Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Опанасенко Олени Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олени ОПАНАСЕНКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Опанасенко Олени Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Опанасенко О.В. звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Опанасенко О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Опанасенко О.В. ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У  2006 році закінчила Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра.

Науковий ступінь – кандидат юридичних наук. Дата отримання диплома – 15 грудня 2015 року. 

Вченого звання кандидат не має. 

Опанасенко О.В. відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап  – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Опанасенко О.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,70	356,20
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	147,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	119,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 356,20 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Опанасенко О.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Опанасенко О.В.

Запити про надання відомостей стосовно Опанасенко О.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата стосовно обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією з уповноважених державних органів отримано відповіді з інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Опанасенко О.В.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Опанасенко О.В.

Рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 включено до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, зокрема, Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді. Встановлено строк подання кандидатами на посаду судді заяви про намір претендувати на посаду судді в суді, включеному до другої групи судів на першій стадії конкурсу.

У строки, визначені рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25, Опанасенко О.В. звернулася із заявою про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Опанасенко О.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем.  Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 21 серпня 2025 року та 26 серпня 2025 року надійшли пояснення від Опанасенко О.В. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 29 травня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 28 травня 2026 року про надання інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Опанасенко О.В. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та має бути врахована під час оцінювання.

Членом Комісії – доповідачем кандидату надіслано рішення ГРД (лист від 02 червня 2026 року № 32дпс-1186/24/4) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 16 червня 2026 року надійшли письмові пояснення кандидата, аналогічні тим, які надавалися Опанасенко О.В. безпосередньо ГРД під час попередньої комунікації.  

Опанасенко О.В. було надано можливість ознайомитися із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Опанасенко О.В. проведено 25 червня 2026 року.

На початку співбесіди Опанасенко О.В. ознайомлено з її правами. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як: вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінювання встановлених обставин на предмет відповідності кандидата певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	19	19	18,67	37,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	19	19	19,00

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню за критерієм особистої компетентності в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

У процедурі оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених обставин на предмет відповідності кандидата певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, а також її пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Опанасенко О.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	10	9,67	37,67
	Ефективна взаємодія	9	10	10	9,67
	Стійкість мотивації	9	9	9	9,00
	Емоційна стійкість	9	9	10	9,33

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що професійна етика та доброчесність – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата з його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, професійна етика і доброчесність є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності цим критеріям підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 29 травня 2026 року надійшло рішення ГРД від 28 травня 2026 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Опанасенко О.В. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання, а саме:

1. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2016–2018 роки кандидат зазначала належний їй на праві власності автомобіль «Nissan Almera» 2008 року випуску, дата набуття права власності – 01 лютого 2009 року. У Декларації за 2019 рік Опанасенко О.В. цей транспортний засіб не вказує, відомості про дохід від його відчуження також відсутні. Аналогічна ситуація склалася і з автомобілем «Opel Omega», 2000 року випуску, право власності на який Опанасенко О.В. набула у 2019 році. Кандидат вказує цей транспортний засіб у Деклараціях за 2019, 2022 роки, водночас у Декларації за 2023 рік відомості про нього відсутні, не вказує Опанасенко О.В. і дохід від його відчуження.

2. У Декларації за 2023 рік кандидат вказує квартиру в місті Кривий Ріг загальною площею 45,7 м², частка власності 33%, дата набуття права власності – 25 жовтня 2000 року. Водночас до 2023 року цей об’єкт нерухомості Опанасенко О.В. не декларує. 

3. У Декларації за 2023 рік кандидат не зазначає відомостей про дохід чоловіка. Враховуючи, що 05 грудня 2023 року мати кандидата дала довіреність на ім’я свого зятя на право користування автомобілем «Mitsubishi Lancer», пояснення Опанасенко О.В. про те, що не могла отримати відомості про дохід свого чоловіка у зв’язку з тим, що з 2023 року вони з чоловіком живуть окремо і не спілкуються, видаються непереконливими.

4. Відповідно до даних Державної інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи «Аркан» син Опанасенко О.В. у 2022 році виїхав за межі України. Зазначене підтвердила і Опанасенко О.В., пояснивши, що син проживає у США. Водночас у Деклараціях за 2022–2025 роки відсутні відомості про об’єкти нерухомості, де проживає і якими користується її син.

5. Відповідно до інформації Єдиного реєстру адвокатів України кандидат має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 19 травня 2010 року, водночас у деклараціях відсутні відомості про членство кандидата в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ).

6. У Деклараціях кандидата за 2022–2023 роки Опанасенко О.В. підтвердила, що її посада належить до посад із високим рівнем корупційних ризиків. Водночас кандидат на посаду судді апеляційного суду не належить до переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

7. У Декларації за 2018 рік кандидат зазначає про земельну ділянку, належну їй та чоловіку на праві спільної сумісної власності (Київська область, село Рожівка, площа 1 000 м², дата набуття – 27 вересня 2018 року). З 2020 року кандидат вказує об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок загальною площею 110 м², який будується на цій земельній ділянці. З 2024 року земельну ділянку і будинок Опанесенко О.В. не декларує.

8.  У деклараціях родинних зав’язків за 2019–2023 роки та 2020–2024 роки Опанасенко О.В. зазначила ІНФОРМАЦІЯ_1, яка у період 2020–2022 років обіймала посаду ІНФОРМАЦІЯ_2, а в період 2022 – 2023 років – посаду ІНФОРМАЦІЯ_3. Водночас відповідно до Правил заповнення декларації родинних зав’язків ІНФОРМАЦІЯ_4 не входить до кола осіб, відомості про яких необхідно вказувати в декларації родинних зав’язків. 

9. У Декларації 2016 року кандидат зазначила загальний дохід сім’ї 174 446 грн:  153 330 грн – її заробітна плата; 21 116 грн – заробітна плата чоловіка; 771 грн – інші доходи. Після відрахування 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору сума загального доходу сім’ї становить 141 200 грн, орієнтовно на місяць це 11 800 грн або 460 дол. США.

10. Мати Опанасенко О.В. 05 грудня 2023 року видала на ім’я кандидата і її колишнього чоловіка довіреність на право користування автомобілем «Mitsubishi Lancer», відомості про який кандидат у своїх деклараціях не зазначає.

Визначаючись щодо викладених обставин, Комісія враховує таке.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів. Саме тому одним із критеріїв оцінки кандидатів на посаду судді на відповідність займаній посаді є доброчесність як в професійній діяльності, так і в особистому житті.

Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено умови визначення відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, які законодавець пов’язує з наявністю / відсутністю обґрунтованих сумнівів у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Під час кваліфікаційного оцінювання Комісія перевіряє не лише відповідність кандидата  формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують ступінь його відповідального ставлення до своїх обов’язків, чи не викликає він своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (пункт 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року, справа № 990/92/24).

Надаючи оцінку обставинам, викладеним у пунктах 7, 9 рішення ГРД, Комісія враховує пояснення Опанасенко О.В., зокрема.

Земельна ділянка в селі Рожівка Київської області була придбана під час шлюбу у вересні 2018 року. У 2020 році на цій земельній ділянці вони з чоловіком розпочали будівництво будинку. Внаслідок фактичного припинення шлюбних відносин у грудні 2023 року вони з чоловіком уклали договір про виділ майна зі складу майна подружжя в особисту приватну власність одного з подружжя, за яким земельна ділянка і об’єкт незавершеного будівництва на ній перейшли у приватну власність чоловіка.  Її право власності на це майно припинилося, у зв’язку з чим з 2024 року вона не декларує зазначені об’єкти нерухомості.

Стосовно рівня доходу її сім’ї у 2016 році, то він відповідає середньому рівню доходу в Україні. Відповідно до офіційних даних у 2016 році середньомісячна мінімальна заробітна плата в Україні становила 5 187 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 378–1 600 грн, середній дохід на особу становив близько 2 900–3 200 грн, доті як дохід її сім’ї становив 11 800 грн.

 Такі пояснення кандидата з урахуванням наданих нею доказів Комісія вважає переконливими та не вбачає в зазначеній інформації підстав для зниження балів за показниками критеріїв  доброчесності та професійної етики.

Стосовно тверджень ГРД про порушення Опанасенко О.В. правил декларування,  Комісія зауважує таке.

Згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та роз’яснень НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» (далі – Роз’яснення НАЗК) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані подавати Декларацію, в якій зазначаються відомості про доходи, видатки, майно тощо суб’єкта декларування та членів його сім’ї. При цьому декларуванню підлягає все майно, що належить суб’єкту декларування та/або членам його сім’ї станом на кінець звітного періоду на праві приватної власності, включаючи спільну власність (часткову чи сумісну). Обов’язковому декларуванню підлягають об’єкти, які не перебувають у власності, але використовуються декларантом на праві користування чи оренди.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 25 жовтня 2000 року Опанасенко О.В. належить на праві власності частка квартири (33%) у місті Кривому Розі, яку вона декларує лише з 2023 року.

Опанасенко О.В. пояснила, що квартира належала її батькам. Про приватизацію батьками квартири на усіх трьох членів сім’ї в рівних частках не знала. На час приватизації вона була ІНФОРМАЦІЯ_5, її згода на участь у процесі приватизації не вимагалась. Про право власності на 33% квартири дізналася після смерті батька, коли мати оформляла спадщину. Після цього почала відображати відповідну інформацію у своїх Деклараціях.   

Водночас наведені обставини жодним чином не звільняють Опанасенко О.В. від обов’язку декларувати належне їй майно, оскільки за вимогами закону суб’єкт декларування має вжити заходів для отримання інформації та з’ясування обставин, які дають підстави для внесення чи невнесення певних відомостей до Декларації. Закон покладає саме на суб’єкта декларування відповідальність за подання завідомо недостовірних або неповних відомостей.

За аналогією Комісія розцінює і відсутність у Опанасенко О.В. у Декларації за 2023 рік відомостей про дохід чоловіка.

Опанасенко О.В. пояснила, що з 2023 року вони з чоловіком однією сім’єю не проживали, спільного побуту не вели та спілкування не підтримували. Чоловік проживав в іншому місті, надати інформацію про свої доходи відмовився. На кінець 2023 року вони підготували всі необхідні документи стосовно спільного майна та виховання дитини. Офіційно розлучилися в лютому 2024 році.

Водночас з пояснень Опанасенко О.В. не вбачається, що нею вжито всіх можливих заходів для отримання інформації стосовно доходу чоловіка за 2023 рік. Заслуговує на увагу і той факт, що в кінці 2023 року вони з чоловіком вирішили питання стосовно виховання дитини та поділу майна, зокрема уклали договір про виділ майна зі складу майна подружжя в особисту приватну власність одного з подружжя, за яким земельна ділянка і об’єкт незавершеного будівництва на ній перейшли у приватну власність чоловіка. Крім того, за даними Єдиного реєстру довіреностей, 05 грудня 2023 року мати кандидата видала довіреність на ім’я Опанасенко О.В. та її чоловіка на автомобіль «Mitsubishi Lancer», для допомоги з його продажем. Наведене викликає обґрунтований сумнів щодо пояснень Опанасенко О.В. про відсутність будь-якої комунікації з чоловіком та його відмову в надані відомостей стосовно своїх доходів у 2023 році.

На підставі довіреності від 05 грудня 2023 року Опанасенко О.В. фактично набула право користування автомобілем «Mitsubishi Lancer». Перереєстрація на нового власника відбулася у лютому 2024 року, водночас відомостей про цей транспортний засіб в Декларації за 2023 рік Опанасенко О.В. не вказує.  

Стосовне недекларування місця проживання сина Опанасенко О.В. пояснила, що виходила з міркувань безпеки та Роз’яснень НАЗК, відповідно до яких декларант має право вказувати щодо об’єкта нерухомості, який є місцем проживання члена сім’ї, лише назву країни. Її син ІНФОРМАЦІЯ_6, він особисто не укладав жодних договорів оренди чи іншого користування житлом, проживає разом із своєю бабусею, яка є його фактичним піклувальником.

Згідно з Роз’ясненнями НАЗК, якщо суб’єкт декларування / член його сім’ї проживав в житлі (будинку, квартирі, кімнаті тощо) протягом не менше половини днів відповідного звітного періоду або станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло у не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду), відомості про таке житло підлягають відображенню у декларації. На період до припинення або скасування воєнного стану суб’єкт декларування має право зазначити в декларації відомості лише про країну та регіон або іншу адміністративно-територіальну одиницю найвищого рівня (за наявності) щодо 1 об’єкта нерухомості або 1 об’єкта незавершеного будівництва, за умов, якщо такий об’єкт розташований за межами України та є / був місцем фактичного проживання члена сім’ї суб’єкта декларування.

З наведеного слідує, що в разі проживання суб’єкта декларування чи членів його сім’ї певний період за межами України, відповідна інформація має бути внесена до розділу 3 «Об’єкти нерухомості» Декларації без уточнення конкретної адреси.

За наявною в Комісії інформацією, син кандидата у 2022 року виїхав за межі України, водночас відповідні відомості в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларацій Опанасенко О.В. за період 2022–2025 роки відсутні.

Кандидат також пояснила, що не зазначала в Деклараціях про членство в НААУ, оскільки вважала, що ця інформація є неактуальною. Після 09 грудня 2015 року адвокатської  діяльності не здійснювала, доходу не отримувала, правами адвоката не користувалась. Наміру приховувати таку інформацію не мала, відомостей не вказала у зв’язку з неправильним розумінням обсягу обов’язку декларування.

Таким чином, кандидат визнає, що згідно з вимогами закону декларування членства в НААУ є обов’язковим, не залежно від факту зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Така ж позиція Опанасенко О.В. стосовно підтвердження нею в Деклараціях за 2022, 2023 роки твердження, що посада судді апеляційного суду належить до посад з високим рівнем корупційних ризиків. Кандидат пояснила, що ця помилка зумовлена сприйняттям цієї посади як такої, що пов’язана з підвищеним рівнем відповідальності та значними повноваженнями, які перебувають у корупційно чутливій сфері. Помилку виправила в Деклараціях за 2024, 2025 роки.  

Стосовно декларації родинних зав’язків Опанасенко О.В. пояснила, що, зазначаючи відомості про ІНФОРМАЦІЯ_7, виходила з того, що вона працює в ІНФОРМАЦІЯ_8, яка наділена правоохоронним повноваження. Зробила це з міркувань обережності та з метою забезпечення максимальної повноти і прозорості поданої інформації.

Такі пояснення Опанасенко О.В. дають підстави для висновку про невжиття суддею  належних заходів для відображення достовірних відомостей у декларації родинних зав’язків.

Підсумовуючи наведені вище обставини, Комісія констатує, що Опанасенко О.В. під час заповнення декларацій продемонструвала неуважність та недостатню сумлінність. Хоча Комісія не знайшла підстав вважати таку поведінку умисною, однак недбалість кандидата під час заповнення декларацій суттєво дисонує із вимогами, що ставляться до судді. Такий прояв недбалості Комісія розцінює як підставу для зменшення балів Опанасенко О.В. за критеріями  професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

Стосовно недекларування правочинів, на підставі яких відчужила автомобілі «Nissan Almera» та «Opel Omega», Опанасенко О.В. пояснила, що це зумовлено малозначністю таких правочинів. З цих же підстав не декларувала і дохід від їх продажу. Закон України «Про запобігання корупції» та роз’яснення НАЗК тлумачила таким чином, що правочини, які не підлягають декларуванню в розділі «Видатки і правочини» також не підлягають декларуванню і в розділі «Доходи, у тому числі подарунки». На той час однозначних роз’яснень НАЗК стосовно цього не було. Існувала поширена позиція, відповідно до якої, якщо правочин не досягає 50 прожиткових мінімумів і не показується в розділі «Правочини», то інформацію про нього вносити до Декларації не потрібно. Вважала, оскільки правочин є малозначним (менше 50 прожиткових мінімумів) і не підлягає відображенню в розділі правочинів, то і дохід від нього також не підлягає декларуванню. Дохід від продажу автомобіля сприймала як трансформацію активу. Наміру приховувати свої доходи не мала. Дохід не відобразила помилково через неправильне тлумачення правил декларування.

Відповідно до Роз’яснень НАЗК в декларації зазначаються відомості про доходи, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї отримали упродовж звітного періоду. Доходи декларуються незалежно від їх розміру, крім подарунків. Якщо внаслідок вчинення правочину отримано дохід, відомості про нього слід відобразити в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації.

Вимога щодо декларування доходу в будь-якому розмірі існувала з самого початку запровадження електронних декларацій, що спростовує твердження Опанасенко О.В. про неоднозначність позиції декларування доходів. Водночас у Декларації за 2017 рік Опанасенко О.В. вказала дохід від  продажу мотоцикла, вартість якого була значно нижчою за 50 прожиткових мінімумів, що ставить під сумнів її твердження про неправильність розуміння порядку декларування доходу, отриманого на підставі правочину.

Наведені обставини, на переконання Комісії, дають підстави для зменшення балів Опанасенко О.В. за показником «чесність» на 15 балів.

Заслуговують на увагу і виявлені Комісією порушення Правил дорожнього руху. 

У матеріалах досьє кандидата міститься інформація щодо неодноразових порушень Опанасенко О.В. Правил дорожнього  руху (перевищення швидкості або рух смугою громадського транспорту), а саме: у 2020 році – 10 порушень, у 2021 – 2 порушення, а також 8 виконавчих проваджень за несвоєчасно сплачені штрафи.

Опанасенко О.В. пояснила, що у всіх цих випадках за кермом була не вона, а її чоловік, який писав відповідні заяви, всі вони містилися у матеріалах виконавчого провадження, однак наразі ці матеріали знищено за закінченням строку зберігання. Інформацію щодо 8 порушень отримала через пів року після їх вчинення, тому не могла вчасно сплатити штраф. Оскаржити рішення виконавчої служби могла, однак вони з чоловіком вирішили, що найкращим варіантом у такій ситуації буде сплатити штраф. У рамках виконавчих проваджень суб’єктом вчинення правопорушення та стороною у справі була вона.

Жодних доказів на підтвердження своїх слів, що у всіх 12 випадках порушень Правил дорожнього руху за кермом її автомобіля був чоловік, Опанасеко О.В. не надала.

Законодавець позиціонує транспортний засіб як джерело підвищеної небезпеки (стаття 1187 Цивільного кодексу України), його експлуатація завжди пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, безпеки довкілля, тому особа, яка володіє чи користується транспортним засобом, не може використовувати його на шкоду правам і свободам громадян, інтересам суспільства.

У пункті 17 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті трактується як неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

Хоча Комісія не оцінює наведені вище обставини як істотну невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, однак визнає їх такими, що мають наслідком зниження балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,70	356,20
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	147,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	119,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,67	37,67
	Безперервний розвиток	19,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,67	37,67
	Ефективна взаємодія	9,67
	Стійкість мотивації	9,00
	Емоційна стійкість	9,33
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	686,54

Таким чином, Опанасенко О.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Опанасенко Олена Володимирівна набрала 686,54 бала.

2. Визнати Опанасенко Олену Володимирівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                       Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                    Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                              Галина ШЕВЧУК