Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Валентини ТІМОНОВОЇ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тімонової Валентини Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Тімонова Валентина Миколаївна, дата народження – ______________ року, громадянка України.
У 1995 році Тімонова В.М. закінчила Національну юридичну академію України, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серія ЛД ВЕ № 003742 від 31 травня 1995 року).
Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.
Професійну діяльність розпочала на посаді стажиста судді (з 10 липня 1995 року до 17 лютого 1997 року), помічника голови суду (з 17 лютого 1997 року до 12 листопада 1997 року) та секретаря суду Балаклійського районного суду Харківської області (з 12 листопада 1997 року до 01 березня 1999 року). Працювала державним виконавцем Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Харківської області (з 01 березня 1999 року до 08 липня 2002 року).
Указом Президента України від 06 червня 2002 року № 513/2002 Тімонову В.М. призначено на посаду судді Балаклійського районного суду Харківської області строком на п’ять років.
Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 10 квітня 2008 року № 260-VI, Тімонову В.М. обрано на посаду судді Балаклійського районного суду Харківської області безстроково.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді зокрема Тімонової В,М.
Кваліфікаційне оцінювання судді Тімонової В.М. не закінчено.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22 територіальну підсудність судових справ окремих судів, зокрема Балаклійського районного суду Харківської області, визначено Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Рішенням Голови Верховного Суду від 06 червня 2022 року № 202/0/149-22 суддю Балаклійського районного суду Харківської області Тімонову В.М. відряджено до Камінь-Каширського районного суду Волинської області для здійснення правосуддя з 07 червня 2022 року.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2023 року № 399/0/15-23 з 01 травня 2023 року змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Балаклійського районного суду Харківської області шляхом передачі її Комінтернівському районному суду міста Харкова.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 травня 2023 року № 493/0/15-23 відновлено з 01 червня 2023 року роботу Балаклійського районного суду Харківської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженням Голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9‑22 та рішенням Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2023 року № 399/0/15-23.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2023 року № 826/0/15-23 достроково закінчено відрядження судді Балаклійського районного суду Харківської області Тімонової В.М. до Камінь-Каширського районного суду Волинської області з 28 серпня 2023 року.
Інформація про зайняття суддею Тімоновою В.М. адміністративних посад.
На підставі рішення Вищої ради юстиції від 18 жовтня 2011 року № 732/0/15-11 Тімонова В.М. займала посаду заступника голови Балаклійського районного суду Харківської області з 18 жовтня 2011 року до 18 жовтня 2016 року.
На підставі рішення зборів суддів від 15 квітня 2014 року № 2 Тімонова В.М. займала посаду заступника голови Балаклійського районного суду Харківської області з 15 квітня 2014 року до 14 квітня 2015 року.
На підставі наказу виконувача обов’язки голови Балаклійського районного суду Харківської області від 29 серпня 2023 року № 02-41/23 Тімонова В.М. приступила до виконання обов’язків голови Балаклійського районного суду Харківської області з 29 серпня 2023 року як така, що має більший стаж роботи на посаді судді.
До інших органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції Тімонова В.М. не обиралася.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Тімонова В.М. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Згідно з протоколом розподілу між членами Комісії від 01 січня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Пасічника А.В.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Тімонову В.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Тімонову В.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року №9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Тімонову В.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Тімонову В.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Луганського В.І.
Рішенням Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кушніра І.В.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Тімонової В.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 19 січня 2026 року № 21.2-11/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Тімоновій В.М. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 5 проведено 16 червня 2026 року співбесіду із кандидаткою Тімоновою В.М., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, усні та письмові пояснення кандидатки, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо неї, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Тімонова В.М. набрала 147 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Тімонова В.М. набрала 43 бали.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Тімонова В.М. набрала 116 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидатка Тімонова В.М. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Тімоновою В.М. кваліфікаційного іспиту становить 346 балів, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Тімоновій В.М. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 14 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидатки.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість» та «відповідальність» (18, 18, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 18,5; безперервний розвиток (19, 19, 18, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 19; загальний бал за критерій – 37,5.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з Тімоновою В.М., а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидатка підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення Тімонової В.М. та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 10, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,5; ефективна взаємодія (9, 10, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,25; стійкість мотивації (9, 9, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,25; емоційна стійкість (10, 9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,5; загальний бал за критерій – 37,5.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з Тімоновою В.М., а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидатка відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 08 квітня 2026 року надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата на посаду судді Тімонової В.М.
Указане рішення ГРД з усіма додатками до нього надіслано кандидату 08 травня 2026 року.
Крім того, 10 червня 2026 року кандидату надіслано запит Комісії про надання пояснень щодо переліку питань, які виникли під час дослідження досьє.
Комісії Тімонова В.М. 11 червня 2026 року надіслала письмові пояснення.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені в рішенні ГРД.
У пункті 1 наданої Комісії інформації ГРД зазначено, що рішенням Голови Верховного Суду від 06 червня 2022 року Тімонову В.М. було відряджено для здійснення правосуддя до Камінь-Каширського районного суду Волинської області. Надалі рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2023 року зазначене відрядження було достроково припинено.
У період відрядження в щорічних майнових деклараціях за 2022 та 2023 роки кандидатка відображала користування земельною ділянкою та домоволодінням, розташованими у місті Камінь-Каширський. Як вид права зазначено «інше право користування» з уточненням «інший тип: безоплатна передача майна». Власником задекларованого нерухомого майна є фізична особа ОСОБА_1.
Водночас у відповідних майнових деклараціях відсутні відомості про площу житлового будинку та земельної ділянки – у відповідних графах зазначено «Не відомо».
Вказані обставини потребують додаткового уточнення, зокрема щодо правових підстав безоплатного користування (наявності чи відсутності договору, строку користування, інших істотних умов), характеру взаємовідносин із власником майна, а також причин незазначення в майнових деклараціях відомостей про площу будинку та земельної ділянки.
Під час засідання колегії Комісії та в письмових поясненнях Тімонова В.М. пояснила, що з 14 червня 2022 року була відряджена до Камінь-Каширського районного суду Волинської області. Оскільки це місто розташоване на відстані 40 км від місця проживання сестри чоловіка їй довелося тимчасово винаймати житло в ньому. Пояснила, що Камінь-Каширський – це невелике містечко, ціни на оренду житла в ньому низькі.
Власники нерухомого майна, які надали кандидатці житло в безоплатне користування, були друзями сестри її чоловіка та вони підтримують дружні стосунки, оскільки у Волинській області проживає сестра чоловіка кандидатки, яку з 2009 року вони постійно відвідують. Ця сім’я запропонувала пожити в них без орендної плати, а оплата здійснювалась тільки за газ та світло. Зазначає, що вказане житло було недалеко від роботи.
Водночас пояснила, що власники житла скористалися державною програмою компенсації витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб.
Кандидатка також пояснила, що не зазначила конкретних квадратних метрів у майнових деклараціях, оскільки займала лише одну кімнату. Іншими приміщеннями (ванною, туалетом, коридором та кухнею) вона користувалася спільно з господарями, тому виокремити площу, що перебувала в її користуванні, було неможливо.
Стосовно земельної ділянки Тімонова В.М. зазначила, що це була велика спільна територія, де господарі мали свій окремий будинок, а вона проживала в іншому. Визначити межі або конкретну площу частини ділянки, якою вона безпосередньо користувалася, також було неможливо.
Крім того, разом із кандидаткою в цьому житлі спочатку проживали її син, донька та хлопець доньки. Пізніше до них приєдналися її чоловік, його брат та матір (після того, як чоловік вивіз їх з окупованої території).
Під час співбесіди члени Комісії звернули увагу, що спільне проживання з повнолітніми дітьми, які мають власні доходи, може свідчити про ведення спільного господарства та потребувати декларування їх як членів сім'ї.
Тімонова В.М. на це зауважила, що діти хоч і проживали разом з нею, але є повнолітніми та мають власні доходи.
Кандидатка підкреслила, що такі умови проживання не були подарунком, а лише тимчасовим вирішенням житлового питання під час війни.
З урахуванням викладеного Комісія, оцінюючи здатність кандидатки здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, вважає, що пояснення Тімонової В.М. є достатніми та вичерпними, а надана ГРД інформація щодо цих обставин не свідчить про порушення критерію доброчесності та професійної етики та не є підставою для зменшення балів.
У пункті 2 інформації ГРД зазначено, що в декларації про майно, доходи, видатки і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік, поданій в паперовому вигляді, у розділі 3 «Відомості про нерухоме майно», пункт А – «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта» – кандидатка зазначила низку об’єктів нерухомості, розташованих у селі Довгалівка Харківської області.
Зокрема, йдеться про гараж площею 12,6 кв.м, сарай з погребом площею 24,8 кв.м, сарай площею 7,7 кв.м, літню кухню площею 45,6 кв.м та сарай площею 9,6 кв.м.
Отже, у паперовій формі майнової декларації ці об’єкти були відображені як такі, що перебувають у власності або користуванні декларанта.
Водночас в електронній майновій декларації за 2015 рік відомості про зазначені об’єкти відсутні. Аналогічно вони не відображалися і в майнових деклараціях за наступні звітні періоди.
Тімонова В.М. у засіданні колегії Комісії та в письмових поясненнях щодо цих обставин вказала, що у 2013 році отримала в спадщину житловий будинок. У свідоцтві про право на спадщину було зазначено, що це житловий будинок із надвірними будівлями, до складу яких входили кілька сараїв, літня кухня та гараж.
Отже, під час заповнення паперової декларації за 2015 рік Тімонова В.М. перерахувала всі ці прибудови окремо, оскільки вони були вказані в документах на спадщину.
Однак з початком подання електронних декларацій кандидатка почала керуватися роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) та даними з реєстрів. Повідомила, що згідно з чинними правилами майно слід декларувати так, як воно зазначено у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У зв’язку з чим і відбулись такі розбіжності.
Тімонова В.М. також пояснила, що у витягу з вказаного реєстру об’єкт зареєстровано просто як «житловий будинок» із зазначенням загальної та житлової площі. Оскільки надвірні будівлі не зареєстровано як окремі об'єкти нерухомості, вони не мають власних реєстраційних номерів.
Через те, що ці споруди є частиною одного домоволодіння і не є окремими об’єктами нерухомого майна, кандидатка з 2015 року відображає їх у складі житлового будинку, не виділяючи окремими позиціями в електронних деклараціях.
Комісія бере до уваги аргументи кандидатки стосовно зміни способу відображення майна в деклараціях від детального переліку прибудов у паперовій декларації до зазначення єдиного об’єкта в електронній, оскільки ця зміна була зумовлена переходом на нові правила декларування та роз’ясненнями НАЗК.
З урахуванням викладеного Комісія позитивно оцінила надані кандидаткою пояснення щодо наведених обставин. ЇЇ відповіді були послідовними, логічними та узгоджувалися з наявними в Комісії матеріалами.
У пункті 3 інформації ГРД зазначено, що відповідно до наданих кандидаткою пояснень, протягом двох місяців вона з чоловіком та двома дітьми перебували в окупації в ІНФОРМАЦІЯ_1 Харківської області. 23 квітня 2022 року їм вдалося виїхати з тимчасово окупованих територій на підконтрольну Україні територію. Після чого, за словами кандидатки, її чоловік повернувся на тимчасово окуповані території, оскільки там проживала його мама (_____ року народження).
Вказані факти повернення чоловіка кандидатки на окуповані території потребують пояснень. Зокрема: доцільність повернення для догляду за мамою, зважаючи на той факт, що мама чоловіка 29 серпня 2023 року уклала договір оренди земельної ділянки площею 5,4202 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Кандидатка Тімонова В.М. в засіданні колегії Комісії підтвердила, що сім’я перебувала в окупації в ІНФОРМАЦІЯ_2 до 23 квітня 2022 року. Чоловік вивіз її з дітьми на власному автомобілі до міста Полтави через сім блокпостів. Після цього він мав намір повернутися, щоб забрати свою матір (____ року народження) та брата, які залишалися в селі. Мати чоловіка жила сама, а в брата був старий автомобіль, на якому виїхати було неможливо.
Наприкінці квітня 2022 року виїзд із міста ІНФОРМАЦІЯ_3 був фактично закритий окупаційною владою. Для проїзду через лінію розмежування вимагали спеціальні перепустки та дозволи. Чоловік не звертався за такими дозволами, щоб не піддавати небезпеці себе та членів сім’ї (через можливу наявність «списків» суддів), тому він залишався з матір’ю в селі до липня 2022 року.
Коли обстріли в селі посилилися, чоловік забрав матір та брата і виїхав із ними через окуповане місто Куп’янськ, територію російської федерації до Європи. Вони в’їхали в Україну 23 липня 2023 року.
Кандидатка також зазначила, що чоловік та свекруха перебували разом із нею як внутрішньо переміщені особи (ВПО) лише протягом трьох місяців – з липня до жовтня 2022 року. Після деокупації міста ІНФОРМАЦІЯ_4 (08 вересня 2022 року) вони 10 жовтня 2022 року повернулися до ІНФОРМАЦІЯ_5.
Стосовно договору земельної ділянки від 29 серпня 2023 року Тімонова В.М. зазначила, що зауваження ГРД про укладення свекрухою договору оренди паю в серпні 2023 року, в якому свекруха була саме орендодавцем, ґрунтується на помилковому припущенні, що матір чоловіка весь цей час залишалася з кандидаткою. Насправді на момент укладання договору свекруха вже майже рік проживала у власній оселі в деокупованому ІНФОРМАЦІЯ_6 та самостійно розпоряджалася своїм майном, продовжувала договір оренди земельної ділянки.
Крім того, кандидатка надала Комісії відповідні довідки, що підтверджують лише тримісячний термін (з липня до жовтня 2022 року) перебування чоловіка та свекрухи у статусі ВПО за її місцем проживання.
З огляду на викладене Комісія бере до уваги, що перебування Тімонової В.М. та її сім’ї в окупації в ІНФОРМАЦІЯ_7 Харківської області до 23 квітня 2022 року не залежала від їх волі та не може розцінюватись як порушення кандидаткою критеріїв доброчесності та професійної етики.
Водночас повернення чоловіка кандидатки на окуповану територію було зумовлено виключно необхідністю евакуації літньої матері та брата, які не могли виїхати самостійно, тому Комісія доходить висновку, що зазначені обставини не впливають на оцінювання кандидатки за критеріями доброчесності та професійної етики та не є підставою для зменшення кількості балів.
Крім того, під час співбесіди членами Комісії кандидатці було поставлено додаткові запитання.
1. Стосовно недекларування чоловіка кандидатки.
Комісія звернула увагу, що Тімонова В.М. розлучилася зі своїм чоловіком в 2014 році та знову одружилися з ним в 2021 році. Однак кандидатка не декларувала чоловіка у 2015 році, хоча пізніше з 2016 року продовжила його декларувати.
Кандидатка пояснила, що вони з чоловіком розлучилися у 2015 році і повторно одружилися лише у 2021 році.
За словами Тімонової В.М., саме у 2015 році вони не проживали разом і не були пов’язані спільним побутом, тому вона не зазначала його як члена сім’ї у декларації за той рік відповідно до роз’яснень НАЗК. Також підкреслила, що за час їхнього окремого проживання ніякого нового майна не набувалося, а все наявне майно було задекларовано.
За викладених обставин у Комісії відсутні сумніви в доброчесності кандидатки в цій частині.
2. Стосовно надання чоловіку позики в розмірі 500 000 грн на придбання автомобіля.
Тімонова В.М. пояснила, що на момент надання коштів вони ще не перебували в офіційному шлюбі (хоча проживали спільно з 2016 року), тому вона вирішила оформити це саме як позику, щоб офіційно підтвердити походження коштів.
Також повідомила, що чоловік щороку повертає їй по 20 000 грн у рахунок погашення цієї позики, що відображається в її деклараціях. Крім того, кандидатка консультувалася з НАЗК щодо того, як правильно відобразити цю ситуацію, у зв’язку з чим задекларувала цю суму як суттєві зміни в майновому стані.
Пояснення кандидатки не викликали обґрунтованих сумнівів у Комісії.
3. Стосовно самовідводу, який кандидатка заявляла під час своєї роботи в Камінь-Каширському районному суді Волинської області.
Доповідач в засіданні Комісії звернув увагу на адміністративну справу № 610/2458/26, де потерпілим був працівник цього ж суду, призначений на посаду помічника судді. У зв’язку з чим поставив питання, чи був потерпілий у цій справі безпосередньо помічником самої кандидатки або помічником іншого судді? А також, чи був це один відвід зі сторони Тімонової В.М., чи у цій справі заявили відвід всі судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області.
Кандидатка пояснила, що не може пригадати обставин цієї справи. Крім того, зазначила, що це питання не висвітлювалося раніше в матеріалах досьє, які вона опрацьовувала під час підготовки до засідання Комісії, тому вона не перевіряла інформацію саме щодо цього провадження.
Також зауважила, що з огляду на велику кількість справ, які вона розглядала, пам’ятати деталі кожного самовідводу неможливо.
Стосовно наданих пояснень у Комісії відсутні сумніви у доброчесності кандидата в цій частині.
4. Стосовно закриття провадження в адміністративній справі № 157/898/22 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) під час роботи Тімонової В.М. у Камінь-Каширському районному суді Волинської області.
Доповідач звернув увагу на справу № 157/898/22, де водій двічі протягом 2022 року затримувався у стані п’яніння за кермом. Розгляд справи відкладався 10 разів, що призвело до закриття провадження у зв’язку з закінченням строків притягнення до відповідальності, хоча зазвичай кандидатка розглядає такі справи за 1–4 засідання. Було поставлено питання, чому не було вжито заходів для своєчасного покарання, попри серйозність порушення.
Тімонова В.М. пояснила, що порушник був військовослужбовцем. Справа відкладалася через повернення повісток із відповідними відмітками, що потребувало перевірки його статусу через запити до ТЦК. Вона зазначила, що у 2022 році серед суддів тривала дискусія щодо можливості зупинення таких проваджень стосовно військових.
Отже, оскільки особа – правопорушник перебувала на строковій службі з 2021 року і не була демобілізована через воєнний стан, це ускладнювало розгляд цієї справи.
Комісія наголошує, що вона не має повноважень у межах кваліфікаційного оцінювання надавати оцінку судовим рішенням, прийнятим суддею Тімоновою В.М., натомість оцінює поведінку судді з огляду на вимоги Кодексу суддівської етики.
Отже, не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.
Комісія відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав, чи порушити право особи на ефективну участь у процесі стосовно неї, яке зазвичай включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, які повинні бути висунуті на її захист.
Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив, що якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Європейського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, в контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).
Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.
Отже, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі собою не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, такі випадки мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики, ураховуючи системність таких дій судді, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
Не можна вважати допустимим порушення таких строків й через безпідставне неодноразове задоволення клопотань учасників процесу, що спричиняє відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки ці причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
Характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими КУпАП правопорушеннями, безпідставне звільнення правопорушників має вкрай негативні наслідки, розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущим та має значний суспільний інтерес.
Проте, на думку Комісії, мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю.
Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Комісія наголошує, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата) є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання з розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності. Для встановлення в діях судді судової тяганини недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, значення мають конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків.
Так, Комісією досліджено постанову в адміністративній справі № 157/898/22 стосовно ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 КУпАП, яка свідчить про таке.
З органів поліції 29 липня 2022 року та 22 серпня 2022 року надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Тімонової В.М. від 27 вересня 2022 року вказані справи про адміністративне правопорушення об’єднано в одне провадження.
Відповідно до постанови судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Тімонової В.М. від 03 серпня 2023 року у адміністративній справі № 157/898/22 ОСОБА_2 визнано винним в вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з обставинами справи 22 липня 2022 року о 05:49 на вулиці Центральній у селі Рудка Червинська Камінь-Каширського району водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).
Крім того, 25 липня 2022 року о 21:10 на вулиці Миру в селі Седлище Камінь-Каширського району (автодорога Р-14) водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 ПДР.
Тобто, ОСОБА_2 скоєно навіть не одне, а два адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП і які мають підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими КУпАП правопорушеннями.
Їх скоєно з різницею лише в 3 дні.
Як вбачається із постанови судді, у справі було проведено десять судових засідань, які були призначені на 10 серпня 2022 року, 29 серпня 2022 року, 23 вересня 2022 року, 21 жовтня 2022 року, 22 листопада 2022 року, 21 грудня 2022 року, 24 лютого 2023 року, 24 травня 2023 року, 20 липня 2023 року, 03 серпня 2023 року, в які ОСОБА_2 не з’явився.
Тімонова В.М. пояснила, що порушник був військовослужбовцем. Справа відкладалася через повернення повісток із відповідними відмітками, що потребувало перевірки його статусу через запити до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Вона зазначила, що у 2022 році серед суддів тривала дискусія щодо можливості зупинення таких проваджень стосовно військових.
Проте Комісія відмічає таке.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_2 зареєстрований в селі Оленине Камінь-Каширського району Волинської області і саме в цьому районі він двічі скоїв адміністративне правопорушення, тобто за місцем своєї реєстрації.
З постанови не вбачається, що при виявленні правопорушень працівники поліції зафіксували їх як скоєні саме військовослужбовцем.
Крім того, 18 серпня 2022 року судом надіслано запит до Камінь-Каширського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про надання інформації стосовно мобілізації ОСОБА_2.
На адресу суду 12 вересня 2022 року надійшла інформація від Камінь-Каширського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22 серпня 2022 року № 1168, згідно з якою ОСОБА_2 був призваний на строкову військову службу вказаним центром 01 червня 2021 року у військову частину ІНФОРМАЦІЯ_8.
З метою оновлення вказаної інформації 24 липня 2023 року судом було здійснено повторний запит до Камінь-Каширського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про надання інформації стосовно проходження ОСОБА_2 строкової військової служби.
Відповіді на вказаний запит на час розгляду цієї справи до суду не надійшло.
В постанові йдеться лише про два запити (на початку та наприкінці річного періоду, в який здійснювався розгляд справ).
Крім того, в постанові кандидатом вказане таке.
Протоколи про адміністративні правопорушення містять підпис ОСОБА_2 про отримання ним других примірників протоколів, де було вказано, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Камінь-Каширському районному суді Волинської області. Тобто ОСОБА_2 було відомо про складення стосовно нього 22 липня 2022 року та 25 липня 2022 року протоколів про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, однак заходів з метою з’ясування наявності у провадженні суду стосовно нього справ про адміністративні правопорушення та їх судового розгляду він не вживав.
Відповідно до підпунктів 1,3 пункту 19 Показників:
Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
За викладених обставин, на думку колегії Комісії такі тривалі надмірно формальні дії судді щодо розгляду цієї справи призвели до уникнення покарання особою, яка неодноразово кермувала автомобілем у стані алкогольного сп’яніння.
За результатами оцінки вказаної обставини Комісія доходить висновку, що описане порушення не є таким, що несумісне із зайняттям посади судді, однак впливає на оцінку кандидата в бальному еквіваленті за критеріями професійної етики та доброчесності, а саме за показником «сумлінність». Тому Комісія у складі колегії вирішила знизити бали за вказаний показник на 15 балів.
5. Стосовно сенсу, закладеного нормотворцем, у вимогу проведення огляду водія транспортного засобу не пізніше ніж через дві години з моменту виявлення ознак алкогольного сп’яніння.
Доповідач вказав, що у справі, яку розглядала Тімонова В.М., встановлено, що огляд водія було проведено через 4 години 40 хвилин після виявлення ознак сп’яніння та зазначено, що цим порушено норму про дві години.
Кандидатка пояснила, що стаття 266 КУпАП чітко встановлює часові межі проведення огляду особи на стан сп’яніння, тому він має бути проведений протягом двох годин з моменту виявлення таких обставин. Наголосила, що огляд проведено з порушенням встановленого порядку вважається недійсним.
На уточнювальне запитання доповідача, чи не було метою встановлення такого короткого періоду огляду уникнення внаслідок спливу часу виходу алкоголю з крові до моменту аналізу та чи вважає кандидатка перевищення двогодинного терміну достатньою підставою для визнання огляду недійсним та звільнення особи від покарання навіть за умови, що алкоголь у крові водія все одно було зафіксовано, Тімонова В.М. наполягала на власній позиції.
6. Стосовно справи за статтею 130 КУпАП, яку розглядала кандидатка, як можливого прикладу «правового пуризму», тобто прагнення до ідеальної правової чистоти та суворого дотримання форми закону.
Доповідач зазначив, що Тімонова В.М. закрила провадження у справі через те, що в протоколі поліцейським вказано, що, керуючи автомобілем, водій перебував з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме різкий запах алкоголю з рота, що згідно з постановою не відповідало об’єктивній стороні правопорушення, визначеній у статті 130 КУпАП.
Кандидатка пояснила, що існують накази Міністерства внутрішніх справ України які визначають перелік ознак сп’яніння (запах, порушення координації тощо), які поліцейський встановлює під час зупинки, однак це не звільняє від обов’язку правильно кваліфікувати дії водія в самому протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, у засіданні Комісії Тімонова В.М. підтвердила, що, оскільки опис правопорушення в протоколі не відповідав об’єктивній стороні правопорушення, визначеній у статті 130 КУпАП, вона вважала за необхідне закрити провадження.
7. Стосовно розгляду Тімоновою В.М. справ № 157/920/22 та № 157/1074/22 про визнання особи недієздатною в Камінь-Каширському районному суді Волинської області у 2022 році під час повномасштабної війни.
Доповідач зауважив, що в обох випадках заявниками про визнання особи недієздатною та призначення опікуна виступали обоє батьків, проте суд призначив опікунами саме чоловіків.
Тімонова В.М. пояснила, що при ухваленні таких рішень вона насамперед керувалася поданням органу опіки та піклування. Також наголосила, що у середині 2022 року питання призначення чоловіків опікунами ще не мало такого суспільного резонансу та прискіпливої уваги, як пізніше. За її словами, тоді ще не було масових обговорень чи роз’яснень про те, що такі судові рішення можуть використовуватися як схема для отримання відстрочки від призову.
Отже, за результатами дослідження досьє Тімонової В.М., письмових пояснень та співбесіди з кандидаткою, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидатка відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Тімонова В.М. набрала 706 балів, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, стосовно Тімонової Валентини Миколаївни.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Тімонова Валентина Миколаївна набрала 706 балів.
3. Визнати Тімонову Валентину Миколаївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
