Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лук’янчука Сергія Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сергія ЛУК’ЯНЧУКА,

представника Громадської ради доброчесності Олени ТРИБУШНОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лук’янчука Сергія Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Основні відомості про кандидата та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Лук’янчук С.М. ___________ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), відсутні.

Вищу юридичну освіту здобув у 2008 році в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого та отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Лук’янчук С.М. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років (з 2010 року і дотепер – індивідуальна адвокатська діяльність).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).  

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Лук’янчук С.М. звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Лук’янчука С.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу, зокрема Лук’янчука С.М.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23; визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних  судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Житомирський апеляційний суд – 14 вакантних посад суддів; Закарпатський апеляційний суд – 10 вакантних посад суддів; Запорізький апеляційний суд – 16 вакантних посад суддів; Сумський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернігівський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді; визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду проводить постійна колегія № 3 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Житомирського апеляційного суду звернувся Лук’янчук С.М.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спецперевірку, під час якої направлено запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями зазначених вище органів інформація, що може свідчити про невідповідність кандидата Лук’янчука С.М. на посаду судді вимогам, встановленим Законом, відсутня.

Водночас, за інформацією Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань наявні відомості про перебування кандидата у складі засновників (учасників) юридичних осіб, визначених у Переліку організаційно-правових форм господарювання, щодо яких здійснюється спеціальна перевірка наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав: у кандидата наявні корпоративні права у ПП «Платінум С ПлюсТ».

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) звернуло увагу, що в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації кандидат у відомостях про автомобіль «Lexus NX350h» (2022 року випуску) у полі «Вартість на дату набуття права» зазначив вартість автомобіля – 983 544,00 грн, однак його вартість відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів становить 1 073 151,00 грн (кандидат надав пояснення).

Оскільки згідно з положеннями пункту 3 частини четвертої статті 79-3 Закону результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання, оцінку зазначеній інформації буде надано при встановленні відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики. 

ІІI. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

 ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09, 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене вище Лук’янчук С.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	45,5	356,500
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	136
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	135

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Лук’янчуком С.М. за кваліфікаційний іспит, становить 356,500 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 06 червня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Лук’янчука С.М. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Кандидат зазначив, що рішучість з його боку проявляється в оскарженні до суду індивідуальної податкової консультації у справі № 817/505/18, що дало йому змогу надалі в судовому порядку скасувати вимоги про нарахування йому боргу (недоїмки) та отримати позитивний результат у справах № № 460/2058/19, 460/3900/19, 460/1828/20, 460/2064/21, 460/1357/19. Водночас він чітко усвідомлював можливі для нього негативні фінансові наслідки в разі відмови в задоволенні позовних вимог, – застосування штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Зі спливом певного часу вказану позицію, яка вже була відображена в інших судових рішеннях, підтримав законодавець. Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 592-IX від 13 травня 2020 року щодо усунення дискримінації за колом платників» статтю 4 доповнено частиною шостою такого змісту: Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску».

Водночас наведений кандидатом приклад його рішучості та відповідальності описується без чіткої демонстрації моральної дилеми чи необхідності прийняття рішень в складних умовах. Кандидат не продемонстрував прикладів застосування додаткових понаднормових зусиль. Приклад, який він навів, стосується виключно його власних майнових інтересів, що, на переконання Комісії, за відсутності інших прикладів не може підтверджувати його відповідність критерію особистої компетентності. До того ж кандидатом жодним чином не обґрунтовано, чому це рішення є складним і непопулярним, адже захист власних майнових інтересів є природним і не повинно викликати в особи якихось внутрішніх складнощів. Посилання кандидата на можливе застосування до нього штрафних санкцій також Комісією не сприймається як обставина, що свідчить про його відповідальність, оскільки ж знову стосується власних майнових інтересів, які кандидат намагався захистити і відвернути негативні для себе наслідки.

Крім того, Комісія звернула увагу на те, що кандидат у 2024 році взяв під опіку ІНФОРМАЦІЯ_1. Водночас він не зазначив це як приклад своєї рішучості та відповідальності. На запитання членів Комісії стосовно цього кандидат не надав зрозумілих пояснень та обґрунтувань, пославшись на те, що суспільством під час війни такі дії сприймаються неоднозначно. Натомість Комісія вважає, якщо особа щиро і відповідально ставиться до взятого на себе обов’язку щодо опіки над ІНФОРМАЦІЯ_2, то таке рішення не повинно викликати в неї якихось сумнівів у правильності своїх дій.

Також у контексті цієї обставини Комісія зазначає, що при заповненні майнової декларації за 2024 рік кандидатом не були задекларовані майнові права ІНФОРМАЦІЯ_3, над якою він узяв опіку, у сім’ї його тещі, про що докладніше буде зазначено в розділі щодо його відповідності критерію доброчесності та професійної етики. Пояснення кандидата, що він не розібрався з кількістю днів користування ІНФОРМАЦІЯ_4 майном в іншій сім’ї, на думку Комісії, є прикладом безвідповідального ставлення до своїх обов’язків як опікуна.

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди Комісія оцінила цей показник у 17,00 бала.

На підтвердження показника «безперервний розвиток» кандидатом зазначено, що ним на виконання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку підвищення кваліфікації адвокатів регулярно здійснюється підвищення кваліфікації (участь у семінарах) з метою отримання не менше ніж 12 залікових годин на рік. У роботі він завжди вивчає актуальні правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду щодо застосування норм права у правовідносинах, що є предметом спорів, у яких він бере участь. У 2024 році отримав диплом магістра, спеціальність: Економіка. Також під час співбесіди додав, що брав участь у конкурсах, надає безоплатну правову допомогу.

Водночас у пункті 2.5 розділу 2 «Освіта» анкети кандидата на посаду судді Лук’янчук С.М. зазначив, що участі в заходах з підвищення кваліфікації не брав.

На запитання члена Комісії щодо цього під час співбесіди не зміг чітко надати відповідь щодо причин незаповнення цього пункту анкети, зазначивши лише, що це є його упущенням і він не може пояснити, чому так зробив.

У контексті звернень кандидата з позовами в порядку адміністративного судочинства, про які він зазначив в опитувальнику стосовно показника «рішучість і відповідальність», на запитання члена Комісії–доповідача, яке рішення Європейського суду висвітлює концепцію «належного врядування», не зміг відповісти.

Отже, під час проведення співбесіди в Комісії виникли обґрунтовані сумніви в достатній відповідності кандидата показнику «безперервного розвитку». За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди Комісія оцінила цей показник у 16,67 бала.

Надані кандидатом Лук’янчуком С.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	18	17	16	17,00	33,667
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	17	16	17	16,67

Надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонстрували належний рівень рішучості і відповідальності, а також безперервний розвиток кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 33,667 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що кандидат не відповідає критерію особистої компетентності.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Лук’янчуком С.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	9	9,00	38,667
	Ефективна взаємодія	9	9	9	9,00
	Стійкість мотивації	10	11	10	10,33
	Емоційна стійкість	10	11	10	10,33

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,667 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

ІV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 28 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Лук’янчука С.М. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 липня 2025 року, а саме:

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» (пункт 22 Єдиних показників).

Суддя (кандидат на посаду судді) або пов’язана з ним особа отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (підпункт 2.2 пункту 2 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року (далі – Індикатори).

Кандидат тривалий час працює адвокатом та має великий досвід у представленні інтересів третіх осіб в суді. Водночас у жодній з його декларації не відображено доходу самозайнятої особи (адвоката), що може свідчити про те, що кандидат не декларує реальний дохід від адвокатської діяльності та ухиляється від сплати податків.

Крім того, розміри доходів кандидата виглядають заниженими, на думку розсудливого спостерігача, і не відповідають середнім по ринку серед адвокатів із подібним стажем. Також, за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, офіційних доходів кандидата не вистачило б на придбання активів, які наявні у власності подружжя. До цих обставин вже привертали увагу громадські організації, зокрема, ГО «Фундація ДЕЮРЕ» у зверненні до Громадської ради міжнародних експертів, коли кандидат проходив конкурс до Вищого антикорупційного суду.

Зокрема, у 2024 році дружина кандидата придбала автомобіль преміум-класу «LEXUS NX350h» 2022 року випуску. Вартість автівки на момент придбання згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2024 рік становила 983 544 грн.

Вартість автівки також є щонайменше в два рази нижчою від ринкових цін автомобілів цієї моделі такого ж року випуску.

Кандидат в поясненнях ГРД зазначив таке: «Мої доходи з 2008 року по 2024 рік складають 2 571 022,56 грн, доходи дружини з 2014 року по 2024 рік – 1 865 868,12 грн, загалом – 4 436 890,68 грн. Вказаних доходів достатньо для придбання квартири, право власності на яку зареєстроване у 2022 році, вартістю 640 323 грн. Автомобіль «Lexus NX350h» придбаний за кошти від продажу дружиною у 2023 році квартири площею 30,7 кв.м у місті Рівне, належній їй на праві особистої приватної власності. Квартира набута ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу від 20 липня 2013 року № 293 (до нашого одруження). Вартість квартири – 239 970,00 грн. Джерела доходу: кошти батьків дружини: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (дохід декларанта та члена сім’ї відображений у поданій ОСОБА_2 декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік в розмірі 413 394,00 грн)».

ГРД звертає увагу на те, що сукупний дохід подружжя за 16 років становить млн грн, з них 2,57 млн грн – доходи кандидата, 1,87 млн грн – доходи його дружини.

У середньому дохід кандидата впродовж 16 років становив близько 160 тис. грн на рік (тобто близько 13 тис. грн в місяць). Дохід його дружини впродовж 10 років становив у середньому 186 тис. грн щороку (18 тис. грн в місяць).

На думку розсудливого спостерігача, малоймовірно, що родині з чотирьох осіб, а після встановлення опікунства ІНФОРМАЦІЯ_5 – з п’яти, вистачало б сукупного доходу в розмірі близько 30 тис. грн на покриття родинних витрат, комунальних платежів, податків тощо.

При такому рівні доходів малоймовірним видається і факт придбання автомобіля преміум-класу «LEXUS NX350h», і спроможність родини його утримувати, обслуговувати і навіть заправляти пальним.

Достатність коштів на придбання автомобіля також викликає сумніви. Кандидат зазначив у поясненнях (і надав документи на підтвердження), що: «Автомобіль «Lexus NX350h» придбаний на аукціоні компанії КОПАРТ (США), який відбувся 04 червня 2024 року. Оплата за автомобіль в сумі 24 512,00 дол. США здійснена 06 червня 2024 року».

Відповідно, 24 тис. дол. – це вартість автомобіля «LEXUS NX350h» у США. Крім цієї вартості, родина, очевидно, сплатила кошти за транспортування автомобіля зі США в Україну, його розмитнення, ймовірно, ремонт, оскільки придбані на аукціоні в США машини зазвичай його потребують. Тож на придбання автівки, ймовірно, родина витратила значно більше коштів, ніж зазначив кандидат.

Кандидат стосовно наданої ГРД інформації пояснив, що в майнових деклараціях зазначив увесь свій дохід. Пояснив, що інколи безоплатно надає правову допомогу деяким особам (як правило, знайомим та працівникам юридичних осіб, з якими перебуває у трудових відносинах) у певних категоріях справ з метою забезпечення власного професійного розвитку в різних галузях права.

Зазначив, що автомобіль «Lexus NX350h» придбано у 2024 році його дружиною на аукціоні компанії КОПАРТ (США), який відбувся 04 червня 2024 року, за кошти від відчуження квартири площею 30,7 кв.м у 2023 році. Оплата за автомобіль в сумі 24 512,00 дол. США здійснена 06 червня 2024 року. Офіційний курс Національного банку України гривні до долара США станом на 06 червня 2024 року становив 40,125 грн. Таким чином, для цілей декларування вартість автомобіля на момент оплати коштів, 06 червня 2024 року, становила 40,125 (грн) *24 512,00 (дол. США) = 983 544,00 грн.

Згідно з пунктом 107 роз’яснень НАЗК у декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. Вартістю транспортного засобу є ціна, визначена відповідним правовстановлюючим документом, що підтверджує купівлю-продаж та на підставі якого здійснювалось розмитнення транспортного засобу (у разі його здійснення). Витрати на митне оформлення, реєстрацію транспортного засобу, ремонт до вартості не включаються.

Обов’язок декларування платежів за доставку, розмитнення та відновлення автомобіля відсутній.

Комісія вважає такі пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування немає, тому обставини, викладені у висновку ГРД, не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а також не свідчать про вчинення ним суттєвих порушень, які можуть мати наслідком зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

2. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Чесність» (пункт 18 Єдиних показників).

Суддя (кандидат на посаду судді) допускав іншу схожу поведінку, яка свідчить про недотримання ним принципу чесності (підпункт 3.17 пункту 3 Індикаторів).

У 2024 році кандидат, будучи батьком двох ІНФОРМАЦІЯ_6 дітей, взяв під опіку ще ІНФОРМАЦІЯ_7. Водночас дані з Єдиного державного реєстру декларацій свідчать, що підопічна проживала значну частину часу з тещею кандидата в іншому місті. У сукупності ці обставини можуть справляти враження, що опіка була оформлена з метою уникнення мобілізації і насправді відповідні обов’язки не виконувались.

Так, у 2024 році кандидат отримав опіку над ОСОБА_4, що відображено в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Водночас інформацію про цю ІНФОРМАЦІЯ_8 у декларації за 2024 рік відобразила теща кандидата, зазначивши «інший зв’язок» із ІНФОРМАЦІЯ_9. Теща задекларувала, що ОСОБА_4 має право користування більшістю об’єктів нерухомості, які належать тещі на праві власності, вказавши: «користування ІНФОРМАЦІЯ_10 за фактом проживання з декларантом». Згадані об’єкти декларування відсутні в деклараціях самого кандидата, який задекларував опіку ІНФОРМАЦІЯ_11.

Окрім ІНФОРМАЦІЯ_12, над якою кандидат оформив опіку в 2024 році, він є батьком двох дітей.

Стосовно обставин та підстав перебування ОСОБА_4 під його опікою пояснив, що з ____________ року розпорядженням Рівненського міського голови НОМЕР_1 його призначено опікуном ОСОБА_4. Після оформлення опікунства отримав відстрочку від мобілізації до лав Збройних Сил України.

До цього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, перебувала під опікою ОСОБА_2 (тещі) на підставі розпорядження Рівненського міського голови НОМЕР_2 від _______ року. У грудні 2023 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_14. У зв’язку зі станом здоров’я ОСОБА_2 на той час та з урахуванням консультацій ІНФОРМАЦІЯ_15 виконавчого комітету Рівненської міської ради (якій надано підтверджувальні документи щодо стану здоров’я опікуна) було прийнято рішення щодо зміни опікуна.

Стосовно фактичного місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_16 і об’єктів нерухомості, відображених кандидатом і його тещею, кандидат пояснив, що у 2024 році орієнтовно шість місяців ІНФОРМАЦІЯ_17 проживала з тещею, що було підставою для відображення відповідних відомостей в декларації про майновий стан останньої за 2024 рік.

Також кандидат стверджує, що ОСОБА_4 проживала впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду, за його місцем проживання, це стало підставою для відображення ним у декларації відомостей про неї як про члена сім’ї. Водночас кандидат зауважив, що ІНФОРМАЦІЯ_18 продовжує відвідувати за місцем проживання тещі.

Стосовно причин невідображення в декларації за 2024 рік належних тещі об’єктів нерухомого майна, якими користується ІНФОРМАЦІЯ_19, кандидат відповів, що з часу призначення його опікуном та набуття відповідного статусу стосовно ІНФОРМАЦІЯ_20 і до кінця 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_21 не проживала сукупно понад 183 дні з тещею, тому об’єкти не були відображені. Такі пояснення Комісія вважає суперечливими, оскільки в майновій декларації ОСОБА_2 відобразила інформацію про ІНФОРМАЦІЯ_22 як про члена своєї сім’ї та задекларувала її право користування належним їй нерухомим майном.

Стосовно висновків ГРД щодо можливості встановлення опіки ІНФОРМАЦІЯ_23 кандидат зазначив, що розгляд питання передання опіки його дружині було виключено, оскільки теща потребувала післяопераційного догляду, який здійснювала ОСОБА_1.

Водночас Комісія зазначає, що теща кандидата є суддею Восьмого апеляційного адміністративного суду і згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень у 2025 році систематично виконувала свої обов’язки. Так, у січні 2025 року нею ухвалено 196 судових рішень, у лютому – 280, у березні – 213, у квітні – 467, у травні – 456, у червні – 368. Аналогічними і навіть вищими були показники ухвалення судових рішень тещею кандидата у другому півріччі 2024 року та першому півріччі 2025 року. Зазначене спростовує пояснення кандидата щодо неналежного стану здоров’я його тещі та потреби в її сторонньому догляді.

Комісія не має повноважень робити висновки про фіктивність оформлення опіки ІНФОРМАЦІЯ_24, проте вважає необхідним зазначити, що обставини недекларування кандидатом у майновій декларації користування ОСОБА_4 майном, проживання ІНФОРМАЦІЯ_25 у ОСОБА_2 навіть після призначення опікуном Лук’янчука С.М., незазначення кандидатом факту взяття на себе обов’язків опікуна як прикладу рішучості та відповідальності викликають обґрунтовані сумніви щодо його здатності виконувати обов’язки опікуна відповідально та належним чином, про що вище також зазначено в розділі стосовно відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата:

1. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2022–2024 роки кандидат зазначав, що паралельно з адвокатською діяльністю працює в ТОВ «Фастів Агро» технологом з агрономії. Кандидат отримував за роботу непропорційно малі кошти, наприклад, у 2024 році – 3 851 грн. На думку розсудливого спостерігача, ситуація, коли практикуючий юрист за сумісництвом працює агроном і отримує за це символічні кошти, може справляти враження, що особа могла переслідувати іншу мету, влаштовуючись агрономом (наприклад, бронювання на період мобілізації).

2. У жодній зі своїх декларацій кандидат не відобразив своє членство у Національній асоціації адвокатів України, а отже не дотримався вимог антикорупційного законодавства.

Стосовно інформації ГРД щодо періоду роботи в ТОВ «Фастів Агро» кандидат пояснив, що, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Фастів Агро» не посаді технолога з агрономії, він виконував обов’язки юрисконсульта. Товариство потребувало юридичного супроводу господарської діяльності, однак не бажало вносити зміни у штатний розпис, у зв’язку з чим його за домовленістю було прийнято на вакантну посаду технолога з агрономії за сумісництвом. За період перебування в трудових відносинах з ТОВ «Фастів Агро» (та в будь-який інший час) він не був заброньований як працівник вказаного товариства.

Кандидат пояснив, що недекларування членства в Національній асоціації адвокатів України пов’язано виключно через упущення обставин необхідності декларування такого членства. Жодного наміру приховати вказану інформацію, яка є фактично загальновідомою, не мав.

Під час співбесіди було встановлено, що кандидат працював за сумісництвом на посаді технолога з агрономії в ТОВ «Фастів Агро».

Кандидат підтвердив, що освіта за спеціальністю агронома в нього відсутня, функції агронома він у товаристві не виконував, був оформлений формально, оскільки у штатному розписі не було посади юрисконсульта. Водночас заробітна плата за 2024 рік у сумі 3 851 грн свідчить, що і обов’язки юрисконсульта кандидатом теж не виконувались, оскільки вказана сума очевидно не відповідає розміру заробітної плати за вказаною спеціальністю. На питання членів Комісії, чим же фактично займався кандидат у ТОВ «Фастів Агро», переконливих пояснень він не надав.

Зазначені обставини свідчать, що фактично Лук’янчук С.М. уклав з товариством фіктивний трудовий договір без наміру його виконувати, що підтверджується його доходами та відсутністю освіти, необхідної для цієї посади, а також поясненнями самого кандидата.

Комісія вважає необхідним зазначити, що показник «чесність» означає правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата) у професійній діяльності та особистому житті.

Укладення фіктивного трудового договору без наміру виконувати обов’язки за ним свідчить про невідповідність кандидата показнику «Чесність».

З огляду на вказані обставини Комісія вважає, що кандидат не відповідає показнику «Чесність», а тому оцінює цей показник у 0 балів.

Відповідно до пункту 5.10 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Отже, кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

При вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія також враховує інформацію, яку надало НАЗК, а саме: у розділі 6 «Цінне рухоме майно–транспортні засоби» декларації кандидат у відомостях про автомобіль «Lexus NX350h» (2022 року випуску) у полі «Вартість на дату набуття права» зазначив вартість автомобіля – 983 544 грн, однак його вартість відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів становить 1 073 151 грн.

Кандидат пояснив ці розбіжності тим, що автомобіль «Lexus NX350h» придбаний на аукціоні компанії КОПАРТ (США), який відбувся 04 червня 2024 року. Оплата за автомобіль в сумі 24 512 дол. США здійснена 06 червня 2024 року. Офіційний курс Національного банку України гривні до долара США станом на 06 червня 2024 року становив 40,125 грн.

При заповненні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік кандидат користувався роз’ясненнями, розміщеними на сайті НАЗК: «106. Як визначається дата набуття права власності на транспортний засіб, набутий за кордоном? Для цілей декларування датою набуття права власності на транспортний засіб, придбаний за кордоном, є дата здійснення оплати за такий транспортний засіб».

Таким чином, вартість автомобіля на момент оплати коштів, 06 червня 2024 року, становила: 40,125 (грн) х 24 512,00 (дол. США) = 983 544 грн.

Вартість автомобіля, що міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відповідає відомостям про вартість, зазначену в митній декларації № 24UA204130012115U3 від 29 липня 2024 року – 1 073 150,98 грн, яка, крім ціни товару 24 512 дол. США, включає витрати на доставку товару, що й призвело до вказаних розбіжностей.

Комісія вважає такі пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування немає, тому зазначені вище обставини не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а також не свідчать про вчинення ним суттєвих порушень, які можуть мати наслідком зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Водночас Комісія вже оцінила критерій доброчесності та професійної етики кандидата – 0 балів.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 0 балів із 300 можливих, тому Комісія вважає, що кандидат не відповідає критерію доброчесності та професійної етики.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Лук’янчук С.М. отримав такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	356,5	356,5
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	17,00	33,667
	Безперервний розвиток	16,67
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,00	38,667
	Ефективна взаємодія	9,00
	Стійкість мотивації	10,33
	Емоційна стійкість	10,33
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		0
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			428,83

Таким чином, Лук’янчук Сергій Миколайович не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями особистої компетентності, доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Лук’янчук Сергій Миколайович набрав 428,83 бала.

2. Визнати Лук’янчука Сергія Миколайовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                  Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                               Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                        Роман САБОДАШ