Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Пастернака Юрія Богдановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрія ПАСТЕРНАКА,

представника Громадської ради доброчесності Марії КРАСНЕНКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Пастернака Юрія Богдановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Пастернак Юрій Богданович як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.
3. Так, у грудні 2009 року Пастернак Ю.Б. вступив до аспірантури Національної академії прокуратури України. У 2010 року був призначений викладачем кафедри теорії прокурорської діяльності та кримінального процесу Інституту підготовки кадрів Національної академії прокуратури України. У квітні 2011 року захистив дисертацію на тему «Методологічні проблеми доказування у кримінальному процесі України», здобувши науковий ступінь кандидата юридичних наук.
4. У період з квітня 2011 року до листопада 2014 року кандидат працював за сумісництвом на посадах доцента кафедри теорії діяльності та управління в органах прокуратури та професора кафедри кримінального процесу та криміналістики Інституту підготовки кадрів Національної академії прокуратури України. З березня 2015 року до червня 2017 року був доцентом кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, а з жовтня 2017 року до липня 2022 року – доцентом кафедри кримінального права та процесу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (за сумісництвом).
5. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Пастернака Ю.Б. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі як такого, що в порядку та строки, визначені Комісією, подав всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
6. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Визначено, що Пастернак Ю.Б. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 150 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
7. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Пастернак Ю.Б. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 49,7 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
8. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Пастернак Ю.Б. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 132 бали; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 331,7 бала; допущено Пастернака Ю.Б. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
9. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час Конкурсу.
10. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
11. З огляду на зазначене Пастернак Ю.Б. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу набрав 371,7 бала.
12. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів, зокрема Київського апеляційного суду, у межах Конкурсу.
13. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
14. Комісією у складі колегії 02 липня 2026 року проведено співбесіду із кандидатом Пастернаком Ю.Б., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

15. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
16. Частиною п’ятою статті 75 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
17. Запити про надання відомостей стосовно Пастернака Ю.Б. було надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
18. Для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, до Національного агентства з питань запобігання корупції подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», або в порядку, визначеному Національним агентством відповідно до статті 52¹ Закону України «Про запобігання корупції».
19. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді щодо обмеження дієздатності або недієздатності.
20. Інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду вимогам, встановленим Законом, не виявлено.
21. З огляду на зазначене відділом з питань проведення перевірок департаменту суддівської кар’єри складено довідку від 30 вересня 2025 року № 21.2-524/25 про спеціальну перевірку щодо Пастернака Юрія Богдановича.

3. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

22. На адресу Комісії 04 червня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Пастернака Ю.Б. критеріям доброчесності та професійної етики за показниками: чесність та законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав.
    1. Кандидатом задекларовано, що з лютого 2019 року він має право користування квартирою площею 108,3 м², розташованою в місті Києві, вартість якої становить 4 223 700 грн. Право власності на цю квартиру належить батьку кандидата.
    2. Згідно з поясненнями кандидата, наданими ГРД, указана квартира, а також паркомісце та допоміжні приміщення були придбані його батьком як інвестиційний актив, загальна вартість якого становила еквівалент 201 489 дол. США.
    3. Кандидат підтвердив, що він також брав участь у фінансуванні придбання цього об’єкта. Зокрема він та особа, з якою він спільно проживає, протягом 2018–2019 років позичили батьку близько 50 000 дол. США для здійснення платежів за відповідними договорами.
    4. У поясненнях щодо фінансової спроможності батьків здійснити інвестування на суму понад 150 000 дол. США, кандидат навів проведений ним розрахунок доходів батьків за 1996–2019 роки, згідно з яким їх сукупний дохід становив 353 500 дол. США. До зазначеної суми кандидат включив заробітну плату, інші доходи, а також 110 800 дол. США прибутків від депозитних вкладів.
    5.  З огляду на це, ГРД зауважила, що дохід від депозитних вкладів є похідним від уже наявного капіталу. На думку ГРД, отримання відсотків не підтверджує походження коштів, за рахунок яких було сформовано відповідні депозитні вклади. Отже, для оцінки фінансової спроможності визначальним є не лише розмір отриманих депозитних доходів, а насамперед походження грошових активів, які були розміщені на депозитних рахунках.
    6. Особливу увагу ГРД привернула наведена кандидатом інформація про те, що станом на 2013 рік на депозитних рахунках батьків перебували кошти в сумі, еквівалентній близько 149 000 дол. США. Водночас згідно з відомостями, наданими Державною податковою службою України, дохід батьків кандидата за 1998–2012 роки становив приблизно 561 000 грн, що еквівалентно 96 000 дол. США. Вказана сума відображає загальний дохід без урахування витрат на проживання.
    7. ГРД зазначає, що нею враховано надані кандидатом розрахунки, проведені шляхом конвертації доходів батьків у долари США та віднімання від них витрат, розрахованих із використанням нормативного або фактичного прожиткового мінімуму. Проте на думку ГРД такий розрахунок свідчить лише про теоретичну можливість накопичення коштів за умови мінімізації витрат.
    8. ГРД також вважає непідтвердженою інформацію про передачу кандидатом та особою, з якою він спільно проживає, коштів у сумі понад 50 000 дол. США його батьку, оскільки у майнових деклараціях за 2017–2019 роки не відображено змін у заощадженнях.
    9. За поясненнями кандидата, наданими ГРД, його батьки проживають у Львівській області. Безпосередньо після набуття батьком права власності на квартиру право користування нею отримав кандидат, який проживає у місті Києві. Крім того, кандидат підтвердив, що надана ним та особою, з якою він спільно проживає, позика для фінансування відповідного інвестування залишається неповернутою.
    10. З огляду на викладене, ГРД висловила сумнів щодо джерел походження коштів для придбання батьками кандидата нерухомого майна, яким користується він сам, а також щодо повноти наданих ним пояснень.
23. Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення від кандидата.
24. ГРД звернула увагу, що суттєва частина накопичених активів та рівень майнового забезпечення родини кандидата сформувалися за рахунок систематичної фінансової підтримки з боку його батьків та батьків особи, з якою він спільно проживає.
    1. Так, у користуванні кандидата перебуває квартира в місті Києві, що належить його батьку, та автомобіль марки «Skoda Superb» 2013 року випуску, що належить його матері. Також родина кандидата безоплатно користується квартирою площею 62,8 м² вартістю 855 000 грн, власниками якої є батьки особи, з якою він спільно проживає.
    2. Крім безоплатного користування майном родина кандидата отримувала фінансову підтримку від батьків особи, з якою він спільно проживає, загальна сума якої за період 2015–2025 років становить понад 3,3 млн грн.
    3. За таких обставин ГРД вважає за необхідне отримати пояснення кандидата та підтвердні документи щодо джерел походження коштів та майнового стану його батьків та батьків особи, з якою він спільно проживає.
25. У розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» майнової декларації за 2024 рік кандидат зазначив місцем майбутньої роботи «Апеляційний суд», а посадою, на яку претендує, – «суддя». Водночас у графах щодо категорії та типу посади кандидат вказав «Не застосовується» та зазначив, що не належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, не займає посаду, пов’язану з високим рівнем корупційних ризиків, а також не належить до національних публічних діячів.
    1. ГРД зауважила, що відповідно до вимог законодавства про запобігання корупції у декларації кандидата на посаду підлягають зазначенню відомості саме про ту посаду, у зв’язку з претендуванням на яку подається декларація. При цьому судді належать до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а судді апеляційних судів – до національних публічних діячів.
    2. З огляду на викладене, ГРД дійшла висновку, що кандидат відобразив у декларації некоректні відомості щодо статусу посади, на яку претендує. Водночас ГРД оцінила зазначені обставини як прояв недостатньої сумлінності та уважності під час заповнення декларації та неналежного дотримання вимог фінансового контролю, а не як самостійне істотне порушення, що саме по собі свідчить про невідповідність критеріям доброчесності.
26. ГРД встановила, що під час дії правового режиму воєнного стану кандидат двічі виїжджав за межі України, а саме у періоди з 26 серпня до 10 вересня 2023 року та з 07 до 23 серпня 2024 року. Крім того, ГРД з’ясувала, що у серпні 2024 року аналогічний виїзд за кордон здійснювали також члени сім’ї кандидата.
    1. ГРД звернула увагу, що в умовах воєнного стану виїзд за межі України чоловіків призовного віку допускається лише за наявності визначених законодавством підстав, зокрема суддів – за наявності відповідного рішення про службове відрядження.
    2. Водночас ГРД вказала, що зазначене питання не направлялося кандидату в межах забезпечення права на відповідь, у зв’язку з чим підстави його виїздів за кордон потребують з’ясування під час співбесіди.

4. Джерела права та їх застосування.

27. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
28. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
29.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
30. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
31. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
32. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
33. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
34. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1.  На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2.  Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3.  Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4.  За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
35. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
36. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
37. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

38. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
39. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
40. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність кандидата критерію професійної компетентності  оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2.  Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3.  Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4.  Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
41. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
42. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
43. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
44. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
45. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
46. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
47. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
48. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
49. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
50. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
51. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
52. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
53. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

54. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
55. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
56. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
57. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
58. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
59. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
60. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
61. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

62. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
63. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
64. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
65. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
66. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Пастернаку Ю.Б. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 19 серпня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

67. Пастернак Ю.Б. повідомив, що підтвердженням його відповідності показнику «рішучість та відповідальність» є, зокрема, рішення вступити до магістратури, а згодом і аспірантури Національної академії прокуратури України в умовах високої невизначеності, пов’язаної з тим, що це були перші набори до новоствореного закладу. Кандидат зазначив, що йому довелося оцінити ризики щодо стабільності роботи вищого навчального закладу, якості освіти, визнання диплома, працевлаштування та адаптації до самостійного життя далеко від родини, що потребувало рішучості й усвідомленого зважування аргументів заради довгострокової мети.
68. Також кандидат вказав, що під час роботи в органах прокуратури, зокрема на посаді слідчого, постійно ухвалював процесуальні рішення в умовах обмеженого часу та значної особистої відповідальності. За його словами, специфіка законодавства, чинного на той час, передбачала ширший обсяг самостійності слідчого, що вимагало виваженого оцінювання доказів, прогнозування наслідків прийнятих рішень та готовності нести за них відповідальність. Як підтвердження належного виконання своїх обов’язків кандидат зазначив відсутність дисциплінарних стягнень, порушень процесуальних строків, випадків повернення кримінальних справ на додаткове розслідування, а також зауважень за результатами перевірок його роботи.
69. За словами кандидата, робота на керівних посадах у Державному управлінні справами дала йому змогу реалізувати принципи відповідального лідерства: за оцінками колег, він користувався авторитетом, оскільки не перекладав відповідальність на підлеглих у кризових ситуаціях, а участь у розгляді дисциплінарних питань розвинула його навички розпізнавання безвідповідальної поведінки. На підтвердження цього кандидат послався на свою професійну репутацію та позитивні відгуки колег – як підлеглих, так і керівників.
70. Кандидат також звернув увагу на відсутність щодо нього дисциплінарних чи адміністративних проваджень і судових розглядів, а також повідомив, що виклики особистого життя, подолані завдяки належному рівню відповідальності й рішучості, вимагали від нього готовності пріоритезувати особисті питання попри втрату доходу та кар’єрних можливостей.
71. За словами Пастернака Ю.Б., підтвердженням його відповідності показнику безперервного розвитку є факти його біографії, що засвідчують послідовність та довгостроковість його професійного розвитку, зокрема навчання з відзнакою, здобуття другої вищої освіти, аспірантура, заохочення за успіхи в роботі. Кандидат зазначив, що не ідеалізує формальні оцінки, однак вважає це показником стабільних навичок, необхідних для навчання: здатності аналізувати накопичені знання, виявляти прогалини в компетентності та підтримувати дисципліну навчального процесу.
72. Кандидат повідомив, що здійснював професійний розвиток відповідно до змісту виконуваних посадових обов’язків. За його словами, виконання функцій у сфері державних закупівель, реалізації державних інвестиційних проєктів та ветеранської політики спонукало його проходити відповідне спеціалізоване навчання, зокрема за кордоном, а також здобути другу вищу освіту за економічним напрямом. На підтвердження зазначених обставин кандидат надав відповідні дипломи та сертифікати. Додатковим підтвердженням професійного розвитку кандидат назвав поступове призначення на вищі посади, зокрема у сфері педагогічної діяльності та в Державному управлінні справами.
73. Кандидат також повідомив, що важливим елементом професійного розвитку вважає отримання зворотного зв’язку щодо результатів власної роботи та обмін знаннями, що, за його словами, підтверджується багаторічним досвідом педагогічної діяльності. Крім того, кандидат зазначив, що безперервна самоосвіта є невід’ємною складовою його професійного розвитку. За його словами, він систематично опрацьовує профільну правничу літературу, матеріали судової практики та наукові публікації, а також літературу з питань історії, етики й особистісного розвитку.
74. Надані Пастернаком Ю.Б. письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

75. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 42,34 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що Пастернак Ю.Б. відповідає критерію особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

76. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

77. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

78. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

79. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

80. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

81. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 19 серпня 2025 року, Пастернак Ю.Б. повідомив, що навички ефективної комунікації формувалися протягом усього його професійного шляху. За його словами, досвід публічних виступів він набув ще під час навчання у школі та закладі вищої освіти, беручи участь у наукових гуртках, круглих столах та інших публічних заходах.
82. Кандидат зазначив, що під час роботи в органах прокуратури постійно здійснював усну та письмову професійну комунікацію із широким колом учасників кримінального провадження, керівництвом, працівниками правоохоронних органів, експертами та судом. За його словами, це вимагало вміння встановлювати контакт, сприймати різні точки зору, аргументовано відстоювати власну позицію та використовувати правові й логічні доводи.
83. Крім того, кандидат повідомив, що навички комунікації розвивалися під час навчання в аспірантурі та здійснення педагогічної діяльності. За його словами, підготовка наукових праць, участь у наукових заходах, засіданнях кафедр і захист дисертації потребували належного рівня письмової та усної аргументації, а викладацька діяльність – уміння адаптувати навчальний матеріал до аудиторії та забезпечувати ефективну взаємодію зі студентами.
84. Кандидат також зазначив, що під час роботи у Верховній Раді України та на керівних посадах у Державному управлінні справами набув досвіду професійної комунікації з представниками різних органів державної влади та координації роботи структурних підрозділів. За його словами, виконання цих обов’язків вимагало досягнення узгоджених рішень, врегулювання розбіжностей і налагодження взаємодії між учасниками відповідних процесів.
85. Кандидат повідомив, що й на нинішній посаді продовжує застосовувати та розвивати навички професійної комунікації, зокрема під час реалізації державної ветеранської політики. Як приклад такої комунікації кандидат навів матеріали за посиланнями на офіційному вебсайті МВС.
86. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії Пастернак Ю.Б. повідомив, що ефективну взаємодію з колегами та професійним середовищем вважає необхідною умовою належного виконання службових обов’язків. За його словами, робота в органах прокуратури, наукових і педагогічних колективах, органах державної влади та на державній службі дала йому досвід взаємодії в різних за характером організаційних середовищах. Кандидат зазначив, що під час професійної діяльності прагнув будувати конструктивні відносини з колегами, дотримувався принципів взаємної поваги та орієнтувався на досягнення спільного результату. Також кандидат повідомив, що йому не відомо про випадки міжособистісних конфліктів, скарг чи звернень щодо результатів його взаємодії з колегами.
87. На підтвердження своєї відповідності зазначеному показнику кандидат також послався на дослідження, виконане в межах взаємодії публічного та громадського секторів з питань ветеранської політики, та надав рекомендаційний лист автора цього дослідження як приклад сторонньої оцінки його навичок взаємодії та комунікації.
88. Стосовно стійкості мотивації Пастернак Ю.Б. повідомив, що його мотивація до роботи на посаді судді ґрунтується як на внутрішніх, так і на усвідомлених зовнішніх факторах. Серед внутрішніх мотивів кандидат назвав відповідність його морально-етичних установок вимогам до суддівської посади, потребу в самореалізації через суспільно значиму діяльність, а також стійкий інтерес до права, що виник у нього ще у школі без стороннього впливу. Кандидат також зазначив, що має стійку потребу в роботі з інтелектуальним навантаженням та неодноразово відчував емоційний дискомфорт і потребу реагувати на ситуації порушення прав і несправедливості, свідком яких ставав, зокрема й ті, що безпосередньо його не стосувалися.
89. Водночас кандидат зазначив, що на його рішення вплинули також усвідомлені зовнішні чинники, зокрема професійна автономія судді, високий суспільний статус цієї посади, стабільність умов праці та складність професійних викликів. За словами кандидата, він усвідомлює особливості суддівської діяльності, зокрема кадровий дефіцит у судах, значне судове навантаження, підвищені вимоги до поведінки судді, статус національного публічного діяча, ризики незаконного впливу та інші виклики, пов’язані зі здійсненням правосуддя.
90. На підтвердження стійкості своєї мотивації кандидат послався на багаторічну роботу в публічному секторі, участь у реалізації державної ветеранської політики, а також на проходження всіх етапів конкурсної процедури, включаючи повторне подання документів після скасування попереднього конкурсу.
91. Стосовно емоційної стійкості Пастернак Ю.Б. повідомив, що формуванню його емоційної стійкості сприяла професійна діяльність на різних етапах кар’єри. За його словами, професійна діяльність в органах прокуратури здійснювалася в умовах постійної стресової комунікації, взаємодії з особами різного соціального статусу, проявів вербальної та невербальної агресії, а також необхідності відстоювати власну позицію. Крім того, робота на керівній посаді на державній службі потребувала навичок емоційної саморегуляції, самоконтролю та вміння зберігати конструктивність у складних ситуаціях.
92. Кандидат повідомив, що тривалий час перебуває під впливом значного стресового чинника, зумовленого окремими обставинами особистого життя, що, за його словами, сприяло формуванню навичок емоційної стійкості. На підтвердження цього він надав характеристику стороннього фахівця, яка містить оцінку відповідних якостей. Крім того, кандидат зазначив, що на останньому місці роботи пройшов навчання з питань емоційних аспектів роботи з особами, які постраждали внаслідок військових конфліктів, та надав відповідний сертифікат.
93. Щодо способів відновлення після професійного стресу кандидат повідомив, що приділяє увагу підтриманню психологічного та фізичного здоров’я, зокрема займається фізичними вправами, дотримується режиму сну та відпочинку. За його словами, важливими чинниками емоційного відновлення для нього є спілкування з родиною та дітьми, а також читання, яке протягом багатьох років залишається одним із основних способів відновлення емоційної рівноваги.
94. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

95. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Пастернак Ю.Б. набрав 38,33 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

7. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

96. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
97. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
98. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
99. У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Пастернака Ю.Б. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувався.
100. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності  та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
101. Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Пастернака Ю.Б. було досліджено висновок ГРД від 04 червня 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
102. Ознайомившись із висновком ГРД, Пастернак Ю.Б. надав такі пояснення щодо джерел походження коштів для придбання його батьками квартири, право користування якою має і він.
103. Кандидат зауважив, що при обрахунку доходів його батьків ГРД керувалася відомостями, наданими Державною податковою службою України. Водночас, за словами кандидата, Державний реєстр фізичних осіб – платників податків містить інформацію про джерела та суми доходів починаючи з третього кварталу 1998 року, у зв’язку з чим у висновку ГРД не враховано доходи батьків кандидата за попередній період.
104. Кандидат повідомив, що його батьки почали працювати в АТ НПК «Галичина» з кінця 1980-х років та отримували високу заробітну плату, оскільки обіймали керівні посади. На підтвердження цього кандидат надав довідки про розмір отриманої батьками заробітної плати та відомості з їхніх особистих кабінетів на вебсайті Пенсійного фонду України починаючи з 1996 року.
105. Окремо кандидат зазначив, що на початку 1990-х років батько, як представник керівного складу підприємства, реалізував право придбати частину акцій на пільгових умовах, які у 2000 році продав за значно вищою ціною. За словами кандидата, у зв’язку зі значним плином часу підтвердні документи щодо цієї операції не збереглися, однак, за твердженням його батька, кошти, отримані від продажу цих акцій, становили близько 30 000 дол. США.
106. Кандидат також повідомив, що заощадження його батьків формувалися за рахунок заробітної плати, коштів, отриманих від продажу акцій, нерухомого майна та спадщини, а також шляхом систематичної конвертації частини доходів в іноземну валюту.
107. За поясненнями кандидата, після формування відповідних заощаджень частина цих коштів регулярно розміщувалася на депозитних рахунках з метою отримання процентного доходу. На підтвердження цього кандидат надав копії депозитних договорів, квитанцій та інших банківських документів, починаючи з 2000 року.
108. Стосовно передачі батьку близько 50 000 дол. США для фінансування придбання зазначеного об’єкта нерухомості Пастернак Ю.Б. пояснив, що ці кошти передавалися батьку частинами у вигляді позики від кандидата та його цивільної дружини, і з 2018 року він щороку відображав відомості про неї в майнових деклараціях. Так, у розділі 12 «Грошові активи» кандидат декларував кошти, позичені третім особам:
     • у 2018 році – 16 000 дол. США, які позичив кандидат, та 17 000 дол. США, які позичила його цивільна дружина;
     • у 2019 році – 21 000 дол. США та 29 000 дол. США відповідно;
     • у 2020 році – 17 500 дол. США та 29 000 дол. США відповідно.
109. Кандидат пояснив, що зміна задекларованих сум у 2018–2020 роках зумовлена поступовим збільшенням розміру позики в міру передачі батьку додаткових коштів, а з 2020 року розмір позики більше не змінювався.
110. Кандидат повідомив, що кошти, позичені батьку, були сформовані за рахунок прибутків від депозитних вкладів та поточних доходів. Він також зазначив, що в декларації за 2017 рік ним було задекларовано 5 000 дол. США готівкових коштів, а вже в декларації за 2018 рік ця сума відсутня, оскільки була передана батьку в позику. Кошти, які особа, з якою кандидат спільно проживає, позичила батьку кандидата, були сформовані за рахунок грошових подарунків, отриманих від її батьків. Інформація щодо заощаджень та доходів, на які посилається кандидат, у тому числі грошових подарунків, відображена в його майнових деклараціях за 2017 та наступні роки.
111. Стосовно того, що батьки кандидата проживають у Львівській області, але набули квартиру в місті Києві, він пояснив, що метою було придбання об’єкту, який потенційно може дати найбільший приріст капіталу. Місто Київ було беззаперечним лідером з точки зору прибутковості інвестування в нерухомість.
112. Водночас кандидат повідомив, що він ніколи не проживав у вказаній квартирі, оскільки вона законсервована після будівельників і взагалі не придатна для проживання. На підтвердження викладеного він надав фото стану квартири та документи щодо консервування об’єкту та відсутності споживання комунальних послуг. На думку кандидата, наведені обставини спростовують твердження ГРД про те, що фактично цією квартирою користується він та його родина.
113. Крім того, кандидат пояснив, що довіреність була видана батьком виключно для виконання термінових дій, пов’язаних із введенням об'єкта в експлуатацію, зокрема проведення обмірів та здійснення нагляду за майном.
114. Комісія, оцінивши надані кандидатом пояснення та підтвердні документи, вважає їх достатніми для спростування наведених у висновку ГРД сумнівів.
115. Стосовно інформації, наданої ГРД, яка не стала самостійною підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата, Пастернак Ю.Б. повідомив таке.
116. Щодо безоплатного користування квартирою площею 62,8 м² кандидат пояснив, що до початку 2021 року його родина проживала у квартирі площею 84,5 м², яка належить особі, з якою він спільно проживає. За його словами, у зв’язку із сімейними обставинами родини обмінялися квартирами, а відповідні зміни були відображені в його майнових деклараціях. Квартира площею 62,8 м² надана родині кандидата у безоплатне користування з огляду на близькі родинні відносини, при цьому родина сплачує лише поточні комунальні платежі.
117. Стосовно систематичного отримання грошових подарунків від батьків особи, з якою він спільно проживає, кандидат пояснив, що з середини 2016 року вона перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим не має стабільних власних доходів. За словами кандидата, сім’я виховує трьох дітей, а старша дитина ІНФОРМАЦІЯ_2, що зумовлює необхідність додаткової фінансової підтримки з боку близьких родичів. Крім того, кандидат зазначив, що особа, з якою він спільно проживає, є єдиною дитиною своїх батьків, що, на його думку, також пояснює систематичний характер такої матеріальної підтримки.
118. Кандидат також повідомив, що батько особи, з якою він спільно проживає, тривалий час працював на посаді судді Вищого адміністративного суду України, після виходу у відставку отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці та є суб’єктом декларування. За словами кандидата, відомості про доходи, майновий стан та грошові активи батька особи, з якою він спільно проживає, містяться в його деклараціях, які перебувають у відкритому доступі, а тому підтверджують його фінансову спроможність надавати відповідну матеріальну допомогу.
119. Стосовно безоплатного користування автомобілем марки «Skoda Superb» кандидат повідомив, що транспортний засіб був придбаний його батьками у 2013 році за рахунок їхніх власних коштів. Пояснення щодо джерел походження коштів батьків кандидата викладено у пунктах 103–107 цього рішення.
120. Кандидат зазначив, що автомобіль був переданий йому в безоплатне користування у 2019 році після ІНФОРМАЦІЯ_3 з огляду на потреби багатодітної сім’ї. За його словами, до цього часу сім’я користувалася автомобілем особи, з якою він спільно проживає, однак після ІНФОРМАЦІЯ_4 він перестав відповідати потребам родини. Кандидат також повідомив, що його батьки використовували автомобіль неінтенсивно, а тому вирішили передати його в користування родині кандидата.
121. Крім того, кандидат звернув увагу, що право безоплатного користування автомобілем було відкрито відображене в його майновій декларації за 2019 рік. На його думку, передача батьками транспортного засобу в користування дитині є звичайною сімейною практикою та сама по собі не свідчить про будь-які порушення.
122. Комісія вважає надані кандидатом пояснення та документи достатніми для усунення сумнівів, викладених ГРД у цій частині.
123. Стосовно відомостей, зазначених у майновій декларації за 2024 рік, кандидат пояснив, що під час її заповнення помилково зазначив некоректну інформацію щодо категорії та статусу посади, на яку претендує. За словами кандидата, ці неточності були наслідком неуважності під час заповнення окремих полів декларації та не були пов’язані з наміром приховати будь-які відомості або ввести в оману.
124. У зв’язку з тим, що допущені помилки кандидат виявив вже після спливу передбаченого Законом України «Про запобігання корупції» строку для подання виправленої декларації, він звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції із повідомленням про допущені неточності та причини їх виникнення для врахування під час проведення перевірки його декларації.
125. Кандидат звернув увагу, що не заперечує факту допущення помилок під час заповнення декларації, однак вважає, що вони мали виключно технічний характер, були наслідком неуважності та не були спрямовані на приховування будь-яких відомостей. За словами кандидата, він самостійно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про допущені неточності та причини їх виникнення.
126. Комісія враховує, що кандидат не заперечував факту допущення неточностей у майновій декларації за 2024 рік та після їх виявлення повідомив про це Національне агентство з питань запобігання корупції, виклавши причини допущених помилок для їх врахування під час проведення перевірки декларації. Комісія також бере до уваги, що під час подання наступної декларації аналогічних помилок кандидатом допущено не було.
127. Комісія зазначає, що подання достовірної та повної інформації у декларації є одним із основних обов’язків суб’єкта декларування. Кандидат є юристом із багаторічним досвідом професійної діяльності та претендує на зайняття посади судді апеляційного суду, а тому повинен виявляти підвищений рівень уважності та сумлінності під час виконання вимог законодавства у сфері фінансового контролю. Обставини, на які послався кандидат, пояснюють причини допущених неточностей, однак не спростовують факту їх наявності.
128. Водночас Комісія вважає, що наведені кандидатом обставини не свідчать про умисне порушення вимог фінансового контролю, однак підтверджують недостатній рівень сумлінності та уважності під час виконання обов'язків суб'єкта декларування, що є підставою для зниження його оцінки за показником «сумлінність» на 15 балів.
129. Стосовно виїздів за межі України в період дії воєнного стану кандидат повідомив, що поїздка у період з 26 серпня до 10 вересня 2023 року була здійснена в межах службового відрядження для проходження навчального курсу в Державі Ізраїль. За словами кандидата, саме службове відрядження було підставою для його пропуску через державний кордон. На підтвердження цього кандидат надав копію документа про відрядження, а також зазначив, що відповідний сертифікат уже подавався до Комісії під час заповнення анкети щодо показників особистої компетентності.
130. Щодо поїздки у період з 07 до 23 серпня 2024 року кандидат пояснив, що вона була сімейною подорожжю на відпочинок. За його словами, протягом усього періоду дії воєнного стану він мав законні підстави для виїзду за межі України, зумовлені ІНФОРМАЦІЯ_5.
131. Кандидат також звернув увагу, що зазначена поїздка була єдиною сімейною поїздкою на відпочинок за весь період дії воєнного стану. Крім того, за його словами, ІНФОРМАЦІЯ_6, у зв’язку з чим така поїздка відповідала рекомендаціям фахівців ІНФОРМАЦІЯ_7. На думку кандидата, підстави для виїзду повністю відповідали вимогам законодавства.
132. Комісія враховує надані кандидатом пояснення та підтвердні документи і зазначає, що вони підтверджують наявність у кандидата законних підстав для обох виїздів за межі України в період дії воєнного стану. Відомостей, які б свідчили про порушення кандидатом вимог законодавства або негативно характеризували його з точки зору критеріїв доброчесності чи професійної етики, Комісією не встановлено.
133. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Пастернаком Ю.Б., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики у 285 балів.

VIII. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

134. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Пастернак Ю.Б. у сукупності набрав 737,37 бала.

135. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

136. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Пастернака Ю.Б. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

137. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Пастернака Юрія Богдановича вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Пастернак Юрій Богданович набрав 737,37 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Пастернака Юрія Богдановича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                           Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                        Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                  Роман КИДИСЮК