X

Про розгляд питання щодо відповідності судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Ярослави Олександрівни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
08.04.2024
82/ко-24
Про розгляд питання щодо відповідності судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Ярослави Олександрівни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач), Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області – Ярослави НАУМЕНКО

представника Громадської ради доброчесності – Ольги ПІСКУНОВОЇ,

розглянувши питання щодо відповідності судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Ярослави Олександрівни займаній посаді,

встановила:

І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання

Указом Президента України від 01 серпня 2016 року № 321/2016 Науменко Я.О. призначено на посаду судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О.

Суддя склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 87,75 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрала 78,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 232,25 бала.

Науменко Я.О. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Науменко Я.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

У зв’язку з припиненням повноважень членів Комісії кваліфікаційне оцінювання судді Науменко Я.О. не завершено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно, зокрема, осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем із питання кваліфікаційного оцінювання судді Науменко Я.О. визначено члена Комісії Мельника Р.І.

На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Науменко Я.О. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Генерального штабу Збройних сил України.

Комісією проаналізовано отриману інформацію та долучено її до матеріалів суддівського досьє.

До Комісії 29 січня 2024 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Науменко Я.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 січня 2024 року.

Комісією для ознайомлення надіслано Науменко Я.О. вказаний висновок на електронну пошту 29 січня 2024 року (вих. № 31кп-2556/18).

Суддя 31 січня 2024 року надіслала до ГРД та Комісії письмові пояснення до висновку ГРД.

Рішенням Комісії у складі колегії від 05 лютого 2024 року № 41/ко-24 визначено, що суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 859,25 бала; питання щодо її відповідності займаній посаді внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Розгляд Комісією у пленарному складі питання про відповідність судді займаній посаді призначено на 08 квітня 2024 року.

ГРД 01 квітня 2024 року надіслала висновок про невідповідність судді Науменко Я.О. критеріям доброчесності та професійної етики у новій редакції, затверджений 30 березня 2024 року (далі – Висновок).

У засіданні Комісії у пленарному складі розглянуто питання про відповідність судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О. займаній посаді, представлено доповідь, у якій викладено зміст Висновку, заслухано усні пояснення судді, її відповіді на запитання членів Комісії та представника ГРД.

Клопотань про відкладення засідання Комісії для надання додаткових пояснень чи документів під час пленарного засідання Комісії від судді та представника ГРД не надходило.

ІІ. Норми права та їх застосування

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

•          компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

•          професійна етика;

•          доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання суддів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1 розділу V Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Главою 3 розділу ІІ Положення визначено показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному критерію.

Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).

Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія виходить із таких засадничих положень.

Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні  від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

Водночас, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, звільнення судді внаслідок невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правом судді на приватність.

І хоча слід зважати на презумпцію, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.

Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Згідно з пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, в тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, слід тлумачити цю норму як обов’язок судді взяти у ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим у разі виникнення сумнівів Комісії в його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.

Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності, спростування такого сумніву відбувається як у результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також шляхом реалізації суддею права на надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з метою спростування такого сумніву.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

III. Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснення судді

У Висновку зазначено, що 26 січня 2024 року ГРД отримала контакти судді та надіслала запит для забезпечення права на відповідь. Суддя надала свої пояснення і документи. Однак, проаналізувавши наявну інформацію, ГРД дійшла висновку, що Науменко Я.О. не повністю спростувала дані, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

У Висновку ГРД вказало таке.

  1. Суддя або пов’язана з нею особа, отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (підпункт 4.10 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року; пункт 2 Переліку індикаторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і ГРД, які вказують на недоброчесність, затвердженого 09 листопада 2023 року).

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 – 2022 роки зазначено, що чоловік судді 13 вересня 2016 набув у власність автомобіль «FIAT DOBLO» (2005 р.в.) за 45 000 грн (або 1 690 дол. США за курсом Національного Банку України (далі – НБ України) станом на день покупки). За даними порталу з продажу автомобілів, наразі середня вартість подібного транспортного засобу становить 250 993 грн або 6 585 дол. США.

У своїх поясненнях суддя зазначила, що вказана ціна автомобіля обґрунтована його технічним станом на час покупки, оскільки його пробіг становить 178 000 км та він мав як незначні зовнішні дефекти, так і потребував суттєвого та дороговартісного ремонту внутрішньої частини.

ГРД у Висновку наголосила, що скептично оцінює ці пояснення з огляду на те, що подібні аналогічні обґрунтування такої заниженої вартості транспортних засобів є досить поширеним серед суддів, які проходять кваліфікаційне оцінювання, а зазначення вартості автомобіля у діапазоні 45 000 – 49000 грн часто практикувалося з метою уникнення оподаткування та безготівкових розрахунків.

  1. Суддя безпідставно не задекларувала майно і (або) повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, або безпідставно не подала інформацію для декларування членом сім’ї, або здійснила ці дії з порушенням встановлених законодавством строків (підпункт 4.6 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року).

Згідно з даними Державного реєстру речових прав чоловікові судді на праві спільної сумісної власності належить квартира загальною площею 60,3 кв.м у м. Полтава. Право власності виникло 07 грудня 2009 року (у шлюбі суддя перебуває з 2003 року). Водночас у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддею за 2015 – 2017 роки, а також у таких деклараціях, поданих її чоловіком за 2016 – 2017 роки, вказаний об’єкт нерухомості не зазначений.

За даними, що містяться на сайті компанії-забудовника, вказаний будинок на момент отримання чоловіком судді права власності був щойно зведений. На одному із сайтів оголошень продажу квартир зазначено, що станом на квітень 2016 року вартість одного квадратного метра у цьому будинку становила близько 490 дол. США або 12 495 грн (за середньорічним курсом НБ України). Таким чином, орієнтовна вартість квартири, належної чоловікові судді в період подання першої декларації могла становити близько 29 500 дол. США або 753 500 грн.

У своїх поясненнях суддя повідомила, що ніколи тісно не спілкувалася із батьками та рідним братом чоловіка і її стосунки з ними завжди були досить напруженими. Через це судді не було відомо, що вказана квартира є у спільній сумісній власності також і в чоловіка судді.

Однак ГРД скептично оцінила такі пояснення, оскільки чоловік судді станом на 2023 рік залишається співвласником цієї квартири та щонайменше мав брати участь в укладенні правочину або ж надати своєму батькові довіреність на вчинення відповідних дій. У наданих суддею свідоцтвах про участь у фонді фінансування будівництва вказані паспортні дані та РНОКПП її чоловіка.

  1. Суддя вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення у тому числі у тих випадках, коли встановлені порушення не мають складу адміністративного чи кримінального правопорушення у зв'язку із тим, що вартість майна є меншою ніж та, з якої наступає така відповідальність (підпункт 4.2 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року).

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддею за 2018 – 2022 роки, зазначено, що Науменко Я.О. має право безоплатного користування квартирою у м. Кривий Ріг (загальна площа 51,52 кв. м.), яка на праві власності належить ОСОБА_1. Характер зв’язків судді із власником квартири потребує уточнення.

У Висновку ГРД наголосила, що у своїх поясненнях суддя підтвердила факт безоплатного користування житлом, яке належить на праві власності третій особі, що не є близькою особою судді.

Ураховуючи викладене, ГРД у Висновку зазначила, що й надалі вважає, що в діях судді вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статею 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Додатково ГРД надала Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання, а деяка потребує пояснень судді.

ГРД повідомила, що відповідно до відомостей суддівського досьє Науменко Я.О. 16 серпня 2016 року призначено на посаду судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Водночас у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 та 2017 роки суддя зазначила, що місце її реєстрації у місті Полтава збігається з місцем фактичного проживання або поштовою адресою, на яку НАЗК може надсилати кореспонденцію суб’єкту декларування.

Згідно з даними Google карти найкоротша відстань між містом Полтава та містом Кривий Ріг Дніпропетровської області автомобільними шляхами становить 280 км, а орієнтовна розрахункова тривалість поїздки – близько 4 год 30 хв.

Ураховуючи викладене, ГРД здається сумнівним, що суддя, здійснюючи правосуддя в Тернівському районному суді міста Кривого Рогу, постійно проживала у м. Полтава і щодня витрачала близько 9 годин на дорогу. Водночас у вказаних деклараціях суддя не вказує жодного об’єкта нерухомості у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, який був би у неї у власності чи користуванні протягом звітних періодів.

У своїх поясненнях суддя повідомила, що при заповненні декларацій керувалась Роз’ясненнями щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженими рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3. Своєю чергою станом на кінець 2016 і 2017 років перебувала за місцем проживання своєї сім’ї у місті Полтава.

ГРД вважає такі пояснення допустимими. Однак зауважує, що потребує узгодження з Вищої кваліфікаційною комісією суддів України розуміння змісту поняття «право користування житлом» для цілей кваліфікаційного оцінювання. Таке право, очевидно, не може обмежуватися лише фактичним перебуванням особи у такому об’єкті нерухомості у певний період.

Також ГРД повідомила, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав чоловікові судді з 05 січня 2005 року на праві власності належить 14/100 квартири у м. Полтава загальною площею 78,4 кв. м. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддею за 2015 – 2020 роки, а також деклараціях, поданих чоловіком судді за 2016 – 2020 роки, цей об’єкт нерухомості не вказаний.

Водночас у вказаних деклараціях зазначається право власності чоловіка судді на 25/100 квартири у м. Полтава загальною площею 45,4 кв. м. Дата набуття права власності 05 січня 2005 року. У перерахунку в метри квадратні частки, які належать чоловікові судді, в обох квартирах не збігаються.

Суддя пояснила розбіжності тим, що, зазначаючи частку власності свого чоловіка, орієнтувалася на інформацію, вказану в наявних у неї правоустановчих документах, які засвідчували приватизацію цього майна.

ГРД прийняла такі пояснення, однак зауважила, що в наданих суддею правоустановчих документах вказано, що чоловікові та його близьким особам належали не по 25/100, а по 14/100 квартири, що за уважного вивчення цих документів могло викликати в судді запитання щодо права власності на решту 11/25, які не зазначені у свідоцтві на право власності. Крім того, суддя надала договір купівлі-продажу, згідно з яким батько чоловіка судді придбав цю частку квартири 14 грудня 2013 року, тобто до початку електронного декларування.

Також ГРД вказала, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік суддя зазначила, що її чоловік отримав від своєї матері подарунок у негрошовій формі на суму 3 109 567 грн. Зважаючи на те, що квартира, вказана в пункті 2 додаткової інформації Висновку, з 17 липня 2023 року повністю належить чоловікові судді, можна припустити, що об’єктом дарування стала належна матері чоловіка цієї квартири.

IV. Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії.

Стосовно купівлі чоловіком автомобіля «FIAT DOBLO» (2005 р.в.) за 45 000 грн, суддя під час пленарного засідання пояснила, що така ціна була обумовлена наявністю великого пробігу у транспортного засобу та відповідного технічного стану, придбаний автомобіль потребував капітального ремонту. Також Науменко Я.О. зауважила, що її чоловік свідомо придбавав авто в такому незадовільному технічному стані, ураховуючи наявні на той момент кошти. Наголосила про відсутність у чоловіка мети уникнути оподаткування або безготівкових розрахунків за допомогою такого способу придбання транспортного засобу.

Ураховуючи надані суддею пояснення та з’ясовані під час пленарного засідання обставини, Комісія доходить висновку про відсутність обґрунтованих сумнівів стосовно реальності вказаної суддею ціни за транспортний засіб.

Суддя також надала пояснення щодо права спільної сумісної власності в її чоловіка на квартиру в м. Полтава загальною площею 60,3 кв.м. Зазначила, що ні їй, ні її чоловіку не було відомо про таке право, оскільки оформленням права власності займався батько чоловіка, який наголошував, що право власності на це житло належить виключно брату чоловіка.

Ураховуючи, що Комісією встановлено факт необізнаності суб’єкта декларування щодо наявності в її чоловіка права власності на вказаний об’єкт та факт недекларування такого майна самим власником (чоловіком судді) у деклараціях за 2016 та 2017 роки, відсутні підстави стверджувати про цілеспрямоване приховування Науменко Я.О. вказаного об’єкта нерухомості від фінансового контролю.

Стосовно тверджень ГРД про безоплатне користування Науменко Я.О. квартирою у м. Кривий Ріг, суддя пояснила, що в цьому випадку користування було не безоплатне, оскільки вона сплачувала комунальні платежі та здійснювала за власні кошти поточний ремонт. Несплата за оренду житла була зумовлена тісними дружніми зв’язками сім’ї судді з родиною власника квартири. Отже, ураховуючи надані суддею пояснення, у Комісії відсутні підстави для беззастережного висновку про обґрунтованість тверджень ГРД.

Своєю чергою суддею надано пояснення стосовно інформації, вказаної ГРД у Висновку.

Так, Комісією встановлено, що Науменко Я.О. не здійснювала у 2016 – 2017 роках декларування об’єкта нерухомості у м. Кривий Ріг внаслідок неправильного особистого тлумачення роз’яснень НАЗК щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №170-VII. Комісія наголошує, що на початковому етапі введення в Україні електронного декларування доходів певні труднощі в заповненні декларацій були непоодиноким явищем, суспільство потребувало певного часу для розуміння механізму електронного декларування. Окрім того, членами Комісії з’ясовано, що з 2018 року суддя вже здійснювала декларування зазначеного об’єкта нерухомості.

Неправильне зазначення суддею в деклараціях за 2015–2020 роки частки об’єкта нерухомості, що належить на праві приватної власності її чоловіку, спричинено необізнаністю самого власника майна щодо належних йому часток. Ця обставина підтверджується неправильним декларуванням майна в період з 2015 до 2020 року самим власником майна. Комісія наголошує, що в разі необізнаності власника про наявність у нього майна, вимога до члена його родини про належне декларування є безпідставною. Окрім того, встановлено, що з 17 липня 2023 року вказана ГРД нерухомість належить повністю чоловіку судді.

Також Комісією встановлено, що у 2023 році чоловік Науменко Я.О. отримав від своєї матері подарунок у негрошовій формі на суму 3 109 567 грн, об’єктом дарування стала саме належна його матері частка зазначеної вище квартири.

Оцінюючи в сукупності викладені вище факти, Комісія дійшла висновку, що Науменко Я.О. надано чіткі та переконливі докази, що спростовують сумніви в її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

V. Висновок Комісії за результатами розгляду справи

За результатами засідання 08 квітня 2024 року Комісія у пленарному складі дійшла висновку про відповідність судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О. займаній посаді.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визнати суддю Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Ярославу Олександрівну такою, що відповідає займаній посаді.

Внести рекомендацію Вищій раді правосуддя про призначення Науменко Ярослави Олександрівни на посаду судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                            Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                        Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                               Ярослав ДУХ

                                                                                                               Роман КИДИСЮК

                                                                                                               Олег КОЛІУШ

                                                                                                               Руслан МЕЛЬНИК

                                                                                                               Олексій ОМЕЛЬЯН

                                                                                                               Роман САБОДАШ

                                                                                                               Сергій ЧУМАК

                                                                                                               Галина ШЕВЧУК