Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Святослава РОГОЗІНА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Рогозіна Святослава Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Рогозін Святослав Вікторович, дата народження – _________ року, громадянин України.
У 2000 році Рогозін С.В. закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста права (диплом спеціаліста КВ № 12381944 від 24 травня 2000 року).
Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.
Свою професійну діяльність Рогозін С.В. розпочав у 1993 році, працював юрисконсультом на підприємствах до 1999 року. З 2000 до 2007 року працював начальником юридичного управління Рівненського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Указом Президента України від 01 серпня 2007 року № 676/2007 Рогозіна С.В. призначено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області строком на п’ять років.
Присягу судді складено 19 вересня 2007 року.
Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5011-VI Рогозіна С.В. призначено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області безстроково.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Рогозін С.В. не обирався.
Адміністративних посад суддя Рогозін С.В. не обіймав.
Кваліфікаційне оцінювання судді на відповідність займаній посаді, призначене рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18, наразі не завершено.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Рогозін С.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Рогозіна С.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Рогозіна С.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Рогозіна С.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Рогозіна С.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 24 квітня 2026 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Рогозіна С.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 01 липня 2026 року № 21.2-493/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Рогозіну С.В. зайняти посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посаду з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 27 серпня 2026 року проведено співбесіди із кандидатом Рогозіним С.В., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду, Рогозін С.В. набрав 141 бал.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Рогозін С.В. набрав 42,2 бала.
За результатами виконання практичного завдання із загальної спеціалізації суду Рогозін С.В. набрав 130 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Рогозін С.В не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Рогозіним С.В. кваліфікаційного іспиту становить 353,2 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 01 травня 2026 року надіслано запит Рогозіну С.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 13 травня 2026 року надійшли пояснення кандидата.
Письмові пояснення кандидата та його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (22, 22, 20) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 21,33; безперервний розвиток (22, 23, 21) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 22; загальний бал за критерій – 43,33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,33 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Рогозін С.В. продемонстрував належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (11, 11, 11) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11; ефективна взаємодія (11, 11, 12) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,33; стійкість мотивації (12, 12, 12) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 12; емоційна стійкість (11, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11; загальний бал за критерій – 45,33
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 45,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Рогозіна С.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Рогозін С.В. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
17 серпня 2026 року на адресу Комісії надійшло рішення ГРД про надання Комісії інформації стосовно кандидата на посаду судді Рогозіна С.В
Того ж дня вказану інформацію було надіслано на електронну адресу кандидата.
В інформації ГРД зазначає таке:
1. Кандидат у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації) за 2018–2020 роки задекларував фінансове зобов’язання своєї дружини, яке виникло 02 липня 2018 року на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» у розмірі 300 000,00 грн. Поручителем за цим фінансовим зобов’язанням виступив ОСОБА_1, майнове забезпечення – незавершений будівництвом житловий будинок, розташований у м. Рівне.
Також у своїй майновій декларації за 2021 рік кандидат задекларував фінансове зобов’язання своєї дружини, яке виникло 09 квітня 2021 року, на користь АТ «КРЕДОБАНК» у розмірі 700 000,00 грн. Поручителем за цим фінансовим зобов’язанням виступив кандидат, майнове забезпечення – житловий будинок, розташований у м. Рівне.
Зі змісту наданих пояснень кандидата з приводу вказаних вище обставин ГРД встановлено, що дружина кандидата 09 квітня 2021 року набула право власності на житловий будинок загальною площею 175 кв.м, розташований у м. Рівне, та земельну ділянку під ним загальною площею 1 042 кв. м.
Водночас ГРД наголошує на тому, що вказані обставини потребують додаткових пояснень від кандидата, зокрема, щодо отримання його дружиною кредитних коштів. Фактичне використання цих коштів як позики братом кандидата, надання в забезпечення кредиту належного брату об’єкта незавершеного будівництва та подальше набуття дружиною кандидата права власності на цей об’єкт можуть викликати обґрунтований сумнів щодо реальності та економічного змісту набуття дружиною кандидата права власності на вказаний об’єкт нерухомості.
2. Відповідно до майнових декларацій кандидата за 2014 – 2025 роки у безоплатному користуванні кандидата з 17 жовтня 2006 року перебуває гараж загальною площею 21 кв. м, розташований у м. Рівне, власником якого є Автогаражний кооператив «Кермо». Водночас кандидат у майнових деклараціях за 2012 та 2013 роки не відобразив інформації про право користування цим гаражем.
Урахувавши пояснення кандидата з цього приводу, ГРД вважає, що зазначені обставини мають бути висвітлені під час співбесіди з кандидатом у межах кваліфікаційного оцінювання з метою усунення з боку стороннього спостерігача будь-яких сумнівів щодо підстав набуття кандидатом права користування гаражем та обставин його фактичного використання з 2006 року.
3. Відповідно до майнової декларації кандидата за 2023 рік його дружина отримала подарунок у грошовій формі в розмірі 560 000,00 грн від свого батька. ГРД з’ясовано у кандидата, що джерелом походження коштів дарувальника є продаж автомобіля КІА SORENTO 2011 року випуску. Водночас встановлено, що автомобіль KIA SORENTO був придбаний батьком дружини кандидата у січні 2022 року за задекларованою вартістю 91 200 грн, а в серпні 2022 року батько дружини набув ще один автомобіль — FORD C-MAX 2009 року випуску, задекларована вартість якого становила 10 000 грн. Обидва транспортні засоби були ввезені з-за кордону.
ГРД зазначає, що не володіє інформацією щодо технічного стану зазначених автомобілів, обсягу витрат, необхідних для їх ремонту та приведення у придатний для експлуатації стан, та фінансової спроможності батька дружини кандидата самостійно здійснити такі витрати відповідно до задекларованих та відображених в довідці Державного реєстру фізичних осіб – платників податків доходів. Однак з огляду на те, що автомобіль KIA SORENTO був переданий дружині кандидата в безоплатне користування практично відразу після його придбання, а згодом кошти, отримані від його продажу, були подаровані їй, ГРД вважає, що у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів щодо реального економічного змісту таких правовідносин.
4. Кандидат у своїх майнових деклараціях за 2015 – 2019 роки не задекларував членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ). Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 387, видане Рівненською обласною КДКА 29 грудня 2009 року, тому в поданих ним майнових деклараціях за 2015 – 2019 роки останній мав задекларувати своє членство в НААУ.
5. У провадженні кандидата перебувало 56 справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією та порушенням вимог фінансового контролю. У 10 справах кандидатом закрито провадження у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (17,86 %), у 16 справах – у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (28,57%), у 13 справах – звільнено осіб від адміністративної відповідальності (23,21%), і тільки у 17 справах осіб притягнуто до адміністративної відповідальності (30,36%).
ГРД прямо зазначила, що відповідні обставини потребують висвітлення на співбесіді.
6. Відповідно до матеріалів суддівського досьє (с. 193) кандидат 04 жовтня 2012 року проходив періодичне навчання суддів місцевих загальних судів областей, обраних на посаду судді безстроково, з метою підвищення рівня кваліфікації на семінарі по вивченню положень нового КПК України тривалістю 8 академічних годин, проте в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) наявна ухвала, постановлена кандидатом у справі № 1715/14930/12 від 04 жовтня 2012 року.
Відповідно до матеріалів суддівського досьє (с. 193) кандидат 11 березня 2014 року проходив навчання суддів місцевих загальних з метою підвищення рівня кваліфікації на семінарі «Особливості психічних розладів, що зумовлюють психічну небезпеку особи. Особливості психічних розладів, що впливають на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними» тривалістю 8 академічних годин, проте в ЄДРСР наявні ухвали, постановлені кандидатом 11 березня 2014 року у справах № 569/3154/14-ц, № 569/3142/14-ц, № 569/3133/14-ц, № 569/3049/14-ц, № 569/3156/14-ц, № 569/3519/14-ц.
25 серпня 2026 року до Комісії надійшли пояснення кандидата щодо інформації ГРД. Аналогічні за змістом пояснення кандидат надав Комісії під час співбесіди.
Стосовно фінансових зобов’язань дружини та набуття нею права власності на житловий будинок та земельну ділянку Рогозін С.В. пояснив, що його брат ОСОБА_1 у 2011 році придбав земельну ділянку та мав намір побудувати для своєї родини будинок у м. Рівне. Фактично будівництво розпочав лише в 2016 році (повідомлення про початок виконання будівельних робіт РВ 062162010254, видане 19 липня 2016 року). На початку 2018 року. процент готовності об’єкта становив 66 % (технічний паспорт № 116, виданий 14 квітня 2018 року).
Для забезпечення безперебійності будівництва в квітні 2018 року брат звернувся до нього та його дружини з проханням надати позику. Оскільки такої можливості у них не було і брат не мав офіційних доходів для отримання кредиту, дружина кандидата, яка працювала у банківській сфері та мала позитивну кредитну історію, погодилася взяти кредит на своє ім’я під заставу недобудови брата.
AT «КРЕДОБАНК» схвалив кредит на суму 300 000,00 грн. на поточні потреби під заставу нерухомості на строк 120 місяців терміном погашення до 01 липня 2028 року та графіком погашення щомісячно рівними частинами в сумі 2 480,00 грн та 02 липня 2018 року був укладений кредитний договір.
Кандидат зазначає, що кредитні кошти були використані дружиною як позика для його брата ОСОБА_1 на поточні потреби (факт надання позики вказаний в майновій декларації за 2018 рік), яку він повернув у повному обсязі та відповідно кредит його дружиною був погашений повністю в грудні 2020 року.
Протягом 2018 – 2020 років брат продовжував будівництво будинку, але фінансові можливості не дозволяли його завершити повністю. У лютому 2021 року будинок був введений в експлуатацію (технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 05 січня 2021 року).
Згодом брат через вік (близько 60 років) і зниження доходів вирішив продати недобудову. Кандидат з дружиною придбали у нього будинок та земельну ділянку, частково залучивши для цього цільовий кредит на придбання нерухомості – в квітні 2021 року укладено з ПАТ «КРЕДОБАНК» кредитний договір на суму 700 000,00 грн на придбання нерухомості на строк 240 місяців терміном погашення до 08 квітня 2041 року зі сплатою процентної ставки 10 % річних та графіком погашення щомісячно рівними частинами в сумі 2 904,56 грн. Забезпеченням по кредиту виступав придбаний житловий будинок та земельна ділянка під ним.
Оскільки для придбання нерухомості дружина отримувала кредит, право власності на житловий будинок площею 174,6 кв.м у м. Рівне та земельну ділянку площею 10 кв.м належить їй згідно з договором купівлі-продажу від 09 квітня 2021 року, посвідченого Кострикіним В.І., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу за реєстр. № 680. Кредит був погашений у 2023 році.
Під час засідання кандидат додатково пояснив, що придбаний у брата житловий будинок – це одноповерховий будинок загальною площею 174,6 кв. м та житловою площею 86 кв. м, побудований з використанням доступних матеріалів. На момент продажу у ньому були відсутні газ та вода, не проведена каналізація. Будинок був лише з мінімальним і простим внутрішнім оздобленням. Земельна ділянка площею 10 кв. м на момент продажу була облаштована частково. Також зазначив, що для придбання цієї нерухомості вони з дружиною продали квартиру приблизно за 650 000–700 000 грн, взяли кредит у банку 700 000 грн та доклали власні заощадження. Загалом вони сплатили брату за будинок із земельною ділянкою близько 1,6–1,7 млн грн (~$80–85 тис дол. США.), що відповідало або навіть трохи перевищувала експертну оцінку. Кандидат зазначив, що дотепер у будинок не опроведено газ, опалюється дровами, а на його поступове добудування за 4 роки вони витратили ще близько 1 млн грн.
Комісія вважає, що надані кандидатом пояснення щодо фінансових зобов’язань дружини та набуття нею права власності на житловий будинок та земельну ділянку є достатніми та вичерпними, а надана ГРД інформація щодо цих обставин не свідчить про порушення жодного з показників критерію доброчесності та професійної етики.
Стосовно користування гаражем площею 21 кв. м у місті Рівне, який належить автогаражному кооперативу «Кермо», кандидат пояснив, що формулювання «безоплатне користування» в його декларації могло ввести в оману ГРД. Насправді використання гаража не є абсолютно безкоштовним, але, оскільки витрати на нього є мінімальними, він вирішив задекларувати його саме так. Зазначив, що він є членом кооперативу «Кермо» ще з 2006 року (про що надав відповідну довідку) та сплачує регулярні членські внески, які наразі становлять до 50 грн на місяць (600 грн на рік). Таким чином, він фактично несе витрати за користування цим майном.
На сьогодні гараж не зареєстрований як об’єкт нерухомості, але фактично існує, і він маю право ним користуватися, тому декларує в майнових деклараціях як інше право користування. Оскільки станом на 2012 та 2013 роки не було роз’яснень щодо декларування подібних об’єктів нерухомості, він вважав, що немає потреби відображати право користування гаражем у майнових деклараціях.
Стосовно отримання його дружиною подарунку від батька в сумі 560 000 грн Рогозін С.В. пояснив, що ці кошти були подаровані батьком доньці (дружині кандидата) на її 45-річчя. Гроші безпосередньо отримані від продажу автомобіля KIA SORENTO 2011 року випуску. Цей автомобіль його тесть придбав у 2022 році за рахунок власних накопичень. Також у тому ж році він придбав для себе інше авто – Ford C-Max 2009 року випуску. Кандидат наголосив, що тесть мав значні заощадження, оскільки за 70 років життя близько 50 років працював у сфері агрономії та сільського господарства. Зокрема, він тривалий час обіймав посаду головного агронома в компаніях «Мир» та «Фаворит Агро», був співзасновником одного з товариств та перебував на керівних посадах. Крім того, він постійно мав службовий транспорт, що дозволяло додатково накопичувати кошти. Автомобілем KIA SORENTO користувалася родина кандидата. Проте машина перебувала в незадовільному технічному стані (не працював передній привід, були проблеми з дахом) і вони ремонтували її за власні кошти. У 2023 році автомобіль було відчужено, тесть подарував їм гроші від продажу, а вони придбали інше авто. Стосовно вартості, за яку автомобіль KIA SORENTO було придбано, кандидат пояснив, що насправді автомобіль купувався тестем приблизно за 11 000 дол. США (~400 000 грн за тодішнім курсом), а ціна в договорі купівлі дійсно була занижена. Рогозін С.В. зазначив, що він особисто не брав жодної участі в купівлі автомобіля тестем і не мав відношення до його фінансових рішень.
Комісія зауважила, що подібні операції (купівля майна родичами за суттєво заниженими цінами, користування ним суддею та продаж за ринковою вартістю з даруванням коштів) створюють у стороннього спостерігача враження, ніби майно купувалося за суддівські гроші в обхід фінансового контролю. Кандидат погодився з цим зауваженням і запевнив, що в майбутньому буде більш прискіпливим та уважним до будь-якого майна, яке перебуває в користуванні його родини, аби уникнути подібних сумнівів.
Стосовно недекларування у період з 2015 до 2019 року членства в НААУ Рогозін С.В. пояснив, що склав адвокатський іспит наприкінці 2009 року, проте в той самий день на підставі власної заяви зупинив дію свідоцтва через несумісність. Він жодного дня не працював адвокатом і навіть не отримував свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Про роз’яснення НАЗК, які стосувалися необхідності декларування навіть формального членства, він дізнався не одразу, але з 2019 року почав декларувати членство у належний спосіб.
Стосовно ухвалення рішень у період навчання Рогозін С.В. підтвердив такий факт та назвав ці два випадки за всю його кар’єру «прикрим казусом». Він зазначив, що рішення, на які посилаєься ГРД, не стосувалися розгляду справ по суті, а були автоматично згенерованими технічними ухвалами (наприклад, про відкриття наказного провадження). Запевнив, що зробив висновки і після 2014 року таких випадків більше не допускав.
Стосовно 56 справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією та порушенням вимог фінансового контролю, про які зазначає ГРД в інформації, кандидат зазначив, що кожна справа розглядалася індивідуально з дослідженням доказів та встановленням усіх обставин.
Стосовно справ, провадження в яких закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, кандидат пояснив, що відповідні рішення приймалися у зв’язку з недоведеністю всіх обов’язкових елементів складу правопорушення, зокрема вини особи.
Стосовно закриття проваджень у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення кандидат вказав, що матеріали в окремих випадках надходили до суду після спливу або незадовго до закінчення встановлених законом строків, а перебіг розгляду також обумовлювався необхідністю дотримання процесуальних прав учасників провадження. Після встановлення факту спливу строку суд був зобов’язаний закрити провадження.
Стосовно справ, у яких осіб звільнено від адміністративної відповідальності, кандидат зазначив, що за встановлення події та складу правопорушення застосовував положення статті 22 КУпАП з урахуванням характеру правопорушення, даних про особу та інших обставин конкретної справи.
Водночас у справах, у яких осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, рішення приймалися за наявності сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що підтверджували склад правопорушення та вину особи.
Кандидат наголосив, що наведене ГРД статистичне співвідношення результатів розгляду справ не може оцінюватися відокремлено від змісту та фактичних обставин кожної конкретної справи.
У письмових поясненнях кандидат на прикладі конкретних справ проаналізував підстави ухвалення того чи іншого рішення.
Комісія, дослідивши наведену в інформації ГРД статистику щодо результатів розгляду кандидатом справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією та порушенням вимог фінансового контролю, та надані кандидатом пояснення, вважає їх належними та такими, що пояснюють наведене ГРД співвідношення результатів розгляду таких справ.
Зокрема, кандидат надав пояснення щодо кожної з категорій справ, зазначених ГРД, навівши правові та фактичні підстави прийняття відповідних процесуальних рішень. Наведені ним обставини узгоджуються з характером відповідних процесуальних рішень та свідчать про те, що різні результати розгляду справ були зумовлені встановленими у кожній конкретній справі обставинами, оцінкою доказів та передбаченими законом підставами для прийняття відповідного рішення.
Комісія також враховує, що саме собою статистичне співвідношення результатів розгляду справ не свідчить про необґрунтованість судових рішень чи неналежне виконання кандидатом повноважень судді. Надані кандидатом пояснення дають достатні підстави для розуміння причин такого співвідношення та не містять обставин, які б ставили під сумнів обґрунтованість його позиції.
Таким чином, ретельно дослідивши встановлену ГРД інформацію щодо кандидата Рогозіна С.В., оцінивши його пояснення, які надавалися на запит ГРД та Комісії, а також детально обговоривши висвітлені ГРД обставини під час співбесіди, Комісія встановила окремі випадки неповного відображення відомостей у деклараціях, а саме щодо недекларування права користування гаражем площею 21 кв.м у м. Рівне в майнових деклараціях за 2012, 2013 роки, а також недекларування у період з 2015 до 2019 року членства в НААУ.
Комісією не встановлено обставин, які б свідчили про умисне приховування інформації чи інше недобросовісне декларування. Водночас з огляду на покладений на суддю обов’язок сумлінно, ретельно та відповідально виконувати свої обов’язки, у тому числі щодо повного та правильного заповнення декларацій, допущені порушення свідчать про окремі недоліки у виконанні вимог законодавства про декларування.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Ураховуючи характер та кількість встановлених порушень, їх подальше усунення, надані кандидатом пояснення та відсутності доказів умисного приховування відомостей, Комісія дійшла висновку, що зазначені обставини самі по собі не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Однак вони характеризують окремі менш суттєві недоліки за показником «сумлінність».
Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за вказаним показником критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
Також під час співбесіди Комісією з’ясовано у кандидата інформацію, отриману за результатами проходження спеціальної перевірки.
Зокрема, НАЗК повідомило, що в розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» майнової декларації за 2025 рік кандидат не зазначив відомостей про об’єкт незавершеного будівництва житловий будинок (відсоток готовності об’єкта становить 66%), що належить на праві власності члену сім’ї суб’єкта декларування (дружині) відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата реєстрації: 02 липня 2018 року) (лист НАЗК від 28 травня 2026 року № 49-01/37562-26).
Рогозін С.В. пояснив, що цей об’єкт нерухомості добудований та введений в експлуатацію його братом перед продажем. Наразі він належно задекларований як готова нерухомість у власності дружини, тому об’єкта незавершеного будівництва у 2025 році вже не існувало.
Проаналізувавши надані кандидатом Рогозіним С.В. пояснення щодо хронології набуття у власність цього об’єкта нерухомості та зазначену НАЗК інформацію, Комісія не встановила обставин, які б могли свідчити про умисне порушення встановлених Законом України «Про запобігання корупції» вимог щодо декларування та невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Рогозін С.В. набрав 726,86 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Рогозіна Святослава Вікторовича вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Рогозін Святослав Вікторович набрав 726,86 бала.
Визнати Рогозіна Святослава Вікторовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
