X

Про розгляд дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Сихівського районного суду м. Львова Рудакова Ігоря Павловича за зверненням Гануляк В.І., Полозової Л.М.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
21.01.2016
112/дп-16
Про розгляд дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Сихівського районного суду м. Львова Рудакова Ігоря Павловича за зверненням Гануляк В.І., Полозової Л.М.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:

головуючого − Патрюка М.В. - доповідача,

членів палати: Бутенка В.І., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Устименко В.Є.,

розглянувши дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді Сихівського районного суду м. Львова Рудакова Ігоря Павловича за зверненням Гануляк В.І., Полозової Л.М.,

встановила:

У травні 2015 року на адресу Комісії надійшло звернення Гануляк В.І., Полозової Л.М. щодо поведінки судді Сихівського районного суду м. Львова Рудакова І.П.

Заявники зазначили, що 21 квітня 2015 року судове засідання у справі № 464/9299/14-ц проводилося без належного повідомлення сторін у справі, не було з’ясовано всіх обставини справи, суддею Рудаковим І.П. було заявлено самовідвід, мотивуючи тим, що спір між сторонами, які є мешканцями будинку АДРЕСА_1 в м. Львові, виник з приводу реконструкції горища. Будинок АДРЕСА_1 в м. Львові є пам'яткою архітектури м. Львова згідно з рішенням Львівського облвиконкому від 05 липня 1985 року № 340.

Підставою самовідводу судді було те, що він переведений на посаду судді Сихівського районного суду м. Львова згідно з Указом Президента України від 14 лютого 2015 року із Брянківського міського суду Луганської області, має недостатній досвід роботи в західному регіоні України та не володіє в достатній мірі знаннями в сфері культурно-історичної спадщини Львівщини. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 21 квітня 2015 року заявлений самовідвід задоволено.

Заявники зазначили, що суддя в ухвалі явно визнає недостатній рівень своєї кваліфікації та дискримінує за регіональними ознаками, зокрема щодо особливостей розгляду справ в певному регіоні, що є недопустимим. Львівщина не є регіоном з особливим статусом, до всіх правовідносин застосовується законодавство України без жодних обмежень.

Гануляк В.І., Полозова Л.M. вважають, що дана ухвала може призвести до неналежного виконання суддями, переведеними зі східних регіонів країни своїх професійних обов’язків у інших регіонах України та до відвертого небажання суддів слухати справи в рамках відповідних судових процедур.

З урахуванням викладених обставин, заявники просять Комісію притягнути суддю Сихівського районного суду м. Львова Рудакова І.П. до дисциплінарної відповідальності.

За результатами розгляду висновку члена Комісії та зібраних у процесі перевірки матеріалів, Комісією 19 листопада 2015 року було прийнято рішення № 3290/дп-15 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Сихівського районного суду м. Львова Рудакова І.П. за зверненням Гануляк В.І., Полозової Л.М.

Комісією встановлено, що до Сихівського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Гануляка В.І., Полозової Л.М., до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, про зобов'язання не чинити перешкод у здійсненні права користування горищем, відновивши спільний вхід, зобов'язання привести горище до попереднього стану, визнати незаконним та скасувати розпорядження щодо надбудови частини горища.

Автоматизованою системою документообігу Сихівського районного суду м. Львова визначено суддю Рудакова І.П. для розгляду цивільної справи № 464/9299/14-ц за зазначеною позовною заявою.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова Рудакова І.П. від 21 квітня 2015 року задоволено самовідвід.

У письмових поясненнях суддя Рудаков І.П. зазначив, що в мотивації ухвали можливо треба було більш ретельно викласти фактичні підстави, деталізувати факти з посиланням на засоби доказування та докази, надати відповідні додатки, і це не дало б приводу для скарги та тлумачення мотивації ухвали у негативному плані.

Зазначена ухвала була винесена не через умисні винні дії або недбалість. Заявляючи самовідвід, суддя мав, в першу чергу, на увазі інтереси сторін, щоб в них не виникли сумніви у об'єктивності та неупередженості як судді «зі сходу» за конкретними позовними вимогами, та не хотів, щоб з цього приводу в суді виникло обурення і, як наслідок, пікетування та безлади, що могли б вплинути на затягування строків розгляду справи. Враховуючи, що у частини суспільства неоднозначне, прискіпливе, а під час і негативне ставлення до суддів, справа стосується культурних цінностей м. Львова, має суспільний інтерес, до неї причетні громадські активісти, тому вважав, що вирішення такого спору як суддею з Донбасу може викликати сумніви в об'єктивності, неупередженості та спровокувати конфліктну ситуацію.

Суддя Рудаков І.П. зазначив, що психологічний стан, емоційна складова при винесенні ухвали, невпевненість у безконфліктному вирішенні зазначеного спору були обумовлені також складним збігом особистих, сімейних та інших обставин, які певною мірою впливали на винесення такого рішення, а саме те, що з сім'єю переселився та перевівся на роботу зі сходу України на Львівщину через антитерористичну операцію, фактично пропрацював у Сихівському районному суді м. Львова більше 2 місяців; враховуючи вік та ІНФОРМАЦІЯ_1, важку адаптацію до нового середовища, як на роботі, де є порівняно високе навантаження, так і в побуті.

Ухвала, якою задоволено самовідвід головуючого судді Рудакова І.П. у справі № 464/9299/14-ц, мотивована тим, що спір між сторонами, які є мешканцями будинку АДРЕСА_1 в м. Львові виник з приводу реконструкції горища. Будинок АДРЕСА_1 в м. Львові є пам'яткою архітектури м. Львова, згідно з рішенням Львівського облвиконкому від 05 липня 1985 року № 340, а суддя Рудаков І.П. має недостатній досвід роботи в західному регіоні України та не володіє в достатній мірі знаннями в сфері культурно-історичної спадщини Львівщини, так як переведений на посаду судді Сихівського районного суду м. Львова згідно з Указом Президента України від 14 лютого 2015 року із Брянківського міського суду Луганської області.

Посилаючись на вимоги статті 20 ЦПК України, суддя виходив з того, що недовіра сторін у справі щодо неупередженості та справедливості в розгляді даної цивільної справи, може виникнути з приводу того, що він є представником судової влади зі сходу країни, переданий йому для вирішення спору з приводу об'єкта національної культурної спадщини, а відтак у майбутньому призведе до недовіри щодо винесення об'єктивного, справедливого, неупередженого та законного судового рішення в даній справі, і як наслідок до недовіри громадян щодо їх прав на справедливий судовий розгляд та задовольнив самовідвід.

Відповідно до вимог пункту 1 д, частини 1 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав порушення правил щодо самовідводу.

На засіданні Комісії суддя Рудаков І.П. підтримав надіслані ним до Комісії письмові пояснення та зазначив, що умислу на уникнення від здійснення правосуддя не мав, це було обумовлено складним збігом особистих, сімейних та інших обставин. Пояснив, що він з сім'єю пересилився зі сходу України та Львівщину через проведення антитерористичної операції, у Сихівському районному суді Львівської області пропрацював трохи більше двох місяців. На час постановления ухвали 21 квітня 2015 року мав ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки перевівся на роботу на посаду судді Сихівського районного суду м. Львова.

Крім того, суддя зазначив, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Суддя Рудаков І.П. також наголосив, що надалі не буде допускати порушень правил щодо самовідводу.

Заслухавши доповідача, суддю Рудакова І.П., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Комісією враховано дійсні мотиви, якими, виходячи із ситуації в суспільстві в цілому та в конкретному регіоні, зокрема керувався суддя Рудаков І.П. при заявлені та задоволенні самовідводу, а також ІНФОРМАЦІЯ_1, зміна місця проживання та роботи, позитивну характеристику, яка свідчить про те, що суддя відповідальний, принциповий, ввічливий і тактовний по відношенню до усіх, з ким спілкується, виконуючи свої професійні обов’язки, а також користується повагою та авторитетом серед колег по роботі.

Відповідно до вимог частини 3 статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» якщо органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється з одночасним повідомленням про це заінтересованих осіб.

Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Сихівського районного суду м. Львова Рудакова Ігоря Павловича до дисциплінарної відповідальності та необхідність припинення дисциплінарного провадження.

Керуючись статтями 92-96, 101, 102, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати

вирішила:

дисциплінарне провадження стосовно судді Сихівського районного суду м. Львова Рудакова Ігоря Павловича припинити.

Рішення Комісії про припинення дисциплінарного провадження оскарженню не підлягає.

Члени Комісії:                                                                                          В.І. Бутенко

                                                                                                                    А.О. Заріцька

                                                                                                                    П.С. Луцюк

                                                                                                                    М.А. Макарчук

                                                                                                                    С.М. Прилипко

                                                                                                                    В.Є. Устименко