Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тетяни СЛУЦЬКОЇ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Слуцької Тетяни Іванівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Слуцька Тетяна Іванівна, дата народження – _________ року, громадянка України.
У 2004 році Слуцька Т.І. закінчила Академію муніципального права, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії КВ № 24142094 від 26 червня 2004 року).
У 2011 році Слуцька Т.І. захистила дисертацію «Кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень» та здобула науковий ступінь кандидата наук.
Професійну діяльність розпочала у 2002 році на посаді слідчого слідчого відділу лінійного відділу аеропорту «Бориспіль» ГУ МВС України в Київській області.
З вересня 2004 року до серпня 2008 року працювала на посаді викладача кафедри загальноосвітніх дисциплін Бориспільського інституту муніципального менеджменту при Міжрегіональній академії управління персоналом, а з вересня 2008 року до серпня 2010 року – на посаді старшого викладача цієї ж кафедри.
З серпня 2010 року до березня 2011 року працювала на посаді в.о. доцента кафедри комерційного та трудового права Міжрегіональної академії управління персоналом, а з січня до березня 2011 року – на посаді заступника завідувача кафедри історії та теорії держави і права.
З березня 2011 року до лютого 2012 року працювала на посаді наукового консультанта Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
З лютого 2012 року до січня 2013 року працювала на посаді завідувача сектору забезпечення діяльності заступника голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; з січня 2013 року до січня 2015 року – на посаді начальника відділу забезпечення діяльності заступника голови суду; з січня 2015 року до січня 2018 року – на посаді начальника відділу забезпечення діяльності заступника голови та секретаря судової палати суду.
З січня 2018 року до лютого 2023 року працювала на посаді начальника відділу розгляду звернень та надання публічної інформації секретаріату Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, а з лютого до грудня 2023 року – на посаді завідувача сектору розгляду звернень та надання інформації.
З січня 2024 року дотепер працює на посаді керівника служби розгляду звернень та надання інформації секретаріату Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
З квітня до жовтня 2023 року в порядку сумісництва працювала на посаді в.о. старшого наукового співробітника відділу науково-правових експертиз Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, а з жовтня 2023 року дотепер працює на посаді в.о. старшого наукового співробітника відділу публічно-правових досліджень.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Слуцька Т.І. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Слуцьку Т.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Слуцьку Т.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Слуцьку Т.І. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Слуцьку Т.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Омельяна О.С.
Рішенням Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кушніра І.В.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Слуцької Т.І. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 02 жовтня 2025 року № 21.2-562/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Слуцькій Т.І. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 5 проведено 05 травня 2026 року співбесіду із кандидатом Слуцькою Т.І., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Слуцька Т.І. набрала 136 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Слуцька Т.І. набрала 49,2 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Слуцька Т.І. набрала 125 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Слуцька Т.І. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Слуцькою Т.І. кваліфікаційного іспиту становить 350,2 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Слуцькій Т.І. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 21 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість» та «відповідальність» (22, 24, 24, 22), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 23; безперервний розвиток (22, 23, 23, 22), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 22,5; загальний бал за критерій – 45,5.
З огляду на викладене Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 45,5 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення Слуцької Т.І. та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (11, 11, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 11; ефективна взаємодія (11, 11, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 11; стійкість мотивації (11, 12, 12, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 11,5; емоційна стійкість (11, 11, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 11; загальний бал за критерій – 44,5.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,5 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
До Комісії 01 квітня 2026 року надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно Слуцької Т.І.
Зазначене рішення ГРД разом із додатками до нього 02 квітня 2026 року були надіслані кандидату.
Слуцька Т.І. 16 квітня 2026 року надіслала до Комісії письмові пояснення щодо рішення ГРД.
Під час співбесіди Комісією з метою встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання було досліджено обставини, викладені у рішенні ГРД, зокрема:
1. Перевіркою наукових робіт кандидата на відповідність вимогам академічної доброчесності встановлено незначні випадки плагіату в дисертації кандидата.
Кандидат у 2010 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук «Кримінальна відповідальність за перевищення влади або
службових повноважень» за спеціальністю «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право».
Під час дослідження змісту наукової роботи ГРД виявила прояви академічної недоброчесності кандидата у вигляді плагіату.
Також перевіркою встановлено, що 36 джерел із 356 (10,1%), зокрема джерела за номерами 16, 28, 41, 55, 58, 66, 70, 100, 102, 117, 125, 127, 137, 141, 145, 150, 162, 197, 204, 212, 228, 252, 271, 277, 281, 288, 292, 294, 302, 308, 329, 337, 339, 345, 353, 354, зазначені в переліку літератури дисертації, не згадані в тексті (на них у тексті не наведено посилань), що свідчить про порушення вимог частини другої статті 42 Закону України «Про освіту» щодо дотримання академічної доброчесності в частині надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Пояснення кандидата щодо інформації про можливі збіги в науковій роботі.
Кандидат пояснила, що наведені в рішенні ГРД приклади текстових збігів (№ 1–12) мають різну природу та не свідчать про запозичення змісту.
Зокрема, формулювання «найбільш важливими теоретичними висновками і практичними положеннями» (№ 1) є типовим для викладення наукової новизни дослідження та широко використовується в наукових роботах. Наведений фрагмент, попри зовнішню подібність мовних конструкцій, стосується різних предметів дослідження та відрізняється змістовно.
Формулювання «у період розбудови суверенної і незалежної держави» (№ 2) є загальновживаним для наукових і публічно-правових текстів та не має індивідуально-авторського характеру.
Стосовно третього прикладу текстового збігу кандидат зазначила, що твердження, викладене в рішенні ГРД, не відповідає фактичним обставинам використання джерел в її роботі. У відповідному фрагменті дисертації посилання [255] наведено до попереднього речення, у якому прямо зазначено Конституцію Пилипа Орлика 1710 року як джерело. Це джерело [255] є електронним текстом Конституції Пилипа Орлика, що не містить сторінкової нумерації, а отже не може містити посилання на сторінку 168.
Натомість речення, яке ГРД вважає запозиченим, у структурі тексту віднесене до посилання [82], с. 75. Джерелом [82] є праця Б.В. Волженкіна 1991 року, тобто значно раніше опубліковане джерело. Таким чином, ГРД помилково ототожнила різні фрагменти абзацу з різними посиланнями.
Інші наведені приклади (№ 4–12), за поясненнями кандидата, мають різний змістовний характер та не можуть бути оцінені як неправомірні запозичення. Частина з них стосується відтворення усталених у кримінально-правовій доктрині підходів до визначення окремих елементів складу злочину, які є загальновизнаними та широко використовуються в науковій і навчальній літературі.
Окремі фрагменти, на які звертає увагу ГРД, відображають загальновживані формулювання та стандартні мовні конструкції, притаманні юридичній науці, що зумовлює їхню зовнішню подібність незалежно від конкретного автора.
Крім того, частина наведених збігів пов’язана з викладенням і аналізом наукових позицій інших дослідників. У таких випадках, як зазначає кандидат, відповідні положення використовувалися як об’єкт наукової дискусії або узагальнення з належним посиланням на джерела, що відповідає загальноприйнятій методології юридичних досліджень.
Отже, подібність формулювань у наведених випадках зумовлена єдністю наукової термінології, усталеністю доктринальних підходів та особливостями викладу матеріалу в юридичній науці, а не свідчить про запозичення індивідуально-авторського тексту без належного посилання.
Пояснення кандидата щодо зауважень ГРД стосовно відсутності посилань у тексті дисертації.
Зауваження ГРД щодо відсутності в тексті дисертації посилань на 36 джерел зі списку літератури кандидат додатково проаналізувала та зазначила, що цей висновок не є повністю коректним, оскільки охоплює різні за своєю природою випадки без належного їх розмежування.
По-перше, частина джерел фактично процитована в тексті дисертації, однак помилково віднесена ГРД до таких, що не мають посилань (№ 125, 141, 204, 252, 302).
По-друге, окремі позиції у списку літератури є авторськими публікаціями кандидата, підготовленими в межах теми дисертації (№ 288, 292, 294).
По-третє, у низці випадків у тексті дисертації наявні посилання на відповідні джерела, однак допущено технічні помилки в їх нумерації (зокрема: № 41 зазначено як № 40, № 55 – як № 56, № 117 – як № 118, № 127 – як № 129, № 145 – як № 146, № 197 – як № 196, № 212 – як № 213, № 288 – як № 220, № 329 – як № 326).
Отже, твердження ГРД про відсутність посилань на всі зазначені джерела не відповідає фактичним даним.
Водночас кандидат погодилася, що стосовно частини джерел (19 із 36) посилання у тексті дисертації відсутні.
Кандидат також зазначила, що дисертація була підготовлена і захищена у 2010 році, тому її оформлення має оцінюватися з урахуванням вимог та практики, що діяли на той час. Список використаних джерел формувався з урахуванням підходів, які передбачали включення не лише процитованих праць, а й тих, що були опрацьовані під час дослідження.
Крім того, кандидат заперечила наявність наміру штучно розширити перелік джерел, зазначивши, що обсяг списку (356 позицій) відповідає загальноприйнятим підходам до підготовки наукових робіт на той час.
Окремо кандидат звернула увагу, що посилання ГРД на частину другу статті 42 Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII не є релевантним, оскільки дисертацію було захищено у 2010 році, тобто до набрання чинності зазначеним законом.
Комісія, оцінивши пояснення кандидата щодо можливих текстових збігів у науковій роботі, дійшла висновку про їх обґрунтованість та прийнятність. Наведені кандидатом аргументи свідчать, що виявлені збіги мають переважно загальний, доктринальний або термінологічний характер і не підтверджують факту неправомірного запозичення результатів чужої інтелектуальної праці.
Водночас щодо зауважень про відсутність посилань у тексті дисертації Комісія враховує, що кандидат частково визнала наявність відповідних недоліків, а саме щодо допущених дев’яти технічних помилок у нумерації джерел, відсутності посилань в тексті дисертації на 19 джерел. Незважаючи на надані пояснення про технічний характер окремих помилок та особливості практики оформлення наукових робіт на момент підготовки дисертації, наведена кількість помилок у нумерації та відсутність посилань на частину джерел свідчить про недостатнє дотримання належного рівня сумлінності при оформленні наукової роботи.
Відповідно до підпунктів 1,3 пункту 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
З огляду на викладене, за показником «Сумлінність» Комісія знижує кандидату оцінку на 15 балів.
2. Можливе недекларування кандидатом доходу, отриманого від наукової діяльності.
З відкритих джерел інформації встановлено, що кандидат має науковий ступінь та є автором наукових праць.
У письмових поясненнях, поданих у межах реалізації права на відповідь, кандидат зазначила, що є автором та співавтором наукових публікацій (наукових статей, тез доповідей, розділів у колективних монографіях, навчальних посібників тощо), авторські права на які виникли з моменту їх створення відповідно до вимог законодавства України. Окремої державної реєстрації авторських прав кандидат не здійснювала.
Крім того, кандидат повідомила, що до початку роботи у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ у березні 2011 року здійснювала викладацьку та наукову діяльність, у межах якої опублікувала низку наукових праць.
Також кандидат зазначила, що у 2007 році одноосібно підготувала навчальний посібник «Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у сфері службової діяльності», який отримав гриф Міністерства освіти і науки України як рекомендований для використання у вищих навчальних закладах, що свідчить про проходження фахової експертизи та відповідність науковим стандартам.
На сайті національної книжкової платформи «Yakaboo» пропонувався до продажу навчальний посібник «Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у сфері службової діяльності», автором якого є кандидат.
Таким чином, на думку ГРД, у стороннього спостерігача могли виникнути обґрунтовані сумніви щодо можливого отримання кандидатом доходу від здійснення наукової діяльності, зокрема від публікації та розповсюдження наукових творів.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зокрема заробітна плата, гонорари, дивіденди, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсії, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, соціальні виплати, субсидії у разі їх виплати у грошовій формі, а також інші доходи.
У поданих кандидатом деклараціях відсутні відомості про отримання доходів від такої діяльності.
Кандидат пояснила, що у 2007 році уклала авторський договір про видання навчального посібника «Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у сфері службової діяльності». Відповідно до умов договору вона отримала одноразову (паушальну) винагороду, що відповідає вимогам законодавства України, зокрема пункту 2 частини другої статті 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 3792-XII від 23 грудня 1993 року. Договір не передбачав подальших виплат, зокрема відсотків від продажу примірників.
Кандидат також зазначила, що додаткових доходів від видання, розповсюдження чи продажу зазначеного навчального посібника не отримувала. Сам факт публікації чи продажу книги через книжкові платформи не свідчить про отримання автором доходу, оскільки реалізація примірників здійснюється видавництвом відповідно до умов укладеного договору.
Крім того, кандидат повідомила, що винагороду за видання навчального посібника отримала у 2007 році, тобто до початку роботи у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ та поза межами періодів, за які подавалися декларації.
Після цього, за словами кандидата, її наукова діяльність не була пов’язана з отриманням доходів. Окремі матеріали готувалися для касаційного суду та з метою надання методичної допомоги судам нижчого рівня без отримання авторських гонорарів чи комерційного розповсюдження.
Інші публікації (наукові статті, матеріали конференцій тощо) створювалися у межах наукової та професійної діяльності й не передбачали отримання доходів, окрім організаційних внесків або витрат на друк.
Таким чином, кандидат зазначила, що в періоди, за які подавалися декларації, доходів від наукової діяльності не отримувала, а тому обов’язок декларування таких доходів був відсутній.
Комісія оцінила пояснення кандидата як такі, що узгоджуються з поданими матеріалами. Надані кандидатом відомості свідчать про відсутність отримання нею доходів від наукової діяльності в періоди, охоплені декларуванням.
Докази, які б спростовували зазначені пояснення кандидата, у Комісії відсутні.
З огляду на викладене Комісія не вбачає підстав для висновку про недекларування кандидатом доходів та не знижує бали за відповідними показниками.
3. Особа — повний тезка сина кандидата — здійснила внесок до виборчого фонду кандидата на пост Президента України.
У публічному доступі міститься інформація про те, що особа з такими самими прізвищем, ім’ям та по батькові, як у сина кандидата, а також із зазначеним місцем проживання – місто Бориспіль, у 2019 році здійснила внесок до виборчого фонду кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 в розмірі 298 000 грн.
Водночас відсутні достатні підтверджені дані, які б дозволили ідентифікувати зазначену особу саме як сина кандидата.
ГРД звернула увагу, що достеменно встановити особу, яка здійснила внесок до виборчого фонду кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 в розмірі 298 000 грн, неможливо. З урахуванням наданих кандидатом пояснень ГРД дійшла висновку, що зазначені обставини залишаються непідтвердженими, а наявна інформація не дає можливості зробити однозначний висновок щодо тотожності відповідної особи із сином кандидата.
Кандидат пояснила, що питання щодо зазначеного внеску вже було предметом дослідження в межах попередньої конкурсної процедури у 2023 році, під час якої вона надавала письмові пояснення та усні відповіді під час співбесіди. За словами кандидата, її позиція з цього питання залишається послідовною та незмінною.
Кандидат наголосила, що її син не здійснював внесків до виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, а інформація, розміщена в публічному доступі, є наслідком формального збігу прізвища, імені та по батькові і не стосується її сина.
За поясненнями кандидата, інформація, на яку посилається ГРД, ґрунтується виключно на збігу анкетних даних, зокрема прізвища, імені, по батькові та місця проживання, без будь-яких інших ідентифікуючих ознак особи, таких як дата народження, паспортні дані чи реєстраційний номер облікової картки платника податків, що унеможливлює достовірне встановлення тотожності особи із її сином.
Крім того, кандидат звернула увагу, що й у самій інформації ГРД зазначено про відсутність достатніх підтверджених даних для ідентифікації відповідної особи як її сина, а також про неможливість зробити однозначний висновок щодо їх тотожності.
Також кандидат повідомила, що на момент здійснення відповідного внеску її синові було __ років, він не мав самостійних доходів та перебував на її утриманні. На думку кандидата, розмір внеску є неспівмірним із фінансовими можливостями як її сина, так і членів сім’ї, що виключає можливість здійснення такого платежу.
Додатково кандидат зазначила, що відомості щодо фінансування відповідної виборчої кампанії свідчать про однотипність значної кількості внесків, зокрема однаковий розмір платежів та їх здійснення у близький проміжок часу. На думку кандидата, така синхронність ставить під сумнів індивідуальний характер відповідних платежів.
Кандидат також зауважила, що відсутність належних ідентифікуючих даних може свідчити про технічний або формалізований характер окремих записів чи можливі помилки у відображенні інформації.
Крім того, кандидат послалася на публічно доступну інформацію щодо результатів голосування в місті Бориспіль, відповідно до якої кандидат на пост Президента України ОСОБА_1 не отримав навіть мінімальної підтримки виборців у відповідному регіоні.
Таким чином, за твердженням кандидата, наведена інформація не містить достатніх даних для використання її як підстави для висновків щодо її доброчесності чи поведінки членів її сім’ї.
Комісія враховує, що наявна в публічному доступі інформація не містить достатніх ідентифікуючих даних, які б дозволяли достовірно встановити, що особою, яка здійснила відповідний внесок до виборчого фонду кандидата на пост Президента України, є саме син кандидата.
Комісія також бере до уваги, що сама ГРД у своєму висновку зазначила про непідтвердженість відповідних обставин та неможливість зробити однозначний висновок щодо тотожності відповідної особи із сином кандидата.
З огляду на викладене Комісія позитивно оцінює надані кандидатом пояснення та не вбачає підстав для зниження балів за відповідними показниками.
Крім того, під час співбесіди Комісією встановлено та досліджено такі обставини.
1. Питання щодо квартири в місті Бориспіль.
Кандидат пояснила, що зазначену квартиру отримали її батьки в найм ще у 1986 році, після чого вона була приватизована на батька, матір, кандидата та її брата. Після смерті батька кандидат та її брат відмовилися від спадщини на його частку квартири, у зв’язку з чим відповідна частка перейшла до матері.
2. Питання щодо користування кімнатою, наданою Тренінговим центром прокурорів України.
Під час співбесіди кандидат пояснила, що користування кімнатою було пов’язане з початком її роботи в Науково-дослідному інституті правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України. У зв’язку з необхідністю щоденного доїзду з міста Бориспіль до міста Києва кандидат звернулася з питанням щодо можливості тимчасового користування кімнатою в періоди значного робочого навантаження. Надання кімнати було здійснено за зверненням директора Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України.
Кандидат наголосила, що користування приміщенням мало тимчасовий та платний характер у 2023 році, здійснювалося з дотриманням установлених правил проживання, а будь-яких речових прав на зазначене приміщення вона не набувала. За її словами, кімната використовувалася епізодично у випадках, коли через значний обсяг роботи виникала необхідність залишатися в місті Києві з метою економії часу на дорогу.
Від продовження використання кімнати в наступні роки кандидат відмовилася.
3. Питання щодо земельної ділянки, отриманої у спадщину.
Кандидат пояснила, що земельну ділянку було отримано у спадщину від дідуся, який свого часу набув право на неї як член колективного сільськогосподарського підприємства під час розпаювання земель.
На запитання Комісії щодо проведення оцінки земельної ділянки кандидат повідомила, що окрема оцінка земельної ділянки не проводилася. Водночас у довідці НАЗК за результатами автоматизованої перевірки декларації за 2022 рік була відображена вартість земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру в розмірі 106 449 грн.
За словами кандидата, зазначена сума була внесена до декларації виключно з метою узгодження деклараційних відомостей із інформацією, що міститься в офіційних державних реєстрах, та на виконання зауважень НАЗК.
4. Питання щодо використання земельної ділянки в місті Бориспіль.
Кандидат пояснила, що земельна ділянка площею 1000 кв. м, розташована в місті Бориспіль та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, на цей час не забудована та фактично не використовується. Будівельні роботи на зазначеній земельній ділянці не проводилися.
Кандидат також зазначила, що має двох дорослих дітей, які в майбутньому можуть використовувати зазначену земельну ділянку для будівництва. На сьогодні будівництво не здійснюється через відсутність необхідних фінансових можливостей.
Комісія позитивно оцінила надані кандидатом пояснення щодо наведених обставин. Надані відповіді були послідовними, логічними та узгоджувалися з наявними у Комісії матеріалами.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди зі Слуцькою Т.І., а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Слуцька Т.І. набрала 725,2 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Слуцької Тетяни Іванівни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Слуцька Тетяна Іванівна набрала 725,2 бала.
3. Визнати Слуцьку Тетяну Іванівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
