X

Про проведення співбесіди з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, Сопронюком Олександром Андрійовичем

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
11.12.2025
1152/дс-25
Про проведення співбесіди з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, Сопронюком Олександром Андрійовичем

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі тимчасової колегії:

головуючого – Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Галини ШЕВЧУК,

провівши співбесіду з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, Сопронюком Олександром Андрійовичем,

встановила:

Сопронюк Олександр Андрійович _______ року народження, громадянин України, відповідно до державного сертифіката володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня.

Освіта вища, у 2005 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка. Спеціальність – правознавство.

Стаж професійної діяльності у сфері права становить понад 20 років.

Рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів.

До Комісії 12 травня 2017 року звернувся Сопронюк О.А. із заявою про допуск до участі в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду.

Рішенням Комісії від 29 вересня 2017 року № 403/дс-17 його допущено до участі в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду та складання відбіркового іспиту.

Рішенням Комісії від 03 листопада 2017 року № 117/зп-17 визначено результати анонімного тестування для перевірки рівня володіння державною мовою на стадії складення відбіркового іспиту та анонімного тестування для перевірки рівня загальних теоретичних знань у сфері права на стадії відбіркового іспиту в межах процедури добору. За результатами цих тестувань Сопронюк О.А. набрав 131 бал.

Рішенням Комісії від 06 грудня 2017 року № 126/зп-17 затверджено результати анонімного тестування для перевірки рівня особистих морально-психологічних якостей на стадії відбіркового іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду та список кандидатів, які успішно його пройшли. До цього списку увійшов і Сопронюк О.А.

Рішенням Комісії від 06 грудня 2017 року № 127/зп-17 за результатами відбіркового іспиту в межах процедури добору Сопронюка О.А. допущено до наступного етапу добору як особу, що успішно склала відбірковий іспит.

Відповідно до положень статей 72, 74, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (у редакції, чинній на час проведення спеціальної перевірки) (далі – Закон) Комісією проведено спеціальну перевірку кандидата на посаду судді місцевого суду, про що складено відповідну довідку від 31 січня 2018 року № 21.2-127/18.

Рішенням Комісії від 12 червня 2018 року № 264/дс-18 Сопронюка О.А. визнано таким, що за результатами спеціальної перевірки відповідає установленим вимогам до кандидата на посаду судді місцевого суду.

Рішенням Комісії від 01 серпня 2018 року № 184/зп-18 Сопронюка О.А. направлено до Національної школи суддів України для проходження спеціальної підготовки протягом дев’яти місяців.

Згідно з висновком ректора Національної школи суддів України Сопронюк О.А. успішно виконав програму спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді. Матеріали щодо нього було надіслано до Комісії для подальшого складення кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-18 призначено кваліфікаційний іспит у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду та визначено черговість етапів його проведення. До складання кваліфікаційного іспиту допущено 307 кандидатів на посаду судді, зокрема Сопронюка О.А., визначено графік проведення іспиту.

Рішенням Комісії від 01 серпня 2019 року № 141/зп-19 затверджено кодовані та декодовані результати складеного кандидатами письмового анонімного тестування під час кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19. Допущено кандидатів до виконання анонімних письмових практичних завдань під час кваліфікаційного іспиту, зокрема Сопронюка О.А.

Рішенням Комісії від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 затверджено декодовані результати виконаних анонімних письмових практичних завдань зі спеціалізації місцевого (загального, адміністративного, господарського) суду та затверджено загальні результати кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-18.

Рішенням Комісії від 01 серпня 2023 року № 45/зп-23 затверджено рейтинг кандидатів на посаду судді та резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів місцевого суду. У рейтингу кандидатів на посаду судді місцевого загального суду Сопронюк О.А. посів 59 місце.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Встановлено загальний порядок та строки подання кандидатами заяв та документів для участі в конкурсі, затверджено умови проведення конкурсу та визначено, що питання допуску до участі в конкурсі вирішується Комісією у складі колегій.

До Комісії 09 жовтня 2023 року надійшла заява Сопронюка О.А. про допуск його до участі в оголошеному конкурсі як особу, яка відповідає вимогам статті 69 Закону, перебуває у резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.

Рішенням Комісії від 01 грудня 2023 року № 10/дс-23 Сопронюка О.А. допущено до участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів у місцевих судах як особу, зараховану до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів.

Рішенням Комісії від 19 грудня 2023 року № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг кандидатів на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області, у якому Сопронюк О.А. зайняв переможне місце.

Після визначення переможця конкурсу Комісією із Сопронюком О.А. 05 березня 2024 року та 23 квітня 2024 року проведено співбесіду відповідно до частини першої статті 79Закону.

За результатами співбесіди Комісією ухвалено рішення від 23 квітня 2024 року № 449/дс-24, яким відмовлено Сопронюку О.А. у наданні рекомендації про призначення на посаду судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області.

У рішенні Комісія вказала три підстави, що викликають обґрунтований сумнів у відповідності Сопронюка О.А. критеріям доброчесності та професійної етики.

Насамперед це факт отримання ним подарунка у вигляді земельної ділянки загальною площею 0,2279 га, розташованою в селі Зміїнець Луцького району Волинської області. Комісія наголосила, що згідно з відомостями з трудової книжки Сопронюка О.А., останній на момент укладення договору дарування вказаної земельної ділянки обіймав посаду начальника відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин прокуратури Волинської області.

Крім того, Комісія зазначила про наявність обґрунтованого сумніву щодо повідомлення Сопронюком О.А. достовірних відомостей про набуття дружиною права власності на квартиру загальною площею 68,69 кв.м. На думку Комісії, майнові права на вказану квартиру виникли у 2015 році в матері його дружини і дружина могла набути право власності на цю квартиру виключно на підставі цивільно-правового договору, а не шляхом анулювання попереднього договору купівлі-продажу.

У рішенні Комісія також вказала на неналежне виконання кандидатом на посаду судді вимог Закону України «Про запобігання корупції» у зв’язку з незазначенням ним у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (далі – майнова декларація) в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» вартості автомобіля, яким його дружина користувалась з 24 лютого 2022 року на підставі довіреності, а 10 січня 2024 року набула його у власність за ціною 700 000 грн.

Сопронюк О.А. не погодився з таким рішенням Комісії, тому звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 23 квітня 2024 року № 449/дс-24 та зобов’язати Комісію провести з ним повторну співбесіду як з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23.

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2025 року у справі № 990/171/24, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 липня 2025 року, позов Сопронюка О.А. задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії від 23 квітня 2024 року № 449/дс-24 про відмову в наданні рекомендації про призначення Сопронюка О.А. на посаду судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області. Зобов’язано Комісію провести повторну співбесіду з Сопронюком О.А. як з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду щодо обставин набуття Сопронюком О.А. 25 листопада 2014 року права власності на земельну ділянку шляхом укладення договору дарування, отриману ним у рахунок погашення боргу особи перед його померлим батьком, виснував, що кандидат виконав вимоги закону щодо декларування набутого права власності на земельну ділянку, а порушення ним вимог Закону України «Про запобігання корупції», про яке зазначає Комісія, не встановлено уповноваженим органом у визначений законом спосіб, тому не може слугувати підставою для негативної оцінки участі в конкурсі після того, як неодноразово було інакше оцінено Комісією в межах процедури добору і органами прокуратури в межах перевірки доброчесності діючого працівника.

Стосовно зазначення в рішенні Комісії про наявність обґрунтованого сумніву щодо повідомлення Сопронюком О.А. достовірних відомостей про майнові права члена своєї сім’ї суд першої інстанції наголосив, що останній не був стороною правочинів, укладених між дружиною та її матір’ю щодо квартири загальною площею 68,69 кв.м, а його обов’язком було своєчасне відображення у майновій декларації фактичних відомостей про об’єкти нерухомості, що належать, зокрема, членам його сім’ї на праві приватної власності, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуто таке право. Указаний обов’язок Сопронюк О.А. виконав шляхом відображення відповідних відомостей в майновій декларації за 2022 рік у розділі 3 «Об’єкти нерухомості».

Висновки Комісії про недостовірність таких договорів (пункт 45 рішення) є радше умовиводом її членів, заснованим на власному тлумаченні чинного законодавства, і не стосуються морально-етичних якостей Сопронюка О.А. як кандидата на посаду судді місцевого суду. Суд першої інстанції також вказав, що Сопронюк О.А. не може нести відповідальності за рішення чи дії інших повнолітніх дієздатних членів родини при укладенні ними правочинів, стороною яких він не є.

Не погодився суд першої інстанції і з висновком Комісії про неналежне виконання Сопронюком О.А. вимог Закону України «Про запобігання корупції» (пункт 52 рішення Комісії) у зв’язку з незазначенням ним вартості автомобіля в майновій декларації за 2022 рік, оскільки вказаний автомобіль придбано його дружиною в січні 2024 року і обов’язок декларування вартості такого автомобіля виник у кандидата саме з моменту його придбання. Крім того, чинним законодавством не передбачено обов’язку проводити оцінку автомобіля при отриманні його в користування.

У цій частині суд першої інстанції послався на роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року, згідно з якими право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

На думку суду першої інстанції, використання Сопронюком О.А. позначки «Невідомо» у розділі 6 майнової декларації за 2022 рік щодо вартості автомобіля, який перебував у користуванні його дружини, не є порушенням вимог антикорупційного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з такими висновками (доводами) суду першої інстанції, які стали підставою для скасування рішення Комісії від 23 квітня 2024 року № 449/дс-24 та зобов’язання Комісії повторно провести співбесіду з Сопронюком О.А. як з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ заяву Сопронюка О.А. передано на розгляд члену Комісії Кобецькій Н.Р (доповідач).

Частинами першою та другою статті 79-5 Закону передбачено, що після визначення переможця конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду. За результатами співбесіди Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

Комісія констатує, що визначені законом етапи добору, конкурсу та призначення на посаду судді покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом вимогам, зокрема критеріям доброчесності та професійної етики. Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку із призначенням кандидата на посаду судді.

На виконання рішення Верховного Суду від 06 березня 2025 року та постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 липня 2025 року у справі № 990/171/24 з переможцем конкурсу Сопронюком О.А. повторно проведено співбесіду.

Комісією у складі колегії розгляд питання про проведення співбесіди з переможцем конкурсу Сопронюком О.А. призначено на 03 жовтня 2025 року. У зв’язку з необхідністю проведення додаткової перевірки інформації щодо кандидата засідання було відкладено.

До Комісії 14 жовтня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 у якій повідомлено інформацію про недоброчесну поведінку переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого суду Сопронюка О.А. Копію вказаної заяви до відома надіслано Сопронюку О.А. та запропоновано йому подати до Комісії пояснення, документи (або завірені їх копії) чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює інформацію, викладену в заяві.

Сопронюком О.А. надано Комісії письмові пояснення щодо інформації, викладеної в заяві ОСОБА_1, до яких долучено документи на їх підтвердження.

Інформацію, викладену в заяві ОСОБА_1, досліджено Комісією, обговорено з кандидатом під час співбесіди та враховано при ухваленні рішення.

Співбесіду з кандидатом продовжено 11 грудня 2025 року.

Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Аналогічні вимоги до кандидатів на посаду судді висуваються і в частині першій статті 69 Закону.

Під час дослідження досьє кандидата Комісією встановлено належність Сопронюка О.А. до громадянства України, перевірено дотримання вікового та професійного цензу, а також надано оцінку документу про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до визначеного стандарту.

Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

«Критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.

Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що ґрунтується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміну, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року, ухваленої у справі № 9901/355/21).

Саме такі якості імпонують судді, оскільки поведінка судді формує суспільне уявлення про справедливий суд і довіру до судової влади. Роль, яка покладається на суддю в суспільстві, зобов’язує його до доброчесної поведінки не лише в судовому процесі, а й у повсякденному житті.

Кандидат на посаду судді претендує на одержання повноважень посадової особи, уповноваженої на виконання функцій держави, здійснення правосуддя, тому при вирішенні питання про рекомендування його на посаду судді необхідно враховувати всі обставини, які перешкоджають обіймати таку посаду, в тому числі й ті, що негативно характеризують кандидата. Таким чином, відповідність кандидата на посаду судді розглядається через призму відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас вирішальне значення також має питання про те, чи сукупність поведінкових моделей кандидата, його життєвих рішень та способу досягнення соціально значимих благ може викликати в розумного поінформованого стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо бездоганності такої поведінки та відповідності кандидата очікуваному етичному стандарту.

У контексті аналізу відповідності кандидата критерію доброчесності під час співбесіди з Сопронюком О.А. та дослідження його кандидатського досьє Комісією встановлено таке.

З травня 2005 року до травня 2008 року Сопронюк О.А. працював у прокуратурі Луцького району на посаді помічника прокурора, з 05 травня 2008 року його переведено до прокуратури Волинської області на посаду прокурора відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави, а з вересня 2009 року – переведено на посаду старшого прокурора вказаного відділу. В обласній прокуратурі Сопронюк О.А. пропрацював на різних посадах до грудня 2015 року. З 15 грудня 2015 року його призначено на посаду заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області, надалі – призначено на посаду начальника Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури.

Перебуваючи на посаді помічника прокурора, Сопронюк О.А. на підставі рішення Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області від 10 серпня 2006 року № 25/20 отримав безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,2408 га (кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану за адресою: Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ___ № _______, виданим 13 вересня 2006 року. Цільове призначення земельної ділянки – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з майновими деклараціями за 2015–2018 роки Сопронюком О.А. 26 липня 2007 року (у майнових деклараціях за 2015–2016 роки) та/або 26 квітня 2007 (у майнових деклараціях за 2017–2018 роки) отримано позику від Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» (зокрема, задекларовано: 65 000 грн у 2015 році, 60 000 грн у 2016 році, 100 000 грн у 2017 році, 48 000 грн у 2018 році).

Регіональні фонди підтримки індивідуального житлового будівництва на селі було створено на виконання Указу Президента України «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» 27 березня 1998 року № 222/98, основними завданнями яких визначено, зокрема, ефективне використання сформованих коштів для реалізації державної політики у сфері індивідуального житлового будівництва на селі.

Відповідно до пункту 7 Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1211, основними напрямами діяльності фондів є: надання фінансової підтримки індивідуальним забудовникам – довгострокових (до 20 років, а молодим та неповним сім’ям – до 30 років) кредитів у розмірах, що визначаються відповідно до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 1998 року № 1597 (далі – Правила № 1597).

У преамбулі Правил № 1597 вказано, що вони визначають відповідно до Указу Президента України від 27 березня 1998 року № 222 (222/98) «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» умови і порядок надання фондами підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (далі – фонди) пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі на виконання регіональних програм «Власний дім» і є основою для розроблення відповідних регіональних правил з урахуванням місцевих умов.

Згідно з пунктом 4 Правил № 1597 позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть бути громадяни України, які постійно проживають, будують індивідуальне житло в сільській місцевості і працюють в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, інших господарських формуваннях, що функціонують у сільській місцевості, соціальній сфері села, а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров’я, розташованих у межах району (далі – індивідуальні забудовники).

Пунктом 6 Правил № 1597 визначено, що кредит індивідуальному забудовнику надається на термін до 20 років, а молодим сім’ям (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім’ям (мати (батько) віком до 35 років) – до 30 років, з внесенням за користування ним плати у розмірі трьох відсотків річних.

Кредит індивідуальному забудовнику надається за умови постійного його проживання або переселення на постійне місце проживання в сільську місцевість, а також підтвердження ним своєї платоспроможності (пункт 7 Правил № 1597).

Відповідно до пункту 11 Правил № 1597 для підтвердження права на одержання кредиту та визначення його суми індивідуальний забудовник подає до фонду такі документи:

заяву на ім’я керівника виконавчого органу фонду про надання кредиту;

клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;

паспорт громадянина України (для перевірки особи);

довідку про склад сім’ї (форма № 3);

документи, необхідні для визначення платоспроможності позичальника (довідку з місця роботи позичальника і членів його сім’ї із зазначенням доходу, одержаного за попередні 12 місяців, тощо);

довідку, видану бюро технічної інвентаризації про наявність (або відсутність) приватного житла;

витяг з рішення органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки та надання дозволу на забудову;

проеєтно-кошторисну документацію на спорудження або добудову житлового будинку з надвірними підсобними приміщеннями, погоджену з районним архітектором, вартість виготовлення якої за згодою позичальника може входити до суми кредиту;

довідку органу місцевого самоврядування про наявність (відсутність) земельної ділянки (паю), її розмір.

Згідно з пунктом 25 Правил № 1597 факт повного виконання позичальником фінансових зобов’язань за кредитною угодою оформляється відповідним актом сторін кредитної угоди.

З наданих Сопронюком О.А. документів, Комісією встановлено, що на підставі договору № 990 про надання позики на будівництво (добудову, реконструкцію) житлового будинку та облаштування інженерних мереж від 26 липня 2007 року та додаткового договору № 990/1 від 14 липня 2009 року йому було надано позику на суму 100 000 грн. У 2024 році позику повністю погашено, що підтверджено актом про повне виконання фінансових зобов’язань за договором позики від 23 лютого 2024 року, виданим Комунальним підприємством «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» позичальнику Сопронюку О.А., підписаним сторонами, та довідкою від 10 грудня 2025 року № 83, виданою цим же підприємством (додано до письмових пояснень).

Під час співбесіди Сопронюк О.А. підтвердив, що у 2007 році ним дійсно отримано позику в сумі 100 000 грн від Волинського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі за відповідним договором. Позику надано на 20 років під три відсотки річних. Кошти надавались частинами у 2007 році – 50 000 грн та у 2009 році – 50 000 грн на придбання будівельних матеріалів. Кошти використано на підготовчі та земляні роботи, підведення електричних мереж, придбання будівельних матеріалів. Проте наданих коштів не вистачило на будівництво житлового будинку, тому спорудження будинку не реалізовано. Будівельні матеріали, придбані за рахунок позики, було передано на зберігання знайомому, який міг їх використати, але в разі необхідності повернути Сопронюку О.А. Зобов’язання за договором позики та додатковим договором виконувалися своєчасно, порушення умов договору не допускалися.

Комісія вкотре відзначає, що оцінюванню підлягає не окремий правочин чи адміністративне рішення, а поведінка кандидата як активного суб’єкта процедур поліпшення житлових умов з використанням правових механізмів розрахованих на конкретних суб’єктів.

Надалі Сопронюк О.А. 05 жовтня 2013 року продав за договором купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,2408 га (кадастровий номер НОМЕР_1) (належить на підставі Державного акта від 13 вересня 2006 року), цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських приміщень, за адресою: Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, за ціною 60 922 грн. Відповідно до довідки виконавчого комітету Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області від 04 жовтня 2013 року № 2341 на земельній ділянці площею 0,2408 га, розташованій в селі Зміїнець АДРЕСА_1, яка належить Сопронюку О.А., будівництво житлового будинку не розпочато.

Водночас, відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 02 грудня 2011 року № 858-1 «Про взяття на квартирний облік громадян» Сопронюк О.А. з 17 серпня 2006 року перебував на квартирному обліку для отримання державного житла в позачерговій черзі. Цим рішенням до списку складу сім’ї Сопронюка О.А. включено його дружину та виключено зі списку його діда у зв’язку зі смертю.

За даними досьє кандидата на посаду судді, Сопронюк О.А. до 10 липня 2006 року був зареєстрований за адресою: Волинська область, селище міського типу Маневичі, АДРЕСА_2 (будинок його матері), а з 12 липня 2006 року до грудня 2013 року – зареєстрований за адресою: Волинська область, Маневицький район, село Градиськ, АДРЕСА_3. Водночас Сопронюк О.А. у письмових поясненнях вказав, що після шлюбу вони з дружиною вирішили спільно проживати в місті Луцьку, тому 01 грудня 2005 року його дружина уклала з ВАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» договір про пайову участь у будівництві житла – двокімнатної квартири АДРЕСА_4 у місті Луцьку, загальною площею 60 кв.м (реальна – 59,3 кв.м), вартістю 240 000 грн. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (вказану квартиру) видано його дружині 10 вересня 2007 року виконавчим комітетом Луцької міської ради. У вересні 2007 року цю квартиру відчужено за договором купівлі-продажу за ціною 261 166 грн.

У вересні 2007 року дружина Сопронюка О.А. уклала договір про участь у Фонді фінансування будівництва на будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_5 у місті Луцьку (площею 48,6 кв.м), вартістю 192 150 грн. Свідоцтво про право власності на збудовану квартиру видано 26 серпня 2008 року виконавчим комітетом Луцької міської ради. Дружина Сопронюка О.А. 04 лютого 2010 року за договором дарування відчужила цю квартиру своїй матері – ОСОБА_2.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 20 листопада 2013 року № 714- 1 «Про надання житла» затверджено рішення спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету апарату прокуратури Волинської області про надання трикімнатної квартири АДРЕСА_6 житловою площею 50,2 кв.м (загальною – 93,1 кв.м) Сопронюку О.А. із сім’єю у складі 4 осіб (він, дружина та два сини); з квартирного обліку Сопронюка О.А., на якому він перебував з 26 червня 2006 року, знято.

На момент ухвалення рішення виконавчим комітетом Луцької міської ради від 20 листопада 2013 року № 714-1 «Про надання житла» в однокімнатній квартирі АДРЕСА_5 у місті Луцьку, яка належала на праві власності матері дружини Супронюка О.А., проживала сім’я кандидата (він, дружина та двоє дітей). Це відображено в протоколі спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету апарату прокуратури Волинської області від 13 листопада 2013 року, зокрема: Сопронюк О.А. – старший прокурор прокуратури області з питань захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері, склад сім’ї – чотири особи (він, дружина та двоє дітей), на квартирному обліку для отримання житла в позачерговому порядку перебуває з 26 червня 2006 року, проживає з батьками в однокімнатній квартирі АДРЕСА_5 у місті Луцьку, потребує надання житла.

Надалі квартиру АДРЕСА_5 у місті Луцьку мати дружини кандидата продала за договором купівлі-продажу від 14 травня 2014 року за ціною 258 626 грн.

Водночас дружина кандидата 16 травня 2014 року уклала з ПрАТ «Луцький домобудівний комбінат» договір № 81/2/66 купівлі-продажу майнових прав на будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_7 у місті Луцьку (загальною площею 69,1 кв.м), вартістю 508 306 грн. Майнові праві на збудовану квартиру передано покупцю згідно з актом приймання-передачі прав на об’єкт нерухомості від 29 липня 2015 року № 283, а право власності на цю квартиру за дружиною кандидата зареєстровано 06 січня 2022 року, що підтверджено відомостями з державного реєстру речових прав.

Комісія зважає на те, що питання забезпечення житлом осіб, які обіймають або претендують на посаду в правоохоронних органах та судах, є соціально чутливим та перебуває у фокусі суспільної уваги. За таких умов навіть формально правильна поведінка може бути сприйнята суспільством як неправомірна або така, що створює враження привілейованого становища, здатна підірвати довіру до судової влади загалом.

Відповідно до частини першої статті 69 Закону на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

За вимогами частини дев’ятої статті 69 Закону відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється), з-поміж іншого, за таким показником, як його бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з погляду стороннього спостерігача.

На переконання Комісії, дії кандидата у своїй сукупності – багаторазова участь у різних механізмах забезпечення житлом, одночасне перебування на квартирному обліку, отримання та відчуження об’єктів нерухомості, а також характер та послідовність таких дій у часі – формують «цілісну картину» поведінки кандидата, яка не узгоджується з очікуваним стандартом стриманості, прозорості та бездоганності, притаманним суддям.

Наведені вище фактичні обставини, на думку Комісії, породжують обґрунтований сумнів щодо відповідності Сопронюка О.А. критерію доброчесності, оскільки його поведінка та спосіб дій, спрямованих на забезпечення поліпшення житлових умов, на думку стороннього спостерігача, не дають підстав демонструвати та підтримувати впевненість суспільства в бездоганній поведінці кандидата.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року № 990/71/24 колегія суду виснувала, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критерію доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом (пункт 18 постанови).

Для оцінки відповідності кандидата критерію доброчесності достатньо конкретної інформації, яка з урахуванням наданих кандидатом пояснень та аргументів (які не сприймаються як переконливі), не спростовує наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію. Обставини також можуть встановлюватись на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча безпосередньо й не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку.

З’ясовані під час дослідження досьє та співбесіди з кандидатом обставини розглядаються Комісією в сукупності як такі, що викликають обґрунтований сумнів у відповідності Сопронюка О.А. критерію доброчесності за показником бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.

Згідно з частиною третьою статті 79-5 Закону Комісія ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді в разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики.

З огляду на викладене Комісія у складі колегії дійшла висновку про відмову в наданні рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення Сопронюка О.А. на посаду судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області.

Керуючись статтями 69, 79-5, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

відмовити в наданні рекомендації про призначення Сопронюка Олександра Андрійовича на посаду судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області.

Головуючий                                                                                                            Надія КОБЕЦЬКА

Члени Комісії:                                                                                                        Ярослав ДУХ

                                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК