Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША (доповідач), Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Юрія ВАНІВСЬКОГО,
представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Ванівського Юрія Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Ванівський Юрій Михайлович, дата народження – ___________, громадянин України.
У 2002 році Ванівський Ю.М. закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста ВК № 21189768 від 22.06.2002).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Указом Президента України від 13.05.2008 № 432/2008 Ванівського Ю.М. призначено на посаду судді Франківського районного суду міста Львова строком на п’ять років; Постановою Верховної Ради України від 16.05.2013 № 247-VII обрано на посаду судді цього суду безстроково.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Ванівський Ю.М. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 48/ас-24 Ванівського Ю.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 23.10.2024 № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду в межах Конкурсу. Ванівського Ю.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Ванівського Ю.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішенням Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу. Ванівського Ю.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Цим же рішенням ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 13.03.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 05.05.2025 № 4/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Ванівського Ю.М.
Комісією у складі Першої палати 08.05.2025 проведено співбесіду із кандидатом Ванівським Ю.М., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення) (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25, передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, Ванівський Ю.М. набрав 125 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Ванівський Ю.М. набрав 51,3 бала.
За результатами виконання практичного завдання з адміністративної спеціалізації суду Ванівський Ю.М. набрав 113 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24, визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим Положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Ванівський Ю.М. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Ванівським Ю.М. кваліфікаційного іспиту становить 329,3 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 11.04.2025 надіслано запит Ванівському Ю.М. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 23.04.2025 надійшли пояснення кандидата.
Стосовно відповідності критеріям рішучості та відповідальності Ванівський Ю.М. зазначив таке.
Працюючи тривалий час суддею, він неодноразово стикався з різного роду викликами, надмірним навантаженням та на початку кар’єри відчував розгубленість, невпевненість, сумнів у своїх діях.
Вказав, що рішучість та відповідальність полягає у вмінні справлятись з великим навантаженням, адже щоденно сторони звертаються з різними заявами, клопотаннями, скаргами, на які потрібного швидко реагувати та надати таким аргументований юридичний аналіз та оцінку.
Для підтвердження відповідності критерію особистої компетентності за показниками рішучість та відповідальність вказав на рішення в цивільній справі № 2-2881/11, у якій Європейський суд з прав людини в рішенні «Садов’як проти України» погодився з рішенням суду першої інстанції, яке було ним ухвалено.
Кандидат також вважає, що про його відповідність вказаним показникам свідчить низький відсоток оскаржених рішень до судів апеляційної та касаційної інстанції, а також кількість скасованих та змінених рішень.
Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Ванівський Ю.М. зазначив, що суддя повинен бути фаховим, адже вирішує людські долі, а відтак професійний рівень потрібно постійно підвищувати. Постійний розвиток та вдосконалення мають бути невід’ємними рисами кожного судді.
Під час співбесіди кандидат повідомив, що він відповідає показнику безперервний розвиток, оскільки періодично проходить навчання та бере участь у тренінгах та семінарах в Національній школі суддів України. Також зазначив, що крім семінарів та періодичних навчань постійно читає публікації у телеграм-каналі та соціальних мережах. Водночас кандидат не зміг детально та переконливо надати пояснення щодо значення участі в тренінгах, семінарах або інших заходах підвищення кваліфікації для власного професійного розвитку, що, на думку Комісії, може свідчити про недостатнє усвідомлення ролі безперервного навчання та формальний підхід кандидата до проходження навчання.
Крім того, Ванівський Ю.М. повідомив, що самостійно стежить за змінами в законодавстві, узагальнює судову практику, знайомиться з висновками Консультативної ради європейських судів. Водночас під час співбесіди не зміг назвати жодного висновку Консультативної ради європейських судів, який він читав.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат не продемонстрував належного рівня відповідності показнику безперервного розвитку.
Таким чином, критерій особистої компетенції був індивідуально оцінений членами Комісії за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (20, 20, 20, 19, 16, 18), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,25; безперервний розвиток (12, 12, 19, 19, 12, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 13,75; загальний бал за критерій – 33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 33 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У письмових поясненнях, надісланих Ванівським Ю.М. до Комісії 24.04.2025, зокрема у розділі 2.1 щодо відповідності критерію соціальної компетентності за показником ефективна комунікація, кандидат зазначив, що він у своїй діяльності, а саме для написання структурованих, обґрунтованих та водночас легких для людського сприйняття судових рішень, а також при комунікації з учасниками процесу намагається дотримуватись певних правил, зокрема, викладати інформаційний матеріал чітко, просто та доступно; з урахуванням навантаженості своєчасно та швидко реагувати на інформаційні та адвокатські запити; під час судового процесу застосовувати принцип рівності психологічних позицій учасників спілкування; як головуючий у справі формувати позитивний емоційний клімат у процесі спілкування.
Стосовно критерію соціальної компетентності – ефективна взаємодія, Ванівський Ю.М. повідомив, що, працюючи суддею, він постійно взаємодіє з учасниками процесу. Саме суддя є модератором у судовому засіданні, своєрідним заспокійливим засобом. Упродовж його суддівської кар’єри завжди вдавалось забезпечувати рівність сторін у судовому процесі. Перебуваючи на посаді судді та заступника голови суду, постійно взаємодіє з працівниками апарату суду, терпеливо та з розумінням ставиться до труднощів, які виникають у роботі.
Надаючи пояснення стосовно відповідності показнику стійкість мотивації, кандидат зазначив, що в нього вагомий досвід у сфері права, зокрема у суддівській діяльності, адже на посаді судді перебуває з 2008 року. З 2015 до 2022 року перебував на посаді заступника голови Франківського районного суду міста Львова, неодноразово брав участь у різних навчаннях, тренінгах, дискусіях з правових питань та проблем, належним чином тривалий час виконував адміністративно-господарські функції, постійно підвищує свою кваліфікацію. Захист прав та свобод людини і громадянина, дотримання принципу верховенства права, забезпечення рівного доступу громадянам до правосуддя, зміцнення довіри громадськості до судової влади, а також посилення авторитету судової гілки влади в Україні, залишаються пріоритетними принципами в його діяльності.
Стосовно емоційної стійкості Ванівський Ю.М. повідомив, що в нього є власні методи відновлення від стресу та напруги в професійній діяльності. Він намагається правильно організувати власний відпочинок, знаходити час для сім’ї та родини, використовує прийоми позитивного мислення. У професійній діяльності розставляє пріоритети, тобто вирішує для себе, які завдання є першочерговими, а які другорядними. Також намагається правильно керувати часовим ресурсом та делегувати повноваження.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (8, 9, 11, 11, 9, 7), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,25; ефективна взаємодія (10, 10, 10, 10, 9, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,75; стійкість мотивації (8, 10, 11, 10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,00; емоційна стійкість (11, 12, 12,5, 11, 12, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11,75; загальний бал за критерій – 40,75.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,75 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення судді Ванівського Ю.М. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Ванівський Ю.М. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у 2012 році Ванівський Ю.М. отримав дохід від продажу нерухомого майна в розмірі 1 039 090 гривень, однак вказаний дохід не був ним задекларований у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік; отримав дохід (страхові виплати) від ТДВ «Асист-Трейд-Вест-2017» у розмірі 16 448 гривень, вказаний дохід також не був задекларований у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік.
Під час співбесіди Ванівський Ю.М. надав пояснення та зазначив, що 22.10.2012 ним згідно з договором купівлі-продажу продано квартиру АДРЕСА_1 у місті Львові за 1 039 090 гривень. Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.10.2012 його дружина ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 у місті Львові вартістю 899 240 гривень та гараж АДРЕСА_2 вартістю 227 535 гривень. Оскільки продаж однієї квартири та купівля іншої квартири з гаражем за ці ж кошти не є прибутком, тому кандидат задекларував лише придбані квартиру та гараж у декларації за 2012 рік у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно». Вказав, що умислу на приховування майна, доходів або інших активів, які підлягали декларуванню, у нього не було. Стосовно незазначення в декларації відомостей про отримання доходу (страхові виплати) від ТДВ «Асист-Трейд-Вест-2017» у розмірі 16 448 гривень зазначив, що не пам’ятає, чи отримував ці грошові кошти. Також повідомив, що можливо вказані кошти перераховувалися страховою компанією фірмі, яка проводила ремонт автомобіля.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 (у редакції, чинній станом на 12.08.2012) судді зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього закону.
Пунктами 15 та 16 розділу II «Відомості про доходи» додатка до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено декларування одержаних (нарахованих) доходів з усіх джерел в Україні, зокрема страхових виплат та доходу від відчуження нерухомого майна.
Водночас декларація судді за 2012 рік не містить відомостей про отримання вказаних доходів у значних сумах.
Отже, Ванівський Ю.М. порушив правила декларування, не зазначивши в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік інформації про отримання доходу від відчуження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 у місті Львові вартістю 1 039 090 гривень та отримання доходу (страхові виплати) від ТДВ «Асист-Трейд-Вест-2017» у розмірі 16 448 гривень.
Водночас згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у 2017 році дружина кандидата отримала дохід як самозайнята особа, джерелами доходу були ОСОБА_2 – 3 000 гривень, ОСОБА_3 – 1 848 гривень, ЛКП «Центр розвитку туризму м. Львова» – 240 гривень, у 2018 році ГО «Німецька молодь в Україні» – 2 400 гривень, ЛКП «Центр розвитку туризму м. Львова» – 2 132 гривні, а також у 2024 році від ППОП «НЛТУ України» у розмірі 4 000 гривень, від АТ КБ «ПриватБанк» – 2 226 гривень. Відомості про вказані доходи не відображено Ванівським Ю.М. у деклараціях за 2017, 2018 та 2024 рік.
Ванівський Ю.М. надав пояснення щодо вказаних обставин та повідомив, що йому не було відомо про отримання дружиною доходу як самозайнятої особи, тому такі кошти не відображались у деклараціях. Стосовно отримання дружиною інших доходів (3 000 грн, 1 848 грн, 240 грн, 2 400 грн, 2 132 грн) зазначив, що, дружина не може пригадати, за яку саме діяльність отримано ці кошти. Про дохід, отриманий дружиною від ППОП «НЛТУ України» у розмірі 4 000 грн йому не було відомо. Грошові кошти у розмірі 2 226 гривень, отримані від AT КБ «Приватбанк», є кешбеком за підключення і користування пропозиціями в додатку «Приват24», на дату заповнення та подачі декларації йому не було відомо про нього.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» до членів сім’ї декларанта належить особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього закону.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на 03.08.2017 та 26.12.2024) Ванівський Ю.М. зобов’язаний зазначити відомості про усі отримані доходи його дружини в деклараціях за 2017, 2018 та 2024 роки.
Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
Надані кандидатом Ванівським Ю.М. пояснення свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування належного майна та невжиття достатніх зусиль для того, щоб бути поінформованим про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
На переконання Комісії, зазначені факти, хоча і вказують на неналежне виконання Ванівським Ю.М. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», окремо один від одного не містять ознак істотного порушення. Водночас у своїй сукупності ці порушення свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування свого доходу, а також майна і доходів членів своєї сім’ї, недобросовісне виконання передбачених антикорупційним законодавством України обов’язків.
Також Комісією було надано оцінку показнику законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав.
У декларації за 2021 рік Ванівський Ю.М. декларує квартиру (50,5 кв.м) у місті Львів (дата набуття права 29.10.2021), яка на праві власності належить його сину ОСОБА_4.
Так, відповідно до договору купівлі-продажу від 05.10.2021 ОСОБА_5 (мати дружини) набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 у місті Львові вартістю 1 040 000 гривень.
Відповідно до договору дарування від 29.10.2021 ОСОБА_5 безоплатно передала у власність вказану квартиру ОСОБА_4 (син кандидата). Ринкова вартість квартири згідно з договором дарування становить 708 340 гривень.
У своїх поясненнях Ванівський Ю.М. зазначає, що ОСОБА_5 згідно з довідкою Самбірського фахового коледжу економіки та інформаційних технологій з 01.09.1978 до 31.08.2022 працювала на посаді викладача. Також ОСОБА_5 отримала спадщину від батька (будинок, земельні ділянки, грошові вкладення), після реалізації яких мала достатньо коштів, щоб купити невелику квартиру і подарувати її внуку.
Водночас згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків дохід ОСОБА_5 з 1998 до 2021 року становив 972 559 гривень.
Відповідно до інформації, яка міститься в суддівському досьє, ОСОБА_5 згідно з договором купівлі-продажу від 06.03.2014 здійснила продаж житлового будинку, розташованого АДРЕСА_4 в селі Воютичі Самбірського району Львівської області, вартістю 41 000 гривень, який належав їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.02.2009.
Крім того, ОСОБА_5. згідно з договором купівлі-продажу від 06.03.2014 здійснила продаж земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_4 в селі Воютичі Самбірського району Львівської області, вартістю 75 000 гривень, яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.01.2009.
Інформацію про грошові вкладення, отриманні ОСОБА_5, кандидатом до Комісії не надано.
Комісія дослідида усі доходи, отримані матір’ю дружини кандидата за весь період її трудової діяльності до 2021 року (рік придбання квартири), та встановила їх недостатність для придбання квартири. Тобто, навіть якщо б ОСОБА_5 не здійснювались жодні витрати в період до 2021 року, сума отриманих нею доходів є меншою від вартості придбаної квартири, що викликає обґрунтований сумнів у законності джерел доходів для придбання майна, яке належить сину кандидата.
Відповідно Показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо він надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний. Відповідність критерію законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав встановлюється за умови, якщо джерела походження таких прав у кандидата на посаду судді та членів його сім’ї не викликає обґрунтованого сумніву в їх законності.
Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку про зменшення балів кандидату за критерієм професійної етики та доброчесності, а саме по 15 балів за показники чесність та законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав.
Крім того, на адресу Комісії 28.04.2025 надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Ванівського Ю.М. критеріям доброчесності та професійної етики. Мотивуючи свій висновок, ГРД вказує на таке.
- Суддя, не перебуваючи на робочому місці (був за кордоном, на навчанні, на тимчасово окупованій території тощо), ухвалював судові рішення.
Відповідно до інформації із суддівського досьє, у період з 24.01.2022 до 28.01.2022 кандидат, будучи суддею, проходив підготовку для суддів місцевих загальних судів, тривалістю 5 днів (40 академічних годин). Водночас за цей період ним ухвалено 25 судових рішень.
У період з 18.02.2019 до 22.02.2019 кандидат проходив підготовку суддів окружних загальних судів, тривалістю 5 днів (40 академічних годин). Водночас за цей період суддею постановлено п’ять ухвал.
- Суддя допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків з метою надання учаснику справи процесу фактичних переваг, наприклад, уникнути відповідальності тощо.
Кандидат без поважних причин порушував встановлені законом строки розгляду окремих справ щодо керування транспортом у стані сп’яніння та вчинення домашнього насильства, що призвело до уникнення порушниками відповідальності через закінчення строків.
ГРД у своєму висновку зазначила про 64 справи про адміністративні правопорушення, постановлені суддею у зв’язку зі спливом строку для притягнення до адміністративної відповідальності у справах щодо керування транспортним засобом у стані сп’яніння. З результатів аналізу змісту наведених рішень вбачається, що кандидатом не було наведено об’єктивних обставин, що унеможливлювали здійснити розгляд адміністративних справ у відведені законом строки.
- Суддя розглядав справи та/або ухвалював рішення на користь певної особи інакше, ніж у схожих випадках.
Кандидат неодноразово застосовував положення статті 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), звільняв правопорушників від адміністративної відповідальності та передавав матеріали на розгляд трудовому колективу та громадських організацій для застосування заходів громадського впливу у справах щодо керування транспортним засобом у стані сп’яніння, що призвело до уникнення порушником відповідальності за адміністративне правопорушення.
ГРД у своєму висновку зазначила про 12 таких справ, постановлених суддею у 2019 – 2020 роках.
ГРД звертає увагу на те, що у вказаних рішеннях судді простежується різний підхід до розгляду вчинених особами адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, що надало перевагу деякими правопорушникам уникнути позбавлення права на керування транспортним засобом і отримати менш суворе покарання.
- У досьє судді (кандидата на посаду судді) відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб), а також легальні доходи, що, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ.
Відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік дружина судді набула нерухоме майно в місті Львові на суму 1 126 775 гривень. Водночас згідно з декларацією про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011 рік суддя зі своєю сім’єю на кінець року не мали достатніх активів або коштів, розміщених у банку для забезпечення набуття зазначеного майна. Водночас сумарний дохід судді та членів його сім’ї за 2012 рік становив лише 180 650 гривень.
Також у висновку міститься інформація, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді.
1. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік суддя вказав, що 25.02.2012 отримав право користування автомобілем «Kia Sorento» 2011 року випуску, проте у своїх деклараціях за 2012, 2013, 2014 роки суддя не вказував про право користування цим автомобілем.
2. У 2021 році син Ванівського Ю.М. став власником квартири у місті Львові площею 50.5 кв.м. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вартість квартири у 2016 році становив 1 040 000 гривень. Суддя не вказав у декларації за 2021 рік вартість набутого майна, однак задекларував отримання сином подарунку у негрошовій формі від матері дружини вартістю 708 340 гривень.
3. Згідно з інформацією про перетин державного кордону України дружина судді 28.10.2022 перетинала пункт пропуску Краківець на транспортному засобі з державним номером НОМЕР_1, який закріплено за транспортним засобом «MERCEDES-BENZ GLE 35ODE» 2022 року випуску, ринкова вартість якого станом на 2025 рік становить щонайменше 70 000 доларів США (2 914 100 гривень). У зв’язку з тим, що в судді та його близьких осіб зазначений автомобіль не перебуває у власності, необхідними є пояснення судді про підстави користування цим транспортним засобом.
Ванівський Ю.М. ознайомився із висновком ГРД та надіслав на адресу Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених у висновку. Аналогічні пояснення кандидат надав під час співбесіди.
Стосовно ухвалення судових рішень у період з 24.01.2022 до 28.01.2022, не перебуваючи на робочому місці, кандидат повідомив, що він відкликався з підготовки для суддів для підтримання кваліфікації, яка відбувалась у регіональному відділенні Національної школи суддів України у визначені дати. На підтвердження зазначених обставин надав копії наказів. Стосовно ухвалення рішень у період підготовки суддів окружних загальних судів у період з 18.02.2019 до 22.02.2019 повідомив, що такі рішення ухвалювались ним після закінчення підготовки для суддів, тобто не під час безпосередньої участі у тренінгу.
Стосовно порушення встановленого законом строку розгляду справ (64 справи), що призвело до уникнення порушниками відповідальності через закінчення строків, кандидат пояснив, що вказане питання (44 справи про адміністративне правопорушення) було предметом розгляду Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 18.09.2024, за результатами якого прийнято рішення про відмову у притягненні його до дисциплінарної відповідальності. Інші справи (20 справ про адміністративне правопорушення) ухвалювались ним за аналогічних обставин (недофінансування, висока інтенсивність роботи та надмірне навантаження).
Стосовно застосування положень статті 21 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, повідомив, що до 17.03.2021 законодавство не містило заборони щодо застосування статті 21 КУпАП до вказаної категорії справ та осіб, тому з урахуванням того, що особи притягались до адміністративної відповідальності вперше, щиро розкаювалися та обіцяли в майбутньому порушень не вчиняти, приймав рішення про передачу особи на поруки. Така судова практика мала місце у Львівській області та в Україні загалом. Після заборони застосування положень статті 21 КУпАП до осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, такі рішення ним не ухвалювалися.
Стосовно джерела походження коштів на придбання нерухомості у 2012 році пояснив, що купівля його дружиною квартири, розташованій АДРЕСА_2 у місті Львові (вартість 899 240 гривень), та гаража, розташованого АДРЕСА_2 (вартість 227 535 гривень), здійснювалася за кошти від продажу 22.10.2012 його квартири, розташованої АДРЕСА_1 у місті Львові. На підтвердження зазначених обставин надав договори купівлі-продажу майна.
Стосовно інформації, наданої ГРД, кандидат вказав, що незазначення в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2012–2014 роки відомостей про право користування транспортним засобом «Kia Sorento» 2011 року випуску зумовлено тим, що цей транспортний засіб належав ОСОБА_6 (батькові дружини). Право користування цим автомобілем йому було надано у 2015 році, про що ним і було зазначено в декларації за 2015 рік.
Стосовно незазначення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік вартості квартири в місті Львові площею 50.5 кв.м, власником якої є його син, та декларування отримання його сином подарунку в негрошовій формі від матері дружини вартістю 708 340 гривень пояснень не надав. Водночас зазначив, що вказану квартиру його сину подарувала ОСОБА_5. З її слів вона мала фінансову можливість здійснити такий подарунок з огляду на те, що отримала у спадщину грошовий вклад із відповідними відсотками та всіма компенсаціями, будинок і земельну ділянку. Вважає, що джерело походження коштів на придбання зазначеної нерухомості є законним та правомірним.
Стосовно перетину кордону 28.10.2022 на транспортному засобі «MERCEDЕS-BENZ GLE 350DE» 2022 року випуску повідомив, що вказаний транспортний засіб перебуває у власності товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська облспоживспілка», директором якої є ОСОБА_7, на прохання якого, у зв’язку зі станом здоров’я було надано право тимчасового керування.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання перевірено обставини, зазначені у висновку ГРД. Фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Ванівським Ю.М. критеріїв професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Ванівський Ю.М. набрав 673,05 бала.
Водночас відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено Комісією у 33 бали, що становить менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за цей критерій, у зв’язку з чим Ванівського Ю.М. визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Ванівський Юрій Михайлович набрав 673,05 бала.
Визнати Ванівського Юрія Михайловича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Олег КОЛІУШ
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
