X

Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Капрана Руслана Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
02.07.2026
354/ас-26
Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Капрана Руслана Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 1:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Руслана КАПРАНА,

представника Громадської ради доброчесності Анастасії БОРЕМИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Капрана Руслана Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою для зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Капран Р.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 02 квітня 2024 року № 235/ас-24 Капрана Р.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Капран Р.В. _____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2006 році закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішній справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста від 23 грудня 2006 року серії МВ № 12504310).

У 2011 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом магістра від 01 лютого 2011 року серії ХА № 39935918).

У 2022 році в Університеті митної справи та фінансів Капрану Р.В. присуджено науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю «Право» (диплом доктора філософії від 21 лютого 2022 року ДР № 003705).  

Вченого звання кандидат не має.

Капран Р.В. у 2009 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2067, видане на підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13 жовтня 2009 року № 10.

З 21 липня 2017 року здійснює адвокатську діяльність у складі «Адвокатського об’єднання «АДВІС».

На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі Капран Р.В. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.

До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягався.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Капран Р.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність

Когнітивні здібності

46,30

352,80

Знання історії української державності

40,00

Знання у сфері права та зі спеціалізації суду

141,00

Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації

125,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 352,80 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Капраном Р.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Капрана Р.В.

Запити про надання відомостей стосовно Капрана Р.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Інформації, що перешкоджає зайняттю Капраном Р.В. посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком, в отриманих на запит Комісії відповідях, не виявлено.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Капрана Р.В.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.

Капран Р.В. надіслав до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 у межах вказаного конкурсу здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Капрана Р.В. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення Капрана Р.В. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток»,  та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 25 травня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду  Капрана Р.В. критеріям професійної етики та доброчесності.

Членом Комісії – доповідачем кандидату надіслано висновок ГРД (лист від 25 травня 2026 року № 32 дпс-1385/24/3) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 27 травня 2026 року надійшли пояснення Капрана Р.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Капрану Р.В. було надано можливість ознайомитись із матеріалами досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Капраном Р.В. розпочато 28 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

За результатами співбесіди в засіданні Комісії у складі колегії 28 травня 2026 року оголошено перерву в розгляді питання стосовно Капрана Р.В. у частині відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Співбесіду з кандидатом продовжено 02 липня 2026 року.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій

Показник

Бали, виставлені членами Комісії за показниками

Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал

Бал за критерій

Особиста компетентність

Рішучість

18

20

19

19,00

37,67

Відповідальність

Безперервний розвиток

18

19

19

18,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінювання критерію соціальної компетентності як і для оцінювання критерію особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії , які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Капрана Р.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій

Показник

Бали, виставлені членами Комісії за показниками

Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал

Бал за критерій

Соціальна компетентність

Ефективна комунікація

9

9

9

9,00

37,67

Ефективна взаємодія

9

9

9

9,00

Стійкість мотивації

10

10

10

10,00

Емоційна стійкість

9

10

10

9,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що професійна етика та доброчесність – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, професійна етика та доброчесність є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності цим критеріям підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки професійної етики та доброчесності судді (кандидата на посаду судді) (далі – Показники).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям професійної етики та доброчесності. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 25 травня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Капрана Р.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Капраном Р.В. надано письмові пояснення щодо доводів, зазначених у висновку ГРД, які підтримано ним під час співбесіди.

У висновку ГРД зазначено про таке.

1. Кандидат не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності за показниками «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».

Кандидат не надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), про яку має бути обізнаний. Кандидат здійснював витрати, розмір яких не відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.

Аналізуючи майнові декларації за 2018, 2022–2025 роки, подані Капраном Р.В. як кандидатом на посаду судді, зокрема задекларовані доходи, витрати і грошові активи, ГРД встановила, що у 2018, 2022 та 2023 роках обсяг витрат сім’ї кандидата перевищував офіційно задекларовані доходи.

За даними Державної податкової служби України:

- у 2017 році офіційний дохід кандидата становив 152 140,66 грн, а в 2018 році – 270 494,92 грн.

Водночас у наступні роки зафіксовано рух коштів, що суттєво перевищував офіційні доходи, придбання та утримання транспортних засобів, накопичення значних сум грошових активів, надання позик третім особам.

У межах реалізації права на відповідь кандидат надав ГРД пояснення, а також таблицю з поквартальним розрахунком доходів та витрат його сім’ї за період з 2017 року до 2025 року, у якій для розрахунків узято доходи кандидата у вигляді чистого прибутку після спати всіх обов’язкових податків та зборів.

Кандидат також зауважив, що його фінансові активи формувалися за рахунок отримання грошових подарунків від дідуся, продажу рухомого та нерухомого майна, повернення позик, доходів дружини та фінансової допомоги від батьків у 2017–2018 роках.

За сукупністю встановлених обставин, надані кандидатом ГРД пояснення та документи не усунули у повному обсязі сумнівів щодо прозорості походження грошових активів кандидата, достатності підтвердження джерел їх походження та повноти виконання  ним обов’язків фінансового контролю, що і стало підставою формування висновку про недоброчесність кандидата.

Як встановлено Комісією, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь № 2375336 від 23 лютого 2026 року), дохід кандидата Капрана Р.В.:

  • у 2017 році – 151 940,66 грн, сума сплаченого податку – 27 349,32 грн., чистий дохід – 124 591,34 грн;
  • у 2018 році – 270 494,92 грн, сума сплаченого податку – 48 689,09 грн, чистий дохід – 221 805,83 грн;
  • у 2019 році – 97 625,77 грн, сума сплаченого податку – 17 095,64 грн, чистий дохід – 80 530,13 грн;
  • у 2020 році – 547 611,24 грн, у тому числі 409 516,00 грн від продажу рухомого майна, сума сплаченого податку – 6 857, 14 грн, чистий дохід – 540 754,10 грн;
  • у 2021 році – 359 622,00 грн, у томі числі 359 622,00 грн від продажу нерухомого майна, сума сплаченого податку – 0, чистий дохід – 359 622,00 грн;
  • у 2022 році доходи відсутні;
  • у 2023 році – 433 050,00 грн, у томі числі 433 050,00 грн від продажу нерухомого майна, сума сплаченого податку – 21 652,5 грн, чистий дохід – 411 397,50 грн.

Таким чином, сукупний офіційно підтверджений дохід кандидата, отриманий ним за період з 2017 року до 2023 року становить 1 738 700,9 грн.

Згідно з майновою декларацією за 2018 рік 05 січня 2018 року Капран Р.В. набув у власність автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT CC» 2015 року випуску вартістю 155 000, 00 грн та заощадив 250 000, 00 грн грошових коштів.

Тобто, отримавши у 2018 році 221 805,83 грн доходу, кандидат зміг придбати транспортний засіб вартістю 155 000, 00 грн та заощадити суму, що на 28 194,17 грн перевищує отриманий дохід.

Згідно з майновою декларацією за 2022 рік, 04 грудня 2019 року Капран Р.В. набув у власність автомобіль «MERCEDES-BENZ GL 450» 2013 року випуску вартістю 365 983,00 грн.

Тобто, отримавши у 2019 році 80 530,13 грн доходу та маючи заощадження на кінець 2018 року в сумі 250 000 грн, кандидат зміг придбати транспортний засіб вартістю 365 983,00 грн, що на 35 452,87 грн перевищує фактичну суму грошових коштів, яку він теоретично міг витратити на це майно.

Згідно з тією ж майновою декларацією за 2022 рік грошові активи кандидата становили 20 000 дол. США.

Тобто, отримавши 540 754,10 грн доходу у 2020 році, 359 622,00 грн у 2021 році та не отримавши жодного доходу в 2022 році, кандидат зміг заощадити 20 000 дол. США, що еквівалентно 731 372,00 грн. за курсом Національного банку України на грудень 2022 року.

Водночас кандидатом було надано пояснення та копії документів, а також таблицю з поквартальним розрахунком доходів та витрат його сім’ї за період з 2017 року до 2025 року.

Кандидат зазначив, зокрема, що частина його грошових активів сформована за рахунок 2 200 000 російських рублів (еквівалент 835 648 грн), подарованих йому у 2019 році дідусем по материнській лінії.

Кандидат пояснив, що 23 серпня 2019 року він разом з сином, дружиною та матір’ю їздили до дідуся по маминій лінії на _____ ювілей. Дідусь мав поганий стан здоров’я та, очевидно, розуміючи, що ця зустріч може стати останньою, подарував йому як єдиному онуку 2 200 000 російський рублів. За законодавством російської федерації допускалося укладення договору дарування грошових коштів між фізичними особами в усній формі без обмеження у сумі, проте, зважаючи, що при перетині кордону необхідно буде пояснювати джерело походження таких коштів, з дідусем було укладено договір у простій письмовій формі.

Кандидат наголосив, що з огляду на небажання вступати у будь-які офіційні правовідносини з органами чи представниками правової системи російської федерації він свідомо не звертався до нотаріусів російської федерації для посвідчення такого правочину.

Зазначені кошти були конвертовані в іноземну валюту у сумі 33 500 дол. США та ввезені на територію України без письмового декларування на кордоні, оскільки з розрахунку на 4 осіб сума переміщуваної валюти не перевищувала встановлений законодавством поріг декларування – 10 000 дол. США на одну особу.

У подальшому ці грошові кошти зберігалися в готівковій форму вдома у кандидата.

На підтвердження вказаного кандидатом надано копію договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 25 серпня 2017 року, згідно з яким дідусь продав належні йому на праві власності земельну ділянку разом із житловим будинком у селі Козинка Гайворонського району Білгородської області за 2 200 000 російських рублів, та договір дарування грошових коштів від 23 серпня 2019 року, згідно з яким грошові кошти у сумі 2 200 000 російських рублів подаровано Капрану Р.В.

Інших документів, зокрема документів, які б підтверджували конвертування російських рублів у долари США та ввезення їх на територію України, Комісії не надано.

Крім того, кандидат пояснив, що джерелами формування його фінансових активів були доходи від продажу рухомого і нерухомого майна, зокрема від продажу у 2020 році автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT CC» на суму 409 516 грн та успадкованої у 2021 році квартири на суму 359 622 грн, а також повернення позик, доходи дружини та фінансова допомога від батьків у 2017–2018 роках.

Так, у 2021 році кандидат надав дві позики третім особам, зокрема 31 травня 2021 року на суму 533 000 грн зі строком повернення до 31 травня 2022 року та 20 грудня 2021 року на суму 25 000 дол. США (еквівалентно 680 000 грн) зі строком повернення до 20 грудня 2022 року.

На підтвердження продажу рухомого та нерухомого майна кандидат надав копії договорів купівлі-продажу транспортного засобу від 29 липня 2020 року, купівлі-продажу квартири від 09 грудня 2021 року, витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі №№ ________ та __________ від 20 серпня 2021 року.

На підтвердження надання позик кандидат надав копії договорів позики № 20/12-2021 від 20 грудня 2021 року та № 31/05-2021 від 31 травня 2021 року, розписок про отримання грошових коштів на суму 533 000 грн від 31 травня 2021 року та отримання грошових коштів на суму 25 000 дол. США від 20 грудня 2021 року.

На підтвердження повернення коштів за позиками кандидат надав копію розписки від 15 листопада 2023 року про повернення грошових коштів за договором позики № 20/12-2021 від 20 грудня 2021 року в сумі 25 000, 00 дол. США.

Інших документів не надано.

Під час співбесіди кандидат особисто підтвердив, що в майновій декларації за 2022 рік він помилкового не відобразив право вимоги за договорами позики від 20 грудня 2021 року № 20/12-2021 на 25 000 дол. США, наданої третій особі.

Стосовно допомоги батьків у 2017–2018 роках кандидат пояснив, що допомога полягала у придбанні речей першої необхідності (продукти харчування, одяг та інше) та періодичному наданні фінансової допомоги. Фактично значна частина повсякденних витрат, пов’язаних із побутом, забезпечувалася спільно батьками та родичами та не потребувала окремих значних грошових витрат з його боку. Своєю чергою, зважаючи на невеликий дохід в ті роки, його сім’я вела досить ощадливий спосіб життя та раціонально розподіляла витрати.

На підтвердження вказаного доказів кандидатом не надано.

Відповідно до наданої самим кандидатом поквартальної таблиці руху його коштів за період з 2017 року до 2025 року після надання позик та здійснення поточних витрат залишок заощаджень сім’ї на кінець 2021 року становив лише 83 952 грн (еквівалентно 3 180 дол. США), тобто сім’я з чотирьох осіб залишилася з мінімальними коштами за відсутності стабільних доходів та наявності значних сум у боржників. Відсутність доходів у 2022–2023 роках кандидат пояснив зупиненням діяльності його адвокатського об’єднання через війну та своєю волонтерською і безоплатною правничою діяльністю.

Комісія зазначає, що відповідно до підпункту 3 пункту 22 Показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно:

1) у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зазначено все майно судді (кандидата на посаду судді), що має бути внесено до декларації згідно із Законом України «Про запобігання корупції», а задекларована вартість такого майна відповідає вартості набуття чи останній грошовій оцінці;

2) суддя (кандидат на посаду судді) та/чи члени його сім’ї відчужили об’єкти цивільних прав за оплатним договором за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової;

3) суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.

Комісія також наголошує, що згідно з пунктом 8 частини  першої  статті 46 Закону «Про запобігання корупції» позичені третім особам кошти обов’язково зазначаються у розділі 12 «Грошові активи» відповідної майнової декларації, якщо загальна вартість активів перевищує 50 прожиткових мінімумів. Недекларування цієї суми свідчить про неналежне виконання обов’язків фінансового контролю, хоча саме її поверненням кандидат обґрунтовує заощадження 2023 року.

Комісія зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в пунктах 146, 159, 160 постанови від 20 листопада 2025 року у справі № 990/148/24 вказала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Від професійних та моральних якостей суддів залежить рівень здійснення правосуддя в державі, тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками під час вирішення питання про призначення його на посаду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимось певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Отже, Комісія наголошує, що доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду.

Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо походження майна та статків, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.

За сукупністю встановлених Комісією обставин, надані кандидатом пояснення та документи не спростовують факту неналежного фінансового контролю та не усувають повною мірою сумніву щодо повноти декларування видатків, а також реального  походження й достатності підтвердження джерел грошових активів кандидата для здійснення значних фінансових витрат.

Ураховуючи вказане, Комісія одноголосно вирішила зменшити оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «відповідність рівня життя задекларованим доходам».

ГРД також було додатково надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання, зокрема:

  1. Кандидат 4 рази по 1-2 дні відвідував територію російської федерації після 2014 року.
  2. Стосовно кандидата двічі складалися протоколи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), керування транспортним засобом в нетверезому стані (справи № 203/2813/1 та № 201/5656/23), однак в обох випадках провадження були закриті судами у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. На думку ГРД, зазначені обставини самі по собі могли викликати сумнів щодо відповідності поведінки кандидата стандартам доброчесності та етичної поведінки судді, зокрема з огляду на зафіксовані в матеріалах справ відомості про відмову від проходження огляду на стан сп’яніння.
  3. У майнових деклараціях кандидата за 2018, 2022–2024 роки відсутня інформація про членство в Національній асоціації адвокатів України (далі –НААУ).
  4. У майновій декларації за 2018 рік кандидат задекларував набуття у власність автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT CC» 2015 року випуску, зазначивши його вартість у розмірі 155 000 грн (орієнтовно 5 500 дол. США на момент придбання). Водночас аналіз архівних оголошень щодо продажу аналогічних транспортних засобів свідчить про те, що ринкова вартість такого автомобіля була вищою – від 7 000 дол. США (залежно від технічного стану та пробігу транспортного засобу). ГРД має обґрунтовані суми щодо достовірності вказаної кандидатом вартості автомобіля та повноти відображення інформації про фактичні витрати на його придбання.
  5. У майновій декларації за 2018 рік кандидат зазначив вартість автомобіля «MERCEDES-BENZ GL 450» 2013 року випуску в розмірі 365 983 грн (орієнтовно 14 000 – 15 000 дол. США на момент придбання). Водночас аналіз архівних оголошень про продаж аналогічних транспортних засобів свідчить про те, що ринкова вартість такого автомобіля у 2020 році могла становити близько 35 000 дол. США.

Стосовно відвідування території російської федерації після 2014 року кандидат пояснив, що в період з 2018 року до 2020 року він дійсно чотири рази виїжджав до російської федерації. У селі Козинка Грайворонського району Бєлгородської області проживав його дідусь, у якого кандидат був єдиним онуком.

Поїздки відбувалися за таких обставин:

  • 24 лютого 2018 року кандидат разом із матір’ю їздив провідати дідуся, який на той час важко хворів, 25 лютого 2018 року він повернувся в Україну.
  • 25 серпня 2018 року кандидат разом із дружиною, сином та матір’ю їздив на день народження дідуся, щоб познайомити його з першим правнуком, 26 серпня 2018 року кандидата повернувся в Україну.
  • 23 серпня 2019 року кандидат разом із родиною (дружиною, сином та матір’ю) відвідав дідуся з нагоди його _____ ювілею; 25 серпня 2019 року кандидат повернувся в Україну.
  • 19 вересня 2020 року кандидат здійснював поїздку для організації поховання дідуся; 20 вересня 2020 року повернувся в Україну.

Таким чином, усі поїздки до російської федерації були зумовлені виключно метою підтримання родинних зв’язків із рідним дідусем, у якого, окрім кандидата та його матері, більше нікого не залишилося. Жодних інших зв’язків із рф кандидат не мав.

Кандидат також наголосив, що після смерті дідуся ані він, ні члени його родини жодного разу територію російської федерації не відвідували, жодних контактів із будь-якими особами на території держави-агресора не підтримували й не підтримують.

Крім того, кандидат додав, що всіляко засуджує збройну агресію з боку російської федерації, а його позиція щодо безумовної підтримки суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України є чіткою, послідовною та принциповою.

Оцінивши пояснення Капрана Р.В. у відповідній частинні як обґрунтовані та достатні, Комісія дійшла висновку, що обставини, наведені в пункті 1 висновку ГРД, не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Капрана Р.В. критеріям професійної етики та доброчесності та не є підставою для зниження оцінки за цими критеріями.

Стосовно складення протоколів про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП кандидат пояснив, що таких епізодів було два. Його автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT CC» 2015 року випуску 01 серпня 2018 року зупинили працівники патрульної поліції у місті Дніпрі. Після зупинки поліцейські повідомили, що їм надійшло звернення про нібито перебування водія у стані алкогольного сп’яніння. На прохання кандидата надати підтвердження такого звернення, йому відмовили.

Надалі, як зазначає кандидат, за результатами адвокатських запитів від органів поліції було отримано відповіді, які містили суперечливу інформацію щодо підстав та часу надходження відповідного повідомлення. Зокрема, згідно з цими даними, повідомлення на лінію «102» надійшло вже після фактичної зупинки його автомобіля та складення протоколу, що, на думку кандидата, свідчило про безпідставність зупинки транспортного засобу.

Також на місці зупинки кандидату не запропонували пройти огляд на стан сп’яніння. Натомість його силоміць доставили до відділення поліції, де запропонували пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820». Не довіряючи діям поліцейських та результатам приладу, на який кандидату надали неналежні документи, він відмовився від проходження огляду.

Водночас, керуючись пунктом 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров’я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, він запропонував поліцейським пройти медичний огляд на стан сп’яніння в найближчому закладі охорони здоров’я. Однак йому без пояснень відмовили та склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.  

Після складення протоколу кандидат самостійно звернувся до Комунального підприємства «Дніпропетровський наркологічний диспансер Дніпровської обласної ради», де пройшов медичний огляд та здав біологічні зразки для дослідження. Також він пройшов судово-токсикологічне дослідження в Комунальному закладі «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи». Згідно з наданими висновками ознак алкогольного чи іншого сп’яніння в кандидата виявлено не було.

Кандидат оскаржив протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 145093 від 18 серпня 2018 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська. За результатами  розгляду постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 24 вересня 2018 року справу про адміністративне правопорушення щодо Капрана Р.В. за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

На підтвердження вказаного кандидатом надано копії адвокатського запиту № 29-з від 07 серпня 2018 року до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, листа-відповіді Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 09 серпня 2018 року № 208оз/41/19/01-2018, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 серпня 2018 року, висновку спеціаліста судово-медичного дослідження № 6657 від 02 серпня 2018 року, листа-відповіді Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 08 серпня 2018 року № 1377, постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 24 вересня 2018 року у справі № 203/2813/18.

Стосовно другого епізоду кандидат пояснив, що 30 квітня 2023 року його автомобіль «MERCEDES-BENZ GL 450» зупинили працівники патрульної поліції в місті Дніпро. Без жодної належної підстави та будь-яких пояснень йому одразу запропонували  пройти огляд на стан сп’яніння  за допомогою приладу «Drager». Оскільки кандидат поспішав додому, він погодився на цю пропозицію, однак звернув увагу на те, що одноразова трубка для приладу була розпакована ще до початку огляду. Кандидат зазначив, що попросив надати іншу трубку, а також документи на прилад, проте отримав відмову. Крім того, за твердженням кандидата, працівники поліції не здійснювали належної відеофіксації події та не реагували на його пропозицію пройти медичний огляд у закладі охорони здоров’я.

Після цього, на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП серії ОБ № 203722 від 01 травня 2023 року.

Кандидат зазначив, що поліцейські завершили складання протоколу вже під час комендантської години, тому він не мав змоги самостійно поїхати до закладу охорони здоров’я для проходження медичного огляду, як у першому випадку. Водночас, під час оформлення протоколу кандидат почув, як один із поліцейських зауважив, що цей протокол, наймовірніше, не буде направлятися до суду.

Як пізніше стало відомо кандидату, постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 червня 2023 року (справа № 201/5656/23) провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно Капрана Р.В., притягнутого до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, закрито за відсутністю складу правопорушення.

Кандидат наголосив, що в обох випадках працівники поліції не відстороняли його від керування транспортним засобом та не вилучали посвідчення водія, що, на його думку, додатково свідчить про відсутність у нього ознак сп’яніння.

Хоча Комісія і звертає увагу на те, що в другому епізоді кандидат не пройшов альтернативного огляду для спростування стану сп’яніння, проте, враховуючи, що провадження в обох справах закриті судами за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а надані кандидатом пояснення та документи не спростовані іншими відомостями, Комісія дійшла висновку, що сам по собі факт складення протоколів у вказаному випадку не є достатнім для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності.

Водночас Комісія зазначає, що згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІ Показників для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Інформація, джерела походження якої установити неможливо, не має доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Таку інформацію може перевірити суб’єкт оцінювання. Анонімні повідомлення не розглядаються.

Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.

Оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).

Під час кваліфікаційного оцінювання кандидата Капрана Р.В. також використано інформацію із Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно нього. Із наданої інформації встановлено, що стосовно Капрана Р.В. неодноразово складалися адміністративні протоколи, зокрема:

- протокол 3АВ 1810793 від 08 січня 2023 року за частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення швидкості більш як на 20 км/год). Стягнення: штраф;

- протокол 3АВ 1870692 від 28 січня 2023 року за частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення швидкості більш як на 20 км/год). Стягнення: штраф;

- протокол 3АВ 4148848 від 21 листопада 2023 року за частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення швидкості більш як на 20 км/год) Стягнення: штраф;

- протокол 3АВ 4244830 від 07 грудня 2023 року за частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення швидкості більш як на 20 км/год) Стягнення: штраф.

Згідно з відомостями, наданими Департаментом інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, на кандидата було  також складено:

- протокол ЕНА 3901472 від 20 січня 2025 року за частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення водіями т\з встановлених обмежень швидкості руху). Стягнення: штраф;

- протокол ЕНА 4329364 від 22 березня 2025 року за частиною першою статті 122 КУпАП (не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1 та здійснив рух ліворуч). Стягнення: штраф;

- протокол ЕНА 4720582 від 13 травня 2025 року за частиною другою статті 122 КУпАП (здійснив проїзд перехрестя на вимкнену додаткову секцію світлофору). Стягнення: штраф.

В анкеті кандидата на посаду судді Капран Р.В. особисто зазначив, що притягався до адміністративної відповідальності десять разів:

Постанова 3АВ01810793 від 08 січня 2023 року (порушення правил дорожнього руху).

Постанова 3АВ01870692 від 08 січня 2023 року (порушення правил дорожнього руху).

Постанова ЕАР06384603 від 08 січня 2023 року (порушення правил дорожнього руху).

Постанова 3АВ02034242 від 28 березня 2023 року (порушення правил дорожнього руху).

Постанова ЕАС06917237 від 30 квітня 2023 року (порушення правил дорожнього руху).

Постанова ЕАС07217257 від 23 червня 2023 року (порушення правил дорожнього руху).

Постанова ЕАТ08024363 від 27 жовтня 2023 року (порушення правил дорожнього руху).

Постанова 3АВ04148848 від 21 листопада 2023 року (порушення правил дорожнього руху).

Постанова ЕНА01059129 від 03 грудня 2023 року (порушення правил дорожнього руху).

Постанова 3АВ04244830 від 07 грудня 2023 року (порушення правил дорожнього руху).

Оцінюючи обставини, встановлені на підставі інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відомостей, наданих Департаментом інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, даних анкети кандидата на посаду судді, враховуючи наявність систематичного характеру вчинення адміністративних правопорушень, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Стосовно недекларування кандидатом у своїх майнових деклараціях за 2018, 2022–2024 роки членства в НААУ кандидат пояснив, що при заповненні декларацій за 2018, 2022–2024 роки через брак досвіду декларування та у зв’язку з відсутністю з його сторони будь-яких фактичних дій щодо набуття членства він помилково вважав, що у відповідному розділі майнової декларації така інформація не зазначається.

Після усвідомлення своєї помилки він виправив її, зазначивши відомості про своє членство в НААУ у відповідному розділі майнової декларації за 2025 рік.

Узагальнюючи встановлені та досліджені в цій частині обставини, Комісія констатує, що кандидат продемонстрував недостатню сумлінність у питанні декларування свого членства в НААУ, оскільки мав проаналізувати роз’яснення НАЗК та пересвідчитися в достовірності внесених ним відомостей.

Водночас, як встановлено вище та підтверджено самим кандидатом, він продемонстрував недостатню сумлінність і в питанні відображення права вимоги за договорами позики від 20 грудня 2021 року № 20/12-2021 на 25 000 дол. США, наданої третій особі, в майновій декларації за 2022 рік.

Зазначений недолік декларування не свідчить про умисний намір ввести в оману, та не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, однак свідчить про певну неуважність кандидата під час виконання вимог антикорупційного законодавства та є підставою зменшення оцінки кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

Стосовно наявності у ГРД обґрунтованого сумніву щодо вартості автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT CC» 2015 року випуску кандидат пояснив, що цей  транспортний засіб у 2017 році придбано в Грузії через уповноваженого представника, який здійснював підбір автомобіля та оформлення необхідних документів.

На підтвердження цих обставин кандидат надав копії нотаріально посвідченої довіреності від 19 грудня 2017 року № ____, контракту про перехід права власності на транспортний засіб від 22 грудня 2017 року № 1344449, а також товаросупровідних документів.

Згідно з пунктом 2 цього контракту вартість угоди становила 5 500 дол. США.

Кандидат зазначив, що низька вартість автомобіля обумовлена його незадовільним технічним станом (наявністю пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та неякісно виконаним відновлювальним ремонтом), а також тогочасними особливостями ринку вживаних автомобілів у Грузії, де  ціни на вживані автомобілі були суттєво нижчими, ніж в України.

Крім того, кандидат послався на офіційні роз’яснення НАЗК, відповідно до яких у декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату набуття права власності, володіння або користування. Ця вартість визначається правовстановлювальним документом, на підставі якого здійснювалося придбання та розмитнення транспортного засобу (у разі його здійснення). Витрати на розмитнення, реєстрацію, а також ремонт транспортного засобу (його частини) до вказаної вартості не включаються.

Стосовно обґрунтованого сумніву ГРД щодо вартості автомобіля «MERCEDES-BENZ GL 450» 2013 року випуску кандидат пояснив, що придбав його у 2019 році у Сполучених Штатах Америки на аукціоні пошкоджених транспортних засобів Copart Inc.

На підтвердження вказаних обставин кандидат надав копії скриншотів із сайту аукціону, рахунку (invoice), банківської квитанції, SWIFT-платежу та товаросупровідних документів.

За твердженням кандидата, на момент придбання автомобіль мав пошкодження, а  розмір виграшної ставки на аукціоні становив 14 500 дол. США.

Відповідно до рахунку (invoice) від 03 грудня 2019 року № 301092 загальна вартість транспортного засобу разом із комісією продавця становила 15 288 дол. США. Банківськими документами підтверджено перерахування 04 грудня 2019 року грошових коштів у сумі 15 288 дол. США, що в еквіваленті становило 365 982,73 грн.

Кандидат наголосив, що в майновій декларації за 2018 рік відображено саме ту вартість транспортних засобів, яку визначено документами про їх придбання.

Витрати на доставку, митне оформлення, реєстрацію та подальший ремонт транспортних засобів відповідно до офіційних роз’яснень НАЗК не включаються до вартості транспортного засобу, яка зазначається в декларації.

Кандидат додав, що надалі автомобіль було відремонтовано та в гарному технічному стані продано в 2024 році за ціною 1 347 500 грн.

Оцінивши пояснення та надані кандидатом документи, Комісія дійшла висновку, що вони є узгодженими між собою та підтверджують придбання автомобілів за вартістю, зазначеною у майновій декларації за 2018 рік. Сама по собі відмінність між задекларованою ціною транспортного засобу та середньою ринковою вартістю аналогічних автомобілів не може автоматично свідчити про подання недостовірних відомостей, оскільки не враховує технічний стан конкретного транспортного засобу та спосіб його набуття.

Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини в цій частині, Комісія вважає, що підстави, наведені в пунктах 4, 5 додаткової інформації ГРД, не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Капрана Р.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ

ПОКАЗНИКИ

РЕЗУЛЬТАТ 
(за показником)

РЕЗУЛЬТАТ 
(за критерієм)

Професійна компетентність

Когнітивні здібності

46,30

352,80

Знання історії української державності

40,00

Знання у сфері права та спеціалізації суду

141,00

Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації

125,50

Особиста компетентність

Рішучість та відповідальність

19,00

37,67

Безперервний розвиток

18,67

Соціальна компетентність

Ефективна комунікація

9,00

37,67

Ефективна взаємодія

9,00

Стійкість мотивації

10,00

Емоційна стійкість

9,67

Професійна етика та доброчесність

Незалежність

 

 

255,00

Чесність

Неупередженість

Сумлінність

Непідкупність

Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті

Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу

 

 

Загальний бал

683,14

Таким чином, Капран Р.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Капран Руслан Валерійович набрав 683,14 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Капрана Руслана Валерійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                               Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                           Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                     Галина ШЕВЧУК