Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША (доповідач), Руслана СИДОРОВИЧА

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Анжеліки БАБИЧ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

            Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання. За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього  положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. У грудні 2024 року Анжеліка Бабич звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 84/ас-24 Бабич Анжеліку Миколаївну допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Бабич Анжеліка Миколаївна, народжена ______________, на момент подання заяви мала повних __ років. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00202068 від 03 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидатка є несудимою (відповідно до довідки/витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Бабич А.М. здобула у 2011 році в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, отримала диплом магістра за спеціальністю «Правознавство». У 2024 році у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистила кандидатську дисертацію на тему «Розгляд адміністративними судами публічно-правових спорів щодо застосування санкцій Радою національної безпеки і оборони України» та отримала науковий ступінь доктора філософії.
13. Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 16 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Бабич А.М. обіймала такі посади: з 2007 року до 2008 року – юрист товариства з обмеженою відповідальністю «Арона»; з 2008 року до 2010 року – головний спеціаліст сектору з організаційно-правових і кадрових питань державного Департаменту – Адміністрації зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення Міністерства надзвичайних ситуацій України; з 2011 року до 2012 року – юрисконсульт товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ ВР»; з 2012 року до цього часу обіймає посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду.
14. Притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабіч А.М.: у 2012 році скарги не надходили; у 2013 році надійшла 1 скарга, за результатами перевірки відмовлено у відкритті дисциплінарної справи; у 2014 році надійшла 1 скарга, за результатами перевірки відмовлено у відкритті дисциплінарної справи; у 2015 році надійшло 2 скарги, за результатами перевірки відмовлено у відкритті дисциплінарної справи; у 2016, 2017, 2018, 2019 роках скарги не надходили; у 2020 році надійшла 1 скарга, яка повернута без розгляду; у 2021 році надійшло 2 скарги; у 2022 та 2023 роках скарги не надходили; у 2024 році надійшло 5 скарг, повернуто без розгляду – 2, відмовлено у відкритті дисциплінарної справи – 2.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

15. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
16. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
17. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
18. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
19. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
20. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
21. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
22. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
23. З огляду на зазначене вище Бабич А.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

24. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
25. Отже, загальна кількість балів, отриманих Бабич Анжелікою Миколаївною за кваліфікаційний іспит, становить 327,9 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

26. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Бабич Анжеліки Миколаївни.
27. Запити про надання відомостей стосовно Бабич Анжеліки Миколаївни надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
28. У рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 травня 2025 року № 4/ас-25 зазначено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Бабич Анжеліки Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді. Визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

29. Згідно з рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Бабич Анжеліку Миколаївну. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
30. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від  13 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
31. 11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду з листом № 21-2602/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. При цьому увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
32. 24 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Бабич А.М. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
33. До Комісії 28 квітня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 квітня 2025 року.
34. Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
35. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником незалежність, оскільки ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, свавільно встановлювала обмеження у реалізації права на мирні зібрання, що нівелювало реалізацію свободи мирних зібрань, зокрема шляхом встановлення заборони необмеженому колу осіб на тривалий час і щодо необмеженого місця.
36. Так, 29 листопада 2013 року суддею ухвалено постанову у справі № 823/3774/13-а, якою встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання на період з 02 грудня 2013 року до 07 січня 2014 року Уманському міському комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманській міськрайонній організації товариства Червоного Хреста України на площі Леніна в місті Умань Черкаської області. Постанова мотивована тим, що одночасне проведення мітингів, акцій різними політичними партіями і громадськими організаціями, та планових заходів з прибирання і прикрашання вулиць до новорічних свят комунальними службами міста зі значною кількістю учасників, у тому числі із різними поглядами, різною метою, в одному й тому ж місці та той самий час з використанням гучномовців, звукової апаратури та автотехніки може створити реальну загрозу громадському порядку, спричинить очевидну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу населенню або правам і свободам інших людей. На думку ГРД, зазначена постанова обумовлена політичними мотивами.
37. На переконання ГРД, при розв’язанні питання щодо обмеження права на мирні зібрання має бути дотримано принцип пропорційності — лише тоді, коли це справді необхідно, і тільки в тому обсязі, в якому ці заходи будуть відповідними до переслідуваної легітимної мети. Отже, має бути забезпечено справедливий баланс інтересів між характером і ступенем втручання, з одного боку, і причиною цього втручання, з іншого.
38. ГРД вважає, що при ухваленні рішення суддею не враховано принцип пропорційності втручання та незрозуміло, які саме докази досліджувались судом та стали вирішальними для обмеження права на мирні зібрання на такий тривалий період часу.
39. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав.
40. У висновку ГРД стверджується, що вартість об’єктів цивільних прав, набутих членами сім’ї судді, не відповідає розміру їх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
41. 26 серпня 2024 року мати судді ОСОБА_1 шляхом укладання договору купівлі-продажу набула у власність квартиру загальною площею 57 м² вартістю 3 480 000 грн., що еквівалентно 84 тис. доларів США. ГРД відзначає, що квартира розташована у центральному районі міста Києва. На підставі аналізу оголошень, розміщених на вебсайтах продажу нерухомості, ГРД піддає сумніву ймовірність придбання квартири в центральній частині міста Києва у новобудові за ціною нижче ринкової.
42. Водночас ГРД висловила сумнів щодо фінансової можливості батьків судді придбати квартиру загальною площею 57 кв.м вартістю 3 480 000 гривень.
43. У своїх поясненнях ГРД Бабич А.М. вказала, що квартира загальною площею 57 кв.м набута матір’ю у власність шляхом укладання договору купівлі-продажу за рахунок готівкових заощаджень судді, які вона подарувала батькам. Суддя задекларувала такі видатки і наголосила, що через це її готівкові заощадження зменшилися.
44. Крім того, у висновку ГРД звертає увагу на розмір задекларованих заощаджень Бабич А.М. та піддає сумніву можливості судді заощадити 22 000 дол. США станом на 2012 рік, що були розміщені на банківських рахунках, які станом на 2015 рік збільшились до 52 000 дол. США готівкових заощаджень.
45. Також ГРД відзначає, що батькові судді з 27 лютого 2014 року належить на праві власності автомобіль марки «AUDI Q5» 2013 року випуску. Згідно з архівними повідомленнями з вебсайтів продажу машин, у 2018‒2019 роках вартість автомобіля марки «Audi Q5» 2013 року випуску становила близько 20 тис. доларів США. Тобто ГРД припускає, що на момент придбання батьком вказаного транспортного засобу його ціна була вища.
46. У своїх поясненнях суддя зазначила, що вартість зазначеного автомобіля становила 523 250 грн, він придбаний батьком за рахунок його власних заощаджень. На підтвердження цього суддя вказує на те, що нею задекларовано кошти, розміщені на банківських рахунках батьків, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011 та 2012 роки. Враховуючи, що додаткові підтвердження щодо джерел походження грошових коштів не збереглися, ГРД не змогла встановити достатність коштів у батька судді для придбання автомобіля марки «AUDI Q5» 2013 року випуску.
47. Отже, на думку ГРД, батьки судді демонструють рівень видатків на придбання у 2014 році автомобіля марки «AUDI Q5» 2013 року випуску та квартири у 2024 році у центральній частині міста Києва загальною площею 57 кв.м вартістю 3 480 000 грн., який не співвідноситься з їх доходами.
48. 01 травня 2025 року членом Комісії – доповідачем з метою уточнення відомостей для формування досьє кандидата на посаду судді запропоновано кандидату надати інформацію про джерело походження грошових коштів у матері судді ОСОБА_1, використаних для придбання 26 серпня 2024 року квартири площею 57,3 кв.м у місті Києві вартістю 3 480 000 грн., з урахуванням середньорічних побутових витрат батьків судді за період 2014‒2024 років.
49. Крім того, Комісією надіслано кандидату електронну копію висновку ГРД про невідповідність судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни критеріям доброчесності та професійної етики для своєчасного ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів за наявності.
50. 07 травня 2025 року на адресу Комісії надійшли пояснення Бабич А.М. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії підтверджувальних документів.
51. Кандидату надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
52. Співбесіду з кандидатом проведено 08 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата Бабич А.М. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнюючу інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
53. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

54. Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
55. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток - це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він обʼєктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний звʼязок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
56. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
57. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
58. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення просякнуті принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
59. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
60. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
61. Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
62. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
63. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
64. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
65. Надані кандидатом Бабич А.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

66. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
67. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Першої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бал із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатность здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

68. Із змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
69. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
70. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
71. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
72. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
73. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
74. Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
75. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
76. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
77. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
78. Надані кандидатом Бабич А.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

79. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
80. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,5 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовні Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

81. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
82. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
83. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
84. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
85. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1. Незалежність.
    2. Чесність.
    3. Неупередженість.
    4. Сумлінність.
    5. Непідкупність.
    6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
86. Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
87. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
88. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
89. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.
90. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерія доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
91. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

92. 07 травня 2025 року суддя Бабич А.М. надіслала до Комісії докладні письмові пояснення щодо висновку ГРД.
93. Стосовно рішення від 29 листопада 2013 року у судовій справі № 823/3774/13-а Бабич А.М. повідомила таке.
94. 29 листопада 2013 року судом постановлено рішення в адміністративній справі № 823/3774/13-а, яким встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (пікетування, демонстрації, мітинги, збори тощо) шляхом заборони проведення таких заходів, у тому числі з використанням гучномовців, наметів, автотехніки, плакатів, на період з 02 грудня 2013 року до 07 січня 2014 року Уманському міському комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманській міськрайонній організації товариства Червоного Хреста України на площі Леніна в місті Умань Черкаської області.
95. Суддя критично ставиться до висновку ГРД в частині посилання на рішення Вищої ради юстиції від 20 липня 2016 року, яким констатовано порушення норм процесуального права при розгляді адміністративної справи № 823/3774/13-а, оскільки рішенням Вищої ради юстиції від 20 липня 2016 року № 1522/0/15-16 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни. У цьому рішенні Вища рада юстиції зазначила про наявність порушень норм процесуального права при розгляді адміністративної справи № 823/3774/13-а, однак ці порушення не є такими, що свідчать про порушення суддею присяги, оскільки в матеріалах дисциплінарної справи відсутні встановлені факти, які б свідчили про грубу недбалість чи навмисне порушення закону вказаною суддею під час розгляду та прийняття судового рішення. Суддя пояснила, що, приймаючи рішення, вона дійшла висновку про наявність реальної загрози громадському порядку у період новорічних свят та правам і свободам інших людей (які проводили організаційні заходи з прибирання площі та святкували).
96. У своїх поясненнях Бабич А.М. заперечує факт замовчування рішення Європейського суду з прав людини та застосування норм права всупереч практиці Європейського суду з прав людини. Навівши витяги з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вєренцов проти України», суддя просить урахувати, що в цьому рішенні питання стосується саме заборони проведення громадською організацією, членом якої був заявник, оголошеного пікетування починаючи з 19 жовтня 2010 року. Суддя зазначає, що натомість у справі № 823/3774/13-а предмет позовних вимог стосувався тимчасового обмеження права на мирні зібрання. Також суддя вказує, що тимчасове обмеження права відповідачів на мирне зібрання суд мотивував необхідністю дотримання інтересів громадського порядку у період новорічних свят, а підставою цього стало встановлення судом загрози правам і свободам інших людей (які проводили організаційні заходи з прибирання площі та святкували), як і приписувала частина п’ята статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України. У вказаній судовій справі суд обмежив у праві на мирні зібрання відповідачів, а не позбавив цього права, вказавши на дії, які у визначений час та у визначеному місці не допускаються. Крім того, своїм рішенням суд обмежив право виключно відповідачам у справі, відмовивши у задоволенні позову інших осіб, про яких просив позивач. Усі застосовані суддею обмеження були продиктовані виключно забезпеченням позитивних обов’язків держави, спрямованих на недопущення порушень громадського порядку та створення реальної загрози здоров’ю громадян. У поясненнях суддя стверджує, що фактичні обставини в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Вєренцов проти України» є нерелевантними обставинам справи у винесеному нею рішенні. Також суддя просить звернути увагу на те, що рішення Європейського суду з прав людини, винесене 11 квітня 2013 року, набрало статусу остаточного 11 липня 2013 року, а на вебсайті Верховної Ради України оприлюднено (з офіційним перекладом) 05 листопада 2013 року («Офіційний вісник України» № 83, сторінка 161, стаття 3106).
97. Визначаючись щодо фактів, наведених у висновку ГРД, стосовно свавільного встановлення суддею обмежень у праві на мирні зібрання, що нівелювало реалізацію свободи мирних зібрань; ухвалення рішення, обумовленого політичними мотивами; ігнорування практики Європейського суду з прав людини, Комісія, не вдаючись до оцінки судового рішення, виходить із розуміння ключового принципу незалежності судів, закріпленого в статті 6 Закону.
98. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на таке: для того щоб визначити, чи можна суд вважати «незалежним» у значенні статті 6 § 1  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід враховувати, серед іншого, чи не створює орган видимість незалежності. На переконання Європейського суду з прав людини існує два аспекти незалежності. По-перше, суд повинен бути суб’єктивно вільним від особистих упереджень або упередженості. По-друге, він також повинен бути неупередженим з об’єктивної точки зору, тобто він повинен пропонувати достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви в цьому відношенні. У рамках об’єктивної перевірки має бути визначено, чи існують, окрім особистої поведінки суддів, певні факти, які можуть викликати сумніви щодо їх незалежності. «На карту» поставлено довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості та, насамперед, у сторін процесу. Вирішальним є те, чи можна вважати побоювання щодо незалежності суду сторони об’єктивно виправданими (пункти 59 – 63 рішення Європейського суду з прав людини у справі № 65411/01 «ЄSACILOR LORMINES v. FRANCE»).
99. У пункті 3 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки» з посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відзначається, що метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу. Саме такий підхід відображений і в статті 6 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення у справі від 29 листопада 2013 року № 823/3774/13-а). У пункті 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 наголошується: «Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права».
100. Принцип незалежності діє в тісному зв’язку з принципом неупередженості, що відображає позиція Консультативної ради європейських суддів: «Судова незалежність передбачає повну безсторонність з боку суддів. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано» (пункт 12 Висновку № 1 (2001) КРЄС).
101. Визначальна роль суду в забезпеченні природних прав людини і основоположних свобод особливо проявляється в умовах гострих соціальних конфліктів та протистоянь. У таких умовах право на свободу мирних зібрань є безпосереднім вираженням політичних та соціальних цінностей демократичного суспільства. Суддя має максимально виважено підходити до застосування норм права до відповідних відносин для забезпечення балансу між свободою мирних зібрань та необхідністю її обмеження.
102. Таке обмеження є виправданим лише у світлі принципів демократичного суспільства. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сергій Кузнєцов проти росії», як і в низці попередніх рішень (у справах «Галстян проти Вірменії», «Букта та інші проти Угорщини», «Ойя Атаман проти Туреччини»), зазначено, що будь-яка демонстрація в громадському місці неминуче порушує звичайний плин життя, включно з порушенням руху громадського транспорту. Органам влади важливо продемонструвати певний рівень терпимості щодо мирних зібрань, оскільки це право, гарантоване статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не повинно втрачати своєї суті.
103. Керівними принципами свободи мирних зібрань, опублікованими Бюро демократичних інститутів і прав людини та Венеційською комісією Ради Європи в 2010 році, встановлено, що зібрання проводяться для вираження спільної думки їх учасників та доведення до громадськості певних ідей та послань; якщо застосовуються будь-які обмеження щодо часу, місця або порядку проведення зібрань, повинні бути запропоновані розумні альтернативи (пункти 3.3, 3.4).
104. Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 6 рекомендовано довести до відома суддів апеляційних та окружних судів Довідку щодо вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства під час розгляду та вирішення впродовж 2010‒2011 років справ стосовно реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо). З метою однакового та правильного застосування законодавства під час розгляду та вирішення справ цієї категорії судам необхідно виходити з такого.
     1. Право на свободу мирних зібрань захищене державою, яка зобовʼязана забезпечити його ефективну практичну реалізацію. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися тільки судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
     2. Держава повинна вжити всіх можливих заходів до забезпечення здійснення свого права усіма учасниками громадських акцій.
     3. З огляду на те, що зібрання громадян часто мають на меті привернення уваги певних органів влади до проблем суспільства чи його окремої групи, у зв’язку з чим мають необхідність «бути почутими» саме цими органами та плануються до проведення у місцях їх розташування, не вбачається за правильне встановлення стосовно таких зібрань обмежень щодо місця їх проведення.
     4. Зважаючи на мету зібрання ‒ «бути почутими», сумнівною виглядає позиція судів, які забороняють проведення мирних зібрань у дні державних та релігійних свят у зв’язку з проведенням у місцях, які планувалися для мирного зібрання, наприклад, заходів зі святкування загальноміського характеру.
     5. Судам необхідно брати до уваги, що обов’язок вирішувати відповідно до закону питання щодо проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, у тому числі погоджувати з організаторами масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення, забезпечувати безперешкодне проведення громадянами мирних заходів, здійснювати контроль за забезпеченням під час їх проведення громадського порядку, охороною прав і свобод людей є безпосереднім обов’язком органів місцевого самоврядування, встановленим чинним законодавством України.

Ухвалюючи рішення у справах зазначеної категорії, суд повинен перевірити, чи виконали названі органи свій обов’язок щодо забезпечення виконання закону та дотримання прав людини, зокрема стосовно вжиття заходів до забезпечення безперешкодного проведення масового заходу, чи лише скористалися своїм правом на звернення до суду з позовом про встановлення обмежень у реалізації права.

1. 6. Єдиною правовою підставою для задоволення позову органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є визнання судом того факту, що проведення такого заходу може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. Така небезпека не повинна бути уявною, а ґрунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку.
   7. Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні не просто повідомити про реальні загрози, які можуть виникнути у звʼязку з проведенням зібрання, а й надати суду докази, які стали підставою для такого висновку.

За принципами тлумачення норм міжнародного права щодо реалізації права на свободу мирних зібрань посилання на інтереси національної безпеки для виправдання заходів із обмеження деяких прав за зазначеними принципами можливе лише в разі, коли такі заходи вживаються для захисту існування держави, її територіальної цілісності або політичної незалежності від застосування сили або загрози її застосування. Не вбачається за можливе посилання на інтереси національної безпеки як підставу для введення обмежень з метою попередження лише локальної або відносно ізольованої загрози правопорядку.

104. 8. Обмеження, що встановлюються судом щодо реалізації права на мирні зібрання, повинні бути пропорційними до можливих наслідків порушення інтересів національної безпеки та громадського порядку. Суди, застосовуючи передбачені законом обмеження, повинні надавати перевагу тим заходам обмеження, які найменше впливатимуть на реалізацію гарантованого Конституцією права. Такі обмеження повинні застосовуватися з урахуванням конкретних обставин кожної справи, при цьому слід мати на увазі, що заборона на проведення мирного зібрання є найсуворішим заходом, який застосовується у разі неможливості держави забезпечити реалізацію права на таке зібрання.
105. Комісія звертає увагу, що постанова про встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання, винесена суддею Бабич А.М., була предметом дослідження Вищої ради юстиції, за рішенням якої від 20 липня 2016 року № 1522/0/15- 16 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді.
106. Не ставлячи під сумнів відповідне рішення, Комісія наголошує, що Вища ради юстиції досліджувала відповідне рішення в межах дисциплінарного провадження, базуючись на відповідних принципах, стандартах доказування та виходячи з формальної підстави – порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 зазначено, що кваліфікаційне оцінювання за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури.
107. Процедура кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів для підтвердження здатності здійснювати правосуддя є особливою процедурою, встановленою Конституцією України. Як підкреслюється в постанові Великої Палати Верховного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 200/9195/19-а, вона запроваджена для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу та обумовлена істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні.
108. Крім того, Комісія при винесенні рішення бере до уваги низку фактів, що не були предметом аналізу в дисциплінарному провадженні, однак є суттєвими для оцінки поведінки судді Бабич А.М. при ухваленні відповідної постанови.
109. У цьому випадку Комісія враховує, що судове рішення у справі № 823/3774/13-а постановлено 29 листопада 2013 року, тобто під час гострого соціального конфлікту в Україні, який тривав з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, і саме в цей період на суд була покладена визначальна роль гарантуванні прав людини і основоположних свобод.
110. Суддя у межах своїх повноважень мала забезпечити дотримання об’єктивного, безстороннього, неупередженого, незалежного та справедливого розгляду справ та конституційних засад судочинства, а її судові рішення мали відповідати найвищим стандартам в частині їх обґрунтування. Іншими словами, в умовах гострого соціального конфлікту судове рішення мало відповідати не тільки формальним вимогам до нього, а мало «говорити з суспільством» і пояснити у найбільш розгорнутому вигляді про причини його ухвалення, а тим паче мало «пояснювати» причини неврахування практики Європейського суду з прав людини та роз’яснень, викладених у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України.
111. Однак, ухвалюючи судове рішення, яке фактично обмежувало право на мирні зібрання в період гострого соціального конфлікту, коли суспільство особливо потребувало від суду прояву найвищих стандартів неупередженості та незалежності, суддя, «говорячи через своє рішення», не продемонструвала належного рівня внутрішньої незалежності.
112. Під час закритого обговорення на голосування Комісії у складі Першої палати було поставлено питання про визнання таких обставин істотними. За відповідне рішення проголосував 1 член Комісії, проти 5 членів Комісії.
113. Наступною на голосування була поставлена пропозиція вважати такі обставини суттєвими. Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила визнати, що обставини, описані в пунктах 93-111 цього рішення, є суттєвими порушеннями показника «незалежність», та зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
114. Комісія відзначає, що під час співбесіди суддя не продемонструвала (або ж ухилилась від демонстрації) знання релевантної практики рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються свободи мирних зібрань. Суддя не змогла навести прикладів таких рішень та не змогла пояснити суть рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шморгунов та інші проти України».
115. З огляду на викладене Комісія відзначає таке.
116. Відповідно до шостого показника Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, «компетентність та старанність є необхідними умовами для виконання суддею своїх обов’язків».
117. Законом про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Україна повністю визнала юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
118.             Рішення Європейського суду з прав людини в контексті свободи мирних зібрань, які найчастіше згадуються у національній судовій практиці, прийняті у таких справах: «Платформа «Лікарі за життя» проти Австрії» (Plattform «Ärzte für das Leben» v. Austria) від 21 липня 1988 року, заява № 10126/82; «Букта та інші проти Угорщини» (Bukta and Others v. Hungary) від 17 липня 2007 року, заява № 22691/04; «Баранкевич проти росії» (Barankevich v. russia) від 26 липня 2007 року, заява № 10519/03; «Сєргєй Кузнецов проти росії» (Sergey Kuznetsov v. russia) від 23 жовтня 2008 року, заява № 10877/04; «Алєксєєв проти росії» (Alekseyev v. russia) від 21 жовтня 2010 року, заяви №№ 4916/07, 25924/08 та 14599/09; «Вєренцов проти України» (Vyerentsov v. Ukraine) від 11 квітня 2013 року, заява № 20372/11; «Шмушкович проти України» (Shmushkovych v. Ukraine) від 14 листопада 2013 року, заява № 3276/10.
119. Окремої уваги, на думку Комісії, безумовно заслуговує справа «Шморгунов та інші проти України», оскільки вона безпосередньо стосується порушень прав людини під час масових протестів в Україні та є важливим рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, щодо порушення Україною міжнародних зобов’язань.
120. Невміння судді навести приклади релевантних рішень Європейського суду з прав людини щодо свободи мирних зібрань, особливо стосовно ролі судової влади в періоди гострого соціального конфлікту, свідчить про недостатню сумлінність у виконанні своїх професійних обов’язків.
121. Зокрема, це проявляється у такому:
     1. Недостатня обізнаність з ключовою практикою ЄСПЛ, яка є обов’язковою для застосування національними судами.
     2. Нездатність або небажання пояснити рішення ЄСПЛ, які мають особливе значення для розуміння ролі судової влади в умовах гострих соціальних конфліктів.
     3. Ігнорування вимог щодо постійного підвищення кваліфікації. Враховуючи значну кількість рішень ЄСПЛ у сфері свободи мирних зібрань та їхню важливість для національної судової практики, незнання цих рішень може свідчити про недостатню ретельність судді у підтриманні свого професійного рівня.
122. Таким чином Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
123. Стосовно обставин набуття у власність матір’ю судді квартири загальною площею 57 кв.м у м. Києві Комісія встановила таке.
124. 26 серпня 2024 року мати судді ОСОБА_1 набула у власність квартиру загальною площею 57,3 кв. м, що знаходиться у м. Києві АДРЕСА_1, загальною вартістю 3 480 000 грн., що еквівалентно 84 000 доларів США.
125. Комісія погоджується з висновком ГРД в частині сумнівів щодо наявності фінансової можливості у батьків судді придбати вказане нерухоме майно, однак відхиляє такі доводи ГРД  з огляду на таке.
126. Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2020 рік (після звільнення), поданої ОСОБА_1., станом на 17 листопада 2020 року заощадження батьків судді становили: матері – 5 000 доларів США, батька – 15 000 доларів США, що сукупно становить 20 000 доларів США. Згідно з даними з Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків дохід матері судді з 2021 року до 2023 року становив 190 782,57 грн, що еквівалентно 6 326 доларів США; дохід батька судді упродовж 2021–2024 років становив 516 671,5 грн, що еквівалентно 15 560 доларів США. Сукупний дохід батьків упродовж 2021‒2024 років становив 707 454, 07 грн, що еквівалентно 21 886 доларів США, тобто з урахуванням заощаджень сукупні грошові активи батьків судді становили 41 886 доларів США (без урахування прожиткового мінімуму на працездатну особу, витрат на обслуговування та використання транспортних засобів тощо).
127. У своїх поясненнях ГРД суддя вказала, що квартира загальною площею 57,3  кв.м, що знаходиться у м. Києві, була придбана за рахунок її власних готівкових заощаджень. Так, у серпні 2024 року Бабич А.М. подарувала батькам грошові кошти у розмірі 4 334 400 грн, що підтверджується повідомленням про істотні зміни у майновому стані від 23 серпня 2024 року, поданим суддею в установленому законом порядку.
128. Під час засідання Комісії суддя зазначила, що задекларовані заощадження сформовані нею від початку трудової діяльності за рахунок офіційних джерел.
129. Такі твердження судді підтверджуються матеріалами суддівського досьє.
130. Стосовно сумніву ГРД щодо вартості придбання батьками судді квартири загальною площею 57,3 кв. м, що знаходиться у м. Києві, за ціною нижче ринкової, Бабич А.М. повідомила таке.
131. ОСОБА_1 26 серпня 2024 року шляхом укладення договору купівлі-продажу набула у власність квартиру НОМЕР_1 загальною площею 57,3 кв.м в будинку, що знаходиться АДРЕСА_1 у місті Києві, вартістю 3 480 000 гривень.
132. У пункті 10 вказаного договору є покликання на звіт про оцінку майна (ідентифікатор за базою КМДДУЖ795086), дата оцінки – 22 серпня 2024 року, виконаний оцінювачем ТОВ «ЦЕНТР ОЦІНКИ ТА КОНСАЛТИНГУ «НЬЮ ВЕЙ». Згідно з цим звітом ринкова вартість квартири становить 3 480 000 грн.
133. На думку судді, на вартість предмета договору вплинули ризикові фактори: стан продажу без ремонту, військовий стан та постійні ракетні обстріли, що знижують інвестиційну складову, оскільки біля будинку знаходиться одне з приміщень Національної гвардії України, що може вважатися військовою ціллю, а також розташування квартири на 22 поверсі (без дизель-генератора), що в умовах періодичних ремонтних (відновлювальних) відключень електроенергії суттєво знижувало її ринкову вартість.
134. На підтвердження своїх пояснень суддя надала копії таких документів (матеріалів): фотографії квартири, висновок щодо технічної можливості поділу об’єкта нерухомого майна № 2023-569/в, договір купівлі-продажу квартири від 26 серпня 2024 року, технічний паспорт на квартиру НОМЕР_1, що знаходиться АДРЕСА_1 міста Києва, довідка Черкаського окружного адміністративного суду, яка підтверджує, що суддя станом на 03 вересня 2020 року не перебуває на квартирному обліку, інформаційна довідка про доходи Бабич А.М.
135. Попри наведені пояснення та долучені до них документи, Комісія звертає увагу на те, що згідно з інформацією, розміщеною, зокрема, на вебсайті продажу нерухомості flatfy.ua, вартість однокімнатної квартири загальною площею 40 кв.м , що знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 на 24 поверсі, становить 135 000 доларів США.
136. Також на вебсайті з продажу нерухомості dom.ria.com розміщено оголошення про продаж однокімнатної квартири загальною площею 57 кв.м, що знаходиться на 22 поверсі (стан приміщення – після будівельників), вартістю 2 100 доларів США за метр квадратний та продаж трикімнатної квартири загальною площею 127 кв.м вартістю 1929 доларів США за метр квадратний.
137. Комісія відзначає, що сам по собі факт придбання матір’ю судді квартири АДРЕСА_1 міста Києва не має істотного значення для цілей кваліфікаційного оцінювання. Однак, коли дійсним власником зазначеної квартири є саме суддя або ж суддя через вчинення таких операцій отримає пасивний дохід, то придбання нерухомого майна за ціною нижче ринкової може мати значення для цілей проведення конкурсу та кваліфікаційного оцінювання судді.
138. Так, Комісія звертає увагу на те, що під час засідання суддя підтвердила, що джерелом придбання матір’ю квартири були кошти, подаровані Бабич А.М., та таке дарування було обумовлено наміром надалі надавати вказане нерухоме майно в оренду або відчужити з метою отримання прибутку. Також суддя зазначила, що є єдиною донькою у батьків та єдиним спадкоємцем за законом.
139. Зазначене покладає на Комісію обов’язок з’ясувати, чи не є кандидат дійсним власником відповідного майна.
140.  Оцінюючи вказані обставини, Комісія фактично має «вийти за межі» суто оцінки наявності титулу і заглибитись у функціональні аспекти контролю над майном та встановити обставини, які можуть обумовлювати ту чи іншу поведінку через призму детермінант вольового процесу (потреб, інтересів та мотивів):
     1. Потреба – стан, який виражає необхідність у зміни у чомусь, виступає рушійною силою до відповідної активності  (наприклад, потреба в житлі, фінансовій стабільності). Варто відзначити, що потреби самі по собі не є прямою причиною вчинення конкретного правочину, але вони є фундаментальною передумовою для виникнення інтересів.
     2. Інтерес відрізняється від потреби тим, що він не є самим благом, а свідчить про бажанням його досягти. Він нерозривно пов'язаний з потребами, але відрізняється від них тим, що фокусується на конкретному предметі або способі задоволення потреби, надаючи йому особливої значущості. Якщо потреба є першопричиною, то інтерес вже є безпосередньою передумовою формування волі. Наприклад, якщо особа має потребу в житлі, то інтересом буде бажання придбати конкретну нерухомість.
     3. Мотив є найбільш важливою детермінантою, оскільки він є свідомим спонуканням до задоволення потреб та інтересів. Мотив – це той спонукаючий фактор, що безпосередньо призводить до вчинення конкретних дій. На відміну від потреби, яка є станом нестачі чогось, і інтересу, що є виборчою спрямованістю, мотив — це опредметнена потреба, тобто потреба, яка знайшла свій об'єкт задоволення і є усвідомленою причиною дії. Мотив відповідає на питання «навіщо?» або «заради чого?»
141. Дослідивши обставини з придбання квартири у м. Києві АДРЕСА_1 Комісія відзначає таке:
     1. Насамперед Комісія постала перед необхідністю з’ясувати, чи мала матір судді дійсну потребу у покращенні житлових умов, Комісія відзначає, що кандидат не надала пояснень на користь існування такої потреби. Ба більше, кандидат сформувала потребу через бажання зберегти грошові кошти.
     2. Ні пояснення судді, ні матеріали досьє кандидата на посаду судді не містять відомостей про те, що мати судді до моменту дарування грошових коштів демонструвала самостійний інтерес у придбанні дорогої нерухомості. Більше того, матеріали досьє кандидата на посаду судді взагалі не містять будь-яких відомостей на підтвердження того, що мати шукала будь-які інші інструменти для збереження грошових коштів.
     3. Комісія також не встановила будь-яких відомостей, які б могли свідчити про наявність мотиву в таких діях матері судді.
142. Отже, Комісія вважає за необхідне надати оцінку потребам, інтересам та мотивам самої судді Бабич А.М. щодо набуття квартири її матір’ю, оскільки саме суддя є джерелом коштів для цього придбання:
     1. На переконання Комісії, саме суддя мала реальну потребу у збереженні та, за можливості, примноженні власних заощаджень через інвестування в нерухомість. Така потреба є економічно обґрунтованою в умовах воєнного стану та як наслідок економічної нестабільності ситуації, коли нерухомість традиційно вважається надійним способом захисту заощаджень від інфляції.
     2. Придбання ж квартири саме за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, на переконання Комісії, мало реальний потенціал для подальшого зростання вартості або отримання стабільного доходу від оренди. Про це свідчить пояснення судді про намір «надалі надавати вказане нерухоме майно в оренду або відчужити з метою отримання прибутку». Таким чином, інтерес судді був спрямований на конкретний об’єкт нерухомості з інвестиційною привабливістю.
     3. Мотив же ж розкривається через її пояснення щодо статусу єдиної доньки та єдиного спадкоємця за законом. Фактично оформлення квартири на матір з подальшим спадкуванням може свідчити про бажання судді: зберегти контроль над активом через близького родича; уникнути питань щодо придбань нерухомого майна та інвестувати власні кошти.
143. Аналізуючи механізм набуття права власності на квартиру, Комісія звертає увагу на такі факти:
     1. Суддя Бабич А.М. подарувала матері суму, що повністю покриває вартість квартири (4 334 400 грн при вартості квартири 3 480 000 грн.) і свідчить про цільовий характер дарування. Більше того, вартість подарованих коштів відповідає вартості квартири, яка запропонована на ринку.
     2. Надання коштів відбулося безпосередньо перед придбанням квартири (23 серпня 2024 року – дарування, 26 серпня 2024 року – придбання квартири), що вказує на заздалегідь спланований характер операції.
144. З огляду на викладене сукупність таких обставин ‒ джерело коштів, відсутність самостійної ініціативи з боку матері судді, аргументація, наведена самою суддею, та інші матеріали досьє кандидата на посаду судді ‒ дозволяють Комісії дійти висновку, що потреба, інтерес та мотив у придбанні квартири у м. Києві АДРЕСА_1, належать не матері судді, а самій судді Бабич А.М.
145. Попри це, Комісія висновує, що у судді було достатньо грошових коштів на придбання квартири навіть за вартістю, яка виявлена на спеціалізованих електронних торговельних майданчиках, сам характер операцій з грошовими коштами та придбання нерухомістю матір’ю судді формально відповідав вимогам закону, а вчинені правочини не були очевидно протиправними.
146. Однак, Комісія також констатує, що зазначені операції в очах стороннього спостерігача оцінюються як непрозорі, про що зокрема свідчить і висновок ГРД. Суддя ж повинна демонструвати бездоганну поведінку в особистому житті і намагатись не допускати випадків, які можуть поставити під сумнів її репутацію та повну прозорість у своїх фінансових та майнових справах.
147. Хоча Комісія не оцінює ці обставини як «істотну невідповідність», це не означає, що вони не можуть бути визначені як суттєва невідповідність, яка має своїм наслідком зниження балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», оскільки це свідчить про певний рівень «сірої зони» у поведінці судді, що не бажана для такого високого статусу.
148. Таким чином Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
149. Стосовно сумніву ГРД щодо фінансової можливості батька судді придбати 27 лютого 2014 року автомобіль марки «AUDI Q5» 2013 року випуску загальною вартістю 523 250 грн.
150. У своїх поясненнях суддя зазначила, що автомобіль придбано батьком за рахунок його власних заощаджень. Наведені ГРД розрахунки грошових активів не враховують період всієї трудової діяльності батьків та неможливість документального підтвердження наявності коштів для придбання зазначеного вище рухомого майна.
151. На підтвердження своїх пояснень суддя надала копії таких документів: орієнтовна інформація щодо заробітної плати та пенсії батьків у перерахунку до валюти (долари США), розрахунок задекларованих доходів протягом 2001‒2024 років.
152. Оцінивши надані Бабич А.М. пояснення та долучені до них документи, Комісія вважає їх непереконливими з огляду на таке.
153. Згідно з даними з Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків дохід батька судді становив: 1998 рік ‒ 1263,81 грн, 1999 рік – 2115 грн, 2000 рік ‒ 1926,87 грн, 2001 рік ‒ 3294,96 грн, 2002 рік ‒ 4231,53 грн, 2003 рік ‒ 4264,74 грн, 2004 рік ‒ 4528,77 грн, 2005 рік ‒ 8819,54 грн, 2006 рік ‒ 8849,19 грн, 2007 рік ‒ 14568,28 грн, 2008 рік ‒ 17259,97 грн, 2009 рік ‒ 22970,93 грн, 2010 рік ‒- 29301,78 грн, 2011 рік ‒ 27837,23 грн, 2012 рік ‒- 41310,13 грн, 2013 рік ‒ 42838,7 гривні (що еквівалентно 34 740 дол. США при розрахунку середньозваженого курсу гривні до дол. США за кожний рік).
154. Згідно з даними з Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків, дохід матері судді становив: 1998 рік ‒ 1705,4 грн, 1999 рік – 2507,17 грн, 2000 рік ‒2078,02 грн, 2001 рік ‒ 2729,46 грн, 2002 рік ‒ 3261,89 грн, 2003 рік ‒ 3486,47 грн, 2004 рік ‒ 3287,68 грн, 2005 рік ‒ 5508,77 грн, 2006 рік ‒ 8108,49 грн, 2007 рік ‒ 10174,47 грн, 2008 рік ‒ 12083,11 грн, 2009 рік ‒ 14535,04 грн, 2010 рік ‒- 40178,79 грн, 2011 рік‒ 44889,19 грн, 2012 рік ‒ 42843,85 грн, 2013 рік ‒- 63260,05 гривні (що еквівалентно 36 906 дол. США при розрахунку середньозваженого курсу гривні до дол. США за кожний рік).
155.  За даними Міністерства соціальної політики України, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2000 рік – 3456 грн., 2001 рік – 3972 грн., 2002 рік – 4380 грн., 2003 рік – 4380 грн., 2004 рік – 4644 гривні.
156. Згідно з інформацією, розміщеною на Порталі відкритих даних, витрати населення у розрахунку на одну особу в Черкаській області, за даними Державної служби статистики України, становили: 2005 рік – 5589 грн., 2006 рік – 7502 грн., 2007 рік – 10384 грн., 2008 рік – 14255 грн., 2009 рік – 14705 грн., 2010 рік – 17215 грн., 2011 рік – 21434 грн., 2012 рік – 24487 грн., 2013 рік – 26783 гривні.
157. Заощадження батька судді з урахуванням доходів, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та витрат населення у розрахунку на одну особу в Черкаській області могли становити: 2000 рік – 0 грн., 2001 рік – 0 грн., 2002 рік – 0 грн., 2003 – 0 грн., 2004 рік – 0 грн., 2005 рік – 3230 грн., 2006 рік – 1347,19 грн., 2007 рік – 4184,28 грн., 2008 рік – 3004, 97 грн., 2009 рік – 8265,93 грн., 2010 рік – 12086,78 грн., 2011 рік – 6403,23 грн., 2012 рік – 16823,13 грн., 2013 рік – 16055,7 грн. Тобто, загальні заощадження батька судді без урахування податків упродовж 2000–2013 років, ймовірно, становили 71 401,21 гривні (що еквівалентно 9 775 дол. США при розрахунку середньозваженого курсу гривні до дол. США за кожний рік).
158. Заощадження матері судді з урахуванням доходів, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та витрат населення у розрахунку на одну особу в Черкаській області могли становити: 2000 рік – 0 грн., 2001 рік – 0 грн., 2002 рік – 0 грн., 2003 – 0 грн., 2004 рік – 0 грн., 2005 рік – 0 грн., 2006 рік – 606,49 грн., 2007 рік – 0 грн., 2008 рік – 0 грн., 2009 рік – 0 грн., 2010 рік – 22963,79 грн., 2011 рік – 23455,19 грн., 2012 рік – 18356,85 грн., 2013 рік – 36477,05 грн. Тобто загальні заощадження матері судді без урахування податків упродовж 2000–2013 років, ймовірно, становили 101859,37 гривні (що еквівалентно 12 776 дол. США при розрахунку середньозваженого курсу гривні до дол. США за кожний рік).
159. Отже, сукупні заощадження батьків судді без урахування податків упродовж 2000–2013 років, ймовірно, становили 173260,58 гривні (що еквівалентно 22 551 дол. США при розрахунку середньозваженого курсу гривні до дол. США за кожний рік).
160. Враховуючи наведене, з огляду на відсутність документального підтвердження інших джерел походження грошових коштів для придбання батьком автомобіля марки «AUDI Q5» 2013 року випуску загальною вартістю 523 250 грн, Комісія погоджується із твердженням щодо відсутності фінансової можливості батька судді придбати вказаний автомобіль.
161. Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
162. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 240 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

163. Таким чином, кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабич Анжеліка Миколаївна набрала 651,4 бала.

2. Питання про підтвердження або непідтвердження здатності Бабич Анжеліки Миколаївни здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                              Андрій ПАСІЧНИК

Члени Першої палати                                                                              Ярослав ДУХ

                                                                                                                      Роман КИДИСЮК

                                                                                                                      Олег КОЛІУШ

                                                                                                                      Роман САБОДАШ

                                                                                                                      Руслан СИДОРОВИЧ