Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Алексєєва Олексія Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олексія АЛЕКСЄЄВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Алексєєва Олексія Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. При цьому критеріями кваліфікаційного оцінювання визначається: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1–1.6 завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

14 вересня 2023 року рішенням Комісії № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Алексєєв Олексій Володимирович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Алексєєва О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Алексєєв Олексій Володимирович є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00207571 від 02 листопада 2023 року на рівні вільного володіння першого ступеня.

У 2006 році закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (магістр).

У 2009 році закінчив Інститут підготовки професійних суддів Одеської національної юридичної академії і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (магістр).

Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.

Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Алексєєва О.В. призначено на посаду судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області строком на п’ять років.

Присягу судді складено 15 грудня 2016 року.

Указом Президента України від 16 жовтня 2024 року № 705/2024 Алексєєва О.В. призначено на посаду судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області безстроково.

Вченого звання не має, науковий ступінь – кандидат наук.

До дисциплінарної відповідальності не притягувався.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Алексєєв О.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Алексєєва О.В. за кваліфікаційний іспит – 365,60 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), спеціальна перевірка на відповідність кандидата вимогам, установленим Конституцією України та Законом, здійснюється в порядку, визначеному законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», цим Положенням та Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Алексєєва О.В.

Запити про надання відомостей стосовно Алексєєва О.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Алексєєва О.В. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Алексєєва О.В.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Алексєєва О.В. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення від кандидата Алексєєва О.В. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

19 травня 2026 року Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

21 травня 2026 року до Комісії надійшли пояснення кандидата на рішення ГРД.

Співбесіду з кандидатом проведено 21 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Зі змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення, ґрунтуються принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме в процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Оцінюючи особисту компетентність кандидата за показником «Відповідальність», Комісія крім іншого звернула увагу на масове винесення суддею ухвал про самовідвід, якщо стороною у справі є секретар судового засідання (https://youtu.be/GOAwdAQdB4s?t=19571). Також постало питання про мотиви взяття суддею самовідводу, за обставинами коли попередньо суддя відмовив в задоволенні відводу стороні у справі. Пояснення кандидата щодо підстав винесення таких ухвал в розумінні Кодексу суддівської етики були непереконливими, демонструючи вагання в аргументованості прийнятих рішень.

Окрім того, Комісія звернула увагу на багаторазове винесення суддею ухвал про виправлення описок у рішеннях суду.

Відповідно до норм процесуального законодавства передбачено право суду виправляти описки (граматичні, технічні помилки), арифметичні помилки. Такі виправлення не повинні змінювати суті рішення.

Систематичне виправлення описок у рішенні може свідчити про:

1) неналежну якість судового рішення (постійні помилки можуть указувати на недбалість або поспішність при підготовці рішення);

2) приховану зміну змісту рішення (неприпустимо, коли під виглядом «описок» фактично зазнає зміни зміст рішення);

3) створення додаткових підстав для оскарження стороною рішення (якщо виправлення виходять за межі технічних помилок, це може бути аргументом для оскарження рішення в апеляційному порядку).

На переконання колегії Комісії, дії судді щодо виправлення описок в окремих випадках є фактичним ухваленням нового рішення. Виправлення описки допускається лише щодо технічних помилок, суд не має права змінювати зміст рішення під виглядом виправлення описки. Крім того, неправильний висновок суду не є опискою, така помилка може бути виправлена шляхом апеляційного оскарження (https://youtu.be/GOAwdAQdB4s?t=20133).

Таким чином, непоодинокі випадки винесення суддею Алексєєвим О.В. ухвал про виправлення описки в рішеннях стосовно заміни фізичної особи у справі, зміни дати судового рішення враховані Колегією в сукупності з іншими питаннями при оцінюванні показника «рішучість і відповідальність» критерію особистої компетентності (https://youtu.be/GOAwdAQdB4s?t=20298).

На підтвердження відповідності показнику «Безперервний розвиток» у письмових поясненнях Алексєєв О.В. зазначив достатньо заходів та елементів, які використовує і якими послуговується для саморозвитку (https://youtu.be/GOAwdAQdB4s?t=20370). У зв’язку з цим колегія більш позитивно оцінює кандидата за цим показником порівняно з показником «Рішучість і відповідальність».

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонструвала належного рівня особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання, становить 34,67 бала із 50 можливих, що нижче 75 % (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання, становить 37,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Перш за все, Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісією досліджено досьє, рішення ГРД від 19 травня 2026 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики; обговорено з Алексєєвим О.В. обставини, які можуть викликати сумнів у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики, а саме:

1. Стосовно порушення кандидатом правил військового обліку. Доданий Алексєєвим О.В. до анкетних даних військовий квиток містить давній останній запис про постановлення на військовий облік. Попри відсутність застережень територіального центру комплектування та соціальної підтримки, кандидат підтвердив факт перебування на військовому обліку в місті Дніпрі за умови фактичного проживання в місті Кривому Розі (https://youtu.be/GOAwdAQdB4s?t=21025).

На думку колегії Комісії, дії кандидата в частині недотримання ним вимог правил військового обліку (неперебування на обліку за місцем проживання), особливо в умовах воєнного стану, є підставою для зменшення балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

2. Комісією в процесі дослідження суддівського досьє встановлені непоодинокі випадки винесення суддею рішень у справах про виправлення описок, які, по суті, є фактичним ухваленням нового рішення. Комісією у складі колегії враховані ці обставини як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність» (https://youtu.be/GOAwdAQdB4s?t=20298 та https://youtu.be/GOAwdAQdB4s?t=20133).

3. У 2024 році кандидат намагався двічі бути відрядженим до Києво-Святошинського та Солом’янського районних судів. Обидва рази кандидатові було відмовлено у відрядженні з причини значно меншого навантаження в цих судах, що своєю чергою, ще більше б підвищило навантаження в Інгулецькому районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де працює суддя. Таке надмірне навантаження могло негативно вплинути на швидкість прийняття рішень та якість судочинства.

На переконання колегії Комісії така поведінка судді є предметом оцінки професійної етики. Ураховуючи зазначене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

4. Відповідно до інформації ГРД кандидат у 1999 році набув право власності на ½ частки будинку, яка перебуває у спільній власності кандидата та його брата, вартість якого становить 32 545 грн. 06 грудня 2 000 року кандидат набув право власності на ½ частки квартири загальною площею 71,4 кв.м, яка перебуває у спільній власності кандидата та його брата, вартістю 22 579 грн. Сукупний дохід кандидата, його брата та батьків станом з 1998 до 2000 року становив 24 400 грн з урахуванням податків та витрат на звичайну життєдіяльність чотирьох дорослих осіб протягом трьох років (середній дохід сім’ї становив 678 грн на місяць з урахуванням податків), чого явно недостатньо для придбання нерухомого майна. Відповідно до інформації щодо цін на нерухомість в Україні станом на 2001 рік ціна за 1 кв.м у місті Дніпрі становила в середньому 114 дол. США. Таким чином, вартість квартири кандидата є заниженою щонайменше вдвічі.

ГРД вважає, що кандидат має пояснити законність джерел походження коштів у нього та його батьків на придбання нерухомого майна, а також причини ймовірного заниження вартості нерухомого майна.

Алексєєв О.В. пояснив, що будинок, який перебуває у спільній його з братом власності, був побудований у 1987 році підприємством, на якому працювала його мати. На момент будівництва площа будинку становила 66,5 кв.м. На початку 90-х років відповідно до чинних на той час правових норм у період приватизації будинок було придбано батьками за половину його балансової вартості. 17 червня 1999 року будинок подаровано їм батьками. Відповідно до договору дарування від 17 червня 1999 року (копія додається до пояснення) та згідно з відомостями довідки-характеристики, виданої П’ятихатським інвентарним бюро, вартість вказаного житлового будинку на момент дарування становила 32 545 грн. Надалі будинок було добудовано батьками до теперішнього стану і площі – 189,9 кв.м. Батьки проживають у цьому будинку.

Стосовно набуття права власності на частку квартири загальною площею 71,4 кв.м, яка перебувала у спільній власності судді та брата, вони отримали її як подарунок вартістю 22 579 грн на підставі експертної оцінки (документи не збереглися). Квартира потребувала капітального ремонту. Стосовно джерел походження грошових коштів матері. З 1978 року вона працювала на державному підприємстві «П’ятихатський елеватор», з 1985 року обіймала посаду директора цього підприємства. Весь час отримувала високий дохід, однак відомості про джерела і суми доходу громадян України в електронних реєстрах доступні лише починаючи з 1998 року. Крім того, протягом тридцяти років батьки судді мали велике підсобне домогосподарство, зокрема займалися тваринництвом та вирощуванням овочів. Батько також працював на будівництві. Відповідно до довідки форми ОК-5, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 04 березня 2024 року (копія додається), мати судді за період 1999–2015 років отримала дохід у розмірі 663 214,95 грн (еквівалент 102 565,31 дол. США).

5. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі – майнова декларація) за 2005 рік, кандидат набув право власності на квартиру площею 139,3 кв.м у місті Дніпро вартістю 219 865 грн. (еквівалентно 42 942 дол. США). Згідно з даними суддівського досьє в 2005 році кандидат навчався в магістратурі, а з 01 вересня 2004 року розпочав працювати на посаді юриста у ВАТ «П’ятихатський елеватор». Офіційні доходи кандидата станом на серпень 2005 – 7 095 грн без вирахування податків та витрат на звичайну життєдіяльність.

ГРД враховує, що станом на 2005 рік кандидату було 23 роки і, ймовірно, придбати квартиру йому допомогли батьки. Отже, у ГРД є сумніви щодо законності джерел походження коштів на придбання квартири, яка перебуває у власності кандидата. Крім того, вартість придбаної квартири, на думку ГРД, є суттєво заниженою.

Суддя надав пояснення, що набув право власності на квартиру площею 139,3 кв.м у місті Дніпро вартістю 219 865 грн відповідно до договору про дольову участь у будівництві від 31 березня 2004 року (копія до пояснення додається). Загальна сума договору – 219 865 грн. Станом на 2004 рік придбавалися права дольової участі в будівництві, чим і пояснюється вартість, яка, звісно, нижча вартості квартири у введеному в експлуатацію будинку.

6. Кандидат у майнових деклараціях з 2017 року декларував вартість набутої 03 жовтня 2016 року матір’ю квартири в місті Кривий Ріг площею 46,4 кв.м за 101 010 грн, (еквівалент 3 953 дол. США). ГРД враховує, що у 2016 році вартість квартир у місті Кривому Розі суттєво різнилася залежно від району та стану, але в середньому однокімнатні квартири коштували близько 150–250 тис. грн, двокімнатні – 250–400 тис. грн. Тому вартість квартири матері кандидата є заниженою щонайменше вдвічі та потребує пояснень.

Кандидат надав пояснення, що ціна договору купівлі-продажу вказаної квартири визначена з оціночної вартості та становила 101 010 грн (звіт про оцінку складений відповідним суб’єктом оціночної діяльності). На момент придбання квартира була в незадовільному стані та потребувала ремонту. При укладенні договору купівлі-продажу квартири він не був присутнім та на договірні умови впливу не мав.

7. 15 лютого 2014 року мати кандидата набула права власності на автомобіль Мазда CX-5 2013 року випуску. Кандидат декларує право користування вказаним автомобілем з 2015 до 2025 року, що свідчить про фактичне придбання матір’ю автомобіля саме для кандидата. Вартості набутого матір’ю автомобіля кандидат не вказує.

Алексєєв О.В. пояснив, що почав користуватися вказаним автомобілем з 2015 року. Автомобіль у 2013 році придбавався для потреб сім’ї брата і перебував в їх користуванні до 2015 року, тому припущення ГРД щодо придбання автомобіля саме для судді є помилковим. Документи, що підтверджують придбання автомобіля, зважаючи на термін давності, не збереглися.

Стосовно придбання транспортних засобів, об’єктів нерухомості, корпоративних прав членами сім’ї кандидата до часу вступу на посаду судді Комісією обговорено та прийнято до уваги.

8. Батьки кандидата після окупації Автономної Республіки Крим, боїв за Донецьку та Луганську області відвідували російську федерацію. Також батьки кандидата здійснювали поїздки в 2014–2016 роках до країн Європейського Союзу, Туреччини, ОАЕ. Неодноразові добровільні поїздки батьків кандидата на територію російської федерації без нагальної потреби свідчать про відсутність чіткої громадянської позиції щодо окупації російською федерацією частини України. Вважаємо, що власники українського бізнесу, які мали змогу працювати і заробляти кошти, в особистому житті повинні керуватися не лише законами, а й внутрішніми переконаннями та сумлінням. Таким чином, ці факти потребують пояснень з боку кандидата.

Кандидат надав пояснення, що він особисто після 2014 року не відвідував російську федерацію та окуповані території. Щодо закордонних поїздок батьків зазначив, що батьки періодично виїжджають за кордон на лікування, з цим пов’язані відвідування Туреччини, Чехії, Азербайджану. Дві поїздки до російської федерації були зумовлені відвідуванням хворих родичів у літньому віці по батьковій лінії, одна з них у період до 2014 року. Додатково у наданих поясненнях кандидат зазначив, що батьки на постійній основі допомагають Збройним Силам України перерахуваннями грошових коштів, передачею автомобілів (зокрема, два вантажні та сім легкових автомобілів), амуніції, за що неодноразово були відзначені грамотами за активну волонтерську діяльність, в тому числі грамотами міського голови міста П’ятихатки Дніпропетровської області.

9. У поданій майновій декларації за 2024 рік кандидат вказує право користування квартирою у місті Києві, яка належить на праві власності особі, яка спільно проживає та не перебуває з ним у шлюбі. Відповідно до майнових декларацій, кандидат проживає разом з цією особою з 2019 року, а одружився в 2025 році. Датою набуття права користування квартирою кандидат вказує 2008 рік, а вартість 1 582 306 грн. Вже в поданій майновій декларації за 2025 рік кандидат вказує вартість квартири 904 520 грн.

Кандидатом надані пояснення, що деяка інформація ГРД не відповідає дійсності, а саме щодо часу знайомства з майбутньою дружиною – не 2019, а 2021 рік, і спільне проживання з 2024 року. Водночас кандидат пояснив, що спочатку ним було зазначено право власності дружини на майно і потім у виправленій декларації також було зазначено право користування. Стосовно різниці у вартості однієї і тієї ж квартири, вказав що спочатку була вказана вартість за договором купівлі-продажу квартири дружини, однак кандидат вважає правильно відображати вартість квартири за довідкою бюро технічної інвентаризації (https://youtu.be/GOAwdAQdB4s?t=25090).

10. Дружина кандидата набула права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ: GLE 300D 2022 року випуску вартістю 2 597 739 грн. Кандидат вказує дату набуття права власності 2022 рік. Відповідно до курсу НБУ у 2022 році сума становила 80 325 дол. США, що може відповідати вартості вказаного автомобіля в оголошеннях того періоду. Враховуючи наявність заощаджень у дружини кандидата у розмірі 340 000 дол. США та 10 400 Євро, придбання дружиною кандидата автомобіля преміумкласу потребують пояснень кандидата щодо джерел походження коштів у дружини на придбання майна та заощаджень.

Кандидат надав пояснення, що у 2026 році щодо нього та членів сім’ї було проведено повну перевірку Національним агентством з питань запобігання корупції, про що видано відповідну довідку (є у матеріалах суддівського досьє). За результатами повної перевірки декларації за 2024 рік ознак незаконного збагачення, необґрунтованості активів не встановлено. На підтвердження джерел походження грошових коштів дружини надано довідку форми ОК-7 щодо відомостей застрахованої особи за період з 2011 до 2025 років, довідку форми ОК-5 щодо відомостей застрахованої особи, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи–підприємця, податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи–підприємця (копії додані до пояснення).

11. Кандидат мав корпоративні права у Селянському фермерському господарстві «НІКА» до 2017 року, тобто володів цими правами й після підписання Указу Президента України про призначення на посаду судді 24 вересня 2016 року. З відомостей української аналітичної онлайн-системи «YouControl» слідує, що кандидат вказаний як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) станом на 18 серпня 2017 року.

Алексєєв О.В. пояснив, що у 2016 році був учасником Селянського фермерського господарства «НІКА». Після підписання Указу Президента України про призначення на посаду судді у вересні 2016 року ним було подано заяву про вихід з СФГ «НІКА». Вихід учасника є одностороннім правочином, не залежить від згоди інших учасників чи самого товариства, корпоративні права припиняються з моменту отримання товариством заяви про вихід. В жовтні 2016 року (після подання заяви про вихід зі складу учасників СФГ «НІКА») його було зараховано у штат Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Аналізуючи рішення ГРД про надання інформації, колегія Комісії вважає, що викладені в ньому обставини з урахуванням доказів та пояснень кандидата, не створюють обґрунтованого сумніву в доброчесності кандидата Алексєєва О.В.

Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

VI. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Алексєєв О.В. набрав 692, 93 бала.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Алексєєва Олексія Володимировича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Алексєєв Олексій Володимирович набрав 692,93 бала.

3. Визнати Алексєєва Олексія Володимировича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Головуючий                                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                            Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                      Роман КИДИСЮК