Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Перекопського Миколи Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Миколи ПЕРЕКОПСЬКОГО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Перекопського Миколи Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Перекопський М.М. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Перекопського М.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Перекопський М.М. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У  2003 році закінчив Дніпропетровський національний університет, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, у 2011 році – Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав диплом магістра за спеціальністю «Правознавство».

Наукового ступеня, вченого звання кандидат не має.  

Перекопський М.М. відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення, в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 підпункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Перекопський М.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 341,20 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Перекопським М.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Перекопського М.М.

Запити про надання відомостей стосовно Перекопського М.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата стосовно обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією з уповноважених державних органів отримано відповіді з інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Перекопського М.М.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Перекопського М.М.

Рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 включено до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, зокрема, Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді. Встановлено строк подання кандидатами на посаду судді заяви про намір претендувати на посаду судді в суді, включеному до другої групи судів на першій стадії конкурсу.

У строки, визначені рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25, Перекопський М.М. звернувся із заявою про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Перекопського М.М. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем.  Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення від Перекопського М.М. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 27 квітня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 24 квітня 2026 року про надання інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Перекопського М.М. критеріям доброчесності та професійної етики однак є такою, що характеризує кандидата та має бути врахована під час оцінювання.

Членом Комісії – доповідачем кандидату надіслано рішення ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини (лист від 27 квітня 2026 року № 32дпс-504/24/5).

До Комісії 28 квітня 2026 року надійшли письмові пояснення кандидата, аналогічні тим, які надавалися Перекопським М.М. безпосередньо ГРД під час попередньої комунікації.

Перекопському М.М. було надано можливість ознайомитись з досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Перекопським М.М. проведено 30 квітня 2026 року.

На початку співбесіди Перекопського М.М. ознайомлено з його правами. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як: вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінювання встановлених обставин на предмет відповідності кандидата певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню за критерієм особистої компетентності в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

 У процедурі оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених обставин на предмет відповідності кандидата певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Перекопського М.М. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,33 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що професійна етика та доброчесність – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата з його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, професійна етика і доброчесність є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності цим критеріям підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 27 квітня 2026 року надійшло рішення ГРД від 24 квітня 2026 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Перекопського М.М. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання, а саме:

1. Кандидат та його батьки одночасно отримали три земельні ділянки безоплатно в селі Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області. Підставою для державної реєстрації права власності стало рішення Богданівської сільської ради № 427-14/VIII від 11 серпня 2021 року. На переконання ГРД, обставини набуття у власність земельних ділянок членами однієї сім’ї на підставі одного рішення викликають у стороннього спостерігача сумніви щодо доброчесності такого набуття та відсутності ознак незаконного впливу на уповноважених осіб.

2. У розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2017 рік кандидат вказав своїх батьків. Водночас кандидатом не зазначено об’єкти нерухомості та автомобіль, які на той час перебували у власності батьків, зокрема: земельні ділянки площею 26 м² та 677 м², придбані у 1998 році, гараж – у 1997 році, садовий (дачний) будинок – у 2009 році, автомобіль ВАЗ – у 2008 році.  

Також у Декларації за 2023 рік кандидат вказав, що його мати з 2013 року має право користування об’єктом незавершеного будівництва – гараж. У Деклараціях за 2017–2022 роки відомості про цей об’єкт нерухомості відсутні.

3. У 2020 році кандидат отримав право на заняття адвокатською діяльністю, однак у розділі 16 «Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах» Декларацій за 2020 – 2024 роки відсутні відомості про його членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ).

4. Кандидат ухвалював судові рішення під час навчання, зокрема 22 червня 2012 року перебував на періодичному навчанні в місті Дніпро. Водночас, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), у цей день прийняв два рішення у справах № 429/6251/12, № 429/6448/12. Аналогічні випадки мали місце 26 жовтня 2012 року (справа № 429/10767/12), 23 листопада 2012 року (справа № 429/9966/12), 11–12 листопада 2014 року (справи № 185/12008/14-ц, № 185/11999/14-ц, № 185/9687/14-ц, № 185/10440/14-ц, № 185/9687/14-ц, № 185/11884/14-ц, № 185/12026/14-ц), 01 лютого 2019 року (справи № 185/824/19, № 185/843/19, № 185/763/19, № 185/347/19, № 185/824/19, № 185/178/19, № 185/10210/18, № 185/126/19), 15 березня 2019 року (справи № 185/2160/19, № 185/2174/19, № 185/2083/19, № 185/2182/19, № 185/2150/19), 19–23 жовтня 2020 року (справа № 185/7134/20), 29 вересня 2020 року (справи № 2-1840/2010, № 185/8508/15-ц).

Визначаючись щодо викладених обставин, Комісія враховує таке.

Надаючи оцінку інформації, викладеній у пунктах 1, 4 рішення ГРД, Комісія наголошує, що авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів. Саме тому одним із критеріїв оцінки кандидатів на посаду судді на відповідність займаній посаді є доброчесність як в професійній діяльності, так і в особистому житті.

Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено умови визначення відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, які законодавець пов’язує з наявністю / відсутністю обґрунтованих сумнівів у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Під час кваліфікаційного оцінювання Комісія перевіряє не лише відповідність кандидата  формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують ступінь його відповідального ставлення до своїх обов’язків, чи не викликає він своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (пункт 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року, справа № 990/92/24).

Стосовно набуття земельних ділянок у селі Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області Перекопський М.М. пояснив, що правовою підставою для набуття ним та його батьками цих земельних ділянок була реалізація передбаченого законом права громадян України на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Він і його батьки, кожен окремо, звернулися до органу місцевого самоврядування із заявами про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою. Сам факт, що питання передачі земельних ділянок було вирішено одним рішенням органу місцевого самоврядування, не свідчить про незаконність набуття ним і його батьками земельних ділянок у власність. Така практика є типовою для органів місцевого самоврядування, коли на одну сесію виноситься кілька однотипних земельних питань. У службових, підпорядкованих, договірних чи бідь-яких інших відносинах із Богданівською сільською радою не перебував, не здійснював правосуддя щодо цього органу місцевого самоврядування, не мав і не міг мати жодних владних чи службових повноважень впливати на прийняте рішення.

Стосовно судових рішень, датованих днями, коли кандидат перебував на навчанні, Перекопський М.М. пояснив, що в більшості випадків мала місце описка. Це підтверджується даними автоматизованої системи документообігу суду (далі – АСДС). Такі помилки були технічними. Вони могли виникати через попереднє створення помічником проєктів процесуальних документів. Судові рішення фактично ухвалювалися в інші дати, що підтверджується АСДС. Більшість описок було виправлено, крім того ці описки не вплинули на права, свободи чи законні інтереси учасників справ. Ухвали про відкриття провадження від 26 жовтня 2012 року у справі № 429/10767/12 та від 23 листопада 2012 року у справі 429/9966/12 були постановлені в дні, коли проводились семінари. Однак ці семінари тривали  не весь робочий день. Ухвали нескладні, одноособові, короткі і їх виготовлення потребує небагато часу. 29 вересня 2020 року навчальний захід відбувався онлайн, тому кандидат мав можливість у перервах виконувати невідкладні процесуальні дії.

Такі пояснення кандидата з урахуванням наданих ним доказів Комісія вважає переконливими та не вбачає в зазначеній інформації підстав для зниження балів за показниками критеріїв  доброчесності та професійної етики.

Стосовно тверджень ГРД про порушення Перекопським М.М. правил декларування Комісія зауважує таке.

Згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані подавати Декларацію, у якій зазначаються відомості про доходи, видатки, майно, тощо суб’єкта декларування та членів його сім’ї. Інформація про наявність членів сім’ї у суб’єкта декларування вноситься до розділу 2.2 Декларації. Визначення кола осіб, які є членами сім’ї суб’єкта декларування міститься в абзаці п’ятнадцятому частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» та роз’ясненнях НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» (далі – Роз’яснення НАЗК).

Перекопський М.М. пояснив, що до березня 2018 року він з батьками проживав за однією адресою, однак фактично вів окреме господарство, майном батьків не користувався, документів на нього не мав, з батьками майже не спілкувався, проживали вони в різних кімнатах, тому на той час помилково вважав, що вони є його родичами, а не членами сім’ї в розумінні антикорупційного законодавства. У 2018 році відносини з батьками істотно змінилися, вони фактично стали проживати однією сім’єю, він почав доглядати батьків,  а тому декларував їх майно з цього періоду. Це майно не було його прихованим активом, не набувалося ним за їх посередництвом, не використовувалося для приховування доходів чи майнового стану.

Водночас законодавець надає чіткі роз’яснення щодо кола осіб, які належать до членів сім’ї суб’єкта декларування і відомості про яких мають бути зазначені в Декларації. Закон не передбачає обов’язку суб’єкта декларування звертатися до суду для встановлення факту спільного проживання, а надає можливість визначитись з цим питання самостійно, виходячи з того, що особа повинна, зокрема, проживати спільно із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду (незалежно від тривалості такого проживання), а також одночасно бути пов’язаною спільним побутом та взаємними правами і обов’язками із суб’єктом декларування.

У розділі 2.2. Декларації за 2017 рік Перекопський М.М. вказав, що членами його сім’ї є дружина, дочка, мати і батько, що відповідно до вимог закону зобов’язує його внести й інші відомості стосовно цих осіб. Водночас відомості про майно і доходи батьків у Декларації за 2017 рік відсутні. 

Також Перекопський М.М. пояснив, що прибудова до гаража матері площею 23,8 м²  мала невизначений юридичний статус. Мати вживала заходів для оформлення цього майна, однак питання землекористування та введення в експлуатацію не було остаточно вирішено. Через це кандидат помилково вважав, що до належного оформлення та виконання речового права такий об’єкт не підлягає декларуванню.

Водночас відповідно до пункту 28 Роз’яснень НАЗК у розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» у декларації зазначаються: об’єкти незавершеного будівництва; об’єкти, не прийняті в експлуатацію; об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку. Таким чином, у Деклараціях за 2017–2022 роки Перекопський М.М. мав вказати відомості про прибудову до гаража матері, як про об’єкт незавершеного будівництва.

Також кандидат підтвердив, що проявив неуважність, досліджуючи питання відображення в Деклараціях за 2020–2024 роки відомостей про членство в НААУ.

Перекопський М.М. пояснив, що отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак адвокатської діяльності ніколи не здійснював. Таке право було зупинено в день фактичного отримання свідоцтва та складання присяги адвоката. Це підтверджується відповіддю Ради адвокатів Дніпропетровської області. Незазначення членства в НААУ було помилкою. Виходив з того, що заяву про вступ в НААУ не подавав, адвокатської діяльності не здійснював, жодних доходів чи переваг від такого статусу не отримував. Помилку виправлено у Декларації за 2025 рік. 

 Згідно з роз’ясненнями НАЗК, НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування (частина перша статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Усі особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, стали членами НААУ з моменту її державної реєстрації. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У декларації слід відобразити відомості про те, що суб’єкт декларування є членом НААУ, навіть якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено.

Відповідно до наявної в Комісії інформації Перекопський М.М. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2020 році, тому в Деклараціях за 2020–2024 роки повинен був вказати про членство в НААУ, незважаючи на те, що право на заняття адвокатською діяльністю було відразу зупинено та весь цей час він не здійснював адвокатської діяльності.

Підсумовуючи викладене вище, Комісія констатує, що Перекопський М.М. не дотримався встановлених антикорупційним законодавством вимог в частині декларування майна членів сім’ї та членства в НААУ. Однак, зважаючи на пояснення Перекопського М.М., характер порушень, відсутність прямого умислу в його діях, Комісія не вбачає підстав для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак визнає наявність підстав для зниження балів за показником «сумлінність» на 15 балів. 

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, Перекопський М.М. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Перекопський Микола Миколайович набрав 712,20 бала.

2. Визнати Перекопського Миколу Миколайовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                        Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                    Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                              Галина ШЕВЧУК