Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коломієць Наталії Олексіївни,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коломієць Наталії Олексіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Коломієць Наталія Олексіївна, дата народження – _______________ року, громадянка України.
У 2006 році Коломієць Н.О. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом магістра ХА № 28686973 від 30 червня 2006 року).
Науковий ступінь та вчене звання в кандидата відсутні.
Свою професійну діяльність розпочала у 1999 році в Новокаховському міському суді Херсонської області на посаді секретаря судових засідань, у 2002–2003 роках працювала в цьому ж суді на посаді консультанта, у 2003–2007 роках – помічником голови суду.
Указом Президента України від 06 лютого 2007 року № 82 Коломієць Н.О. призначено на посаду судді Новокаховського міського суду Херсонської області строком на п’ять років.
Присягу судді складено 04 квітня 2007 року.
Постановою Верховної Ради України від 09 лютого 2012 року № 4368-VII Коломієць Н.О. обрано на посаду судді безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2012 року № 5260-VI Коломієць Н.О. обрано на посаду судді Апеляційного суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 січня 2019 року № 48/0/15-19 Коломієць Н.О. переведено до Херсонського апеляційного суду.
Рішенням Верховного Суду від 12 серпня 2022 року № 352/0/149-22 Коломієць Н.О. відряджено до Одеського апеляційного суду з 15 серпня 2022 року.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року № 567/0/15-23 достроково закінчено відрядження судді Коломієць Н.О. до Одеського апеляційного суду з 05 червня 2023 року.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Коломієць Н.О. не обиралася.
Адміністративних посад суддя не обіймала.
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2018 року № 1861/ко-19 визначено, що суддя Апеляційного суду Херсонської області Коломієць Н.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 703,6 бала; визнано суддю Апеляційного суду Херсонської області Коломієць Н.О. такою, що відповідає займаній посаді.
Рішенням Комісії у пленарному складі від 22 грудня 2018 року № 2019/ко-18 підтримано рішення Комісії у складі колегії від 23 жовтня 2018 року № 1861/ко-18 про підтвердження здатності судді Апеляційного суду Херсонської області Коломієць Н.О. здійснювати правосуддя.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Коломієць Н.О. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Коломієць Н.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Коломієць Н.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Коломієць Н.О. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Коломієць Н.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 30 липня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Коломієць Н.О. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 13 січня 2025 року № 21.2-4/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Коломієць Н.О. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 03 лютого 2026 року співбесіду з кандидатом Коломієць Н.О., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Коломієць Н.О. набрала 149 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Коломієць Н.О. набрала 41,40 бала.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Коломієць Н.О. набрала 131 бал.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Коломієць Н.О. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає
40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Коломієць Н.О. кваліфікаційного іспиту становить 361,40 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Коломієць Н.О. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Надані письмові пояснення кандидата та її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (19, 19, 19) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 19; безперервний розвиток (19, 19, 19) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 19; загальний бал за критерій – 38.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та її відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Коломієць Н.О. продемонструвала належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (9,5, 9, 10) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 9,50; ефективна взаємодія (10, 10, 10) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10; стійкість мотивації (9,5, 10, 10) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 9,83; емоційна стійкість (10, 10, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,33; загальний бал за критерій – 39,66.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Коломієць Н.О. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Коломієць Н.О. не притягувалася.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Крім того, на адресу Комісії 02 лютого 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 28 січня 2026 року.
Указаний висновок ГРД з усіма додатками до нього надіслано кандидату.
До Комісії 03 лютого 2026 року Коломієць Н.О. направила пояснення щодо висновку ГРД.
У висновку ГРД зазначає, що кандидат Коломієць Н.О. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність», оскільки надала неправдиві письмові відомості під час участі в конкурсі на посаду судді апеляційного суду.
Згідно з відомостями, наявними в системі АРКАН, кандидат 28 грудня 2019 року разом із чоловіком ОСОБА_1 перетнула державний кордон із білоруссю в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Нові Яриловичі», а 04 січня 2020 року вони повернулися в Україну.
Водночас на питання ГРД, зокрема: «Чи здійснювали Ви та/або члени вашої сім’ї поїздки до російської федерації, білорусі, на тимчасово окуповані території України після початку збройної агресії російської федерації проти України у 2014 році?» кандидат відпловіла: «Я, мій чоловік ОСОБА_1, моя мати ОСОБА_2 та вітчим ОСОБА_3 жодних поїздок до російської федерації, білорусі, тимчасово окупованих територій України після початку збройної агресії російської федерації проти України у 2014 році не здійснювали. Територію білорусі я, мій чоловік, наші близькі родичі після початку збройної агресії російської федерації проти України у 2014 році не відвідували».
Коломієць Н.О. пояснила, що наприкінці 2019 року вона та її чоловік здійснили новорічний туристичний груповий автобусний тур до Фінляндії та країн Балтії (Литви, Латвії та Естонії) через туристичну компанію «Аккорд Тур». Шлях до цих країн з України та назад пролягав транзитом через білорусь, тому на кордоні з білоруссю в закордонних паспортах були проставлені відповідні штампи. Зокрема, відповідно до відміток у закордонних паспортах 28 грудня 2019 року вони перетнули кордон України з білоруссю та в цей же день перетнули кордон з Литвою. 04 січня 2020 року вони в зворотному напрямку перетнули кордон Литви та в цей же день через білорусь повернулися до України.
Кандидат стверджує, що територію білорусі вони з чоловіком перетинали лише транзитом на екскурсійному автобусі, а тому відсутні підстави стверджувати, що вони здійснили візит саме до білорусі та мали на меті відвідати цю країну.
Аналогічні пояснення кандидат надала під час співбесіди.
Комісія вважає обґрунтованими та достатніми пояснення судді щодо вищенаведеної у висновку ГРД обставини та не вбачає підстав для зменшення балів за відповідним показником.
Також ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час співбесіди:
- у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік кандидат не вказала грошові активи свого чоловіка в розмірі 949 077 грн. Водночас, було задекларовано дохід чоловіка від відчуження нерухомого майна в розмірі 949 077 грн;
- у паперовій декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік кандидат зазначила інформацію про право власності свого чоловіка на земельну ділянку площею 207,8 кв.м. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік та за усі наступні роки цю земельну ділянку не вказано.
Стосовно недекларування доходів чоловіка кандидат пояснила, що в серпні 2017 року її чоловік ОСОБА_1 отримав дохід від відчуження своєї квартири в розмірі 949 077 грн, про що вона зазначила в розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік. Ці кошти не були витрачені на кінець звітного періоду. Водночас у розділі 12 «Грошові активи» цієї декларації нею помилково не зазначено цієї суми, оскільки вона вважала, що в цьому розділі потрібно відображати лише грошові активи, розміщені на рахунках у відповідних установах. Надалі цю помилку згідно з Правилами заповнення розділу 12 декларації було виправлено, відповідні грошові активи в разі перевищення їх сукупної вартості 50 прожиткових мінімумів на кінець звітного періоду відображалися у відповідному розділі декларації щороку.
Стосовно земельної ділянки кандидат пояснила, що 10 листопада 2015 року її чоловік на підставі договору дарування від свого батька ОСОБА_4 отримав у власність частину житлового будинку загальною площею 216,3 кв.м, загальною вартістю 387 937 грн. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих за 2015–2024 роки в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» вона зазначала відомості про вказаний житловий будинок. Під час декларування вказаного об’єкта, користувалась Роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції у 2016 році, відповідно до яких при перебуванні об’єкта нерухомості у спільній частковій власності в декларації мала бути зазначена вартість частки (часток), що належить декларанту та/або члену його сім’ї, а не вартість всього об’єкта. Тому зазначених деклараціях щороку нею вказувалась вартість частки будинку, що належить на праві власності її чоловіку (1/2 частки) – 193 968 грн (193 968 х 2 = 387 937), та розмір половини площі будинку, що припадає на частку її чоловіка – 108,15 кв.м (108,15 х 2 = 216,3). Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 950 кв.м, яка перебуває у власності Білозерської селищної ради і пристосована для обслуговування житлового будинку. Жодних правочинів на цю земельну ділянку її чоловіком не укладалось. Право користування земельною ділянкою в нього виникло виключно через розташування на цій ділянці подарованої йому частки будинку.
У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в паперовій формі за 2015 рік у розділі 5 «Майно, що перебуває у власності, в оренді, чи в іншому праві користування члена сім’ї декларанта» вона допустила помилки в пунктах 29 та 30: «Земельні ділянки» та «Житлові будинки», а саме помилково вказала площу будинку «100, 5 кв.м. (1/2)» та земельної ділянки «207,8 кв. м (1/2)».
Кандидат зазначає, що з плином понад 10 років вона не може точно пригадати причини цієї помилки, але припускає, що це могло статись внаслідок помилкового внесення в паперову декларацію за 2015 рік відомостей не з договору дарування, а з попереднього договору купівлі-продажу вказаного будинку від 16 жовтня 2012 року, на підставі якого її свекор ОСОБА_4 набув право власності на цей будинок. У цьому договорі купівлі-продажу зазначено, що житловий має загальну площу 207,8 кв.м та житлову площу 100,5 кв.м. Ці цифри повністю узгоджуються з тими, що відображені в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в паперовій формі за 2015 рік.
Тобто земельної ділянки площею 207,8 кв.м у власності чи користуванні чоловіка немає, він має в користуванні земельну ділянку площею 950 кв.м для обслуговування житлового будинку.
Водночас в електронній декларації за 2015 рік та всіх наступних деклараціях площа будинку, що належить на праві власності її чоловіку, - 108,15 кв.м задекларована нею правильно.
У електронних деклараціях за 2015 та 2016 роки вона не зазначила користування чоловіка земельною ділянкою під подарованим житловим будинком загальною площею 950 кв.м, оскільки його право на неї не оформлялось і правовстановлюючого документа на своє ім’я на цю ділянку чоловік не отримував. З огляду на це кандидат помилково вважала, що таке право користування не потрібно зазначати.
Після консультації з Національним агентством з питань запобігання корупції з 2017 року і дотепер право користування чоловіка вказаною земельною ділянкою нею декларується, незважаючи на те, що юридично земельна ділянка і досі належить селищній раді.
Відповідно до пункту 19 Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані подавати декларацію із зазначенням відомостей про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи; наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.
За результатами оцінки вказаної вище обставини Комісія дійшла висновку, що допущене кандидатом порушення при декларуванні не є таким, що несумісне із зайняттям посади судді, однак впливає на оцінку кандидата в бальному еквіваленті за критеріями професійної етики та доброчесності, а саме за показником «сумлінність». Тому, Комісія у складі колегії вирішила зменшити вказаний показник Коломієць Н.О. на 15 балів.
Крім того, у висновку ГРД інформує, що кандидат приймала судові рішення, перебуваючи у відпустці. Зокрема, за інформацією, що міститься в суддівському досьє, Коломієць Н.О. перебувала у відпустці в період з 15 лютого 2021 року до 16 лютого 2021 року. Водночас за даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 15 лютого 2021 року кандидат постановила два судові рішення у формі ухвал у справі № 662/2625/18 щодо розгляду клопотання.
Кандидат пояснила, що у кримінальному провадженні № 11кп/819/289/21 (справа № 662/2625/18) на 17 лютого 2021 року був призначений розгляд клопотання обвинуваченого про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції. Строк розгляду такого клопотання апеляційним судом за Кримінально-процесуальним кодексом України становить три дні з моменту надходження. 15 лютого 2021 року надійшли клопотання обвинуваченого та захисника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, які зранку були передані їй з канцелярії для розгляду.
З метою забезпечення розгляду клопотання у встановлений законом строк та призначені день та час вона як суддя-доповідач, яка одноособово вирішує питання, спрямовані на підготовку справи до апеляційного розгляду, оперативно розглянула відповідні клопотання, постановивши дві ухвали про призначення відеоконференцій.
Після постановлення ухвал вона подала заяву про надання відпустки тривалістю два календарні дні у зв’язку із сімейними обставинами. 15 лютого 2021 року був виданий наказ голови суду про надання відпустки на два календарні дні, після чого нею жодних рішень не виносилось.
Відповідно до пункту 17 Показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.
Оскільки ухвалення суддею рішень під час перебування у відпустці є недопустимим та суперечить інституту здійснення правосуддя, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Коломієць Н.О. набрала 709,06 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Коломієць Наталії Олексіївни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Коломієць Наталія Олексіївна набрала 709,06 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Коломієць Наталії Олексіївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК