісія оцінила критерій соціальної компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

VII. Критерій професійної етики та доброчесності.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Під час дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією встановлено таке.

У Висновку зазначено, що у провадженні судді Кустова О.Ю. перебувало 264 справи щодо адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП. Із них у 44 справах провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

ГРД також зазначила, що у 23 справах закриття за спливом строків виглядає необґрунтованим, оскільки в постановах не наведено належних мотивів, які пояснювали б неможливість розгляду справ у межах встановленого строку. У відсотковому співвідношенні це становить 8,7 % від усіх розглянутих суддею справ за ст. 130 КУпАП.

Комісія враховує, що справи щодо адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП становлять підвищений суспільний інтерес, оскільки пов’язані з керуванням транспортними засобами у стані сп’яніння та безпосередньо стосуються питань безпеки дорожнього руху. Закриття значної кількості таких справ у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, особливо за наявності достатнього часу для їх розгляду, може свідчити про неналежну організацію здійснення правосуддя та недотримання принципу своєчасності судового розгляду.

Суддя надав письмові пояснення, що найчастішою причиною закриття справ указаної категорії у зв’язку із закінченням строків була неможливість повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату та час судового розгляду. Він також зазначив, що сплив строків унаслідок тривалості судового розгляду також був пов’язаний з необхідністю з’ясовувати істотні обставини, що мають значення для справи, допитувати свідків та/або витребовувати документи тощо.

Насамперед Комісія зазначає, що вона не має повноважень у межах конкурсної процедури надавати оцінку судовим рішенням, прийнятим кандидатом, натомість оцінює поведінку судді з огляду на вимоги Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).

У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.

Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.

Відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Породження у потенційних правопорушників сумніву в невідворотності покарання може свідчити про невиконання завдань адміністративної відповідальності щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі – Правила), визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями, безпідставне звільнення правопорушників має вкрай негативні наслідки, розгляд указаної категорії справ є суспільно значущим та має значний суспільний інтерес.

Проте, на думку Комісії, мета юридичної відповідальності не буде досягнута, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягуватимуться до адміністративної відповідальності.

Зазначені обставини можуть свідчити про невиконання завдань КУпАП щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісією у складі колегії враховані як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Отже, Комісія погоджується з висновками ГРД, що незабезпечення ефективного відправлення судочинства у справах про адміністративні правопорушення є підставою для відступу від презумпції відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Окрему увагу Комісія звертає на таке.

У Електронній декларації за 2022 рік суддя відобразив квартиру площею 40,9 кв.м, розташовану у смт Голованівськ, Кіровоградської області, зазначивши дату набуття права 20 серпня 2021 року. Тип права судді та членів його сім’ї на цей об’єкт визначений як безоплатне користування житлом. Водночас у декларації за 2021 рік відомості про цю квартиру відсутні.

Суддя надав письмові пояснення, що у декларації за 2022 рік у частині відомостей щодо дати виникнення права користування квартирою ним було допущено технічну помилку. Право користування зазначеним об’єктом нерухомості виникло 20 серпня 2022 року, а не 20 серпня 2021 року, як було вказано у декларації.

Суддя також повідомив, що був відряджений до Голованівського районного суду Кіровоградської області 05 липня 2022 року. Після виїзду з тимчасово окупованої території орієнтовно 20 липня 2022 року він прибув до селища Голованівськ 21 липня 2022 року, де в подальшому набув право користування зазначеною квартирою.

Комісія звертає увагу, що у всіх наступних Електронних деклараціях суддя зазначає дату виникнення права користування вказаною квартирою – 20 серпня 2021 року.

Суддя зазначив, що ця квартира перебувала в користуванні його колеги, яка протягом 2022 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, і вказаною квартирою фактично не користувалася. Колега судді за погодженням із власником квартири, з гуманітарних міркувань, дозволила судді з родиною, тимчасово, на час пошуку іншого постійного житла, безоплатно проживати у вказаній квартирі. Від отримання будь-якої оплати зазначені особи відмовилися.

У грудні 2022 року зазначена колега судді прийняла рішення про те, що не буде продовжувати роботу в Голованівському районному суді Кіровоградської області.

Враховуючи ці обставини, з 01 січня 2023 року суддею було укладено договір оренди вказаного житла з власником і в подальшому декларувалося платне користування цією квартирою.

За час безоплатного проживання у квартирі наприкінці 2022 року, в якості подяки, суддею за власний кошт, було проведено деякі ремонтні роботи та часткове меблювання.

Суддя також зазначив, що оскільки протягом кінця жовтня–грудня 2022 року будь-які грошові кошти в якості орендної плати за користування вказаною квартирою суддею не сплачувалися, то таке користування є безоплатним.

Комісія висновує, що безоплатне користування кандидатом нерухомим майном інших осіб, які не є членами сім’ї кандидата, та допущення систематичних помилок при декларуванні такого майна саме собою не свідчить про порушення принципу незалежності суддею, однак, може, на думку поінформованого стороннього спостерігача, шкодити авторитету правосуддя.

Комісія врахувала пояснення судді та дійшла висновку, що вказані відомості впливають на оцінку відповідності судді критерію професійної етики та доброчесності.

VIII. Результати кваліфікаційного оцінювання.

Суддя Кустов О.Ю. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді отримав такі бали:

Критерії

Показники

Бал за показник

Бал за критерій

Професійна компетентність

Рівень знань у сфері права

83,25

235,75

Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні

87,5

Ефективність здійснення правосуддя

60

Діяльність щодо підвищення фахового рівня

5

Особиста компетентність

Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості 

61

61

Соціальна компетентність

Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості

52

52

Професійна етика

Показники професійної етики

130

165

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

35

Доброчесність

Показники доброчесності

130

172,5

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

42,5

 

686,25

За результатами кваліфікаційного оцінювання Скадовського районного суду Херсонської області Кустов О.Ю. набрав 686,25 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що Скадовського районного суду Херсонської області Кустов О.Ю. відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що суддя Скадовського районного суду Херсонської області Кустов Олександр Юрійович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 686,25 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Скадовського районного суду Херсонської області Кустова Олександра Юрійовича займаній посаді.

Головуючий                                                                                                      Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                   Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                             Роман САБОДАШ