Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,
за участі: кандидата на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду Дмитра КУЗНЄЦОВА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду Кузнєцова Дмитра Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25,
встановила:
І. Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата, участь у конкурсі та процедурі кваліфікаційного оцінювання.
Кузнєцов Дмитро Вікторович, дата народження – ______________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня.
У 2006 році Кузнєцов Д.В. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
У 2010 році кандидат отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
У 2012 році кандидат зупинив право на заняття адвокатською діяльністю.
У 2018 році кандидат захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Скорочене провадження в адміністративному судочинстві України» у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ України.
З 02 серпня 2006 року до 08 листопада 2006 року кандидат працював провідним спеціалістом відділу правової роботи, правової освіти та кодифікації Дніпропетровського обласного управління юстиції.
З 01 лютого 2008 року до 31 липня 2012 року працював юрисконсультом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Лекс Груп».
Указом Президента України від 15 червня 2012 року № 394/2012 Кузнєцова Д.В. призначено на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира. З 02 серпня 2012 року кандидата зараховано до штату цього суду, де він працює суддею дотепер.
Указом Президента України від 17 вересня 2019 року № 698/2019 Кузнєцова Д.В. призначено на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24).
Рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25 оголошено конкурс на зайняття 17 вакантних посад суддів у Спеціалізованому окружному адміністративному суді, а також затверджено умови його проведення (далі – Конкурс).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79² Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить Конкурс на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону.
Відповідно до пункту 85 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Спеціалізованому окружному адміністративному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має стаж професійної діяльності у сфері права на посадах державної служби категорії «А», «Б» в органах державної влади, повноваження яких поширюються на всю територію України, щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в публічно-правових спорах в адміністративних судах щонайменше сім років;
4) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
5) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених підпунктами 1–4 цього пункту, щонайменше сім років.
У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся Кузнєцов Д.В. як особа, яка відповідає вимогам підпункту 1 пункту 85 розділу ХІІ Закону, тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу між членами Комісії від 24 грудня 2025 року доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.
Рішенням Комісії від 05 лютого 2026 року № 1/вс-26 Кузнєцова Д.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо правових засад утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду» від 26 лютого 2025 року № 4264-IX (далі – Закон № 4264-IX) внесено зміни до Закону та деяких інших законодавчих актів України щодо правових засад утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.
Підпунктом другим пункту 64 розділу XII Закону № 4264-IX визначено, що з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду критеріям доброчесності та професійної компетентності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється і діє Експертна рада.
Згідно з пунктом 65 розділу ХІІ Закону № 4264-IX Експертна рада утворюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у порядку, визначеному цим розділом, та є її допоміжним і дорадчим органом.
Рішенням Комісії від 15 вересня 2026 року № 167/зп-25 призначено 6 членів Експертної ради.
Рішенням Комісії від 26 серпня 2026 року № 110/зп-26 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Спеціалізованому окружному адміністративному суді, відповідно до якого Кузнєцов Д.В. успішно склав кваліфікаційний іспит та допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
У засіданні Експертної ради 25 вересня 2026 року ухвалено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду Кузнєцова Д.В. критерію доброчесності. Питання відповідності кандидата на посаду судці Спеціалізованого окружного адміністративного суду Кузнєцова Д.В. критерію доброчесності вирішено винести на спеціальне спільне засідання Комісії та Експертної ради для остаточного вирішення питання про відповідність кандидата вказаному критерію.
Комісією та Експертною радою 09 жовтня 2026 року проведено спеціальне спільне засідання стосовно кандидата. За результатами голосування у спеціальному спільному засіданні кандидат набрав сімнадцять голосів спільного складу Комісії та Експертної ради, з яких три голоси членів Експертної ради, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями.
Кандидата на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду Кузнєцова Д.В. визнано таким, що відповідає критеріям доброчесності та професійної компетентності.
IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки в засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
Під час спеціальної перевірки стосовно Кузнєцова Д.В. Комісією надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства юстиції України, Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів з інформацією стосовно кандидата.
За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад із підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.
Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Кузнєцова Д.В. вимогам до кандидата на посаду судді.
Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складання кваліфікаційного іспиту;
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Згідно з підпунктом 5.6.1 пункту 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії компетентності оцінюються так:
Професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:
- Рівень когнітивних здібностей – 60 балів.
- Рівень знань з історії української державності – 40 балів.
- Рівень загальних знань у сфері права – 50 балів.
- Рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів.
- Рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів.
Особиста компетентність – 50 балів, з яких:
- Рішучість та відповідальність – 25 балів.
- Безперервний розвиток – 25 балів.
Соціальна компетентність – 50 балів, з яких:
- Ефективна комунікація – 12,5 бала.
- Ефективна взаємодія – 12,5 бала.
- Стійкість мотивації – 12,5 бала.
- Емоційна стійкість – 12,5 бала.
Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.
Пунктом 5.9 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Згідно з приписами пункту 5.12 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Відповідно до абзацу другого пункту 5.12 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 174/зп-25 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах Конкурсу, а також встановлено таку черговість його етапів: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді вищого спеціалізованого суду, зокрема, ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді (пункт 4 частини четвертої статті 793 Закону).
IV. Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення про кваліфікаційне оцінювання відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 25 лютого 2026 року № 17/зп-26 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування знань з історії української державності, Кузнєцов Д.В. набрав 38 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, кандидат набрав 35,30 бала.
За результатами третього етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Кузнєцов Д.В. набрав 142 бали.
За результатами четвертого етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації Спеціалізованого окружного адміністративного суду, кандидат набрав 115,66 бала.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Кузнєцовим Д.В. кваліфікаційного іспиту становить 330,96 бала, що свідчить про його відповідність критерію професійної компетентності.
V. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:
1. Рішучість та відповідальність.
2. Безперервний розвиток.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтується на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.7 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25 звернула увагу на те, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності встановлюється шляхом оцінки кожного окремо та у сукупності показників «рішучість і відповідальність» та «безперервний розвиток».
Зміст означених вище показників указує, що особиста компетентність судді (кандидата на посаду судді) проявляється у поєднанні умінь, зокрема, вчасно ухвалювати рішення [незважаючи на їх складність чи умови, в яких вони приймаються]; брати на себе відповідальність за ухвалені рішення та усвідомлювати їх наслідки; постійно розвиватися у професійній діяльності, адекватно сприймаючи критику на свою адресу.
Суд наголосив, що ці показники оцінюються членами Комісії за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться в досьє та які надані під час проведення співбесіди. Крім того, не можна залишити поза увагою, що згадані показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, тому вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. Водночас Комісія є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження з оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Суд звернув увагу на те, що Комісія вільна у виборі будь-яких підстав, з огляду на які вона може засумніватися в можливості виставлення судді (кандидату на посаду судді) максимального бала за показниками «рішучість і відповідальність», «безперервний розвиток». Однак така свобода (дискреція) суб’єкта владних повноважень у наданні оцінки компетентностям судді (кандидата на посаду судді) не є абсолютною й обмежується обов’язком Комісії сформувати свій висновок на підставі повної і всебічної оцінки всіх істотних фактичних обставин. Відповідний висновок Комісії має бути логічним, раціональним і таким, що не видається свавільним для стороннього спостерігача.
Комісією 16 жовтня 2026 року надіслано Кузнєцову Д.В. запит щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
Кандидатом 26 жовтня 2026 року надіслано інформацію щодо відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності.
Надані Кузнєцовим Д.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показники |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
19 |
19 |
19 |
19 |
39 |
|
Відповідальність |
||||||
|
Безперервний розвиток |
20 |
20 |
20 |
20 |
||
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень особистої компетентності.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Кузнєцов Д.В. відповідає критерію особистої компетентності.
VI. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:
1. Ефективна комунікація.
2. Ефективна взаємодія.
3. Стійкість мотивації.
4. Емоційна стійкість.
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією з оцінюванням особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.7 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Кандидат на пропозицію Комісії надав відповідні пояснення та зазначив про обставини, які, на його думку, підтверджують відповідність вказаним показникам.
Надані Кузнєцовим Д.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показники |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
8 |
9 |
9 |
8,67 |
38,01 |
|
Ефективна взаємодія |
8 |
9 |
9 |
8,67 |
||
|
Стійкість мотивації |
10 |
11 |
11 |
10,67 |
||
|
Емоційна стійкість |
10 |
10 |
10 |
10 |
||
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень соціальної компетентності.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,1 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Кузнєцов Д.В. відповідає критерію соціальної компетентності.
VII. Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють змістом ці показники, затверджені рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
Встановлення невідповідності Єдиним показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.
Згідно з пунктом 5.10 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Для оцінювання відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 розділ 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання).
Відповідно до пункту 5.12 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.
Істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 розділ 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Під час оцінювання кандидата Комісія дослідила подані ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларації) та виявила розбіжності, які полягають у такому.
18 травня 2020 року між дружиною кандидата, ОСОБА_1, її сестрою, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 укладено договір міни, за умовами якого останній зобов’язався передати у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1, по 1/2 частці кожній, об’єкт незавершеного будівництва житлового будинку та земельну ділянку загальною площею 1 000 кв.м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Тетерівка.
Своєю чергою дружина кандидата та її сестра зобов’язалися передати у власність ОСОБА_1, по 1/2 частці кожна, належну їм на праві спільної часткової власності квартиру № НОМЕР_1, розташовану в місті Житомирі.
Відповідно до умов договору міни вартість об’єкта незавершеного будівництва житлового будинку становить 114 800 грн.
Водночас у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2020 рік кандидат зазначив вартість набутого об’єкта незавершеного будівництва житлового будинку загальною площею 114,2 кв.м у розмірі 57 400 грн, тобто вдвічі меншу за вартість, визначену договором міни. Датою набуття права власності зазначено 18 травня 2020 року.
Аналогічну розбіжність установлено щодо відображення вартості земельної ділянки, розташованої в селі Тетерівка, загальною площею 1 000 кв.м, право на яку набуто 18 травня 2020 року. Так, у декларації кандидат зазначив її вартість у розмірі 12 500 грн, тоді як відповідно до договору міни вартість земельної ділянки становить 25 000 грн.
Крім того, у декларації за 2020 рік кандидат зазначив відомості про отримання його дружиною доходу в розмірі 271 700 грн від ОСОБА_3 у зв’язку з відчуженням належної їй частки квартири. За відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зазначений дохід отримано від ОСОБА_4, а не від ОСОБА_3, як зазначено в декларації.
Отже, за результатами зіставлення відомостей декларації за 2020 рік із даними договору міни та інформацією Державного реєстру фізичних осіб – платників податків Комісія встановила розбіжності щодо вартості об’єкта незавершеного будівництва житлового будинку, земельної ділянки, а також джерела отримання доходу дружиною кандидата.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Пунктом 2-1 частини першої статті 46 цього Закону визначено, що у декларації зазначаються відомості про об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які: а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.
Відповідно до пунктом 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що кандидат не забезпечив належного виконання покладеного на нього обов’язку щодо декларування достовірних відомостей про майно та доходи. Наведені обставини свідчать про неналежне ставлення кандидата до виконання обов’язку декларування та є підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності на 15 балів.
Під час оцінювання кандидата Комісія також дослідила суддівське досьє Кузнєцова Д.В., за результатами якого встановила порушення строків надсилання 696 судових рішень до ЄДРСР (114 справ у 2017 році, 126 справ у 2020 році, 92 справи у 2021 році, 136 справ у 2022 році, 66 справ у 2023 році та 162 справи у 2024 році).
Найбільші перевищення встановлених строків надсилання виявлено в таких справах:
- у справі № 295/4906/15-ц – на 318 днів (дата постановлення ухвали 03 лютого 2016 року, дата направлення до ЄДРСР 23 грудня 2016 року);
- у справі № 295/10017/15-ц – на 160 днів (дата постановлення ухвали 05 липня 2016 року, дата направлення до ЄДРСР 19 грудня 2016 року);
- у справі № 2-1092/12 – на 88 днів (дата постановлення ухвали 06 січня 2017 року, дата направлення до ЄДРСР 10 квітня 2017 року);
- у справі № 295/11611/16-ц – на 106 днів (дата постановлення ухвали 16 січня 2017 року, дата направлення до ЄДРСР 10 травня 2017 року);
- у справі № 295/10589/16-ц – на 118 днів (дата постановлення ухвали 16 лютого 2017 року, дата направлення до ЄДРСР 20 червня 2017 року);
- у справі № 295/19119/19 – на 125 днів (дата постановлення ухвали 28 лютого 2020 року, дата направлення до ЄДРСР 08 липня 2020 року);
- у справі № 295/2861/22 – на 90 днів (дата видачі судового наказу 18 квітня 2022 року, дата направлення до ЄДРСР 18 липня 2022 року).
Зазначені обставини обговорювалися в засіданні Комісії.
Кандидат підтвердив, що такий недолік у його роботі був обумовлений значним судовим навантаженням суддів Богунського районного суду м. Житомира, а також виконанням ним обов’язків голови суду із жовтня 2021 року без зменшення навантаження за рахунок коефіцієнта адміністративної посади. Порушення строків розгляду справ також було пов’язане з нормами процесуального законодавства, зокрема з необхідністю повідомлення учасника про дату, час і місце судового засідання належним чином. Кандидат додав, що, попри збільшення кількості справ, він намагався розглядати їх швидше, зокрема, працюючи понаднормово та у вихідні дні.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені в письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.
Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників визначено, що сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень; підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень; наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів; під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.
З огляду на вказане Комісія вважає, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно, може свідчити про наявність у кандидата певних труднощів в ефективній організації своєї роботи та несумлінне виконання обов’язку, покладеного на нього законодавством.
За результатами спільного спеціального засідання Комісія та Експертна рада дійшли висновку, що зазначені обставини не можуть бути достатніми підставами для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності за показником «сумлінність».
Натомість системний характер недотримання кандидатом установлених строків надсилання судових рішень до ЄДРСР протягом тривалого часу свідчить про неналежне виконання ним професійних обов’язків та є підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності на 15 балів.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів, тому Комісія виснує, що Кузнєцов Д.В. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
VІІІ. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ (за показником) |
РЕЗУЛЬТАТ (за критерієм) |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
35,30 |
330,96 |
|
Знання історії української державності |
38 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
142 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
115,66 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
19 |
39 |
|
Безперервний розвиток |
20 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
8,67 |
38,01 |
|
Ефективна взаємодія |
8,67 |
||
|
Стійкість мотивації |
10,67 |
||
|
Емоційна стійкість |
10 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
270 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
677,97 |
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду Кузнєцов Д.В. набрав 677,97 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Спеціалізованому окружному адміністративному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду Кузнєцов Дмитро Вікторович набрав 677,97 бала.
2. Визнати Кузнєцова Дмитра Вікторовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Спеціалізованому окружному адміністративному суді.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК