Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Висоцької Ганни Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Згідно з частиною другою статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Висоцька Г.В. звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Висоцьку Г.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Висоцька Г.В., громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння. У 2006 році закінчила Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста. У 2010 році закінчила Одеську національну юридичну академію, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права.
Заборони для зайняття кандидатом посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Висоцьку Г.В. призначено на посаду судді Петровського районного суду міста Донецька строком на п’ять років.
Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 Висоцьку Г.В. переведено на посаду судді Обухівського районного суду Київської області.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 вересня 2019 року № 848/ко-19 суддю Обухівського районного суду Київської області Висоцьку Г.В. визнано такою, що відповідає займаній посаді.
Указом Президента України від 12 грудня 2019 року № 899/2019 Висоцьку Г.В. призначено на посаду судді Обухівського районного суду Київської області.
Станом на день подання заяви про допуск до участі в Конкурсі Висоцька Г.В. мала стаж роботи на посаді судді понад 11 років.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Висоцької Г.В. (кримінальна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу, та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (з кримінальної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрала 150 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрала 50,1 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
За виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримала 130 балів. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.
Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 370,1 бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.
Висоцька Г.В. надіслала до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.
Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Висоцької Г.В. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Висоцької Г.В.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Відповідно до отриманої з Національного агентства з питань запобігання корупції інформації за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої Висоцькою Г.В. за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Висоцької Г.В. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Висоцької Г.В., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіду з Висоцькою Г.В. проведено 15 січня 2026 року, під час якої Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Комісія звернулась до Висоцької Г.В. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженим опитувальником).
Висоцька Г.В. надіслала до Комісії інформацію (пояснення), яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові та усні пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Висоцької Г.В., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (22, 17, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,33; безперервний розвиток (23, 17, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,00; загальний бал за критерій – 39,33.
З урахуванням викладеного Комісія висновує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,33 бала із 50 можливих, що є вищим, за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо її відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також її усні пояснення щодо кожного показника.
Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонструвала достатній рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; ефективна взаємодія (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10; стійкість мотивації (10, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; емоційна стійкість (10, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; загальний бал за критерій – 38,33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ вказаних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно з Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики враховано таке.
ГРД 09 січня 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Висоцької Г.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Зокрема у висновку зазначено, що відповідно до декларацій кандидату та її сину ____ року народження належить право власності на квартиру в місті Києві площею 83,1 м2. Об’єкт нерухомості набуто на підставі свідоцтва про право власності від 13 жовтня 2015 року в результаті приватизації житла. Кандидат пояснила, що квартиру надано як службове житло матері її чоловіка ОСОБА_1 – ОСОБА_2, яка на той час обіймала посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, та членам її сім’ї в березні 2013 року. Кандидат також пояснила, що на момент приватизації вказаної квартири вона разом із сином та чоловіком ОСОБА_1 проживала та була зареєстрованою в ній. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не брали участі в приватизації квартири, оскільки у 1996 році їм вже було виділено квартиру загальною площею 67,3 м2 у місті Шахтарську Донецької області в порядку загальної черговості (однак, право приватизації використано не в повному обсязі). Водночас після окупації території Донецької області витребування документів щодо приватизації житлового фонду стало неможливим. Таким чином, участь у приватизації квартири в місті Києві, яку було виділено свекрусі як службове житло, брали лише кандидат із сином, які там проживали.
ГРД також звертає увагу на те, що отримана свекрухою кандидата квартира у місті Шахтарську Донецької області належить саме ОСОБА_2 та членам її сім’ї. Наведене може свідчити про те, що ОСОБА_2 могла отримати право власності на цю квартиру, використовуючи свій статус судді.
Окрім наведеного, ГРД звертає увагу на такому. Чоловік кандидата ОСОБА_1 08 грудня 2015 року отримав у подарунок від своєї матері ОСОБА_2 квартиру площею 127,2 м2 у місті Києві вартістю 1 413 701 грн. Водночас загальний дохід ОСОБА_2 за період з 1998 до 2013 року становив 1 455 000 грн (після вирахування податків і зборів). Дохід свекра за вказаний період становив близько 14 000 дол. США, а дохід чоловіка кандидата – близько 30 000 дол. США. Отже, ГРД стверджує, що сукупний офіційний дохід родини чоловіка кандидата не дозволяв придбання коштовного майна.
ГРД також враховує, що чоловік кандидата у 2006 році придбав будинок у Донецькій області площею 50,4 м2 за 22 771 грн та автомобіль «Subaru Legacy» 2006 року випуску (вартість якого в деклараціях кандидат зазначає як «невідома»). У 2013 році чоловіком кандидата та кандидаткою придбано автомобіль «Ford Focus» 2012 року випуску (вартість якого в деклараціях кандидат зазначає як «невідома»). Також у 2012 році свекор кандидата придбав автомобіль «Toyota Venza» 2012 року випуску.
З урахуванням низки видатків на рухоме та нерухоме майно, ГРД висловлює сумнів щодо наявності достатніх коштів у чоловіка кандидата та його батьків для придбання вказаної вище квартири.
Крім того, ГРД стверджує, що кандидат під час здійснення професійної діяльності не вжила достатніх заходів щодо дотримання прав дітей та ймовірно сприяла утворенню підстав для уникнення військовозобов’язаними особами призову на військову службу.
Зокрема, у справах №№ 372/568/23 (рішення від 06 квітня 2023 року), 372/5856/23 (рішення від 07 листопада 2024 року), 372/6582/24 (рішення від 15 квітня 2025 року) та 372/3648/22 (рішення від 10 квітня 2023 року) кандидат, яка є суддею Обухівського районного суду Київської області, прийняла рішення про визначення місця проживання дитини з батьком.
ГРД звертає увагу, що пункт 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII) в редакції, чинній на час ухвалення рішень, передбачав, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають дитину (дітей) віком до 18 років та які самостійно виховують і утримують дитину за рішенням суду.
ГРД висловлює сумнів у тому, що висновки кандидата у вказаних судових рішеннях про необхідність залишення дитини з батьком мали на меті захист порушених прав та інтересів дитини та одного з батьків. Натомість, винесення подібних рішень виглядає як створення штучних підстав для отримання батьком дитини відстрочки від мобілізації. На думку ГРД, таке формальне вирішення судом справ без урахування думки дитини та без отримання висновку органу опіки та піклування створює загрозу порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Окрім того, ГРД звертає увагу на те, що кандидат 15 липня 2025 року ухвалила рішення у справі № 372/3938/25 про звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Водночас положення статті 22 КУпАП не застосовуються до правопорушень, передбачених статтею 173-2 КУпАП.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності професійної етики, однак потребує пояснення.
Так, згідно з деклараціями кандидата її чоловік ОСОБА_1 до 2018 року перебував у статусі одного із учасників адвокатського об’єднання та володів ½ частки в ньому, а також був одним із учасників товариства, у якому володів часткою в розмірі 30%. Юридичні особи, про які йдеться, пов’язані з громадянином ОСОБА_4, та фігурували в журналістських розслідуваннях щодо завищеного розміру гонорарів адвокатів за договором з Акціонерним товариством «Укрексімбанк».
Чоловік кандидата також був довіреною особою кандидата в народні депутати на виборах до Верховної Ради України у 2012, 2014 роках Чудновського В.О., а також його помічником на громадських засадах. Окрім того, чоловік кандидата був помічником-консультантом кількох депутатів від політичної партії «Слуга народу».
ГРД зауважує, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень Висоцька Г.В. ухвалювала рішення мовою, яка не є державною. ГРД виявлено 36 судових рішень російською мовою, постановлених Висоцькою Г.В.
Кандидат надала Комісії письмові пояснення щодо обставин і фактів, викладених у висновку ГРД, які усно доповнила під час співбесіди.
Стосовно приватизації службового житла – квартири в місті Києві площею 83,1 м2, наданого свекрусі ОСОБА_2 як судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, кандидат повідомила таке.
ОСОБА_2 отримала службове житло за ордером у березні 2013 року із розрахунком площі на двох членів її родини, а саме – сина та чоловіка. Іншого житла в місті Києві вказані особи не мали.
Водночас з травня 2012 року кандидат розпочала роботу на посаді судді Петровського районного суду міста Донецька та не пов’язувала своє життя із проживанням у місті Києві.
Висоцька Г.В. зауважує, що, перебуваючи в офіційних шлюбних стосунках з ОСОБА_1, вона не претендувала на службове житло ОСОБА_2 і не була включена до ордеру. Наведене, на думку кандидата, є свідченням відсутності в неї наміру отримати у власність житло ОСОБА_2 на час його виділення як службового.
Так, розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 01 липня 2013 року квартиру виключено із числа службових жилих приміщень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та закріплено за ОСОБА_2 та членами її сім’ї.
У вересні 2013 року кандидат переїхала з міста Донецька до міста Києва у зв’язку із ІНФОРМАЦІЯ_1.
У 2015 році кандидат разом із дитиною взяла участь у приватизації квартири як така, що зареєстрована за вказаною адресою.
Квартира, про яку йдеться, є єдиною нерухомістю, яка належить кандидату і її сину на праві власності.
Кандидат підкреслила, що станом на 2015 рік все нерухоме майно, яке належало на праві власності її батькам, чоловіку та його батькам, залишилось на окупованій території України, іншого житла вони не мали.
Стосовно зроблених ГРД припущень щодо участі кандидата у схемі незаконної приватизації житла, зазначила, що станом на момент описаних вище подій не існувало законодавчої заборони щодо виключення виділеного житла зі статусу службового. Кандидат вважає, що відсутні будь-які підстави вважати недоброчесною її поведінку під час приватизації житла.
Висоцька Г.В. також надала пояснення щодо квартири площею 127,2 м2 у місті Києві, яка належить її чоловіку ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування.
Зазначена квартира набута матір’ю чоловіка ОСОБА_2 шляхом укладення інвестиційного договору від 22 березня 2013 року. Вартість квартири становила 693 578,90 грн. Право власності зареєстровано лише в 2015 році у зв’язку з порушенням строку введення об’єкта в експлуатацію. Вартість цієї квартири в розмірі 1 413 701 грн, про яку зазначає ГРД, не є ціною її придбання ОСОБА_2, а є оцінкою на момент укладення договору дарування.
Кандидат також пояснила, що їй невідомі обставини придбання чоловіком житлового будинку та транспортного засобу у 2006 році, адже шлюб між ними зареєстровано у 2012 році.
Стосовно автомобіля «Ford Focus» 2012 року випуску кандидат пояснила, що його придбано за договором купівлі-продажу у 2013 році. Договір було укладено в місті Шахтарську Донецької області. Після окупації території Донецької області ані кандидат, ані її чоловік не мали змоги отримати документи щодо вказаного транспортного засобу, які б містили інформацію щодо його вартості.
Стосовно придбання свекром кандидата ОСОБА_3 у 2012 році автомобіля «Toyota Venza» 2012 року випуску кандидат зазначила, що розмір офіційних доходів його та дружини ОСОБА_2 дозволяв придбання вказаного транспортного засобу.
Кандидат також вважає необґрунтованими твердження ГРД про створення нею штучних підстав для отримання відстрочки від мобілізації під час здійснення правосуддя з огляду на таке.
Кандидат підтвердила, що у її провадженні як судді Обухівського районного суду Київської області перебувала низка судових справ (№ 372/568/23, 372/5856/23, 372/6582/24 та 372/3648/22), які стосувалися визначення місця проживання дитини. Висоцькою Г.В. надано пояснення щодо обставин розгляду кожної із цих справ.
Справа № 372/568/23 стосувалась визначення місця проживання дитини із батьком та стягнення аліментів. Справа розглядалась 4 місяці. Відповідачка (мати дитини) визнала позов, у матеріалах справи містилась інформація від органу місцевого самоврядування про фактичне проживання дитини з батьком без матері. Позивач (батько дитини) відповідно до матеріалів справи був забезпечений власним житлом, мав офіційний дохід, із матір’ю дитини в шлюбі не перебував. Дитина 2022 року народження, її допит не проводився в силу віку.
Справа № 372/5856/23 стосувалась визначення місця проживання дитини із батьком. Справа розглядалась 1 рік, під час судового розгляду справи допитано 5 свідків, вислухано дитячого психолога, у справі містився висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини із батьком. Дитина 2018 року народження, допит не проводився в силу віку.
Справа № 372/6582/24 стосувалась визначення місця проживання дитини з батьком. Справа розглядалась 6 місяців. У справі містився висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини із батьком. Відповідачка (мати дитини) проживала в Республіці Польща, також у справі містилась довідка про фактичне проживання дитини із батьком в Україні.
Справа № 372/3648/22 стосувалась визначення місця проживання дитини з батьком. Справа розглядалась 6 місяців. Судом залучено до участі у справі орган опіки та піклування, від якого згодом надійшло клопотання про відмову в наданні висновку з огляду на відсутність спору щодо визначення місця проживання дитини. Дитина 2019 року народження, допит не проводився в силу віку.
Кандидат під час співбесіди зазначила про необґрунтованість доводів представника ГРД про те, що ухвалені нею рішення про визначення місця проживання дитини з батьком створювали юридичні підстави для уникнення військовозобов’язаними осами мобілізації.
Так, кандидат зауважила, що перелік військовозобов’язаних осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, міститься у статті 23 Закону № 3543-XII.
Відповідно до пункту 4 статті 23 Закону № 3543-XII (у редакції, чинній до 18 травня 2024 року) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Згідно з вказаною нормою Закону № 3543-XII (у редакції, чинній після 18 травня 2024 року) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Кандидат зауважила, що в наведених вище судових справах спір стосувався не встановлення факту самостійного виховання дитини чи її утримання, а визначення місця її проживання з батьком. Своєю чергою відповідно до положень Закону № 3543- XII судове рішення про визначення місця проживання дитини з батьком не має наслідком права останнього на відстрочку від військової служби. Наведене спростовує твердження ГРД про створення кандидатом юридичних підстав для уникнення військовозобов’язаними особами мобілізації шляхом ухвалення рішень про визначення місця проживання з батьком.
Кандидат також зазначила, що ГРД у своєму висновку посилається на судове рішення Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22. Водночас спір у згаданій справі стосувався встановлення факту самостійного виховання дитини батьком як справи, пов’язаної із реалізацією права на відстрочку від військової служби, а не визначення місця проживання дитини з батьком.
Стосовно зв’язку чоловіка ОСОБА_1 з юридичними особами, пов’язаними з громадянином ОСОБА_4, кандидат пояснила таке. Чоловік кандидата припинив участь у юридичних особах АО «А.Д.ХОК» та ТОВ «Ю-Бейс» (про які, очевидно, йдеться у висновку ГРД) у 2018 році, будь-якого стосунку до діяльності вказаних юридичних осіб наразі не має, оскільки події, про які йдеться у висновку ГРД, відбулися у 2021 році.
Стосовно діяльності чоловіка як довіреної особи кандидата в народні депутати Чудновського В.О. кандидат повідомила таке. Зі слів чоловіка, перебуваючи на цій посаді, він не був залучений до жодної політичної чи агітаційної діяльності, а здійснював виключно супровід із юридичних питань (як-то представництво кандидата в Центральній виборчій комісії та окружній виборчій комісії). Кандидат також зауважила, що Чудновський В.О. брав участь у виборах до Верховної Ради України як самовисуванець та не був членом жодної політичної партії.
Стосовно роботи чоловіка на посаді помічника-консультанта народних депутатів від політичної партії «Слуга народу», що, на думку ГРД, свідчить про його дотичність до політичних процесів, кандидат зазначила, що вказана посада не передбачала здійснення безпосередньої політичної діяльності. Будь-які докази того, що посада її чоловіка могла вплинути на її незалежність та неупередженість під час здійснення правосуддя через можливий політичний контекст, відсутні.
Висоцька Г.В. під час співбесіди також підтвердила наведений у висновку ГРД факт ухвалення нею низки судових рішень російською мовою під час здійснення правосуддя в Петровському районному суді міста Донецька. Водночас зауважила, що такі судові рішення було ухвалено в порядку розгляду кримінальних справ згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) у редакції 1960 року.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Статтею 19 КПК України, прийнятого 1960 року (який втратив чинність 19 листопада 2012 року), було передбачено, що судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому КПК України. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого КПК України порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.
Верховною Радою України 03 липня 2012 року прийнято Закон України «Про засади державної мовної політики». Згідно з частиною першою статті 14 вказаного закону судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Комісія вважає надані кандидатом під час співбесіди пояснення прийнятними, достатніми й такими, що спростовують сумніви ГРД щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Під час співбесіди Комісією також досліджено обставини ухвалення кандидатом 15 липня 2025 року судового рішення у справі № 372/3938/25, у якій закрито провадження у зв’язку з малозначністю діяння за статтею 22 КУпАП.
Так, згідно з вказаним судовим рішенням до Обухівського районного суду Київської області надійшли матеріали Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення особа, щодо якої його складено, здійснила психологічне насильство щодо дружини. Відповідальність за таке правопорушення передбачена частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Постановою судді Обухівського районного суду Київської області Висоцької Г.В. від 15 липня 2025 року у справі № 372/3938/25 звільнено особу від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 173-2 КУпАП, у зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення та оголошено усне зауваження. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито відповідно до частини другої статті 284 КУпАП.
Водночас Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22 травня 2024 року № 3733-IX (набрав чинності 19 грудня 2024 року) внесено зміни до КУпАП та примітку до статті 22 КУпАП викладено в такій редакції: «положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою – п’ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу».
Отже, згідно з приміткою до статті 22 КУпАП, яка регламентує можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 173-2 КУпАП.
Кандидат визнала допущену нею помилку, водночас просила урахувати фактичні обставини вказаної справи про адміністративне правопорушення. Так, потерпіла сторона в судовому засіданні повідомила, що конфлікт із чоловіком вичерпано, вони дійшли примирення, у зв’язку із чим просила не застосовувати до нього покарання. Окрім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачалося, що психологічне насильство щодо дружини вчинено шляхом підвищення на неї голосу. Беручи до уваги позицію потерпілої, продемонстровану під час судового засідання, кандидат вважає, що помилкове застосування нею у вказаній ситуації положень статті 22 КУпАП не завдало реальної шкоди охоронюваним законом суспільним правовідносинам.
Висоцька Г.В. зауважила, що з моменту набрання чинності Законом від 22 травня 2024 року № 3733-IX, яким заборонено застосування статті 22 КУпАП до статті 173-2 КУпАП (тобто з 19 грудня 2024 року), нею ухвалено 35 постанов у вказаній категорії справ й лише в одній (згаданій) допущено помилку в частині правозастосування.
Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення, водночас наголошує на такому. Професія судді передбачає безперервний професійний розвиток, оскільки як законодавство, так і правозастосовна практика перебувають у постійному динамічному русі. Усвідомлюючи цю особливість, законодавець передбачив обов’язок судді систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду (пункт 8 частини сьомої статті 56 Закону).
Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником сумлінність на 15 балів.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів, тому Комісія виснує, що Висоцькою Г.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Висоцька Г.В. у сукупності набрала 732,76 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата Висоцької Г.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
- Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Висоцької Ганни Володимирівни вимогам до кандидата на посаду судді.
- Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Висоцька Ганна Володимирівна набрала 732,76 бала.
- Питання про підтвердження здатності Висоцької Ганни Володимирівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
