Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Савченка Дениса Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дениса САВЧЕНКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Савченка Дениса Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою  1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Савченко Д.М. 19 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року №  84/ас-24 Савченка Д.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Савченко Д.М. _____ року народження, громадянин України.

У 1999 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Наукового ступеня, вченого звання не має.

Указом Президента України від 11 березня 2011 року № 281/2011 Савченка Д.М. призначено на посаду судді Сумського окружного адміністративного строком на п’ять років.

Указом Президента України від 07 листопада 2013 року №  619/2013 Савченка Д.М. переведено на посаду судді Харківського районного суду Харківської області в межах п’ятирічного строку.

Указом Президента України від 07 вересня 2018 року № 272/2018 Савченка Д.М. призначено на посаду судді Харківського районного суду Харківської області безстроково.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 15 років.

Савченко Д.М. проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 травня 2018 року № 772/ко-18 Савченка Д.М. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), у межах конкурсу. Савченка Д.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 8, 9 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація), у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). Савченка Д.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року №  87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Савченко Д.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	51,7	362,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	150
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	121

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 362,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Савченком Д.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.  

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Савченка Д.М.

Запити про надання відомостей стосовно Савченка Д.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Савченка Д.М. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією під час ухвалення цього рішення Комісії при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Савченка Д.М., до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап  «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Савченка Д.М. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Савченком Д.М. 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Савченку Д.М. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом Комісією призначено на 16 червня 2026 року.

До Комісії 11 червня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Савченка Д.М.

Членом Комісії – доповідачем запропоновано (лист від 11 червня 2026 року № 32 дпс-468/24/18) Савченку Д.М. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано електронну копію цього рішення.

Кандидатом 11 червня 2026 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Комісією 16 червня 2026 року проведено співбесіду із Савченком Д.М. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання  ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	20	20	20	19,75	41
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	22	21	21	21	21,25

Надана Савченком Д.М. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бал із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Савченком Д.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	11	11	11	10,75	41,75
	Ефективна взаємодія	10	10	10	10	10
	Стійкість мотивації	10	10	11	11	10,5
	Емоційна стійкість	10	11	11	10	10,5

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,75 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Савченка Д.М. критеріям професійної етики та доброчесності.

Однак Комісія звертає увагу на таке.

Як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Савченка Д.М., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час його кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).

Савченко Д.М. надіслав до Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених в інформації ГРД.

Комісією під час співбесіди 16 червня 2026 року з кандидатом обговорено обставини, викладені в інформації ГРД, а також інформацію, яка викликала запитання у членів Комісії, та встановлено таке.

В інформації ГРД зазначено, що 26 липня 2016 року кандидат, його дружина та теща набули у спільну часткову власність (по 1/3 кожному) житловий будинок загальною площею 289 кв.м та земельну ділянку загальною площею 1500 кв.м у місті Харкові. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2016 рік кандидат зазначив вартість будинку 750 000 грн, а земельної ділянки – 200 000 грн. Водночас згідно з архівною інформацією щодо оголошень про продаж нерухомості в місті Харкові в 2016 році, розміщених у соціальній мережі «Facebook», вартість аналогічних житлових будинків була суттєво вищою. На думку ГРД, наявна інформація дає підстави для обґрунтованого сумніву щодо відповідності задекларованої кандидатом вартості житлового будинку його ринковій ціні на момент придбання.

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснив, що придбання житлового будинку здійснено за 750 000 грн, а земельної ділянки – за 200 000 грн, тобто за 950 000 грн, що еквівалентно сумі близько 38 000 дол. США (за курсом НБУ станом на 26 липня 2016 року). Зазначена вартість відповідала результатам незалежної оцінки, проведеної на момент укладення договорів, згідно з якою будинок оцінено у 748 316 грн, а земельну ділянку – у 149 360 грн. На підтвердження вказаних обставин кандидат надав копії договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 26 липня 2016 року.

Савченко Д.М. також зазначив, що придбання будинку та земельної ділянки здійснювалося за вартістю, яка відповідала ринковій, а твердження ГРД про можливе заниження ціни придбання є необґрунтованим. Вартість будинку обумовлювалася його технічним станом та місцем розташування. Зокрема, будинок 1993 року побудови на момент придбання перебував у стані, що потребував значних ремонтних робіт і модернізації інженерних систем. Крім того, він розташований на околиці міста, в районі з недостатньо розвиненою транспортною та соціальною інфраструктурою.

Крім того, кандидат просив враховувати, що ціни на нерухомість залежать від багатьох факторів, зокрема індивідуальних очікувань продавця та результатів переговорів сторін. Зазначений будинок тривалий час перебував у продажу, а його початкова ціна була вищою, проте в результаті переговорів вони погодили остаточну вартість у розмірі 38 000 дол. США, що відповідало ринковим цінам на нерухомість на той момент.

Оцінюючи обставини, викладені в інформації ГРД, та пояснення кандидата, Комісія враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, що придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів, саме по собі не вказує на недоброчесність судді, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від  14  листопада 2024 року, справа № 990/139/24).

Проаналізувавши пояснення кандидата та подані ним документи, Комісія констатує, що Савченком Д.М. надано докази на обґрунтування ціни придбаного нерухомого майна.

Згідно з пунктами 2.1 договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 26 липня 2016 року сторони узгодили ціну житлового будинку в сумі 750 000 грн, а земельної ділянки – 200 000 грн, тобто за 950 000 грн, що за комерційним курсом на день укладення цих договорів в еквівалентні становить 38 000 дол. США. Ці договори купівлі- продажу є двосторонніми, підписаними сторонами, які досягли згоди щодо їх істотних умов (серед яких є і ціна), на сьогодні є чинними та ніким не оспорюються.

Таким чином, ціна житлового будинку в розмірі 750 000 грн та земельної ділянки в розмірі 200 000 грн найбільш ймовірно відповідала волевиявленню сторін.

Тому Комісія визнає недостатньо обґрунтованими сумніви ГРД щодо заниження ціни придбаного родиною кандидата житлового будинку та земельної ділянки в 2016 році.

В інформації ГРД також зазначено, що кандидат ухвалював рішення під час проходження періодичного навчання: 28 листопада 2014 року – 7 судових рішень; 02 листопада 2018 року – 14 судових рішень; 01 березня 2019 року – 12 судових рішень. На думку ГРД, кількість судових рішень, ухвалених кандидатом у періоди проходження навчання, викликає обґрунтовані сумніви щодо реальної можливості поєднання значного судового навантаження з повноцінним і якісним засвоєнням навчальних програм.

Стосовно постановлення судових рішень у період перебування на навчанні кандидат пояснив, що в зазначені дати він брав участь у семінарах, організованих Харківським регіональним відділенням Національної школи суддів України, які проводилися в приміщенні апеляційного суду Харківської області. Такі семінари зазвичай тривали з 10:00 години до 13:30–14:00 години, що давало можливість після їх завершення повернутися до Харківського районного суду Харківської області та виконувати службові обов’язки. Час у дорозі між судами становив близько 20 хвилин, тому накази про відрядження та виключення його з автоматизованого розподілу справ на ці дні не видавалися.

Стосовно сумнів у ГРД щодо можливості поєднання навчання зі здійсненням правосуддя кандидат вказав, що аналіз судових рішень, ухвалених ним у вказані дати, свідчить про відсутність надмірного навантаження. Більшість із них становили ухвали та постанови процесуального характеру, постановлені без проведення судових засідань або без участі учасників справи.

На запит Комісії від Харківського районного суду Харківської області надійшла інформація про періоди відсутності на робочому місці у зв’язку з перебуванням у відпустці, відрядженні, тимчасовою непрацездатністю судді Савченка Д.М. Згідно з отриманими відомостями Савченко Д.М. не перебував у відрядженні під час проходження навчання 28 листопада 2014 року, 02 листопада 2018 року та 01 березня 2019 року. За таких обставин відсутні підстави вважати, що кандидат одночасно перебував у відрядженні та здійснював правосуддя.

Комісія зауважує, що здійснення суддями правосуддя в період проходження навчання за відсутності наказу про їх відрядження може викликати певні сумніви щодо фактичного проходження такого навчання та належного виконання відповідних заходів професійної підготовки.

Комісія враховує пояснення кандидата щодо обставин здійснення ним правосуддя в дні проходження навчання. З метою перевірки наведених доводів Комісією було проаналізовано судові рішення, ухвалені кандидатом у відповідні дати. За результатами такого аналізу встановлено, що більшість із них становили ухвали та постанови процесуального характеру, прийняті без проведення судових засідань або без участі учасників справи, що узгоджується з відповідними поясненнями кандидата.

З огляду на надані кандидатом пояснення, результати аналізу ухвалених ним судових рішень та отриману з Харківського районного суду Харківської області інформацію, Комісія не встановила обставин, які б свідчили про неможливість поєднання кандидатом виконання службових обов’язків із проходженням відповідних заходів професійної підготовки у вказані дні. У зв’язку з цим Комісія вважає сумніви ГРД у цій частині спростованими.

ГРД також звернула увагу на те, що згідно з даними декларацій за 2013–2021 роки кандидат та його дружина користувалися автомобілями марки «Kia Ceed» 2007 року випуску та марки «Hyundai Getz» 2005 року випуску, власником яких була теща кандидата. На думку ГРД, тривале користування кандидатом та членами його сім’ї транспортними засобами, зареєстрованими на тещу кандидата, може викликати обґрунтовані сумніви щодо реального характеру таких правовідносин.

Крім того, автомобіль марки «Kia Ceed» 2007 року випуску, який перебував у користуванні кандидата з 18 лютого 2012 року, не був відображений в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – паперова декларація) за 2012 рік.

Стосовно цієї інформації Савченко Д.М. надав ГРД та Комісії письмові пояснення, у яких зазначив, що автомобіль марки «Hyundai Getz» 2005 року випуску був придбаний на ім’я його тещі 15 лютого 2011 року, тобто до його призначення на посаду судді. Автомобілем періодично користувалася дружина кандидата, що було відображено в деклараціях за 2018–2019 роки. Автомобіль було придбано для потреб сім’ї у зв’язку з наявністю у тещі земельної ділянки в Дергачівському районі Харківської області, яку вона обробляла разом із чоловіком. Оскільки обоє не мали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, то автомобіль використовувався періодично дружиною кандидата для перевезення батьків, зокрема, до зазначеної земельної ділянки. Також кандидат зазначив, що автомобіль було придбано за спільні кошти тещі та тестя.

Стосовно обставин придбання автомобіля марки «Kia Ceed» 2007 року випуску кандидат пояснив, що транспортний засіб було придбано за рахунок заощаджень його тещі та тестя, а також частково за рахунок коштів, отриманих ним від продажу належного йому автомобіля марки «Daewoo Matiz» у 2011 році. Оскільки основну частину вартості автомобіля сплатили теща та тесть, за взаємною домовленістю його було зареєстровано на ім’я тещі кандидата. Водночас вказаним автомобілем фактично користувався він, що ним було належним чином відображено в деклараціях за 2013–2021 роки.

Оцінивши письмові та усні пояснення кандидата, Комісія дійшла висновку, що користування кандидатом та членами його сім’ї транспортними засобами, зареєстрованими на тещу, було належним чином задеклароване та обумовлене сімейними обставинами. Комісія не вбачає достатніх підстав для висновку, що реєстрація зазначених транспортних засобів на ім’я тещі кандидата була спрямована на приховування фактичного права власності кандидата або членів його сім’ї на це майно.

Стосовно невідображення в паперовій декларації за 2012 рік права користування автомобілем марки «Kia Ceed» 2007 року випуску кандидат вказав, що у зв’язку з давністю події не може достовірно пояснити причини, що призвели до невнесення відповідних відомостей до декларації. Ймовірно, це було зумовлено тим, що зазначена декларація подавалася вперше, а на той час норми Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та відповідні роз’яснення не містили достатньо детальних вимог щодо відображення права користування транспортними засобами.

Крім того, кандидат зазначив, що в 2012 році користування цим автомобілем було непостійним, що також могло вплинути на відсутність відповідних відомостей у декларації. Починаючи з 2013 року, у зв’язку з регулярним користуванням зазначеним транспортним засобом інформація про нього систематично відображалася в наступних деклараціях.

Ураховуючи відсутність інформації про постійне користування кандидатом автомобілем марки «Kia Ceed» 2007 року випуску в 2012 році, відображення цього транспортного засобу в паперових деклараціях за 2013–2015 роки та в деклараціях за 2015–2021 роки, а також те, що паперова декларація за 2012 рік була першою декларацією, поданою кандидатом, Комісія вважає його пояснення прийнятними.

Також під час підготовки до співбесіди з Савченком Д.М. Комісією за результатами дослідження паперових декларацій за 2013–2015 роки та декларацій за 2015–2025 роки встановлено, що кандидатом не задекларованого жодного об’єкта нерухомого майна, що перебував у його користуванні та був місцем його фактичного проживання у період  2015– 2017 років, а також об’єктів нерухомого майна, що перебували в користуванні членів його сім’ї (дітей) та були місцем їх фактичного проживання в період 2013–2025 років.

Так, у деклараціях за 2015–2017 роки в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» як місце фактичного проживання або поштова адреса для листування із Національним агентством з питань запобігання корупції Савченком Д.М. зазначена адреса: м.  Харків, АДРЕСА_1. Водночас у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларацій за цей період відомості про право користування зазначеним об’єктом нерухомості не відображені.

Також у паперових деклараціях за 2013–2015 роки та деклараціях за 2015–2025 роки відсутнє задеклароване місце проживання дітей кандидата, зокрема не задекларовано право користування ними квартирами за адресами: м. Харків, АДРЕСА_2; м. Харків, АДРЕСА_1, та будинком за адресою: м. Харків, АДРЕСА_3, де мешкав кандидат разом із членами своєї сім’ї упродовж відповідних періодів.

Кандидат пояснив, що в 2016 році він разом із сім’єю продав квартиру та придбав житловий будинок у місті Харкові. У період з 2016 до 2018 року у придбаному будинку проводилися ремонтні роботи, у зв’язку з чим сім’я тимчасово проживала у квартирі за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, яка належить його тещі. Кандидат визнав, що помилково не відобразив у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларацій за 2015–2017 роки відомості про право користування зазначеною квартирою. Водночас факт користування цією квартирою ним відображено в деклараціях за 2015–2017 роки в розділі  2.1  «Інформація про суб’єкта декларування» як місце фактичного проживання або поштова адреса для листування із Національним агентством з питань запобігання корупції. Це, на думку кандидата, свідчить про те, що він не мав наміру приховувати або не декларувати такий об’єкт нерухомості в деклараціях за відповідний період.

Стосовно незазначення в паперових деклараціях за 2013–2015 роки та деклараціях за  2015–2025 роки об’єктів нерухомого майна, які перебували в користуванні членів його сім’ї  (дітей) та були місцем їх фактичного проживання, кандидат пояснив, що це сталося внаслідок помилки. За словами Савченка Д.М., така ситуація була зумовлена недостатнім розумінням окремих вимог антикорупційного законодавства щодо порядку декларування. Він виходив із того, що об’єкт нерухомості, у якому він проживав разом із членами своєї сім’ї, вже був задекларований у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» як такий, що перебуває на праві спільної сумісної власності кандидата, його дружини та тещі, а тому не потребував додаткового відображення як об’єкт, що перебуває в користуванні дітей. Кандидат наголосив, що не мав наміру приховувати зазначені відомості, а допущені неточності були наслідком помилкового розуміння вимог декларування. Також він зазначив, що надалі більш уважно ставитиметься до заповнення декларацій та враховуватиме всі вимоги законодавства щодо відображення майна і прав користування ним.

Комісія бере до уваги пояснення Савченка Д.М., проте звертає увагу на таке.

Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від  07 квітня 2011 року № 3206-VI, чинного на момент подання паперових декларацій за 2012–2014 роки, суб’єкти декларування зобов’язані були подавати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру з повним і достовірним відображенням інформації про наявні в них права на майно. Вказаним нормативно-правовим актом затверджено форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, яка містила примітку з 14 пунктів щодо порядку її заповнення.

Зокрема, затвердженою формою паперової декларації в розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» безпосередньо зазначено, що підлягає декларуванню «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта (членів його сім’ї), та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним», у пункті 31 передбачено подання відомостей про такі об’єкти, як квартири.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Тобто із вказаної норми випливає, що суб’єкт декларування зобов’язаний зазначати в декларації всі об’єкти нерухомості, які перебувають у його користуванні чи членів його сім’ї, незалежно від наявності правових підстав для такого користування. 

У пункті 79 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агентства від  13  листопада 2023 року № 4 (далі – Роз’яснення) зазначено, що за загальним правилом необхідно зазначати відомості про об’єкт нерухомості, який є фактичним місцем проживання. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації необхідно зазначити відомості про об’єкт нерухомості, який використовувався суб’єктом декларування та членами його сім’ї для проживання на кінець звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або не менше половини днів звітного періоду, незалежно від того, чи зазначалися відомості про цей об’єкт у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації.

Згідно з пунктом 87 Роз’яснення суб’єкту декларування необхідно зазначати відомості про користування членом сім’ї об’єктом нерухомості, власником якого є суб’єкт декларування, або навпаки.

Отже, обов’язок декларування охоплює не лише об’єкти нерухомості, які належать/належали суб’єкту декларування чи членам його сім’ї, але й об’єкти, якими володіють та/або користуються він та члени його сім’ї.

Комісією встановлено, що кандидат не дотримався вказаних вимог, оскільки при заповненні декларацій за 2015–2017 роки не зазначив у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» об’єкт нерухомості, який перебував у його фактичному користуванні, а також у паперових деклараціях за 2013–2015 роки та деклараціях за 2015–2025 роки не відобразив жодного об’єкта нерухомості, що перебував у користуванні членів його сім’ї (дітей) та був місцем їх фактичного проживання.

Проаналізувавши надані кандидатом пояснення стосовно недекларування в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларацій за 2015–2017 роки відомостей про квартиру, що перебувала в його користуванні протягом цього періоду, а також щодо невідображення в паперових деклараціях за 2013–2015 роки та деклараціях за 2015–2025 роки об’єктів нерухомості, якими користувалися члени його сім’ї (діти), Комісія вважає їх достатніми для спростування сумніву щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Такий висновок ґрунтується на тому, що відомості про фактичне місце проживання кандидатом були вказані в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларацій за 2015–2017 роки. Крім того, у паперових деклараціях за 2013–2015 роки та в деклараціях за 2015–2025 роки кандидат відображав квартиру та будинок, у яких проживав разом із членами своєї сім’ї, у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» та розділі 3 «Об’єкти нерухомості» відповідних декларацій як об’єкти нерухомого майна, що належали на праві власності йому чи членам його родини. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».

У інформації ГРД також зазначила, що в деклараціях за 2015–2020 роки Савченко Д.М. не декларував своє членство в Національній асоціації адвокатів України.

Савченко Д.М. під час співбесіди та в письмових поясненнях вказав, що в 2007 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, проте з 12 листопада 2012 року це право зупинено на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв’язку з наявністю обставин несумісності, а саме призначенням на посаду судді в березні 2011 року. З огляду на зупинення права на заняття адвокатською діяльністю в деклараціях за 2015–2020 роки він не зазначав відомостей про членство в Національній асоціації адвокатів України, помилково вважаючи, що після призначення на посаду судді та зупинення права на заняття адвокатською діяльністю більше не є членом цієї професійної організації. Надалі, детально ознайомившись із Роз’ясненнями Національного агентства, він зрозумів, що допустив помилку, оскільки відомості про членство в Національній асоціації адвокатів України підлягають декларуванню незалежно від зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Того ж дня, 13 листопада 2023 року, ним було подано виправлену декларацію за 2021 рік, у якій зазначено відповідні відомості щодо членства в Національній асоціації адвокатів України. Указав, що не мав умислу та наміру приховувати інформацію про те, що він має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України Савченко Д.М. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1490, видане 10 жовтня 2007 року Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, яке зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 12 листопада 2012 року на підставі повідомлення адвоката про існування обставин несумісності.

Частиною шостою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» Савченко Д.М. зобов’язаний зазначати відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Однак у деклараціях за 2015–2020 роки зазначена інформація відсутня. Під час співбесіди Савченко Д.М. вказав, що підстав для умисного приховування цих фактів він не мав, а помилково вважав, що він не належить до членів Національної асоціації адвокатів України, оскільки право на заняття адвокатською діяльністю зупинено, а тому відповідні відомості і не декларував.

Отже, встановлені обставини свідчать, що Савченко Д.М. не вказав в деклараціях за  2015–2020 роки інформацію про членство в Національній асоціації адвокатів України, що формально є порушенням вимог антикорупційного законодавства.

Водночас Комісія враховує, що право кандидата на заняття адвокатською діяльністю було зупинено ще у 2012 році у зв’язку з наявністю обставин несумісності, а саме призначенням на посаду судді в березні 2011 року, адвокатська діяльність ним з цього часу не здійснювалася, а незазначення відповідних відомостей було зумовлене помилковим розумінням вимог декларування, кандидат надалі самостійно виправ допущену помилку.

Комісія вважає, що допущення Савченком Д.М. вказаного порушення несе характер менш суттєвого за показником «сумлінність» та може бути враховано при встановленні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

Комісія, оцінивши наведені обставини у їх сукупності та з урахуванням кількості допущених кандидатом помилок і порушень під час декларування, доходить висновку, що, хоча встановлені факти окремо не свідчать про умисне приховування інформації, подання завідомо неправдивих відомостей чи інші істотні порушення вимог законодавства у сфері фінансового контролю, вони характеризують ставлення кандидата до виконання обов’язків, пов’язаних із декларуванням.

Комісія звертає увагу, що від судді як носія публічної влади очікується підвищений рівень уважності, послідовності та сумлінності під час відображення відомостей в офіційних документах. У діях кандидата встановлено випадки застосування підходів, які не узгоджувалися з актуальними роз’ясненнями Національного агентства.

На думку Комісії, викладене свідчить про недостатньо сумлінне ставлення кандидата до виконання обов’язків щодо належного декларування. З огляду на це Комісія враховує зазначені обставини під час оцінювання кандидата за показником «сумлінність» критерію доброчесності та професійної етики та знижує його оцінку за цим показником на 15 балів.

Окрім наведених вище порушень правил декларування, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання встановлено й інші випадки недотримання кандидатом вимог законодавства у сфері фінансового контролю, які полягають у такому.

Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – ДРФО) дружина кандидата отримала такі доходи:

• у 2013 році від видавництва «Право» – роялті в розмірі 1 027 грн;
• у 2015 році від видавництва «Право» – роялті в розмірі 1 020 грн;
• у 2017 році від профспілкової організації Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого – дохід у розмірі 1 500 грн у вигляді вартості путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування в Україні;
• у 2018 році від Харківського національного університету мистецтв (далі – ХНУМ) – 2  470  грн у вигляді благодійної (у тому числі гуманітарної) допомоги та 2 030 грн у вигляді додаткового блага.

Водночас у деклараціях за 2013, 2015, 2017 та 2018 роки відомості про зазначені доходи дружини Савченком Д.М. не були задекларовані.

Крім того, відповідно до відомостей з ДРФО, син кандидата отримав від благодійної організації «Обдарованість-27» дохід у вигляді благодійної (у тому числі гуманітарної) допомоги: у 2014 році – 1 700 грн; у 2015 році – 1 700 грн; у 2016 році – 1 900 грн. Водночас у деклараціях за 2014, 2015 та 2016 роки відомості про зазначені доходи сина Савченком Д.М. не були задекларовані.

Також Комісією виявлено, що в декларації за 2018 рік у розділі 10 «Нематеріальні активи» Савченком Д.М. задекларовано належні його дружині авторські права на базу даних «Навчальний електронно-інформаційний комплекс з української літератури», право на яку виникло 22 червня 2017 року. Водночас у декларації за 2017 рік у розділі 10 «Нематеріальні активи» відомості про наявність у його дружини зазначених авторських прав відсутні.

Під час співбесіди Савченко Д.М. пояснив, що дохід, отриманий його дружиною від видавництва «Право» у вигляді роялті, становив авторську винагороду за видання підручників, співавтором яких вона була. За словами кандидата, дружина не повідомила йому про отримання зазначених виплат, у зв’язку з чим ці доходи не були відображені ним в деклараціях.

Стосовно незазначення в декларації за 2017 рік доходу дружини, одержаного від Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого у вигляді вартості путівки на оздоровлення, кандидат вказав, що його дружина скористалася правом на придбання пільгової путівки до відомчого санаторію. Пільгова частина її вартості була оформлена роботодавцем як дохід, про що ні кандидат, ні його дружина не були обізнані, оскільки фактично грошових коштів вона не отримувала та вважала, що придбала путівку за пільговою ціною. У зв’язку з цим зазначений дохід не був відображений у декларації за 2017 рік.

Стосовно невідображення в декларації за 2018 рік доходів дружини, отриманих за місцем роботи в ХНУМ, а саме 2 470 грн благодійної допомоги та 2 030 грн додаткового блага, кандидат пояснив, що про наявність зазначених виплат він та його дружина дізналися лише після отримання запиту Комісії. Вказані суми були нараховані роботодавцем у складі доходу дружини, однак у виданій їй довідці про заробітну плату за 2018 рік окремо не відображалися, а будь-які документи щодо їх нарахування чи виплати дружині не надавалися. З огляду на це кандидат не мав інформації про зазначені доходи, тому не відобразив їх у декларації.

Стосовно незазначення в деклараціях за 2014, 2015 та 2016 роки відомостей про доходи сина, отримані від благодійної організації «Обдарованість-27», кандидат зазначив, що його син навчався у фізико-математичному ліцеї та брав участь у предметних олімпіадах. Частина витрат, пов’язаних із такими поїздками, фінансувалася через зазначену благодійну організацію. Кошти безпосередньо ні сину, ні членам сім’ї не виплачувалися, а будь-яких документів чи повідомлень про отримання відповідного доходу вони не отримували. За таких обставин кандидат не знав про наявність у сина зазначених доходів, тому не відобразив їх у деклараціях.

Під час засідання кандидат визнав, що не вжив достатніх заходів для перевірки відомостей з ДРФО щодо доходів членів своєї сім’ї перед поданням декларацій, що було недоліком. Водночас він наголосив, що на момент подання декларацій був переконаний, що задекларував усі доходи членів сім’ї, про які йому було відомо, та просив врахувати відсутність наміру приховати будь-яку інформацію чи подати недостовірні відомості.

Також Савченко Д.М. зазначив, що з метою забезпечення повноти та достовірності декларування впродовж останніх років перед поданням декларацій він в обов’язковому порядку отримує через Електронний кабінет платника податків відомості з ДРФО як щодо власних доходів, так і щодо доходів членів своєї сім’ї, що унеможливлює виникнення подібних ситуацій у майбутньому.

Стосовно незазначення в розділі 10 «Нематеріальні активи» декларації за 2017 рік відомостей про належні дружині кандидата авторські права на «Базу даних «Навчальний електронно-інформаційний комплекс з української культури» кандидат пояснив, що Свідоцтво про реєстрацію авторського права на зазначений твір № 72347 від 22 червня 2017  року було фактично отримано його дружиною за місцем роботи в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого лише у 2018 році, тобто вже після подання ним декларації за 2017 рік. Після того, як йому стало відомо про наявність зазначеного нематеріального активу, відповідні відомості були відображені ним у розділі  10  «Нематеріальні активи» декларації за 2018 рік. Таким чином, незазначення цих відомостей у декларації за 2017 рік було зумовлено відсутністю в кандидата на момент її подання інформації про отримання дружиною свідоцтва про реєстрацію авторського права та не мало на меті приховування відповідних відомостей.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від  07 квітня 2011 року № 3206-VI, чинного на момент подачі паперової декларації за  2013 рік, суб’єкти декларування зобов’язані були подавати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру з повним і достовірним відображенням інформації про отримані доходи як суб’єктом декларування, так і членами його сім’ї. Вказаним нормативно-правовим актом затверджено форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, яка містила розділ ІІ «Відомості про доходи», у якому зазначалися відомості про доходи, одержані декларантом (членами сім’ї декларанта), з усіх джерел в Україні та з джерел за межами України у звітному році. До таких відомостей, зокрема, включаються: заробітна плата, премії, надбавки, винагороди, пенсії, стипендії, а також інші доходи, перелічені в позиціях 6-19. Ті доходи, що не перелічені у по­зиціях 6-19, вносяться до позиції 20.

Відповідно до пункту сьомого частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент подання декларації за 2014–2018 роки) у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.

У пункті 6 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент подання декларації за 2017 рік) у декларації зазначаються відомості про нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті. До відомостей щодо нематеріальних активів включаються дані про вид та характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також про дату виникнення права на них.

Згідно з пунктом 44 Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3 (чинного на час подання декларації за 2017 рік), під нематеріальними активами розуміються об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті (патент на винахід, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, права на топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо), а також право на використання надр чи інших природних ресурсів тощо. Під нематеріальним активом слід також розуміти ліцензії на право користування об’єктами інтелектуальної власності, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї.

Комісією встановлено, що кандидат не дотримався вказаних вимог антикорупційного законодавства в повній мірі.

Комісія сприймає пояснення кандидата стосовно недекларування в декларації за  2017  рік відомостей про належні дружині кандидата авторські права на підставі Свідоцтва про реєстрацію авторського права № 72347 від 22 червня 2017  року, як правдиві, констатує відсутність в діях умислу, що підтверджує відображення відповідних відомостей у наступних звітних періодах.

Водночас Комісія критично сприймає пояснення кандидата щодо незазначення в деклараціях за 2013–2018 роки відомостей про отримані доходи його членів сім’ї (дружиною та сином), зокрема, у вигляді роялті, вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування в Україні, благодійної допомоги, а також додаткового блага у відповідні звітні періоди, оскільки кандидат повинен докладати всіх можливих зусиль для належної обізнаності щодо його майнового стану та майнового стану членів своєї сім’ї та неухильно дотримуватися правил декларування.

Крім того, Комісія зауважує, що отримання відомостей про доходи членів сім’ї не становило об’єктивних перешкод для Савченка Д.М., особливо починаючи з 2017 року. Так, наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» в Україні запроваджено порядок та процедуру надання (отримання) інформації про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що накопичується у Державному реєстрі відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску згідно зі статтею 51 глави 2, підпунктом 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України.

Такі відомості надаються безоплатно контролюючим органом за зверненням фізичної особи – платника податків або її представника, і підтверджують наявність чи відсутність відповідних даних про особу в Реєстрі.

Отже, проявивши ініціативу та доклавши більше зусиль, Савченко Д.М. мав можливість отримати достовірну інформацію про всі види доходів дружини та сина, отриманих ними в період з 2013 року до 2018 року, проте обрав варіант подання паперових декларацій за 2013–2014 роки та декларації за 2015–2018 роки без зазначення таких доходів. Виявлені розбіжності свідчать про несумлінний підхід та ймовірну неповну обізнаність із вимогами декларування на момент подання декларації.

Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як об’єкт підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю.

Показник сумлінності критерію доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, який суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.

Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи поведінки суддів) суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

Статтею 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (чинний на момент подання декларації паперових декларацій та декларацій за 2015–2018 роки) передбачено, що суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Згідно зі статтею 18 цього Кодексу суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

Комісія враховує надані кандидатом пояснення, які підтверджують відсутність умислу та свідчать про готовність надалі дотримуватися вимог декларування. Однак такі пояснення не спростовують факту системності помилок, що впливає на оцінку сумлінності.

Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування (частина сьома статті 54, пункт 6 частина сьома статті 56 Закону). Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх кількість свідчить не лише про недостатню уважність під час заповнення офіційних документів, а й про невжиття кандидатом усіх необхідних та розумно очікуваних заходів для забезпечення повноти, точності та достовірності відомостей, внесених до декларацій. З огляду на це Комісія вважає за необхідне врахувати зазначені обставини під час оцінювання кандидата за показником сумлінності та розглянути питання про зменшення балів з урахуванням сукупності допущених несуттєвих порушень.

Під час закритого обговорення Комісія у складі колегії одноголосно вирішила, що зазначені обставини становлять сукупність несуттєвих обставин, за які може бути знижено 15  балів за показником «сумлінність» за критеріями професійної етики та доброчесності.

Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Савченка Д.М. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Відповідну інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

Стосовно інших обставин, обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Савченком Д.М. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	51,7	362,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	150
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	121
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,75	41
	Безперервний розвиток	21,25
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,75	41,75
	Ефективна взаємодія	10
	Стійкість мотивації	10,5
	Емоційна стійкість	10,5
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	715,45

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Савченко Д.М. у сукупності набрав 715,45 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Савченка Дениса Михайловича вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Савченко Денис Михайлович набрав 715,45 бала.

Визнати Савченка Дениса Михайловича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                           Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                       Ярослав ДУХ

                                                                                                                 Ігор КУШНІР

                                                                                                                 Володимир ЛУГАНСЬКИЙ