Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Пухальського Сергія Валерійовича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сергія ПУХАЛЬСЬКОГО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Пухальського Сергія Валерійовича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Пухальський Сергій Валерійович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Пухальського С.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Пухальський С.В. є громадянином України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня.

У 2006 році закінчив Міжрегіональну Академію управління персоналом і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Право» та здобув кваліфікацію бакалавра права.

У 2007 році закінчив Міжрегіональну Академію управління персоналом і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2011 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 Пухальського С.В. призначено на посаду судді Скадовського районного суду Херсонської області строком на п’ять років.

Присягу Пухальський С.В. склав 29 травня 2012 року.

Указом Президента України від 07 вересня 2018 року № 271/2018 Пухальського С.В. призначено на посаду судді Скадовського районного суду Херсонської області безстроково.

Рішенням Голови Верховного Суду від 29 квітня 2022 року № 62/0/149-22 суддю Скадовського районного суду Херсонської області Пухальського С.В. відряджено до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з 02 травня 2022 року.

Рішенням Голови Верховного Суду від 11 липня 2022 року № 286/0/149-22 суддю Скадовського районного суду Херсонської області Пухальського С.В. відряджено до Міжгірського районного суду Закарпатської області з 11 липня 2022 року.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 14 років.

Вченого звання, наукового ступеня не має.

Суддя Пухальський С.В. для підтримання кваліфікаційного рівня регулярно проходив підготовку суддів для підтримання кваліфікації та періодичні навчання в Національній школі суддів України.

До дисциплінарної відповідальності суддя Пухальський С.В. не притягався.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Пухальський С.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Пухальського С.В. за кваліфікаційний іспит – 350,4 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Пухальського С.В.

Запити про надання відомостей стосовно Пухальського С.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Пухальського С.В. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Пухальського С.В.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та документи (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема критерію компетентності: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів); соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Пухальським С.В. 19 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та документи. У поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність зазначеним критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 27 січня 2026 року затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Пухальського С.В.

Співбесіду з кандидатом розпочато 15 лютого 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, а також встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, результати спеціальної перевірки, відповідність кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також доброчесності та професійної етики.

За результатами закритого обговорення Комісією прийнято протокольне рішення про оголошення перерви для надання додаткових пояснень щодо врегулювання конфлікту інтересів, яке було обговорено в закритій частині засідання.

Співбесіду з кандидатом продовжено 27 серпня 2026 року.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності.

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність установленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Так само як і в оцінюванні критерію особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі в підтвердженні відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здібність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Водночас Комісія підкреслює, що природа оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, надана в поясненнях та на співбесіді інформація продемонструвала належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,32 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідні критерії оцінюються у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Зокрема, Комісією обговорено інформацію ГРД, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень від кандидата:

1. Кандидат у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації), за 2012–2015 роки не задекларував жодного об’єкта нерухомого майна, який перебував на праві власності, в оренді чи на іншому праві користування у нього. На переконання ГРД, ці обставини свідчать про несумлінне ставлення кандидата до внесення відомостей до майнової декларації, що потребує додаткових пояснень кандидата.

Відносно підстав невнесення інформації щодо об’єктів нерухомого майна до майнових декларацій за 2012–2015 роки кандидат пояснив, що у деклараціях за 2013 та 2014 роки він зазначав відповідні адреси як місце фактичного проживання, що вважав достатнім і таким, що відповідало вимогам законодавства та практиці його застосування на той час. Користування житлом не було пов’язане з отриманням будь-якої майнової вигоди. Витрати на проживання мали побутовий і помірний характер, були співмірними його доходам та не впливали на його майновий стан. Такі витрати не перевищували встановлених на той час меж фінансового декларування.

У декларації за 2012 рік кандидат помилково зазначив в якості адреси місця проживання місце своєї реєстрації. Вказана неточність мала технічний характер, не була пов’язана з приховуванням майна або отриманням будь-якої майнової вигоди та не впливала на достовірність відомостей про його майновий стан, оскільки у зазначений період він не володів жодним об’єктом нерухомості на правах, що підлягали обов’язковому декларуванню.

Пухальський С.В. наголосив, що під час заповнення майнових декларацій за 2012–2015 роки діяв добросовісно, без умислу на приховування інформації. Водночас визнав допущену неточність у зазначенні окремих відомостей, яка мала технічний характер та була зумовлена особливостями заповнення декларацій у відповідний період.

2. Кандидат у своїх майнових деклараціях не відобразив об’єкти нерухомого майна, де проживали (якими користувались) його син та донька особи, з якою кандидат спільно проживав та не перебував у шлюбі, у періоди, коли кандидат декларував цю особу, як члена своєї сім’ї. На переконання ГРД, кандидат формально підійшов до внесення відомостей до майнових декларацій, що свідчить про недостатнє розуміння або недотримання вимог щодо повноти декларування майна членів сім’ї. Такий підхід створює ризик неповного відображення реального майнового стану, що є недопустимим з огляду на принципи прозорості та підзвітності, закріплені в антикорупційному законодавстві.

З цього приводу кандидат підтвердив раніше надані пояснення, а саме зазначив, що під час заповнення відповідних декларацій добросовісно виходив із того, що обов’язковому декларуванню підлягають об’єкти нерухомості, які перебувають у його фактичному користуванні як декларанта, або на які він мав право власності чи інші майнові права. Об’єкти нерухомого майна, у яких проживали члени його сім’ї були тим самим житлом, яким користувався і він, тобто, воно використовувалося виключно для спільного проживання. Будь-якого іншого нерухомого майна, яке б перебувало у їхньому окремому користуванні, не було.

Таким чином, відсутність окремого відображення інформації про користування житлом членами сім’ї була зумовлена тим, що йшлося про одне й те саме житло, яке вже зазначалося кандидатом у декларації як місце його фактичного проживання, а не про інші чи додаткові об’єкти нерухомості.

Після отримання зауважень та додаткового опрацювання роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порядку декларування майна членів сім’ї, кандидат змінив підхід до заповнення відповідних розділів декларацій.

3. Відповідно до майнової декларації кандидата за 2024 рік вбачається, що останній отримав дохід у вигляді пенсії у розмірі 90 720,00 грн. На переконання ГРД, потребують додаткового уточнення наведені обставини. Зокрема, з яких причин ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено лише у 2024 році. У зв’язку з цим, у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів щодо обставин та підстав ІНФОРМАЦІЯ_2, зокрема з огляду на часовий розрив ІНФОРМАЦІЯ_3, а також у контексті правових наслідків ІНФОРМАЦІЯ_4 під час дії правового режиму воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів.

Пухальський С.В. пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не має жодного зв’язку з періодом дії воєнного стану чи мобілізаційними заходами. Його правовий статус щодо виконання військового обов’язку визначається займаною посадою судді та не залежить від ІНФОРМАЦІЯ_6. Він не виїжджав за межі України та не має таких намірів. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_7. На цей час він не планує проходити повторну медико-соціальну експертизу, зважаючи на чутливість питання призначення пенсій посадовим особам та необхідність уникнення будь-яких сумнівів щодо доброчесності. Водночас на момент проходження лікарської комісії та ІНФОРМАЦІЯ_8 ці питання не були предметом публічної уваги.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення загалом достатніми для спростування сумніву у відповідності його критеріям доброчесності та професійної етики з підстав, викладених в інформації ГРД.

Проте, занепокоєння у Комісії викликали обставини щодо невжиття кандидатом заходів врегулювання потенційного конфлікту інтересів з близькою особою, яка перебувала у відносинах підпорядкування з кандидатом.

Пухальський С.В. з 15 квітня 2014 року по 14 квітня 2015 року перебував на посаді заступника голови суду Скадовського районного суду Херсонської області, а з 16 квітня 2015 року по 11 квітня 2017 року – на посаді голови цього суду.

Наказом виконувача обов’язків начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 12 серпня 2014 року № 02-05/46 близьку особу кандидата було призначено на посаду керівника апарату Скадовського районного суду Херсонської області з 12 серпня 2014 року із встановленням випробувального строку.

Пухальський С.В. наголошує, що підставою для видання зазначеного наказу стало подання голови Скадовського районного суду Херсонської області Ведмідської Н.І., на момент прийняття цього кадрового рішення він не був залучений до підготовки чи ухвалення рішень щодо призначення близької особи, а також не перебував із нею у близьких особистих відносинах.

05 вересня 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_9. З пояснень кандидата слідує, що до ІНФОРМАЦІЯ_10 близька особа проживала разом із донькою від першого шлюбу та матір’ю у належному їм на праві спільної часткової власності житловому будинку, тоді як кандидат проживав окремо. За відсутності спільного проживання та ведення спільного побуту сімейні відносини між ними у цей період фактично не були сформовані.

За твердженням кандидата з 27 квітня 2017 року він розпочав спільне проживання з близькою особою, яка на той час обіймала посаду керівника апарату Скадовського районного суду Херсонської області. Усвідомлюючи можливу чутливість такої ситуації з точки зору антикорупційного законодавства та стандартів суддівської доброчесності, кандидат звернувся до Ради суддів України та Національного агентства з питань запобігання корупції з метою отримання роз’яснень щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів.

Кандидат пояснив, що сам по собі факт ІНФОРМАЦІЯ_11, який передував початку спільного проживання, з урахуванням наведених обставин та правового регулювання, не пов’язувався з виникненням конфлікту інтересів, оскільки спільне проживання з близькою особою розпочалося лише 27 квітня 2017 року, а в період перебування на посаді голови суду вона перебувала у відпустках (щорічній та соціальних), фактично не виконуючи службових повноважень.

За результатами розгляду звернення судді (кандидата) йому рекомендовано утримуватися від обговорення та голосування з питань діяльності керівника апарату на зборах суддів.

Зазначених рекомендацій він неухильно дотримувався протягом усього відповідного періоду.

На переконання кандидата, упродовж усього відповідного періоду ним дотримувалися вимоги законодавства та рекомендації уповноважених органів щодо врегулювання можливого конфлікту інтересів.

З пояснень кандидата, стверджує, що діяв послідовно та відкрито, своєчасно звертаючись за роз’ясненнями і виконуючи надані рекомендації. У діяльності близької особи відповідні питання також були врегульовані, зокрема: така особа не входила до складу комісії з реорганізації суду та не була наділена повноваженнями щодо прийняття управлінських чи службових рішень стосовно нього як судді. Потенційні ризики конфлікту інтересів були своєчасно і належним чином усунуті, а обставин, які б свідчили про виникнення реального конфлікту інтересів чи вплив на здійснення правосуддя, не існувало.

Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення, зауважує таке.

Бангалорські принципи поведінки суддів визначають, що об’єктивність є необхідною умовою для належного виконання суддею своїх обов’язків. Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 цих Принципів при виконанні своїх обов’язків суддя має бути вільним від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, а його поведінка як під час розгляду справ, так і поза судом має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів і судових органів.

Стаття 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України від 22 лютого 2013 року, передбачає, що суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень. Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.

Комісія відхиляє пояснення кандидата про те, що спільне проживання з близькою особою розпочалося лише 27 квітня 2017 року, сам по собі факт ІНФОРМАЦІЯ_12, який передував початку спільного проживання, не пов’язувався з виникненням конфлікту інтересів. Не заслуговують також на увагу твердження кандидата про те, що в період його перебування на посаді голови суду близька особа перебувала у відпустках (щорічній та соціальних), фактично не виконуючи службових повноважень.

Вказані обставини жодним чином не пояснюють бездіяльність кандидата щодо врегулювання можливого потенційного конфлікту інтересів з особою, з якою у нього ІНФОРМАЦІЯ_13, а в подальшому почали спільно проживати.

З долученого до письмових пояснень кандидата від 12 лютого 2026 року листа Ради суддів України від 26 вересня 2017 року № 9рс-529/17-вих слідує, що рішенням Ради суддів України від 04 листопада 2016 року № 75 роз’яснено, що у випадках, коли в одній установі працює суддя та близька особа (стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції») на посаді, функціональні обов’язки якої поширюються, у тому числі, відносно судді або іншого працівника апарату суду - близької особи (головний бухгалтер, бухгалтер, касир, керівник кадрової служби, працівник кадрової служби суду тощо), наявний реальний конфлікт інтересів, який підлягає врегулюванню близькою особою відповідно до Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 липня 2016 року № 2.

З огляду на повідомлені суддею обставини Рада суддів зазначила про наявність ознак потенційного конфлікту інтересів, та звернула увагу судді, що у випадку обговорення зборами суддів діяльності керівника апарату суду йому слід утримуватись від обговорення та голосування з цього питання.

З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що встановлені під час кваліфікаційного оцінювання обставини свідчать про недотримання кандидатом вимог професійної етики щодо забезпечення та збереження довіри суспільства до незалежності й безсторонності суду. Незалежно від суб’єктивного сприйняття кандидатом характеру взаємовідносин із близькою особою, сукупність установлених Комісією обставин не забезпечувала виключення об’єктивно виправданих сумнівів щодо його неупередженості, що суперечить вимогам професійної етики до поведінки судді.

Наведені обставини Комісія оцінює крізь призму показника «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критерію доброчесності та професійної етики Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно:

1) перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації;

2) дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно;

3) не використовував свого посадового становища в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.

З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає показнику «неупередженість» у межах критерію професійної етики.

Під час процедури голосування за розділ ІІІ - критерій «Професійна етика та доброчесність» доповідачем ставилася пропозиція про суттєву (не істотну) невідповідність кандидата з причин несвоєчасного врегулювання потенційного конфлікту інтересів. Проте така пропозиція не набрала більшості голосів.

В подальшому на голосування поставлено пропозицію про визнання істотною невідповідність кандидата вказаному критерію.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідні критерії оцінюються у 0 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий кандидатом за критерієм доброчесності та професійної етики, становить 0 балів із 300 можливих, тому з урахуванням приписів пункту 5.12 положення Комісія вважає, що кандидат не відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

 VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79², 79³, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом – «ПРОТИ»

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Пухальського Сергія Валерійовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Пухальський Сергій Валерійович набрав 427,39 бала.

3. Визнати Пухальського Сергія Валерійовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                              Руслан СИДОРОВИЧ / «ЗА»

Члени Комісії:                                                                           Людмила ВОЛКОВА / «ЗА»

                                                                                                    Роман КИДИСЮК / «ПРОТИ»