Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шофаренка Юрія Федоровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 1:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрія ШОФАРЕНКА,

представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шофаренка Юрія Федоровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою для зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Шофаренко Ю.Ф. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Шофаренка Ю.Ф. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Шофаренко Ю.Ф., ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 1989 році закінчив Харківський юридичний інститут імені Ф.Е. Дзержинського і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права.

Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.

Указом Президента України від 21 квітня 2003 року № 346/2003 Шофаренка Ю.Ф. призначено на посаду судді Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим строком на п’ять років.

Присягу судді склав 10 березня 2004 року.

Постановою Верховної Ради України від 20 жовтня 2005 року № 3017–IV Шофаренка Ю.Ф. обрано на посаду судді Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим безстроково.

Указом Президента України від 19 травня 2010 року № 630/2010 Шофаренка Ю.Ф. переведено на посаду судді Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим.

Указом Президента України від 13 березня 2013 року № 133/2013 Шофаренка Ю.Ф. переведено на посаду судді Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим.

Указом Президента України від 23 квітня 2014 року № 430/2014 Шофаренка Ю.Ф. переведено до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 23 роки (станом на день подання заяви про участь у конкурсі).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

 Шофаренко Ю.Ф. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,20	347,70
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	144,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	116,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 347,70 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Шофаренком Ю.Ф. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Шофаренка Ю.Ф.

Запити про надання відомостей стосовно Шофаренка Ю.Ф. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів з інформацією про кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шофаренка Ю.Ф.

Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Шофаренка Ю.Ф. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Шофаренка Ю.Ф.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.

Шофаренко Ю.Ф. надіслав до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 в межах вказаного конкурсу здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шофаренка Ю.Ф. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 15 серпня 2025 року надійшли пояснення Шофаренка Ю.Ф. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток»,  та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 30 березня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Шофаренка Ю.Ф. критеріям професійної етики та доброчесності.

Членом Комісії – доповідачем надіслано кандидату (лист від 31 березня 2026 року № 32 дпс-856/23) висновок ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 27 травня 2026 року надійшли пояснення Шофаренка Ю.Ф. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Шофаренку Ю.Ф. було надано можливість ознайомитись із матеріалами досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Шофаренком Ю.Ф., призначену на 14 травня 2026 року, відкладено у зв’язку з неявкою кандидата.

Співбесіду з Шофаренком Ю.Ф. призначено на 25 червня 2026 року.

На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

За результатами співбесіди в засіданні колегії 25 червня 2026 року оголошено перерву для надання колегії можливості ознайомитися з додатковим доказом, поданими кандидатом під час засідання.

Співбесіду з кандидатом продовжено 13 липня 2026 року.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінцюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	20	20	19,67	39,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	20	20	20,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінювання критерію соціальної компетентності, як і для оцінювання критерію особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії на підставі аналізу наданих документів, а також пояснень під час співбесіди Шофаренка Ю.Ф. індивідуально оцінено за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	10	9,33	38,33
	Ефективна взаємодія	9	9	10	9,33
	Стійкість мотивації	10	10	10	10,00
	Емоційна стійкість	9	10	10	9,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що професійна етика та доброчесність – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, професійна етика та доброчесність є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності цим критеріям підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки професійної етики та доброчесності судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям професійної етики та доброчесності. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 30 березня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Шофаренка Ю.Ф. критеріям доброчесності та професійної етики.

У висновку ГРД зазначено про таке.

Кандидат не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності за показником «чесність» та «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

1. Кандидат не надав достовірної та відомої йому інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаним, під час набуття права на об’єкти цивільних прав, допустив поведінку, яка, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду. Підстави та порядок набуття суддею права на об’єкт цивільних прав не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства, про які суддя не міг не знати.

Кандидат у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2015 рік задекларував дохід у розмірі 2 304 000,00 грн, отриманий ним від відчуження нерухомого майна, розташованого на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим.

Пояснення кандидата, надані у межах права на відповідь, не усунули сумнівів ГРД щодо прозорості отримання кандидатом 2 304 000,00 грн., задекларованих як дохід від відчуження нерухомого майна у майновій декларації за 2015 рік, та потребують додаткового з’ясування.

2. Кандидат не надав достовірної та відомої йому інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаним.

Кандидат у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» майнових декларацій за 2019 та 2021 роки не декларував видатків або інших правочинів щодо набуття права власності на автомобілі «TOYOTA CAMRI» 2018 року випуску та «TOYOTA RAV 4» 2018 року випуску.

На переконання ГРД, кандидат несумлінно поставився до заповнення відомостей у майнових деклараціях.

Шофаренком Ю.Ф. надано письмові пояснення щодо доводів, зазначених у висновку ГРД, які підтримано ним під час співбесіди.

Так, стосовно отримання доходу у розмірі 2 304 000 грн кандидат пояснив, що після початку окупації Автономної Республіки Крим він перед виїздом з окупованої території залишив довіреність на декількох осіб на випадок продажу належного йому майна, зокрема квартири у місті Сімферополі, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 17 грудня 1997 року.

На початку 2015 року на зазначену квартиру знайшовся покупець і нерухомість було продано. Грошові кошти від продажу квартири в доларах США були доставлені кандидату за кілька разів довіреною особою, яка, за припущенням кандидата, і є покупцем.

У 2015 році банківська система України в Криму вже не функціонувала, тому легальний міжбанківський переказ був неможливим. Транспортування коштів готівкою через знайомих, частинами, було єдиним безпечним шляхом через діючі на той час пункти пропуску, де існували ліміти на перевезення валюти.

Кандидат зазначив, що не має в наявності документів безпосередньо щодо продажу квартири, однак своє волевиявлення на відчуження майна він висловив виключно в межах правового поля України. Довіреність на продаж майна була видана у 2014 році, коли нотаріуси в Автономній Республіці Крим ще надавали послуги за законодавством України та посвідчували документи її гербовою печаткою.

Під час співбесіди кандидат наголосив, що відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які акти окупаційної влади є незаконними та нікчемними. Перереєстрація квартири за російським законодавством, здійснена його представником на підставі довіреності, була виключно технічним інструментом для фактичного відчуження майна, оскільки іншого способу продати об’єкт на тій території у нього не було.

Кандидат також послався на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне володіння майном, і зазначив, що продаж за фактично чинними на окупованій території правилами був єдиним способом реалізувати це право та не залишити актив окупаційній владі.

Додатково кандидат зауважив, що з початку окупації він чітко продемонстрував вірність присязі судді України: відмовився від будь-якої співпраці з окупантами, залишив свій дім, роботу й життя в Криму у 2014 році, переїхав на підконтрольну територію та продовжив здійснювати правосуддя від імені України. Продаж майна став остаточним кроком для розірвання зв’язків з окупованою територією. Кандидат не планував повертатися, не купував там нових активів і не інтегрувався в російську систему. Будь-які обов’язкові платежі в окупаційний бюджет під час оформлення цієї угоди сплачував безпосередньо покупець, натомість отримані кошти були вивезені в Україну та інтегровані в українську економіку.

Кошти за продане майно були вчасно та прозоро відображені ним у майновій декларації за 2015 рік, будь-яких прихованих статків він не має.

Крім того, як наголосив кандидат, цей факт уже був предметом детального обговорення під час співбесіди в межах конкурсу до Верховного Суду, жодних зауважень від НАЗК щодо декларування цих коштів не надходило.

Кандидат підсумував, що джерелом походження його доходу у розмірі 2 304 000 грн є законний актив – квартира у місті Сімферополі, яка з 1997 року належала кандидату на законних підставах за законодавством України, який було конвертовано із майна в готівкову форму.

Оцінюючи вказану обставину та надані кандидатом пояснення, Комісія зазначає, що відповідно до пункту 21 «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно:

1) дії судді (кандидата на посаду судді), спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними;

2) вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав;

3) набуте суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї право власності / користування на об’єкт цивільних прав безоплатно або від пов’язаної із суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї особи було набуте попереднім власником / власником із законних джерел за ринковою вартістю;

4) право на об’єкт цивільних прав оформлено без ознак приховування особи судді (кандидата на посаду судді) як власника або користувача;

5) право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте суддею (кандидатом на посаду судді) або членами його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості;

6) підстави та порядок набуття суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї права на об’єкт цивільних прав не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства, про які суддя (кандидат на посаду судді) та члени його сім’ї не могли не знати;

7) під час набуття або відчуження прав на об’єкт цивільних прав суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї дотримано вимоги антикорупційного законодавства, законодавства про оцінку та оціночну діяльність, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, податкового законодавства, нормативних актів Національного банку України, інших нормативно-правових актів.

Комісія зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в пунктах 146, 159, 160 постанови від 20 листопада 2025 року у справі № 990/148/24 вказала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Від професійних та моральних якостей суддів залежить рівень здійснення правосуддя в державі, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками під час вирішення питання про призначення його на посаду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимось певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Отже, Комісія наголошує, що доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо походження майна та статків, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.

Комісією встановлено, що у майновій декларації кандидата за 2015 рік відображено дохід у розмірі 2 304 000 грн від продажу нерухомого майна.

Згідно з письмовими та усними поясненнями кандидата ці кошти є його доходом від продажу на початку 2015 року квартири в місті Сімферополі. Вказана квартира належала кандидату на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17 грудня 1997 року (на підтвердження цього факту кандидат надав копію першої сторінки договору купівлі-продажу від 17 грудня 1997 року № 1567).

Комісія проаналізувала пояснення кандидата та під час співбесіди поставила додаткові уточнювальні запитання щодо обставин відчуження цієї нерухомості та отримала на них відповіді, зокрема такі.

На уточнювальне запитання члена Комісії «Ви відчужили цю квартиру?» кандидат відповів: «Для себе я зрозумів, що це було відчуження, оскільки я отримав гроші. За українським законодавством я не можу підтвердити жодним документом, що ця угода відбулась. Цією нерухомістю користується інша особа і вона, здається, за російським законодавством, окупаційним законодавством переоформила її на себе. Де-юре, за українським законодавством це моя квартира, де-факто, я отримав за неї гроші і вважаю, що це було відчуження» (посилання: https://www.youtube.com/watch?v=621UT4SQjWY&t=587s).

На запитання члена Комісії: «Чи мало місце укладення договору за законодавством окупаційної влади?» кандидат відповів: «Вважаю, що мало, але я там не був. Там був мій представник». На уточнювальне питання члена Комісії: «Тобто, Ви відчужили квартиру за російським законодавством?» кандидат відповів: «Ну через представника, якщо я отримав гроші за російським законодавством, вважається, що так. Але за українським законодавством, ні» (посилання: https://www.youtube.com/watch?v=621UT4SQjWY&t=669s). На запитання члена Комісії: «Якщо Ви вважаєте, що за українським законодавством Ви не відчужили цю квартиру, то чому Ви не декларуєте її в майнових деклараціях з 2015 року до сьогодні як таку, що належить Вам?» кандидат відповів: «У реєстрах українського законодавства її не можна відшукати, оскільки вона була зареєстрована в БТІ і не перенесена до реєстрів через наявність черг у 2013 році, а потім окупацію. З могу боку декларувати цю квартиру було неправильним, оскільки людина, яка заплатила мені гроші могла б побачити її у деклараціях. Те, що сприймається в 2026 році, в 2014–2015 так не сприймалося. Все було по-іншому. Ніхто не знав, на скільки це буде. Всі там один одному довіряли. Треба було якісь гроші отримати, щоб продовжувати жити, чи там залишити і в тебе «відіжмуть». Сьогодні я на це дивлюся іншими очима» (посилання: https://www.youtube.com/watch?v=621UT4SQjWY&t=714s).

На запитання члена Комісії стосовно того, чи було майно у небезпеці, зважаючи на те, що на окупованій території у житловому будинку, який також належить кандидату, залишився проживати його повнолітній син, який, можливо, міг би опікуватися цим майном, кандидат відповів: «На час продажу квартири син вже не був в Криму, він був у Москві. Як би він привозив ці гроші? Там сім’я перевозила. Дві-три особи приїжджали і привозили ці гроші» (посилання: https://www.youtube.com/watch?v=621UT4SQjWY&t=1062s).

Кандидат також додав: «А сьогодні Україна каже: «Ти не маєш права робити кар’єру, бо в 14-му році щось ти зробив не так». Я розумію чому так. У 26-му році дивитись, які сьогодні вимоги, які критерії, ну, не треба було так робити. Тоді я так не думав. Син там став адвокатом, я головою суду тут був, і в тому режимі сину ніхто не задавав запитання: «У тебе ж там тато працює суддею, ти не будеш адвокатом». Не було ніяких перешкод тут.» (посилання: https://www.youtube.com/watch?v=621UT4SQjWY&t=1119s).

На запитання члена Комісії: «Ви порівнюєте, що там умови є більш лояльними для тих, хто хоче бути громадянином росії?» кандидат відповів: «Ну я кажу, що ця інформація в доступі є» (посилання: https://www.youtube.com/watch?v=621UT4SQjWY&t=1119s).

Дослідивши матеріали досьє та заслухавши пояснення кандидата, Комісія констатує відсутність доказів на підтвердження реальності зазначеного правочину та законності походження коштів з огляду на таке.

Комісії не надано жодних правових, фінансових чи будь-яких інших документів, які б засвідчували факт відчуження квартири, обґрунтовували її вартість, визначали порядок розрахунків, підтверджували конвертацію отриманих коштів у долари США та їх ввезення (переміщення) на підконтрольну територію України, або бодай містили відомості про покупця. Водночас сам кандидат не зміг чітко ідентифікувати особу покупця, припустивши, що майно, ймовірно, придбала особа, якій він видав доручення на його продаж. Також кандидатом не надано копії такого доручення, як і будь-яких інших доказів того, що таке доручення взагалі видавалося.

Факт відсутності таких документів кандидат визнав особисто у письмових поясненнях та під час співбесіди.

Комісія також критично оцінює твердження кандидата про те, що продаж квартири за правилами, які фактично діяли на тимчасово окупованій території, були єдиним способом реалізувати право власності та не залишити майно окупаційній владі. На переконання Комісії, цей аргумент спростовується тим, що у тому ж місті Сімферополі розташовано інший актив кандидата – житловий будинок загальною площею 186 кв.м. Цей об’єкт кандидат не відчужував, зберігає у своєй власності та продовжує відображати у своїх щорічних майнових деклараціях і до сьогодні.

Комісія вважає, що такий вибірковий підхід до нерухомого майна свідчить про непослідовність дій кандидата та суперечливість його пояснень.

Оцінюючи встановлені обставини, Комісія керується стандартами етики та бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 9901/764/18, де зазначено, що доброчесність передбачає логічну, послідовну позицію та уважність при розкритті даних під час конкурсного добору.

Комісія зауважує, що посилання на форс-мажорні обставини, зокрема на тимчасову окупацію місця знаходження майна кандидата країною-агресором, та специфіку окупаційного режиму не можуть нівелювати обов’язок кандидата довести легальність доходів, особливо за наявності очевидних суперечностей у його ж поведінці щодо іншого майна в Автономній Республіці Крим.

Комісія наголошує, що для судді, який має бути прикладом дотримання закону та моральних стандартів, навіть поодинокі прояви непрозорості у фінансових питаннях здатні підірвати суспільну довіру до судової влади загалом.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

На думку Комісії, встановлені у сукупності факти формують у звичайної розсудливої людини стійку картину непрозорості у питанні легальності походження грошових коштів кандидата у розмірі 2 304 000 грн, що еквівалентно більше 80 000 дол. США станом на 2015 рік.

Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини у цій частині, Комісія вважає, що у письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат не спростував обґрунтованого сумніву щодо його відповідності показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» критеріїв доброчесності та професійної етики.

З огляду на вказане відповідність кандидата на посаду судді Шофаренка Ю.Ф. за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» Комісією оцінено у 0 балів.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Однак Комісія заслухала та проаналізувала пояснення кандидата стосовно інших обставин, указаних у висновку ГРД.

Так, у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» майнових декларацій за 2019 та 2021 роки не вказано видатків на придбання автомобілів «TOYOTA CAMRI» 2018 року випуску та «TOYOTA RAV 4» 2018 року випуску. Кандидат зазначив, що він допустив помилку і надалі зобов’язується декларувати.

Оцінюючи цю обставину, Комісія виходить із такого.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакціях, чинних на момент подання декларацій) у декларації зазначаються відомості про видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2–9 частини першої цієї статті. Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.

Станом на 2019 рік 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, становили 96 050 грн. Задекларована кандидатом вартість автомобіля «TOYOTA RAV 4» 2018 року випуску, придбаного 21 вересня 2019 року – 352 526 грн, що суттєво перевищує відповідний поріг декларування.

Станом на 2021 рік 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, становили 113 500 грн. Задекларована кандидатом вартість автомобіля «TOYOTA CAMRY » 2018 року випуску, придбаного 15 вересня 2021 року – 358 690 грн, що суттєво перевищує відповідний поріг декларування.

Зважаючи на вказані положення Закону, кандидат повинен був відобразити відомості про видатки, на підставі яких у нього виникло право власності на рухоме майно, в майнових деклараціях за 2019 та 2021 роки.

Отже, кандидат у порушення норм антикорупційного законодавства не задекларував у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» щорічних майнових декларацій за 2019 та 2021 роки відомості про правочини щодо придбання транспортних засобів.

Комісія зауважує, що заповнення майнової декларації є обов’язком суб’єкта декларування, який повинен діяти добросовісно, уважно та відповідально при внесенні відомостей до декларації. На думку Комісії, непоодинокий характер помилок у майнових деклараціях за різні періоди свідчить не про помилку кандидата, а про його неналежне ставлення до виконання обов’язку з декларування та ставить під сумнів повноту і достовірність поданих ним відомостей.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень кандидата.

1. Кандидат у майновій декларації за 2021 рік вказав дохід дружини від продажу автомобіля «HONDA CR-V» 2008 року випуску у розмірі 35 000 грн, проте у поясненнях, наданих ГРД у межах права на відповідь, кандидат зазначив, що цей автомобіль було продано за еквівалент 5 000 дол. США.

2. Кандидат у майновій декларації за 2024 рік указав нежитлове приміщення загальною площею 49,1 кв.м у місті Дніпро, яким на праві оренди користується його дружина. У відповідній графі декларації власником цього об’єкта нерухомості зазначено «іноземного громадянина». Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником указаного нежитлового приміщення є син кандидата. Крім того, у майновій декларації за 2024 рік кандидат зазначив датою набуття права користування (на підставі оренди) 25 квітня 2018 року, проте у майнових деклараціях за 2018–2023 роки відомості про цей об’єкт нерухомого майна відсутні.

3. Кандидат у майновій декларації за 2021 рік указав автомобіль «TOYOTA CAMRY» 2018 року випуску. Дата набуття права власності на цей автомобіль – 15 вересня 2021 року, вартість на дату набуття права власності – 358 690,00 грн., що на вересень 2021 року еквівалентно 13 393,95 дол. США.

Відповідно до архівних оголошень сайта «AUTO.RIA» станом на 2021 рік аналогічні автомобілі пропонувалися до продажу за ціною щонайменше 18 900 дол. США.

У стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів, що задекларована кандидатом вартість автомобіля відповідає реальній ринковій ціні на дату набуття права власності.

4. У декларації родинних зв’язків судді за 2014–2018 роки кандидат підтвердив наявність зв’язків із особами, визначеними у пункті 2 частини другої статті 61 Закону, однак не вказав жодної такої особи. Водночас у декларації родинних зв’язків судді за 2013–2017 роки кандидат зазначив ІНФОРМАЦІЯ_1, а у декларації за 2015–2019 роки – лише ІНФОРМАЦІЯ_2.

5. Кандидат у складі колегії суддів Індустріального районного суду міста Дніпропетровська 21 грудня 2019 року ухвалив вирок у справі № 202/1843/15-к стосовно ОСОБА_1.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 17 жовтня 2019 року у справі «Копитець і Штопко проти України» (заяви № 9706/19 та № 9709/19) констатовано надмірну тривалість кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та присуджено йому у вигляді відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат суму у розмірі 3 000,00 євро.

6. Близькі родичі кандидата та його дружини проживають (проживали) на тимчасово окупованій території України та на території російської федерації. Зокрема, згідно з інформацією із суддівського досьє син кандидата проживає в Москві та має громадянство країни-агресора, там же проживає й одна із сестер його дружини.

7. У мережі «Інтернет» стосовно кандидата наявні публікації негативного характеру, зокрема щодо його зв’язків із ОСОБА_2 та суддею-колаборантом, а також виконання ним ролі «смотрящого» за регіоном, причетності до корупції та «кришування» нелегальних схем, користування преміальними автомобілями.

Стосовно розбіжностей між задекларованої сумою та реальною ціною продажу автомобіля «HONDA CR-V» 2008 року випуску, що належав дружині, кандидат пояснив, що автомобіль було продано в 2020 році за довіреністю за еквівалент 5 000 дол. США. У 2021 році новий власник переоформив авто, зазначивши вартість у договорі 35 000 грн, що й відобразилося у відповідних реєстрах та було зазначено кандидатом у майновій декларації за 2021 рік.

Комісія зауважує, що пункт 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язує у декларації зазначати інформацію про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи. Буквальне тлумачення цієї норми вказує на те, що декларуванню підлягає фактично отриманий дохід.

Комісія критично сприймає посилання кандидата на те, що сума доходу від продажу автомобіля у майновій декларації за 2021 рік була вказана ним на підставі договору купівлі-продажу, укладеного наступним власником, оскільки це не спростовує факту отримання 5 000 дол. США самим кандидатом та не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку зазначати достовірні відомості.

Комісія вважає, що дії, зокрема продаж транспортних засобів за дорученням без відображення реальної вартості операцій у декларації, свідчать про недбале ставлення до виконання обов’язків, передбачених антикорупційним законодавством України та створюють ознаки недобросовісності кандидата.

Стосовно нежитлового приміщення загальною площею 49,1 кв.м у місті Дніпро кандидат пояснив, що, обравши у графі декларації «іноземний громадянин», він допустив описку, тоді як власником є його син. Також кандидат пояснив, що раніше не знав про вимоги до сертифікації робочого місця нотаріуса (наявність приміщення у власності або в оренді). У 2024 році, дізнавшись, що дружина вказує факт оренди у своїх документах, він почав відображати цей об’єкт у декларації як орендований дружиною.

Проаналізувавши зазначену обставину та оцінивши пояснення кандидата, Комісія критично сприймає пояснення кандидата та зауважує, що помилкове відображення «іноземної особи» як власника майна могло створити у стороннього спостерігача хибне уявлення щодо його реального власника. Крім того, Комісія вчергове наголошує, що кандидат несумлінно поставився до внесення відомостей до майнових декларацій, зокрема не вжив необхідних заходів для встановлення всіх об’єктів нерухомості, якими користувалися члени його сім’ї, та не відобразив повну й достовірну інформацію у деклараціях за 2018–2023 роки.

Стосовно вартості автомобіля «TOYOTA CAMRY» 2018 року випуску, набутого кандидатом 15 вересня 2021 року, кандидат пояснив, що зазначена вартість автомобіля відповідає оціночній вартості, вказаній у правовстановлюючому документі – договорі купівлі-продажу цього транспортного засобу, однак фактично він сплатив за автомобіль 15 000 дол. США, тобто більше оціночної вартості, вказаної у договорі.

Проаналізувавши зазначену обставину та оцінивши пояснення кандидата, Комісія критично сприймає його пояснення та зауважує, що зазначення в правовстановлюючому документі – договорі купівлі-продажу, заниженої вартості транспортного засобу не спростовує факту реальних витрат (15 000 дол. США), що підтверджено ним особисто, та не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку зазначати в майновій декларації достовірні відомості.

Стосовно суперечливих відомостей у деклараціях родинних зв’язків судді за 2013–2017, 2014–2018, 2015–2019 роки кандидат пояснив, що не має доступу до паперових декларацій, а навіть за наявності доступу не зміг би відповісти на це питання.

Комісією з’ясовано, що у пункті 1 розділу II «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» декларації родинних зв’язків судді за 2014–2018 роки Шофаренко Ю.Ф. підтвердив наявність зв’язків із особами, визначеними у пункті 2 частини другої статті 61 Закону. Водночас у пункті 2 розділу ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки», а також у розділі III «Відомості про пов’язаність спільним проживанням, побутом, наявність взаємних прав та обов’язків» не вказав жодної такої особи. У пункті 1 розділу II «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» декларації родинних зав’язків судді за 2013–2017 роки кандидат підтвердив наявність зв’язків із особами, визначеними пункті 2 частини другої статті 61 Закону. У пункті 2 розділу ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» він зазначив ІНФОРМАЦІЯ_3 з періодом перебування на посаді з 15 березня 1999 року до 07 квітня 2014 року, з 24 травня 2016 року до «цього часу», ІНФОРМАЦІЯ_4 з періодом перебування на посаді з 19 січня 2011 року до березня 2014 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 з періодом перебування на посаді з лютого 2003 року до березня 2014 року. У розділі ІІІ «Відомості про пов’язаність спільним проживанням, побутом, наявність взаємних прав та обов’язків» указано інформацію про пов’язаність спільним проживанням, побутом, наявність взаємних прав та обов’язків з кожним із цих осіб.

У декларації родинних зв’язків судді за 2015–2019 роки вказано лише ІНФОРМАЦІЯ_6.

Комісія наголошує, що відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 56 Закону (у редакції, чинній на момент подання декларацій) суддя зобов’язаний, серед іншого, подавати декларацію доброчесності та декларацію родинних зв’язків судді.

Згідно з пунктами 1 і 2 частини другої статті 61 Закону у декларації родинних зв’язків судді зазначаються такі відомості: прізвище, ім’я, по батькові судді, місце його роботи та займана посада; прізвища, імена, по батькові осіб, з якими суддя має родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років, що передують року подання декларації, займали посади, зазначені у частині другій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 61 Закону за відсутності доказів іншого відомості, подані суддею у декларації родинних зв’язків, вважаються достовірними.

Згідно з пунктом 1 Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 204/зп-18; далі – Правила), декларація родинних зв’язків судді подається особисто суддею шляхом її заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із зазначенням відомостей за останні п’ять календарних років.

Пунктом 3 Правил передбачено, що в декларації зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня останнього звітного (п’ятого) року.

Відповідно до пункту 6 Правил до осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, належать, зокрема: чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею (батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, усиновлювач, усиновлений).

Зважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 кандидата перебувала на посаді до квітня 2014 року, ІНФОРМАЦІЯ_8 – до березня 2014 року, кандидат мав повідомити інформацію про це в декларації родинних зв’язків судді за 2014–2018 роки, проте в цій декларації, як зазначалося вище, він проставив позначку про наявність зв’язків із особами, без ідентифікації цих осіб та без надання інформації щодо пов’язаності спільним проживанням, побутом, наявність взаємних прав та обов’язків, тим самим не виявивши належної уважності та сумлінності при виконанні обов’язку декларування родинних зв’язків судді.

Стосовно справи № 202/1843/15-к, надмірна тривалість якої стала підставою для винесення Європейським судом з прав людини рішення від 17 жовтня 2019 року у справі «Копитець і Штопко проти України», кандидат пояснив, що справа № 202/1843/15-к надійшла на розгляд Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з іншого суду після самовідводів усіх суддів та перебувала у його провадженні з березня 2015 року. У грудні 2017 року у зв’язку з відстороненням одного з суддів із складу колегії за клопотанням сторони захисту розгляд справи зі стадії закінчення розгляду було розпочато заново – зі стадії підготовчого судового засідання. Справа призначалася до розгляду щотижня або й двічі на тиждень. У грудні 2019 року було ухвалено вирок. Отже, тривалий розгляд справи для Європейського суду з прав людини – це строк від початку досудового розслідування (травень 2011 року ) і до моменту розгляду скарги (17 жовтня 2019 року).

Проаналізувавши зазначену обставину та оцінивши пояснення кандидата, Комісія вважає надані пояснення обґрунтованими та погоджується, що надмірна тривалість судового розгляду була зумовлена рядом факторів, зокрема строком перебуванням цієї справи на розгляді в іншому суді, зміною складу колегії та початком розгляду справи заново зі стадії підготовчого засідання, однак зауважує, що стверджуючи у своїх поясненнях про те, що у період з грудня 2017 року до грудня 2019 року справа призначалася до розгляду щотижня або й двічі на тиждень, кандидат на підтвердження забезпечення ним дотримання розумних строків судового розгляду не надав жодного доказу.

Стосовно проживання дружини та близьких родичів на тимчасово окупованій території, а також на території російської федерації кандидат пояснив, що його син під час окупації проживав у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, пізніше переїхав до Москви, де проживає з родиною та займається адвокатською діяльністю. Син має громадянство України. Стосунки між ними зберігають характер батьківських та синівських, однак з 2022 року спілкування обмежилося телефонними дзвінками. Сестра дружини також проживає в Москві і на цей час є пенсіонеркою. Дружина з сестрою підтримує стосунки в телефонному режимі.

Проаналізувавши зазначену обставину та оцінивши пояснення кандидата Комісія не вбачає підстав вважати, що батьківські стосунки із сином кандидата та стосунки із сестрою дружини кандидата, обмежені спілкуванням в телефонному режимі, створюють репутаційні ризики та викликають сумніви щодо незалежності кандидата під час здійснення правосуддя.

Стосовно негативної інформації в мережі «Інтернет» кандидат пояснив, що з ОСОБА_2 він не знайомий; із суддею, якого в публікаціях названо колаборантом, знайомий по роботі в Автономній Республіці Крим, але стосунків не підтримує. Інформацію в цих публікаціях вважає безпідставним наклепом і «набором ярликів» без фактів, а відсутність своєї реакції щодо спростування пояснює обов’язком судді проявляти толерантність до критики.

Проаналізувавши зазначену обставину та оцінивши пояснення кандидата, Комісія вважає їх обґрунтованими та за відсутності будь-яких доказів протилежного не вважає інформацію, наведену в публікаціях в мережі «Інтернет», такою, що відповідає фактичним обставинам.

Підсумовуючи, Комісія зазначає, що пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показникам «чесність» та «сумлінність».

Відповідно до підпунктів 1–3 пункту 18 розділу ІІI Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.

Відповідно до підпункту 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Комісія у складі колегії вважає, що встановлені обставини, зокрема у пунктах 1−4 інформації ГРД, самі по собі не свідчать беззаперечно про порушення кандидатом закону. Однак вони є передумовою для виникнення сумнівів у його доброчесності у частині відповідності задекларованих кандидатом відомостей критеріям прозорості й відкритості, зокрема отриманих ним доходів від продажу рухомого майна, декларування об’єктів нерухомості, якими користувалися члени його сім’ї, декларування наявності зв’язків із особами, визначеними пункті 2 частини другої статті 61 Закону в деклараціях родинних зв’язків.

Комісія не знижує балів за інші встановлені під час кваліфікаційного оцінювання кандидата обставини й факти, оскільки істотна невідповідність кандидата показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» критеріїв професійної етики та доброчесності сама по собі є підставою для виставлення оцінки у 0 балів.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,20	347,70
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	144,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	116,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,67	39,67
	Безперервний розвиток	20,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,33	38,33
	Ефективна взаємодія	9,33
	Стійкість мотивації	10,00
	Емоційна стійкість	9,67
Професійна етика та доброчесність	Незалежність		0
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	425,70

Таким чином, Шофаренко Ю.Ф. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.  

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шофаренко Юрій Федорович набрав 425,70 бала.

2. Визнати Шофаренка Юрія Федоровича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                            Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                      Галина ШЕВЧУК