Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коса Ігоря Богдановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ігоря КОСА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коса Ігоря Богдановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 06 серпня 2010 року № 802/2010 Коса І.Б. призначено на посаду судді Буського районного суду Львівської області на 5 років. Зараховано до штату суду наказом від 02 вересня 2010 року № 8-К. Дата складення суддею присяги – 17 серпня 2010 року.

Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 295/2017 Коса І.Б. призначено на посаду судді Буського районного суду Львівської області.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся Кос І.Б.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 189/ас-24 Коса І.Б. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Коса І.Б.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду звернувся Кос І.Б.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коса І.Б.

Водночас від ОСОБА_1 04 березня 2024 року до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) надходила заява про невжиття суддею Буського районного суду Львівської області Косом І.Б. заходів для притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення директора «Галсільлісу» ОСОБА_2.

Листом від 13 березня 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило ОСОБА_1 про те, що наведена у заяві ситуація не є адміністративним правопорушенням, передбаченим Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). З огляду на наведене, у Національного агентства з питань запобігання корупції відсутні підстави для реагування в межах прав та повноважень, визначених статтями 11–12 Закону.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішеннями Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). 

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене вище Кос І.Б. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	41,8	353,8
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	146
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	126

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Косом І.Б. за кваліфікаційний іспит, становить 353,8 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 18 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата. Кос І.Б. надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. З огляду на зазначене Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Косом І.Б. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	21	20	21	20,67	39,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	17	19	18,33

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. З огляду на зазначене Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Косом І.Б. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	9	10	9,67	38,34
	Ефективна взаємодія	10	11	10	10,33
	Стійкість мотивації	9	10	10	9,67
	Емоційна стійкість	8	9	9	8,67

Отже, надана інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,34 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.  

ІV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 05 грудня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – інформація ГРД) з відомостями про кандидата, затверджене 05 грудня 2025 року, а саме:

1. Існує обґрунтований сумнів, що під видом безоплатного користуванням квартирою своєї сестри загальною площею 62 кв.м, розташованої у місті Львові, кандидат приховує фактичне придбання квартири для себе.

Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та підпункту 4.11.5 пункту 4.11 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі – Регламент), Громадської радою міжнародних експертів (далі – ГРМЕ) ініційовано розгляд питання відповідності кандидата на посаду судді Коса І.Б. критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», на спеціальному спільному засіданні шляхом подання до Комісії відповідного повідомлення, яке містить, зокрема, інформаційну записку про кандидата.

В інформаційній записці, яка міститься в досьє Комісії, наведено обставини, які, на думку ГРМЕ, викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». ГРМЕ зазначила, що кандидат не надав достатніх доказів щодо джерела походження коштів для купівлі квартири, у якій він наразі проживає. Крім того, ціна сплачена за квартиру є вдвічі меншою для цієї квартири відповідно до інформації зі спеціалізованого вебсайту нерухомого майна.

Стосовно наведених в інформаційній записці обставин, Косом І.Б. надано усні та письмові пояснення, підтверджувальні документи, з яких, серед іншого, вказано наступне.

Сестрою кандидата у грудні 2016 року набуто майнові права на майбутню квартиру площею 62,1 кв.м у місті Львові, яка була зареєстрована на її ім’я. Вартість квартири становила 444 150,00 грн і була погоджена обома сторонами угоди з урахуванням 10% знижки, отриманої за сплату 100% ціни впродовж п’яти днів після укладення договору. Також вартість квартири обумовлена існуючими на той час ризиками, зокрема було скасовано оголошення щодо початку будівельних робіт. Тобто на момент підписання угоди не було дозволу на будівельні роботи (зареєстровано пізніше).

Відповідно до довідок Державного реєстру фізичних осіб–платників податків (далі – ДРФО), сестра кандидата, яка працює лікарем у місцевій лікарні, за 2003– 2016 роки отримала дохід у розмірі 190 353,49 гривень. Упродовж 2009–2016 років, чоловік сестри отримав дохід у розмірі 539 241,60 грн. Разом їх дохід становить: 729 595,02 грн (без відрахування податків).

Сплачені податки сестрою за 2009–2016 роки, становлять 33 645,56 грн, сплачені податки її чоловіком за 2009–2016 роки становлять 79 512,57 грн. Сукупно їх сплачені податки – 113 158,13 грн.

ГРД звернула увагу, що для встановлення даних щодо наявності чи відсутності грошових коштів на купівлю квартири необхідно врахувати й щоденні витрати для встановлення реальної можливості заощаджень.

Відповідно до даних Державної служби статистики України, середньостатистичні витрати однієї особи у Львівській області протягом 2009– 2016 року склали 207 688 грн, тобто для двох осіб такі витрати становлять 415 376 грн.

Таким чином, з вирахуванням податків (113 158,13 грн) та сум на проживання (415 376 грн) залишається сума 201 060,89 грн, що створює обґрунтований сумнів в тому, що за сукупним доходом сім’я сестри кандидата могла придбати квартиру за 444 150,00 грн, що потребує додаткових пояснень та документального підтвердження від кандидата.

Також під час проведення співбесіди у ГРМЕ кандидат стверджував, що джерелами походження коштів для купівлі його сестрою квартири були: подарунок батьків у розмірі 50 000,00 дол. США, отриманий у лютому 2014 року; кошти у розмірі приблизно 10 000,00 дол. США, подаровані сестрі та її чоловіку на весілля у жовтні 2016 року; заощадження у розмірі 30 000,00 дол. США, що належали сестрі та її чоловіку.

Щодо доходів батьків та подарунків у сумі 50 тис. та 10 тис. доларів, то відповідно до довідки ДРФО сума всіх нарахованих доходів за 1998–2016 роки у батька становить 121 750,14 грн (без вирахування податків). Дохід матері відповідно до довідки ДРФО за період 1998–2013 рік становив 52 908 грн.

Зважаючи на розрахунок можливих щоденних витрат ГРД критично оцінює можливість здійснення батьками цих подарунків для сестри кандидата. Зокрема ГРД звертає увагу на розбіжності у поясненнях кандидата щодо походження грошових коштів на купівлю квартири у поясненнях та під час проведеної співбесіди. З огляду на зазначене, ГРД має сумніви у походженні грошових коштів для купівлі квартири (в якій кандидат проживав 7 років, за відсутності житла у сестри) та вважає за необхідне отримати додаткові пояснення від кандидата щодо цього та наявності реальних підстав для передачі даного об’єкту нерухомості в фактично безоплатне користування кандидата та членів його сім’ї.

2. Безоплатне проживання кандидата з сім’єю у стороньої особи.

Кандидат із сім’єю з 2013 до 2017 року проживав у квартирі, яка належить ОСОБА_3, яка є співробітницею та подругою його дружини.

Кандидат у межах права на відповідь зазначив, що вказана квартира належить ОСОБА_3. З 2007 року ОСОБА_4 та члени її сім’ї (він та син) фактично проживали в цій квартирі протягом 2013–2017 років без письмового договору оренди за усною домовленістю між ОСОБА_3 та його дружиною. Проживання дружини та членів її сім’ї у цій квартирі підтверджується поданими щорічними деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2013–2016 роки.

ГРД вважає необхідне додатково з’ясувати мотиви надання такої оренди безоплатно, чи отримувала власниця якісь блага, що могло бути пов’язано з професійною діяльністю кандидата.

Кандидат зазначив, що відомості, указані ГРД у пункті 1 Рішення про надання інформації, не відповідають дійсності, оскільки спільні доходи його сестри та її чоловіка становили 729 595 грн (лише заробітна плата), що еквівалентно близько 47 346 дол. США. Це спростовує сумнів ГРД, адже коштів було більш ніж достатньо для придбання квартири (444 150 грн, що еквівалентно близько 17000 дол. США). При цьому чистий дохід сім’ї його сестри за вказаний період становив 592 257,43 грн (за вирахуванням усіх податків, що сплатили сестра та її чоловік, на загальну суму 113 158,13 грн та витрат на проживання двох працездатних осіб за 2003–2016 роки (24 179,46 грн), що еквівалентно 38 433 дол. США, тобто удвічі перевищує вартість придбаної ними квартири.

Сумнів ГРД стосовно того, що з огляду на сукупний дохід сім’я його сестри не могла придбати квартиру за 444 150,00 грн (близько 17 000 дол. США при курсі 25,55 грн (2016 рік), спростовується тим, що не було враховано курсової різниці в перерахуванні доходів його сестри та її чоловіка на момент їх отримання на іноземну валюту. Ще задовго до свого одруження, проживаючи разом зі своїми батьками у вказаній квартирі, не витрачаючи коштів на житло та продукти харчування, якими забезпечували батьки, не виїжджаючи жодного разу за кордон, маючи велику заробітну плату, чоловік сестри зміг заощадити значну суму коштів, які він переводив у валюту (долар США), для їх раціонального використання. Так, за період роботи у ПАТ «Галичфарм» (2008–2016 роки) його загальний дохід становив 544 521,78 грн (еквівалент 59 918,49 дол. США).

Стосовно посилання ГРД на доходи батьків кандидата, які не дозволяють зробити подарунок у сумі 50 000,00 дол. США для його сестри, він зауважив, що довідки ДРФО не містять інформації про доходи його батьків до 1998 року. Водночас його батьки офіційно працювали та отримували доходи, вели домашнє господарство та згодом створили фермерське господарство «Катрина» (понад 450 га землі в оренді), від якого вони отримували доходи із продажу сільськогосподарської продукції (вирощування зернових культур та свійських тварин) тощо.  Його батько ОСОБА_5 як засновник ФГ «Катрина» у 2015–2016 роках мав домовленість з громадянином Республіки Польща ОСОБА_6 як засновником ТОВ «Агрополь ЛЛС» про відчуження йому вказаного фермерського господарства, від якого отримував дохід, що підтверджується договором від 11 квітня 2016 року, нотаріально посвідченим договором позики від 29 жовтня 2015 року та договорами суборенди земельних ділянок від 28 березня 2016 року, що в сукупності переконливо свідчить про реальність вказаних домовленостей та фінансову спроможність батьків.  

Також кандидат пояснив, що квартира придбана сестрою 01 грудня 2016 року, а його сім’я заселилася в неї лише 31 грудня 2017 року, тобто через 1 рік і 1 місяць після її придбання; доходів його сім’ї вистачало для придбання квартири самостійно, залучення кредитних коштів чи отримання ним позики від матері ОСОБА_7, серед іншого, за рахунок грошових коштів у розмірі 29 000 дол. США від продажу нею майнових прав на однокімнатну квартиру у м. Львові на підставі Договору № 1 уступки права вимоги за Договором про участь у фонді фінансування будівництва від 10 травня 2017 року.

Кандидат також зауважив, що на момент придбання вказаної квартири він не здійснював правосуддя; разом з дружиною розглядав купівлю трикімнатної квартири, яка й була придбана у 2020 році; його сестра ОСОБА_8 та її чоловік ОСОБА_9 на той час не мали жодної потреби в користуванні вказаною квартирою, оскільки безоплатно користувались трикімнатною квартирою у місті Львові, а також матір ОСОБА_10 допомагала з доглядом за їх дочкою ОСОБА_11, ____ року народження; сім’я його сестри від передачі квартири в користування кандидату та його сім’ї нічого не втратила, оскільки мати ОСОБА_7 відшкодувала всі витрати від такого придбання, навіть більше, після чого його сестра з чоловіком придбали квартиру більшої площі 70,5 кв.м.

Стосовно висловлених ГРД розбіжностей у його поясненнях з приводу походження грошових коштів для купівлі квартири сестрою наголосив, що він не був ані стороною (учасником), ані свідком названих обставин, а надавав пояснення виключно зі слів та інформації близьких родичів, а також з огляду на сплив часу (7 років). В обох випадках він зазначав, що джерелом коштів для придбання квартири сестрою були кошти з її сімейного бюджету, що складався із заробітної плати сестри та її чоловіка, подарунків. Лише їх заощаджень від заробітної плати було достатньо для цього придбання.

Кандидатом щодо інформації ГРД про його безоплатне проживання з сім’єю у сторонньої особи зазначено, що в 2013–2017 роках він проживав в квартирі, яка належить ОСОБА_3 згідно з договором дарування від 22 травня 2009 року № 2731, яка є подругою та співробітницею його дружини ОСОБА_4 з 2007 року. Кандидат проживав у цій квартирі без письмового договору оренди за усною домовленістю між ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_4, що підтверджується поданими щорічними деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2013–2016 роки. Ця квартира задовго до 2009 року придбана колишнім чоловіком ОСОБА_3 для проживання їх дітей після повноліття. У квартирі ніхто раніше не проживав, вона була з незавершеним ремонтом, її не здавали. Проживання у квартирі для кандидата та його сім’ї не було безкоштовним, сплачувались комунальні рахунки.

Водночас кандидат наголосив, що жодних благ, які були чи могли бути пов’язані з його професійною діяльністю, власниця квартири не отримувала.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, утворюється ГРМЕ.

Комісія зазначає, що інформація, надана ГРД, стосовно безоплатного користування кандидатом квартирою своєї сестри у м. Львові та проживання кандидата з сім’єю у сторонньої особи вже були предметом дослідження Комісії в межах процедури конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Вищому антикорупційному суді. Йдеться про ненадання кандидатом достатніх доказів щодо джерела походження коштів для купівлі квартири, у якій він проживає, що викликало у ГРМЕ обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Це відображено у рішенні Комісії від 22 січня 2019 року № 72/вс-19: «Поясненнями кандидата та поданими ним документами не підтверджується в достатній мірі джерело походження коштів, використаних для придбання сестрою зазначеної квартири, у яку Кос І.Б. зі своєю сім’єю переїхали у грудні 2017 року на праві безоплатного користування за нібито усною домовленістю».

Відповідно до пункту 10 Єдиних показників не підлягають перегляду під час оцінювання факти й обставини, яким у встановленому законом порядку була надана належна оцінка інституціями за участю представників міжнародних та іноземних організацій, які в конкурсних процедурах сприяють державним органам у встановленні відповідності осіб критеріям професійної етики та доброчесності, і особу було визнано такою, що відповідає або не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, крім випадків виявлення нової інформації, яка має істотне значення.

Отже, існує ймовірність, що під видом безоплатного користування квартирою своєї сестри, розташованої у м. Львові, кандидат може приховувати фактичне придбання квартири для себе.

Водночас ці обставини не свідчать про беззаперечну невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки Косом І.Б. надіслано до Комісії документи на спростування сумнівів ГРД: довідку Фермерського господарства «Катрина» від 30 вересня 2019 року № 21, довідку Приватного підприємства Агрофірма «Озиминська» від 30 вересня 2019 року № 20, договір піднайму (суборенди) землі від 28 березня 2016 року та договір про розірвання цього договору піднайму (суборенди) землі від 21 липня 2020 року, договір-домовленість між сторонами по взаєморозрахунках від 11 квітня 2016 року, договір позики від 09 жовтня 2015 року, довідку Приватного підприємства Агрофірма «Озиминська» від 04 січня 2019 року № 1, пояснення ОСОБА_9, відомості з ДРФО про суми виплачених доходів та утримання податків ОСОБА_9.

Отже, наданням Комісії зазначених документів кандидат частково підтвердив наявність у родини сестри грошових коштів для придбання зазначеної квартири.

Водночас Комісія враховує, що ці документи Косом І.Б. не були надані під час розгляду питання про його відповідність як кандидата на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», тобто кандидат не вчинив всіх заходів для підтвердження джерел походження коштів, використаних для придбання його сестрою квартири у м. Львові, в якій кандидат проживав на праві безоплатного користування, тому таку поведінку кандидата Комісія розцінює як несумлінну, оскільки саме він має спростувати обґрунтований сумнів у своїй відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Під час співбесіди кандидат на запитання члена Комісії по суті підтвердив, що неналежно поставився до обов’язку спростувати обґрунтовані сумніви у відсутності коштів для придбання сестрою квартири, якою він користувався для проживання.

Крім того, як зазначено вище, до користування протягом семи років квартирою сестри кандидат кілька років безоплатно користувався квартирою сторонньої особи. Комісія сприймає пояснення кандидата про те, що квартира належить колезі по роботі його дружини, яка дозволила проживати в ній, проте зазначає, що безоплатне користування протягом тривалого часу майном інших осіб може створити у звичайної розсудливої людини враження, що таке користування зумовлене з огляду на статус судді, що, безумовно, негативно впливає на авторитет правосуддя. Також Комісія зауважує, що безоплатне користування майном сторонніх осіб несе ризик і для незалежності правосуддя, оскільки суддя може почувати себе винним тій особі, яка надає йому таке майно в користування.

Відповідно до пункту 17 Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно, перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.

Зазначені обставини Комісія вважає підставою для зниження кількості балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

3. Стосовно закриття кандидатом (суддею) справ про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

ГРД виявлено 10 випадків, які потребують додаткового пояснення причин порушення розумних строків розгляду окремих справ стосовно водіїв, що призвело до уникнення ними відповідальності за порушення у зв’язку з закінченням строків.

3.1. Постановою від 30 травня 2018 року у справі № 440/322/18 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 18 лютого 2018 року, авторозподіл справи відбувся 28 лютого 2018 року. Справа розглянута через 91 день після розподілення. Причиною несвоєчасного розгляду справи, з тексту постанови, є: «Справа призначалася до розгляду неодноразово, ОСОБА_1 та його захисником заявлялися клопотання про її відкладення, зокрема у зв’язку із необхідністю виклику свідків у судове засідання, можливості скористатися правовою допомогою та наданням доказів».

3.2. Постановою від 10 липня 2018 року у справі № 440/565/18 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 26 березня 2018 року, авторозподіл справи відбувся 11 травня 2018 року. Справа розглянута через 60 днів після розподілення. Причиною несвоєчасного розгляду справи, з тексту постанови, є: «Постановою від 26 квітня 2018 року матеріали справи були повернуті начальнику Буського ВП Кам’янко-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області для належного оформлення, які повернулись до суду 11 травня 2018 року. Крім того, справа неодноразово призначалась до судового розгляду на 29 травня 2018 року, 18 червня 2018 року, 10 липня 2018 року. Захисником ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_2 заявлялися клопотання про їх відкладення через зайнятість її в інших судових засіданнях, надання для ознайомлення матеріалів справи тощо».

3.3. Постановою від 20 листопада 2018 року у справі № 440/1478/18 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 22 липня 2018 року, авторозподіл справи відбувся 24 липня 2018 року. Справа розглянута через 119 днів після розподілення. Причин затримки у розгляді справи у постанові не наведено.

3.4. Постановою від 13 грудня 2018 року у справі № 440/1897/18 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 07 вересня 2018 року, авторозподіл справи відбувся 12 вересня 2018 року. Справа розглянута через 92 дні після розподілення. Причиною несвоєчасного розгляду справи, з тексту постанови, є: «16 жовтня 2018 року від ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи з метою надання йому достатнього часу для пошуку адвоката та укладення з ним відповідного договору. 15 листопада 2018 року від захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку з наданням йому можливості для ознайомлення з матеріалами справи. 29 листопада 2018 року від захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання його підзахисному права на захист, оскільки він перебуватиме під час розгляду справи, призначеної на 30 листопада 2018 року у службовому відрядженні в ОСОБА_3».

3.5. Постановою від 01 грудня 2018 року у справі № 440/1749/18 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 21 серпня 2018 року, авторозподіл справи відбувся 29 серпня 2018 року. Справа розглянута через 94 дні після розподілення. Причиною несвоєчасного розгляду справи, з тексту постанови, є: «В судове засідання ОСОБА_2 повторно не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи. 04 жовтня 2018 року від захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку із наданням йому можливості для ознайомлення з матеріалами справи. 08 листопада 2018 року від захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання його підзахисному права на захист, оскільки він перебуватиме під час розгляду справи, призначеної на 09 листопада 2018 року у місті Львові на здійсненні процесуальних дій. 29 листопада 2018 року захисником ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_1 було подано клопотання про повернення матеріалів для належного дооформлення».

3.6. Постановою від 21 грудня 2018 року у справі № 440/1823/18 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 25 серпня 2018 року, авторозподіл справи відбувся 04 вересня 2018 року. Справа розглянута через 108 днів після розподілення. Причиною несвоєчасного розгляду справи, з тексту постанови, є: «В судове засідання ОСОБА_2 повторно не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи. 04 жовтня 2018 року від захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку із наданням йому можливості для ознайомлення із матеріалами справи. 08 листопада 2018 року від захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання його підзахисному права на захист, оскільки він перебуватиме під час розгляду справи, призначеної на 09 листопада 2018 року у місті Львові на здійсненні процесуальних дій. 29 листопада 2018 року захисником ОСОБА_2І адвокатом ОСОБА_1 було подано клопотання про витребування із Буської ЦРЛ оригіналу акту огляду на стан сп’яніння».

3.7. Постановою від 12 лютого 2019 року у справі № 440/2500/18 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 07 листопада 2018 року, авторозподіл справи відбувся 20 листопада 2018 року. Причиною несвоєчасного розгляду справи, з тексту постанови, є: «Матеріали адміністративної справи надійшли до суду 20 листопада 2018 року. Розгляд справи призначався на 06 грудня 2018 року, 03 січня 2019 року, 25 січня 2019 року, 12 лютого 2019 року. 06 грудня 2018 року ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи. 02 січня 2019 року ОСОБА_1 направив заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку із наданням йому можливості залучення до участі у справі адвоката. 25 січня 2019 року від захисника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи. В судове засідання 12 лютого 2019 року ОСОБА_1 та його захисник не з’явилися незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про день та час слухання справи».

3.8. Постановою від 02 квітня 2019 року у справі № 440/2560/18 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 22 листопада 2018 року, авторозподіл справи відбувся 28 листопада 2018 року. Причиною несвоєчасного розгляду справи, з тексту постанови, є: «В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. 27 грудня 2018 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою забезпечення йому гарантованого права на отримання правової допомоги адвоката, а також надання часу для укладення з ним відповідного договору. На виклики суду свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судові засідання 21 лютого 2019 року та 01 квітня 2019 року не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи судом, про що у справі наявні їх письмові розписки».

3.9. Постановою від 12 серпня 2019 року у справі № 440/762/19 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 29 квітня 2019 року, авторозподіл справи відбувся 03 травня 2019. Причиною несвоєчасного розгляду справи, з тексту постанови, є: «В судове засідання обвинувачений повторно не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Викликані в якості свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про причини своєї неявки суду не повідомили».

3.10. Постановою від 26 листопада 2020 року у справі № 943/1464/20 суддя визнав винним та закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності, при цьому об’єднавши дві справи у одну 15 жовтня 2020 року.

Подія відбулась 07 серпня 2020 року, авторозподіл справи відбувся 12 серпня 2020 року. Причин затримки у розгляді справи у постанові не наведено.

Стосовно зазначеної у пункті 3 Рішення ГРД інформації Кос І.Б. зазначив, що наведені 10 справ (фактично 9, оскільки по 1 обвинуваченого притягнуто відповідно до частини першої статті 130 КУпАП) закриті через сплив строків, зважаючи на об’єктивні причини відкладень судових засідань (неявка правопорушників та повернення судових повісток за відсутністю адресата, виклики та неявки свідків, ознайомлення із матеріалами справи, витребування доказів, залучення захисників, їх зайнятість у інших судових засіданнях тощо), зокрема справи: № № 440/762/19, 440/2560/18, 943/134/20, 440/2500/18, 440/1897/18, 440/1823/18, 440/1749/18, 440/565/18, 440/322/18, 440/1827/17.

Постановами від 30 травня 2018 року у справі № 440/322/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 440/2560/18, від 12 серпня 2019 року у справі № 440/762/19 закрито провадження на підставі статті 38 КУпАП. Зазначені постанови мотивовані відкладенням розгляду справ через неявку осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності (відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа розглядається в присутності особи, а за її відсутності розгляд можливий, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи), неявки їх захисників, необхідності виклику свідків, без показань яких неможливо встановити фактичні обставини справи, оскільки відповідно до частини другої статті 266 КУпАП (у чинній на той час редакції) огляд водія на стан сп’яніння проводиться із використанням спеціальних технічних засобів поліцейських у присутності двох свідків, а проведення такого огляду з порушенням вимог цієї статті вважається недійсним (частина п’ята статті 266 КУпАП).

Адміністративна справа № 943/1464/20 складалась із двох епізодів, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, які були об’єднані в одне провадження відповідно до частини другої статті 36 КУпАП. За наслідками розгляду цієї справи ухвалена постанова від 26 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_12 за епізодом від 07 серпня 2020 року до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення та судового збору, а за другим епізодом від 07 серпня 2020 року провадження закрито на підставі статті 38 КУпАП, що не вплинуло на загальний результат (притягнення ОСОБА_12 до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП). Постановою Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року залишено без змін вказану постанову, апеляційну скаргу ОСОБА_12 та його захисника - адвоката ОСОБА_13 залишено без задоволення.

Щодо постанови від 10 липня 2018 року у справі № 440/565/18, то матеріали справи знищені через закінчення строку їх зберігання. Кандидат зазначає, що перебував на роботі 14 днів, враховуючи перебування на лікарняних, у відрядженні та відпустці у такі періоди: 21–25 травня 2018 року, 09–18 червня 2018 року, 19 червня 2018 року–06 липня 2018 року, на які призначались також дати судових засідань (18 червня 2018 року). Проте основною причиною несвоєчасного розгляду цієї справи було те, що у протоколі про адміністративне правопорушення місце проживання порушника зазначено невірно (адресат не проживає за вказаною адресою, що підтверджується відміткою на конверті, який повернувся до суду), а тому матеріали справи повертались для належного оформлення до поліції. Після встановлення місцезнаходження правопорушника, він скористався правом на правову допомогу, залучивши адвоката, а розгляд справи відкладався для ознайомлення із матеріалами справи та через зайнятість адвоката в інших судових засіданнях тощо.

Щодо постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 440/1478/18, то матеріали справи знищені у зв’язку із закінченням строку їх зберігання. Кандидат зазначає, що перебував на роботі 43 дні, враховуючи перебування на лікарняних, у відрядженні та відпустці у такі періоди: 08–26 серпня 2018 року, 28 серпня 2018 року, 11 жовтня 2018 року–18 листопада 2018 року, на які можливо призначались дати судових засідань та надходження клопотань від правопорушника, який спершу не з’явився на розгляд справи, а згодом скористався своїм правом на правову допомогу, залучивши захисника.

Щодо постанови від 13 грудня 2018 року у справі № 440/1897/18, то матеріали справи знищені через закінчення строку їх зберігання. Кандидат зазначає, що перебував на роботі 36 днів, враховуючи перебування на лікарняних, у відрядженні та відпустці у такі періоди: 11 жовтня 2018 року–18 листопада 2018 року, 07 грудня 2018 року, 11 грудня 2018 року, 14 грудня 2018 року, на які призначались дати судових засідань (16 жовтня 2018 року, 15 листопада 2018 року), надходили клопотання від правопорушника, який спершу не з’явився на розгляд справи, а згодом скористався своїм правом на правову допомогу, залучивши захисника (надходження клопотань про ознайомлення із матеріалами справи, відкладення через зайнятість захисника).

Щодо постанови від 21 грудня 2018 року у справі № 440/1749/18, то матеріали справи знищені через закінчення строку їх зберігання. Кандидат зазначає, що перебував на роботі 42 дні, враховуючи перебування на лікарняних, у відрядженні та відпустці у такі періоди: 11 жовтня 2018 року–18 листопада 2018 року, 07 грудня 2018 року, 11 грудня 2018 року, 14 грудня 2018 року,  на які також призначались дати судових засідань (09 листопада 2018 року), надходили клопотання про залучення правопорушником захисника, клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, про відкладення розгляду справи через зайнятість захисника в іншій справі та про повернення матеріалів для належного дооформлення.

Щодо постанови від 21 грудня 2018 року у справі № 440/1823/18, то матеріали справи знищені через закінчення строку їх зберігання. Кандидат зазначає, що перебував на роботі 31 день, враховуючи перебування на лікарняних, у відрядженні та відпустці у такі періоди: 11 жовтня 2018 року–18 листопада 2018 року, 07 грудня 2018 року, 11 грудня 2018 року, 14 грудня 2018 року, на які призначались також дати судових засідань (09 листопада 2018 року), надходили клопотання про залучення правопорушником захисника, клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, про відкладення розгляду справи через зайнятість захисника в іншій справі та про витребування із Буської ЦРЛ акту огляду на стан сп’яніння.

Щодо постанови від 12 лютого 2019 року у справі № 440/2500/18, то матеріали справи знищені через закінчення строку їх зберігання. Водночас до завершення строків, передбачених статтею 38 КУпАП (07 лютого 2019 року), кандидат перебував на роботі 41 день, враховуючи перебування на лікарняних, у відрядженні та відпустці у такі періоди: 07 грудня 2018 року, 11 грудня 2018 року, 14 грудня 2018 року, 08 січня 2019 року–22 січня 2019 року, протягом яких мали місце неявка правопорушника, залучення ним захисника, подання клопотань про ознайомлення із матеріалами справи тощо.

Комісія зазначає,  загальна кількість розглянутих суддею Косом І.Б. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, за період з 02 вересня 2010 року до 10 листопада 2025 року – 678. З них ухвалено:

-  судове рішення про накладення адміністративного стягнення – у 541 справі;

- судове рішення про закриття провадження у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – 90 справ, закриття у зв’язку зі звільненням від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення – 1 справа, закриття провадження у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП – 27 справ.

Отже, кількість закритих справ становить 17 відсотків від загальної кількості розглянутих суддею, кількість закритих справ у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків – 4 відсотка. Непослідовності або суперечності при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення Комісією при дослідженні досьє не встановлено.

Крім обставин, зазначених у висновку ГРД при вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія  враховує, що кандидат регулярно порушував строки надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Комісією перевірено зазначені обставини і встановлено, що відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи кандидатом порушено строки оприлюднення тексту судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень у 776 судових рішеннях (у 2017 році – 33 судових рішення, у 2018 році – 248 судових рішень, у 2019 році – 141 судове рішення, у 2020 році – 230 судових рішень, у 2021 році – 86 судових рішень, у 2022 році – 16 судових рішень, у 2023 році – 8 судових рішень, у 2024 році – 8 судових рішень, у 2025 році – 6 судових рішень).  

Перевищення строків надсилання спостерігалось, зокрема, у таких справах:

- у справі № 440/2025/17-а прострочено 60 днів (рішення від 19.03.2018, направлено до реєстру 29.05.2018);

- у справі № 440/1714/17 прострочено 128 днів (ухвала від 05.02.2018, направлено до реєстру 21.06.2018);

- у справі № 440/1816/17 прострочено 71 день (ухвала від 03.04.2018, направлено до реєстру 21.06.2018);

- у справі № 440/2054/18 прострочено 78 днів (ухвала від 05.10.2018, направлено до реєстру 28.12.2018);

- у справі № 440/304/19 прострочено 189 днів (ухвала від 16.03.2020, направлено до реєстру 29.09.2020);

- у справі № 440/304/19 прострочено 210 днів (ухвала від 24.02.2020, направлено до реєстру 29.09.2020).  

Відповідно до інформації наявної у Комісії, Косом І.Б. також порушено встановлені законодавством строки розгляду 716 справ та 100 матеріалів.

Порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР і порушення встановлених законодавством строків розгляду справ кандидат пояснив великим навантаженням, недостатнім власним контролем за виконанням цього обов’язку.

У пункті 19 Єдиних показників сумлінність визначена як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:

ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим…

під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів…

З огляду на зазначене Комісія вважає, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно протягом тривалого періоду та порушення встановлених законодавством строків розгляду справ свідчить про те, що кандидат недостатньо ефективно організовує свою роботу та не вживає достатніх заходів для виконання обов’язків, покладених на нього чинним законодавством.

Крім того, законодавцем прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень» і така поведінка судді в певній мірі перешкоджає забезпеченню відкритості діяльності судів, що негативно впливає на репутацію окремого суду й авторитет правосуддя загалом, а також, що важливіше, створює можливі перешкоди для реалізації права осіб на справедливий суд.

Отже, Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «Сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від суми максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кос І.Б. отримав такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	353,8	353,8
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,67	39,00
	Безперервний розвиток	18,33
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,67	38,34
	Ефективна взаємодія	10,33
	Стійкість мотивації	9,67
	Емоційна стійкість	8,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			701,14

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Кос І.Б. у сукупності набрав 701,14 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно 

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кос Ігор Богданович набрав 701,14 бала.

2. Визнати Коса Ігоря Богдановича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                            Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                      Роман САБОДАШ