Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Галини ШЕВЧУК,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач), Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ірини НЕЗНАМОВОЇ,
упвноваженого представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Незнамової Ірини Миколаївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Статтею 79 Закону встановлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою, другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання).
Згідно з пунктами 1.3‒1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Інформація про кар’єру кандидата та його участь у конкурсі.
Незнамова Ірина Миколаївна, дата народження – ___________ року, громадянка України.
У 1990 році Незнамова (ІНФОРМАЦІЯ_1) Ірина Миколаївна закінчила Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського і отримала вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом ТВ № 869412 від 28 квітня 1990 року).
Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.
Свою професійну діяльність розпочала у 1981 році секретарем судового засідання Володимирецького районного народного суду Рівненської області, потім працювала секретарем суду та судовим розпорядником у цьому ж суді. З 1985 до 1990 року працювала державним нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори Рівненської області.
Рішенням сесії Рівненської обласної ради народних депутатів від 30 листопада 1990 року обрана народним суддею Кузнецовського міського народного суду Рівненської області строком на 10 років.
Присягу судді складено 05 грудня 1990 року.
Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-ІІІ Незнамову І.М. обрано на посаду судді Кузнецовського міського суду Рівненської області безстроково.
Указом Президента України від 19 липня 2018 року № 213/2018 Незнамову І.М. відряджено до Святошинського районного суду міста Києва строком на 6 місяців.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 121/0/15-19 продовжено строк відрядження судді Незнамової І.М. до Святошинського районного суду міста Києва строком на 6 місяців.
На підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Кузнецовського міського суду Рівненської області на Вараський міський суд Рівненської області.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Незнамова І.М. не обиралася.
Наказом Рівненської обласної ради народних депутатів № 90-к від 30 листопада 1990 року Незнамову І.М. призначено на посаду голови Кузнецовського міського суду строком на 10 років.
Надалі суддя призначалась на посаду голови суду Указом Президента України № 257/2001 від 13 квітня 2001 року, рішенням Ради суддів України № 97 від 28 вересня 2007 року, рішенням Вищої ради юстиції № 158/0/15-13 від 19 березня 2013 року, протоколом зборів суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області № 4 від 17 квітня 2014 року строком на один рік, протоколом зборів суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області №4 від 17 квітня 2015 року строком на два роки, протоколом зборів суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області № 5 від 03 квітня 2017 року строком на три роки, протоколом зборів суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області №4 від 02 квітня 2020 року строком на три роки, протоколом зборів суддів Вараського міського суду Рівненської області № 3 від 31 березня 2022 року строком на один рік, протоколом зборів суддів Вараського міського суду Рівненської області № 3 від 31 березня 2025 року строком на три роки.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема судді Незнамової І.М., яке дотепер не завершено.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Незнамова І.М. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону, тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Незнамову І.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Незнамову І.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Незнамову І.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Незнамову І.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 22 квітня 2026 року № 46/зп-26 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Рівненського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 24 квітня 2026 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами спеціальної перевірки Незнамової І.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 17 червня 2026 року № 21.2-313/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Незнамовій І.М. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
На адресу Комісії 16 липня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 16 липня 2026 року.
22 липня 2026 року Незнамова І.М. надіслала до Комісії пояснення щодо висновку ГРД.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 28 липня та 07 вересня 2026 року співбесіду з кандидатом Незнамовою І.М., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Відповідно до рішення Комісії від 07 вересня 2026 року № 485/ас-26 за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Незнамова І.М. набрала 714,30 бала.
У рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання кандидата на посаду судді на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Незнамова І.М. набрала 343,30 бала; за критерієм особистої компетентності – 41 бал, за критерієм соціальної компетентності – 45 балів, за критерієм доброчесності та професійної етики – 285 балів.
Таким чином, за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Незнамова І.М. набрала 714,30 бала, що становить більше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності.
ГРД 16 липня 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Незнамової І.М. критеріям доброчесності та професійної етики.
1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам».
Кандидат не надала достовірної інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), про яку має бути обізнаною, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття та істотно відрізняється від ринкової вартості. Вартість об’єктів цивільних прав, набутих кандидатом та членом її сім’ї, не відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав. Кандидат здійснювала витрати, розмір яких не відповідає її рівню життя, задекларованим доходам.
1.1. Відповідно до майнових декларацій, за 2011–2018 роки кандидат задекларувала, зокрема, нерухоме та рухоме майно:
- гараж загальною площею 50,9 кв. м, розташований у місті Вараш Рівненської області, право власності набуто 23 січня 2008 року. Вартість гаража в майнових деклараціях не зазначена;
- легковий автомобіль Mitsubishi Outlander XL 2008 року випуску, право власності на який набуто 13 грудня 2008 року. Вартість автомобіля на дату набуття – 182 900,00 грн;
- квартиру загальною площею 76,4 кв. м, розташовану у місті Рівне, дата набуття права власності – 18 квітня 2013 року. Вартість квартири на дату набуття – 545 496,00 грн;
- об’єкт незавершеного будівництва – садовий будинок загальною площею 45,4 кв. м, розташований у селі Стара Рафалівка Рівненської області.
Під час проходження кандидатом співбесіди в межах конкурсу до Касаційного кримінального суду Верховного Суду ставилось під сумнів питання щодо достатності доходів для здійснення видатків, спрямованих на набуття права власності на вказане майно. Також окремо досліджувалось питання щодо достатності доходів для передачі грошових коштів у розмірі 435 000,00 грн її сину, спрямованих на покупку квартири та легкового автомобіля.
Так, у 2016 році кандидат подарувала своєму синові, ОСОБА_1, грошові кошти в розмірі 435 000 грн для купівлі квартири площею 135,9 кв. м у місті Рівне та автомобіля Volkswagen Passat. Вказані обставини мають своє відображення в рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – КДКП) «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1»
№ 141дп-17 від 27 вересня 2017 року.
Відповідно до майнової декларації сина кандидата за 2016 рік він 27 лютого 2016 року набув право власності на квартиру загальною площею 135,9 кв.м у місті Рівне вартістю на дату набуття 210 000,00 грн та вартістю за останньою оцінкою в розмірі 209 935,00 грн, а також – 18 травня 2016 року легковий автомобіль Volkswagen Passat вартістю 271 800,00 грн.
Така ціна, на думку ГРД, є явно заниженою з огляду на показники опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України.
Таким чином, наведені обставини можуть свідчити про те, що фактична сума коштів, наданих кандидатом своєму синові, була більшою за задекларовану, або про використання ним додаткових джерел фінансування, які не знайшли належного підтвердження під час дослідження матеріалів досьє.
Також ГРД зазначає, що відповідно до інформації з суддівського досьє за період з 2003 до 2018 року кандидат отримала суддівську винагороду в розмірі 2 604 014 грн, а з вирахуванням податків та інших обов’язкових платежів – 2 098 485 грн. Окрім задекларованих доходів, кандидат мала грошові заощадження в сумі 25 000,00 грн (еквівалентно 5 000,00 дол.США) та 3 000,00 дол. США (15 000,00 грн) від відчуження нерухомого майна у 2002 році та пенсійних виплат. За період 2017–2018 років отримано сукупний дохід у вигляді пенсії на суму 139 849,00 грн, а відповідно до майнових декларацій за 2015–2018 роки отримала інші доходи на загальну суму 22 183,00 грн у вигляді соціальних пільг та оплати викладацької діяльності.
Тобто, якщо врахувати отриманий кандидатом дохід за період 2003–2018 років із вирахуванням податків та інших обов’язкових платежів у розмірі 2 098 485 грн та додати до нього інші доходи, на які посилається кандидат, загальна сума становить 2 300 517,00 грн.
Відповідно до майнової декларації кандидата за 2018 рік її заощадження на кінець звітного періоду становили 669 076,00 грн. За період з 2003 до 2018 року кандидат здійснила витрати на покупку легкового автомобіля в сумі 182 900,00 грн, квартири в сумі 545 496,00 грн, будівництво гаража та садового будинку у невстановленому розмірі та надала кошти сину на покупку квартири та машини в сумі 435 000,00 грн.
Таким чином, з урахуванням задекларованих заощаджень на кінець звітного періоду та вказаних вище видатків у кандидата в розпорядженні для здійснення видатків на проживання та закриття базових потреб у період з 2003 до 2018 року залишалось 468 045,00 грн. Зазначена сума не враховує витрат на будівництво гаража та садового будинку, вартість яких не встановлена, а також інших неминучих витрат, пов’язаних з утриманням майна, оплатою комунальних послуг, транспортних витрат, лікуванням, перебуванням за кордоном та забезпеченням повсякденних потреб.
Сукупність наведених обставин свідчить, на думку ГРД, про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності майнового стану кандидата та здійснених нею видатків її підтвердженим законним доходам, а також щодо належного підтвердження джерел походження коштів, використаних для придбання майна, здійснення значних витрат та формування заощаджень.
1.2. Відповідно до майнової декларації за 2023 рік кандидат 28 жовтня 2023 року набула у власність машиномісце (паркомісце) загальною площею 13 кв. м, розташоване у місті Рівне. Вартість вказаного об’єкта нерухомого майна на дату набуття становила 148 000,00 грн, що за середнім курсом станом на 28 жовтня 2023 року становило 3 910,00 дол. США.
ГРД вважає зазначену кандидатом ціну придбання паркомісця заниженою.
2. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
2.1. Кандидат, будучи головою суду, відмовилась надавати копії своїх декларацій та декларацій суддів Кузнецовського міського суду на два запити Громадської організації про доступ до публічної інформації. У зв’язку з цим представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України стосовно кандидата складено два протоколи про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП). Ці протоколи розглядались Кузнецовським міським судом (справа № 565/955/16-п та № 565/949/16-п), тобто судом, де кандидат є суддею та головою суду. Суддю, яка розглядала справу, було обрано автоматизованою системою з порушенням принципу вірогідності, оскільки вибір здійснювався з однієї судді (Звіт про автоматизований розподіл у справі № 565/949/16-п від 06 липня 2016 року). Другу справу було приєднано до першої (Звіт про автоматизований розподіл у справі № 565/955/16-п від 07 липня 2016 року). Постановами від 04 серпня 2016 року та 20 вересня 2016 року провадження у справі були закриті у зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення. Суд дійшов висновку, що голова суду не є розпорядником інформації, а отже, його відмова надати запитувані декларації не є відмовою розпорядника в розумінні Закону «Про доступ до публічної інформації».
У ГРД існує обґрунтований сумнів чи правомірно кандидат надавала відповідь на запит про доступ до публічної інформації, якщо вона не була розпорядником такої інформації, та чи був розгляд справи об’єктивним та неупередженим, а кандидат не використовувала свій статус для отримання бажаного рішення.
2.2. Відповідно до відомостей з майнових декларацій кандидат 23 січня 2008 року набула у власність гараж загальною площею 50,9 кв. м у місті Вараш. Підставою набуття права власності є рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 грудня 2007 року.
Тобто суд, в якому кандидат була суддею та головою суду, розглядаючи справу за її позовом, порушив вимоги статті 108 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК). Водночас кандидат не лише не оскаржила рішення, але й використала його, розуміючи, що таке рішення ухвалено з очевидним порушенням ЦПК. Зазначене дає підстави говорити про ймовірне використання кандидатом свого статусу судді для отримання потрібного рішення.
3. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та «чесність».
Кандидат з 1990 до 2023 року була незмінною головою Кузнецовського (нині – Вараського) міського суду Рівненської області.
На переконання ГРД, перебування кандидата головою суду протягом 33 років є порушенням правила про обрання на адміністративну посаду «не більше двох строків поспіль».
Також ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень від кандидата, а саме:
1) кандидат у своїй майновій декларації за 2019 рік задекларувала заощадження в розмірі 10 000,00 дол. США, 2 000,00 євро та 562 128 грн. У 2020 році кандидатом задекларовано заощадження в розмірі 10 000,00 дол. США, 2 000,00 євро та 1 580 864,00 грн.
Таким чином, збільшення грошових активів у 2020 році порівняно з 2019 роком становить 1 018 736 грн. Водночас у розділі «Доходи» за 2020 рік кандидатом задекларовано: заробітну плату за основним місцем роботи – 1 298 735 грн; пенсію – 113 660 грн; соціальну пільгу – 2 658 грн. Загальна сума задекларованих доходів становить 1 415 053 грн. Після утримання податків чистий дохід від заробітної плати (1 298 735 грн) становив 1 045 481,67 грн. Отже, приріст грошових активів у розмірі 1 018 736 грн фактично майже відповідає розміру чистої заробітної плати за 2020 рік без урахування витрат на проживання, утримання майна, транспорт, подорожі та інші витрати. Повний «чистий» дохід судді за 2020 рік (з урахуванням неоподатковуваної пенсії та соціальної пільги) становив 1 161 799,67 грн. Таким чином, приріст заощаджень (1 018 736 грн) – 87,7% від усіх «чистих» надходжень за рік. На забезпечення життєдіяльності та утримання майна залишалося 143 063,67 грн на рік, що становить орієнтовно 11 922 грн на місяць;
2) кандидат у своїх майнових деклараціях до 2025 року включно продовжує декларувати в розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» садовий (дачний) будинок загальною площею 45,4 кв. м, який відповідно до відомостей декларації повністю або частково побудований за кошти чи з матеріалів суб’єкта декларування та належить кандидату на праві власності;
3) сестра кандидата у серпні 2018 року придбала квартиру загальною площею 99 кв. м у місті Києві вартістю 1 861 519,00 грн. Відповідно до даних досьє кандидата доходи сестри за останні 5 років становили 2 036 870,00 грн. Тобто у квартиру сестра вклала практично усі свої доходи за 5 років. Вона проживає у місті Вараш Рівненської області та працює на Рівненській АЕС;
4) у майнових деклараціях до 2021 року кандидат не декларувала членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ);
5) ГРД виявлено 9 справ про вчинення адміністративного правопорушення за статтею 130 КУпАП (керування транспортним засобом у нетверезому стані), в яких кандидат звільнила осіб від відповідальності через малозначність діяння: №№ 565/1326/20, 565/144/21, 565/116/21, 565/782/20, 565/1489/19, 3-872/11, 565/1228/16-п, 565/1236/16-п, 565/1234/16-п;
6) рішення Вищої ради правосуддя № 1537/0/15-21 про вжиття заходів від 13 липня 2021 прийнято за результатами розгляду повідомлення судді (кандидата) про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя;
7) кандидат розглядала скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо закриття кримінального провадження № НОМЕР_1 від 15 лютого 2018 року. Воно було зареєстроване за фактом виведення з Банку «Хрещатик» понад 11 млн грн шляхом здійснення переказів на 58 фізичних осіб. Провадження у справі закрито вже через місяць – 30 березня 2018 року. Кандидат відмовила в задоволенні скарги Фонду гарантування вкладів та залишила в силі постанову слідчого про закриття провадження.
Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 28 жовтня 2026 року.
Під час співбесіди Незнамова І.М. надала пояснення стосовно обставин, викладених у висновку ГРД, аналогічні поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії.
Стосовно набуття сином у власність квартири та автомобіля, а також джерел походження коштів для подарунка грошових коштів у розмірі 435 000,00 грн для придбання вказаного нерухомого майна Незнамова І.М. пояснила, що у власності її сина ОСОБА_1 до липня 2020 року перебувала квартира у місті Рівне, набута на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 лютого 2016 року, про яку зазначає ГРД. На момент продажу вказана квартира перебувала в нежитловому стані: була розміщена в будові, переобладнаній із нежитлового приміщення, без будь-яких умов для проживання (квартира не мала внутрішніх перестінок, комунікацій, сітки проводів для подавання електричного струму, повноцінного балкона та вхідних дверей). Тому вартість квартири 210 000,00 грн, що підтверджується звітом про оцінку майна № RS53-160219- 001 від 15 січня 2016 року, замовником якого був продавець ОСОБА_2. Відповідно до розписки продавця від 27 лютого 2016 року отримав від покупця ОСОБА_1 210 000,00 грн.
Указана квартира 27 липня 2020 року відчужена на підставі договору купівлі-продажу за 219 000,00 грн, про що відображено в майновій декларації сина за 2020 рік. Відповідно до звіту з незалежної оцінки майна ринкова вартість зазначеної квартири становила 219 000,00 грн.
Різні експерти при купівлі цієї квартири та її продажу оцінили її аналогічно – в 209 934,92 грн та 219 000,00 грн відповідно, тому твердження ГРД щодо заниженої оцінки вартості житла є безпідставними та спростовуються відповідними документами.
Також у власності сина перебував транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» 2012 року випуску, набутий за договором купівлі-продажу від 18 травня 2016 року. Указаний транспортний засіб 22 липня 2021 року був відчужений за 150 000,00 грн, про що відображено в майновій декларації за 2021 рік.
Кандидат стверджує, що квартира та автомобіль придбані її сином за кошти, які надавались нею із заощаджень та його власних коштів. Указана інформація перевірялась НАЗК, жодних порушень встановлено не було.
Посилання ГРД у висновку на рішення КДКП № 141дп-17 від 27 вересня 2017 року Незнамова І.М. вважає безпідставними, оскільки рішення визнано протиправним і скасовано рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року (справа № 800/433/17) та залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року.
Стосовно подарованих синові коштів у розмірі 435 000,00 грн, використаних нею коштів за період з 2003 до 2018 року для придбання автомобіля за 182 900, 00 грн та квартири за 545 496,00 грн, Незнамова І.М. пояснила, що вона обіймає посаду судді з 30 листопада 1990 року і з того часу отримує суддівську винагороду.
Крім того, у 2002 році вона відчужила набутий нею у спадок після смерті матері житловий будинок та земельну ділянку у смт Володимирець Рівненської області за 21 200,00 грн, що на той час було еквівалентно 4 000 дол. США. Також у 2005–2006 роках були взяті кредити в сумі по 40 000,00 грн у ВАТ «Ощадбанк» та безбалансовому відділенні № 3 Філії Відділення «Промінсветбанк», що еквівалентно близько 16 000 дол. США.
Також у 2002 році був проданий належний їй з чоловіком ОСОБА_3, який помер 14 листопада 2002 року, автомобіль марки «Нива» за 2 000 дол. США. Незнамова І.М. зауважила, що її чоловік працював завідувачем відділення стоматології – лікарем стоматологом Рафалівської лікарні Володимирецького району Рівненської області, отримував пристойну заробітну плату, що дозволяло їм, враховуючи і її суддівську винагороду, зробити значні заощадження, яких було достатньо для зазначених витрат.
Стосовно набутого у власність у 2023 році паркомісця Незнамова І.М. пояснила, що паркомісце у місті Рівному нею придбано 28 жовтня 2023 року. Також зазначила, що фактична площа паркомісця, придатна для використання за призначенням, є меншою за задекларовану через наявність металевого обмежувача з лівого боку та вентиляційної труби спереду об’єкта.
Купівля вказаного паркомісця була зумовлена тим, що кандидат є власником квартири у цьому ж будинку, де проживає її син ОСОБА_1 із сім’єю та користується належним їй автомобілем марки «Mitsubishi». Оголошення про продаж паркомісця було розміщено продавцем у спільному чаті мешканців ОСББ у додатку «Viber» у жовтні 2023 року. Продавець була зацікавлена у швидкому продажі, оскільки їй терміново були потрібні кошти для лікування члена сім’ї за кордоном.
За твердженням Незнамової І.М., ціну паркомісця в розмірі 3 700 дол. США запропонувала сама продавець. Для оформлення угоди вони звернулася до нотаріуса, де 27 жовтня 2023 року через Єдину базу звітів про оцінку ФДМУ було сформовано довідку про оціночну вартість об’єкта.
Розрахунок між сторонами відбувся безпосередньо при підписанні договору в присутності нотаріуса шляхом передачі готівкових коштів у сумі 148 000,00 грн, що відповідало еквіваленту 3 700 дол. США за ринковим курсом на момент укладення правочину (з розрахунку 40,00 грн за 1 дол. США). Окрім цього, Незнамова І.М. сплатила збір до Пенсійного фонду України в сумі 1 480,00 грн, а послуги нотаріуса були сплачені сторонами порівну.
Незнамова І.М. наголосила, що з продавцем у дружніх, ділових чи будь-яких інших позапроцесуальних стосунках не перебувала, бачила її вперше та востаннє лише при узгодженні купівлі та підписанні договору. Іншими пропозиціями на ринку паркомісць у місті Рівне не цікавилася, оскільки ключовим фактором була локація паркомісця поряд із належною їй квартирою.
Стосовно висновків ГРД щодо загрози авторитету правосуддя через розгляд протоколів про адміністративне правопорушення Незнамова І.М. пояснила таке.
Складення стосовно неї протоколів за статтею 212-3 КУпАП пов’язане з виконанням адміністративних повноважень голови Кузнецовського міського суду Рівненської області. У квітні 2015 року ОСОБА_4 (особисто та від імені Громадської організації «Дорожній контроль-захід») звернувся із запитами щодо надання інформації про доходи суддів за 2013–2014 роки. Запитувачу було надано відповідь за підписом голови суду із зазначенням, що вказані декларації оприлюднені та перебувають у відкритому доступі на вебсайтах Кузнецовського міського суду та Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області.
За скаргою ОСОБА_4 від 05 травня 2015 року Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини лише 10 червня 2016 року (тобто через 1 рік і 2 місяці після подій) було складено два протоколи про адміністративне правопорушення, що свідчить про порушення статті 247 КУпАП щодо закінчення строків притягнення до відповідальності. Примірники протоколів Незнамовій І.М. уповноваженою особою в установленому законом порядку не вручалися.
Матеріали надійшли до суду 06 липня 2016 року та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Демчині Т.Ю. У період з 04 до 15 липня 2016 року Незнамова І.М. перебувала в офіційній відпустці, тому про надходження матеріалів дізналася лише після її закінчення, коли дати засідань вже були призначені.
Розгляд справ відбувся у відкритому судовому засіданні за участі сторін та їхніх адвокатів із застосуванням звукозапису. Суддя Демчина Т.Ю. розкрила інформацію про потенційний конфлікт інтересів, заперечень чи відводів від учасників справи не надійшло. У засіданні скаржник підтвердив відсутність будь-якої заподіяної йому шкоди, а Незнамова І.М. надала роз’яснення, що голова суду не є розпорядником запитуваної інформації.
За результатами розгляду справу було закрито. Законність та обґрунтованість вказаного судового рішення підтверджено ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 07 листопада 2016 року.
Згідно з рішенням Ради суддів України № 75 від 04 листопада 2016 року розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів за відсутності заяви про відвід вважається належним врегулюванням конфлікту інтересів.
Незнамова І.М. наголосила, що свого статусу для задоволення приватних інтересів не використовувала Оскільки декларації суддів перебували в публічному доступі, її дії жодним чином не завдали шкоди авторитету правосуддю.
Стосовно обставин розгляду справи про визнання права власності на гараж у 2007 році Незнамова І.М. пояснила таке.
У 2007 році нею було подано до Кузнецовського міського суду Рівненської області позовну заяву до Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради про визнання права власності на гараж. Звернення до суду було єдиним можливим способом оформлення прав на об’єкт, оскільки Кузнецовське міське Бюро технічної інвентаризації відмовило в реєстрації через відсутність правовстановлювальних документів, видавши відповідне рішення.
Позовну заяву було подано за правилами виключної територіальної підсудності – за місцем розташування нерухомого майна відповідно до вимог чинного на той час ЦПК.
Справу прийняв до провадження, відкрив за нею провадження та призначив до розгляду суддя Полюхович О.І., який 25 грудня 2007 року ухвалив відповідне рішення у справі.
Незнамова І.М. наголосила, що жодним чином не втручалася в розгляд вказаної справи та не використовувала свого статусу судді чи голови суду для впливу на перебіг судового процесу.
Офіційна реєстрація права власності на гараж забезпечила можливість у законний спосіб володіти та користуватися майном, сплачувати визначені законом податки, а також здійснювати підключення об’єкта до електропостачання та інших комунікацій.
Комісія у складі колегії надала оцінку обставинам набуття у власність Незнамовою І.М. гаража, зазначивши в рішенні № 485/ас-26 від 07 вересня 2026 року про те, що на момент виникнення вказаних правовідносин Незнамова І.М. обіймала посаду судді та голови Кузнецовського міського суду Рівненської області. Розгляд цивільної справи за позовом голови суду в тому ж самому місцевому суді відбувся без дотримання приписів процесуального законодавства (зокрема, статті 108 ЦПК у відповідній редакції), які регулювали питання зміни підсудності у разі виникнення потенційного конфлікту інтересів або у разі, якщо стороною у справі є суддя цього ж суду.
Будучи професійним юристом та обіймаючи адміністративну посаду, Незнамова І.М. володіла належним рівнем фахової обізнаності щодо наявних процесуальних норм. Ухвалене судове рішення не було оскаржено та надалі слугувало підставою для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомості.
Колегія констатувала, що указана ситуація, незалежно від намірів учасників процесу, сприймається зовнішнім спостерігачем як така, що не повною мірою відповідає високим стандартам професійної етики та ставить під сумнів дотримання принципу неупередженості під час здійснення судочинства.
Таким чином, Комісія у складі колегії вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
З такими висновками колегії погодився пленарний склад Комісії.
Стосовно тривалого перебування на посаді голови суду Незнамова І.М. надала пояснення, які полягають в такому.
Відповідно до рішення сесії Рівненської обласної ради від 30 листопада 1990 року та наказу № 90-к від 30 листопада 1990 року Незнамова І.М. була обрана суддею Кузнецовського міського суду строком на 10 років та призначена на посаду голови суду строком на 10 років. На момент призначення вона була єдиною суддею цього суду.
Указом Президента України № 257/2001 від 13 квітня 2001 року Незнамову І.М. призначено на посаду голови Кузнецовського міського суду Рівненської області та відповідно до наказу Рівненського обласного управління юстиції № 26-к від 04 травня 2001 року визнана такою, що працює на посаді голови суду з 13 квітня 2001 року.
Чинний на той час Закон УРСР «Про судоустрій Української РСР» № 2022-Х від 05 червня 1981 року (стаття 26) не містив обмеження строку перебування судді на адміністративній посаді.
Рішенням Ради суддів України № 97 від 28 вересня 2007 року на підставі подання голови Верховного Суду України Незнамова І.М. була призначена на посаду голови суду строком на 5 років.
Рішенням Вищої Ради Юстиції № 158/0/15-13 від 19 березня 2013 року Незнамова І.М. призначена на посаду голови Кузнецовського міського суду Рівненської області строком на 5 років (з 19 березня 2013 року до 18 березня 2018 року включно).
У зв’язку із внесенням змін до статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Закон № 1188-VII, який набрав чинності 11 квітня 2014 року) 16 квітня 2014 року вона склала повноваження голови суду, а протоколом зборів суддів № 4 від 17 квітня 2014 року обрана на посаду голови суду строком на 1 рік (з 17 квітня 2014 року до 16 квітня 2015 року).
Відповідно до рішення Ради Суддів України № 34 від 02 квітня 2015 року у зв’язку зі зміною законодавчого порядку обрання на адміністративні посади попередні строки перебування на посадах (до березня 2015 року) не враховуються. Обрання після цієї дати вважається новим строком.
Так, протоколом зборів суддів № 4 від 17 квітня 2015 року її обрано на посаду голови суду строком на 2 роки (з 17 квітня 2015 року до 16 квітня 2017 року) протоколом зборів суддів № 5 від 03 квітня 2017 року – строком на 3 роки (з 03 квітня 2017 року до 03 квітня 2020 року).
Указом Президента України № 213/2018 від 19 липня 2018 року про тимчасове переведення суддів Незнамову І.М. переведено шляхом відрядження до Святошинського районного суду міста Києва строком на 6 місяців. Рішенням Вищої Ради правосуддя № 121/6/1519 від 17 січня 2019 року про продовження строку відрядження строк відрядження ще на 6 місяців у межах загального річного строку.
Тобто у зв’язку із відрядженням до Святошинського районного суду міста Києва загальним строком на 1 рік повноваження голови суду були автоматично припинені.
Протоколом зборів суддів № 4 від 02 квітня 2020 року Незнамова І.М. обрана на посаду голови суду строком на 3 роки (з 02 квітня 2020 року до 02 квітня 2023 року).
24 січня 2022 року Незнамова І.М. склала повноваження голови суду у зв’язку із наміром взяти участь у конкурсі на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про що свідчить подана нею декларація осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в Єдиному державному реєстрі декларацій.
Оскільки в конкурсі участі вона не брала через початок повномасштабного вторгнення, протоколом зборів суддів № 3 від 31 березня 2022 року (друге після перерви призначення) вона була обрана на посаду голови суду строком на 3 роки (з 01 квітня 2022 року до 01 квітня 2025 року).
15 травня 2023 року склала повноваження голови суду у зв’язку з бажанням зосередитися на здійсненні правосуддя. Протоколом зборів суддів № 2 від 16 травня 2023 року на посаду голови Кузнецовського міського суду Рівненської області строком на 3 роки з 16 травня 2023 року до 16 травня 2026 року був обраний суддя Зейкан І.Ю., однак 28 березня 2025 року у зв’язку із сімейними обставинами суддя Зейкан І.Ю. склав повноваження голови суду.
Протоколом зборів суддів № 3 від 31 березня 2025 року Незнамова І.М. обрана на посаду голови суду строком на 3 роки (з 01 квітня 2025 року до 01 квітня 2028 року).
Оцінюючи вказані обставини, колегія Комісії в рішенні № 485/ас-26 від 07 вересня 2026 року виходить з того, що норми законодавства України, що регулювали та регулюють порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, встановлюють, що суддя не може займати більш як два строки поспіль одну адміністративну посаду у відповідному суді.
Беззаперечно, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, в тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, зокрема і під час здійснення свого права бути обраним на адміністративну посаду в суді.
Водночас, оцінюючи наведені обставини у їх хронологічній послідовності, Комісія виходить з того, що в періоди обрання (призначення) Незнамової І.М. на адміністративні посади законодавство, яке регулювало порядок обрання (призначення) голів судів, зазнавало неодноразових змін, що об’єктивно зумовило виникнення правової невизначеності щодо застосування обмеження стосовно кількості строків перебування на адміністративній посаді. Саме з метою усунення такої невизначеності Радою суддів України було прийнято рішення від 02 квітня 2015 року № 34, яким роз’яснено порядок застосування відповідних законодавчих положень. Відповідно до Закону рішення Ради суддів України, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для органів суддівського самоврядування.
Колегія також враховує, що обрання голови суду є результатом волевиявлення зборів суддів, а не одноособового рішення кандидата. За таких обставин покладення виключно на суддю відповідальності за застосування органом суддівського самоврядування відповідного нормативного регулювання та офіційних роз’яснень Ради суддів України не є обґрунтованим.
Крім того, ні положення Кодексу суддівської етики, ні Коментар до нього не встановлюють, що саме собою обрання судді на адміністративну посаду в умовах правової невизначеності є порушенням вимог суддівської етики чи свідчить про недоброчесність судді. Матеріали суддівського досьє також не містять відомостей про те, що, перебуваючи на посаді голови суду, Незнамова І.М. використовувала адміністративні повноваження для впливу на суддів, втручалася у здійснення правосуддя чи іншим чином порушувала принципи незалежності, безсторонності або доброчесності.
З огляду на викладене Комісія в складі колегії не встановила порушення Незнамовою І.М. вимог законодавства, що регулює порядок обрання суддів на адміністративні посади, а також не вбачає у наведених ГРД обставинах порушення положень Кодексу суддівської етики чи підстав для висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
З такими висновками погодився пленарний склад Комісії.
Також під час співбесіди у пленарному складі було проаналізовано судову практику судді Незнамової І.М. стосовно закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення на підставі статті 22 КУпАП у зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення, зокрема у дев’яти справах, із яких чотири стосувалися притягнення осіб до відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Стосовно цих обставин Незнамова І.М. пояснила, що ухвалені нею рішення із застосуванням статті 22 КУпАП уже були предметом перевірки Вищої ради правосуддя за скаргою ОСОБА_5 від 26 квітня 2021 року, за результатами якої уповноваженим членом Вищої ради правосуддя було складено висновок про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи через відсутність у її діях ознак дисциплінарного проступку.
На зауваження членів Комісії щодо відмінностей у мотивуванні аналогічних справ за статтею 130 КУпАП — зокрема стосовно того, що у двох справах зазначалися показники алкогольного сп’яніння (0,49 та 0,74 проміле) із мотивуванням малозначності легким ступенем сп’яніння, тоді як у двох інших справах рівень сп’яніння взагалі не вказувався й обґрунтовувався характеристиками особи та щирим каяттям — кандидат визнала це зауваження слушним, однак зазначила, що під час співбесіди не може надати вичерпних пояснень щодо причин саме такого викладення мотивів судових рішень.
Стосовно іншої додаткової інформації, зазначеної у висновку ГРД, Комісія у пленарному складі погоджується із тим, що за своїм характером вона не впливає на висновок щодо відповідності кандидата критерію доброчесності. У зв’язку з цим необхідність її детального аналізу в цьому рішенні відсутня.
Дослідивши висновок ГРД, заслухавши пояснення, надані кандидатом під час засідання, Комісія у пленарному складі погодилась із висновками, викладеними в рішенні Комісії у складі колегії від 07 вересня 2026 року № 485/ас-26, щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Інших суттєвих обставин, які могли б свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «незалежність», «чесність», «неупередженість», «сумлінність», «непідкупність», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу», Комісією у пленарному складі під час проведення співбесіди з Незнамовою І.М. не встановлено.
За результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України чотирнадцятьма голосами «ЗА» та двома голосами «ПРОТИ»
вирішила:
визнати Незнамову Ірину Миколаївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Галина ШЕВЧУК «ЗА»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС «ЗА»
Людмила ВОЛКОВА «ЗА»
Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»
Ярослав ДУХ «ЗА»
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Надія КОБЕЦЬКА «ЗА»
Олег КОЛІУШ «ЗА»
Ігор КУШНІР «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН «ПРОТИ»
Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»
Роман САБОДАШ «ЗА»
Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»
Сергій ЧУМАК «ПРОТИ»
