Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бароніна Дениса Борисовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі тимчасової колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії:  Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дениса БАРОНІНА,

представника Громадської ради доброчесності Сергія КРИВОНОСА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бароніна Дениса Борисовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

4. Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах (далі – Конкурс).

8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

9. У визначений строк Баронін Д.Б. звернувся до Комісії із заявою про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від
14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

10. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Бароніна Д.Б. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

IІ. Основні відомості про кандидата.

11. Баронін Денис Борисович, дата народження – ____________ року, громадянин України. Володіння державною мовою підтверджено витягом з Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою від 28 червня 2023 року про рівень вільного володіння другого ступеня. Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»).

12. Диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста кандидат отримав, закінчивши у 2008 році Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого.

13. У 2016 році Бароніну Д.Б. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук із спеціальності судоустрій; прокуратура та адвокатура.

14. З 2008 року до 2013 року Баронін Д.Б. працював на посадах помічника судді, помічника голови суду в Харківському окружному адміністративному суді.

15. Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 Баронін Д.Б. призначений на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строком на п’ять років.

16. Присягу судді складено 31 березня 2015 року.

17. Указом Президента України від 17 жовтня 2019 року № 760/2019 Баронін Д.Б. призначений на посаду судді цього суду безстроково.

18. На підставі підпункту 2 пункту 56 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням Голови Верховного Суду від 11 липня 2022 року № 291/0/149-22 суддю Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бароніна Д.Б. відряджено до Черкаського районного суду Черкаської області для здійснення правосуддя з 11 липня 2022 року без зазначення граничного строку відрядження.

19. Рішенням Вищої ради правосуддя від 06 травня 2025 року № 937/0/15-25 достроково закінчено відрядження судді Сєверськодонецького міського суду Луганської області Бароніна Д.Б. до Черкаського районного суду Черкаської області та відряджено його до Індустріального районного суду міста Харкова для здійснення правосуддя строком на один рік з 02 червня 2025 року.

20. Рішенням Вищої ради правосуддя від 09 квітня 2026 року № 640/0/15-26 продовжено строк відрядження судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області Бароніна Д.Б. до Індустріального районного суду міста Харкова для здійснення правосуддя на 1 (один) рік із 02 червня 2026 року.

21. За період з 2018 року до 29 жовтня 2025 року у Вищій раді правосуддя зареєстровано 7 дисциплінарних скарг на дії судді Бароніна Д.Б., з яких: 2 скарги залишено без розгляду; у 4 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи, розгляд 1 скарги триває (лист Вищої ради правосуддя від 29 жовтня 2025 року № 21103/0/9-25).

22. Крім того, кандидат має досвід діяльності адвоката. Радою адвокатів Полтавської області Бароніну Д.Б. 26 січня 2021 року видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ним складено присягу. Право на заняття адвокатською діяльністю згідно з пунктом першим частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зупинено з 26 січня 2021 року на підставі заяви Бароніна Д.Б. від 26 січня 2021 року.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

23. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

24. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

25. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Бароніну Д.Б. (у межах цивільної спеціалізації). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.

26. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

27. Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду.

28. Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

29. Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

30. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

31. Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

32. Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

33. З огляду на викладене Баронін Д.Б. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

34. Загальна сума балів Бароніна Д.Б. за кваліфікаційний іспит – 368,9 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	55,90	368,90
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	144
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	129

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

35. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

36. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

37. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

38. Комісією також в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

39. Комісія як орган, що встановлює результати спеціальної перевірки, не отримала інформації, яка може свідчити про невідповідність Бароніна Д.Б. вимогам до кандидата на посаду судді. За результатами спеціальної перевірки Бароніна Д.Б. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 25 серпня 2025 року № 21.2-418/25.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

40. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів, зокрема Бароніна Д.Б.

41. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.

42. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року, за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) Бароніна Д.Б., доповідачем визначено члена Комісії Луганського В.І.

43. У зв’язку  із зарахуванням члена Комісії Кушніра І.В. до штату Комісії рішенням від 08 жовтня 2025 року № 183/зп-25 ухвалено провести повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

44. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у питанні Дослідження досьє та проведення співбесіди стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бароніна Д.Б. визначено члена Комісії Духа Я.М.

45. У засіданні Комісії у складі колегії № 5 членом Комісії Луганським В.І. 13 січня 2026 року заявлено самовідвід від розгляду питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бароніна Д.Б. в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

46. Протокольним рішенням Комісії у складі колегії № 5 самовідвід члена Комісії Луганського В.І. задоволено та утворено тимчасову колегію у складі: Гацелюка В.О., Духа Я.М., Кушніра І.В., Омельяна О.С.

47. Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

48. До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази кандидата Бароніна Д.Б. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність зазначеним критеріям.

49. Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 08 січня 2026 року затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо кандидата.

50. 22 липня 2026 року ГРД за результатами додаткового аналізу досьє, затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

51. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, а також встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

52. Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

53. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

54. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності.

55. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

56. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

57. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

58. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

59. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

60. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

61. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

62. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

63. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

64. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

65. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

66. Кандидатом наведені приклади рішучих та відповідальних дій, коли він як суддя здійснював розгляд резонансних справ щодо поновлення на роботі міського голови, заступника міського голови, секретаря міської ради в місті Сєвєродонецьку Луганської області у присутності засобів масової інформації.

67. Стосовно забезпечення власного безперервного розвитку кандидат пояснив, що займається науковою діяльністю, у 2016 році ним набуто науковий ступінь кандидата юридичних наук; у грудні 2018 року він розробив, опублікував та регулярно упродовж року оновлював перший в Україні систематизований покажчик постанов Великої Палати Верховного Суду у справах цивільної юрисдикції. Важливою складовою його безперервного розвитку є публікації статті з аналізом процесу укрупнення місцевих загальних судів та тез доповіді щодо цифровізації публічної служби в ЄС в рамках всеукраїнського круглого столу «Публічна служба: вектори реформування в умовах воєнного стану». Складовою його безперервного розвитку також є робота за сумісництвом викладачем на кафедрі історії та права Черкаського державного технологічного університету, де викладав такі дисципліни: Міжнародне право, Право ЄС, Нотаріат в Україні у період з 2022 року до 2025 року.

68. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	21	20	20	20	20,25	41,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	21	21	20	21	20,75

69. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди свідчить про належний рівень його особистої компетентності.

70. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,00 бала із 50 можливих, що є більшим за 75 % (37,50 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

71. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

72. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності.

73. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

74. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

75. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

76. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

77. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

78. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

79. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

80. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

81. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

82. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

83. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

84. Надана кандидатом інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата. Відповіді кандидата за кожним критерієм мали конкретний характер, підтверджувались прикладами з його професійної діяльності. Оцінюючи соціальну компетенцію кандидата, комісією ураховуються його досвід під час розгляду кримінальних справ, зокрема, під час розгляду їх колегіально; у підготовці консультативних висновків щодо проєктів законів у сфері судоустрою та статусу суддів, які надаються Асоціацією розвитку суддівського самоврядування в Україні. Кандидатом підготовлено основні матеріали для консультативного висновку щодо окремих положень проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», брав участь у розробленні проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації судочинства та забезпечення ефективного розгляду судових справ», який за рішенням Правління Асоціації був направлений Голові комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

85. Крім того, до обставин, що свідчать про стійкість мотивації кандидата, належить його волонтерська діяльність. Кандидат включений до Реєстру волонтерів та здійснює збір коштів на потреби Сил оборони України. Зазначена інформація свідчить про його систематичну громадську активність, сформованість мотивації до діяльності в інтересах держави та суспільства.

86. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення  середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	10	10	10	10,25	41,25
	Ефективна взаємодія	11	10	10	10	10,25
	Стійкість мотивації	11	10	10	10	10,25
	Емоційна стійкість	11	10	10	11	10,50

87. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,25 бала із 50 можливих, що є більшим за 75% (37,50 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

88. Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

89. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність та професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

90. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

91. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

92. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».

93. Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

94. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

95. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

96. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

97. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

98. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

99. ГРД 22 липня 2026 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

100. У висновку зазначено, що ГРД виявлено дані, які дають підстави вважати, що кандидат на посаду судді Баронін Д.Б. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

101. Дослідивши досьє, висновок ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, Комісія під час співбесіди обговорила з кандидатом обставини, які викликають обґрунтований сумнів у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

102. Зокрема, вказано, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками сумлінність та дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт 4 пункту 19, підпункт 2 пункту 17 Єдиних показників).

103. ГРД вважає, що Баронін Д.Б. не утримався від діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень, під час здійснення професійної діяльності, не дотримався етичних норм, допустивши поведінку, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно. Кандидат, перебуваючи в статусі судді, порушив вимоги щодо несумісності.

104. ГРД звертає увагу Комісії на те, що у Єдиному реєстрі адвокатів України міститься запис про адвоката Бароніна Д.Б., який обліковується у Раді адвокатів Полтавської області та має свідоцтво № 3736 від 26 січня 2021 року. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 26 січня 2021 року на підставі поданої заяви від 26 січня 2021 року.

105. ГРД наголошує на висловленій Верховним Судом позиції в постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 822/1309/17 про те, що бажання отримати доступ до професії адвоката, перебуваючи у статусі судді, не виглядає легітимним та суперечить меті механізмів забезпечення незалежності суддів та основним принципам антикорупційного законодавства.

106. У зв’язку з наведеним ГРД дійшла висновку, що, отримання кандидатом свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю суперечить статті 17 Кодексу суддівської етики (у редакції, чинній на період проходження суддею стажування), відповідно до якої суддя повинен уникати взаємовідносин, що можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.

107. З цього приводу кандидат у своїх письмових поясненнях та наданих під час проведення співбесіди зазначив таке.

108. У жовтні 2018 року у нього закінчився п’ятирічний період повноважень судді. Протягом року він не здійснював судочинства та чекав на надання йому повноважень судді безстроково. Щоб не гаяти час та підтримати свій кваліфікаційний рівень, вирішив підготуватися та скласти адвокатський іспит. Цей іспит було складено Бароніним Д.Б. у лютому 2019 року, проте сертифікат про складення іспиту діяв лише три роки.

109. Поки був чинним сертифікат про складення адвокатського іспиту, кандидат вирішив пройти стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Кандидат отримав вказане свідоцтво у січні 2021 року, тобто ще до того, як Велика Палата Верховного Суду (далі – ВПВС) у справі № 822/1309/17 визначила, що суддя не може отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. В день отримання свідоцтва Баронін Д.Б. відразу ж подав заяву про зупинення адвокатської діяльності.

110. Додатково зазначив, що ніколи не приховував факту отримання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

111. Крім того, кандидат зазначив, що з 2022 року завжди вказував у щорічних деклараціях про своє членство в Національній  асоціації адвокатів України на підставі частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

112. Кандидат зазначив, що юридичною практикою під час стажування займався з 22 червня 2020 року до 26 червня 2020 року, перебуваючи в щорічній відпустці, судових рішень у цей період не ухвалював.

113. В інший період його стажування за домовленістю з керівницею стажування відбувалося в дистанційному режимі, оскільки керівниця стажування визнала, що наявний у кандидата досвід в галузі юриспруденції дозволяє пройти стажування в такий спосіб.

114. Кандидат звертає увагу Комісії на те, що Вищою радою правосуддя при розгляді дисциплінарної скарги щодо прокурора в рішеннях від 30 травня 2017 року № 1328/0/15-17 та від 24 жовтня 2017 року № 3419/0/15-19 вказано, що отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є свідченням порушення вимог про несумісність, а такі обставини можуть виникнути, коли особа, яка отримала свідоцтво, почне вчиняти дії, що можуть бути визначені як адвокатська діяльність відповідно до статтей 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI. Тобто, отримання суддею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю до прийняття в лютому 2021 року вище вказаної постанови ВПВС не визнавалося органами суддівського врядування чи Верховним Судом таким, що суперечить закону. Саме цим керувався кандидат, отримуючи відповідне свідоцтво в січні 2021 року.

115. Оцінивши вказані пояснення, Комісія зазначає, що попри те, що Баронін Д.Б. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у січні 2021 року, а постанову Великої Палати Верховного Суду ухвалено в лютому 2021 року, очевидним є, що, претендуючи набути право на заняття адвокатською діяльністю (складаючи іспити та проходячи стажування), суддя вступає у позапроцесуальні відносини з Радою адвокатів регіону, адвокатською спільнотою. Стажування діючого судді впродовж шести місяців під керівництвом адвоката з метою отримання адвокатського свідоцтва виходить за межі допустимих сфер відносин між суддями та адвокатами. Набуття особою статусу адвоката є процесом, який не охоплюється визначенням адвокатської діяльності. Але бажання отримати доступ до професії адвоката, перебуваючи в статусі судді, не виглядає легітимним та суперечить меті антикорупційного законодавства  та не свідчить про бездоганне дотримання Кодексу суддівської етики.

116. Наведене свідчить про те, що, хоча чинне законодавство України не містить конкретно визначеної заборони діючим суддям складати кваліфікаційний іспит та проходити відповідне стажування з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, однак участь судді в таких процедурах ставить під сумнів його незалежність та безсторонність.

117. Також Комісія у складі колегії зазначила, що Велика Палата Верховного Суду у 2021 році лише надала тлумачення законодавства щодо правовідносин, які виникли у 2017 році, проаналізувавши законодавство, яке було чинним на той час, а не на час ухвалення судового рішення. Саме ж законодавство залишалося незмінним, у зв’язку з чим Комісія у складі колегії вважала безпідставними посилання кандидата на те, що лише з лютого 2021 року існують обмеження для суддів в отриманні свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.

118. З огляду на вказані обставини доповідачем на обговорення було поставлено питання щодо доцільності зняття балів із кандидата. За результатами голосування зазначена пропозиція не набрала необхідної кількості голосів для її підтримання та була відхилена.  

119. ГРД вказує, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесність, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам (підпункт 2 пункту 18, підпункти 2, 4 пункту 21 Єдиних показників).

120. Зокрема, ГРД стверджує, що кандидат не надав достовірної та відомої йому інформації в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), про яку має бути обізнаний. Вартість об’єкта цивільних прав, набутого членом сім’ї кандидата, не відповідає розміру її доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав. Право на об’єкт цивільних прав оформлено з ознаками приховування особи кандидата як власника.

121. Так, у майновій декларації за 2019 рік кандидат зазначив придбання дружиною автомобіля KIA PICANTO 2012 року випуску вартістю 218 000 грн. Водночас у майнових деклараціях за 2015–2019 роки відсутні будь-які заощадження дружини, окрім 12 000 дол. США готівкою спільних заощаджень подружжя. На думку ГРД, є підстави вважати, що фактичним покупцем автомобіля був Баронін Д.Б., а не його дружина, і він мав задекларувати цю операцію як суттєву зміну в майновому стані.

122. ГРД зазначає, що вказані готівкові заощадження кандидат декларує і в наступних майнових деклараціях. На переконання ГРД, кандидат не надав правдивої інформації щодо походження коштів на придбання вказаного автомобіля.

123. Стосовно вказаних обставин Баронін Д.Б. пояснив, що придбання його дружиною автомобіля KIA PICANTO 2012 року випуску вартістю 218 000 грн відбулося за рахунок готівкових заощаджень в доларах США в загальній сумі 12 000 дол. США, які були їхньою спільною власністю та були належним чином відображені у його майнових деклараціях за 2015–2018 роки.

124. Кандидат стверджує, що його частка в цих заощадженнях була накопичена ним за рахунок його доходів, а частка дружини – меншою частиною за рахунок її доходів, а більшою частиною за рахунок грошей, переданих дружині її батьками ще до одруження та з нагоди одруження в 2012 році.

125. Кандидат наголошує, що доходи його дружини в період з січня 2008 року до червня  2019 року становили загалом 93 784,54 грн. Доходи батька його дружини ОСОБА_1 у період з 2005 до 2012 року були достатніми для того, щоб з урахуванням існуючого на той час курсу долара США до 2012 року накопичити та передати його дружині більшу частину її частки в їхніх спільних заощадженнях в розмірі 6 000 дол. США.

126. Право власності на автомобіль KIA PICANTO 2012 року випуску під час його придбання за договором купівлі-продажу було записано саме на ім’я його дружини згідно з їх усною домовленістю.

127. Кандидат вкотре наголосив, що твердження ГРД про те, що «фактичним покупцем автомобіля був суддя, а не його дружина, і він мав задекларувати цю операцію як суттєву зміну в майновому стані» є помилковим.

128. Стосовно тверджень ГРД про те, що «вказані готівкові заощадження кандидат декларує і в наступних майнових деклараціях» Баронін Д.Б. повідомив таке. ГРД не врахувала його пояснень, які ним було надано ГРД у жовтні 2025 року про те, що протягом 2019 року він та його дружина отримали сукупний дохід в загальному розмірі 749 791 грн, що після відрахування 19,5% податків та зборів дорівнює 603 581,75 грн (еквівалент 25 618 дол. США станом на 31 грудня 2019 року). З цих коштів протягом 2019 року кандидат та його дружина заощадили еквівалент витрачених на вказаний автомобіль коштів (приблизно 200 000 грн) та обміняли їх на долари США. Саме тому в майновій декларації за 2019 рік ним було відображено їхні  спільні з дружиною заощадження в сукупному розмірі 12 000 дол. США.

129. Таким чином, Комісія дійшла висновку, що пояснення кандидата щодо викладених обставин обґрунтовані. Об’єктивних даних, які б свідчили про невідповідність кандидата критеріям доброчесності за вказаної обставини, не встановлено.

130. ГРД також надано Комісії інформацію стосовно кандидата, яка сама собою не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.

131. Відповідно до даних, оприлюднених у відкритих аналітичних системах (зокрема, YouControl), за кандидатом значиться податковий борг як за суб’єктом господарювання у розмірі 27 774,75 грн. Указано, що зазначена інформація є актуальною станом на 23 лютого 2022 року.

132. Стосовно вказаних обставин Баронін Д.Б. пояснив, що станом на 23 лютого 2022 року за ним обліковувалися зобов’язання зі сплати податків на загальну суму 27 774,75 грн, проте не як за суб’єктом господарювання, а як за фізичною особою.

133. Указана сума складалася з податку на нерухоме майно фізичної особи – власника об’єкту житлової нерухомості в розмірі 21 459,85 грн; податку на нерухоме майно фізичної особи – власника об’єкта нежитлової нерухомості в розмірі 3 184,01 грн; земельного податку з фізичних осіб в розмірі 2 332,10 грн; орендної плати з фізичних осіб у розмірі 798,79 грн.

134. Кандидат зазначив, що з 24 березня 2022 року згідно з пунктом 69.22 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (в чинній з 24 березня 2022 року) тимчасово положення статті 266 цього Кодексу (щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) застосовувалися з урахуванням таких особливостей, зокрема за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

135. До 27 грудня 2022 року територія Харківської міської територіальної громади перебувала в переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій.

136. Крім того, згідно з підпунктом «а» пунктів 266.10.1 та 287.5 Податкового кодексу України податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також з плати за землю та орендної плати за землю сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Такі податкові повідомлення-рішення за 2021 рік йому не вручалися.

137. Незважаючи на вказані обставини, всі суми податків були сплачені ним в 2023 році.

138. Відповідно до інформації, що міститься в матеріалах суддівського досьє (розділ 8.6 «Інформація про дотримання строків розгляду справ та матеріалів»; сторінки 670–675), встановлено систематичне порушення кандидатом процесуальних строків розгляду справ у період з 2015 до 2018 року. Зокрема, у 2015 році кандидат порушив строки розгляду у 94 справах, у 2016 році – у 444 справах та 10 матеріалів, у 2017 році – у 92 справах, а у 2018 році – у 8 справах.

139. Стосовно вказаних обставин Баронін Д.Б. пояснив, що порушення строків розгляду справ та матеріалів у 2015, 2017, 2018 роках становить невеликий відсоток. У 2016 році в суді фактично працювало лише 8 суддів (з 15 необхідних по штату). Порушення ним строків розгляду справ було зумовлено об’єктивними причинами: процесуальною поведінкою учасників справ, складністю деяких справ та великою кількістю процесуальних дій (допит свідків, дослідження доказів), понаднормовим навантаженням.

140. У майновій декларації за 2024 рік кандидат у розділі «3. Об’єкти нерухомості» задекларував право користування (оренди) квартирою, розташованою в місті Черкаси Черкаської області, із зазначенням дати набуття права – 22 лютого 2024 року. Водночас у декларації відсутня будь-яка персоніфікуюча інформація щодо цього об’єкта нерухомості: кандидат проставив позначку «не відомо» у графах про вартість об’єкта та його загальну площу (м²).

141. Стосовно вказаних обставин Баронін Д.Б. пояснив, що не вказав загальну площу та вартість квартири, оскільки власниця квартири не бажала повідомляти цю інформацію. У договорі оренди площа та вартість квартири також не вказані. Перед поданням щорічної декларації за 2024 рік, у березні 2025 року, намагався з’ясувати площу та вартість квартири шляхом здійснення платного запиту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Доступ до вказаного реєстру був обмежений через наслідки кібератаки, яка сталася наприкінці 2024 року.

142. Відповідно до майнової декларації за 2024 рік дружина кандидата ОСОБА_2 10 травня 2024 року набула право власності на житловий будинок площею 172,2 кв.м, розташованого в селі Пушкарівка Дніпропетровської області. У майновій декларації зазначено, що вартість цього об’єкта становить 59 395 грн, тип вартості визначено як «вартість за останньою грошовою оцінкою».

143. На переконання ГРД, зазначена сума викликає обґрунтовані сумніви щодо її відповідності ринковій вартості нерухомості такого типу та площі станом на 2024 рік.

144. Стосовно вказаних обставин Баронін Д.Б. пояснив, що його дружина ОСОБА_2 на підставі договору дарування житлового будинку від 10 травня 2024 року отримала в дар від свого батька ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 в селі Пушкарівка Верхньодніпровського (нині – Кам’янського) району Дніпропетровської області.

145. Вартість вказаного будинку за останньою незалежною оцінкою станом на 14 травня 2021 року становила 59 395 грн.

146. Кандидат наголошує, що згідно зі звітом про оцінку вказаний будинок розташований у периферійному населеному пункті, його стан незадовільний. На час складання звіту про оцінку в 2021 році дотепер будинок перебуває у непридатному для проживання стані, потребує капітального ремонту, в будинку жодна особа не проживає.

147. На сьогодні дружина цей будинок не продала, не відчужила в інший спосіб, будь-яка особа цим будинком не користується. Будь-які поліпшення добудови, реконструкції, поточний чи капітальний ремонт будинку, які могли б вплинути на вартість будинку, не проводилися.

148. У майновій декларації за 2022 рік кандидат зазначив недостовірні дані, а саме зазначив фактичне місце проживання за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2. Однак у 2022 році кандидат фактично проживав у місті Черкаси.

149. Стосовно вказаних обставин Баронін Д.Б. пояснив, що під зазначеною адресою мав на увазі не фактичне місце проживання, а поштову адресу, на яку НАЗК може надсилати кореспонденцію.

150. За даними засобів масової інформації, ІНФОРМАЦІЯ_1, 25 квітня 2024 року було викрито на отриманні неправомірної вигоди. Йдеться про можливе прийняття 2 500 дол. США за зняття арешту з майна.

151. Стосовно вказаних обставин Баронін Д.Б. пояснив, що його, дружини та дитини жодним чином не стосується кримінальна справа стосовно ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 не є членом його сім’ї, не проживає з ним та не пов’язаний з ним будь-якими професійними зв’язками.

152. Чи пов’язане дарування будинку доньці ІНФОРМАЦІЯ_4, причини невикористання зазначеного об’єкта нерухомого майна кандидат переконливо не пояснив.

153. Батько кандидата, ОСОБА_3, 19 травня 2023 року отримав у подарунок квартиру за адресою: м. Київ, АДРЕСА_3. Дарувальницею виступила ОСОБА_4, з якою, як зазначив кандидат у поясненнях Комісії, батько кандидата вів спільно бізнес. Оціночна вартість нерухомості становила 1 148 тис. грн.

154. ГРД зазначає, що середня вартість нерухомості у вказаному районі становить близько 2,5 тис. дол. США за 1 кв.м. Відтак ринкова вартість вказаної квартири може сягати близько 80 тис. дол. США (5 571 200 грн станом на 2026 рік).

155. ГРД вказує, що у своїх письмових поясненнях кандидат також зазначив, що ОСОБА_4 вирішила подарувати вказану нерухомість через те, що виїжджала за кордон.

156. Стосовно дарування його батьку у травні 2023 року ОСОБА_4 квартири у місті Києві повідомив, що зі слів батька йому відомо, що ОСОБА_4 вирішила подарувати йому цю квартиру у зв’язку з виїздом за кордон. Більше нічого з приводу дарування цієї квартири або вартості цієї квартири кандидату невідомо.

157. Упродовж 2006–2016 років батько кандидата працював у виконавчих органах Харківської міської ради. У червні 2006 року він був призначений заступником директора департаменту – начальником управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин, а у 2013 році отримав посаду очільника Департаменту земельних відносин.

158. У 2017 році ІНФОРМАЦІЯ_5 набув статусу підозрюваного у так званій «земельній справі», що стосувалася незаконної передачі понад 200 земельних ділянок кооперативам. За версією обвинувачення, внаслідок дій посадовців із власності територіальної громади незаконно вибуло понад 70 гектарів землі, а збитки оцінювалися у понад 200 млн грн.

159. Стосовно вказаної обставин Баронін Д.Б. пояснив таке.

160. Кандидат зазначив, що зі слів ІНФОРМАЦІЯ_6 кримінальна справа стосовно подій 2008 року значною мірою втратила свою актуальність, оскільки ще у 2023 році стосовно ІНФОРМАЦІЯ_7 закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. ІНФОРМАЦІЯ_8 не вважає себе винуватим у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень, однак з метою якнайшвидшого закінчення стосовно ІНФОРМАЦІЯ_9 кримінальної справи подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності. Вказане клопотання на сьогодні не розглянуте.

161. Стосовно наданої ГРД інформації, яка сама собою не стала підставою для висновку, Комісія вважає наведені ГРД обставини такими, що не стосуються безпосередньо життєвих обставин кандидата і не дають підстав оцінювати його відповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

162. Окрім наведеного, аналізуючи суддівське досьє, Комісія додатково встановила такі обставини.

163. Під час дослідження досьє Комісією встановлено, що, за інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі – Підприємство), Баронін Д.Б. має повний допуск до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР).

164. Відповідно до даних логування кандидат із використанням повного доступу здійснював пошук за персональними даними свого батька, у тому числі із застосуванням контекстного пошуку «ІНФОРМАЦІЯ_10», «ІНФОРМАЦІЯ_11», «ІНФОРМАЦІЯ_12» за формою судочинства «Кримінальне».

165. Під час співбесіди Баронін Д.Б. зазначив, що, ймовірно, здійснював пошук у ЄДРСР із використанням повного доступу щодо свого батька. Пояснив, що йому батько повідомив ІНФОРМАЦІЯ_13, у зв’язку з чим саме батько міг звернутися до нього з проханням здійснити пошук ухвали про застосування запобіжного заходу.

166. Комісія оцінює пояснення кандидата щодо цих обставин як неналежне використання інформації із спеціальним статусом з огляду на таке.

167. Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

168. Згідно зі статтею 58 Закону питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

169. Згідно зі статтями 1-3 розділу І Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з’їздом суддів України (зі змінами, внесеними згідно з рішенням ХХ з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року), суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб

170. Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

171. Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз’яснює, що під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів.

172. Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу і оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. Суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.

173. Дотримання високих стандартів поведінки означає, що суддя повинен добровільно і свідомо відстоювати доброчесність та незалежність судової влади, що своєю чергою, зумовлює обов’язок сумлінно, чесно і кваліфіковано виконувати призначення носія судової влади. Він також добровільно приймає на себе обмеження, пов’язані з виконанням ним своїх професійних обов’язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об’єктивності.

174. Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду.

175. У пунктах 22, 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

176. Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачають, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

177. Четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів стосується дотримання етичних норм і передбачає принцип, згідно з яким дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів.

178. Застосування цього принципу передбачає, зокрема, таке: 4.1 суддя дотримується етичних норм,  не  допускаючи  прояву некоректної  поведінки  при  здійсненні  будь-якої діяльності,  що пов’язана з його посадою; 4.2 постійна увага з  боку  суспільства  покладає  на  суддю обов’язок   прийняти   ряд  обмежень,  і,  незважаючи  на  те,  що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися  обтяжливими, суддя  приймає  їх  добровільно  та  охоче.  Поведінка  судді  має відповідати високому статусу його посади; 4.10 конфіденційна інформація,  що стала відома судді в силу його посади, не може бути використана ним чи розголошена будь-кому з будь-якою метою, що не пов’язана з виконанням обов’язків судді.

179. Згідно зі статтею 12 розділу ІІ Кодексу суддівської етики конфіденційна інформація, отримана суддею під час виконання обов'язків, не повинна використовуватися або розголошуватися суддею з будь-якою метою, не пов’язаною з виконанням суддею повноважень.

180. Коментар до Кодексу суддівської етики роз’яснює, що у цьому контексті йдеться не про будь-яку інформацію, а саме таку, яка не може бути відома стороннім особам в результаті гласного (відкритого) розгляду справи.

181. Коментар до Кодексу суддівської етики в контексті правила пункту 4.10 Бангалорських принципів поведінки суддів роз’яснює, що це правило означає, що суддя поза межами судового розгляду, наприклад, у приватній бесіді зі своїми знайомими, не має права розголошувати конфіденційну інформацію, а також зміст відомостей, на які розповсюджується режим секретності або обмеженого доступу.

182. Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання.

183. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV (далі – Закон № 3262-IV) ЄДРСР – це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

184. Відповідно до частини п’ятої статті 4 3акону № 3262-IV судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України «Про державну таємницю».

185. Згідно з приписами частини першої статті 7 3акону № 3262-IV у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості: 1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 2) реєстраційні номери транспортних засобів; 3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток; 4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні; 5) інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

186. Пунктом 12 розділу IX Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначено, що особи, яким надано дозвіл на повний доступ до судових рішень, зобов’язані не допускати розголошення у будь-який спосіб інформації, що стала їм відома у зв’язку з користуванням Реєстром у режимі повного доступу.

187. Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Показників «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

188. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно; не використовував свого посадового становища в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.

189. Оцінивши усі зазначені обставини, Комісія дійшла висновку, що кандидат використовував повний доступ до Реєстру в особистих інтересах та в інтересах пов’язаною з ним особою – батьком. Ураховуючи викладене, Комісія має обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показнику «дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті».

190. У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті».

191. Під час проведення співбесіди з кандидатом було обговорено питання щодо судових рішень, доступ до яких у ЄДРСР обмежено на підставі звернень судді.

192. Відповідно до наданої інформації Державним підприємством «Інформаційні судові системи» Баронін Д.Б. звертався до Підприємства з листом про здійснення обмеження повного та загального доступу до судових рішень та переведення їх в стан «видалення» у таких справах №№ 707/3765/23; 707/2311/23; 707/75/24; 707/2148/24; 644/9956/25.

193. Кандидат Баронін Д.Б. надав пояснення щодо звернення до Підприємства стосовно обмеження повного доступу до судових рішень. Він пояснив, що такі дії були пов’язані з випадками, коли він або його помічник помилково вносили текст одного судового рішення до картки іншого рішення.

194. Стосовно судових рішень у справах №№ 707/3765/23; 707/2148/24; 644/9956/25 кандидатом надано ґрунтовні пояснення, які свідчать про відсутність порушень з боку судді.

195. Водночас щодо судових рішень у справах №№ 707/2311/23; 707/75/24 Комісією встановлено обставини, які потребують оцінки з точку зору дотримання суддею стандартів доброчесності та професійної етики.

196. Зокрема, в одному судовому рішенні у прізвищі особи було зазначено іншу літеру. Однак, замість усунення виявлених недоліків у встановленому процесуальному порядку, суддя Баронін Д.Б. звернувся до Підприємства з питанням обмеження повного доступу до цього рішення.

197. В іншому випадку в тексті судового рішення було зазначено покарання у виді позбавлення волі, тоді як надалі відповідне покарання було змінене на обмеження волі. Незважаючи на суттєвість такої зміни, у цьому випадку суддя теж звернувся щодо обмеження доступу до судового рішення, а належно не виправив такі неточності відповідно до норм чинного законодавства.

198. Комісія у складі колегії зазначає, що сама собою наявність технічної помилки в судовому рішенні не може розцінюватися як порушення суддею вимог доброчесності та професійної етики. Суддя не позбавлений можливості допустити помилку. Однак визначальним є характер помилки та дії судді після її виявлення.  

199. Не менш важливим є те, що у вказаних випадках суддя обрав спосіб реагування, який полягав в обмеженні повного доступу до судового рішення, замість належного процесуального виправлення виявлених неточностей.

200. Комісія звертає увагу та те, що характер зазначених змін істотно відрізняється. В одному випадку суддею змінюється одна літера в прізвищі особи, тоді як в іншому йдеться про зміну виду покарання, що має певні правові наслідки для особи, стосовно якої ухвалено вказане судове рішення.

201. Обраний суддею спосіб реагування на виявлені неточності підлягає оцінці з огляду на вимоги до судді як носія судової влади, зокрема щодо сумлінного виконання ним професійних обов’язків.

202. Ураховуючи викладене та ставлення кандидата до наведеного, Комісія не вважає, що ця обставина вказує на недоброчесність кандидата, проте демонструє певні недоліки в організації власної судової діяльності та недостатню відповідальність. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв неналежного підходу до виконання процесуальних обов’язків.

203. Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників «Сумлінність» – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

204. У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бал кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».

205. Також Комісією досліджено обставини, викладені в листі Харківської міської ради Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (вих. № 5037/0/225-26 від 03 липня 2026 року), відповідно до якого Бароніну Д.Б. передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0174 га (кадастровий номер: НОМЕР_1) та площею 0,0873 га (кадастровий номер: НОМЕР_2) за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2.

206. Відповідно до вказаного листа та доданими до нього матеріалами Баронін Д.Б., зазначений у переліку громадян, яким надавалися в оренду земельні ділянки. Водночас зазначений перелік підписано заступником директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин – начальником управління земельних відносин ОСОБА_3, який є батьком Бароніна Д.Б.

207. Стосовно обставин виділення земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні (кадастровий номер: НОМЕР_1), кандидат пояснив, що земельна ділянка була надана йому на підставі рішення міської ради та договору оренди. Зазначена земельна ділянка розташована в межах земельної ділянки, яка перебуває у його власності. Земельну ділянку було надано в позаконкурентному порядку, що, за поясненнями Бароніна Д.Б., відповідало вимогам законодавства, чинного на той час.

208. На питання, чи займався батько питанням надання йому зазначеної земельної ділянки в користування, кандидат пояснив, що йому достеменно невідомо, чи брав батько безпосередню участь у вирішенні цього питання. Водночас кандидат зазначив, що якщо його батько підписував перелік громадян, яким надавалися в оренду земельні ділянки, то, ймовірно, він деякою мірою був залучений до відповідної процедури.

209. Крім того, кандидат зазначив, що ним не встановлено норм чинного законодавства, які діяли на той момент, що передбачали б необхідність усунення його батька від участі у відповідній процедурі.

210. Заслухавши пояснення кандидата, Комісія все ж доходить висновку, що земельну ділянку за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_1, надано Бароніну Д.Б. на неконкурентних умовах за сприяння близької особи з використанням ним свого службового становища.

211. Крім того, Комісією враховано інформацію про те, що ІНФОРМАЦІЯ_14 у 2017 році вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України. Відповідно до повідомлення про підозру органом досудового розслідування зазначено таке: «…у 2008 році, в тому числі, ІНФОРМАЦІЯ_15 вступив у попередню змову та, діючи всупереч інтересам служби, використовуючи своє службове становище незаконно відчужував із власності територіальної громади м. Харкова земельні ділянки на користь третіх осіб та з метою реалізації злочинного умислу безпідставно вносив у проєкти рішень сесії Харківської міської ради відомості про надання земельних ділянок у власність для кооперативу…».

212. Зазначені обставини Комісія враховує в сукупності з іншими дослідженими матеріалами під час оцінки обставин надання Бароніну Д.Б. земельної ділянки за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2. Під час обговорення питання оцінювання кандидата винесено пропозицію щодо зняття йому балів у зв’язку із зазначеними обставинами. За результатами голосування вказана пропозиція не підтримана більшістю членів Колегії.

213. Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Бароніна Д.Б. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення у зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

214. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить  270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) суми максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидата відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації суду відповідного рівня	144,00	368,90
	Когнітивні здібності	55,90
	Знання історії української державності	40,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	129,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,25	41,00
	Безперервний розвиток	20,75
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,25	41,25
	Ефективна взаємодія	10,25
	Стійкість мотивації	10,25
	Емоційна стійкість	10,50
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сімʼї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу
Всього			721,15

215. Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено, що якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

216. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Бароніна Дениса Борисовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Баронін Денис Борисович набрав 721,15 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Бароніна Дениса Борисовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                       Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                                    Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                                              Ярослав ДУХ

                                                                                                                              Ігор КУШНІР