Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мухи Романа Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Романа МУХИ,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Марії ГОРБАНЬ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мухи Романа Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Муха Роман Михайлович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Муху Р.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Муха Р.М., дата народження – ____________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2004 році кандидат закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2004 році Муха Р.М. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (рішення Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13 грудня 2004 року).

Муха Р.М. має досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років (на момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап  – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Муха Р.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	45,1	348,1
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	150
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	113

Отже, кількість балів, отриманих Мухою Р.М. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Мухи Р.М.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією щодо кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Мухи Р.М. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Муху Р.М.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мухи Р.М. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

26 травня 2025 року Комісія звернулась до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

08 червня 2025 року до Комісії надійшли пояснення від Мухи Р.М. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 30 вересня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 29 вересня 2025 року.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 30 вересня 2025 року № 32 дпс-777/24) надіслано зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

До Комісії 14 жовтня 2025 року надійшли пояснення Мухи Р.М. щодо обставин, викладених у висновку ГРД та копії відповідних документів.

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запити до Мухи Р.М., Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва.

Відповіді Мухи Р.М., Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області долучено до матеріалів досьє; відповідь з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва на момент співбесіди не надійшла.

Мусі Р.М. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Мухи Р.М. призначено на 02 жовтня 2025 року.

У засіданні Комісії 02 жовтня 2025 року Муха Р.М. заявив клопотання про відкладення засідання на іншу дату. Протокольним рішенням Комісії задоволено клопотання Мухи Р.М. та відкладено розгляд питання щодо нього на 23 жовтня 2025 року.

До Комісії 22 жовтня 2025 року надійшло клопотання ГРД про відкладення засідання, яке призначене на 23 жовтня 2025 року.

На початку засідання 23 жовтня 2025 року в уповноваженого представника ГРД з’ясовано думку щодо актуальності клопотання про перенесення співбесіди з кандидатом. Уповноважений представник пояснила, що ГРД отримано додаткові пояснення кандидата, які опрацьовано, однак рішення ГРД не оновлено через брак часу, у зв’язку з чим й було надіслане це клопотання. Водночас уповноважений представник ГРД повідомила про готовність обговорити додаткові пояснення кандидата та висновок у форматі співбесіди.

Співбесіду з Мухою Р.М. проведено 23 жовтня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення членів Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	19	20	19	19,33	38,66
	відповідальність
	безперервний розвиток	19	20	19	19,33

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,66 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетентністю, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Мухою Р.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	10	9	9,67	41,01
	ефективна взаємодія	9	10	10	9,67
	стійкість мотивації	11	11	11	11
	емоційна стійкість	11	11	10	10,67

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,01 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінки відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

При цьому істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 30 вересня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 29 вересня 2025 року (далі – висновок).

У висновку вказано, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» пункту 21 Єдиних показників.

1. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – Декларація) дружини кандидата за 2016 та 2017 роки вказано відомості про право безоплатного користування (її та кандидата) квартирою площею 45 кв.м, що розташована у м. Києві. Задекларована дата набуття права – 30 січня 2008 року. Власником квартири зазначений ОСОБА_1.

ГРД зазначає, що у цей період дружина кандидата перебувала на державній службі, тобто на неї поширювалися норми Закону України «Про запобігання корупції».

Вказує ГРД і на те, що середня вартість оренди двокімнатної квартири у м. Києві у 2016 році становила 7 908–8 596 грн на місяць, у 2017 році – 14 000– 16 000 грн на місяць. Тому за 2016 рік сім’я, ймовірно, отримала від 94 896 до 103 152 грн, за 2017 рік від 168 000 до 192 000 грн додаткового блага, що перевищує допустиму вартість подарунків, передбачену Законом України «Про запобігання корупції».

2. Згідно з Декларацією дружини кандидата за 2016 рік Муха Р.М. отримав подарунок у грошовій формі в розмірі 644 500 грн (25 000 дол. США) від своєї матері ОСОБА_2.

ГРД, проаналізувавши пояснення кандидата та відомості про доходи його батьків, зазначає про сумнів щодо фінансової спроможності матері кандидата заощадити за період з 2008 року до серпня 2016 року 9 800 дол. США (які увійшли до складу подарунка).

3. Відповідно до Декларації Мухи Р.М. за 2018 рік йому та його дружині з 06 лютого 2018 року належить житловий будинок площею 196 кв.м у с. Проців, Бориспільського р-ну Київської обл.

У Деклараціях дружини за 2016–2017 роки житловий будинок був відображений як об’єкт незавершеного будівництва «повністю або частково побудований з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або члена його сім’ї».

ГРД зазначає, що площа будинку та його розташування дають підстави вважати, що його вартість може бути вищою, задекларованих доходів сім’ї кандидата.

З огляду на це ГРД обґрунтовує сумнів щодо можливості сім’ї кандидата заощадити необхідні суми упродовж 2004–2011 років для початку будівництва, а згодом – продовження будівництва будинку.

Додатково ГРД надала інформацію, що сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.

Так ГРД зазначає про необхідність з’ясування обставин щодо джерел походження коштів у кандидата для придбання у 2008 році автомобіля «Hyundai Accent» та у дружини кандидата для придбання у 2013 році автомобіля «Hyundai І30»; підстав перетину кордону кандидатом у період 2024–2025 роки; підстав визнання кандидата непридатним до військової служби у 2024 році.

Муха Р.М. надав письмові та усні пояснення під час співбесіди в яких не погодився з твердженнями ГРД.

Стосовно безоплатного користування майном третьої особи Муха Р.М. пояснив, що користування квартирою відбувалось не на умовах оренди, а мало компенсаційний характер, що включало обов’язок сплачувати комунальні послуги, проводити поточний ремонт, замінити частину меблів та сантехніки, придбати побутову техніку.

Кандидат повідомив, що зазначені зобов’язання виникли між ним і власником квартири на підставі усної домовленості. Дружина користувалась квартирою як член сім’ї, а не як особа, у якої виникли зобов’язання перед власником квартири.

Муха Р.М. зазначив, що інформація про порушення його дружиною вимог Закону «Про запобігання корупції» є необ’єктивною.

Комісія зазначає, що частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають / одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Обмеження щодо одержання подарунків визначено статтею 23 вказаного закону, частинами першою та другою якої встановлено, що особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 вказаного вище закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки.

Комісія вважає пояснення Мухи Р.М. переконливими та зауважує, що у період користування квартирою третьої особи кандидат не був суб’єктом, на якого поширювалася дія Закону України «Про запобігання корупції», тому обставини, зазначені ГРД, не можуть бути підставою для висновку про його невідповідність чи обґрунтований сумнів у відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно подарунку у грошовій формі в розмірі 644 500 грн (25 000 дол. США) кандидат пояснив, що джерелом коштів для подарунку стали кошти батьків від продажу у 2016 році належного матері нерухомого майна на суму 193 687 грн (еквівалент 7 580 дол. США станом на 2016 рік) та одноразова виплата у розмірі 39 171 грн (еквівалент 7 756 дол. США станом на 2006 рік), отримана батьком у 2006 році на підставі постанови Замостянського районного суду міста Вінниці від 06 березня 2006 року у справі № 2-а-2006 року. Решту коштів у сумі 9 800 дол США, які увійшли до складу подарунку, батьки заощадили впродовж 2008–2016 років.

Кандидат пояснив, що його батько ОСОБА_3 за період з 01 січня 2008 року до 30 вересня 2016 року, отримав заробітну плату у розмірі 224 042 грн, що підтверджується даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Крім цього кандидат зазначив, що його батько є офіцером запасу та отримує пенсійне забезпечення. За період з 01 січня 2008 року до 30 вересня 2016 року розмір виплаченої йому пенсії становив 252 379 грн, що підтверджено довідкою Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 жовтня 2025 року.

Муха Р.М. пояснив, що його мати з 01 січня 2008 року до 30 вересня 2016 року отримала пенсійні виплати на загальну суму 95 929 грн, у підтвердження чого надав довідку Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 жовтня 2025 року. Також просив врахувати, що за період з 11 листопада 2015 року до 30 вересня 2016 року мати отримала заробітну плату у розмірі 35 817 грн, що підтверджується даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Кандидат зазначив, що загальна сума доходів батьків за період з 01 січня 2008 року до 30 вересня 2016 року становила 608 168 грн, що є еквівалентом 61 477 дол. США (з урахуванням середнього офіційного курсу гривні до долара США за відповідні роки).

Муха Р.М. узагальнив, що за період з 01 січня 2008 року до 30 вересня 2016 року батьки щомісячно отримували (у середньому) по 585 дол. США (61 477 / 105 = 585,51). Таким чином, за вказаний період батьки мали можливість щомісячно заощаджувати від 100 дол. США, що дозволило їм накопичити 9 800 дол. США, походження яких, на думку ГРД, є сумнівним.

Під час співбесіди уповноважений представник ГРД визнала, що пояснення кандидата у цій частині спростовують висновок про його невідповідність чи обґрунтований сумнів у відповідності критерію доброчесності.

На підтвердження пояснень кандидат надав Комісії копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок та житлового будинку від 03 серпня 2016 року; копію постанови Замостянського районного суду міста Вінниці від 06 березня 2006 року у справі № 2-а-206; копію довідки Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10 вересня 2025 року; копії довідок Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 жовтня 2025 року № 15008/04-16 та № 15052/04-16; відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_3, ОСОБА_2 (відповіді від 08 липня 2025 року № 1547278, № 1547385).

Комісією досліджено надані кандидатом документи та встановлено таке.

Відповідно до договору дарування грошових коштів від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_2 подарувала Мусі Р.М. грошові кошти в сумі 25 000 дол. США.

Згідно з договорами купівлі-продажу від 03 серпня 2016 року ОСОБА_2 продала належні їй житловий будинок за ціною 60 000 грн та земельні ділянки за ціною 113 607 грн і 20 080 грн. 

У довідці Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10 вересня 2025 року, вказано, що у 2006 році, на виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 06 березня 2006 року у справі № 2-а-206, ОСОБА_3 було проведено перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії. Загальний розмір доплати становив 39 171 грн.

Отже, сумарний дохід батьків кандидата від продажу нерухомого майна та виплати недоплаченої суми пенсії становив 15 336 дол. США (193 687 грн (еквівалент 7 580 дол. США станом на 2016 рік) та 39 171 грн (еквівалент 7 756 дол. США станом на 2006 рік).

Крім того, у довідці Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 жовтня 2025 року № 15008/04-16 вказано, що з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2016 року ОСОБА_3 отримав пенсію у сумі 279 998 грн.

Відповідно до довідки Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 жовтня 2025 року № 15052/04-16 з 2000 року до 2016 року ОСОБА_2 отримала пенсію у сумі 121 279 грн., зокрема за період з 01 січня 2008 року до 30 вересня 2016 року – 95 929 грн.

Також Комісією досліджено відомості про доходи батьків кандидата відображені в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (відповіді від 08 липня 2025 року № 1547278, № 1547385).   

Проаналізувавши надані кандидатом документи, Комісія вважає пояснення кандидата достатніми для спростування сумніву щодо фінансової спроможності його батьків накопичити за період з 2008 року до серпня 2016 року 9 800 дол. США.

Стосовно фінансової спроможності сім’ї заощадити упродовж 2004–2011 років необхідні для початку будівництва житлового будинку суми, а пізніше продовжити його будівництво, Муха Р.М. пояснив, що джерелом коштів для будівництва були спільні доходи сім’ї та грошовий подарунок батьків у розмірі 25 000 дол. США.

Кандидат повідомив, що будівництво житлового будинку тривало з 2012 року до 2017 року та здійснювалось господарським способом. 

Муха Р.М. зазначив, що за період з 2004 до 2017 року дохід сім’ї становив 2 821911 грн, що є еквівалентним 266 796 дол. США. Сім’я мала реальну можливість заощадити кошти на будівництво у відповідні періоди, оскільки частину доходів конвертувала в іноземну валюту – долари США.

Крім того, кандидат повідомив, що з метою спростування сумніву щодо фінансової спроможності сім’ї здійснити будівництво житлового будинку уклав договір про проведення експертного дослідження вартості створення нового об’єкта станом на 31 грудня 2017 року.

Відповідно до Висновку експерта № 3-1234.25 від 11 жовтня 2025 року за результатами проведеного оціночно-будівельного експертного дослідження вартість заміщення (витрат на створення нового об`єкта) житлового будинку загальною площею 196 кв.м., який розташований в с. Проців, Бориспільського р-ну, Київської обл. станом на 31 грудня 2017 року складає 1 883 946 грн.

На підтвердження фінансової спроможності кандидат надав інформацію про:

- дохід у 2016 році у вигляді подарунку грошових коштів, який отримав від батьків;

- доходи за період 2004–2017 роки, що відображені у відомостях Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- доходи за період 2005–2013 роки від підприємницької діяльності (спрощена система оподаткування);

- доходи дружини за період 2004–2017 роки, що відображені у відомостях Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Також кандидат повідомив, що у 2007, 2008 та 2014 роках отримав дохід від продажу транспортних засобів (Daewoo Lanos, Skoda Superb, Hyundai Accent), однак документи щодо цих правочинів у нього не збереглися. 

Кандидат звернув увагу, що ГРД не врахувала доходи, отримані ним від підприємницької діяльності, доходи від продажу транспортних засобів та доходи у вигляді пенсійних виплат за період 2014–2016 роки.

На підтвердження пояснень кандидат надав Комісії копію договору дарування грошових коштів від 18 жовтня 2016 року; копію висновку експерта від 11 жовтня 2025 року № 3-1234.25 за результатами проведеного оціночно-будівельного експертного дослідження; відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (відповіді на запит в електронному вигляді від 11 червня 2025 року, від 23 вересня 2025 року) Мухи Р.М., ОСОБА_4; копії звітів суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку за 3 квартал 2007 року, за 3 квартал 2008 року, за 3 квартал 2009 року, за 4 квартал 2010, 2011 років; копії податкових декларацій платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2012, 2013 роки; копії довідок Пенсійного фонду України про суми виплаченої пенсії за період 2014, 2016, 2017 роки; копії довідок банківських установ про укладення кредитних договорів від 07 жовтня 2025 року № 45695-33.4, від 07 жовтня 2025 року № 1696.

Проаналізувавши пояснення Мухи Р.М. та копії наданих ним документів Комісією встановлено, що за період з 2012 до 2017 року на будівництво житлового будинку витрачено орієнтовно 1 256 000 грн.

Сумарний дохід кандидата та його дружини за вказаний період становив 1 235 871 грн. Крім того, у 2016 році Муха Р.М. отримав у подарунок грошові кошти в розмірі 25 000 дол. США.

Щодо сумніву ГРД у спроможності кандидата заощадити грошові кошти за період 2004–2011 роки Комісія зазначає, що згідно зі звітами суб’єкта малого підприємництва фізичної особи-платника єдиного податку дохід Мухи Р.М. за період 2007–2011 роки становив 719 449 грн.

Зазначене свідчить про достатність коштів для проведення сім’єю кандидата будівництва житлового будинку.

Враховуючи викладене Комісія вважає пояснення кандидата достатніми для спростування сумніву щодо законності джерел коштів інвестованих у будівництво.

Окрім цього, під час співбесіди з кандидатом обговорено інформацію надану ГРД, яка сама по собі не стала підставою для висновку.

Оцінивши письмові та усні пояснення кандидата, копії документів, Комісія дійшла висновку, що обставини, наведені в пунктах 1–4 інформації ГРД, не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. 

Водночас в процесі дослідження досьє кандидата Комісією з’ясовано таке.

1. У Деклараціях за 2023 (виправлена) та за 2024 роки в розділі 2.2. «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» кандидат вказав, зокрема, дружину ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь від 08 липня 2025 року № 1546971) ОСОБА_4 у 2023 році отримала дохід (127 – інші доходи) у сумарному розмірі 1 359,54 грн від АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь від 08 липня 2025 року № 1547133) ОСОБА_5: у 2023 році отримав дохід (126 – додаткове благо) у сумарному розмірі 30,99 грн та у 2024 році – 217,08 грн від АТ «Універсал Банк».

Проте в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларацій за 2023 та 2024 роки інформації про вказаний дохід дружини та сина Мухою Р.М. не відображено.

Пунктом 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання кандидатом Декларацій за 2023 та 2024 роки) передбачено, що в декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

У пункті 147 Роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 4 щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) вказано, що дохід із джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, кошти, отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї упродовж звітного періоду у формі кешбеку, бонусів у грошовій формі від банківських чи інших фінансових установ, зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, якщо такі кошти включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо (ознака доходу «126») або інший дохід (ознака доходу «127»). Так, зазначені кошти, отримані з одного джерела, сумуються за відповідною ознакою.

Інформація про суми загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків міститься у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Комісія вважає, що кандидат не вжив достатніх заходів для з’ясування обставин щодо доходів членів своєї сім’ї, що призвело до сумніву щодо повноти та достовірності відомостей, вказаних у його Деклараціях. 

На переконання Комісії, зазначені обставини хоча і вказують на неналежне виконання Мухою Р.М. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», однак не містять ознак істотного порушення. Водночас під час заповнення Декларацій кандидат продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки не вжив всіх розумних заходів для з’ясування матеріального стану своєї родини.

Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику сумлінності.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Враховуючи викладене, Комісія у складі колегії дійшла висновку, що описане порушення є підставою для зниження кількості балів кандидата за показником «Сумлінність» на 15 балів.

2. Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІ Єдиних показників для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Інформація, джерела походження якої установити неможливо, не має доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді). Таку інформацію може перевірити суб’єкт оцінювання. Анонімні повідомлення не розглядаються.

Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.

Суддя (кандидат на посаду судді) має право надати пояснення та повідомити інформацію щодо обставин, які, на його / її думку, мають значення для оцінювання відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).

Під час кваліфікаційного оцінювання Мухи Р.М. використано інформацію із Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів Муха Р.М. неодноразово порушував Правила дорожнього руху та стосовно нього складалися адміністративні протоколи, зокрема:

- протокол серії ПС2 301002 від 27 лютого 2015 року за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (проїзд водіями транспортних засобів перехрестя на заборонений сигнал світлофора); стягнення: штраф;

- протокол серії 1КІ 275559 від 13 вересня 2022 року згідно з частиною першою статті 122 КУпАП (порушення правил зупинки); стягнення – штраф;

- протокол серії 2АВ 1676288 від 28 листопада 2022 року згідно з частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину); стягнення – штраф;

- протокол серії 3АВ 4327714 від 24 грудня 2023 року згідно з частиною першою статті 122 КУпАП) (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину); стягнення – штраф;

- протокол серії 4АВ 7922265 від 16 жовтня 2024 року згідно з частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину); стягнення – штраф;

- протокол серії 2КІ 324391 від 09 грудня 2024 року згідно з частиною першою статті 122 КУпАП (порушення правил зупинки); стягнення – штраф;

- протокол серії 5 АВ 11433659 від 14 липня 2025 року згідно з частиною четвертою статті 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів за годину); стягнення – штраф.

- протокол серії 5АВ 11443305 від 15 липня 2025 року згідно з частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину); стягнення – штраф;

Водночас, в Анкеті кандидат вказав ще про три випадки притягнення його до відповідальності (19 вересня 2020 року, 01 вересня 2021 року, 10 серпня 2023 року).

Комісія зазначає, що пунктом 7 розділу ІІ Єдиних показників визначено, що оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.

Національні та міжнародні акти встановлюють високі стандарти етичної поведінки судді. Статус судді покладає на особу додатковий тягар відповідальності за поведінку не лише при виконанні посадових обов’язків, а й в особистому житті.

Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХХ черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Очевидно, що від кандидата слід очікувати дотримання загальноприйнятих моральних правил, а також тих норм, що забезпечують авторитет та довіру до правосуддя. Обов’язок саме кандидата на посаду судді дотримуватись етичних норм, які встановлені для суддів, засвідчує і правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена в пункті 121 постанови від 08 травня 2025 року у справі № 990/143/24.

Отже, можна констатувати, що кандидати на посаду судді нарівні із суддями зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку із чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення професійної діяльності, так і в позапрофесійній поведінці.

Попри те, що такі адміністративні правопорушення не належать до категорії тяжких та не призвели до негативних наслідків, їх системність свідчить про необхідність звернення кандидатом уваги на обов’язок неухильного дотримання вимог Правил дорожнього руху та докладання зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Оцінюючи обставини, встановлені на підставі інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів, тому Комісія виснує, що Муха Р.М. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	45,10	348,10
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	150
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	113
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19,33	38,66
	безперервний розвиток	19,33
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9,67	41,01
	ефективна взаємодія	9,67
	стійкість мотивації	11
	емоційна стійкість	10,67
доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	697,77

Відповідно до пункту 6.54 розділу 6 Положення розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані Громадською радою доброчесності здійснюється в порядку, визначеному Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з підпунктом 58.17 пунктом 58 параграфа 7 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) Комісія у пленарному складі ухвалює рішення про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність (невідповідність) судді займаній посаді), якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Таким чином, питання щодо підтвердження здатності кандидата Мухи Р.М. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді підлягає розгляду та вирішенню Комісією в пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Муха Роман Михайлович набрав 697,77 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Мухи Романа Михайловича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                    Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК