Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА,
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики Олени Василівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 24 лютого 2011 року № 246/2011 Старенченко (Музику) Олену Василівну призначено на посаду судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області строком на п’ять років.
Відповідно до наказу голови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2011 року № 19/к суддю Старенченко (Музику) О.В. призначено на посаду судді та зараховано до штату цього суду.
Присягу судді Старенченко (Музика) О.В. склала 06 квітня 2011 року.
Після складання присяги Музика (Старенченко) О.В. працювала суддею місцевого загального суду та розглядала справи усіх категорій. Згідно з рішенням зборів суддів (протокол № 39 від 13 серпня 2014 року, протокол № 51 від 07 жовтня 2014 року) вона увійшла до складу цивільної колегії та здійснювала розгляд цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення.
У Музики (Старенченко) О.В. 23 лютого 2016 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.
Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики (Старенченко) Олени Василівни.
Рішенням Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 призначено проведення іспиту для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді на 07 березня 2018 року, зокрема судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики (Старенченко) О.В.
Рішенням Комісії від 12 квітня 2018 року № 81/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Відповідно до цього рішення суддю Музику (Старенченко) О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Музики (Старенченко) О.В.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.
На підставі викладеного вище кваліфікаційне оцінювання судді Музики (Старенченко) О.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
ГРД 13 вересня 2024 року надіслала до Комісії висновок про невідповідність судді Музики (Старенченко) О.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 10 вересня 2024 року.
Питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики (Старенченко) О.В. на відповідність займаній посаді призначено до розгляду Комісії у складі колегії 19 вересня 2024 року. Музика (Старенченко) О.В. у засідання Комісії не з’явилась, повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_1, та просила відкласти проведення співбесіди з нею до 20 лютого 2027 року.
Протокольним рішенням Комісії у складі колегії 19 вересня 2024 року розгляд зазначеного питання відкладено на 15 жовтня 2024 року. Суддя Музика (Старенченко) О.В. 14 жовтня 2024 року надіслала до Комісії листа, у якому повідомила, що перебуває ІНФОРМАЦІЯ_2, просила визнати причини неявки у засідання поважними та відкласти кваліфікаційне оцінювання на розумний термін для надання можливості належним чином підготуватися до співбесіди та надати обґрунтовані відповіді на питання, поставлені у висновку ГРД.
Протокольним рішенням Комісії у складі колегії 15 жовтня 2024 року відкладено розгляд цього питання.
Чергове засідання Комісії у складі колегії призначено на 18 лютого 2025 року.
Від судді Музики (Старенченко) О.В. 17 лютого 2025 року надійшло звернення з проханням відкласти розгляд питання у зв’язку з ІНФОРМАЦІЯ_3.
Комісія у складі колегії 18 лютого 2025 року задовольнила заяву судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики (Старенченко) О.В. та визначила наступну дату засідання – 08 квітня 2025 року.
Співбесіду з Музикою О.В. розпочато 08 квітня 2025 року та оголошено перерву до 29 квітня 2025 року для надання суддею додаткових пояснень та підтверджувальних документів.
Комісією 29 квітня 2025 року продовжено співбесіду із суддею Музикою (Старенченко) О.В.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації для спростування такого сумніву.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (абзаци другий, третій пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;
- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;
- ефективність здійснення правосуддя, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє;
- діяльність щодо підвищення фахового рівня, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє.
Рівень знань Музики (Старенченко) О.В. у сфері права, а також рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрала 78,75 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрала 61,5 бала.
Оцінюючи ефективність здійснення правосуддя, Комісія констатує, зокрема, таке:
- у період із квітня 2011 року до 23 лютого 2016 року суддею Музикою (Старенченко) О.В. розглянуто 2 463 справи та матеріали;
- загальні показники середньомісячного навантаження судді в зазначений період були незначно вищими (4,5) за середньомісячні показники навантаження в Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області (3,75);
- за результатами перегляду судових рішень, ухвалених суддею Музикою(Старенченко) О.В. у період з січня 2012 року до лютого 2016 року, скасовано 91 та змінено 11 судових рішень, що становить близько 3,96% скасованих та 0,45% змінених судових рішень від загальної кількості ухвалених рішень, а отже, є незначним щодо загальної кількості ухвалених судових рішень. Водночас підставами скасування та зміни судових рішень здебільшого є порушення норм процесуального права (40 та 6 відповідно) та матеріального права (27 та 2 відповідно);
- із порушенням встановлених процесуальним законом строків Музикою (Старенченко) О.В. розглянуто 15 справ, із них: 13 справ кримінального провадження та 2 справи цивільного провадження, що становить 0,61% від загальної кількості розглянутих справ, тобто є незначним;
- інформація про середню тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого судового рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – Реєстр) у матеріалах суддівського досьє відсутня. Водночас, за даними Реєстру, суддя Музика (Старенченко) О.В. не завжди дотримувалася процесуальних строків виготовлення та оприлюднення повного тексту судового рішення;
- у суддівському досьє відсутня інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань;
- інформація про результати регулярного оцінювання судді у суддівському досьє відсутня;
- відомості про здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування в матеріалах досьє відсутні.
Таким чином, оцінюючи ефективність здійснення правосуддя суддею Музикою (Старенченко) О.В., Комісія дійшла висновку, що бал за цим критерієм становить 60.
Визначаючись щодо підвищення фахового рівня, Комісія у складі колегії враховує, що Музика (Старенченко) О.В. після призначення на посаду судді періодично проходила навчання в Національній школі суддів України з метою підвищення рівня кваліфікації, у тому числі підготовку для підтримання своєї кваліфікації тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки, на підтвердження чого суддя під час співбесіди надала відповідні сертифікати. Суддя Музика (Старенченко) О.В. не має наукового ступеня та вченого звання; не брала участі в законопроєктній роботі; наукової діяльності не здійснювала, наукових публікацій у сфері права не має; викладацької діяльності в Національній школі суддів України не здійснювала.
Отже, Комісія оцінює цей показник в 1 бал.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
Музика (Старенченко) О.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм особистої компетентності суддя Музика (Старенченко) О.В. набрала 55 балів.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм соціальної компетентності суддя Музика (Старенченко) О.В. набрала 57 балів.
Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;
- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- політична нейтральність;
- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;
- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5– 8, 13 частини першої статті 106 Закону;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.
Відповідно до пункту 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;
- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;
- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
Комісією в межах повноважень надіслано запити до Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідування, Державної податкової служби України (далі – ДПС України), Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. У зв’язку з необхідністю з’ясування окремих обставин, зазначених у висновку ГРД, Комісією також надіслано запити до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області. Відповіді державних органів долучено до суддівського досьє та стали предметом аналізу і обговорення на співбесіді.
За даними, наданими Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Державною Службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, відомості, які б вказували на недоброчесність судді Музики (Старенченко) О.В., відсутні.
Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про її недоброчесність, а також відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.
За даними, наданими центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, відомості, які б вказували на недоброчесність судді Музики (Старенченко) О.В., відсутні.
Офісом Генерального прокурора повідомлено, що за результатами опрацювання даних Єдиного реєстру досудових розслідувань не виявлено кримінальних проваджень, у яких містяться відомості про притягнення Музики (Старенченко) О.В. до кримінальної відповідальності як підозрюваної.
Водночас Офісом Генерального прокурора надано інформацію про те, що апеляційним судом Кіровоградської області в ході розгляду кримінальної справи стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винесено окрему ухвалу від 13 травня 2016 року стосовно порушення суддею Музикою (Старенченко) О.В. вимог кримінального процесуального законодавства, що стали підставою для скасування судового рішення, а саме: суддя Музика (Старенченко) О.В. не забезпечила учасникам судового процесу право на участь у всіх судових засіданнях, чим порушила принцип змагальності та права на захист обвинувачених. Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням суддею Музикою (Старенченко) О.В. своїх обов’язків справа стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглядалася протягом 1 року 9 місяців, що є неприпустимим порушенням розумних строків. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2016 року окрему ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13 травня 2016 року залишено без змін (справа № 396/864/16-к).
На адресу Комісії 13 вересня 2024 року надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Музики (Старенченко) О.В. критеріям доброчесності та професійної етики за такими показниками (індикаторами).
1. Суддя повідомила у декларації родинних зав’язків недостовірні (у тому числі неповні) відомості. Так в анкеті кандидата на посаду судді безстроково від 21 липня 2015 року зазначила, що її брат є начальником кримінально-виконавчої інспекції Кіровоградської обласної державної пенітенціарної служби. У анкеті судді від 26 лютого 2018 року Музика (Старенченко) О.В. вказала, що її брат є начальником Кропивницького міського відділу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та апробації Міністерства юстиції. Брат судді наразі займає посаду начальника філії Державної установи Центру пробації в Кіровоградській області, тобто є працівником правоохоронного органу.
Водночас у деклараціях родинних зав’язків судді за 2012–2016 та 2013–2017 роки, а також у всіх інших деклараціях відомостей про брата не вказано.
Згідно з частиною шостою статті 61 Закону подання суддею завідомо недостовірних відомостей (у тому числі неповних) у декларації родинних в’язків є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Крім того, зазначені обставини вказують про недостовірність тверджень, указаних у деклараціях доброчесності судді, поданих за відповідні роки.
2. Суддя безпідставно не задекларувала майно і/або повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, або занизила обсяг і/або вартість майна, або безпідставно не подала інформації для декларування про члена сім’ї, або здійснила ці дії з порушенням строків, зокрема:
- відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2015 рік у власності судді перебуває 2 автомобілі – «Skoda Octavia» 2007 року випуску та «Daewoo Lanos» 2006 року випуску. Однак у Декларації за 2016 рік відомості про вказані транспортні засоби, а також про дохід від їх продажу відсутні. Відсутні відповідні відомості й у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО);
- згідно з Декларацією за 2016 рік ОСОБА_4 (на той час особа, з якою суддя спільно проживала, але не перебувала у шлюбі) придбав автомобіль «Volkswagen Polo» 2012 року випуску за 115 000 гривень. Відповідно до калькулятора розрахунку середня вартість такого автомобіля станом на день його купівлі становить 7 256 доларів США, що еквівалентно 187 865 гривень. У Декларації за 2018 рік суддя вказала, що ОСОБА_4 отримав 120 000 гривень доходу від відчуження цього автомобіля, продавши його після п’яти років експлуатації за вищою ціною, ніж купив;
- у Декларації за 2019 рік вказано, що ОСОБА_4 отримав 37 492 гривні доходу від зайняття підприємницькою діяльністю, а також 252 гривні іншого доходу, що суперечить інформації ДРФО, згідно з якою ОСОБА_4 у 2019 році отримав 32 470 гривень доходу;
- відповідно до інформації Єдиного вебпорталу використання публічних коштів Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області 11 квітня 2019 року виплатила ОСОБА_4 заробітну плату на загальну суму 38 640 гривень. Указаний дохід суддею в Декларації за 2019 рік не задекларовано. Таким чином, суддя подала недостовірні відомості в Декларації за 2019 рік, які відрізняються від достовірних на суму майже у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- згідно з Декларацією за 2019 рік ОСОБА_4 придбав 22 січня 2019 року автомобіль «КАМАЗ 5320» 1984 року випуску за 28 000 гривень. У Декларації за 2023 рік будь-які відомості про цей транспортний засіб, у тому числі про його продаж, відсутні. Водночас у Декларації за 2022 рік суддею вказано дохід, отриманий ОСОБА_4 від відчуження рухомого майна в сумі 280 000 гривень, та автомобіль «КАМАЗ 5320» 1984 року випуску. За інформацією ДРФО у 2022 році в ОСОБА_4 (чоловік судді з 2022 року) відсутній дохід на вказану суму;
- у Декларації за 2023 рік суддя зазначила свій дохід у розмірі 1 066 914 гривень заробітної плати та 362 637 гривень лікарняних від Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області. Проте, за інформацією ДПС України, суддею також отримано дохід від Приватного акціонерного товариства «СК «Уніка» в сумі 38 160 гривень, який у Декларації за 2023 рік не вказано. Також у Декларації за 2023 рік суддею вказано дохід чоловіка, який не відповідає даним ДПС України, що, на думку ГРД, є підставою для дисциплінарної і/або адміністративної відповідальності судді.
3. У досьє та/або в поясненнях судді відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (судді, членів сум’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ. Суддя або пов’язана з нею особа, отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.
Згідно з Декларацією судді сукупний дохід сім’ї у 2016 році становив 70 921 гривня 38 копійок, водночас чоловік судді придбав у цьому році автомобіль «Volkswagen Polo» 2012 року випуску за 115 000 гривень. Вартість вказаного автомобіля на сьогодні становить 7 256 доларів США, що, на день його придбання еквівалентно 187 865 гривням. Крім того, суддею задекларовано дохід свого чоловіка в сумі 28 665 гривень, який не підтверджується відомостями ДПС України.
4. Суддя без поважних причин допустила судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого певні учасники справи отримали вигоду чи перевагу або зазнали невиправданих втрат, справу було закрито у зв’язку із закінченням строків, порушники уникнули покарання. Суддя допускала дії (бездіяльність) або ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством, або мала економічну, корупційну чи іншу особисту зацікавленість в ухваленні (неухвалені) певного рішення, зокрема:
- суддя розглянула 17 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), у яких закрила провадження на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП, а саме: №№ 396/2255/14-п, 396/2598/14-п, 396/3181/13-п, 396/3116/13-п, 396/2863/13-п, 396/2867/13-п, 396/2520/13-п, 396/2555/13-п, 396/2340/13-п, 396/2551/13-п, 396/3051/13-п, 396/2448/13-п, 396/2444/13-п, 396/1707/13-п, 396/1567/13-п, 396/1467/13-п, 396/277/13-п. Водночас у 7 справах строк, передбачений статтею 38 КУпАП, на день прийняття суддею рішення ще не закінчився. Крім того, ГРД зазначила, що вірогідно справа № 396/2255/14-п стосувалася брата дільничного офіцера Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, а справа № 396/1567/13-п – начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Новоукраїнського РТЦК та СП;
- у 2013 році суддею розглянуто 2 справи про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП стосовно її майбутнього чоловіка ОСОБА_4, в одній із яких суддя не наклала на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, хоча знала, що вказане адміністративне правопорушення вчинено ним повторно; в іншій справі суддя фактично без поважних причин порушила розумний строк розгляду справи та закрила провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП (справа № 396/2867/13-п);
- суддею розглянуто справу про адміністративне правопорушення № 396/2863/13-п стосовно ОСОБА_5, керівника філії «Новоукраїнськийрайавтодор» Державного підприємства «Кіровоградський облавтодор» Акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України», щодо однакових обставин, вказаних у справі № 396/2867/13-п стосовно ОСОБА_4. Різниця полягала в тому, що ОСОБА_5 передав керування автомобілем ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. Провадження в обох справах було закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП ще до закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Крім того, мати ОСОБА_5 з 2008 року і дотепер є керівником апарату Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.
Додатково повідомлено інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але, на думку ГРД, потребує пояснень.
1. Музика О.В. 18 січня 2019 року отримала кредит у розмірі 208 520 грн. Однак повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подала лише 05 лютого 2019 року. Посадовою особою Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо цього складено протокол № 327/19 про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Кіровоградський районний суд закрив провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях Музики (Старенченко) О.В. складу адміністративного правопорушення.
2. Відповідно до анкети судді від 26 лютого 2018 року Музика (Старенченко) О.В. проходила навчання в місті Дніпро:
- з 05 грудня 2012 року до 06 грудня 2012 року (семінар «Підвищення обізнаності суддів та прокурорів щодо застосування покарань, альтернативних ув’язненню») та отримала сертифікат НШ № 023415. У цей же час суддею прийнято 3 судові рішення: ухвалу від 05 грудня 2012 року у справі № 1116/3541/12; заочне рішення від 05 грудня 2012 року у справі № 1116/2738/12; ухвалу від 06 грудня 2012 року у справі № 1116/3564;
- з 15 квітня 2013 року до 26 квітня 2013 року (семінар «Підготовка суддів місцевих загальних судів, яких призначено на посаду судді вперше (3, 4, 5 рік роботи)») та отримала сертифікат НШ № 031759; 17 квітня 2013 року (семінар «Запровадження кримінальної юстиції відносно неповнолітніх в Україні») та отримала сертифікат НШ № 031712. Водночас у Реєстрі оприлюднено ухвалу, постановлену суддею Музикою (Старенченко) О.В. 19 квітня 2013 року.
Відстань між Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області та Дніпровським регіональним відділенням Національної школи суддів України становить 321 кілометр, а шлях на автомобілі займає близько 4 години часу в одну сторону.
3. Суддя Музика (Старенченко) О.В. 24 вересня 2017 року разом із матір’ю перетнула кордон у пункті пропуску «Сеньківка», який межує з російською федерацією (далі – рф) та Республікою Білорусь. До України повернулися 30 вересня 2017 року через цей же пункт пропуску. Крім того, в анкеті кандидата на посаду судді безстроково від 21 липня 2015 року Музика (Старенченко) О.В. зазначила, що її мати народилася у селі Щеглова Навлінського району Брянської області рф.
Суддя Музика (Старенченко) О.В. надала письмові та усні пояснення на висновок ГРД.
Визначаючись щодо відповідності судді Музики (Старенченко) О.В. займаній посаді, Комісія оцінює всі факти, представлені у висновку ГРД, пояснення судді та обставини, встановлені Комісією самостійно.
1. Стосовно першого питання висновку ГРД суддя Музика (Старенченко) О.В. зазначила, що законодавством чітко не визначено, що працівники пробації є посадовими особами. Згідно із Законом України «Про запобігання корупції» посадовою особою є особа, яка виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції в державних органах. Діяльність органів пробації регулюється Законом України «Про пробацію» та іншими нормативними актами. Однак у жодному з них не вказано, що всі працівники пробації мають статус посадових осіб. Вона не зазначала брата в деклараціях родинних зав’язків, водночас не приховувала місце його роботи і жодного разу не отримувала за це зауважень чи уточнень від відповідних органів, що ще більше переконало її у правильності такої позиції. Її брат неодноразово наголошував на тому, що не є посадовою особою. Причин недовіряти братові в неї не було, тому вона не перевіряла ці обставини самостійно.
Стосовно цього Комісія вказує таке.
Згідно з частиною першою статті 61 Закону суддя зобов’язаний щорічно подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією.
Форму декларації родинних зв’язків судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 204/зп-18). Додатком до декларації родинних зав’язків судді є Правила заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді.
Пунктом 8 цих правил встановлено, що у декларації зазначаються відомості (прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи (проходження служби); займана посада; період перебування на посаді) щодо осіб, якщо такі особи були, зокрема, працівниками правоохоронних органів (органів правопорядку).
Органи державної влади, у тому числі правоохоронні, утворюються та діють на підставі закону, мають визначену законом компетенцію, яка реалізується колегіально або ж одноособово відповідно до передбачених законом владних повноважень. Тобто правоохоронним може виступати лише орган державної влади, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, який приймає загальнообов’язкові рішення, забезпечуючи їх виконання, у тому числі й примусовими засобами.
Критеріями віднесення органів державної влади до правоохоронних є інституційно-функціональні ознаки, що визначають правовий статус такого органу в системі органів державної влади. При віднесенні того чи іншого органу державної влади до правоохоронного слід звернути увагу насамперед на те, як визначається відповідний орган у спеціальному нормативно-правовому акті, який регламентує його правовий статус, та на повноваження, які цей орган здійснює.
На сьогодні єдиним чинним нормативно-правовим актом, який визначає орієнтовний перелік правоохоронних органів України, є Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 року № 3781-XII, в абзаці першому пункту 1 частини першої статті 2 якого визначено, що правоохоронні органи – це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Згідно з частиною першою статті 11 Кримінально виконавчого кодексу України органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, його територіальні органи, уповноважені органи з питань пробації.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (у редакції, чинній станом на 2015 рік) встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Службу пробації створено у 2017 році шляхом реформування кримінально-виконавчої інспекції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 655-р «Про утворення державної установи «Центр пробації»).
Відповідно до інформації в анкеті кандидата на посаду судді Музики (Старенченко) О.В. безстроково від 21 липня 2015 року її брат обіймав посаду начальника кримінально-виконавчої інспекції Кіровоградської обласної державної пенетенціарної служби (пізніше – Кропивницький міський відділ Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та апробації Міністерства юстиції). На сьогодні брат судді займає посаду начальника філії Державної установи Центру пробації в Кіровоградській області.
З огляду на викладене суддя Музика (Старенченко) О.В. мала зазначити відомості стосовно свого брата в декларації родинних зав’язків.
Згідно з пунктом 9 глави ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється), зокрема, за наявністю обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9−12, 15−19 частини першої статті 106 Закону. Пунктом 17 частини першої статті 106 Закону передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав подання в декларації родинних зав’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей.
З наведеного слідує, що суддя має вжити заходів для перевірки наданої інформації та з’ясування обставин, які дають підстави для внесення чи невнесення певних відомостей до декларації родинних зв’язків, оскільки закон покладає саме на суддю відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей. Водночас Комісія враховує, що суддя не приховувала сам факт зайняття братом відповідної посади, відображаючи її в анкетах, що подавалися до Комісії в межах процедур суддівської кар’єри.
З’ясовані в процесі співбесіди обставини дають підстави для висновку про невжиття суддею належних заходів для відображення достовірних відомостей у декларації родинних зав’язків судді, що є підставою для зниження балів за критерієм доброчесності.
2. Надаючи оцінку інформації, викладеній у пунктах 2, 3 висновку ГРД, Комісія наголошує, що авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів. Саме тому одним із критеріїв оцінки судді на відповідність займаній посаді є доброчесність як в професійній діяльності, так і в особистому житті.
Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено умови визначення відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, які законодавець пов’язує з наявністю/відсутністю обґрунтованих сумнівів у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
Під час кваліфікаційного оцінювання судді Комісія перевіряє не лише його відповідність формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його як особу, зокрема наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, своєю поведінкою не викликає обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (пункт 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року, справа № 990/92/24). В іншій справі Верховним Судом висновується, що придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів (зокрема, транспортних засобів), саме по собі не вказує на недоброчесність судді, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, справа № 990/139/24).
У своїх поясненнях (як письмових, так і наданих під час співбесіди) суддя Музика (Старенченко) О.В. заперечує наявність у неї прямого умислу порушення порядку декларування майна з метою приховання або надання недостовірної інформації.
Стосовно декларування доходів, видатків та майна судді і членів її сім’ї Музика (Старенченко) О.В. пояснила:
- автомобілі «Skoda Octavia» та «Daewoo Lanos» придбано у кредит під час попереднього шлюбу. Після розлучення вона не заявляла майнових прав, колишній чоловік перереєстрував їх на інші номери. Оскільки після перереєстрації ці автомобілі їй вже не належали, вона їх не декларувала. Жодних намірів приховувати чи маніпулювати інформацією в неї не було;
- стосовно придбання автомобіля її нинішнім чоловіком ОСОБА_4 «Volkswagen Polo» суддя пояснила, що він дійсно придбав у 2016 році автомобіль «Volkswagen Polo» за 115 000 гривень. Його вартість визначено на основі експертної оцінки, проведеної уповноваженою на те особою. У 2018 році автомобіль продано за 120 000 гривень з урахуванням рівня інфляції. Незначне збільшення номінальної вартості автомобіля не свідчить про його здорожчання в прямому сенсі, оскільки знизилася купівельна спроможність гривні. Усі угоди було здійснено відповідно до чинного законодавства і на підставі експертно-грошової оцінки;
- стосовно розбіжностей між доходами, задекларованими суддею, та відомостями ДРФО суддя пояснила, що не заперечує наявності цих розбіжностей. У Декларації за 2016 рік сума задекларованих нею доходів одного із членів її сім’ї ОСОБА_4 відрізняється від інформації ДРФО, однак на сьогодні пояснити причину її виникнення не може, оскільки документи, на підставі яких заповнювалася ця декларація, не збереглися. Пояснити, чому в Декларації за 2019 рік зазначено отриманий ОСОБА_4 дохід 37 240 гривень та 252 гривень, хоча за даними ДРФО, сума його доходу за 2019 рік становить 32 470 гривень, суддя не може. Допускає, що це могло бути пов’язано з певними технічними або бухгалтерськими нюансами при розрахунку доходу;
- стосовно доходу, який на думку ГРД, ОСОБА_4 отримав у 2019 році від Захарівської сільської ради судді нічого не відомо та, зі слів чоловіка, такий дохід він не отримував. Цей дохід також не відображено в даних Державної фіскальної служби України;
- стосовно автомобіля «КАМАЗ» суддя пояснила, що він був придбаний ОСОБА_4 у 2019 році, а проданий 30 грудня 2022 року, що підтверджується договором купівлі-продажу № 3541/2022/3579994. У Декларації за 2022 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено дохід у сумі 280 000 гривень, який отримав її чоловік ОСОБА_4 від відчуження автомобіля «КАМАЗ». Указана сума відповідає зазначеній у договорі купівлі-продажу. Цей транспортний засіб у розділі 6 Декларації за 2022 рік «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» зазначила помилково. Просить взяти до уваги, що на час подання Декларації за 2022 рік перебувала ІНФОРМАЦІЯ_4, тому через неуважність припустилася такої помилки. Стосовно суми, за яку було придбано автомобіль «КАМАЗ», суддя зазначила, що вартість автомобіля була визначена на основі експертної оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності, який має відповідні повноваження. Вона не є експертом у цьому питанні, тому не може пояснити, чому автомобіль «КАМАЗ» був оцінений саме в таку суму. Зі слів чоловіка, він був у неробочому стані та потребував капітального ремонту. Чому сума коштів, отримана чоловіком від продажу автомобіля «КАМАЗ», не значиться як дохід в органах ДРФО, судді не відомо, однак вона має оригінал договору купівлі-продажу № 3541/2022/3579994, оформлений сторонами в сервісному центрі № 3541 РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області в присутності адміністратора;
- стосовно Декларації за 2023 рік Музика О.В. пояснила, що нею було допущено помилку в частині декларування її доходів, а саме вона не задекларувала дохід від ПрАТ «СК» Уніка» в розмірі 38 160 грн, оскільки не вважала це своїм доходом, а компенсацією понесених збитків. Всі кошти ПрАТ «СК» Уніка» перераховано на рахунок сервісної станції «RENO» в місті Кроповницький Кіровоградської області. Під час заповнення Декларації за 2023 рік керувалася тільки довідкою з місця роботи. Довідку з ДРФО платників податків не замовляла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5. Стосовно доходів чоловіка, отриманих за 2023 рік, суддя пояснила, що не розібралась у довідці ДРФО і зазначила стовпці нарахованого і виплаченого разом. Подачу Декларації за 2023 рік 31 березня 2024 року о 10 годині 22 хвилини не вважає порушенням закону. Додатково просить врахувати, що допущені в Деклараціях за 2022 і 2023 роки помилки зумовлені її неуважністю, пов’язаною з ІНФОРМАЦІЯ_6;
- стосовно автомобіля «Volkswagen Polo» суддя пояснила, що цей автомобіль придбаний ОСОБА_4 у 2016 році за заощадження, зроблені протягом попередніх років. До 2016 року він працював за кордоном, тому мав змогу заощадити певну суму коштів. Крім того, до 2016 року ОСОБА_4 не був членом сім’ї судді.
Таким чином, суддя не заперечує, що допустилася помилок під час декларування доходів, видатків та правочинів, що стосуються її особисто та членів її сім’ї за вказані вище періоди, однак наголошує, що це є наслідком збігу певних обставин. Суддя в письмових та усних поясненнях просила врахувати відсутність наміру приховати інформацію чи надати недостовірні відомості.
Підсумовуючи викладене вище, Комісія констатує, що Музика О.В. допустила порушення правил декларування доходів, видатків та майна, однак, зважаючи на відсутність відомостей, які б беззаперечно вказували, що ці порушення були допущені умисно, вважає це підставою для зниження балів за критерієм доброчесності, а не визнання судді Музики О.В. недоброчесною.
4. Стосовно четвертого питання висновку ГРД суддя пояснила, що за період 2012–2015 років нею розглянуто 241 справу про адміністративне правопорушення, з яких у 27 справах провадження закрито у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, що становить 11,20% від загальної кількості справ цієї категорії. 6 справ із 27 надійшли до суду після закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, або коли ці строки майже закінчилися, що знижує відсоток до 8,71%.
Стосовно 17 справ, про які зазначено у висновку ГРД, надати детальну інформацію не може, оскільки ці справи знищено у зв’язку із закінченням терміну зберігання. Однак суддя наголошує, що нею вживалися необхідні заходи щодо призначення цих справ до розгляду в розумні строки, ураховуючи навантаження, наявність відомостей про вручення учасникам судових повісток, клопотань про відкладення тощо. Суддя не заперечує, що у 3 справах із 17 дійсно завчасно (1–2 дні) прийнято постанови про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, що зумовлено надмірним навантаженням та технічними помилками.
Стосовно справи № 396/2255/14-п щодо ОСОБА_6, який, на переконання ГРД, є рідним братом дільничного офіцера Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, та справи № 396/1567/13-п стосовно ОСОБА_7, який згідно з висновком ГРД до 2021 року був начальником відділу офіцерів запасу і кадрів Новоукраїнського районного центру комплектування та соціальної політики, суддя пояснила, що вірогідна спорідненість осіб, стосовно яких склали протоколи про адміністративне правопорушення, з будь-якими особами, які займали та/або займають відповідні посади, не свідчить про навмисне та безпідставне відкладення розгляду нею цих справ, а також прийняття постанов, обумовлених корпоративною солідарністю чи наявністю іншої особистої зацікавленості в прийнятті певного рішення.
Стосовно справ про адміністративні правопорушення, що стосуються її чоловіка ОСОБА_4 суддя пояснила, що з 2001 року працювала в Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області, у том числі на посаді помічника голови суду (2010–2011 роки). Протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 складено в 2013 році, їх розгляд відбувся відповідно до вимог закону. Постановою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Осадчука В.П. у справі № 396/1641/13-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт. Постановою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики О.В. у справі № 396/2865/13-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт. Крім того, постановою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики О.В. від 02 грудня 2013 року у справі № 396/2867/13-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Суддя зауважує, що в цій справі ОСОБА_4 вину не визнавав, тому судом вживалися заходи щодо виклику свідків та працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України. Крім того, у цій справі адміністративне правопорушення вчинено 01 вересня 2013 року, згідно зі статтею 38 КУпАП останнім днем строку накладення адміністративного стягнення є 01 грудня 2013 року, постанову прийнято 02 грудня 2013 року, а тому висновки ГРД щодо передчасного закриття провадження у справі з підстав закінчення строку накладення адміністративного стягнення є хибними.
Окремо суддя зазначила, що протоколи у справах про адміністративне правопорушення № 396/2865/13-п і № 396/2867/13-п стосовно ОСОБА_4 складено за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Доказів притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, не було, а відтак були відсутні підстави для перекваліфікації дій ОСОБА_4 на частину другу статті 130 КУпАП. З ОСОБА_4 суддя в той час знайома не була.
Справи № 396/2867/13-п стосовно ОСОБА_4 та № 396/2863/13-п стосовно ОСОБА_5 надійшли до суду в один день – 09 жовтня 2013 року. Обидві справи розподілено їй автоматизованою системою. Адміністративну справу № 396/2863/13-п стосовно ОСОБА_5 розглянуто відповідно до вимог чинного законодавства. Підстав для з’явлення у цій справі самовідводу не було. ОСОБА_5 не визнавав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тому в судове засідання неодноразово викликалися свідки для надання пояснень, однак у судове засідання вони так і не з’явилися.
Комісія, аналізуючи представлені доводи ГРД і пояснення судді, відзначає, що одним із обов’язків судді згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону є: справедливий, безсторонній та своєчасний розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Комісія погоджується з висновками ГРД, що незабезпечення ефективного відправлення судочинства у справах про адміністративні правопорушення може, за певних обставин, свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, та відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
Водночас Комісія наголошує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання з розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності. Для встановлення в діях судді судової тяганини недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, значення мають конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків.
У своїх поясненнях суддя підкреслила необхідність виконання вимог статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Суддя також посилалася на значне судове навантаження, що впливало на час призначення чергових засідань у справі. Комісія бере до уваги пояснення судді та враховує рівень її навантаження.
Комісія проаналізувала надану на запит Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області інформацію та встановила, що більшість справ, про які зазначає ГРД, надійшли до суду після спливу половини строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, що також впливає на строки їх розгляду. Зважаючи на ті обставини, що перебіг строку накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 38 КУпАП обчислюється не з моменту надходження справи до суду, а з дня вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, дві справи надійшли після закінчення цього строку, одна справа – в останній день строку.
З огляду на наведене Комісія констатує, що ухвалення судових рішень про закриття проваджень зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ дослідженої категорії, дотриматися яких з урахуванням навантаження на суддю та необхідності вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності, і належного розгляду справи, виявилось об’єктивно складно.
Комісія зауважує, що частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.
Функціональні недоліки механізму своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного розгляду та вирішення справ про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, неможливість вирішення питання про притягнення до відповідальності вказаних осіб через сплив строку накладення адміністративного стягнення набули певного резонансу в суспільстві та викликали занепокоєння як у громадськості, так і в законодавця. Однак було б недоцільно ототожнювати ці недоліки виключно з діяльністю суду при розгляді адміністративних справ, адже усунення їх причин потребувало внесення змін до КУпАП. З цією метою Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2021 року № 1231-IX внесено зміни до КУпАП у частині, що стосується строків накладення адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Зіставивши встановлені фактичні обставини з вимогами процесуального закону, що регулює процес здійснення судочинства у справах про адміністративні правопорушення, проаналізувавши поведінку судді при підготовці справ цієї категорії до розгляду, системність, кількість та питому вагу випадків, коли справи було закрито у зв’язку із закінченням строків, навантаження судді, урахувавши ставлення судді до суті та характеру своїх дій, Комісія констатує відсутність підстав для обґрунтованого сумніву в тому, що суддя Музика О.В. при розгляді таких справ допустила судову тяганину та свавільне зволікання з їх розглядом, однак це не може свідчити про недоброчесність судді в тій мірі, яка може послугувати підставою для висновку про її невідповідність займаній посаді, зважаючи на конкретні обставини справи.
Комісія зважає і на те, що у трьох справах про адміністративне правопорушення постанови про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення було прийнято до його завершення. Стосовно прийняття передчасних рішень про закриття провадження у справах у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, суддя Музика (Старенченко) О.В. пояснила, що помилку визнає, вона сталася внаслідок надмірного навантаження, відповідні висновки для себе зробила.
У провадженні судді перебували справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_6, який, за твердженням ГРД, є братом дільничного офіцера Новоукраїнського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області; стосовно ОСОБА_7, який був начальником відділення офіцерів запасу і кадрів Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; стосовно її майбутнього чоловіка ОСОБА_4; стосовно ОСОБА_5, сина керівника апарату Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.
Надаючи оцінку твердженням ГРД про прийняття суддею рішень, обумовлених політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством або маючи економічну, корупційну чи іншу особисту зацікавленість, Комісія констатує відсутність достатніх об’єктивних підстав для висновку про упередженість судді під час прийняття постанов у вказаних вище справах.
Стосовно інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але, на думку ГРД, потребує з’ясування суддя Музика (Старенченко) О.В. пояснила:
- стосовно неї дійсно було складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією за № 327/19. 16 листопада 2019 року Кіровським районним судом Кіровоградської області було винесено постанову, якою закрито провадження у справі у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення;
- суддя підтвердила факт відправлення рішень до Реєстру в період перебування на навчанні в місті Дніпро в період з 05 грудня 2012 року до 06 грудня 2012 року. Стосовно рішення від 19 квітня 2013 року суддя не може нічого пояснити, оскільки відсутній номер справи, у зв’язку з чим не змогла знайти його в Єдиному державному реєстрі судових рішень та відповідно прокоментувати;
- суддя не заперечувала, що в 2017 році разом із матір’ю виїздила до рф, а саме в село Щегловка Навлінського району Брянської області, з метою встановлення пам’ятників (надгробків) померлим родичам. Про свою поїздку повідомляла керівництво Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.
Під час кваліфікаційного оцінювання Музики (Старенченко) О.В. Комісією встановлено відомості стосовно судді, які не можна залишити без уваги.
Апеляційним судом Кіровоградської області в межах розгляду кримінальної справи стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винесено окрему ухвалу від 13 травня 2016 року, яку адресовано головам Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області та апеляційного суду Кіровоградської області для вжиття заходів реагування щодо порушення суддею Музикою (Старенченко) О.В. вимог кримінального процесуального законодавства, а саме: неналежне повідомлення захисників про дату, час і місце розгляду справи на 17 лютого 2016 року та 19 лютого 2016 року; неналежна організація розгляду справи суддею, що стало підставою для його відкладення; неприпустиме порушення розумних строків розгляду справи – 1 рік 9 місяців.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2016 року окрему ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 травня 2016 року залишено без змін.
Суддя Музика (Старенченко) О.В. пояснила, що про дати судових засідань на 17 лютого 2016 року та 19 лютого 2016 рокі було повідомлено захисників шляхом телефонограми. Крім того, у матеріалах справи є заяви обвинувачених про проведення судових засідань, зокрема 17 лютого 2016 року та 19 лютого 2016 року, без участі їх захисників. Всі засідання у цій справі відкладалися лише з поважних причин, що підтверджується протоколами судових засідань та довідками про рух справи. У її провадженні справа перебувала 1 рік 9 місяців, за цей час проведено 43 засідання, допитано 63 свідка, переглянуто восьмидесятигодинне відео, досліджено 28 томів, оглянуто речові докази та призначено експертизу, яка тривала майже місяць. Таким чином, суддя вважає, що підстав для постановлення ухвали стосовно неї не було.
Комісія зважає на пояснення судді, однак підкреслює, що суддя оскаржувала окрему ухвалу до Вищого спеціалізованого суду України, який своєю чергою констатував достатність підстав для постановлення окремої ухвали.
На основі аналізу договору оренди транспортного засобу з екіпажем № 431 від 12 серпня 2024 року Комісією встановлено, що чоловік судді ОСОБА_4 є орендодавцем транспортних засобів: «MAN TGA» 18/480 2008 року випуску та напівпричіп до нього «KRONE» модель SPD 27 2002 року випуску; «DAF XF» 95/430 2006 року випуску та напівпричіп до нього «SCHWARZMULLER» модель SRA-3E 1990 року випуску; «DAF XF» 95/430 2002 року випуску та напівпричіп до нього «SCHMITZ» 1997 року випуску, права на які не відображено в декларації судді за 2024 рік.
Суддя Музика (Старенченко) О.В. пояснила, що автомобілі «MAN TGA» і «DAF XF» 2006 та 2002 року випуску відповідно разом із напівпричепами було взято її чоловіком у користування на підставі договорів позички транспортних засобів. Кошти, отримані від ТОВ «ЛОГІСТИК МТС» за оренду цих автомобілів, вказано в Декларації за 2024 рік. Водночас під час аналізу причин невідображення прав користування цими транспортними засобами в майновій декларації суддя послалася на власне тлумачення вимог антикорупційного законодавства, зазначивши, що вважає необхідним вказувати ті об’єкти, власниками яких є вона чи члени її сім’ї.
З огляду на викладене Комісія зазначає, що встановлені обставини і надані суддею пояснення та докази, які їх підтверджують, впливають на загальну оцінку відповідності судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики (Старенченко) О.В. критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас встановлені під час співбесіди та дослідження суддівського досьє факти як кожен окремо, так і в сукупності не можуть бути підставою для визнання судді такою, що не відповідає цим критеріям.
Таким чином, перевіривши показники, визначені в пунктах 8, 9 глави ІІ розділу ІІ Положення, на підставі з’ясованих вище обставин, за результатами аналізу суддівського досьє та співбесіди Комісія оцінює показники критерію професійної етики судді Музики (Старенченко) О.В. сумарно у 190 балів, показники критерію доброчесності судді – у 167,5 бала.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за результатами співбесіди встановила, що суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музика (Старенченко) О.В. набрала сумарно 670,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал є достатнім для визнання судді такою, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене та керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» і одним «ПРОТИ»
вирішила:
1. Визначити, що суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музика Олена Василівна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 670,75 бала.
2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Музики Олени Василівни займаній посаді.
Головуючий Михайло БОГОНІС («ЗА»)
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА («ПРОТИ»)
Галина ШЕВЧУК («ЗА»)
